Современные методы контроля и оценки знаний школьников icon

Современные методы контроля и оценки знаний школьников



НазваниеСовременные методы контроля и оценки знаний школьников
Дата конвертации30.07.2012
Размер198.04 Kb.
ТипРеферат
Современные методы контроля и оценки знаний школьников


Черкаський державний університет імені Богдана Хмельницького Кафедра педагогіки та соціальної роботи <Прізвище, ім’я, по батькові студента-дипломника> ??????? ?????? ???????? ? ?????? ?????, ????? ?? ??????? ????? (?? ???????? ???????? ????????? ???) ???????? ?????? з спеціальності: 13.00.01 – теорія та історія педагогіки Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент *********** Черкаси – 1998 ?????Вступ . . . . . . . . . . . 3Розділ 1. Особливості контролю в умовах розбудови національної школи та освіти . . . . . 7 1 Проблема контролю та оцінки: становлення і розвиток 7 2 Сутність і завдання контролю в навчально-виховній діяльності школи . . . 15 1.3 Оцінювання та контроль у досвіді вчителів-новаторів 26Розділ 2. Педагогічні основи використання сучасних методів контролю і оцінки при вивченні іноземної мови . . 33 1 Особливості контролю і оцінки при вивченні іноземної мови . . . . . . 33 2 Особливості застосування тестового контролю на уроках англійської мови . . . 42 3 Умови ефективного використання тестової методики при контролі читання учнів старших класів середньої загальноосвітньої школи . . . 52Висновки . . . . . . . . . . .63Література . . . . . . . . . . 65Додаток 1 . . . . . . . . . . .69Додаток 2 . . . . . . . . . . .73 Вступ Після отримання державного суверенітету Україна стала на шляхвідновлення усіх ланок життя. Демократичні зміни мали значний вплив і насферу освіти. У зв’язку з децентралізацією навчальної системи виникланеобхідність у створенні чіткої державної системи контролю. Гострою проблемою сьогодні є також визнання національних сертифікатів,які були б співвідносними і відповідали світовим стандартам. Однією зпричин ускладнень у визначенні аналогів освітніх документів єнедосконалість системи контролю та оцінювання в середніх навчальнихзакладах України. Контроль та оцінювання залишилися суб’єктивними, методиїх реалізації – застарілими. Отже, виникає необхідність впровадженнясистеми контролю максимальної об’єктивності та можливості вимірюванняоцінки за допомогою якісних та кількісних показників. Впровадженнясучасних методів контролю та оцінки у практику навчання в українськихнавчальних закладах забезпечило б дотримання вимог, що висуваються доконтролю, – об’єктивність, надійність, вимірюваність, цілеспрямованість,систематичність, тощо, – і дозволило б зробити навчання ефективним танаблизити його до світових стандартів. В області вивчення різних методів контролю досягнуто значнихрезультатів. Аналіз спеціальної літератури показує, що в методиці навчанняіноземних мов робилося багато спроб щодо вирішення проблеми організаціїконтролю і оцінки знань.
Так, вченими були визначені зміст і завданняконтролю, зокрема тестового, його функції в процесі навчання; створенакласифікація контрольних завдань, сформульовані основні вимоги до розробкиконтрольних завдань, самої процедури адміністрування контролю;проаналізовані та описані особливості організації контролю різних видівмовленнєвої діяльності, іншомовних мовних навичок та мовленнєвих умінь;розглянуто специфіку контролю на молодшому, середньому та старшому етапах усередніх та вищих навчальних закладах (В.Л.Банкевич, М.С.Бернштейн,М.Є.Брейгіна, Ж.В.Вітковська, М.І.Володін, В.О.Гордієнко, О.Ю.Горчев,Г.В.Іванова, В.О.Кокота, Н.І.Красюк, О.А.Куніна, Л.В.Лисенко, О.О,Леонт’єв, О.Г.Поляков ,І.А.Рапопорт, В.Л.Рись, М.В.Розенкранц, Р.Сельг, І.Соттер,О.Л.Товма, С.К.Фоломкіна, І.О.Цатурова, М.С.Штульман, Г.Б.Юдис). Незважаючи на те, що в педагогіці і методиці проведено багатодосліджень з проблеми контролю та оцінки знань, умінь та навичок учнів,проблема організації контролю в школі залишається актуальною. Це зумовилозагальну спрямованість нашого дослідження. Мета дослідження – аналіз, узагальнення і осмислення досвідувикористання сучасних методів контролю, а також визначення психолого-педагогічних основ застосування тестового контролю при вивченні іноземноїмови. Об’єктом дослідження є контроль і оцінка знань, умінь і навичок учнів. Предмет дослідження – організація тестового контролю вмінь читання прививченні іноземної мови. Гіпотезою дослідження виступає положення, згідно з яким навчальнадіяльність учнів буде більш раціональною і продуктивною, більш ефективнимбуде вивчення іноземної мови при умілому застосуванні сучасних методівконтролю (зокрема тестового). Для дослідження поставленої мети та підтвердження висунутої гіпотезинеобхідно виділити такі завдання: 1) проаналізувати стан і розвиток проблеми контролю і оцінки знань, умінь та навичок учнів; 2) узагальнити і осмислити досвід вчителів-новаторів по використанню сучасних методів контролю; 3) дослідити особливості використання сучасних методів контролю при вивченні іноземної мови і їх вплив на інтенсивність оволодіння учнями знаннями і навичками; 4) проаналізувати умови ефективного застосування тестового контролю при вивченні іноземної мови. У процесі роботи над дипломною роботою нами були використані такіметоди: 1) вивчення педагогічної і методичної літератури; 2) спостереження за процесом контролю у навчанні англійської мови; 3) аналіз та узагальнення досвіду роботи вчителів; 4) розвідувальний експеримент, цілі якого полягали у визначенні доцільності застосування різних видів тестових завдань; в уточненні структури та змістового наповнення комплексу тестових завдань; 5) експериментальне проведення тестового контролю вмінь читання; 6) статистичний аналіз отриманих результатів тестування; Наукова і практична значущість роботи: 1) дано теоретичний аналіз і розглянуто сучасний стан проблеми контролю та оцінки знань ,умінь та навичок учнів; 2) дано аналіз тестового методу контролю; 3) конкретизовано й доповнено окремі теоретичні положення в організації тестування у навчанні іноземної мови; 4) створено банк тестових завдань для перевірки читання; 5) розглянуто умови ефективного застосування тестового контролю; 6) результати дослідження можуть бути корисними в практичній діяльності студентів-практикантів і вчителів іноземної мови. Дослідження проводилося з 1995 по 1998 рік на базі Черкаської школи №11 та №27. Етапи дослідження: 1) аналіз стану проблеми в педагогічній теорії і практиці роботи шкіл; 2) вивчення літератури, висунення гіпотези, завдань, формування структури роботи; 3) теоретичний аналіз проблеми; 4) узагальненість і систематизація матеріалів. Основні положення і результати дослідження доповідались і обговорювались на кафедрі педагогіки і соціальної роботи та на студентській науково-практичній конференції.РОЗДІЛ 1. Особливості контролю в умовах розбудови національної школи та освітиПроблема контролю та оцінки: становлення і розвиток Виявлення, контроль, оцінка і облік знань учнів – важлива проблематеорії і практики навчання. Без перевірки або самоперевірки засвоєнихзнань, набутих умінь і навичок неможливе якісне здійснення цієї проблеми.Тому контроль знань учнів завжди був, є і буде важливою складовою частиноюнавчального процесу, хоч і ставлення до нього зазнавало певних змін.Міняються окремі форми і способу контролю знань, але його головна суть –знати, наскільки вдало відбувся процес засвоєння вивченого матеріалу, –залишається незмінною. Вона визначається самою природою процесу навчання. Ще за радянських часів, з перших днів існування радянської школи,вчителі, організовуючи процес навчання і керуючи ним, завжди цікавилисярезультатами навчальної роботи, вивчали знання учнів. Проте ставленняпедагогічної думки, офіційна лінія керівних органів народної освіти щодоконтролю знань учнів і визначення функції цієї важливої частини процесунавчання були різними на різних етапах будівництва школи. Оскільки в дореволюційній школі контроль знань нерідко був засобомвідбору учнів для подальшого навчання і використовувався іноді дляадміністративного впливу на учнів та вчителів, то закономірною реакцієюперших діячів радянської школи була думка, що такий контроль требавідкинути і звільнити школу від цієї тяжкої спадщини. Вже в травні 1918року постановою Наркому РРФСР було відмінено екзамени і оцінку знань учнівбалами. В ній говорилося: “1.Використання бальної системи для оцінки знаньі поведінки учнів відміняється у всіх без виключення випадках шкільноїпрактики. 2.Переведення із класу в клас та видача свідоцтв відбувається завідгуками педагогічної ради про виконання навчальної роботи.’’[1;97] Алечерез переповнені класи учитель не встигав систематично вести записихарактеристик знань своїх учнів, і тому письмові характеристики носилидосить загальний трафаретний характер. Це в свою чергу призвело довиникнення теоретичних концепцій, що штовхали школу в бік недооцінкиперевірки знань учнів і контролю за їх роботою з боку учителя. У перші роки існування радянської школи певний вплив на формуваннятаких концепцій мали також деякі помилкові педагогічні теорії, зокрематеорія “вільного виховання”, прихильниками якої були К.Н.Вентцель, Е.Кей,О.І.Пискунов, Л.М.Толстой. Вона була направлена проти будь-якогоподавлення дитини, проти регламентації всіх сторін її життя та поведінки,визначення змісту навчання проти її волі. Піддаючи гострій критиціавторитарність виховання і схоластичні методи навчання, представники цієїтеорії, а також педагоги, які були під її впливом, виступали протиоціночної системи навчання, яка склалася в школі проти екзаменів. Це бувперіод пошуків нових форм і методів роботи. Ламаючи старе і відкидаючинепотрібне, працівники освіти й вчителі допускали іноді й помилки, якізгодом виявлялися й усувалися в процесі творчої роботи (захопленнякомплексними програмами, механічне перенесення досвіду інших країн, зокремашкіл США, використання групово-бригадних форм оцінки знань і умінь учнів іт.д.) Шкільна практика, життя настирливо вимагали систематичного контролюзнань учнів, і вже в 1920-1921 навчальному році в школах ряду губернійшироко практикувалися такі форми перевірки знань, як співбесіди, репетиції,заліки. Органи народної освіти змушені були визнати необхідність контролюзнань учнів і запропонували створити замість старих форм перевірки знаньучнів – нові, основані на даних дитячої психології і змісту навчальногопроцесу. Пошуки тривали, виникало багато різних концепцій і тез, але ясності ічіткості в справі перевірки і обліку знань не було. Деякі педагоги (О.Ерн, С.І.Миропольський, І.Ф.Рашевський,О.Н.Странолюбський та ін.) пропонували звільнити дітей від надмірної опікиі контролю з боку вчителя, підкреслюючи, що пролетарська школа повиннапоставити на перший план активний самоконтроль учнями своїх знань, умінь інавичок. Інші (В.О.Євтушевський, К.К.Сент-Ілер, М.Рембрович та ін.)вважали, що контроль і оцінку знань має насамперед здійснювати вчитель;проводити її слід систематично, методика проведення контролю і оцінкизнань повинна відповідати суті процесу навчання. У 1924-1925 роках відділи народної освіти почали запроваджувати вшколах тести, вважаючи їх найдосконалішою формою перевірки знань іздібностей учнів. Перші спроби застосування тестів успішності на Українізробили Центральна комісія НОП при методкомітеті Головпросвіти України,дослідна станція Головсоцвиху України, комісія НОП методкомітетуполітосвіти України та деякі вузи м.Харкова. Центральна комісія НОПстворила й перевірила в 1924-24 і 1925-26 навчальних роках тести зполіграмоти, арифметики, алгебри, графіки, граматики, швидкості читання таін. Проте тестова перевірка знань не встигла ввійти в практику роботивсіх шкіл країни, тестування не вийшло за межі окремих шкіл, головним чином дослідно-показових, оскільки було визнано шкідливим педагогічним методом[37]. Великого значення для правильного розв’язання проблеми контролю знаньучнів набули на той час постанова уряду від 5 вересня 1931 року “Пропочаткову і середню школу”, яка засудила неправильні концепції навчання,що тоді панували, і від 25 серпня 1932року “Про навчальні програми і режиму початковій і середній школі”. Ці постанови привернули увагу вчителів до систематичної поточноїперевірки знань учнів. Було визнано, що основою оцінки успішності учнів маєбути не суб’єктивне спостереження, а об’єктивна перевірка результатів їхнавчальної роботи. У післявоєнні роки в педагогічній літературі друкується багато статейз питань організації перевірки знань учнів , а в 1953 році редакціяжурналу “Советская педагогика” відкрила спеціальну дискусію цього питання.Було надруковано чимало робіт на цю тему ряду авторів (Б.Г.Анан’єв,Ш.О.Амонашвілі, О.С.Богданова, М.О.Данілов, Б.П.Єсіпов та ін.), які урізних аспектах розглядали питання контролю та оцінки знань учнів. Перед педагогічною наукою постало завдання розвивати далі теоріюпрактику навчання на основі творчого використання минулого досвіду,уникаючи непотрібного повторення пройдених етапів та помилок. І дійсно, усправі перебудови і вдосконалення методів школа зробила значний крокуперед. Щодо вдосконалення перевірки знань, умінь та навичок учнів тежз’явилися помітні успіхи. На початок 60-х років намітилася певна тенденція перебудувати існуючусистему контролю знань, після того, коли журнал “Народное образование”відкрив на своїх сторінках дискусію з питання про структуру уроку,публікуючи на цю тему статтю К.О.Москаленка [17]. Засудження чотириетапного шаблонного уроку з гіпертрофованимопитуванням певною мірою стимулювало творчу думку вчителів щодо пошукушляхів урізноманітнення навчального процесу піднесення ефективності уроку.Деякі вчителі намагалися вивільнити час. Який нераціональновикористовувався на уроці для перевірки домашніх завдань і довготривалогоопитування учнів. Проте однобоке застосування поурочного бала, нехтуванняіншими методами перевірки знань створили загрозу виникнення певноїнедооцінки грунтовної перевірки знань учнів. За ініціативою к. п. н. С.Ф.Сухорського, в 70-х роках в Україні булапроведена значна робота по впровадженню у шкільну практику тематичноїсистеми контролю і оцінки успішності учнів. Нагромаджено певний позитивнийдосвід здійснення тематичного контролю за успішністю учнів, раціоналізаціїметодів перевірки, ширшого застосування усної і письмової перевірки,методів графічної і тестової перевірки. Керуючись методичними листами Міністерства освіти України протематичний облік знань, вчителі предметники розробили дидактичніматеріали для контролю знань учнів з навчальних тем, використовуючи прицьому специфіку свого предмету, вікові особливості учнів та інші фактори. На кінець 70-х років, з метою знайти більш раціональний варіантоблікового документу ніж шкільний класний журнал, студентський тавикладацький склад Львівського державного університету під керівництвом к.п. н. С.Ф.Сухорського працювали над створенням “Облікової книжки учня”. Вній виділялися сторінки для обліку успішності з кожного предмету, дляобліку виконання громадських доручень, суспільно-корисної праці ісамообслуговування, записів класного керівника та причин відсутності вшколі, а також сторінка для оцінки учня за кожний день. В школах Ленінського району м.Львову проводилася експериментальнаапробація “Облікової книжки учня”, але широкої популярності вона так і нездобула. В 1996 році Степан Сухорський звернувся до цієї проблеми насторінках щомісячного науково-педагогічного журналу “Рідна школа”,розглядаючи також питання самоконтролю і самооцінки учнями знань. “Вмінняперевірити себе, аналізувати наслідки своєї роботи, робити з цього належнівисновки належить до найважливіших навчальних умінь.”[35] Останнім часом у педагогічній літературі, як вітчизняній так і взарубіжній, з’явилося чимало статей з питань контролю та оцінки знань учнів[3,6,8,11,32]. Так, певної популярності набула рейтингова система оцінювання знаньучнів. В основу цього показника закладена оцінка в балах не лише наекзаменах, але й на заліках. При цьому забезпечується більша гнучкістьоцінки знань, умінь та навичок. Педагогам відомо: одна й та ж оцінка має різне значення навіть у 2-хучнів. В одного, наприклад, “четвірка” – ближче до “п’ятірки”, а в іншого– це майже “трійка”. Тому рейтинговою системою оцінювання знаньпередбачено, що одна й та ж оцінка супроводжується відповідною кількістюбалів. Всі бали, отримані учнем за певний період навчання, сумуються і цясума порівнюється з максимальним рейтинговим показником. На основі цьогоробиться висновок про рівень знань учнів. Така система оцінки знань і рівня підготовки, крім справедливості,несе в собі й частку демократизму. Кожен учень, покладаючись на себе,розраховуючи свої сили, уже з перших днів навчання може спланувати і,головне, досягти заданого результату. Крім того, рейтинговий узагальнений показник активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів, підвищує відповідальність вчителів за оцінкузнань, дає змогу перейти від дискретної жорсткої п’ятибальної оцінки догнучкої індивідуальної, що забезпечує стимули до безперервного навчання,поглиблення знань [16]. Не залишилися байдужими до проблеми контролю і оцінки знань і нашіЧеркаські вчителі і дослідники. Зокрема Л.І.Прокопенко та Т.Л.Тевлінзапропонували стобальну систему оцінки знань, зокрема для старшокласників.Вони обгрунтовують це тим, що така система дає змогу учням самим коригуватиглибину вивчення окремих навчальних предметів [25]. У цілому стобальнаоцінка знань, умінь і навичок дістала схвалення вчительської громадськостіЧеркас на міському семінарі в травні 1992 року. Нові оцінні шкали, збільшуючись в інтервалі, підвищують поріг“чутливості”, а також дають змогу викладачеві детальніше поділитинавчальний матеріал з метою контролю [3;86]. Та потрібно сказати, що бальна система оцінювання має багату історію. Уже в Києво-Могилянській академії була певним чином відпрацьованасистема оцінки навчальної діяльності та здібностей учнів. Вони тодібули такими: “весьма прилежен”, “весьма понятен и надёжен ”,“добронадёжний”, “хорош”, “зело доброго учения”, “очень добр”, “добр,рачителен”, “весьма средствен”, “ниже средствен”, “ниже средствен,плох”,“неизрядного успеха”, “весьма умеренного успеха”, “малого успеха”,“понятен, но неприлежен”, “понятен, но ленив”, “прилежен, но тупогопонятия”, “понятен, но весьма нерадив”, “не худо успевает”, “не худ”, “несовсем худ”, “малого успеха”, непонятен”, “не совсем туп”, “туп инепонятен”, “туп”, “очень туп” [14]. Пізніше в школах дореволюційної Росії спостерігались різні підходи дооцінки навчальної діяльності учнів. Так, наприклад, відповідно до статутуМіністерства Освіти 1804 року вводилася система оцінок успіхів учнів. Зкожної дисципліни директор визначав певне число кульок для з’ясуваннярівня знань школярів. Найвищий рівень успішності визначався 90 кульками. Застатусом 1818 року рівень знань учнів визначався уже за чотирибальноюцифровою системою (“4”, “3”, “2”, “1”). Наприкінці 19 початку 20 століття у дипломах та атестатах оцінкипозначалися словами “відмінно”, “вельми добре”, “добре”, “досить добре”,“посередньо”, “слабо”[14]. Поширювалась також п’ятибальна, семибальна,дванадцятибальна шкала оцінок. В радянській школі продовжувалися пошуки критеріїв і форм оцінкизнань, умінь та навичок учнів. У 1918 році постановою Наркому Освіти булавідмінена бальна система для оцінки знань учнів. Відповіді учнівоцінювались словами “задовільно” і “незадовільно”. Переведення учнів зкласу в клас відбувалося на основі успіхів учнів та відгуків педагогічноїради. У 1935 р. повернулися до п’ятибальної словесної оцінки знань учнів:“відмінно”, “добре”, “посередньо”, “погано”, “дуже погано”. На початку 1944-1945 навчального року словесна система була замінена цифровою(“5”,“4”,“3”,“2”,“1”). У 1993 р. діапазон оцінювання успішності звузили дочотирибальної системи (“5”,“4”,“3”,“2”). За останні роки широкого використання здобули тести, як одна із формперевірки засвоєння учбового матеріалу. Тести – це завдання специфічноїформи, які дозволяють оцінити степінь оволодіння учнями навчальногоматеріалу. Однією з найбільш важливих переваг тестового контролю вважаєтьсявисока степінь об’єктивності виставлення оцінок, так як надаєтьсяможливість точного підрахунку правильних і неправильних відповідей.Використання тестів в процесі навчання є одним із раціональних доповнень дометодів перевірки знань, умінь та навичок учнів. Тести є також відміннимзасобом індивідуалізації навчання, так як враховують психологічніособливості учнів. Та нажаль у вітчизняних навчальних закладах досить рідко і несистематично використовується тестування для оцінки знань учнів. Хоча закордоном цей метод педагогічної діагностики використовується якбезпосередньо в шкільній практиці, так і для вивчення стану викладанняокремих дисциплін та стану викладання в регіонах. Як бачимо існує багато підходів та пропозицій щодо пошуків найбільшефективних шляхів вдосконалення системи перевірки та обліку успішностіучнів. Кожен з них має свої як позитивні так і негативні сторони. Тожназріла потреба в цілісній розробці цієї проблеми і обгрунтування системиконтролю та оцінки знань, умінь та навиків учнів, яка б відповідаласучасним вимогам щодо організації навчального процесу. 1.2 Сутність і завдання контролю в навчально-виховній діяльності школи Контроль та оцінка знань, умінь та навичок учнів – невід’ємнийструктурний компонент навчального процесу. Виходячи з логіки процесунавчання, він є, з одного боку, завершальним компонентом оволодіння певнимзмістовним блоком, а з другого – своєрідною зв’язуючою ланкою в системінавчальної діяльності особистості. При правильній організації навчально-виховного процесу контроль сприяєрозвитку пам’яті, мислення та мови учнів, систематизує їхні знання,своєчасно викриває прорахунки навчального процесу та служить їхзапобіганню. Добре організований контроль знань учнів сприяє демократизаціїнавчального процесу, його інтенсифікації та диференціації навчання. Віндопомагає вчителю отримати об’єктивну інформацію (зворотній зв’язок) прохід навчально-пізнавальної діяльності учнів. Контроль – це виявлення, встановлення та оцінка знань учнів, тобтовизначення об’єму, рівня та якості засвоєння навчального матеріалу,виявлення успіхів у навчанні, прогалин в знаннях, уміннях та навичкахокремих учнів та всього класу для внесення необхідних коректив в процеснавчання, для вдосконалення його змісту, методів, засобів та форморганізації. Зауважимо, що складовою частиною контролю виступає перевірка, завданняякої є виявлення знань, умінь та навиків учнів та порівняння їх з вимогами,певними навчальними програмами. В цьому випадку контроль виконуєтьсявиключно з метою оцінювання знань, умінь та навиків учнів. Заключним актомконтролю в такому разі є виставлення вчителем певної оцінки (балу). Основні завдання контролю – виявлення рівня правильності, об’єму,глибини та дійсності засвоєних учнями знань, отримання інформації прохарактер пізнавальної діяльності, про рівень самостійності та активностіучнів в навчальному процесі, встановлення ефективності методів, форм таспособів їх навчання. Контроль – це підсистема в рамках системи навчання в цілому, якареалізує притаманні їй функції, яка має свій об’єкт, свої методи. Розглянемо основні функції контролю, які передбачені системою аналізута оцінки знань, умінь та навиків учнів: навчальна, стимулююча,діагностична, виховна та оціночна. Навчальна функція виявляється в забезпеченні зворотного зв’язку якпередумови підтримання дієвості й ефективності процесу навчання. У ньомуберуть участь два суб’єкти – учитель та учень. Тому система навчання можеефективно функціонувати лише за умов дії прямого і зворотного зв’язків. Впереважній більшості в процесі навчання добре проглядається прямий зв’язок(учитель знає, який обсяг знань має сприйняти й усвідомити учень), алескладно, епізодично налагоджується зворотній зв’язок (який обсяг знань,умінь та навиків засвоїв кожен учень). Діагностична функція контролю й оцінки знань, умінь та навиківпередбачає виявлення прогалин в знаннях учнів. Процес учіння має формуконцентричної спіралі Якщо на нижчих рівнях учіння траплялися прогалини, тобуде порушено закономірність його спіралевидної структури . Тому такважливо виявити своєчасно ці прогалини, працювати над їх усуненням і лишепотім рухатися вперед. Стимулююча функція контролю та оцінки навчальної діяльності учнівзумовлюється психологічними особливостями людини, що проявляється в бажаннікожної особистості отримати оцінку результатів певної діяльності, зокреманавчальної. Це викликано тим, що у процесі навчання школярі щоразу пізнаютьнові явища і процеси. В силу недостатнього рівня соціального розвитку учнямне під силу об’єктивно оцінити рівень і якість володіння знаннями, уміннямита навиками. Учитель своїми діями і має допомогти учням усвідомити якість ірезультативність навчальної праці, що психологічно стимулює школярів доактивної пізнавальної діяльності. Виховна функція полягає у впливу контролю та оцінки навчальноїдіяльності на формування у учнів ряду соціально-психологічних якостей:організованості, дисциплінованості, відповідальності, сумлінності,працьовитості, наполегливості, дбайливості та ін. Відомо, що діяльність взаємодіючих сторін, учителя та учнів, потребуєоцінки, і, в першу чергу, це має відношення до учнів. Тут має своєвиявлення функція оцінки. Оцінка діяльності учнів може здійснюватися в двохнапрямках. В одному випадку оцінюється процес діяльності учнів, виноситьсясудження про якість протікання навчальної діяльності, про степіньактивності учня. В другому – оцінка пов’язана з результатом навчальноїдіяльності учня. Окрім цих основних функцій контроль може також виконувати функціюуправління, корекції та планування. Функція управління є унікальною функцією, яка реалізується в процесіконтролю. Значення даної функції контролю визначається тим, в якій мірізабезпечується грамотне протікання учбового процесу за допомогою контролю.Функція управління виявляється в керівництві навчання на основізапланованої навчальної взаємодії вчителя та учня. Функція корекції контролю реалізується в двох напрямках: корекціянавчаючих вправ та досягнення адекватності прийомів контролю учбовихзавдань. У ході контролю реалізується функція планування. Її значеннявизначається тим, в якій мірі за допомогою контролю можна досягтиефективності в плануванні засвоєння навчального матеріалу та використанняприйомів навчання, змісту та протікання навчальної діяльності учнів, своєївласної навчальної діяльності, а також в плануванні об’єктів та прийомівконтролю. Процес контролю й оцінки навчальної діяльності учнів має спиратися навимоги принципів систематичності, об'єктивності, диференційованості йурахування індивідуальних особливостей учнів, гласності, єдності вимог,доброзичливості. Використовуючи оцінку, учитель має володітипедагогічним тактом, виявляти високий рівень педагогічної культури. Адже“найголовніше заохочення, – зауважував В.О.Сухомлинський, – і найсильніше(та не завжди дійове) покарання в педагогічній праці – оцінка. Ценайгостріший інструмент, використання якого потребує величезного вміння ікультури” [33]. В залежності від дидактичної мети використовують різні види контролюза навчанням: попередній, біжучий. повторний, тематичний, періодичний,підсумковий, комплексний. Попередній контроль носить діагностичний характер. Напередоднівивчення певної теми, засвоєння якої має грунтуватися на раніше вивченомуматеріалі, учитель має з'ясувати рівень розуміння опорних знань,актуалізувати їх, аби успішно рухатися вперед. Біжучий контроль передбачає перевірку якості засвоєння знань у процесізичення конкретних тем. Повторний контроль спрямований на створення умов для формування уміньі навичок. При цьому треба виходити з позиції, яку визначив щеК.Д.Ушинський: хороші дидакти те й роблять, що без кінця повторюють і лишекожен раз додають щось нове. Повторна перевірка якнайкраще сприяєпереведенню знань з короткотермінової до довготривалої пам'яті. Тематичний контроль пов'язаний з перевіркою рівня знань, умінь ганавичок учнів в обсязі певного розділу чи об'ємної теми конкретноїнавчальної дисципліни. Періодичний контроль передбачає за мету встановити, яким обсягом знаньучні володіють з тих або інших проблем стосовно вимог програм. Підсумковий контроль має своїм завданням з'ясувати рівень засвоєнняучнями навчального матеріалу в кінці навчального року або по завершеннювивчення навчальної дисципліни. Це проводиться у формі заліків, екзаменів. Комплексний контроль передбачає перевірку рівня засвоєння знань, уміньта навичок з кількох суміжних дисциплін, що забезпечують комплексний підхіддо формування світогляду учнів. Наприклад, можна з'ясувати рівень знаньучнів з історії, літератури, народознавства, що стосується певноїісторичної епохи. Щодо методів контролю знань, умінь та навичок, то в історії розвиткушколи виокремилися такі основні методи контролю знань, умінь і навиківучнів: усна перевірка, письмова перевірка, графічна перевірка, практичнаперевірка, тестова перевірка. Дещо умовно до методів перевірки можнавіднести спостереження. Усна перевірка поки ще займає переважаюче місце в школах та вищихнавчальних закладах. Техніка усної перевірки полягає в тому, що учительставить перед учнями певні запитання, учні мають дати на них відповіді,використовуючи слово. Цей метод сприяє розвитку в учнів вмінь мислити,грамотно висловлювати думки в логічній послідовності, розвивати культуруусного мовлення. Використання цього методу вимагає від учителя значнихзусиль і майстерності: грамотно формулювати запитання, спонукаючи учнів доактивного мислення, будувати систему запитань у певній логічнійпослідовності, уважно слухати відповіді учнів, враховувати індивідуальніособливості школярів. Проте цей метод не позбавлений недоліків: вінпризводить до неефективного використання часу на уроці. Письмова перевірка у порівнянні з усною більш ефективна, оскільки всіучні класу отримують завдання для підготовки письмових відповідей на них.Це сприяє піднесенню самостійної пізнавальної діяльності учнів, формуваннюкультури писемного мовлення, ефективності використання навчального часу. Графічна перевірка спрямована на виявлення вмінь і навичок учнів упроцесі виконання різних видів графічних робіт з різних дисципліннавчального плану. Це – робота з контурними картами, побудова таблиць,схем, графіків, діаграм та ін. Такий метод ширше використовується всередніх і особливо у старших класах, оскільки спрямований на узагальненнязнань, систематизацію певних процесів, технологій. Все це сприяє підвищеннюсамостійності учнів у процесі учіння, оволодіння методами навчальноїдіяльності. Практична перевірка тісно пов'язана з включенням учнів у конкретнупрактичну діяльність, в ході якої перевіряються вміння учнів застосовуватизнання на практиці, а також рівень сформованості вмінь і навичок. Логічнотака перевірка випливає із сутності процесу пізнання, в якому практикавідіграє спонукальну і контролюючу роль. Тестова перевірка все більше набуває свою поширення. Сутність цьогометолу полягає у визначенні завдань (запитань), на які подані альтернативнівідповіді. Учень має обрати правильну відповідь, аргументувати свій вибір.Можуть бути завдання для конструювання відповіді. Тестова перевірка можездійснюватися машинним і безмашинним способом. Основні положення щодо організації контролю за навчанням школярівподаємо у схемі 1. Контроль входить органічною частиною в процес навчання як засібкерування корекції і стимулювання. Без нього не може бути ні навчання, нісамої школи. Але для успішного здійснення перевірки і обліку успішностіучнів не досить лише виявити, що вони знають і вміють. Їхні знання і вмінняпотрібно правильно оцінити. Оцінка становить смисл контролю знань. Вонаможе виступати в різних формах: словесної і бальної, якісної і кількісної. Під оцінкою успішності учнів розуміють систему певних показників, яківідображають об’єктивні знання та уміння учнів. Тобто оцінку можнарозглядати як визначення ступеня засвоєння учнями знань, умінь та навичок увідповідності з вимогами, що пред’являються до них шкільними програмами[20]. Передусім оцінка характеризує рівень засвоєння і якості знань набутихучнями в процесі навчання, а також їх розвиток та готовність дозастосування цих знань на практиці і показує відношення між тим, що ученьзнає з певних питань програми, і тим, що він може знати з цих же питань наданий момент навчання. На нашу думку це визначення характеризує важливімоменти оцінки, суть якої, однак, набагато глибша і функціонально значуща.[pic]




Похожие:

Современные методы контроля и оценки знаний школьников iconГ. Москва 2012г. Современные формы контроля знаний учащихся Содержание Введение
Проверка и коррекция знаний в системе личностно-­ориентированной технологии образования с использованием тестирования
Современные методы контроля и оценки знаний школьников iconГ. Москва 2012г. Современные формы контроля знаний учащихся Содержание Введение
Проверка и коррекция знаний в системе личностно-­ориентированной технологии образования с использованием тестирования
Современные методы контроля и оценки знаний школьников iconРегламент проведения контроля знаний студентов в письменной форме
Основные положения организации и проведения контроля знаний студентов урегулированы в Положении о формах контроля знаний, утвержденном...
Современные методы контроля и оценки знаний школьников iconРабочая программа дисциплины радиационные методы контроля
«Приборостроение». Дисциплина реализуется на базе кафедры «Физические методы и приборы контроля качества» Института неразрушающего...
Современные методы контроля и оценки знаний школьников iconЛексика Контроль
Современные методы контроля усвоения лексических единиц на уроках английского языка
Современные методы контроля и оценки знаний школьников iconПриложение 6 к Положению об организации контроля знаний в Государственном университете – Высшей школе экономики Особенности организации контроля знаний студентов
Государственного университета Высшей школы экономики (далее миэф) совместно с Лондонской школой экономики и политических наук (далее...
Современные методы контроля и оценки знаний школьников iconРекомендации для проведения контроля знаний студентов в письменном виде
Основные положения организации и проведения контроля знаний студентов урегулированы в Положении об организации контроля знаний
Современные методы контроля и оценки знаний школьников iconРекомендации для проведения контроля знаний студентов в письменной форме
Основные положения организации и проведения контроля знаний студентов урегулированы в Положении об организации контроля знаний
Современные методы контроля и оценки знаний школьников iconКритерии оценки знаний на кафедре икт миэм
Миэм действует четырехбалльная шкала оценки знаний студентов (5 "отлично", 4 "хорошо", 3 "удовлетворительно" и 2 "неудовлетворительно")....
Современные методы контроля и оценки знаний школьников icon“Представление знаний в информационных системах”
Теоретические аспекты извлечения знаний. Коммуникативные методы извлечения знаний. Текстологические методы извлечения знаний
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы