Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену icon

Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену



НазваниеУкраїнське ділове мовлення. Відповіді до екзамену Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену
страница1/3
Дата конвертации18.07.2012
Размер332,76 Kb.
ТипРеферат
  1   2   3
Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену


Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену


1. Автобіографія. Прокоментуйте, складіть і запишіть цей документ.

Автобіографія - документ, у якому особа власноручно у хронологічному порядку подає стислий опис свого життя та діяльності.

Незважаючи на довільний виклад тексту, від імені першої особи обов'язково зазначаються такі відомості:

1. Назва документа.

2. Прізвище, ім'я та ім'я по батькові теперішні та колишні, якщо були зміни (у називному відмінку однини).

3. Дата народження: число, місяць (літерами), рік.

4. Місце народження: село, селище, місто (у наз. відмінку), район (у родовому відмінку), край, країна (якщо за межами України) (у наз. відмінку). Усі дані про місце народження пишуться так, як вони зазначені у свідоцтві про народження.

5. Відомості про навчання: повне найменування навчаль­них закладів (як вони називалися на час навчання), на­зви спеціальностей, які отримали (за дипломом).

6. Перебування на військовій службі, у місцях позбавлення волі та ін.

7. Відомості про трудову діяльність (повне найменування місць роботи та посад).

8. Нагороди, стягнення, заохочення.

9. Відомості про громадську роботу.

10. Короткі відомості про склад сім'ї (без займенників).

Якщо неодружені:

батько, мати (прізвище, ім'я та ім'я по батькові, рік на­родження, посада та місце роботи); сестри, брати, якщо вони не мають своєї сім'ї.

Якщо одружені:

дружина, чоловік (прізвище, ім'я та ім'я по батькові, рік народження, місце роботи чи навчання); діти (прізвище, ім'я та ім'я по батькові, рік народження, місце роботи чи навчання).

11. Повна домашня адреса, номер телефону.

12. Дата укладання (ліворуч).

13.Підпис укладача (праворуч).

Існують: а) автобіографія-розповідь, яку укладають в опи­совій (довільній) формі;

б) автобіографія-документ, у якій точ­но викладають основні факти;

в) автобіографія-документ спе­ціального призначення, у якій детально викладаються факти життя та діяльності як укладача, так і його родичів.

Автобіографія

Я, Піддуда Карній Ілліч, народився 5 березня 1970 р. в с-щі Високе Балаклгйського р-ну Харківської обл.

Після закінчення 1987 р. Балаклійської СШ № 2 працював механізатором колгоспу «Світлий шлях».

З 1988 до 1990 р. служба у війську.

З 1991 р. студент механіко-математичного факульте­ту Харківського державного університету. Закінчив ХДУ 1995 р. за фахом викладач математики.

З 1995 р. працюю вчителем математики Харківської ЗСШ № 105.

З 1996 р. виконую обов'язки голови профкому школи (на громадських засадах).

Склад сім'ї:

дружина - Піддуда Надія Федорівна, 1972 р. народж., за­відувач Харківської дитячої б-ки їм. В. Стуса;

син - Піддуда Геннадій, 1994р. народж., школяр ЗСШ № 105.

Домашня адреса: 61058, Харків-58, вил. Б. Чичибабіна, 9, к.110.

Тел. 430-218

15.05.2002 (підпис)

2. Акт.

Акт - це офіційний документ правової чинності, що констатує (підтверджує) певні факти, події, пов'язані з діяльністю підприємств, установ чи їх структурних підрозділів.

Для об'єктивного відображення (фіксування) певних фактів акт укладається колегіально кількома службовими особами, спеціально уповноваженими для цього керівництвом або перевіряючим органом. Як правило, це документація постійно діючих експертних комісій, діяльність яких затверджується відповідним наказом.

Характерна особливість тексту акта полягає в тому, що він містить висновки з фіксованих фактів і пропозиції.

Акти поділяються на законодавчі та адміністративні.

Законодавчі містять рішення щодо чинних законів, указів, постанов чи їх розділів або пунктів.

Адміністративні укладають після попередніх ухвал, коли відбувається:

1. Приймання-передавання матеріальних цінностей, засобів виробництва тощо.

2. Приймання до експлуатації після побудови чи ремонту об'єктів.

3. Проведення випробувань нової техніки чи обладнання.

4. Списання непридатних чи зіпсованих матеріальних цінностей.

5. Планове або позапланове обстеження, перевірка, інвентаризація матеріальних цінностей

6. Нещасний випадок (травма, аварія, стихійне лихо, ДТП).

Набувши юридичної сили після затвердження вищою інстанцією або відповідальним керівником закладу, установи, акт є документом суворої звітності, на підставі якого порушують адмі­ністративну судову чи кримінальну судову справу.

Вступна частина акту

1. Автор документа — підпорядкування міністерству (якщо є), повна назва установи, (ліворуч, якщо є затверддження, в іншому разі посередині).

2. Затвердження — посада, підпис, розшифрування підпи­су, дата (праворуч).

3. Дата заактування факту чи події (вказують останній день роботи).

4.Місце укладання (праворуч).

5. Назва документа (посередині з великої літери) та номер.

6.Заголовок («про...»).

Констатуюча частина

7. Текст:

підстава (наказ і номер, посада керівника, назва установи, дата);

— якщо акт укладено комісією, то замість слова «Присутні» пишуть: «Голова комісії», потім — «Члени комісії» з обов'язковим зазначенням їхніх посад, прізвищ та ініціалів, починаючи з голови, а далі за абеткою, нумерують арабськими цифрами (якщо були присутні свідки, то перелічують і їх);

— виклад мети й завдання акта, характер проведеної роботи, перелік установлених фактів та висновків.

8. Кількість примірників акта й місце їх зберігання.

9. Додатки до акта (кількість примірників і сторінок).

10.Підписи голови, членів комісії, присутніх (у разі потреби) та розшифрування підписів.

Якщо висновки й пропозиції в акті викладаються в розпо­рядчій формі із зазначенням терміну виконання приписаних дій, то документ подають керівникові, який має підписатися, підтвердивши цим, що зі змістом акта він ознайомлений.

Особа, яка не згодна зі змістом акта, повинна підписати його із зазначенням про свою незгоду. Окрему думку члена комісії треба оформляти на окремому аркуші й додавати до акта.

Кількість примірників акта, які мають рівнозначну юридич­ну силу, визначається нормативними документами або прак­тичними потребами.

Уклавши акт, комісія повинна під розписку ознайомити з його змістом осіб, про яких ішлося в акті.

3. Довідка.

Довідка - це документ інформаційного характеру, що містить опис та підтвердження біографічних і юридичних фактів, діяльності окремих осіб чи обставин діяльності закладів, уста­нов.

Довідки поділяються на особисті та службові.

Особисті підтверджують той чи інший біографічний або юридичний факт конкретної особи.

Службові повинні об'єктивно відображати стан справ конкретного підрозділу, дільниці чи всього підприємства. Укладання службової довідки потребує ретельного відбору та перевірки відомостей, зіставлення і ґрун­товного аналізу отриманих даних про факти й події служ­бового характеру. У ній можуть наводитися таблиці, графіки, приєднуватися додатки. Якщо довідка охоплює відомості з декількох питань, її текст може складатися з розділів.

Як службові, так і особисті довідки укладаються посадови­ми особами або уповноваженими органами на вимогу конк­ретної службової особи та на запит або за вказівкою вищої орга­нізації, установи. Частіше для цього використовують бланки організації чи підприємства, до яких вносять індивідуальний конкретний зміст і реквізити.

Довідки, що відображають основну діяльність організації, можуть бути зовнішніми і внутрішніми.

Зовнішні довідки укладаються для подання до іншої, як правило, вищої організації і підписуються, крім укладача, ще й керівником організації чи установи та завіряються печаткою.

Внутрішні - укладаються для подання керівництву органі­зації або на розгляд до колегіального органу, підписуються лише укладачем і не потребують печатки.

Реквізити:

1. Назва міністерства, якому підпорядкована організація, (для державних).

2. Повна назва організації, установи, що видає довідку.

3. Адресат - посада, назва установи, прізвище та ініціали (для службових).

4. Дата видачі

5. Місце укладання.

6.Назва документа та його номер (посередині).

7.Заголовок до тексту (для службових).

8. Текст:

- прізвище, ім'я та ім'я по батькові особи, якій видаєть­ся довідка (у називному відмінку);

- назва установи, закладу, до яких подається довідка. (У тексті слід уникати архаїчних зворотів типу: «Цим пові­домляємо. ..», «Пред'явник цього...»,«...дійсно проживає...», «... справді працює... >, «... зараз навчається...» та ін. )

9. Посада укладача, керівника (ліворуч), ініціали та прізви­ще.

10.Печатка.

Житлово-експлуатаційне управління № 27 Нагірного р-ну пров. Семенівський, 51, м. Харків, 61032, тел. 337-329

04.10.2002 м. Харків

Довідка № 203

п. Леонтович Валерій Йосипович мешкає з 09.04,69 за ад ресою: м. Харків-22, вул. Тарасівська, 8, к. 3. Займає загальну житлову площу 38 м2.

Видано для подання до відділу обліку та розподілу житлової площі виконкому Харківської міської ради народних депутатів.

Начальник ЖЕУ (підпис) Е. В. Дерегус

(печатка)

4. Договір.

Договір - письмова угода двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинен­ня господарських взаємовідносин. Договір може бути укла­дений між приватними особами і організацією та між орга­нізаціями.

Цивільний кодекс передбачає такі договори: поставки, купівлі-продажу, закупівлі сільськогосподарської продукції, позики, наймання житлового приміщення, підряду.

Відповідно до нормативних актів договори повинні мати такі реквізити:

1) назву документа;

2) зазначення місця укладання й дати;

3) вступну частину (точні й повні назви сторін, їх пред­ставників (прізвище, ім'я, по батькові), повноваження, на підставі яких вони діють);

4) зміст договору;

5) термін виконання договору;

6) кількісні та якісні показники продукції;

7) зазначення ціни робіт (продукції) і загальної суми;

8) порядок виконання роботи;

9) порядок розрахунків між сторонами;

10) додаткові умови до договору;

11) вказівки на майнову відповідальність за повне або часткове невиконання договору;

12) порядок і місце розв'язання суперечок;

13) загальний термін дії договору;

14) юридичні адреси сторін, що укладають договір;

15) власноручні підписи сторін;

16) печатки установи або обох сторін, які укладають до­говір.

Договір вважають укладеним тоді, коли сторони дійшли згоди з усіх пунктів і відповідно оформили його письмово.

Договір

м. Київ, шістнадцятого лютого тисяча дев'ятсот де­в'яносто п'ятого року

Ми, Бойко Галина Петрівна, що проживає в м. Києві по вул. Обсерваторній, 12, кв. З, далі йменована "Продавець", з одного боку, та Охріменко В'ячеслав Григорович, що про­живає в м. Києві по вул. Б. Грінченка, 5, кв. 32, далі йменований "Покупець", з другого боку, уклали цей договір про таке:

1. Продавець продав, а Покупець купив житловий бу­динок у с. Дмитрівка Талалаївського району Чернігів­ської області на земельній ділянці 200 кв. м. На цій ді­лянці розташовані: цегляний сарай, гараж, погріб, ого­рожа. Інвентаризаційна оцінка — ... (прописом) гривень.

2. Будинок, що продається, належить Продавцеві на підставі заповіту як спадкове майно, прийняте 8 лю­того 1990 року, і проданий Покупцеві за ... (прописом) гривень, які сплачені повністю Продавцеві під час підпи­сання договору.

3. До укладання договору будинок, що продається, нікому не продавався і нікому іншому не належав.

4. Витрати у здійсненні цього договору сторони ви­плачують порівну.

5. У користування Покупця переходять житловий бу­динок, сарай, гараж, погріб і земельна ділянка.

Договір складено у двох примірниках: один зберігається у державній конторі, другий видано Покупцеві.

Юридичні адреси сторін:

Продавець: Київ-53, вул. Обсерваторна, 12, кв. З

Покупець: Київ-03, вул. Грінченка, 5, кв.32

(підпис) Г. П. Бойко

(підпис) В. Г. Охріменко

5. Доповідна записка.

Доповідна записка — це документ на ім'я керівної посадо­вої особи зі звітом про виконання певної роботи, завдань, доручення; може містити вис­новки та пропозиції укладача.

Доповідна записка укладається за вказівкою керівника або ж з ініціативи її автора й може також містити повідомлення про наявний факт, подію, ситуацію, що склалася з укладачем, його підлеглими чи на підприємстві, ділянці тощо. Здебільшого мета ініціативної доповідної записки спонукати керівника до прийняття конкретних рішень.

Доповідні записки поділяються:

1. За походженням на внутрішні, що адресуються керівникові організації або підрозділу, де працює укладач, і зовнішні, що ад­ресуються керівництву, якому підпорядкована дана організація.

Внутрішні доповідні записки підписує той, хто їх укладає. Зовнішні оформляються на службовому бланку організації з підписом автора та його керівника.

2. За призначенням на звітні, інформаційні та ініціативні.

Реквізити:

1. Місце укладання - повна назва організації, від імені якої укладається записка, та її реквізити (для зовнішніх).

2. Адресат - посада, звання, прізвище та ініціали посадової особи, якій подається записка, у давальному відмінку.

3. Адресант - посада, назва підрозділу, дільниці (для внутрішніх), звання, прізвище, ім'я та ім'я по батькові особи, яка подає записку, у родовому відмінку.

4. Назва документа, номер (для внутрішніх).

5. Заголовок («про...».

6. Текст може поділятися на такі частини:

а) загальну лаконічний і точний виклад суті події, інформації, пропозиції;

б) описову - аргументоване пояснення причини, факту, учинку, події; з'ясування певних положень основного документа (плану, звіту, проекту тощо);

в) висновкову конкретні пропозиції щодо оптималь­них способів вирішення, подолання чи усунення заяв­лених в описовій частині фактів.

7. Додаток (якщо є) із зазначенням кількості сторінок, при­мірників тощо.

8. Посада автора (якщо вона не зазначалася в п.3) - ліворуч, підпис укладача (для внутрішніх), керівника організації (для зовнішніх) праворуч та розшифрування підпису.

9. Дата укладання (якщо вона не зазначалася в п.1) цифрами.

Директорові Харківської

ЗСШ № 144

п. Колінько В. О.

класного керівника 10-Б класу

Осташа Олексія Юхимовича

Доповідна записка про участь в олімпіаді

Згідно з наказом № 7-6 від 19.03.2002 я, учитель історії України Осташ О. Ю., очолював учнівську делегацію у складі 10 осіб до м. Київ, де 24—27.03.2002 відбувалася національна шкільна олімпіада з історії.

Учнь 10-Б кл. Галич В. Д. й учениця 8-А кл. Федоровська С. Ю. стали переможцями олімпіади й посіли відповідно II та III місця.

Прошу розглянути питання про заохочення зазначених вище учнів. Вважаю, що вони гідно репрезентували рідну школу, місто та область на олімпіаді такого високого рівня.

29.03.2002 (підпис)

6. Доручення.

Доручення (довіреність) - документ (письмове упов­новаження), за яким приватна, офіційна особа чи організація надає право (повноваження) іншій приватній, офіційній особі чи організації на законних підставах здійснювати від її імені певні юридичні дії або представницькі функції з (пе­ред) третіми особами й цим створювати для останнього пра­вові наслідки.

Доручення поділяються на особисті (приватні) та офіційні (службові).

Офіційне доручення укладається на спеціальному чн загаль­ному бланку формату А4 або А5 з обов'язковим зазначенням повної назви організації та її юри­дичної адреси.

Залежно від обсягу та змісту повноважень, що надаються представникові, доручення поділяються на три види:

разові на виконання одноразової дії (найчастіше це отримання товарно-матеріальних цінностей чи одержан­ня стипендії, заробітної плати, пенсії, переказу й т. ін.);

спеціальні на здійснення приватною чи службовою осо­бою однотипних учинків (представництво в органах суду, виконання господарських і банківських операцій у ме­жах певного терміну й т. ін.);

генеральні (загальні) на виконання розширених повно­важень (здійснення операцій, пов'язаних з управлінням та володінням нерухомим і рухомим майном, банківсь­ких операцій, одержання та надсилання кореспонденції, представницьких функцій у суді й т. ін. з правом пере­доручення третій особі).

Термін дії доручення зазначається цифрами (разове, спеці­альне) й літерами (генеральне, загальне). Максимальний термін дії доручення не може перевищувати трьох років. Якщо термін дії доручення не зазначений, воно зберігає юридичну силу про­тягом року з дня його укладання. Недатоване доручення не має юридичної сили.

Особа чи установа, яка уклала доручення, може в будь-який час його скасувати, а особа, якій доручення видано - відмовитися від нього. Угода про відмову від цього права недійсна. Із припиненням дії доручення втрачає силу будь-яке передору­чення третій особі.

Текст особистого доручення пишеться в довільній формі, але обов'язково слід зазначити такі відомості:

1. Назва документа.

2. Місце укладання, число, місяць, рік (для генерального доручення літерами й без скорочень).

3. Прізвище, ім'я та ім'я по батькові довірителя.

4. Домашня адреса довірителя (для генерального доручен­ня).

5.Прізвище, ім'я та ім'я по батькові; дані документа, що посвідчують особу, якій видається доручення.

6. Зміст дій, обов'язків, прав, які має повноваження викону­вати довірена особа.

7.Термін дії доручення. Разового - цифрами, а спец-го й генерального - літерами.

8.Підпис довірителя (праворуч).

9. Дата укладання документа (для разового доручення пи­шеться цифрами).

10. Завірення (засвідчення) підпису довірителя може бути здійснено підприємством, де він працює, закладом, де на­вчається, ЖРЕД за місцем його проживання, або будь-якою нотаріальною конторою.

11. Посада, назва установи, закладу, підпис, ініціали та прізви­ще особи, від імені якої виступає засвідчувач.

12. Запис про стягнення державного мита (для генерального доручення).

13. Номер, під яким зареєстровано документ (для генераль­ного доручення).

14. Печатка організації, закладу, де працює засвідчувач.

15. Дата засвідчення вказується цифрами, а для спеціально­го й генерального доручення літерами (ліворуч).

Усі вільні місця, графи доручення за­креслюють, щоб не можна було нічого дописати.

Доручення

Я, Безсонов Валерій Лукич, студент економічного ф-ту групи ЕФ-42 ХНУ, доручаю Євгеньєву Олексієві Микитовичу, за його паспортом серії БА № 447019, виданим 10.03.91 ЦВМ Індустріального РВХМУУ МВС України в Херсонській обл., отримати в касі ун-ту належні мені гроші для відрядження згідно з наказом № 146 від 15.04.2002.

17.04.2002 (підпис)

Підпис студ. Безсонова В. Л. засвідчую:

Декан екон. ф ту (підпис) А. І. Смолич

19.04.2002

(печатка)

7. Заява.

Заява - вид документа, за допомогою якого громадяни реалізують через державні, приватні або громадські організації надані їм права (на працю, відпочинок, матеріаль­не і соціальне забезпечення тощо) чи захищають свої інтереси. Розрізняють два основних види заяв:

особиста заява, яка містить прохання (звертання) до ке­рівної посадової особи, пишеться власноручно в одному примірнику;

службова заява, що укладається посадовою особою від власного імені або від організації, які він репрезентує, до посадової особи іншої органі­зації, структури тощо.

Остання може бути відтворена механічним способом у де­кількох екземплярах і мати відповідні реквізити (назву та адре­су організації, вихідний номер документа тощо).

За походженням заяви бувають:

1. Зовнішні:

а) особисті, у яких обов'язково зазначається повна домашня адреса чи дані документа (паспорта, військо­вого білета, посвідчення та ін.). Подаючи їх, слід уника­ти абревіатур та скорочень (окрім загальноприйнятих);

б) службові, у яких подається повна поштова та юридич­на адреса підприємства (фірми, установи) з усіма на­лежними реквізитами.

2. Внутрішні, де не є обов'язковими викладені вище вимоги.

Реквізити заяви:

1. Адресат (з великої літери праворуч) - посада, назва установи, прізвище та ініціали посадової особи, на ім'я якої подається заява, у давальному відмінку, чергуючи закінчення -ові (-еві, -єві) з -у (-ю).

2. Адресант (без прийменника з малої літери) посада, звання, назва закладу, прізвище, ім'я та ім'я по батькові особи, яка звертається із заявою, у родовому відмінку (без крап­ки в кінці останнього слова).

3. Назва документа.

4. Текст (з великої літери, з абзацу).

5. Додаток (підстава): перелік інших документів із зазна­ченням кількості сторінок, що додаються до заяви на підтвердження її правомірності чи вагомості аргументації.
  1   2   3




Нажми чтобы узнать.

Похожие:

Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену iconУкраїнське ділове мовлення Відповіді до екзамену Автобіографія
Автобіографія документ, у якому особа власноручно у хронологічному порядку подає стислий опис свого життя та діяльності
Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену iconУкраінське ділове мовлення: Навчальний посібник

Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену iconУсне ділове мовлення. Види усного спілкування
За допомогою усного мовлення спілкування І обмін думками відбувається безпосередньо. В усному мовленні вживається побутова й діалектна...
Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену iconСтворення методики покрокового навчання писемного мовлення
Розділ ІІ. Методика формування навичок та вмінь писемного мовлення із застосуванням психолінгвістичної моделі висловлювання
Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену iconСтворення методики покрокового навчання писемного мовлення
Розділ ІІ. Методика формування навичок та вмінь писемного мовлення із застосуванням психолінгвістичної моделі висловлювання
Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену icon1. Українське Лікарське Товариство Північної Америки Світова федерація українських лікарських товариств Всеукраїнське Лікарське Товариство (вулт)
Спілку Українських Лікарів, Українське Лікарське Товариство Північної Америки, Світову Федерацію Українських Лікарських Товариств...
Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену icon“Мова і професія”
Для різних видів мовленнєвої діяльності суспільство формує певні правила їх здійснення. Правила ведення мовлення, чи етикет мовлення,...
Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену iconФілософія про суспільство
Українське суспільство, звісно, має чимало відмінних рис від суспільства будь-якої іншої країни. Однак, з точки зору філософії, українське...
Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену iconНаписання рядкової букви “с” (ес), складів із нею. Розвиток зв’язного мовлення
Закріплювати вміння проводити звуковий аналіз слів, вдосконалювати вимову, закріплювати вміння поділяти слова на склади, ставити...
Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену Українське ділове мовлення. Відповіді до екзамену iconКультура спілкування І культура мовлення” про культуру мовлення
Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура — це не тільки все те, що створено руками й розумом...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы