Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет Навчально-науковий інститут економіки Кафедра маркетингу курсова робота icon

Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет Навчально-науковий інститут економіки Кафедра маркетингу курсова робота



НазваниеМіністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет Навчально-науковий інститут економіки Кафедра маркетингу курсова робота
страница1/4
Дата конвертации13.08.2012
Размер0,52 Mb.
ТипДокументы
скачать >>>
  1   2   3   4


Міністерство аграрної політики України

Дніпропетровський державний аграрний університет

Навчально-науковий інститут економіки


Кафедра маркетингу


КУРСОВА РОБОТА

Статистико-економічний аналіз функціонування сільського господарства

(за матеріалами Дніпропетровської області)


Студента 2 курсу групи

МО-2-08

факультету менеджменту і

маркетингу

денної форми навчання

по спеціальності 6.050200

«Менеджмент організації» Кондрашенко О.В.


Науковий керівник,

к. с.г. наук, доцент Багорка М.О.


Дніпропетровськ - 2010


Зміст

Вступ………………………………………………………………..…..…3

1. Статистичне вивчення сільського господарства……………….…....5

1.1. Поняття продукції сільського господарства, завдання, соціально-економічне значення її статистичного вивчення………………….…....5

1.2. Показники обсягу і складу продукції рослинництва і тваринництва в натуральному виразі, статистичне вивчення динаміки виробництва продукції сільського господарства……………………......8

2. Статистико-економічний аналіз сільського господарства…………..13

2.1. Аналіз динаміки виробництва продукції сільського господарства на одну особу…………………………..…………….….….13

2.2. Визначення основної тенденції розвитку виробництва продукції в Дніпропетровській області………………………….…….….16

2.3. Варіаційний аналіз зміни частки господарств населення у виробництві продукції………………………………………………....…..18

2.4. Виявлення залежності рівня рентабельності підприємства від рівня рентабельності продукції рослинництва…………………………...20

2.5. Групування сільськогосподарських підприємств по районах за рівнем рентабельності…………………………………………………….22

Висновки…………………………………………………………….24

Список використаної літератури………………………………………….25

Додатки…………………………………………………………………….26


Вступ

Статистика, як суспільна наука, вивчає стан та розвиток людського суспільства, включаючи матеріальні умови його життя, тобто суспільне виробництво. Але суспільство, суспільне виробництво є об’єктом вивчення багатьох наук: політичної економії, економічної географії, суспільствознавства, економіки, галузей народного господарства та ін. Всі ці дисципліни, незважаючи на тісний зв’язок між собою, не повторюють одна одну, а мають свій зміст, свої методи. Що ж представляє собою предмет статистики?

Предметом статистики є особливі об’єктивні ознаки стану розвитку суспільства матеріальних умов його життя. Так ознаки одержали назву об’єктивних статистичних показників. На відміну від звичайних ознак вони дають міру масовим явищам, представляють собою ознаки більш складного складу.

Об’єктивні статистичні показники, як особливі об’єктивні ознаки, характеризуються такими якостями: по-перше, це ознаки, які представляють собою єдність якісних кількісних сторін явищ, тобто ознаки, що мають певний зміст, відповідну цьому змісту величину(міра явищ). По-друге, це загальні ознаки, які відносяться не до одиничного факту чи випадку, а охоплюють всю сукупність фактів або одиниць спостереження цього роду.

Пізнання таких ознак неможливе без статистичного зведення, яке забезпечує перехід від індивідуальних характеристик одиниць сукупності до узагальнених.

Статистичний показник, як загальна ознака, завжди передбачає визначену кількість сукупності; він також містить в згорнутому виді визначену варіацію охоплених ним індивідуальних величин.

По-третє, це ознаки реального суспільства в той чи інший період або момент його розвитку.

По-четверте, це ознаки, істотні для характеристик стану розвитку суспільства, ознаки, які виявляють закономірності його розвитку.

Кожний, навіть самий простий, статистичний показник, виступає як об’єктивна ознака того чи іншого явища суспільного життя.

Об’єктивні статистичні показники тих чи інших явищ не можна представити як те, що знаходиться поза тими явищами, бо вони об’єктивні сторони цих явищ.

Разом з тим, кожний статистичний показник, як об’єктивний статистичний факт, об’єктивна риса дійсності отримує відображення в процесі пізнання в статистичному показнику, як в особливому розумінні, особливій категорії. Найважливіше завдання статистики – забезпечити достовірність цього відображення.

Ознак і відповідно показників того чи іншого явища дуже багато. Серед них є суттєві, які розкривають важливе, докорінне у явищі, і несуттєві, які виражають короткочасне, зовнішнє, поверхневе, другорядне. Неіснуючі ознаки часто відіграють роль своєрідного кривого дзеркала, тобто ховає головні риси явища, створює хибне, перекручене уявлення про характер процесу.

Статистика, як наука має справу з суттєвими ознаками, з показниками, які відображають суттєві сторони суспільного життя, суспільного виробництва.

Одне із головних завдань науки полягає саме у відділенні суттєвого від несуттєвого, піддаючи спеціальному вивченні суттєві ознаки, здібні надійно і правильно характеризувати явища, які вивчаються і їх взаємозв’язки, статистика може розкривати на масових матеріалах відповідні закономірності зміни цих явищ, закономірності їх розвитку.

Але сам процес суспільного відтворення , який проходить різні стадії, відповідно характеризується системою багатьох ознак. В цьому процесі беруть участь і взаємодіють всі, розглянуті вище, суспільні підрозділи. Відповідно система об’єктивних статистичних показників народного господарства представляє собою систему об’єктивних ознак, показників суспільного відтворення на різних його стадіях та етапах як в цілому, так і диференційовано по основних суспільних підрозділах.


1. Статистичне вивчення сільського господарства.

1.1. Поняття продукції сільського господарства, завдання, соціально-економічне значення її статистичного вивчення.

Сільське господарство нашої країни – складний різноманітний об’єкт, який вивчається сукупністю природних, технічних і загальних наук.

Серед загальних наук, які вивчають сільське господарство, назвемо економіку, планування, бухгалтерський облік, статистику. Ці науки досліджують як економічні так і соціальні явища і процеси які відбуваються в галузі. Сільське господарство розглядається як одна з галузей народного господарства.

При загальноприйнятому розумінні сільського господарства як галузі матеріального виробництва в літературі по-різному трактується зміст галузі та визначаються її границі. В одному випадку функцію сільського господарства зводять до оброблення сільськогосподарських культур, розведення тварин для отримання продукції рослинництва та тваринництва та первинної переробки рослинної та тваринної продукції; в другому – до виробництва первинних сирих продуктів рослинного, тваринного походження, які використовуються для харчування населення та промислової переробки.

Сучасне сільське господарство – особлива галузь матеріального виробництва, в якому праця людини направлена на розширення, відтворення у великих масштабах культурних рослин і тварин, а також на використання життєдіяльності рослин і тварин для одержання продукції цієї галузі. До сільського господарства також відноситься виконання робіт сільськогосподарського характеру(з експлуатації іригаційних та меліоративних систем, захист рослин від шкідників тощо).

Господарське управління визначає функцію сільського господарства в тих випадках, коли витрати по ньому включаються в собівартість продукції.

Відтворення в сільському господарстві здійснюється в рамках соціально-економічних категорій господарств.

Статистика при вивченні характеристик явищ та процесів сільського господарства та його основних елементів і структур використовує наслідки, одержані природними, технічними та іншими науками.

Сільське господарство нашої країни ведеться на великій території, яка включає в себе різноманітні природні, економічні, соціальні, національні та інші структури. Статистика вивчає стан і розвиток сільського господарства України як в цілому так і диференційовано з урахуванням існуючих територіальних, галузевих та соціально-економічних структур. Значення цієї статистики особливо підвищується в умовах переходу на принципи регіонального господарського розрахунку, самоуправління та самофінансування. Завданням статистики є розробка методології побудови системи показників, інформаційного забезпечення та аналізу статистичних даних, які відображають територіальну, галузеву, соціально-економічну структуру господарства України. Статистика вивчає цю структуру у визначеному порядку, на основі класифікацій та групувань.

В органах державної статистики сільське господарство завжди вивчалось у національно-територіальному та регіональному аспектах, а також з врахуванням галузевої структури та соціально-економічних категорій господарств, правда в деяких випадках навчальна література обмежувалась тільки аналізом класифікації галузей та угрупуванням категорій господарств.

Соціально-економічні особливості полягають в багатогранності форм користування власністю колгоспами, радгоспами та іншими державними сільськогосподарськими підприємствами, організаціями орендарів, кооперативів, особистих господарств громадян. Для сільського господарства характерне посилення інтеграційних зв’язків різних форм господарювання.

Економічні особливості полягають в тому, що відтворення в цій галузі здійснюється безпосередньо на особистій основі в натуральній формі. Це значить, що більша частина продукції залишається в господарстві і використовується для відновлення виробництва: насіння та посівний матеріал витрачається на посів та посадку, молоко – на напування телят, яйця птиці - на виведення молодняку і т.п. Більше того, вся продукція кормових культур і кормових угідь використовується у тваринництві, а така продукція тваринництва як гній – цінне органічне добриво.

Певна частина продукції сільського господарства перетворюється в знаряддя праці.

Зміст статистичного показника і його величина мають велику різноманітність форм.

Вивчаючи свій специфічний предмет з усіма його особливостями, статистика в процесі такого вивчення висловлює міру різних явищ життя суспільства, характеризує їх обсяг, структуру, рівні, динаміку, інтенсивність і т.п.

З розвитку суспільства і суспільного виробництва змінюються їх об’єктивні статистичні показники. Частина показників зникає; натомість з’являються нові зі специфічним суспільним змістом; інші міняють свою суспільну форму; змінюється величина статистичних показників і т.п.

Сукупність, загальні ознаки яких включає статистика, складається з відповідних одиниць, підлягає спостереженню, які отримали в зв’язку з цим найменування одиниць спостереження. Величини тих або інших ознак цих одиниць сукупності змінюються, варіюють від однієї до іншої. Вивчення статистичних сукупностей, їх загальних ознак, в тому числі їх варіацій, незалежно від специфіки змісту, тобто незалежно від того, суспільні або природні, хімічні або біологічні процеси отримують відображення, яке є завданням математичної статистики.


1.2. Показники обсягу і складу продукції рослинництва і тваринництва в натуральному виразі, статистичне вивчення динаміки виробництва продукції сільського господарства.

Всі елементи факторів виробництва можуть і повинні бути охарактеризовані з боку їх розміру і якості. В ролі показників розміру використовуються перш за все натуральні і цінні показники. Натуральні – це, як правило, дуже конкретні, специфічні, окремі показники, придатні для характеристики окремих елементів засобів виробництва або продукції. Однак в певних економічно-допустимих межах натуральні показники виступають також в агрегованому виді. Тому серед натуральних показників відрізняють агреговані(укрупнені) і деталізовані показники.

Розмір всієї продукції рослинництва може бути визначений в ціннісній формі.

Продукція тваринництва поділяється на дві групи: 1) продукція нормальної життєдіяльності тварин, реалізація якої для вживання за межами тваринництва не пов’язана з забоєм самих тварин(молоко, вовна, яйця тощо). У створенні цієї продукції тварини виступають в якості засобів праці; 2) продукція приплоду і приросту, або продукція вирощування тварин. Реалізація цієї продукції за межами тваринництва пропонує забій тварин. Використання цієї продукції вирощування тварин для відтворення стада пов’язано з подальшим його залишенням в сфері тваринництва. Таким чином, тварини, які ростуть чи відгодовуються, виступають як пов’язані у виробництві предмети праці. Вирощена доросла худоба, племінна, представляє собою закінчену готову продукцію, яка використовується в ролі засобів праці.

До завершеної продукції тваринництва, одержаної в результаті вирощування худоби, відносять: 1)тварин, вирощених для племінних цілей; 2) тварин, вирощених для експлуатації в якості тяглової сили; 3) тварин, вирощених для забою на м’ясо; 4) приріст живої ваги, вибракуваних дорослих тварин, які поставлені на відгодівлю.

Внаслідок відмічених обставин в якості готової продукції тваринництва сільськогосподарських підприємств предстає, по-перше, вся реалізована за межі господарства худоба племінного і м’ясного призначення, в тому числі і незакінчена виробництвом взагалі (молодняк), по-друге, худоба, яка вирощується для поповнення свого стада і для внутрішньогосподарського забою.

Але худоба, реалізована на сторону, і худоба, залишена на плем’я у себе чи забита на м'ясо, - результат виробництва не одного року. Більше того, реалізована після відгодівлі вибракувана худоба і куплена худоба містить частину продукції, яка була врахована за інші періоди чи в інших господарствах. Тому продукцію цього року можна визначити лише розрахунковим шляхом – методом відповідних балансових рівностей у двох формах: в грошовій і в живій вазі.

  1. В грошовій формі. В цьому випадку із вартості худоби на кінець року і вартості реалізованої забитої худоби вираховують вартість худоби, яка є на початок року і купленої.

  2. В живій вазі. Визначення продукції тваринництва в живій вазі має відоме економічне значення з двох підстав: 1) вирощування на плем’я і м'ясо, а також відгодівля худоби характеризується зміною живої ваги; 2) вся худоба м’ясного призначення, а також (протягом відповідного періоду) і худоба основного стада представляє комплексну сировину для виробництва м’яса, шкіри, сала тощо. Разом з тим необхідно відмітити, що цей показник живої ваги дуже грубий і неточний, оскільки: а) підсумовується жива вага худоби різних видів, яка відрізняється виходом м’яса і його якістю; б) жива вага значно коливається незалежно від забійної ваги через один стан тварин; в) врахована продукція живої ваги може бути загублена при наступному недогодуванню худоби.

Перший недолік може бути, в певній мірі, ліквідований перерахунком живої ваги на забійну. Однак, стосовно до вирощування племінної худоби це не дає особливої переваги. Другий недолік не можна перебороти нормативним перерахунком на забійну вагу. Для цього необхідно визначити забійну вагу по об’єктивних признаках тварин, що потребує спеціальних навичок і здійснювати лише на заготівельних пунктах. Третій недолік, на жаль, представляє специфічну трудність обліку невиправданих втрат виробництва.

В прибуткових і видаткових статтях балансу рослинництва та продуктів тваринництва передбачені всі види надходжень і реалізації, включаючи внутрішньогалузевий обіг та запаси сільськогосподарських продуктів на початок та кінець року.

Статистика повинна забезпечувати правильне вивчення обсягу валової продукції і характеристику розподілення і реалізації продукції відповідно до її економічного змісту і зростаючих суспільних потреб. Важливе завдання цього розділу статистики – розглянути показники виконання плану виробництва і реалізації продукції, вивчити динаміку виробництва продукції і міжгалузеві зв’язки реалізації продукції, виявити резерви збільшення валової і чистої продукції галузей.

До сирої первинної продукції сільського господарства статистика відносить продукцію, яка не підлягає переробці в інших галузях, наприклад зерно, бавовна-сирець, цукровий буряк, насіння соняшника, картопля, сирі овочі, плоди, молоко; продукцію приплоду, продукцію приросту молодняку і привісу відгодовуваної худоби в живій вазі, вовну тощо.

Переробка зерна на муку, насіння соняшника на олію та макуху, молока на масло, сметану тощо, забій худоби на м'ясо розглядаються як процеси несільськогосподарського, а промислового виробництва, хоч вони і відбувалися на сільськогосподарських підприємствах. Відповідно і продукція такого типу є продукцією переробних галузей промисловості.

Валова продукція сільського господарства в натуральному виразі представляє собою характеристику виробництва – основної стадії відтворення продукції. Результати походження продукції сільського господарства по інших стадіях відображаються специфічними показниками. Тим самим утворюється система показників відтворення продукції сільського господарства. В цій системі подані показники, які відображають початкові, проміжні та кінцеві підсумки роботи, серед них – валова, кінцева, товарна, реалізована та чиста продукція.

Кінцева продукція сільського господарства в натуральному виразі на відміну від валової характеризує кінцевий результат відтворення цього продукту в галузі, яка вивчається або всього сільського господарства.

Кінцева продукція сільського господарства в натуральному виразі визначається відрахуванням із валової продукції тієї частини продукції, яка використана в тому ж році на виробничі потреби, а також відрахуванням розміру природного спаду, збитків при зберіганні, загибелі і псування. Якщо мати на увазі тільки витрати продукції на потреби, пов’язані з виробництвом цього продукту, то, наприклад кінцева продукція – коров’яче молоко – знаходиться відрахуванням із валового надою кількості молока, яке використовується для напування тільки телят (а не інших видів тварин). В практиці органів статистики при розрахунку кінцевої продукції коров’ячого молока із валового надою виключають всю кількість молока, витраченого на корм тварин.

Товарна продукція в натуральному виразі – це частина валової продукції, яка реалізується у звітному році призначеної до реалізації в наступному, включаючи натуральний обмін. Товарна продукція багато років розраховувалась в залежності від поставленої мети.

Першим варіантом товарної продукції є розмір поза галузевої товарної продукції. Раніше цей варіант називався позасільською товарною продукцією. Складові частини позагалузевої товарної продукції в натуральному виразі так: продаж державі, продаж торгівельним організаціям Мінторгу та іншим організаціям для потреб торгівлі і громадського харчування, продаж споживчій кооперації за цінами згідно з домовленістю і здача на комісію, реалізація робітникам і службовцям радгоспів і підсобних господарств, продаж населенню на ринках.

Другий варіант товарної продукції – це внутрішньосільський обіг, як розуміється як безпосередній продаж і обмін продуктами сільського господарства між окремими між окремими сільськогосподарськими підприємствами і сільським населенням. Вирахування позагалузевої та внутрішньогалузевої товарної продукції сільського господарства проводиться на основі балансів продукції. Необхідність корінного перегляду методології обліку цих показників товарної продукції пояснюємо на двох прикладах. Із змісту показників видно, що продукція, продана робітникам та службовцям радгоспів вважається позагалузевою товарною продукцією, хоч ця продукція залишається в середині сільського господарства, а продаж і видача продукції колгоспникам відноситься до внутрішньогалузевої товарної продукції. Перебудова колгоспів та радгоспів і навпаки впливає на розміри товарної продукції сільського господарства, товарна частина продукції рослинництва виражається з врожаю культур, а товарна частина тваринництва за календарний рік. На мій погляд, у визначені товарної продукції тваринництва допущена неточність. У відношенні деяких продуктів тваринництва йде мова не про товарну, а реалізовану продукцію. Наприклад, це стосується реалізації худоби на м'ясо, яка здійснюється не тільки за рахунок валової продукції вирощування худоби цього року, а й за рахунок реалізації продукції минулих років.

Чиста продукція в натуральному виразі необхідна для оцінки ефективності відтворення деяких культур. Вона визначається вирахуванням від валової продукції розміру продукції, яка була використана на посів цієї культури. У літературі стосовно ряду культур застосовують поняття «чистий збір» або «урожайність за вирахуванням насіння». Чиста продукція в натуральному виразі може бути обчислена не тільки по зерну, але і по соняшнику, картоплі і деяких інших культурах.

Розмір чистої продукції в натурі в порівнянні з витратою насіння і посадкового матеріалу показує, в якій мірі чиста продукція перевищує витрати. Для зернових культур порівняльну оцінку ефективності потрібно давати не тільки за результатами виробництва, але і з врахуванням витрат на посів.


2. Статистико-економічний аналіз сільського господарства.

2.1. Аналіз динаміки виробництва продукції сільського господарства на одну особу.

Динаміка – процес розвитку явищ у часі. Дані по виробництву продукції сільського господарства (додаток 1) представляють собою динамічний ряд – послідовність чисел, яка характеризує зміну явищ у часі.

Для характеристики рядів динаміки використовують систему взаємопов’язаних показників, що можуть бути розраховані за базисним та ланцюговим методом. У даній роботі ми будемо користуватись ланцюговим методом оскільки кожний поточний рік ми будемо порівнювати з попереднім, а не базисним.

Для визначення показників динаміки складемо розрахункову таблицю:

Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції на одну особу за ланцюговим методом

Таблиця 1

Роки

Вага, кг

Абсолютний приріст, кг

Темп зростання, %

Темп приросту, %

Абсолютне значення 1% приросту

2003

1233

-

100

-

-

2004

1515

282

122,8

22,8

12,3

2005

1633

118

107,8

7,8

15,2

2006

1729

96

105,9

5,9

16,3

2007

1500

-229

86,8

-13,2

17,3

2008

1976

476

131,7

31,7

15,0


Абсолютний приріст характеризує збільшення або зменшення рівня показника за певний період:



Підставивши дані у формулу ми отримаємо:

1515-1233=282 (кг)

1633-1515=118 (кг)

1729-1633=96 (кг)

1500-1729=-229 (кг)

1976-1500=476 (кг).

Темп зростання – це відношення поточного рівня показника до його попереднього:











.

Темп приросту розраховують як різницю між темпом зростання та 100%:











.

Абсолютне значення 1% приросту можна розрахувати як відношення рівня показника попереднього року до 100:











.

Тепер необхідно розрахувати середній абсолютний приріст та темп зростання продукції за 6 років:



кг





Підводячи підсумки даного аналізу можна сказати, що по розрахованим показникам динаміки сільськогосподарської продукції, що була вироблена сільськогосподарськими підприємствами відбулося збільшення на 148,6 кг. Зокрема найбільше продукції було вироблено в 2008 р – 476 кг, а найменше в 2007 і становила -229 кг. Середній абсолютний приріст становить 148,6 кг.

  1   2   3   4




Нажми чтобы узнать.

Похожие:

Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет Навчально-науковий інститут економіки Кафедра маркетингу курсова робота iconМіністерство освіти І науки україни кіровоградський державний педагогічний університет Кафедра зарубіжної літератури та компаративістики Курсова робота на тему
Висновки
Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет Навчально-науковий інститут економіки Кафедра маркетингу курсова робота iconМіністерство освіти україни ужгородський державний інститут іеп факультет інформатики кафедра фізико – математичних дисциплін курсова робота тема
Тема: Наближене обчислення визначених інтегралів, що не беруться через елементарні функції
Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет Навчально-науковий інститут економіки Кафедра маркетингу курсова робота iconМіністерство освіти України Київський державний лінгвістичний університет Гуманітарний інститут
Використання Інтернет як дного з елементів системи маркетингу може вплинути значним чином на позитивний імідж фірми І на обізнаність...
Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет Навчально-науковий інститут економіки Кафедра маркетингу курсова робота iconМіністерство освіти укра¯ни ужгородський державний інститут іеп факультет інформатики кафедра фізико – математичних дисциплін курсова робота тема
Тема: Наближене обчислення визначених інтегралів, що не беруться через елементарні функції
Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет Навчально-науковий інститут економіки Кафедра маркетингу курсова робота iconМіністерство освіти україни київський державний лінгвістичний університет гуманітарний інститут ( кафедра соціально-економічних наук) Спеціальність 050201 Допущено до захисту Шульпіна Н. В
Ціна-її суть та процес формування на підприємствах. Особливості регулювання ціни в перехідний
Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет Навчально-науковий інститут економіки Кафедра маркетингу курсова робота iconМіністерство освіти та науки україни київський національний економічний університет факультет економіки та управління Кафедра менеджменту Спеціальність „Менеджмент організацій”
Дипломна робота містить 132 сторінок, 24 таблиць, 10 рисунка, список літератури з 24 найменувань, 20 додатків
Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет Навчально-науковий інститут економіки Кафедра маркетингу курсова робота iconМіністерство освіти І науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економіки підприємства Науково-дослідницька робота (реферат)
Кожний науковець повинен прагнути до введення в нау­ковий обіг результатів своїх досліджень
Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет Навчально-науковий інститут економіки Кафедра маркетингу курсова робота iconМіністерство аграрної політики україни
Рентабельність сільськогосподарського виробництва(за матеріалами інструментарію)
Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет Навчально-науковий інститут економіки Кафедра маркетингу курсова робота iconНаціональний університет “Львівська політехніка” Інститут економіки і менеджменту Кафедра соціології Контрольна робота з дисципліни: «Соціологія»
Опрацювання програми емпіричного соціологічного дослідження ”(«Пробний шлюб очима молоді»)
Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет Навчально-науковий інститут економіки Кафедра маркетингу курсова робота iconМіністерство освіти україни черкаський інженерно-технологічний інститут факультет економіки І управління кафедра економіки та управління Спеціальність: «Менеджмент організацій»
...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы