Ознаки механізму держави icon

Ознаки механізму держави



НазваниеОзнаки механізму держави
Дата конвертации21.07.2012
Размер93.11 Kb.
ТипРеферат
Механізм держави. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави. Принципи організації та діяльності державного апарату


Механізм держави. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави. Принципи організації та діяльності державного апарату


Механізм держави — цілісна ієрархічна система державних органів, що здійснюють державну владу, а також установ, під­приємств, за допомогою яких виконуються завдання і функції держави.

Ознаки механізму держави:

1) це ієрархічна система, тобто система, побудована на заса­дах субординації та координації. Політико-організаційну основу системи складають органи держави, територія держави, збройні сили та інші державні військові формування, державні символи, столиця держави;

2) це цілісна система внутрішньо організованих елементів, яка має єдині принципи побудови і єдині завдання та цілі діяльнос­ті. Кожний із суб'єктів механізму держави як його системний елемент є органічно обумовленим усіма іншими його елемента­ми і функціонуванням системи в цілому;

3) це система, яка має чітку структуру з певними зв'язками між її елементами. Первинними елементами є державні органи.

Як механізм годинника складається з різних елементів, так і механізм держави, будучи єдиним, містить у собі органи, блоки, підсистеми і навіть самостійні гілки влади: законодавчу, вико­навчу, судову. В цій розчленованості просліджується ієрархія:

різні державні органи, їх блоки, підсистеми посідають неодна­кове місце у державному механізмі, але усі разом повинні діяти злагоджено і без збоїв. Так, одну з підсистем держави утворю­ють вищі органи держави: представницькі, виконавчі, глава дер­жави. Інша підсистема — місцевого рівня: Ради та їх виконко­ми, державні адміністрації та їх глави. Особливою підсистемою є судова, а також правоохоронні органи: прокуратура, міліція, органи служби безпеки та ін.;

4) це система, яка має єдину бюджетну, грошову, банківську системи, державну власність, котрі становлять Ті організаційно-економічну основу;

5) це взаємодіюча, динамічна і реально працююча система, за допомогою якої функціонує держава, здійснюється управління суспільством (по суті, механізм держави створюється для вико­нання її функцій).

У літературі можна зустріти ототожнення «механізму» і «апа­рату» держави. Тим часом поняття механізму держави ширше за поняття державного апарату за складом і структурою. Механізм держави, по суті, є апаратом у дії, у функціонуванні — із усіма зв'язками, що існують і виникають між його частинами.

Механізм держави має розглядатися не як проста сукупність складових його елементів (державних органів, організацій, уста­нов), а як система цих елементів, функціонально сумісних, уз­годжених між собою і системою в цілому, котрі перебувають у постійному відновленні з метою підтримання своєї основної фу­нкції — управління.


Структура механізму держави показана на схемі.

Механізм держави

Державні органи, що мають владні повно­важення, тобто державний апарат, який міс­тить у собі два важливих структурних еле­менти: апарат управління, що складається з чиновників — державних службовців, які спеціально займаються управлінням; апа­рат примусу — армія, поліція, розвідка і контррозвідка, митниця (деякою мірою), тюрми, виправні заклади та ін.

Державні устано­ви, державні під­приємства, що не мають владних по­вноважень

• організаційні і фінансові кошти •

Слід відрізняти державні органи, що мають владні повнова­ження, і державні підприємства і установи, що не мають владних повноважень. За цим критерієм можна розмежувати механізм держави і апарат держави, які лише в своїй основі й збігаються.

Під «державним апаратом» розуміється система органів, які безпосередньо здійснюють управлінську діяльність і наділені для цього державно-владними повноваженнями. Поняття «механізм держави» охоплює державні підприємства і державні установи, що під керівництвом апарату держави практично здійснюють функції держави у сфері виробничої діяльності, пов'язаної зі створенням матеріальних цінностей держави (державні підприємства) і нематеріальних цінностей (державні установи). Для дер­жавних установ типовою є невиробнича діяльність у сфері охо­рони здоров'я, наукових досліджень, проектування, навчально-виховної, духовно-освітнної роботи тощо.

Чому державні підприємства і державні установи не можна віднести до державних органів? Тому що вони відрізняються від державних органів низкою ознак'.

(1) не мають державно-владних повноважень, тобто не є но­сіями державної влади;

(2) безпосередньо створюють матеріальні або духовні блага;

(3) мають специфічну організаційну структуру: є організова­ними державою трудовими колективами робітників і службов­ців на чолі з відповідальним керівником, що діє на засадах єди­ноначальності;

(4) мають суворо позначене коло повноважень: адміністрація підприємств і установ здійснює управлінські функції виключно у сфері своєї діяльності, у межах підприємства або установи;

(5) керуються у своїй діяльності власним статутом відповідно до законодавства.

Отже, державні підприємства і державні установи слід відріз­няти від органів держави, але їх не можна протиставляти одне одному, оскільки усі вони належать до державних організацій, які діють у єдності та взаємозв'язку: державний апарат забезпе­чує реалізацію функцій держави завдяки діяльності підприємств і установ, якими керує.

Апарат держави. Орган держави. Інститут держави

Апарат держави — частина механізму держави.

Апарат держави — юридичне оформлена система всіх держав­них органів, що здійснюють безпосередню практичну роботу з управління суспільством, виконання завдань і функцій держави.

Можливе двояке розуміння апарату держави: у вузькому і широкому розумінні.

Апарат держави (у вузькому розумінні) — власне управлінсь­кий апарат або апарат виконавчої влади, який складається з чи­новників і очолюється вищими виконавчими органами.

Апарат держави (у широкому розумінні) — поряд із власне управлінським апаратом включає главу держави, парламент, місцеві органи управління, збройні сили, міліцію (поліцію), дип­ломатичні представництва за кордоном та ін. Ознаки апарату держави:

1) система державних органів, що становить собою налагод­жену структурну організацію, засновану на загальних принци­пах, єдності кінцевої мети, взаємодії та орієнтовану на забезпе­чення реалізації функцій держави;

2) система юридичне оформлених державних органів, тобто таких, що наділені компетенцією (повноваженнями, предметом ведення, юридичною відповідальністю) і займаються управлін­ням суспільством на професійній основі як носії влади;

3) система державних органів, у рамках якої діяльність дер­жавних службовців суворо відмежована від «власності», яка на­лежить їм як суб'єктам;

4) система органів, кожний із яких має матеріально-технічні засоби для здійснення цих функцій;

5) система органів, диференційованих відповідно до прин­ципу поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову;

6) система органів, яка здійснює свою діяльність з управлін­ня суспільством і виконання функцій держави у формах безпо­середньо управлінських і правових.

Безпосередньо управлінські форми діяльності державного апа­рату не мають юридичного характеру.

Їх функції:

• організаційно-регламентуюча — розробка наукових реко­мендацій, підготовка проектів документів, організація ви­борів та ін.;

• організаційно-господарська — бухгалтерський облік, стати­стика, постачання та ін.;

• організаційно-ідеологічна — роз'яснення нормативних ак­тів, формування громадської думки та ін.

Правові форми діяльності державного апарату мають юридич­ний характер: правотворча, правозастосовна, правоохоронна, кон­трольно-наглядова, установча.

Правотворча діяльність — форма діяльності компетентних органів держави зі встановлення, зміни або скасування право­вих норм. Ця діяльність охоплює підготовку проектів норматив­них юридичних актів, їх прийняття та видання.

Правозастосовна діяльність — форма діяльності компетент­них органів держави з реалізації правових норм. Ця діяльність охоплює організацію і контроль за додержанням правових норм.

Правоохоронна діяльність — форма діяльності компетентних органів держави з попередження правопорушень і притягнення правопорушників до юридичної відповідальності. Вона здійсню­ється з метою охорони і захисту правових норм шляхом застосу­вання заходів юридичного впливу до правопорушників.

Державні органи є структурними ланками державного апа­рату.

Орган держави — частина державного апарату — група осіб або одна особа, що має юридичне визначену державно-владну компетенцію для виконання завдань і функцій держави. Кож­ний орган держави створюється для здійснення певного виду державної діяльності, тобто має свої предмет ведення, завдання і функції.

Структура органу держави:

Апарат, що безпосередньо виконує завдання і функції держави

Допоміжний апарат

- має державно-владні повноваження

- не має державно-владних повноважень


Ознаки органу держави:

І) формується державою або безпосередньо народом (наприк­лад, парламент) відповідно до закону і функціонує на його ос­нові;

2) має передбачені конституцією або іншими законами спе­ціальні функції, які він здійснює від імені держави;

3) має державно-владні повноваження, що дозволяють йому здійснювати юридичне обов'язкові дії:

а) видає нормативні та індивідуальні акти;

б) здійснює контроль за точним і неухильним виконан­ням вимог, передбачених цими актами;

в) забезпечує і захищає ці вимоги від порушень шляхом застосування заходів виховання, переконання, стимулюван­ня, у разі потреби — державного примусу;

4) функціонально взаємодіє із іншими органами в процесі реалізації своїх повноважень, керуючись принципом «дозволе­но лише те, що прямо передбачено законом». Принцип «дозво­лене усе, що не заборонено законом» не належить до діяльності державних органів. Цей принцип діє у сфері майнових відносин громадян, юридичних осіб;

5) складається із службовців, що перебувають в особливих правовідносинах один з одним і органом: обсяг, порядок вико­ристання ними владних повноважень встановлюються законом і набувають конкретизації в посадових інструкціях, штатних роз­кладах та ін.

6) має необхідну матеріальну базу — казенне майно, що зна­ходиться в його оперативному управлінні; свій рахунок у банку;

джерело фінансування — державний бюджет;

7) має організаційну структуру (побудова за видами окремих служб і чисельним складом), територіальний масштаб діяльнос­ті, систему службової підзвітності та службової дисципліни.

Інститут держави — відносно відокремлена частина держав­ної структури, що користується певною автономією.

Відповідно до структурно-функціонального принципу інсти­тути держави можна поділити на:

— організаційні (інститут президента, інститут парламенту);

— функціональні (інститут референдуму, інститут адміністра­тивного контролю, інститут державної влади).

Види інститутів держави за ступенем складності:

— прості (елементні) — не можуть бути розділені на дрібніші інститути (інститут надзвичайного стану, інститут адміні­стративного контролю, інститут референдуму, інститут від­повідальності уряду);

— комплексні — складаються з декількох підінститутів, які, у свою чергу, можуть бути інститутами для спадного роз­дрібнення (інститут форми держави включає підінститути: форми правління, форми устрою, форми режиму; інститут державного суверенітету: повнота і верховенство всереди­ні, незалежність і рівноправність зовні; інститут представ­ника держави на місцях: губернатор, префект та ін.).

Види інститутів держави за пріоритетністю положення:

— основні (наприклад, інститут державної влади);

— примикачі — належать до перших (наприклад, інститут дер­жавного суверенітету, інститут представника держави на місцях).

Види інститутів держави за принципом «поділу влади»:

• інститути законодавчої влади (парламент, референдум та ін.);

• інститути виконавчої влади (монарх, президент, уряд, ви­конавчі органи влади на місцях та ін.);

• інститути судової влади (звичайні суди, надзвичайні суди, спеціальні суди, судова відповідальність, судовий конт­роль та ін.).

Інститути держави змінюються в ході історичного розвитку. Деякі інститути зникають (інститут абсолютної монархії), інші з'являються (участь громадян в управлінні державою). Специфіч­ні інститути існують у мусульманських країнах (маджиліс — по­рядок звернення до правителя члена мусульманської общини), в Ізраїлі (кібуци — особлива форма місцевого самоврядування) та ін.

Принципи організації та діяльності державного апарату

Для державного апарату потрібні спеціально підготовлені кадри чиновників-управлінців, які мають необхідну кваліфікацію і професіоналізм. Прошарок людей, зайнятих на роботі в апараті держави, визначають як бюрократію (бюрократ — грец. столона­чальник). Даний термін вживають і для негативної характерис­тики таких проявів у діяльності державного апарату, як форма­лізм, тяганина, кар'єризм, прагнення до особистої вигоди, корумпованість, байдужість до людей та їх потреб.

Щоб перебороти негативні явища, використовуються демок­ратичні методи і стиль роботи, ціла система спеціально розроб­лених реально діючих заходів і механізмів, покликаних прибор­кати, стримати бюрократизацію. Ефективні такі заходи, як замі­щення посадових осіб за конкурсом, переведення управлінського апарату на роботу за контрактом, позбавлення державних служ­бовців права брати участь у комерційній діяльності, але одноча­сно встановлення для них високого рівня заробітної плати (соціально-правова захищеність), яка забезпечує зацікавленість у чес­ній службі. Управлінський апарат має бути інструментом органів влади, обраних і контрольованих народом.

Для підвищення ефективності і якості функціонування дер­жавного апарату необхідно, щоб в основі його організації і діяль­ності була система принципів.

Принципи організації і діяльності державного апарату — від­правні засади, незаперечні вимоги, висунуті до формування і функціонування державних органів.

Основні принципи організації і діяльності державного апарату:

1) пріоритет прав і свобод людини;

2) єдність і поділ влади;

3) верховенство права — виражається, наприклад, у праві оскарження в суді рішень державних органів, відшкодуванні шкоди, заподіяної їх незаконними діями;

4) законність;

5) ієрархічність — підлеглість по вертикалі;

6) організаційно-правова зв'язаність діяльності державних органів і посадових осіб;

7) поєднання виборності і призначуваності;

8) демократизм методів і стилю роботи;

9) змінюваність;

10) поєднання колегіальності та єдиноначальності;

11) гласність і урахування громадської думки;

12) професійна компетентність;

13) економічність, програмування, науковість;

14) право рівного доступу до державної служби.




Похожие:

Ознаки механізму держави iconП л а н вступ Ідея правової держави, як загальнолюдська цінність та її розвиток. Основні ознаки правової держави. Підходи до правової держави в українській вітчизняній науці.
Держава організація політичної влади в суспільстві, яка виражає інтереси і волю пануючого в ньому частини населення (зокрема, певного...
Ознаки механізму держави iconПоняття та ознаки держави
Держава – це організація політичної влади в суспільстві, яка виражає інтереси І волю пануючої в ньому частини населення (зокрема,...
Ознаки механізму держави iconПоняття правової держави Ознаки правової держави
Ми є свідками й учасниками творення новітньої Української держави. Більш як тисячолітній досвід суспільної та політичної консолідації...
Ознаки механізму держави iconОсновні ознаки (риси) механізму правового регулювання такі
Поняття механізму правового регу­лювання використовується в теорії для розкриття взаємодії різ­них елементів правової системи, за...
Ознаки механізму держави iconПоняття і значення принципів кримінального процесу”
Саме в Основному Законі одержали свій прояв такі найважливіші ознаки правової держави, як пріоритет прав та інтересів особи над правами...
Ознаки механізму держави iconКурсова робота Поняття і значення механізму держави Вступ
Держава, як вища форма організації суспільства, має певні завдання і функції, для виконання і реалізації яких необхідний певний механізм....
Ознаки механізму держави iconПоняття сущність та ознаки держави

Ознаки механізму держави iconПоняття й ознаки правової держави. Виникнення ідеї правової держави та її поняття 2
Кінець другого тисячоліття характеризується ідеологічним І духовним розкріпаченням людства, здійснюваний шляхом утвердження гідності...
Ознаки механізму держави iconПоняття й ознаки правової держави. Виникнення ідеї правової держави та її поняття 2
Кінець другого тисячоліття характеризується ідеологічним І духовним розкріпаченням людства, здійснюваний шляхом утвердження гідності...
Ознаки механізму держави iconПоняття й ознаки правової держави. Виникнення ідеї правової держави та її поняття 2
Кінець другого тисячоліття характеризується ідеологічним І духовним розкріпаченням людства, здійснюваний шляхом утвердження гідності...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы