Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства icon

Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства



НазваниеРух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства
Дата конвертации20.07.2012
Размер130,89 Kb.
ТипРеферат
Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства


Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства


1. Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства

Фінанси підприємств безпосередньо пов'язані з рухом грошових коштів. Саме тому досить часто поняття «фінанси підприємств» ототожнюється з грошовими коштами, наявними фінансовими ре­сурсами. Однак самі кошти чи фінансові ресурси не розкривають поняття «фінанси», якщо не з'ясувати суті економічної природи останніх. Такими суттєвими загальними властивостями, які лежать в основі фінансів, є закономірності відтворювального процесу та гро­шові відносини, що виникають між учасниками суспільного вироб­ництва на всіх стадіях процесу відтворення, на всіх рівнях господа­рювання, у всіх сферах суспільної діяльності. Однак не всі грошові відносини належать до фінансових. Грошові відносини перетворю­ються на фінансові, коли рух грошових коштів стає відносно самостійним. Таке відбувається в процесі формування, розподілу, вико­ристання грошових доходів та фондів згідно з цільовим при­значенням у формі фінансових ресурсів. До фінансів належать такі групи фінансових відносин:

• пов'язані з формуванням статутного фонду суб'єктів господа­рювання;

• пов'язані з утворенням та розподілом грошових доходів: ви­ручки, валового та чистого доходу, прибутку, грошових фондів під­приємств;

• які виникають між суб'єктами господарювання у зв'язку з ін­вестуванням у цінні папери та одержанням на них доходів у вигляді відсотків, дивідендів, здійсненням пайових внесків та участю в роз­поділі прибутку від спільної діяльності, одержанням та сплатою штрафних санкцій;

• які формуються в підприємств з банками, страховими ком­паніями у зв'язку з одержанням та погашенням кредитів, сплатою відсотків за кредит та інші види послуг, одержанням відсотків за розміщення та зберігання коштів, а також у зв'язку зі страховими платежами та відшкодуваннями за різними видами страхування;

• що виникають у підприємств з державою з приводу податко­вих та інших платежів у бюджет та цільові фонди, бюджетного фі­нансування, одержання субсидій;

• що формуються в підприємств у зв'язку з внутрішньовироб­ничим розподілом доходів та фондів.

Отже, об'єктом фінансів підприємств є економічні відносини. пов'язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів. Суб'єктами таких відносин можуть бути підприємства та організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб'єкти господарювання, які є юридичними особами.

У процесі відтворення (виробництво, розподіл, обмін та спожи­вання) відбувається розподіл вартості валового внутрішнього про­дукту (виручка від реалізації продукції) за цільовим призначенням, а також розподіл його між державою та суб'єктами господарюван­ня, кожен з яких одержує свою частку виробленого продукту в гро­шовій формі. Відтак гроші створюють умови для появи фінансів як самостійної сфери грошових відносин, як системи виробничих від­носин.

Безпосередньою сферою фінансових відносин підприємств є про­цеси первинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту (с + v + w), коли вона розподіляється на вартість матеріальних ви­трат (с), необхідного продукту (v), додаткового продукту (ні). При цьому утворюються різні фонди грошових доходів. З допомогою фінансів у суспільному виробництві відбувається рух грошових ко­штів, які набирають специфічної форми фінансових ресурсів, що формуються в суб'єктів господарювання та в держави.

Таким чином, фінанси підприємств — це економічні відносини, які відображають формування, розподіл та використання грошових фондів і доходів суб 'єктів господарювання в процесі відтворення.

У процесі відтворення фінанси підприємств як економічна кате­горія проявляються та виражають свою суть, свою внутрішню влас­тивість через такі функції:

— формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-госпо­дарської діяльності;

— розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпе­чення поточної виробничої та інвестиційної діяльності, для вико­нання своїх зобов'язань перед фінансово-банківською системою та для соціально-економічного розвитку підприємств;

— контроль за формуванням та використанням фінансових ре­сурсів у процесі відтворення.

Формування фінансових ресурсів на підприємствах відбуваєть­ся під час формування статутного фонду, а також у процесі розпо­ділу грошових надходжень за рахунок відновлення авансованих засобів в основні та оборотні фонди і використання доходів на формування резервного фонду, фонду споживання і фонду нагро­мадження. У зв'язку з цим поняття «формування» та «розподіл» доцільно розглядати як єдиний процес у суспільному виробництві. Утворення грошових фондів завжди передбачає розподіл валових доходів.

Формування та використання фінансових ресурсів на підприємст­вах — це процес утворення грошових фондів для фінансового за­безпечення операційної і інвестиційної діяльності, виконання фі­нансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами госпо­дарювання.

Рух грошових потоків кількісно відображає всі стадії процесу відтворення через формування, розподіл та використання грошових доходів, різноманітних цільових фондів. Відтак фінанси є безвідмо­вним індикатором виникнення вартісних диспропорцій: дефіциту грошових коштів, неплатежів, нецільового використання коштів, збитків та інших негативних явищ у процесі фінансово-господарської діяльності підприємств. Тобто фінансам властива по­тенційна можливість контролювати фінансово-господарську діяль­ність підприємств. Завдання фінансових служб підприємств полягає в якнайповнішому використанні цих властивостей фінансів для ор­ганізації дійового фінансового контролю.

Контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів випливає з притаманної фінансам здатності об'єктивно відображати кількісні й вартісні пропорції виробництва та реалізації продукції, ро­біт, послуг. Зокрема, напрямки та використання фінансових ресурсів пов'язані з виконанням зобов'язань підприємств перед фінансово-кредитною системою та суб'єктами господарювання. Грошовий конт­роль взаємовідносин між підприємствами та організаціями в процесі оплати поставлених товарів, наданих послуг, виконаних робіт дає змогу негайно встановити, чи дотримано умови господарських угод.

За умов ринкової економіки, коли підприємства мусять само­стійно вирішувати проблеми фінансового забезпечення власної ви­робничо-господарської та інвестиційної діяльності, значно зростає роль фінансів підприємств. До найважливіших завдань останніх належить забезпечення стабільності економіки та суспільного життя в країні. Це досягається в процесі оптимізації розподілу та перерозпо­ділу національного доходу як на рівні підприємств, так і на загаль­нодержавному рівні. На макроекономічному рівні фінанси підпри­ємств забезпечують формування фінансових ресурсів країни через бюджет та позабюджетні фонди.

Важливою є роль фінансів підприємств у забезпеченні збалансо­ваності в економіці країни матеріальних та грошових фондів, при­значених для споживання та нагромадження. Забезпечення такої збалансованості великою мірою впливає на стабільність національ­ної валюти, грошового обігу, стану розрахунково-платіжної дисци­пліни в народному господарстві.

Фінанси, беручи участь у вартісному розподілі створеного внутрі­шнього валового продукту, забезпечуючи формування та використан­ня доходів і грошових фондів, безпосередньо пов'язані з іншими еко­номічними категоріями та інструментами господарського механізму: комерційним розрахунком, ціною, кредитом. Саме тому фінанси під­приємств можуть бути важливим інструментом економічного стиму­лювання, контролю за станом економіки країни та управління нею.

Фінанси є суттєвим складовим елементом системи управління економікою. Без фінансів неможливо забезпечити індивідуальний кругооборот виробничих фондів на розширеній основі, запроваджу­вати науково-технічні досягнення, стимулювати інвестиційну діяль­ність, регулювати структурну перебудову економіки.

Обов'язковими передумовами ефективного функціонування фі­нансів підприємств є:

— різноманітність форм власності;

— свобода підприємництва та самостійність у прийнятті рішень;

— вільне ринкове ціноутворення та конкуренція;

— самофінансування підприємництва;

— правове забезпечення правил економічної поведінки всіх суб'єктів підприємницької діяльності;

— обмеження і регламентація державного втручання в діяльність підприємств.

Життя довело ефективність ринкового механізму в забезпеченні збалансованості економіки, раціонального використання трудових, матеріальних та фінансових ресурсів. Ринкова система сприяє ство­ренню гнучких виробництв, які здатні легко адаптуватись до запитів споживачів та досягнень науково-технічного прогресу.


2. Принципи фінансового аналізу

Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства — це діаг­ноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських ре­зервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробниц­тва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовую­ться в процесі фінансового планування та прогнозування.

Підприємство має опрацювати таку систему показників, з допо­могою якої воно змогло б із достатньою точністю оцінити поточні та стратегічні можливості підприємства. Аналітичну роботу підпри­ємства можна поділити на два блоки:

1) аналіз фінансових результатів та рентабельності;

2) аналіз фінансового стану підприємства. Аналіз фінансових результатів підприємства здійснюється за та­кими основними напрямками:

—аналіз та оцінка рівня і динаміки показників прибутковості, факторний аналіз прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг;

— аналіз фінансових результатів від іншої реалізації, позареалі­заційної та фінансової інвестиційної діяльності;

— аналіз та оцінка використання чистого прибутку;

—аналіз взаємозв'язку витрат, обсягів виробництва продукції та прибутку;

— аналіз взаємозв'язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових потоків;

— аналіз та оцінка впливу інфляції на фінансові результати;

— факторний аналіз показників рентабельності. Аналіз фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямками:

— аналіз та оцінка складу та динаміки майна;

—аналіз фінансової стійкості підприємства;

— аналіз ліквідності балансу;

— комплексний аналіз і рейтингова оцінка підприємства. Поточна та оперативна фінансова робота на підприємстві спря­мовується на практичне втілення фінансового забезпечення підпри­ємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності на належному рівні.

Аналіз - це діяльність, перш за все зорієнтована на перспективу. В цьому зацікавлений як споживач, так і виробник.

Аналітична робота направлена на вивчення, облік попиту та вимог ринку для більш обгрунтованого орієнтування виробництва, на випуск конкурентно-здатних продуктів в раніш встановлених обсягах, що відповідають певній техніко-економічній характеристиці, реалізації, яка може забезпечити підприємству одержання найбільш високого прибутку.

Філософія аналізу проста - виробник повинен випускати таку продукцію, якій забезпечений збут та одержання запланованого рівня рентабельності ти суми прибутку. Звідси виробник цілеспрямовано ставить завдання в області науково-технічних розробок, висуває вимоги до них, зорієнтовано розраховуючи витрати виробництва, рівень ціни та прибуток. Виробник визначає найбільш ефективну технологію виробництва, включаючи міжвідомчі та внутрівиробничі кооперування.

Аналіз передбачає широкий пошук, творчий підхід до розв'язку конкретних завдань виробничої діяльності. В функції керівників виробництва входить - створювати необхідні організаційні, технічні, економічні умови для творчості всіх ідей і головне - забезпечувати застосування у виробництві нововведень на підставі зацікавленності працівників.

Кінцевим моментом аналітичної діяльності є розробка аналітичних програм, що виступають вихідним моментом, передумовою планування виробництва, так як вони мають можливість визначити оптимальну структуру (номенклатуру, асортимент та ефективність виробництва). На основі аналітичної діяльності заключаються комерційні угоді, проводяться комерційні операції.

Важливим принципом аналізу є комплексний підхід для пов'язання мети з ресурсами та можливостями підприємства, виробітка шляхів досягнення мети, що є реальною тільки в результаті розробки програм аналізу по виробах і по кожному господарському підрозділі підприємства. Методи розробки таких програм вимагають орієнтування на максимальне використання потенційних можливостей підприємства та резервів виробництва.

Характерним для аналізу принципом є також досягнення оптимального поєднання в управлінні фірмою централізованих та децентралізованих починань, постійний пошук нових форм та інструментів для підвищення ефективності виробництва, творчої ініціативи робітників, направленої на створення необхідних умов для широкого впровадження нововведень, підвищення якості продукції, скорочення витрат виробництва.

На реалізацію принципів аналізу орієнтовані його функції, а саме:

• більш повний облік вимог ринкового попиту і запитів споживачів, іх вимог до якості, техніко-економічних параметрів, новизни, дизайну та інше на основі комплексного дослідження ринків, розробки технічної політики і проведення науково-дослідних робіт;

• визначення оптимального асортименту випускаючої продукції та структури виробництва на основі економічного розрахунку - витрат виробництва (собівартості) продукції, ефективності капітальних вкла-день, можливості забезпечення виробництва матеріалами, фінансовими та трудовими ресурсами, рівня прибутку;

• прийняття обгрунтованих рішень, ефективність яких визнана за кінцевим результатом діяльності підприємства;

• розробка збутової політики на основі визначення максимально вигідних каналів збуту, системи руху товарів, організації технічного обслуговування, системи стимулювання збуту та формування потреб споживачів.

Виключне значення в сучасних умовах мають здійснення строгого контролю за якістю продукції, що випускається; за організацію збуту, наданням технічних та інших послуг; проведенням рекламних компаній.

Головний критерій оцінки діяльності підприємства -досягнення поставленої мети, одержання максимального та стабільного прибутку, міцного закріплення на ринку або проникнення на нові ринки.

Характер, форми та методи аналітичної діяльності мають суттєві відмінності в залежності від виду продукту, на який направлена ця діяльність.

Важлива особливість аналізу, як системи внутрівиробничого управління, полягає в тому, що вона заснована на прийнятті рішень на базі багатоваріантних економічних розрахунків і орієнтована на створення організаційних, економічних та юридичних умов для ефективного функціювання та розвитку фірми в цілому.

Невід'ємна риса сучасного економічного аналізу використання математичного апарату з використанням для обчислень ПЄОМ, за допомогою чого стало можливим широке використання економіко-математичних моделей та методів.

Таким чином, аналіз як систему внутрівиробничого управління охоплює цілеспрямований підхід до вирішення головного завдання - створення та виробництво якісної та конкурентоздатної продукції з мінімальними витратами з метою одержання заздалегідь визначеного прибутку. Враховується, що споживач диктує свої умови на ринку, а виробник до них пристосовується. Споживач активно впливає на визначення мети виробництва в умовах змінних вимог до товару.

Економічний аналіз - це комплекс досліджень діяльності підприємства, при якому використовуються відповідні джерела інформації, обгрунтування вірності розроблених планів, вивчення окремих елементів економічної роботи, вимір впливу факторів причин і резервів, оцінка роботи і порівняння її результатів з витратами, узагальнення результатів аналізу з розробкою необхідних заходів для покращення роботи підприємства.

Економічний аналіз здійснює постійний контроль за виконанням планових завдань контрактів по основним якісним і кількісним показникам для втручання в господарський процес при виявленні недоліків з метою забезпечення ефективної роботи підприємства.

Зміст економічного аналізу тісно пов'язаний з розвитком і вдосконаленням системи управління. Для того, щоб економічний аналіз виконував свої функції він повинен відповідати певним вимогам. Оцінювати роботу підприємства відповідно з перспективами розвитку, забезпечити об'єктивну оцінку діяльності підприємства, мати систематичний характер з попередньою розробкою плану аналіза і бути оперативним, тобто подавати результати аналізу органам управління в необхідні терміни, що дозволить усунути недоліки роботи підприємства. Розвиток і поглиблення економічного аналізу є необхідною умовою стабільноі діяльності підприємства і дозволить передбачити господарську і комерційну ситуацію для досягнення кінцевої мети підприємства, як правило, отримання максимального прибутку.

Предметом економічного аналізу є діяльність конкретних підприємств, їх підрозділів, об'єднань, галузей, яка направлена на виконання планових завдань, що відображаються системою звітності, нормативів, норм.

Під методом економічного аналізу розуміють спосіб підходу до вивчення господарських процесів в становленні і розвитку. Характерною особливістю методу економічного аналізу є:

• використання системи показників, які всебічно характеризують господарську діяльність,

• вивчення причин змін цих показників,

• вивчення і вимір взаємозв'язків між цими показниками з метою підвищення соціально-економічноі ефективності соціально-господарських об'єктів.

Метод економічного аналізу базується на загально-наукових, формально-логічних і діалектико-логічних законах і категоріях.

Виконання плану з виробництва продукції, постачання продукції споживачем у відповідності з укладеннями договорами (контрактами) є необхідною умовою нормального функціонування кожного підприємства. Такі показники, як продуктивність праці, собівартість, прибуток, багато в чому залежать від виконання плану виробництва і реалізації продукції. Головним завданням виробництва і реалізації продукції є • перевірка напруженості та наукового обгрунтування планових завдань;

• перевірка виконання плану випуску і реалізації продукції, держзамовлень, договірних забов'язань, відповідності фактичних результатів встановленим завданням по кількості, номенклатурі (асортименту), термінам, якості продукції.;

• оцінка основних показників технічного рівня виробів, оновлення продукції;

• оцінка ритмічності виробництва та виявлення причин відхилення від плану і рівня попереднього періоду;

• виявлення резервів росту обсягу виробництва, якості продукції;

• виявлення раціональних форм і засобів господарювання. Джерелами інформації при цьому є данні бухгалтерського і статистичного обліку, інформація внутрішнього споживання, планові завдання, контракти, держзамовлення, прейскуранти цін, нормативи, норми, стандарти.

Значний обсяг необхідних даних зосереджений в інформативно-статистичній формі І-П «Звіт підприємства по продукції», формі 22 «Зведена таблиця основних показників», формі 2ПВ «Звіт з праці», «Баланс виробничої потужності» та інші.

В процесі аналізу виробництва та реалізації продукції головним чином оцінюється

• обсяг виробництва продукції;

• обсяг реалізації продукції;

• обсяг чистої продукції;

• виконання договірних зобов'язань і держзамовлень. Економічний аналіз має свої специфічні прийоми і методи, сукупність яких створює методику економічного аналізу.

Економічний аналіз використовує практично всі методи і прийоми, які застосовується в економічних дослідженнях

• порівняння - найбільш росповсюджений прийом аналізу. Існує декілька видів порівняння - за планом; з минулим періодом, з кращими зразками, з середніми значеннями;

• групування - розподіл сукупності одиниць спостережень за однорідними суттєвими для них ознаками. При групуванні економічних процесів використовують такі ознаки - форма власності, призначення продукції;

• абсолютні і відносні величини - в результаті зведення первинного статистичного матеріалу одержують абсолютні величини, на базі яких розраховують відносні величини;

• середні величини - відображають характеристику економічних явищ за однією ознакою;

• метод різниць - полягає в тому, що при проведені факторного аналізу і розрахунку впливу кожного фактору, оцінка одного з факторів розраховується як різниця загального впливу і суми впливу всіх розрахованих факторів;

• індексний метод - використовується у випадку, коли початкові величини представлені не абсолютними величинами, а відносними, тобто індексними;

• деталізація - прийом розподілу загальних величин на складові частини.


Використана література:

Фінансовий аналіз. Підручник. – К., 2001.

Словник-довідник з фінансового аналізу. – Харків, 2000.




Нажми чтобы узнать.

Похожие:

Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства iconАналіз та оцінка фінансової звітності суб’єктів господарювання
Фінансова звітність бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів...
Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства iconАналіз та оцінка фінансової звітності суб’єктів господарювання
Фінансова звітність бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів...
Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства iconПоложення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів Зміст документу міністерство фінансів україни положенн я
Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст І форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей
Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства icon18. поняття грошового потоку та його значення для фінансової діяльності підприємства
Успішне функціонування підприємства в ринкових умовах можливе лише за умов здійснення безперервного руху грошових коштів – їх надходження...
Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства iconПрактичне заняття на тему „Аналіз грошових потоків підприємства”
...
Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства iconЗвіт про прибутки І збитки, звіт про рух грошових коштів та різні додатки, які визначаються потребами користувачів. Статистична звітність для складання грошово-кредитної статистики має такі напрями:  загальнобанківська статистика
До фінансової звітності у країнах з розвинутою ринковою економікою належать: бухгалтерський баланс, звіт про прибутки І збитки, звіт...
Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства iconФінансова стратегія діяльності підприємства
Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показни-ки,пропорції та темпи розширенного відтворення,є основною формоюреалізації...
Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства iconЗвіт про фінансові результати". 4 "Звіт про рух грошових коштів". 5 "Звіт про власний капітал"
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової зві
Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства iconВиди діяльності підприємства
Фінансові результати діяльності підприємства формуються в процесі основної, операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та...
Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства iconПрогнозування фінансової діяльності підприємства та планування її
Необхідність регулювання результативності діяльності підприємства визначається її значною роллю у розвитку підприємства І гармонійному...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы