Регулювання інвестиційною діяльністю задача icon

Регулювання інвестиційною діяльністю задача



НазваниеРегулювання інвестиційною діяльністю задача
Дата конвертации21.07.2012
Размер244,38 Kb.
ТипЗадача
Регулювання інвестиційною діяльністю задача


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А по дисципліні « ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО » Тема № 3. Правовий статус підприємств та їх організаційно правові форми.Слухач: СидоркевичДмитро ІвановичСпеціальність, група: ЗФ – 02 ( фінанси )Керівник: СмаглійВіталій АндрійовичРезультат, дата:Реєстраційний номер, дата: м. Черкаси 2001 р. З М І С ТТема № 3. Правовий статус підприємств та їх організаційно правовіформи.1. Поняття підприємства і його організаційно-правові форми. – 32. Умови створення підприємств. – 53. Види підприємств та їх характеристика. – 74. Господарська, економічна і спеціальна діяльність підприємств. – 95. Ліквідація і реорганізація підприємства. – 11 Література – 141. Поняття підприємства і його організаційно-правові форми. Основними законодавчими актами , які регулюють підприємництво вУкраїні є ЗУ «Про підприємництво» ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991,N 14, ст.168, вводиться в дію Постановою ВР N 785-XII від 26.02.91, ВВР,1991, N 14, ст.169 ), та ЗУ «Про підприємства в Україні» ( ВідомостіВерховної Ради (ВВР) 1991, N 24, ст.272, вводиться в дію Постановою ВР від27.03.91, ВВР 1991, N 24, ст.273 ), а також спеціальним законодавством, доякого відноситься податкове, митне, валютне, фінансове,інвестиційне та інше законодавство, що регулює окремі особливості, сторонита види діяльності підприємств Закони визначають загальні правові, економічні та соціальні засадиздійснення підприємницької діяльності (підприємництва) громадянами таюридичними особами на території України, встановлює гарантії свободипідприємництва та його державної підтримки. Види і організаційні формипідприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації іліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницькоїдіяльності в умовах переходу до ринкової економіки. Створюють рівні правовіумови для діяльності підприємств незалежно від форм власності намайно та організаційної форми підприємства. Спрямовані на забезпеченнясамостійності підприємств, визначають їх права і відповідальність уздійсненні господарської діяльності, регулює відносини підприємств з іншими підприємствами і організаціями, Радами народних депутатів, органамидержавного управління. Підприємство - основна організаційна ланка народногогосподарства України. Підприємство - самостійний господарюючийстатутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу,науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідногоприбутку (доходу). Підприємство має самостійний баланс, розрахункові (поточні) таінші рахунки в установах банків, печатку зі своїмнайменуванням, а також знак для товарів і послуг. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб. Підприємство здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям,передбаченим статутом підприємства. Підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданнюпослуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними таюридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницькоїдіяльності у порядку, встановленому законодавством. Створення (заснування) суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи, а також володіння корпоративними правами не єпідприємницькою діяльністю, крім випадків, передбаченихзаконодавством. Суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути: громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмеженізаконом у правоздатності або дієздатності; юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України"Про власність"; об'єднання юридичних осіб, що здійснюють діяльність в Україніна умовах угоди про розподіл продукції. Щодо юридичних осіб та громадян, для яких підприємницькадіяльність не є основною, цей Закон застосовується до тієї частини їхдіяльності, яка за своїм характером є підприємницькою. Не допускається заняття підприємницькою діяльністю такихкатегорій громадян: військовослужбовців, службових осіб органівпрокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державногоарбітражу, державного нотаріату, а також органів державної влади іуправління, які покликані здійснювати контроль за діяльністюпідприємств. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можутьбути зареєстровані як підприємці з правом здійснення відповідноговиду діяльності до закінчення терміну, встановленого вироком суду. Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки,хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть бутизареєстровані як підприємці, не можуть виступати співзасновникамипідприємницької організації, а також займати в підприємницькихтовариствах та їх спілках (об'єднаннях) керівні посади і посади,пов'язані з матеріальною відповідальністю. Підприємці мають право без обмежень приймати рішення іздійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинномузаконодавству. Особливості регулювання окремих видів підприємництвавстановлюються законодавством України. Перелік видів діяльності, підприємництво в яких незастосовується у зв'язку з підвищеними вимогами до безпеки робіт танеобхідністю централізації функцій управління, встановлюється ВерховноюРадою України. Діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів,психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, здійснюєтьсявідповідно до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів,психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" . Діяльність, пов'язана з виготовленням і реалізацієювійськової зброї та боєприпасів до неї, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо важливих об'єктів права державної власності,перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів Українипорядку, а також діяльність, пов'язана з проведеннямкриміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз тарозробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками із будь-якою метою, можездійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а проведення ломбардних операцій - також і повними товариствами. Діяльність, пов'язана з технічним обслуговуванням таексплуатацією первинних мереж (крім місцевих мереж) тасупутникових систем телефонного зв'язку в мережах зв'язкузагального користування (крім супутникових систем телефонного зв'язкув мережах загального користування, які мають наземну станціюспряження на території України та створюються або розгортаються за допомогою національних ракет-носіїв або національних космічнихапаратів), виплатою та доставкою пенсій, грошової допомогималозабезпеченим громадянам, здійснюється виключно державнимипідприємствами і об'єднаннями зв'язку. Діяльність, пов'язана з виробництвом бензинів моторнихсумішевих (А-76Ек, А-80Ек, А-92Ек, АІ-93Ек, А-95Ек, А-98Ек) з вмістомне менш як 5 відсотків високооктанових кисневмісних добавок -абсолютованого технічного спирту та етил-трет-бутилового ефіру,здійснюється нафтопереробними підприємствами, перелік яких визначаєтьсяКабінетом Міністрів України. Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких береучасть Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що міститьзаконодавство про підприємство, то застосовуються правила міжнародногодоговору або міжнародної угоди.2. Умови створення підприємств. Підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, підприємства-засновника, організації або за рішенням трудового колективу у випадкахі порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України. Рішення простворення підприємства у випадках, передбачених чинним законодавством,приймається за погодженням з Антимонопольним комітетом України . Підприємство може бути створено внаслідок примусового поділу іншогопідприємства відповідно до антимонопольного законодавства України. Підприємство може бути створено в результаті виділення із складудіючого підприємства, організації одного або кількох структурнихпідрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об'єднань зарішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чиуповноваженого ним органу. Створення підприємств шляхом виділення здійснюється іззбереженням за новими підприємствами взаємозобов'язань таукладених договорів з іншими підприємствами. У випадках, коли для створення і діяльності підприємства потрібніприродні ресурси, дозвіл на їх використання видається відповідноюРадою народних депутатів, а в передбачених законодавчими актами випадках - Верховною Радою України за поданням первинногоприродокористувача при наявності позитивного висновку державноїекологічної експертизи або відповідної Ради народних депутатів. Відмову унаданні природних ресурсів може бути оскаржено в порядку, передбаченомузаконодавством України. Підприємству може бути передана у колективну власність або наданау користування, в тому числі на умовах оренди, земельна ділянка впорядку, встановленому Земельним кодексом України. Підприємство набуває прав юридичної особи від дня його державноїреєстрації. Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи здня його державної реєстрації. Підприємство має право створювати філіали, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи з правом відкриття поточних ірозрахункових рахунків і затверджує положення про них. Погодження питання про розміщення таких відособлених підрозділів підприємства з відповідними місцевими Радами народних депутатівпровадиться в порядку, встановленому для створення підприємства. Діяльність розташованих на території України відособлених підрозділів підприємств, які знаходяться за межами республіки, регулюється ЗУ «Пропідприємства в Україні» та іншими законами України. Окремими видами діяльності підприємство може займатися тільки напідставі спеціального дозволу (ліцензії). Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також порядок одержання дозволу (ліцензії) для здійснення такої діяльностівстановлюються Законом України "Про підприємництво" Підприємство діє на основі статуту. Статут затверджується власником(власниками) майна, а для державних підприємств - власником майна заучастю трудового колективу. У статуті підприємства визначаються власник танайменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілідіяльності, його органи управління, порядок їх формування,компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів,порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припиненнядіяльності підприємства. У найменуванні підприємства визначаються його назва (завод,фабрика, майстерня та інші) і вид (індивідуальне, сімейне,приватне, колективне, державне) та інше. До статуту можуть включатися положення, пов'язані зособливостями діяльності підприємства: про трудові відносини, щовиникають на підставі членства; про повноваження, порядокстворення та структуру ради підприємства; про знаки для товарів іпослуг та інше. У статуті підприємства визначається орган, який має правопредставляти інтереси трудового колективу (рада трудовогоколективу, рада підприємства, профспілковий комітет та інше). Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності, крімоб'єднань юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність в Україні наумовах угод про розподіл продукції, проводиться у виконавчомукомітеті міської, районної в місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації (далі -органи державної реєстрації) за місцезнаходженням або місцемпроживання даного суб'єкта, якщо інше не передбачено законом. Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи подаються такі документи: рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними)органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства).Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, такимрішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів(конференції) у випадках, передбачених законом; статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної формипідприємництва; реєстраційна картка встановленого зразка, яка є водночас заявоюпро державну реєстрацію; документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску достатутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі,передбаченому законом; документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію; при створенні відкритих акціонерних товариств (крім відкритихакціонерних товариств, створених у процесі приватизації та/абокорпоратизації) подається засвідчений Державною комісією з цінних паперівта фондового ринку звіт про наслідки підписки на акції. Громадяни, які мають намір здійснювати підприємницькудіяльність без створення юридичної особи, подають реєстраційну карткувстановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію,копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи -платника податків та інших обов'язкових платежів і документ, що засвідчуєвнесення плати за державну реєстрацію. Місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності(юридичної особи) на дату державної реєстрації може бутимісцезнаходження (місце проживання) одного із засновників абомісцезнаходження за іншою адресою, що підтверджується договором орендиабо іншим відповідним договором. Органам державної реєстрації забороняється вимагати відсуб'єктів підприємницької діяльності додаткові документи, непередбачені цим Законом. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльностіпроводиться за наявності всіх необхідних документів за заявочнимпринципом протягом не більше п'яти робочих днів. Органи державноїреєстрації зобов'язані протягом цього терміну внести дані зреєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємницькоїдіяльності та видати свідоцтво про державну реєстраціювстановленого зразка з проставленим ідентифікаційним кодом (дляюридичних осіб), який надається органам державної реєстрації органами державної статистики, або ідентифікаційним номером фізичної особи -платника податків та інших обов'язкових платежів. За порушення термінів реєстрації та вимогу подання дляреєстрації документів, не передбачених законом, посадові особи несутьадміністративну відповідальність згідно із законодавством. У п'ятиденний термін з дати реєстрації органи державноїреєстрації направляють примірник реєстраційної картки з відміткою продержавну реєстрацію відповідному державному податковому органу і органудержавної статистики та подають відомості про державну реєстрацію суб'єктапідприємницької діяльності до органів Фонду соціального страхування іПенсійного фонду України. Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницькоїдіяльності та копія документа, що підтверджує взяття його на облік удержавному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків убудь-яких банках України та інших держав за виборомсуб'єкта підприємницької діяльності і за згодою цих банків у порядку,що встановлюється Національним банком України. Повідомлення про відкриття або закриття рахунків у банках суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний направити державномуподатковому органу, в якому він обліковується як платник податківі зборів (обов'язкових платежів). Таке повідомлення протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунку (включаючи деньвідкриття або закриття) подається особисто або направляється на адресувідповідного державного податкового органу з повідомленням провручення. Форма і зміст повідомлення про відкриття або закриттярахунків у банках встановлюється центральним податковим органом України. У разі зміни назви, організаційно-правової форми суб'єктапідприємницької діяльності, а також форми власності суб'єктипідприємницької діяльності у місячний термін з моменту настаннязазначених змін зобов'язані подати документи для перереєстрації. Перереєстрація суб'єкта підприємницької діяльностіпроводиться в порядку, встановленому для його реєстрації. У разі перереєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, щовизначається правонаступником підприємства, приватизованого як цілісниймайновий комплекс, подається документ, який засвідчує право власностіна зазначений об'єкт. Суб'єкт підприємницької діяльності має право відкривати свої філії(відділення), представництва без створення юридичної особи. Відкриттязазначених підрозділів не потребує їх державної реєстрації.Суб'єкт підприємницької діяльності повідомляє про відкриття філії(відділення), представництва орган державної реєстрації шляхомвнесення додаткової інформації в свою реєстраційну картку. Відповідальність за відповідність чинному законодавствуустановчих документів, що подаються для проведення реєстрації, несевласник (власники) або уповноважені ним органи, які подають документи дляреєстрації суб'єкта підприємництва. У разі зміни свого місцезнаходження суб'єкт підприємницькоїдіяльності в семиденний термін повинен повідомити про це органдержавної реєстрації. Невиконання цієї вимоги дає право органам державноїреєстрації звернутися до суду (арбітражного суду) з позовом проскасування державної реєстрації.3. Види підприємств та їх характеристика. Підприємництво в Україні здійснюється в будь-якихорганізаційних формах, визначених законами України, на вибірпідприємця. Порядок створення, діяльності, реорганізації та ліквідації окремих організаційних форм підприємництва визначається відповіднимизаконодавчими актами України. У разі коли цей порядок спеціальним законодавством невстановлено, підприємець керується ЗУ « Про підприємства в Україні» ісвоїм статутом. В Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи; колективне підприємство, засноване на власності трудовогоколективу підприємства; господарське товариство; підприємство, яке засноване на власності об'єднання громадян; комунальне підприємство, засноване на власності відповідноїтериторіальної громади; державне підприємство, засноване на державній власності, в томучислі казенне підприємство. Особливості створення, ліквідації,реорганізації, управління та діяльності казенного підприємствавстановлюються розділом VIII ЗУ « Про підприємства в Україні». Відповідно до обсягів господарського обороту підприємства ічисельності його працівників (незалежно від форм власності) воно можебути віднесено до категорії малих підприємств. До малих підприємств належать новостворювані та діючіпідприємства: у промисловості та будівництві - з чисельністю працюючих до 200чоловік; в інших галузях виробничої сфери - з чисельністю працюючих до 50чоловік; у науці і науковому обслуговуванні - з чисельністю працюючих до 100чоловік; у галузях невиробничої сфери - з чисельністю працюючих до 25 чоловік; у роздрібній торгівлі - з чисельністю працюючих до 15 чоловік. Особливості створення і діяльності малих підприємстввстановлюються законодавством України. У республіці можуть діяти інші види та категорії підприємств, у томучислі орендні, створення яких не суперечить законодавчим актам України. Підприємства мають право на добровільних засадахоб'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші видидіяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України. Підприємства можуть об'єднуватись в: асоціації - договірні об'єднання, створені з метою постійноїкоординації господарської діяльності. Асоціація не має прававтручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з їїучасників; корпорації - договірні об'єднання, створені на основіпоєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, зделегуванням окремих повноважень централізованого регулюваннядіяльності кожного з учасників; консорціуми - тимчасові статутні об'єднан ня промислового ібанківського капіталу для досягнення спільної мети; концерни - статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансовоїзалежності від одного або групи підприємств; інші об'єднання за галузевим, територіальним та іншимипринципами. Об'єднання діють на основі договору або статуту, якийзатверджується їх засновниками або власниками. Підприємства, які входятьдо складу зазначених організаційних структур, зберігають права юридичноїособи, і на них поширюється дія цього Закону. Рішення про створення об'єднання (установчий договір) і статутцього об'єднання погоджуються з Антимонопольним комітетом України впорядку, визначеному чинним законодавством. В об'єднання підприємств, зареєстроване в Україні, можуть входити підприємства інших союзних республік та держав. Підприємства Україниможуть входити в об'єднання, зареєстровані в інших союзнихреспубліках та державах. Порядок вступу в об'єднання у зазначених випадкахздійснюється відповідно до законодавства України про зовнішньоекономічнудіяльність. Об'єднання є юридичною особою, може мати самостійний і зведенийбаланси, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку ізсвоїм найменуванням. Реєстрація об'єднання провадиться в порядку, встановленому цимЗаконом для підприємства. Об'єднання не відповідає за зобов'язаннями підприємств, яківходять до його складу, а підприємства не відповідають зазобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установчимдоговором (статутом). Підприємства, які входять в об'єднання, можуть вийти з його складу із збереженням взаємних зобов'язань та укладених договорів з іншимипідприємствами та організаціями. Вихід структурних підрозділів і самостійних підприємств ізоб'єднань може здійснюватись за згодою власника майна чиуповноваженого ним органу та з участю трудового колективу з наданнямїм права підприємства. Відмову власника може бути оскаржено трудовим колективом до суду. Об'єднання ліквідується за рішенням підприємств, які входять внього. Майно, яке залишилося після ліквідації об'єднання, розподіляєтьсяміж учасниками згідноз статутом об'єднання. Порядок створення, реорганізації та ліквідаціїпромислово-фінансових груп, а також їх реєстрації регулюєтьсяспеціальним законодавством.4. Господарська, економічна і спеціальна діяльність підприємств. На всіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансовихрезультатів господарської діяльності є прибуток (доход). Порядок використання прибутку (доходу) визначає власник(власники) підприємства або уповноважений ним орган згідно з статутомпідприємства та чинним законодавством. Державний вплив на вибір напрямів та обсягів використання прибутку(доходу) здійснюється через установлені нормативи, податки, податковіпільги, а також економічні санкції відповідно до законодавства України. У випадках, передбачених статутом підприємства, частина чистогоприбутку може передаватися у власність членів або трудовогоколективу підприємства. Порядок розподілу і використання цієї частиниприбутку здійснюється радою або зборами(конференцією) трудового колективу. Власник або уповноважений ним орган встановлює фонд оплатипраці на умовах, визначених колективним договором (угодою). Регулювання фондів оплати праці працівниківпідприємств-монополістів, визначення переліку таких підприємствздійснюються Кабінетом Міністрів України. Трудові доходи найманого працівника підприємства визначаються трудовим договором відповідно до законодавства України, а дляінших працівників - угодою між ними. Трудові доходи працівника підприємства регулюються податками. Мінімальний розмір заробітної плати працівників, які працюютьза трудовим договором, визначається відповідно до статей 9 і 10 ЗаконуУкраїни "Про оплату праці" Підприємство самостійно встановлює форми, системи і розміриоплати праці, а також інші види доходів працівників згідно ззаконодавством. Підприємство (крім казенного) самостійно планує свою діяльністьі визначає перспективи розвитку виходячи з попиту на вироблюванупродукцію, роботи, послуги та необхідності забезпеченнявиробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення доходів. Основу планів становлять державні замовлення та договори,укладені із споживачами (покупцями) продукції, робіт, послуг іпостачальниками матеріально-технічних ресурсів. Підприємство виконує роботи і поставки для державних потреб надоговірній основі в порядку, що визначається законодавчимиактами України. Підприємство при підготовці планів свого економічного розвиткупогоджує з відповідною Радою народних депутатів заходи, які можутьвикликати екологічні, соціальні, демографічні та інші наслідки, щозачіпають інтереси населення території, і несе матеріальнувідповідальність перед Радами народних депутатів за шкідливі наслідкисвоєї діяльності. Державне підприємство (крім казенного) самостійно складає річнийфінансовий план, який затверджується до 1 липня року, що передуєпланованому, органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном. Порядок складання річного фінансового плану державнимпідприємством (крім казенного) встановлює уповноважений КабінетомМіністрів України центральний орган виконавчої влади. Підприємства інших форм власності розробляють і затверджуютьфінансові плани у порядку і в строки, визначені їх власником(власниками). Відносини підприємства з іншими підприємствами,організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльностіздійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначеннізобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що несуперечать законодавству України. Відповідальність працівника по фінансових обов'язкахпідприємства визначається часткою його участі у фінансових ресурсахпідприємства. Порядок поставки продукції для державних потребвизначається законодавством України. Підприємство самостійно здійснює матеріально-технічне забезпеченнявласного виробництва і капітального будівництва через систему прямих угод(контрактів) або через товарні біржі та інші посередницькі організаціїУкраїни, союзних республік та інших держав. Підприємство здійснює реалізацію своєї продукції, іншихматеріальних цінностей на основі прямих угод (контрактів),державного замовлення, через товарні біржі, мережу власних торговихпідприємств. Реалізація продукції підприємства, в тому числі на основібартерних угод, за межами України здійснюється самостійно або на основіліцензій відповідно до законодавства України. Підприємство реалізує свою продукцію, майно за цінами і тарифами,що встановлюються самостійно або на договірній основі, а у випадках,передбачених законодавчими актами України, - за державними цінами ітарифами. В розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуютьсяконтрактні ціни, що формуютьсявідповідно до умов і цін світового ринку. На продукцію підприємств, які займають монопольне становищена ринку товарів, що визначають масштаб цін в економіці і соціальнузахищеність громадян, допускається державне регулювання цінвідповідно до Закону України "Про ціни іціноутворення". При цьому державні ціни повинні враховувати середньогалузевусобівартість продукції і забезпечувати мінімальний рівеньрентабельності продукції, на яку вони поширюються. Якщо цей рівеньрентабельності не забезпечується державними цінами, то держава повинназабезпечити його дотацією за умови, що продукціяпідприємства є суспільно необхідною. У разі порушення підприємством державної дисципліни цін напродукцію надлишково одержана сума підлягає вилученню. Крім того, зпідприємства стягується штраф у порядку і розмірах, встановленихзаконодавчими актами України. Джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є прибуток(доход), амортизаційні відрахування, кошти, одержані від продажу ціннихпаперів, пайові внески членів трудового колективу, підприємств,організацій, громадян та інші надходження. Підприємство користується банківським кредитом на комерційнійдоговірній основі. Підприємство може надавати банку на договірній основіправо використовувати свої вільні кошти і встановлювати проценти за їхвикористання. Державним підприємствам забороняється виступати гарантами принаданні суб'єктам підприємницької діяльності банківських кредитів Підприємство має право відкривати розрахункові (поточні) та іншірахунки для зберігання грошових коштів, здійснення всіх видів операцій убудь-яких банках України та інших держав за своїм вибором і за згодоюцих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України.Повідомлення про відкриття або закриття своїх рахунків у банкахпідприємство зобов'язане надіслати податковому органу, у якому вонообліковується як платник податків. Таке повідомлення протягом трьохробочих днів із дня відкриття або закриття рахунку (включаючи деньвідкриття або закриття) має бути подане безпосередньо або надісланона адресу відповідного податкового органу поштою з повідомленням провручення. Форма і зміст повідомлення про відкриття або закриття рахунків підприємства встановлюються центральним податковим органом України Підприємства самостійно встановлюють черговість і напрями списаннякоштів з власних рахунків, яке здійснюється установами банків задорученням таких підприємств, крім випадків, передбачених законамиУкраїни. Розрахунки підприємств за своїми зобов'язаннями провадятьсячерез установи банків у порядку, встановленому Національним банкомУкраїни відповідно до законів України. Підприємство може поставляти продукцію, виконувати роботи, надаватипослуги в кредит із сплатою покупцями (споживачами) процентів закористування цим кредитом. Для оформлення таких угод підприємство можезастосовувати в господарському обороті векселі. Підприємство несе повну відповідальність за додержання кредитнихдоговорів і розрахункової дисципліни. Підприємство, яке не виконує своїхзобов'язань по розрахункам, може бути оголошене арбітражним судомбанкрутом у порядку, встановленому Законом України "Про банкрутство" Підприємство самостійно здійснює зовнішньоекономічнудіяльність. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є частиноюзовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України.Порядок використання виручки підприємства в іноземній валютівизначається валютним законодавством України. Підприємство має право одержувати кредити від своїхзарубіжних партнерів. При цьому валюта зараховується на баланспідприємства і використовується ним самостійно. По одержанихпідприємством кредитах держава відповідальності не несе. Підприємство, яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність, можевідкривати за межами України свої представництва та виробничіпідрозділи, утримання яких здійснюється за кошти підприємства.Підприємство у своїй зовнішньоекономічній діяльності з питаньекономічної, технологічної, екологічної та соціальної безпекиконтролюється державними органами.5. Ліквідація і реорганізація підприємства. Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення,перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимогантимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках,передбачених Законом, за рішенням власника та за участю трудовогоколективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи зарішенням суду або арбітражного суду. Реорганізація підприємства, щозловживає своїм монопольним становищем на ринку, можездійснюватись також шляхом його примусового поділу в порядку, передбаченому чинним законодавством. Реорганізація підприємства,яка може призвести до екологічних, демографічних та інших негативнихнаслідків, що зачіпають інтереси населення території, повиннапогоджуватися з відповідною Радою народних депутатів. Підприємство ліквідується також у випадках: визнання його банкрутом; якщо прийнято рішення про заборону діяльності підприємства черезневиконання умов, встановлених законодавством, і в передбаченийрішенням строк не забезпечено додержання цих умов або не змінено виддіяльності; якщо рішенням суду будуть визнані недійсними установчідокументи і рішення про створення підприємства; на інших підставах, передбачених законодавчими актамиУкраїни. При реорганізації і ліквідації підприємства звільнюваним працівникам гарантується додержання їх прав та інтересів відповідно дотрудового законодавства України. Підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моментувиключення його з державного реєстру України. У разі злиття підприємства з іншим підприємством усі майновіправа та обов'язки кожного з них переходять до підприємства, якевиникло в результаті злиття. При приєднанні одного підприємства до іншого до останньогопереходять усі майнові права та обов'язки приєднаногопідприємства. У разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли врезультаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) увідповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованогопідприємства. При виділенні з підприємства одного або кількох новихпідприємств до кожного з них переходять за роздільним актом(балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язкиреорганізованого підприємства. При перетворенні одного підприємства в інше допідприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права іобов'язки колишнього підприємства. Ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією,яка утворюється власником або уповноваженим ним органом. За їх рішеннямліквідація може проводитись самим підприємством в особі його органууправління. Власник, суд , арбітражний суд або орган, уповноваженийстворювати підприємства, який прийняв рішення про ліквідаціюпідприємства, встановлює порядок і строки проведення ліквідації, а такожстрок для заяви претензій кредиторів, який не може бути менше двохмісяців з моменту оголошення про ліквідацію. В разі визнання підприємства банкрутом порядок утворення і роботиліквідаційної комісії, а також умови ліквідації підприємствавизначаються Законом України "Про банкрутство". Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію підприємства, вміщує в офіційній пресі за місцезнаходженнямпідприємства публікацію про його ліквідацію і про порядок та строк заявикредиторами претензій. Поряд з цією публікацією ліквідаційна комісія(орган, що проводить ліквідацію) зобов'язана провести роботу постягненню дебіторської заборгованості підприємству і виявленнюпретензій кредиторів зповідомленням останніх про ліквідацію підприємства. Ліквідаційна комісія (орган, що проводить ліквідацію) оцінює наявнемайно ліквідовуваного підприємства і розраховується з кредиторами,складає ліквідаційний баланс і подає його власнику або органу, якийпризначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинна бути підтверджена аудитором (аудиторською фірмою),за винятком тих організацій, що повністю утримуються за рахунокбюджету і не займаються підприємницькою діяльністю. Претензії кредиторів до ліквідовуваного підприємствазадовольняються з майна цього підприємства. При цьому впершочерговому порядку задовольняються борги перед бюджетами ікомпенсуються витрати на відновлення природного середовища, якому завдалошкоди ліквідоване підприємство. Претензії, виявлені і заявлені післязакінчення строку, встановленого для їх заяви, задовольняються з майнапідприємства, що залишилось після задоволення першочергових претензій,виявлених претензій, а також претензій, заявлених у встановлений строк.Претензії, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними.Погашеними вважаються також претензії, які не визнані ліквідаційноюкомісією (органом, що проводить ліквідацію), а також за умови, якщокредитори протягом місячного строку від дня одержання повідомлення проповне або часткове невизнання претензії не подадуть позови до суду абоарбітражного суду про задоволення їх вимог. У разі ліквідації підприємства здійснюється капіталізація почасовихплатежів, належних з цього підприємства у зв'язку із заподіяннямкаліцтва чи іншого ушкодження здоров'я або із смертю громадянина. Вкладчлена трудового колективу видається йому в грошовій формі або ціннимипаперами після задоволення претензій кредиторів. Майно, що залишилось після задоволення претензій кредиторіві членів трудового колективу, використовується за вказівкою власника.У разі реорганізації підприємства його права і обов'язки переходять доправонаступників. Державне підприємство, яке відповідно до законодавства Українине підлягає приватизації, за рішенням Кабінету Міністрів України може бутиперетворене в казенне підприємство. Рішення про перетворення державногопідприємства в казенне приймається за однієї з таких умов: підприємство провадить виробничу або іншу діяльність, якавідповідно до законодавства може здійснюватись тільки державнимпідприємством; головним споживачем продукції підприємства (більш як 50відсотків) є держава; підприємство є суб'єктом природних монополій. Ліквідація і реорганізація казенного підприємстваздійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно дозаконодавства України. Скасування державної реєстрації здійснюється за заявою власника(власників) або уповноважених ним (ними) органів чи за особистою заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду (арбітражногосуду) в разі: визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству,установчих документів; здійснення діяльності, що суперечить установчим документам тазаконодавству України; несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницькоїдіяльності про зміну його назви, організаційної форми, формивласності та місцезнаходження; визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом (увипадках, передбачених законодавством); неподання протягом року до органів державної податкової службиподаткових декларацій, документів фінансової звітності згідно ззаконодавством. Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницькоїдіяльності здійснюється органом державної реєстрації за наявностіліквідаційного балансу, складеного і затвердженого згідно ззаконодавством, та інших документів, що підтверджують проведення заходівщодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності як юридичної особи,перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, шляхомвиключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності. Орган державної реєстрації в десятиденний термін повідомляєвідповідні державні податкові органи та органи державноїстатистики про скасування державної реєстрації суб'єктапідприємницької діяльності. Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єктапідприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою длявиключення його з Єдиного державного реєстру підприємств і організаційУкраїни. Відмову в державній реєстрації може бути оскаржено в судовому порядку. За державну реєстрацію справляється плата, розмір якоївстановлюється Кабінетом Міністрів України. Одержані кошти використовуються у порядку, що визначаєтьсяКабінетом Міністрів України. Законами України можуть бути встановлені спеціальні правиладержавної реєстрації певних видів суб'єктів підприємницькоїдіяльності. Література:1. Закон України «Про власність» ;2. Закон України «Про підприємництво» ;3. Закон України «Про підприємства в Україні» ;4. Закон України «Про господарські товариства» ;5. Закон України «Про оплату праці » ;6. Закон України «Про банкрутство » ;7. Закон України «Про ціни і ціноутворення » .




Нажми чтобы узнать.

Похожие:

Регулювання інвестиційною діяльністю задача iconПоняття інвестиційної діяльності. Види інвестицій та форми інвестиційної діяльності Інвестиційною діяльністю
Нвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій
Регулювання інвестиційною діяльністю задача iconДержавне управління інвестиційною діяльністю в україні загальні положення про державне регулювання інвестиційної діяльності
Воно визначається показниками економічного і соціального розвитку України, республі­канськими і регіональними програмами розвитку...
Регулювання інвестиційною діяльністю задача iconПрактична 1/2 Витрати на виробництво. Собівартість продукції Витрати підприємства
Розрізняють витрати, пов'язані з операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю підприємства (рис. 1)
Регулювання інвестиційною діяльністю задача iconТема: Інвестиції
В умовах ринкового способу господарювання забезпечення ефективної діяльності п-в визначається їх виваженою інвестиційною діяльністю....
Регулювання інвестиційною діяльністю задача iconДержавне регулювання інвестиційної діяльності
Політику держави щодо механізмів здійснення інвестиційної діяльності, а також пріоритетних напрямів інвестицій називають інвестиційною...
Регулювання інвестиційною діяльністю задача iconДержавне регулювання інвестиційної діяльності
Політику держави щодо механізмів здійснення інвестиційної діяльності, а також пріоритетних напрямів інвестицій називають інвестиційною...
Регулювання інвестиційною діяльністю задача iconВведение Задача №1 Задача №2 Задача №3 Задача №4 Задача №5 Задача №6 Заключение
Следовательно, объектом экономического анализа являются все направления хозяйственной деятельности предприятия
Регулювання інвестиційною діяльністю задача iconСодержание Задача 1 Задача 2 Задача 3 Задача 4 Задача 5 Задача 6 Задача 7 Задание 1
По данным бухгалтерского баланса проанализировать и оценить динамику состава и структуры активов и пассивов организации. Данные об...
Регулювання інвестиційною діяльністю задача iconПравове регулювання зед”
України, так і за її межами (ст. 1 Закону). Під господарською діяльністю розуміють «будь-яку діяль­ність, у тому числі підприємницьку,...
Регулювання інвестиційною діяльністю задача iconДержавне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
України, так І за її межами (ст. 1 Закону). Під господарською діяльністю розуміють «будь-яку діяль­ність, у тому числі підприємницьку,...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы