Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр. ХІХ ст Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр icon

Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр. ХІХ ст Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр



НазваниеЗародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр. ХІХ ст Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр
Дата конвертации07.07.2012
Размер90,29 Kb.
ТипРеферат
Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр. ХІХ ст


Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр. ХІХ ст


Карл Генріх Маркс (1818—1883) Народився в Трірі в сім'ї ад­воката. Після закінчення гімназії 1835 p. вступає до Боннського уні­верситету, згодом навчається в Берлінському університеті на юри­дичному факультеті, який закінчує 1841 p., отримавши вчений ступінь доктора філософських наук. У січні 1842 p. Маркса запро­сили до Кельна очолити «Рейнську газету». Саме тоді він знайоми­ться з Фрідріхом Енгельсом, який цілком поділяє погляди Маркса на проблеми соціально-економічного розвитку.

Фрідріх Енгельс (1820—1895) народився у Бремені в сім'ї фаб­риканта. Не закінчивши гімназії, 1838 р він був змушений працюва­ти в Бременському торговому домі, але постійно займався самоосві­тою. З 1839 р. його статті з проблем робітничого класу друкує жур­нал «Телеграф».

З 1841 р. Енгельс відбував військову службу в Берліні і там при­мкнув до лівогегельянців. Однак уже 1842 р. порвав з ними, уважа­ючи, що політичного реформаторства недостатньо для перебудови суспільства, необхідна соціальна революція. Він починає активну літературну діяльність у «Рейнській газеті», хоча на той час уже жи­ве в Манчестері й працює в торговому домі свого батька.

1843 р. прусський уряд закриває «Рейнську газету» і висилає Маркса з країни. Він виїздить у Париж, де засновує разом з Арноль­дом Руге новий журнал «Німецько-французький щорічник». У світ вийшов лише один номер щорічника (1844 р.). У ньому було викла­дено погляди Маркса та Енгельса на державу, право, релігію.

Водночас Маркс і Енгельс беруть участь у роботі революційних груп у Парижі. Паризький період відіграв вирішальну роль у житті

Маркса та Енгельса, вони стали на шлях професійної революційної діяльності.

Спільною рисою ранніх наукових праць Маркса та Енгельса бу­ло намагання поєднати нове філософське бачення світу із соціаль­ною теорією, довести необхідність зміни суспільного ладу. У вступі до «Критики гегелівської філософії права» Маркс пише, що акту­альність теорії зумовлюється потребою в ній суспільства і що ця те­орія може перетворитись на грізну силу, як тільки вона оволодіє ма­сами. Ця теза стала визначальною для дальшого творчого пошуку. У подальшому Маркс та Енгельс поставили собі за мету обгрунтувати власні революційні погляди за допомогою економіко-теоретичного дослідження закономірностей розвитку суспільства.

Економічні ідеї наявні вже в ранніх працях Маркса та Енгельса. Висновки, які роблять автори, підкорено одній меті — довести, що економічний розвиток капіталістичного суспільства призведе до йо­го краху, а революційні перетворення є необхідними для приско­рення цього процесу.

У «Німецько-французькому щорічнику» було опубліковано стат­тю Енгельса «Нариси до критики політичної економії» (1844), в Якій він розглядає буржуазну політичну економію від меркантилізму до Сміта, Рікардо, Мальтуса, Мак-Кулоха, Мілля, як науку, що захищає капіталізм, побудований на приватній власності.

Енгельс писав, що за умов існування приватної власності не мають сенсу категорії «національне багатство» та «національна еко­номіка», бо в суспільстві все підкорено інтересам власника. Моно­полія приватної власності є причиною криз та зубожіння, протисто­яння у виробництві, на ринку та в суспільстві. З усуненням приватної власності буде вирішено проблему суперечностей, почи­наючи з конкурентної боротьби і до боротьби класів.

У цій праці Енгельс розглянув питання приватної власності, вар­тості, ціни, конкуренції і монополії як її породження, заробітної плати та ін. Хоч його погляди на ці економічні категорії ще не були підтверджені теоретичними викладками, але вони суттєво різнилися від визначень інших економістів.

Праця Маркса «Економічно-філософські рукописи 1844 року» не призначалась до друку, але була важливим етапом становлення його економічних поглядів. У ній Маркс звернувся до проблеми відносин між працею та капіталом, яку визнав за головну в суспіль­них відносинах. У цьому контексті він розглядає капітал як накопи­чену чужу працю. Усі форми доходів, що існують у суспільстві, ма­ють експлуататорську природу. Лише заробітна плата є результатом зусиль найманого робітника, але її капіталіст намагається постійно зменшити, користуючись своєю монополією на власність щодо за­собів виробництва.

Основу життя суспільства Маркс убачає в матеріальному вироб­ництві, форма якого зумовлюється формою власності. За капіталіз­му — це власність на засоби виробництва й робочу силу. Розвиток приватної власності в такій формі веде до її загибелі, а отже, до змі­ни існуючого ладу.

В «Економічно-філософських рукописах» Маркс стверджує, що досі політекономія як наука захищала існуючий лад, відповідала йо­го потребам. Нині її предметом мають стати відносини між працею та капіталом.

Дві праці, написані Марксом та Енгельсом спільно (1844—1846), демонструють єдність їхніх поглядів на економічні закономірності та перспективи розвитку капіталізму. Це «Святе сімейство» та «Ні­мецька ідеологія». Будучи філософськими по суті, вони містять ряд висновків щодо детермінованості суспільного устрою панівною формою власності. Маркс і Енгельс стверджують, що капіталізм сам створює свого руйнівника в особі пролетаріату, місія якого полягає у знищенні приватної власності, і буржуазна «політична економія, що приймає відносини приватної власності за людяні та розумні, безперервно впадає в протиріччя з основною передумовою — при­ватною власністю»', тобто еволюція форм зв'язується з розвитком продуктивних сил суспільства. Звідси випливає висновок, що суспі­льний поділ праці веде до прискорення прогресу продуктивних сил і, як наслідок, до формування відповідних виробничих відносин, що завжди мусять відповідати рівню розвитку цих сил. Суперечності між рівнями розвитку є джерелом руху суспільства: коли вони дося­гають апогею, то можуть бути вирішені тільки революційним пере­творенням суспільства.

Суть держави вони визначають як диктатуру економічно панівного класу, а категорії прибутку, ренти, процента зв'язують з існуванням приватної власності. Диктатура пролетаріату, що ліквідує приватну власність, на їхню думку, забезпечить існування суспільства нового типу, що в ньому розподіл буде здійснюватись за потребами, а влас­ність стане суспільною. На той час Маркс і Енгельс не визнавали ре­формістських шляхів переходу до комуністичного суспільства, а ба­чили такий перехід тільки через пролетарську революцію.

1845 p. Енгельс публікує свою працю «Становище робітничого класу в Англії». У ній він відобразив загальні закономірності розви­тку капіталізму, показав, що капіталістичне суспільство будує свій добробут на зубожінні робітничого класу і, тим самим, підштовхує його до боротьби.

Дві праці Карла Маркса «Злиденність філософії» (1847 р.) та «Наймана праця і капітал» (1849 p.) були першим кроком на шляху

до створення цілісної економічної доктрини. Вони свідчать про те, що погляди його вже повністю сформувались.

Питання, на які намагається дати відповідь Маркс, полемізуючи з «Філософією злиденності» Прудона, стосуються проблеми можливого вдосконалення капіталістичного суспільства. Аналізуючи категорії виробництва — вартість, заробітну плату, ренту, він доводить, що ці економічні явища об'єктивно зумовлені формою власності, рівнем розвитку суспільства. Їх не можна довільно створити, чи відмінити.

Суть економічних відносин у капіталістичному суспільстві, при­родна суть капіталу, на його думку, визначаються поняттям вартос­ті. З цієї позиції, за Марксом, можна пояснити всі економічні явища, передовсім відносини експлуатації. Він розкриває суть капіталісти­чного нагромадження і його наслідки, заробітної плати як життєво­го мінімуму робітника, вказує на існування генетичного зв'язку грошей та товару, критикує номіналістичну теорію грошей Прудона. Маркс досліджує явище конкуренції і доводить, що вона формує монополізм.

«Наймана праця та капітал» стала дальшим розвитком економіч­них ідей, викладених у попередній праці. У цьому творі Маркс знов повертається до проблеми заробітної плати й капіталу, досліджує вплив нагромадження капіталу на становище робітничого класу, вплив різноманітних чинників на рівень цін, розкриває механізм дії закону вартості. Він уперше визначає показник ступеня експлуата­ції, тобто співвідношення заробітної плати та прибутку, аналізує чинники, котрі впливають на рівень заробітної плати, та висловлює засадну думку марксизму, що наймане рабство перетворює робітни­ка на товар, який має свою ціну, і ця ціна (заробітна плата) змінює­ться під впливом попиту та пропозиції.

Ранні праці Маркса не тільки мали соціальну спрямованість і працювали на революційну ідею, але водночас були й першими спробами систематизації економічної теорії.

Особливе місце в теоретичній спадщині цього періоду займає «Маніфест комуністичної партії» (1848). Це перший систематичний виклад особливого класового світогляду. У «Маніфесті» подано ха­рактеристику капіталізму, визначено його історично прогресивну роль, розкрито його суперечності. Політекономічний аспект твору полягає у висвітленні перспектив капіталістичного суспільства і йо­го трансформації в суспільство комуністичне. Зокрема, розглянуто характеристику класової структури докапіталістичних формацій, стадій розвитку капіталізму, показано, як капіталістичні виробничі відносини сприяли прогресу продуктивних сил, а потім почали їх сковувати.

У «Маніфесті» окреслено також головні риси економіки майбут­нього комуністичного суспільства, побудованого на суспільній власності, та шляхи його становлення: експропріація земельної власно­сті, високий прогресивний податок, державна централізація кредиту та транспорту, збільшення державної власності та її вдосконалення через централізоване планування, обов'язковість праці для всіх, по­єднання землеробства з промисловістю, ліквідація відмінностей між містом і селом, виховання дітей за рахунок суспільства тощо. Перед пролетаріатом ставиться завдання завоювання політичної влади як перший крок до повалення влади буржуазії і ліквідації приватної власності.

Ідеї, викладені в ранніх працях Маркса та Енгельса, потребували теоретичного обгрунтування і з 1850 р. за прямого сприяння Енге­льса та за його матеріальної підтримки (Енгельс виявився досить здібним підприємцем) Маркс розпочинає роботу зі створення фун­даментального економічного вчення.

Працюючи над поставленими проблемами, Маркс підготував так званий чорновий рукопис. Згодом він підкреслював, що написав цей рукопис не для публікації, а виключно з метою систематизації влас­ного уявлення про майбутню теоретичну систему.

Проте «Чорновий рукопис 1857—1858 року» був досить завер­шеним твором, оскільки містив уже виклад тих принципів, якими керувався Маркс у своїй наступній діяльності: формулювання пред­мета та методу політекономії, визначальної ролі виробництва та відносин, що виникають у його межах, міра співвідношення абстра­ктного та конкретного, історичного та логічного в економічному до­слідженні. Цій праці ще бракувало систематичності в аналізі проб­лем, але Маркс указує на ті питання, які мають бути досліджені, щоб можна було створити економіко-теоретичну картину суспільно­го життя.

До цих питань він відносив абстрактні визначення загального характеру, категорії, що характеризують капіталізм: капітал, найма­на праця, земельна власність, класи, кредит, обіг та ін. Він не обхо­дить увагою проблеми національних економік, підкреслюючи, що вивчення їх починається з аналізу населення, класів, природних ре­сурсів, галузей виробництва, зовнішньої торгівлі. Тут спостерігаєть­ся вплив німецької історичної школи, що здійснювала дослідження, виходячи з національних характеристик суспільства.

Твір було присвячено двом основним проблемам — досліджен­ню суті грошей та капіталу. Маркс з'ясовує генетичний характер походження грошей і стверджує, що їхня суть розкривається через аналіз товарного виробництва й товару, заперечуючи ідею Прудона стосовно можливого «вдосконалення» капіталізму з допомогою «скасування» грошей.

Основна частина рукопису — це розгляд поняття капіталу. Маркс трактує гроші як форму руху капіталу, а мінову вартість — як передумову його утворення. Тут проаналізовано категорії додат­кової вартості, її маси та норми, експлуатації найманої праці, робо­чої сили (працездатності), обігу капіталу, початкового нагрома­дження капіталу. Аналіз цих категорій провадився на основі історичного методу дослідження і починався з вивчення форм дока­піталістичних формацій.

У загальних рисах у рукопису досліджено процес виробництва додаткової вартості, її абсолютну та відносну форми. З цією катего­рією Маркс зв'язує розуміння природи постійного та змінного капі­талу, виділяючи основний та оборотний капітал. Маркс аналізує та­кож процес перетворення додаткової вартості на прибуток та утворення середньої норми прибутку.

Працюючи над рукописом, Маркс склав план наступної теорети-ко-дослідницької роботи. Основна ідея цього плану полягала в тім, щоб обгрунтувати теорію капіталу з позицій аналізу додаткової вар­тості, дослідити всі економічні явища, притаманні капіталізмові, а також умови виникнення та функціонування капіталу.

Приступивши до праці над економічним твором, який признача­вся до видання, Маркс уже 1859 p. випустив два розділи першої книги під загальною назвою «До критики політичної економії». Перший із них —«Товар» — присвячено теорії трудової вартості. У ньому критично проаналізовано погляди на цю проблему попе­редників: Петті, Сміта, Рікардо та інших. У другому розділі «Гро­ші, або простий обіг» розглядаються питання, що їх було викладено у чорнових рукописах. Тут також суттєва увага приділяється кри­тиці теорії «робочих грошей» Прудона, але позитивну частину його вчення сприйнято і доповнено розглядом функцій грошей у зв'язку з їхньою суттю. Пізніше, у «Капіталі», викладаючи цю проблему, Маркс значно скоротив досить об'ємний матеріал, кот­рий у названій публікації є фактично окремим фундаментальним дослідженням.

Після невеликої перерви Маркс знову повертається до своїх досліджень (1861 p.) і 1863 p. закінчує рукопис «До критики полі­тичної економії», що, по суті, була вже другим рукописним варіан­том «Капіталу». Сюди, крім розглянутих уже питань, увійшла тео­рія відтворення, перетворення прибутку на середній прибуток, вар­тості — на ціну виробництва, проаналізовано джерела абсолютної ренти. Зміст майбутнього, четвертого тому «Капіталу» — «Теорії додаткової вартості» — майже повністю було викладено в цьому рукопису.

Третій рукописний варіант «Капіталу» (1864—1865) призначався для публікації, а тому матеріал у ньому було подано в більш систе­матизованому вигляді. Змістом його став ґрунтовний теоретичний аналіз капіталістичного виробництва.




Нажми чтобы узнать.

Похожие:

Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр. ХІХ ст Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр iconЗародження марксистської економічної теорії в 40-50-х pp. XIX ст. Карл Генріх Маркс
У січні 1842 p. Маркса запро­сили до Кельна очолити «Рейнську газету». Саме тоді він знайоми­ться з Фрідріхом Енгельсом, який цілком...
Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр. ХІХ ст Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр iconЗародження І основні етапи розвитку економічної теорії. Сучасні економічні теорії”
Ної думки показує, що люди завжди прагнули теоретично усвідомити економічні умови свого існування, мотиви господарської діяльності,...
Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр. ХІХ ст Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр iconРеферат з дісципліни "Основи економічної теорії" Тема: "Введення в курс "Основи економічної теорії"
Практичні потреби регулювання економічного життя й зумовили виникнення економічної теорії
Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр. ХІХ ст Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр iconРеферат з дісципліни "Основи економічної теорії" Тема: "Введення в курс "Основи економічної теорії"
Практичні потреби регулювання економічного життя й зумовили виникнення економічної теорії
Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр. ХІХ ст Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр iconВиникнення І розвиток марксистської економічної теорії
Марксизм виник у 40-х pp. XIX ст як напрям класичної по­літекономії, що претендував на вдосконалення методу теоретичних досліджень...
Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр. ХІХ ст Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр iconВиникнення І розвиток марксистської економічної теорії
Марксизм виник у 40-х pp. XIX ст як напрям класичної по­літекономії, що претендував на вдосконалення методу теоретичних досліджень...
Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр. ХІХ ст Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр iconРеферат на тему: " Основи економічної теорії "
Практичні потреби регулювання економічного життя й зумовили виникнення економічної теорії
Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр. ХІХ ст Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр iconРеферат на тему: "Основи економічної теорії "
Практичні потреби регулювання економічного життя й зумовили виникнення економічної теорії
Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр. ХІХ ст Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр iconОсновні напрями сучасної економічної теорії
Ця стадія неоднозначно тлумачилася представниками різних напрямів І шкіл економічної теорії
Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр. ХІХ ст Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр iconРеферат що представляє собою курс "Основи економічної теорії"
Практичні потреби регулювання економічного життя й зумовили виникнення економічної теорії
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы