Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа) Іван МазепаІз часу встановлення над Козацькою Україною зверхності Москви останняпрагнула ввести пряме управління icon

Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа) Іван МазепаІз часу встановлення над Козацькою Україною зверхності Москви останняпрагнула ввести пряме управління



НазваниеГетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа) Іван МазепаІз часу встановлення над Козацькою Україною зверхності Москви останняпрагнула ввести пряме управління
Дата конвертации30.07.2012
Размер72.24 Kb.
ТипРеферат
Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа)


Іван МазепаІз часу встановлення над Козацькою Україною зверхності Москви останняпрагнула ввести пряме управління. Зі свого боку козацька верхівка, ще задоби Руїни розчарована пропольською й протурецькою політикою, більше неставила під сумнів необхідність підтримувати зв'язок з Москвою. І все жкозацькі гетьмани виступали за збереження того, що лишилося від прав,гарантованих Переяславською угодою 1654 р. Вони сподівалися, що, виявляючилояльність до Москви, переконають царів у своїй надійності й дістанутьзгоду на автономію.Вирішальний етап у стосунках між Гетьманщиною та Москвою настав загетьманування Івана Мазепи — одного з найвидатніших і найбільш суперечливихполітичних діячів України. Народився Мазепа 1639 р. у знатній українськійродині, що користувалася великою повагою у Війську Запорозькому. Він діставдосить високу освіту. Провчившись у Київській колегії, Мазепа перейшов доколегії єзуїтів у Варшаві й згодом вступив на службу до польського короля.Це надавало йому можливість багато подорожувати країнами Західної Європи, атакож виконувати обов'язки королівського посланця в Козацькій Україні. У1669р., повернувшись на Правобережжя, Мазепа вступає на службу до гетьманаПравобережної України Петра Дорошенка. Виконуючи свою першу дипломатичнумісію, він потрапляє в полон до запорожців, які видають його гетьмановіЛівобережної України Іванові Самойловичу. Тонкий політик, Мазепанамагається перетворити потенційно катастрофічну для себе ситуацію наособистий тріумф. Своєю досвідченістю в міжнародних справах і бездоганнимиманерами він пере онує Самойловича зробити його довіреною особою. Ці ж рисидопомагають Мазепі встановити контакти з високопоставленими царськимиурядовцями. У 1687 р., коли змістили Самойловича, його наступником булообрано не кого іншого, як Мазепу, підтриманого російськими вельможами.Протягом майже всього 21-річного гетьманування Мазепа проводив традиційнудля гетьманів Лівобережної України політику. З небаченою послідовністю він(зміцнює становище старшини, роздавши їй понад тисячу дарчих на землі. Незабуває він і про власні інтереси. Завдяки щедрим дарам від царя Мазепанакопичує близько 20 тис. маєтків і стає одним із найбагатших феодалівЄвропи. Людина досвідчена й витончена. Мазепа скеровує значну частину своїхособистих прибутків на розвиток релігії та культурних установ. Ревнийпокровитель православ'я, він будує по всій Гетьманщині цілу низку чудовихцерков, споруджених у пишноту стилі, що його часом називають мазепинським,або козацьким, барокко. За Мазепиного гетьманування Києво-Могилянськаакадемія змогла завдяки його підтримці спорудити нові корпуси і збільшитидо 2 тис. кількість студентів. Крім того, він заснував багато інших шкіл ідрукарень, щоб «українська молодь могла в повну міру своїх можливостейкористуватися благами освіти».Проте якщо київські спудеї та духовенство складали на його честь захопленіпанегірики, то селяни й козацька чернь мало що доброго могли сказати пронього. Його відкрита й послідовна підтримка старшини збуджувала повсюдненевдоволення серед народних мас та настроєних проти старшини запорожців.Потенційно вибухова ситуація виникла у 1692 р.. коли Петро Іваненко-Петрик.писар, котрий мав широкі політичні зв'язки, втік на Січ і став підніматитам заколот проти гетьмана. Оголосивши, що настав час повстати протистаршини, яка «смокче народну кров і «визволити нашу батьківщину Україну з-під влади Москви», Петрик у своїх намаганнях утворити незалежне Українськекнязівство заручається підтримкою кримських татар. Проте коли замістьдопомоги татари повернули проти нього й стали грабувати населення,популярність Петрика серед народу похитнулася й повстання згасло.Гідне подиву піднесення Мазепи від в'язня до гетьмана, його здатністьтримати в покорі ненаситну й підступну старшину водночас із проведеннямполітики, що поклала початок добі бурхливого культурного та економічногорозвитку.— все це досягнення першорядної ваги. Та найбільш вражаюча рисаМазепи як політика полягала в умінні захищати як власні, так ізагальноукраїнські інтереси, зберігаючи водночас добрі стосунки з Москвою.Коли в 1689 р. на трон зійшов молодий і енергійний Петро I, гетьман ужевкотре застосував свій незбагненний дар чарувати можновладців. Він надававцарю активну допомогу в грандіозних походах на турків і татар, кульмінацієюяких стало здобуття у 1696 р. Азова — ключової турецької фортеці наАзовському морі. Старіючий гетьман також постійно давав недосвідченомумолодому монархові поради у польських справах: згодом між ними виниклатісна особиста дружба. Козацькі полковники із сарказмом зауважували. що«цар скоріше не повірить ангелові, ніж Мазепі», а російські урядникизаявляли. що «ніколи ще не було гетьмана кориснішого і вигіднішого дляцаря, як Іван Степанович Мазепа».Завдяки близьким стосункам із Петром 1 Мазепа зміг скористатися великимкозацьким повстанням, що вибухнуло на підлеглому полякам Правобережжі у1702 р. Після того як цей район знову було заселено, польська шляхтаспробувала вигнати звідти козаків. Правобережне козацтво на чолі зпопулярним у народі полковником Семеном Палієм підняло повстання:перелякані польські урядники повідомляли, що Палій хоче «піти слідамиХмельницького». Сили повстанців уже налічували 12 тис. коли до нихприєдналися інші козацькі ватажки — Самійло Самусь. Захар Іскра. АндрійАбазин. Незабаром перед повстанцями впали такі польські твердині, якНемирів. Беріичів та Біла Церква. З утечею на захід польської шляхти схожебуло на те. що розгортається щось на зразок меншого варіанту 1648 року.Однак у 170му році полякам удалося відвоювати значну частину втраченихземель і взяти Палія в облогу в його «столиці» Фастові. Саме в цей час уПольщу вторгається найбільший ворог Петра I — король Швеції Карл XII.Скориставшися замішанням. Мазепа переконує царя дозволити йому окупуватиПравобережжя. Знову обидві частини Наддніпрянської України були об'єднані,і заслугу здійснення цього міг приписати собі Мазепа. Щоб гарантувати себевід загрози з боку популярного в народі Палія. Мазепа за згодою Петра Iнаказує заарештувати того й заслати до Сибіру.Проте на початку XVIII ст. у взаємовигідних стосунках із царем, що їхМазепа так спритно підтримував, з'являється напруженість. У 1700 р.вибухнула велика Північна війна. У виснажливііі 21-річній боротьбі заволодіння узбережжям Балтійського моря головними супротивниками виступалиросійський цар Петро І 18-річний король Швеції Карп XII — обдарованийполководець, але кепський політик. Зазнавши ряду катастрофічних поразок напочатку війни, Петро I, цей палкий прихильник західних звичаїв, вирішуємодернізувати армію, управління й суспільство взагалі. Значно зміцнюваласяцентралізована влада, пильніше контролювалися всі ділянки життя,відмінялися також «застарілі звичаї». В межах цієї політики під загрозупотрапляла гарантована у 1654 р. традиційна автономія Гетьманщини.Під час війни цар висунув перед українцями нечувані раніше вимоги. Козакивперше повинні були воювати виключно за інтереси царя. Замість того щобзахищати свою землю від безпосередніх ворогів — поляків, татар і турків,українці були тепер змушені битися зі шведськими арміями у далекій Лівонії,Литві чи Центральній Польщі. У цих походах стало до болю очевидним те, щокозаки не могли рівнятися з регулярними європейськими арміями. Рік у рікїхні загони поверталися з півночі, зазнавши втрат, що сягали 50, 60 інавіть 70 % складу. Коли, намагаючись узгодити дії своїх військ, Петро Iпоставив на чолі козацьких полків російських і німецьких командирів,моральний дух козаків занепав. Чужоземні офіцери ставилися з презирством докозацького війська, яке вважали гіршим і часто використовували просто якгарматне м'ясо. Коли поповзли чутки про наміри Петра І реорганізуватикозаків, старшина, положення якої було пов'язане з військовими посадами,занепокоїлася.Війна викликала ремствування також серед українських селян і міщан. Вонискаржилися, що в їхніх містах і селах розмістилися російські війська, якізавдавали утисків місцевому населенню. «Звідусіль,— писав цареві Мазепа,— яотримую скарги на свавілля російських військ». Навіть гетьман ставвідчувати загрозу, коли пішли поголоси про наміри царя замінити йогочужоземним генералом чи російським вельможею.Невдоволення, що врешті штовхнуло Мазепу шукати іншого покровителя, булопов'язане з питанням захисту України. Коли польський союзник Карла XIIСтаніслав Лещинський став погрожувати нападом на Україну, Мазепа звернувсяпо допомогу до Петра I. Цар, чекаючи наступу шведів, відповів: «Я не можудати навіть десяти чоловік; боронися, як знаєш». Це було для гетьманаостанньою краплею. Петро I порушив зобов'язання обороняти Україну відненависних поляків, що являло собою основу угоди 1654 р., і українськийгетьман перестав вважати себе зобов'язаним зберігати вірність цареві. 28жовтня 1708 р., коли Карл XII, котрий ішов на Москву, завернув на Україну,Мазепа, в надії запобігти спустошенню свого краю, перейшов на бік шведів.За ним пішло близько З тис. козаків і провідних членів старшини. Умови, заяких українці приєдналися до Карла, були встановлені у пакті, підписаномунаступної весни. За надання військової допомоги та провізії Карл обіцявзахищати Україну й утримуватися від підписання миру з царем аж до повногозвільнення її від влади Москви та відновлення її давніх прав.Петро I дізнався про «вчинок нового Іуди Мазепи з великим здивуванням».Через кілька днів після переходу Мазепи до шведів на гетьманову столицюБатурин напав командуючий російськими військами на Україні князь Меншиков івирізав усіх жителів: 6 тис. чоловіків, жінок і дітей. Звістка про бойню вБатурині й терор, що його розпочали на Україні російські війська,заарештовуючи й страчуючи за найменшою підозрою в симпатіях до Мазепи,змінила плани багатьох із потенційних прибічників гетьмана. Тим часом ПетроI наказав старшині, що не пішла за Мазепою, обрати нового гетьмана, й 2листопада 1708 р. ним став Іван Скоропадський. Страхітливий прикладБатурина, жорстокість російських військ сіяли жах серед українців, водночаспротестанти-шведи викликали в них настороженість. Тому велика частинаукраїнського населення не захотіла підтримати Мазепу. Вона воліла почекатий побачити, як розвиватимуться події. Як не дивно, але єдиною значноюгрупою українського населення, що таки стала на бік гетьмана, булизапорожці. Хоч вони й часто сварилися з ним за потурання старшині, та все жвважали Мазепу меншим злом порівняно з царем. Але за це рішення вони малидорого заплатити. У травні 1709 р. російські війська зруйнували Січ, а царвидав постійно діючий наказ страчувати на місці кожного пійманогозапорожця.Протягом осені, зими й весни 1708—1709 рр. військові сили суперниківманеврували, прагнучи знайти для себе стратегічно вигідні позиції тазаручитися підтримкою українського населення. Нарешті 28 червня 1709 р.відбулася Полтавська битва — одна з найважливіших битв у європейськійісторії. Переможцем у ній вийшов Петро I, у результаті чого провалилисяплани Швеції підпорядкувати собі Північну Європу. Росія ж тепер забезпечилаконтроль над узбережжям Балтійського моря й почала перетворюватися намогутню європейську державу. Щодо українців, то битва поклала кінець їхнімнамаганням відокремитися від Росії. Тепер остаточне поглинення Гетьманщиниміцніючою Російською імперією було тільки питанням часу. І справді, Петро Iвважав англійське поневолення Ірландії придатною моделлюдля здійсненнясвоїх намірів щодо України.Втікаючи після поразки від переслідування російської кінноти. Мазепа і КарлXII знайшли притулок у Молдавії, що належала Туреччині. Тут, біля містаБендери, 21 вересня 1709 р. вбитий горем 70-річний Мазепа помер.Література: Орест Субтельний, “Україна, Історія; І Мазепа”-----------------------Іван Мазепа (1687—1708).




Похожие:

Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа) Іван МазепаІз часу встановлення над Козацькою Україною зверхності Москви останняпрагнула ввести пряме управління iconМазепа Іван Степанович
Мазепа Іван – гетьман Лівобережної України, визначний діяч української державності
Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа) Іван МазепаІз часу встановлення над Козацькою Україною зверхності Москви останняпрагнула ввести пряме управління icon«Іван Мазепа та його епоха»
Його предки у XVI ст. Оселилися на Білоцерківщині. Його батько Степан-Адам Мазепа, був політичним діячем у партії Виговського та...
Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа) Іван МазепаІз часу встановлення над Козацькою Україною зверхності Москви останняпрагнула ввести пряме управління iconЗаклецького Олександра «Іван Мазепа та його епоха»
Його предки у XVI ст. Оселилися на Білоцерківщині. Його батько Степан-Адам Мазепа, був політичним діячем у партії Виговського та...
Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа) Іван МазепаІз часу встановлення над Козацькою Україною зверхності Москви останняпрагнула ввести пряме управління iconЗаклецького Олександра «Іван Мазепа та його епоха»
Його предки у XVI ст. Оселилися на Білоцерківщині. Його батько Степан-Адам Мазепа, був політичним діячем у партії Виговського та...
Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа) Іван МазепаІз часу встановлення над Козацькою Україною зверхності Москви останняпрагнула ввести пряме управління iconЗаклецького Олександра «Іван Мазепа та його епоха»
Його предки у XVI ст. Оселилися на Білоцерківщині. Його батько Степан-Адам Мазепа, був політичним діячем у партії Виговського та...
Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа) Іван МазепаІз часу встановлення над Козацькою Україною зверхності Москви останняпрагнула ввести пряме управління iconЗаклецького Олександра «Іван Мазепа та його епоха»
Його предки у XVI ст. Оселилися на Білоцерківщині. Його батько Степан-Адам Мазепа, був політичним діячем у партії Виговського та...
Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа) Іван МазепаІз часу встановлення над Козацькою Україною зверхності Москви останняпрагнула ввести пряме управління iconЗаклецького Олександра «Іван Мазепа та його епоха»
Його предки у XVI ст. Оселилися на Білоцерківщині. Його батько Степан-Адам Мазепа, був політичним діячем у партії Виговського та...
Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа) Іван МазепаІз часу встановлення над Козацькою Україною зверхності Москви останняпрагнула ввести пряме управління iconГетьманство в Україні
Михайло Ханенко, правобережний гетьман (1669—1674); Іван Самойлович (1672—1687); Іван Мазепа (1687— 1709); Іван Скоропадський (1708—1722);...
Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа) Іван МазепаІз часу встановлення над Козацькою Україною зверхності Москви останняпрагнула ввести пряме управління iconГетьманство в Україні
Михайло Ханенко, правобережний гетьман (1669—1674); Іван Самойлович (1672—1687); Іван Мазепа (1687— 1709); Іван Скоропадський (1708—1722);...
Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа) Іван МазепаІз часу встановлення над Козацькою Україною зверхності Москви останняпрагнула ввести пряме управління iconГетьман Іван Мазепа”
Мазепинцях на Київщини. Походив зі старого українського роду Мазепів і вже його прадіди й діди служили в козацькім війську. Один...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы