Економічний аналіз icon

Економічний аналіз



НазваниеЕкономічний аналіз
Дата конвертации09.07.2012
Размер139,06 Kb.
ТипРеферат
Економічний аналіз


Економічний аналіз Варіант № 71. Аналіз використання плану виробництва, показники обсягу виробництва, їхвзаємозв’язок. Привести приклади аналізу. Планування – процес наукового передбачення ходу розвитку і шляхівздійснення виробництва, це свідомо підтримувана збалансованість іпропорційність виробництва. Планування – найважливіша функція управління.Планування націлене не тільки на зниження витрат виробництва, але, головнимчином, на створення різноманітного асортименту продукції, що враховує різніпотреби покупців. Сутність планування полягає в обгрунтованому визначенні навстановлений період основних напрямків і пропорцій розвитку виробництва, зурахуванням матеріальних джерел його забезпечення і попиту ринку.Планування – процес прийняття і практичного здійснення управлінськихрішень, воно спрямовано на подолання не детермінованого характеруекономічного розвитку. Планувати можливо ті процеси, котрими людина ісуспільство мають змогу управляти. Прогноз – наукова різноманітна гіпотеза, обгрунтоване припущення прохарактер протікання економічних процесів у майбутньому і майбутній станекономічної системи. Прогноз охоплює всі явища і процеси, які слабкоуправляються і некеровані, котрі не піддаються плануванню (демографія,погодні умови, запаси корисних копалин тощо). Прогнозування – формуванняможливих передумов прийняття рішень. Прогноз – передплановий документ, щофіксує ймовірний ступінь досягнення поставленої мети в залежності відмасштабу і способу майбутніх дій. Прогнози, складені в декількох варіантахдозволяють при розробці планів вибрати оптимальний варіант економічногорозвитку. План і прогноз – це стадії розробки господарських планів, щовзаємно доповнюють один одного. Ринковий погляд на планування формується на основі наступнихпринципів: 1. Демократизація планування – означає, що планово-управлінські рішення повинні формуватися знизу на підприємстві, не на директивній, а на індикативній основі. 2. Первинність форм власності – означає, що право планування об'єктів власності належить, насамперед, власнику, котрий так само вправі делегувати цю функцію іншим органам, що планують від його імені. 3. Науковість планів – означає використання при розробці планів об'єктивних економічних законів і системи прогресивних науково- обгрунтованих норм і нормативів, досягнень науки і техніки і передового досвіду. 4. Соціальна спрямованість планів. 5. Єдність і органічний зв'язок перспективного, середньотермінового, поточного й оперативного планування. 6. Комплексність планів – означає, охоплення плануванням усіх боків діяльності підприємства і взаємозв'язок планів діяльності всіх цехів підприємства. 7. Оптимальність планів – з декількох варіантів плану вибирається оптимальний, на основі максимуму прибутку і мінімуму витрат. Система планів підприємства: Стратегічне планування (10-15 років). Мета – комплексне науковеобгрунтування проблем, з котрими може зіштовхнутися фірма в майбутньомуперіоді і на цій основі розробити показники розвитку підприємства наплановий період. На основі взаємозв'язку перспектив і цілей розробляєтьсястратегія підприємства. Довгострокове планування (10-15 років). Засновано на методіекстраполяції – використання динаміки показників минулого періоду і наоснові постановки оптимістичних цілей (підвищення показників на майбутнійперіод). Складова частина стратегічного плану. Довгострокові плани націленіна вирішення самостійних проблем стратегії фірми. Середньострокове планування (5 років). Передбачає розробку заходів,спрямованих на досягнення цілей, що намічені довгостроковими програмами.Формулюються основні завдання на 5-річний період. Містить кількісніпоказники. Поточне (бюджетне) планування (1 рік з розбивкою по кварталам). Маєдетальний характер і розробляється по функціональних підрозділах у виглядікошторисів. Сукупність кошторисів цехів відображається у вигляді єдиногорічного бюджету або фінансового плану підприємства. Основа бюджету –прогноз продажів і розрахунок витрат виробництва. Оперативне планування (термін: зміна, доба, декада, місяць). Детальніплани для вирішення конкретних питань діяльності підприємства. Мають вузькуспрямованість, високу деталізацію. В оперативному плануванні виробництва в залежності від розроблювальнихпоказників застосовуються такі основні методи, як об'ємний, календарний, атакож їхні різновиду: об'ємно-календарний і об'ємно-динамічний. Одні з нихдозволяють планувати діяльність підприємства в цілому, інші – діяльністьструктурних підрозділів підприємства. Нижче я хочу привести їхню короткухарактеристику. Об'ємний метод призначений для розподілу річних об'ємів виробництва іпродажу продукції підприємства по окремих підрозділах і більш короткимтимчасовим інтервалам – квартал, місяць, декада, тиждень, день, година. Цейметод передбачає не тільки розподіл робіт, але й оптимізацію використаннявиробничих фондів і, в першу чергу, технологічного устаткування іскладальних площ за планований інтервал часу. З його допомогою формуютьсямісячні виробничі програми основних цехів і плануються терміни випускупродукції або виконання замовлення в усіх випускаючих підрозділахпідприємства. Календарний метод застосовується для планування конкретних тимчасовихтермінів запуску і випуску продукції, нормативів тривалості виробничогоциклу і випереджень виробництва окремих робіт щодо випуску головнихвиробів, призначених для реалізації на відповідному ринку продукції. Данийметод грунтується на використанні прогресивних норм часу для розрахункувиробничих циклів виготовлення окремих деталей, планованих комплектівпродукції і виконання складальних процесів. У свою чергу, виробничий циклосновного виробу служить нормативною базою для формування проектів місячнихвиробничих програм іншим випускаючим цехам і ділянкам підприємства. Об'ємно-календарний метод дозволяє планувати одночасно терміни йоб'єми виконуваних на підприємстві робіт у цілому на передбачений періодчасу – рік, квартал, місяць і т.д. З його допомогою розраховуєтьсятривалість виробничого циклу випуску і постачання продукції на ринок, атакож показники завантаження технологічного устаткування і складальнихстендів у кожному підрозділі підприємства. Цей метод можна використовуватидля розробки місячних виробничих програм як випускаючих, так і цехівділянок , що не випускають. Об'ємно-динамічний метод передбачає тісну взаємодію таких планово-розрахункових показників, як терміни, об'єми і динаміка виробництвапродукції, товарів, послуг. В умовах ринку цей метод дозволяє найбільшповно враховувати об'єми попиту і виробничі можливості підприємства істворює планово-організаційні основи оптимального використання наявнихресурсів на кожному підприємстві. Він припускає побудову планів-графіківвиконання замовлень споживачів і завантаження виробничих ділянок івипускаючих цехів. Планування виробничої потужності підприємства (ПВП). В основу розрахунку виробничої програми підприємства закладаєтьсясередньорічна виробнича потужність (П) головного виробничого устаткування.ПВП – максимально можливий річний об'єм випуску продукції в асортименті іноменклатурі встановленими планом при найбільш повному використаннівиробничого обладнання і площ в умовах раціональної техніки, технології йорганізації виробництва. При плануванні ПВП розраховують вхідну, вихідну і середньорічну ВП(виробничу потужність). Вхідна потужність (Пв) – визначається на початку планового періоду наоснові даних по наявному головному виробничому обладнанню. Вихідна потужність (Мви) – визначається на кінець планового періоду зурахуванням намічених планом введення додаткового обладнання, модернізації,реконструкції діючого устаткування і вибуття устаткування в зв'язку зісписанням. Мви = Мв + Мд + Мм – Мл, де: Мд – приріст ВП у зв'язку з капітальним будівництвом і введеннямдодаткового устаткування; Мм – приріст ВП у результаті модернізації і реконструкціїдіючого устаткування й удосконалювання технології виробництва; Мл – зменшення ВП у результаті ліквідації об'єктів і списанняобладнання. Середньорічна ВП розраховується з урахуванням введення і вибуттявиробничого устаткування протягом року: Мср. м. = Мв + (Мді*Тді) / 12 + (Ммj*Тдj) / 12 - (Млі*Тлі) / 12, де: Мді, Ммj, Млі – приріст ВП у результаті введення додатковогоустаткування, модернізації діючого устаткування і зменшення ВП у результатісписання устаткування; Тді, Тдj, Тлі – число повних місяців роботи додаткового імодернізованого устаткування з моменту введення в і-тому і j-тому місяцяхдо кінця року і ліквідованого устаткування з початку року до моменту йогосписання в і-тому місяці; n, m – кількість місяців введення додаткового імодернізованого устаткування, к – кількість місяців вибуття устаткуваннявпродовж року. Середньорічна ПВП або обладнання: Мср. м.= Nci*Пі*Ткді*Кеі, де: Пі – добова продуктивність одиниці устаткування і-го виду; Nci – середньорічна кількість одиниць обладнання і-го виду; Ткді – календарний фонд часу одиниці устаткування і-го виду; Кеі – коефіцієнт екстенсивного використання устаткування і-говиду. ВП розраховується по всій продукції підприємства. При плануванні ВПвелике значення має аналіз і встановлення оптимальних показниківекстенсивного й інтенсивного використання головного виробничогоустаткування. Показники використання ВП: 1) Коефіцієнт екстенсивного використання устаткування (Ке) характеризує використання устаткування в часі й визначається відношенням ефективного фонду робочого часу устаткування (Тр) до календарного фонду часу (Ткд): Ке = Тр / Ткд. 2) Коефіцієнт інтенсивного використання устаткування характеризує використання устаткування по потужності, визначається як відношення фактичної продуктивності обладнання (Пф) у визначені одиниці часу до проектної або максимально можливої продуктивності в цю же одиницю часу (Пmax, Ппр): Кі = Пф / Ппр, Пmax. 3) Коефіцієнт інтегрального використання устаткування характеризує використання устаткування в часі і по потужності: До= Ке *Кі. Приклад. Планування обсягу виробництва. У підприємства є ретроспективні дані про об'єми виробництва за 1990–2000 роки. Потрібно визначити очікуваний обсяг виробництва в 2005 році. Таблиця Вихідні дані|Рік |Обсяг виробництва, тис. |Абсолютна зміна обсягів || |грн. |виробництва, тис. грн. ||1990 |240 |- ||1991 |250 |250-240=10 ||1992 |320 |320-250=70 ||1993 |350 |350-320=30 ||1994 |390 |390-350=40 ||1995 |410 |410-390=20 ||1996 |430 |430-410=20 ||1997 |470 |470-430=40 ||1998 |480 |480-470=10 ||1999 |500 |500-480=20 ||2000 |550 |550-500=50 | За минулі періоди намітилася тенденція зростання обсягів виробництва,значить у 2005 році варто очікувати збільшення обсягів виробництва віддосягнутого значення. Визначимо абсолютне відхилення обсягів виробництва, використовуючиланцюговий метод. Визначимо сумарну зміну обсягів виробництва за весь період: ?Q? = 10+70+30+40+20+20+40+10+20+50=310 тис. грн. Визначимо середньорічний приріст обсягів виробництва – 310/11 = 28,2тис. грн. Це значення показує, що обсяг виробництва в кожному році збільшувавсяв середньому на 28,2 тис. гривень на рік. Обсяг виробництва 2005 року складе: __ Q2005=Q2000+n'·?Q Q2005=550+5·28,2=691 тис. грн. Отримане значення не зручно використовувати, тому що воно не враховуєможливий розкид показників. Бажано знати граничний діапазон коливаньобсягів виробництва. Відповідно до розрахунків середній обсяг виробництва в 2005 році будеколиватися від 649,2 тис. гривень до 732,8 тис. гривень. Визначимо графічно можливу тенденцію розвитку виробництва (побудуємографік). Відповідно до побудованого графіка обсяг виробництва фірми складеблизько 691 тис. гривень. Діапазон коливань обсягу виробництва складе від 663 тис. карбованцівдо 719 тис. карбованців.2. Аналіз рівня використання матеріальних ресурсів у виробництві. Недоліки в постачанні, зменшенні об'ємів матеріалів у поточних запасахможуть у визначеній мірі компенсуватися їхньою економією в процесівиробництва. І навпаки, перевитрати матеріальних ресурсів і їхнєвикористання не за прямим призначенням сприяють невиконанню планувиробництва продукції при загальному задовільному матеріальному постачанні. Аналіз використання норм і витрат матеріалів і інших ресурсів є однимз основних питань аналізу виробництва. Вивчаючи зміну норм витратматеріальних ресурсів, варто враховувати що головні причини, якіобумовлюють поступове їхнє зниження наступні: - конструктивні поліпшення виробів, у тому числі спрощення; - вдосконалення технологій виробництва; - повторне використання відходів виробництва; - коректування рецептур; - зменшення частини кінцевого браку продукції; - зміна якості матеріалів (сировини), що використовуються в процесівиготовлення продукції; - інші. Під час аналізу слід оцінити обгрунтованість самих норм, своєчасністьїхнього перегляду. Сучасне нормативне господарство це важлива умова дляощадливого використання ресурсів. Тому аналіз якості норм і способівїхнього формування допомагає уникнути витрат ресурсів і, тим самим,підвищує ефективність роботи підприємства. При проведенні аналізу дуже часто зустрічаються факти заміниматеріалів. Заміну здійснюють з метою здешевлення собівартості продукції,підвищення надійності виробів, поліпшення їхнього зовнішнього вигляду й ін.Але в більшості випадків мають місце так звані вимушені заміни, що незавжди санкціонуються вищим керівництвом. Ці заміни або обумовленівідсутністю деяких матеріалів, взагалі, або у визначений період, абовикликані здешевленням виробництва за будь-яку ціну. Такі заміни маютьімпульсивний характер і недостатньо обгрунтовані, внаслідок чого, вонипогіршують якість виробленої продукції, репутацію фірми. Тому при великійкількості замін матеріалів, слід в цілому негативно оцінювати такий станвикористання ресурсів і організацію управління на підприємстві. Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсівзастосовується система узагальнюючих і окремих показників. До узагальнюючих показників відносяться прибуток на гривнюматеріальних витрат, матеріаловіддача, матеріалоємність, коефіцієнтспіввідношень темпів зростання об'єму виробництва і матеріальних витрат,питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнтвикористання матеріалів. Матеріаловіддача визначається діленням вартості виробленої продукціїна суму матеріальних витрат. Цей показник характеризує віддачу матеріалів,тобто скільки вироблено продукції з кожної гривні спожитих матеріальнихресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії і т.д.). Матеріалоємність продукції – відношення суми матеріальних витрат довартості виробленої продукції – показує, яку кількість матеріальних витратнеобхідно здійснити або яка кількість витрат фактично доводиться навиробництво одиниці продукції. Коефіцієнт співвідношення темпів зростання об'єму виробництва іматеріальних витрат визначається відношенням індексу валової або товарноїпродукції до індексу матеріальних витрат. Він характеризує у відносномувираженні динаміку матеріаловіддачі й одночасно розкриває чинники їїзростання. Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції обчислюєтьсявідношенням суми матеріальних витрат до повної собівартості виробленоїпродукції. Динаміка цього показника характеризує зміну матеріалоємностіпродукції. Коефіцієнт матеріальних витрат являє собою відношення фактичної сумиматеріальних витрат до планової, перерахованої на фактичний об’єм випущеноїпродукції. Він показує наскільки ошадливо використовуються матеріали впроцесі виробництва, чи немає їхньої перевитрати в порівнянні звстановленими нормами. Якщо коефіцієнт більше 1, то це свідчить проперевитрату матеріальних ресурсів на виробництво продукції, і навпаки, якщоменше 1, то матеріальні ресурси використовувалися більш ошадливо. Окремі показники матеріалоємності застосовуються для характеристикиефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів(сировиноємність, металоємність, паливоємність, енергоємність і ін.), атакож для характеристики рівня матеріалоємності окремих виробів. Питома матеріалоємність може бути обчислена як у вартісному вираженні(відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до їїоптової ціни), так і в натуральному або умовно-натуральному вираженні(відношення кількості або маси витрачених матеріальних ресурсів навиробництво одного виду продукції до кількості випущеної продукції цьоговиду). Основна увага приділяється вивченню причин зміни питомої витратисировини на одиницю продукції і пошуку резервів її скорочення. Кількістьвитрачених матеріальних ресурсів на одиницю продукції може змінитися зарахунок якості матеріалів, заміни одного виду іншим, техніки і технологіївиробництва, організації матеріально-технічного постачання і виробництва,кваліфікації працівників, зміни норм витрати, відходів і втрат і т.д. Ціпричини встановлюються по актах про впровадження заходів, повідомлень прозміну нормативів витрат від упровадження заходів і ін. Вартість сировини і матеріалів залежить також від їхньої якості,внутрішньогрупової структури, ринків сировини, зростання цін на них узв'язку з інфляцією, транспортно-заготівельних витрат і ін. Вплив ефективності використання матеріальних ресурсів на об’ємвиробництва продукції можна визначити з різним ступенем деталізації.Чинниками першого рівня є зміна суми використаних матеріальних ресурсів іефективності їх використання: ВП = МВ ( МВІ, ВП = МВ / МЕ, де МВ - витрати матеріальних ресурсів на виробництва продукції; МВІ - матеріаловіддача. Для розрахунку впливу чинників на об’єм випуску продукції за першоюмоделлю можна застосовувати методи ланцюгових підстановок, абсолютнихрізниць, відносних різниць, індексні й інтегральний методи, а за другоюмоделлю – тільки прийом ланцюгової підстановки або інтегральний метод. Якщо відомо через що змінилася матеріаловіддача (матеріалоємність),неважко підрахувати, як змінився випуск продукції. Для цього необхіднозбільшення матеріаловіддачі за рахунок і-го чинника помножити на фактичнусуму матеріальних витрат. Зміна об'єму виробництва продукції за рахунокчинників, що визначають матеріалоємність, встановлюється за допомогоюприйому ланцюгової підстановки. Одним з показників ефективності використання матеріальних ресурсів єприбуток на гривню матеріальних витрат. Підвищення його рівня позитивнохарактеризує роботу підприємства. У процесі аналізу необхідно вивчитидинаміку даного показника, виконання плану за його рівнем, провестиміжгосподарські порівняння й установити чинники зміни його величини. Дляцього можна використовувати наступну факторну модель: П/МВ = (П/В)х(В/ТП)х(ТП/МВ), або П/МВ = (П/В)х((В/ТП) ( (МВ/ТП)), або П/(ДВхМВ) = (П/В) ( ((МВхДВ)/В), де П/МВ - прибуток на гривню матеріальних витрат; ТП/МВ – матеріаловіддача; МВ/ТП - матеріалоємність; МВ(ДВ - матеріальні витрати у вартості реалізованоїпродукції. Задача 1. Таблиця 1|Показники |План |Звіт |Виконання |Відсоток ||Запуск готової продукції в |32300 |32500 |200 |0,62% ||т.ч. по асортименту: | | | | ||Виріб А |10140 |9890 |- 250 |- 2,46% ||Виріб Б |6650 |6780 |130 |1,95% ||Виріб В |11200 |11000 |-200 |- 1,79% ||Виріб Г |4310 |4830 |520 |12,06% ||Реалізація готової |33100 |32800 |-300 |- 0,91% ||продукції | | | | | 1. Виконання плану з випуску продукції: перевиконано на 200 (0,62%);Виконання плану з обсягу реалізації продукції: не виконано на 300 (0,91%). Таким чином, план з випуску продукції перевиконано на 0,62%, але невся продукція була реалізована – не реалізовано 0,91% від плану. 2. Виконання завдань по асортименту відображено в таблиці.Виріб А: не виконано на 250 (2,46%);Виріб Б: перевиконано на 130 (1,95%);Виріб В: не виконано на 200 (1,79%);Виріб Г: перевиконано на 520 (12,06%). 3. План з випуску продукції перевиконано на 0,62%, але не всяпродукція була реалізована – не реалізовано 0,91% від плану. Різниця увідсотках пояснюється: по-перше, наявністю готової продукції на складі(тобто, реалізується не тільки продукція, вироблена в плановому періоді);по-друге, не вся вироблена в плановому періоді продукція реалізується вцьому ж періоді. 4. Вплив факторів: Основні фактори, що впливають на обсяг реалізаціїпродукції – це обсяг виробництва, швидкість реалізації, ціна реалізації.Чим більше обсяг виробництва, швидкість реалізації та ціна реалізації тимбільше обсяг реалізації готової продукції. 5. Основний висновок: збалансування обсягу виробництва за всімасортиментом. Пропозиції: 1) забезпечити виконання плану по всьомуасортименту продукції, що випускається; 2) оптимізувати роботу складу таторгових агентів; 3) визначити та використовувати оптимальну цінуреалізації продукції ( у співвідношенні до кількості продажів). Задача 2. Таблиця 2|Показники |План |Звіт |Виконання |Відсоток ||1. Товарна продукція в |16610 |16850 |240 |1,44% ||оптових цінах підприємства | | | | ||(тис. грн.) | | | | ||2. Середня кількість ПВП |1400 |1365 |- 35 |- 2,5% ||3. В тому числі робітників |1190 |1182 |- 8 |- 0,67% ||4. Загальна кількість |362 |351 |- 11 |- 3,03% ||відроблених робітниками | | | | ||людино-днів (тис.) | | | | ||5. Загальна кількість |2720 |2680 |- 40 |- 1,47% ||відроблених робітниками | | | | ||людино-годин (тис.) | | | | | 1. За товарною продукцією: перевиконано на 240 тис. грн. (1,44%);За середньою кількістю ПВП: не виконано на 35 чол. (2,5%);За кількістю робітників: не виконано на 8 чол. (0,67%);За загальною кількістю відроблених робітниками людино-днів: не виконано на11 тис. людино-днів (3,03%);За загальною кількістю відроблених робітниками людино-годин: не виконано на40 тис. людино-годин (1,47%). 2. Продуктивність праці одного працюючого за рік: за планом: Пп. рік = 16610/1190 = 13,96 тис. грн. фактично: Пф. Рік = 16850/1182 = 14,26 тис. грн.Відсоток виконання плану: 102,14%. Продуктивність праці одного працюючого за день: за планом: Пп. день = 16610/362000 = 0,0459 тис. грн. = 45,9 грн. фактично: Пф. день = 16850/351000 = 0,0480 тис. грн. = 48,0 грн.Відсоток виконання плану: 104,58%. Продуктивність праці одного працюючого за годину: за планом: Пп. год. = 16610/2720 = 6,11 грн. фактично: Пф. год. = 16850/2680 = 6,29 грн.Відсоток виконання плану: 102,94%. Різниці у відсотках пояснюються різним виконанням плану по обсягутоварної продукції, загальній кількості відпрацьованих людино-днів та позагальній кількості відпрацьованих людино-годин. 3. а) Чим більше чисельність робітників, тим більше випускаєтьсятоварної продукції;б) Чим більше кількість днів, відроблених одним робітником, тим більшевипускається товарної продукції;в) Чим більше тривалість робочої зміни, тим більше випускається товарноїпродукції;г) Чим більше годинна виробітка робітника, тим більше випускається товарноїпродукції. 4. При збільшенні чисельності робітників на 1 обсяг виробництва можезбільшитись на 14,26 тис. грн. на рік.При збільшенні кількості днів відроблених одним робітником на 1 обсягвиробництва може збільшитись на 48 грн.При збільшенні тривалості зміни на 1 годину обсяг виробництва можезбільшитись на 6,29 грн. за зміну.При збільшенні годинної виробітки робітника на 1 грн. обсяг виробництваможе збільшитись на 2680*7,29 = 19537,2 тис. грн. за рік.----------------------- Стратегічний план Цільові програми по окремих підрозділах Бізнес плани окремих проектів Довгостроковий план Середньострокові плани Поточні плани Оперативні плани




Нажми чтобы узнать.

Похожие:

Економічний аналіз iconЕкономічний аналіз підприємств

Економічний аналіз iconЕкономічний аналіз
Загальна характеристика економіко-логічних методів аналізу господарської діяльності підприємства
Економічний аналіз iconЕкономічний аналіз інвестиційного проекту
Управление проектами. Учебник для вузов Под ред. Шапиров В. Д. М., Спб "ДваТРи", 1996
Економічний аналіз iconЕкономічний аналіз монополістичної конкуренції
Короткострокова та довготривала рівновага фірми при монополістичній конкуренції. 19
Економічний аналіз iconРеферат на тему: методика функціонально-вартісного аналізу на підприємстві
За характером проведення й охопленням питань економічний аналіз поділяють на фінансовий та управлінський. Такий поділ обумовлюється...
Економічний аналіз iconЕкономічний аналіз
У нових умовах формування ринкових відносин, функціонування підприємств із різними формами власності необхідно шукати нові шляхи...
Економічний аналіз iconТема: Мікроекономічний аналіз взаємозв’язку інвестицій та процентних ставок
Економіка України потребує сьогодні значного обсягу внутрішніх інвестицій, оскільки довогостровокий економічний приріст забезпечується...
Економічний аналіз icon2 Коротка характеристика атвт “Рівненський пивзавод” 1 Історична довідка
Розділ Маркетинговий та економічний аналіз діяльності підприємства атвт “Рівненський пивзавод”
Економічний аналіз iconЕкономічний аналіз балансу комерційного банку
Комерцiйна дiяльнiсть любого банку є складною, багатоаспектною I багаторiвневою. Для забезпечення реальної картини кiнцевого результату...
Економічний аналіз icon“Економічний стан князівств Київської Русі в 11-13 століттях”
Економічний стан багато в чому залежить від географічних, соціальних та політичних мотивів. Тим цікавіше досліджувати економічний...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы