Вищий представницький орган державної влади. Глава держави. Судові органи влади Вищий представницький орган державної влади. Глава держави icon

Вищий представницький орган державної влади. Глава держави. Судові органи влади Вищий представницький орган державної влади. Глава держави



НазваниеВищий представницький орган державної влади. Глава держави. Судові органи влади Вищий представницький орган державної влади. Глава держави
Дата конвертации28.07.2012
Размер157,69 Kb.
ТипРеферат
Вищий представницький орган державної влади. Глава держави. Судові органи влади


Вищий представницький орган державної влади. Глава держави. Судові органи влади


Вищим представницьким і законодавчим органом в Україні є Верховна Рада (парламент). Вона правомочна вирішувати будь-які питання державного життя, крім тих, що вирішуються ви­ключно всеукраїнським референдумом або віднесені відповідно до Конституції України до компетенції органів виконавчої чи судової влади.

Верховна Рада приймає закони; затверджує державний бюджет;

визначає основи внутрішньої і зовнішньої політики; затверджує загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, со­ціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля. Вона затверджує перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; визначає правові основи вилучення об'єктів права приватної власності; здійснює контроль за діяль­ністю Президента, призначає його вибори і усуває з посади в порядку імпічменту; здійснює контроль за діяльністю Кабінету Міністрів.

Верховна Рада призначає на посади голови та інших членів Рахункової палати, голови Національного банку за поданням Президента, половину складу Ради Національного банку, поло­вину складу Національної ради з питань телебачення і радіомов­лення. Надає згоду на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного коміте­ту, Голови Фонду державного майна, Голови Державного комі­тету телебачення і радіомовлення.

Верховна Рада надає згоду на призначення Президентом Укра­їни на посаду Генерального прокурора і висловлює йому недові­ру, що має наслідком його відставку з посади; призначає трети­ну складу Конституційного Суду; обирає суддів безстрокове; до­строково припиняє повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду про порушення нею Конституції або законів України.

Верховна Рада утворює і ліквідує райони, встановлює і змі­нює межі районів і міст; призначає чергові і позачергові вибори до органів місцевого самоврядування, надає згоду на укладення міжнародних договорів і денонсує міжнародні договори України та ін.

Парламент України складається із 450 народних, депутатів, які обираються на 4 роки і здійснюють свої повноваження на постій­ній основі. Особа, обрана народним депутатом України, не може мати іншого представительського мандата: не може бути обрана до будь-якого іншого представницького органу — сільського, міського, районного та ін. Народний депутат має виконувати свої обов'язки парламентаря на постійній основі. Йому заборо­нена робота на останньому (до обрання народним депутатом України) або будь-якому іншому місці роботи. Чинним законо­давством передбачена можливість тільки наукової, викладацької або творчої діяльності підчас, вільний від виконання службових обов'язків парламентаря.

Верховна Рада призначає на посаду Уповноваженого Верхов­ної Ради України з прав людини, заслуховує його щорічні допо­віді про стан дотримання та захисту прав і свобод в Україні. Інститут парламентського уповноваженого з питань прав люди­ни відомий під загальною назвою омбудсмана.

Верховна Рада обирає із свого складу Голову Верховної Ради, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради.

Парламент України працює сесійно. Його сесії складаються із пленарних засідань, на яких приймаються рішення, а також із засідань комітетів, постійних і тимчасових комісій, що готують і попередньо розглядають питання.

Порядок роботи Верховної Ради встановлюється Конститу­цією України (див. розділ IV) і Регламентом від 27.07.94.

Глава держави

Глава держави — Президент, який є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання її Конституції, прав і свобод людини і громадянина. Він структур­но не входить до жодної з гілок влади (законодавчої, виконав­чої, судової), проте має компетенцію в сфері виконавчої влади. Для частини вихідних від нього нормативних актів потрібна контрасигнація (скріплення підписом) Прем'єр-міністра і міні­стра, відповідального за акт і його виконання.

Відповідно до Конституції України Президент у межах своєї компетенції має право видавати укази і розпорядження, які є обо­в'язковими для виконання на всій території України. Президент скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради Мініст­рів Автономної Республіки Крим; призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції; проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою; підписує закони, прийня­ті Верховною Радою. Для цих рішень Президента не потрібно контрасигнації з боку Прем'єр-міністра і відповідних міністрів, тобто Президент приймає ці рішення на власний розсуд, без будь-якої згоди або подання. Дані повноваження свідчать про функціонально своєрідне єднання Президента зі сферою вико­навчої влади.

Президент є Верховним Главнокомандувачем Збройних Сил, очолює Раду національної безпеки і оборони. Призначає за зго­дою Верховної Ради Прем'єр-міністра, а за поданням Прем'єр-міністра — членів Кабінету Міністрів, керівників інших централь­них органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій.

Призначає Генерального прокурора за згодою Верховної Ради, половину складу Ради Національного банку. Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Призначає на посади і звільняє з посад за згодою Верховної Ради Голову Антимоно­польного комітету. Голову Фонду державного майна. Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення; за поданням Прем'єр-міністра утворює, реорганізує і ліквідує міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах кош­тів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, та ін.

Президент представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держа­ви, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

приймає рішення про визнання іноземних держав; призначає глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі грамоти диплома­тичних представників іноземних держав та ін.

Повноваження Президента припиняються достроково у разі:

- відставки;

- неможливості виконувати повноваження за станом здо­ров'я;

- усунення з поста в порядку імпічменту;

- смерті.

Президент обирається громадянами України на основі загаль­ного, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голо­сування строком на 5 років (одна й та сама особа — не більше ніж два строки підряд). Президентом може бути обраний грома­дянин України, який досяг 35 років, має право голосу, прожи­ває в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.

Вищий виконавчий орган влади

Вищим виконавчим органом є уряд — Кабінет Міністрів. Кабі­нет Міністрів — своєрідний штаб з організації виконавчо-розпорядчої діяльності всіх органів виконавчої влади. Його очолює Прем'єр-міністр, який призначається Президентом за згодою більше ніж половини від конституційного складу Верховної Ради. Персона­льний склад уряду призначається Президентом за поданням Прем'єр-міністра. Уряд складається з Прем'єр-міністра, Пер­шого віце-прем'єр-міністра, трьох віце-прем'єр-міністрів, міні­стрів. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Прези­дентом, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді у визначе­них межах.

Особливість української моделі організації виконавчої влади полягає в тому, що: повноваження, які має виконувати голова виконавчої влади, поділені між Президентом і Кабінетом Міні­стрів; самостійні владні повноваження у Прем'єр-міністра від­сутні. Роль Прем'єр-міністра зводиться до формування програми діяльності уряду (затверджує Верховна Рада) і керівництва Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів об'єднує і спрямовує роботу міністерств, інших підвідомчих йому органів. Він забезпечує державний су­веренітет і економічну самостійність України, здійснення внут­рішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції України, її законів, актів Президента. Він також забезпечує про­ведення фінансової, цінової, інвестиційної і податкової політи­ки; політики у сфері праці і зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки, культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

До його функцій входять розробка і здійснення загальнодер­жавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку; забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності; здійснення управління об'єктами державної власності відповідно до закону; розробка проекту Закону про Державний бюджет і забезпечення його виконання після прий­няття Верховною Радою; здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, суспільного порядку, боротьби зі злочинністю; організація і забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи та ін.

Кабінет Міністрів уживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

Акти Кабінету Міністрів (постанови і розпорядження) підпи­сує Прем'єр-міністр.

Кожне міністерство є центральним органом виконавчої вла­ди, підвідомчим Кабінету Міністрів. Воно здійснює управління відповідним народногосподарським комплексом або розробку пропозицій щодо соціально-економічного розвитку України, формує економічний механізм їх здійснення. До компетенції міністерства входить узагальнення практики застосування зако­нодавства з підвідомчих йому питань, організація виконання актів законодавства, здійснення систематичного контролю над їх реа­лізацією.

Серед інших центральних органів виконавчої влади важлива роль приділяється державним комітетам. Завдання державного комітету дещо схожі до завдань міністерства — здійснення дер­жавного управління у певній, здебільшого невеличкій, галузі гос­подарства, керівництво підпорядкованими йому об'єктами. Ком­петенція їх, як правило, вужче, ніж у міністерств.

Представницькі органи влади на місцях

В Автономній Республіці Крим представницький орган влади — Верховна Рада Автономної Республіки Крим (100 депутатів, обра­них на 4 роки; Голова Верховної Ради, перший заступник і за­ступники, голови постійних комісій здійснюють свої повнова­ження на постійній основі).

Верховна Рада правомочна вирішувати питання автономно-республіканського життя Криму, крім тих, що вирішуються Вер­ховною Радою України, всеукраїнським і місцевим кримсько-республіканським референдумами або віднесені відповідно до Конституції України і Конституції Автономної Республіки Крим до компетенції органів виконавчої вищої і місцевої або судової влади.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим приймає Консти­туцію автономії, яка затверджується Автономної Верховної Ра­дою України. Вона призначає вибори депутатів, підтверджує склад її виборчої комісії, організує місцеві референдуми. До її функ­цій належить затвердження бюджету Автономної Республіки Крим, програми автономії з питань соціально-економічного і культурного розвитку, раціонального природокористування, охо­рони довкілля відповідно до загальнодержавних програм. Вона визначає статус місцевостей як курортів, установлює зони сані­тарної охорони курортів, бере участь у розробці державних прог­рам повернення депортованих народів, ініціює введення над­звичайного стану і встановлення зон надзвичайної екологічної ситуації в Автономній Республіці Крим або в окремих її місце­востях та ін.

Законами України Верховній Раді Автономної Республіки Крим можуть бути делеговані також інші повноваження. Відпо­відно до ст. З Конституції Автономної Республіки Крим її Вер­ховна Рада здійснює представницькі, нормотворчі, контрольні функції та повноваження в межах своєї компетенції.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах своїх повноважень приймає рішення і постанови, що є обов'язковими для виконання в межах території автономії.

Питання, з яких здійснює нормативне регулювання Автоном­на Республіка Крим, позначені в Конституції України (ст. 137) і Конституції Автономної Республіки Крим 1999 р. (ст. 18). З мо­тивів невідповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України Президент може зупинити дію цих нормативно-правових актів з одночасним зверненням до Конституційного Суду щодо їх конституційності.

За наявності висновку Конституційного Суду про порушен­ня Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції або законів України її повноваження достроково припиняються Верховною Радою і призначаються позачергові вибори до Вер­ховної Ради Автономної Республіки Крим.

У межах адміністративно-територіальних одиниць (областей, районів, міст, районів у містах, селищ, сіл) представницькі орга­ни влади діють:

— органи місцевого самоврядування — Ради.

До складу України входять такі області: Вінницька, Во­линська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закар­патська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кірово­градська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Пол­тавська, Ровенська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігів­ська, а також міста Київ і Севастополь із спеціальним статусом, який визначається законами України. Органами місцевого самоврядування, які представляють за­гальні інтереси територіальних громад (спільнот) сіл, селищ і міст, є районні та обласні ради. Питання організації районів у містах належать до компетенції міських рад.

Обласні і районні ради затверджують програми соціально-еко­номічного і культурного розвитку відповідно районів і областей;

затверджують бюджети області та району тощо. Голова районної і голова обласної ради обираються відповідною радою і очолю­ють виконавчий апарат ради.

До складу сільської, селищної, міської ради входять депутати, що обираються жителями села, селища, міста на основі загаль­ного, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голо­сування строком на 4 роки. На такий саме строк обираються голови сільської, селищної, міської ради, що очолюють вико­навчий комітет ради і головують на його засіданнях.

Як представницький орган, міські ради здійснюють свої пов­новаження на сесіях, на яких розглядаються питання, віднесені законодавством до їх ведення. Рішення міських (міст районного підпорядкування) рад, що суперечать законодавству або прийн­яті з порушенням передбаченої законом процедури, скасує рада вищого рівня, а рішення міських (міст обласного і загальнодер­жавного підпорядкування) рад — Верховна Рада України. У ви­падках, передбачених законодавством України, повноваження міської ради можуть бути достроково припинені Верховною Ра­дою.

Звертаємо увагу на те, що органам місцевого самоврядування мо­жуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади, що забезпечується державним фінансуванням і передачею їм відповідних об'єктів державної власності. З питань здійснен­ня переданих повноважень органи місцевого самоврядування є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (про місцеве самоврядування див. у § «Управління в адміністративно-територіальних одиницях. Місцеве самоврядування»).

Виконавчі органи влади на місцях

В Автономній Республіці Крим державне управління здійсню­ється Представництвом Президента України, Радою Міністрів, утворюваною Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міністерствами, районними державними адміністраціями, що входять до єдиної системи виконавчої влади України.

Уряд Автономної Республіки Крим — Рада Міністрів: управляє майном, що належить Автономній Республіці Крим; розробляє і виконує бюджет Автономної Республіки Крим; розробляє і реа­лізує програми Автономної Республіки Крим із питань соціаль­но-економічного і культурного розвитку, раціонального приро­докористування, охорони довкілля; забезпечує права і свободи громадян, національну злагоду, охорону правопорядку і громад­ську безпеку; забезпечує функціонування і розвиток державної і національних мов і культури в Автономній Республіці Крим;

охорону і використання пам'ятників історії; бере участь у розробці і реалізації державних програм повернення депортованих наро­дів та ін.

У адміністративно-територіальних одиницях (областях, районах, містах Києві і Севастополі) державне управління здійснюють:

— місцеві державні адміністрації на чолі з головами, які при­значаються на посаду Президентом за поданням Кабінету Міні­стрів. Їх головне призначення — захищати права і законні інте­реси громадян і держави, забезпечувати соціально-економічний розвиток територій і реалізацію державної політики у визначе­них державою сферах управління (управління внутрішніми спра­вами, державною безпекою, юстицією здійснюють обласні орга­ни цих міністерств).

Голови місцевих державних адміністрацій формують їх склад. Вони підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищо­го рівня, відповідають при здійсненні своїх повноважень перед Президентом і Кабінетом Міністрів. У частині повноважень, де­легованих їм відповідними районними або обласними радами, міс­цеві адміністрації їм підзвітні і підконтрольні.

Обласна або районна рада може висловити недовіру голові місцевої державної адміністрації, що потребує від Президента ухвалення рішення і подання обгрунтованої відповіді. Якщо ж недовіра виражена 2/3 депутатського складу відповідної ради, то за рішенням Президента має бути відставка голови місцевої дер­жавної адміністрації (ст. 118 Конституції України).

На відповідній території місцеві державні адміністрації за­безпечують виконання Конституції і законів України, актів Пре­зидента, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів, інших органів виконавчої влади. Вони зобов'язані також забезпечувати законність і правопорядок; дотримання прав і свобод громадян;

виконання державних і регіональних програм соціально-еконо­мічного і культурного розвитку, програм охорони довкілля; під­готовку і виконання обласних і районних бюджетів тощо.

Рішення глав місцевих державних адміністрацій, що супере­чать Конституції та законам України, іншим законодавчим ак­там, можуть бути скасовані Президентом або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Таким чином, органи виконавчої влади — суцільна систе­ма. Це така взаємозалежність органів, у якій усі складові час­тини є взаємозалежними і одночасно складають самостійні під­системи органів із своїми особливостями завдань, організацій­ної структури, функцій, повноважень, з повною автономією окремого органу.

Судові органи влади

Виші — Конституційний суд, Верховний Суд, Вищий арбітра­жний суд. Військова колегія Верховного Суду в Збройних Силах.

Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрис­дикції в Україні. Він вирішує питання про відповідність Кон­ституції законів та інших правових актів Верховної Ради; актів Президента; актів Кабінету Міністрів; правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Ці питання розглядаються у зв'язку зі зверненнями:

— Президента;

— 45-ти і більше народних депутатів України;

— Верховної Ради України;

— Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

— Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Заперечення конституційності закону становить сутність конс­титуційної скарги.

Конституційний Суд дає офіційне тлумачення Конституції і законів України. Рішення Конституційного Суду із зазначених питань є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Законодавець не має права видавати законоположення, які Конституційний Суд ви­знав невідповідними Конституції.

Конституційний Суд за зверненням Президента чи Кабінету Міністрів дає висновок про відповідність Конституції України чинних або внесених на розгляд Верховної Ради міжнародних договорів.

Конституційний Суд має межі своїх повноважень. Він не по­винен підміняти законодавця, улагоджувати політичні конфлік­ти, що виходять за правові рамки. До його повноважень не на­лежать питання законності актів органів державної влади, орга­нів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетен­ції судів загальної юрисдикції.

Конституційний Суд складається з 18 суддів, що призначають­ся в однаковому кількісному співвідношенні (по 6 суддів) відпо­відно Президентом, Верховною Радою, з'їздом судів України на строк 10 років.

Голова Конституційного Суду обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного суду із складу суддів Конституційного Суду шляхом таємного голосування на трирічний строк без права його продовження.

Суддею Конституційного Суду може бути громадянин Украї­ни, який на день призначення досяг 40 років, має вищу юридич­ну освіту і стаж роботи за фахом не менш як 10 років, проживає в Україні протягом останніх 20 років і володіє українською мо­вою.

Повноваження Конституційного Суду визначені Конститу­цією України (розділ XII) і Законом України від 16 жовтня 1996 p. «Про Конституційний Суд України».

Верховний Суд є найвищим судовим органом у системі су­дів загальної юрисдикції. Він очолює загальну судову систему і здійснює вищий судовий контроль і нагляд за судовою діяль­ністю всіх загальних судів. Верховний Суд має право перегля­нути будь-яке рішення нижчих судів, уповноважений розгля­нути і вирішити кримінальні і цивільні питання особливої скла­дності і винятковості. Вироки та інші рішення Верховного Суду є остаточними, їх перегляд можливий тільки в порядку нагля­ду Пленумом Верховного Суду — найвищою судовою інстан­цією держави.

Голова Верховного Суду обирається на посаду шляхом таєм­ного голосування Пленумом Верховного Суду.

Вищий арбітражний суд є вищим судовим органом у системі судів спеціальної — господарської юрисдикції. Він очолює сис­тему арбітражних судів; контролює і наглядає за судовою діяль­ністю арбітражних судів, які здійснюють правосуддя в господар­ських відносинах (вирішення господарських спорів, що виника­ють між підприємствами, установами, організаціями при укладанні господарських договорів, їх розірванні і виконанні;

спорів між цими суб'єктами з приводу визнання права власності на майно, вимоги вилучення його з чужого незаконного воло­діння та ін.; вирішення спорів, що виникають у сфері управлін­ня, які не відповідають законодавству і порушують права та ін­тереси юридичних осіб, які охороняються законом).

Повноваження Вищого арбітражного суду, а також арбітраж­ного суду Автономної Республіки Крим, обласних арбітражних судів визначені Законом України від 4 червня 1991 р. «Про арбіт­ражний суд».

Вищим органом для військових судів є Військова колегія Вер­ховного Суду України. Військові суди регіонів — Південного, Західного. Центрального і Військове- Морських сил — дорівнюються до загальних судів обласного рівня. У місцях дислокації військ діють військові суди гарнізонів, які фактично дорівнюються до районних, міських судів. Усього в Україні функціонує 120 військових судів.

Відповідно до Закону України «Про судоустрій» військові суди здійснюють правосуддя в Збройних Силах та інших військових формуваннях, які створюються Верховною Радою і Президен­том України. Вони також здійснюють правосуддя відносно до військовозобов'язаних під час проходження ними зборів. Діяль­ність військових судів спрямована на охорону від будь-яких по­сягань на безпеку країни, боєздатність її Збройних Сил та інших військових формувань; захист прав і законних інтересів військо­вих частин, установ і організацій.

Місцеві суди — Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласний (Київський і Севастопольський міський) суд, між­районні (окружні), районні міські народні суди; військові суди в Збройних Силах України (гарнізонні, регіональні, Військово-Морських сил); арбітражний суд Автономної Республіки Крим та обласні арбітражні суди.

Місцеві загальні суди здійснюють правосуддя шляхом роз­гляду і вирішення цивільних, кримінальних, адміністративних справ. До компетенції загальних судів також належить розгляд скарг громадян на рішення і дії виконавчих органів та їх посадо­вих осіб, якщо вони, на думку скаржника, порушують його пра­ва, свободи або законні інтереси.

Загальні суди відрізняються за інстанціями:

— суд першої інстанції — суд, який розглядає будь-яку справу і вирішує її своїм вироком (у кримінальних справах), рішенням (у Цивільних справах) або постановою (у адміністративних спра­вах або скаргах);

— суд другої інстанції, або касаційний, — суд, який перевіряє за скаргою (касаційною) зацікавлених учасників судового роз­гляду або за протестом (касаційним) прокурора правильність вирішення справи судом першої інстанції, якщо його рішення не набрало законної сили.

Судом першої інстанції може бути будь-який суд — від ра­йонного до Верховного Суду; судом другої інстанції (касацій­ним) є обласні суди стосовно рішень, винесених районними (міськими) і окружними судами; Верховний Суд — стосовно рі­шень, винесених обласними і рівними до них судами.

Судді обіймають посаду безстрокова, за винятком тих, хто призначається на посаду вперше. Перше призначення на посаду професійного судді строком на 5 років здійснюється Президен­том. Усі інші судді, крім суддів Конституційного Суду, обира­ються Верховною Радою безстрокове.

На посаду судді кваліфікаційна комісія суддів може рекомен­дувати громадянина України не молодше 25 років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше ніж три роки, проживає в Україні не менше ніж 10 років і володіє україн­ською мовою.

Професійні судді не можуть належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати мандат депутата, обіймати інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької, творчої.

Судді без згоди Верховної Ради не можуть бути затримані або заарештовані до винесення обвинувального вироку судом.




Нажми чтобы узнать.

Похожие:

Вищий представницький орган державної влади. Глава держави. Судові органи влади Вищий представницький орган державної влади. Глава держави iconПоняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади І держави. Поняття І ознаки держави Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади І держави
Ованій формі скрізь, де є усталені об'єднання людей: у сім'ї, виробничих колективах, державі, тобто там, де є реальні можли­вості...
Вищий представницький орган державної влади. Глава держави. Судові органи влади Вищий представницький орган державної влади. Глава держави icon“Туркменістан”
Держави президент. Глава Уряду голова кабінету міністрів. Законодавча влада належить парламенту (Меджлісу). Найвищий представницький...
Вищий представницький орган державної влади. Глава держави. Судові органи влади Вищий представницький орган державної влади. Глава держави iconПрезидент у механізмі здійснення державної влади”
Президент є главою держави в країнах із республіканською формою правління. Він є носієм верховної державної влади і вищим представником...
Вищий представницький орган державної влади. Глава держави. Судові органи влади Вищий представницький орган державної влади. Глава держави iconПрезидент у механізмі здійснення державної влади
Президент є главою держави в країнах із республіканською формою правління. Він є носієм верховної державної влади І вищим представником...
Вищий представницький орган державної влади. Глава держави. Судові органи влади Вищий представницький орган державної влади. Глава держави iconКонституційне закріплення органів державної влади” План
Вступ: Органи державної влади – це Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України
Вищий представницький орган державної влади. Глава держави. Судові органи влади Вищий представницький орган державної влади. Глава держави iconГарантії забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в Україні”
Ні забезпечити органи судової влади. Важливою гарантією реалізації конституційного принципу відповідальності держави за свою діяльність...
Вищий представницький орган державної влади. Глава держави. Судові органи влади Вищий представницький орган державної влади. Глава держави iconДержавна полiтика I мiсцеве самоврядування
В умовах перехiдного перiоду I за вiдносної слабкостi державної влади чiтка саморганiзацiя громадян в регiонах в особi мiсцевого...
Вищий представницький орган державної влади. Глава держави. Судові органи влади Вищий представницький орган державної влади. Глава держави iconДержавна полiтика I мiсцеве самоврядування
В умовах перехiдного перiоду I за вiдносної слабкостi державної влади чiтка саморганiзацiя громадян в регiонах в особi мiсцевого...
Вищий представницький орган державної влади. Глава держави. Судові органи влади Вищий представницький орган державної влади. Глава держави iconДержавна політика I місцеве самоврядування
В умовах перехiдного перiоду I за вiдносної слабкостi державної влади чітка саморганiзацiя громадян в регiонах в особi мiсцевого...
Вищий представницький орган державної влади. Глава держави. Судові органи влади Вищий представницький орган державної влади. Глава держави iconКонституційні засади закріплення, організації, здійснення державної влади в Україні
Конституції України “Загальні засади”. Щодо визначення у Конституції конкретних питань закріплення, організації та здійснення державної...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы