Поняття елементів та структури системи icon

Поняття елементів та структури системи



НазваниеПоняття елементів та структури системи
Дата конвертации29.07.2012
Размер150,02 Kb.
ТипРеферат
Поняття елементів та структури системи


П Л А НВступ1. Частина і ціле.2. Поняття елементів та структури системи Елементи як контекстно залежна категорія Емерджентність системи Порівнюваність структур. Ізоморфізм та гомоморфізм3. Принцип системності.ВисновкиСписок літературиВступВибір теми для написання реферату зроблений невипадково. Він зумовлений впершу чергу тим, що автор планує в рамках кандидатської дисертаціїздійснити дослідження структури зовнішньої торгівлі України та можливостейїї удосконалення, і для цього неабияк важливо дуже чітко засвоїтифілософську категорію структури, а також пов'язані з нею поняття елементута системи. По-друге, важливе значення має аналіз елементів цієї структурив різних її аспектах, а тому було б доцільно розглянути поняття елементу якконтекстно залежного поняття (про це йдеться нижче).Філософський словник тлумачить структуру (від лат. structura – побудова) якпобудову і внутрішню форму організації системи, яка виступає як єдністьсталих взаємозв’язків між її елементами, а також законів цихвзаємозв'язків.[1] Тобто структура є невід'ємним атрибутом всіх реальноіснуючих об'єктів і систем, і саме з цієї точки зору ми розглядатимемо цюкатегорію.Тематично реферат складається з трьох частин. У першій розглянемо поняттячастини та цілого як основу для розгляду категорії "система", її структуриі елементів. У другому детально зупинимося на категоріях "елемент" і"структура" і розглянемо порівнюваність структур. У третьому розділійдеться про принцип системності, який дозволяє втілити теоретичні знанняпро структуру та елементи систем при аналізі складних систем.1. Частина і ціле.В науці і філософії з часом формувалася думка, що властивості цілого неможуть бути зведені до властивостей частин, його складових. Але залишалосянезрозумілим, в чому полягає основа цілісності. Відповісти на це запитанняна основі метафізичного мислення не вдавалося. Ключ до вирішення цьогопитання дає діалектика: таємниця цілісності, її незводимість до простоїсуми частин, полягає у зв'язку, що поєднує предмети у складні комплекси, увзаємовпливі частин. Таким чином, було відкрито, сформульовано принципцілісності, який відіграє важливу роль у розвитку знань і практики.З часом вдалося зрозуміти й те, що різним типам зв'язків частинвідповідають різні типи цілісності. Так, зв'язкам побудови (кристал,архітектурна споруда), функціонування (дії машини, життя організму),розвитку (рослини, ембріону) відповідають структурний, функціональний тагенетичний типи цілісності, які тісно пов'язані між собою. Іншими словами,цілісність виступає як узагальнена характеристика об'єктів, яким властиваскладна внутрішня побудова (особистість, суспільство тощо), як єдністьчастин у багатоманітності її взаємозв'язків. Роль принципу цілісності усучасному науковому і філософському аналізі, а також у інших формахосмислення дійсності є вкрай важливою. Орієнтація на даний принцип дозволяєподолати обмежені способи уяснення, які переважали на попередніх стадіяхпізнання: елементаризм (поділення складного на прості складові), механіцизм(розуміння цілого лише як суми частин), редукціонізм (зведення складного,більш високого за рівнем розвитку, до простого).У певних межах спосіб уяснення складних об'єктів у поняттях "частина –ціле" і сьогодні, в принципі, не втратив свого значення, але був значнодоповнений і поглиблений, збагачений і зайняв важливе місце у сучасномусистемному підході до різноманітних об'єктів.Збагачення категорії "частина – ціле" поняттям зв'язку відкрило шлях допоступового формування нових категорій: елемент, структура, система.Поняття зв'язку насамперед дало імпульс до уточнення і розвитку уявлень проспособи упорядкованості різних об'єктів.2. Поняття елементів та структури системиВ суспільстві ідея системності формувалася поступово. Філософське їїосмислення передувало спеціально-науковим дослідженням. Вагомий вклад у їїрозвиток внесла німецька ідеалістична філософія. Поняття системизастосовувалося в ній головним чином до пізнання. Кант роз'ясняв, що наука– не агрегат, а система, у якій ціле – чіткий взаємозв'язок відповіднихзнань – є важливішим за частини. Завдання всеосяжної систематизаціїлюдських знань покладалися на філософську думку.Але у вивченні природи і суспільства до середини XIX ст. переважали ідеїмеханіцизму та елементаризму. Процес пізнання цілого мислився як простесумування знань по частинам. Природним і єдино можливим напрямкомдослідження вважався рух від частин до цілого. Це стосувалосяприродознавства, насамперед, до його базового розділу – класичної механіки,але поширювалося і на пізнання суспільства. Питання про можливість іншогоспрямування думки просто не виникав.В науці ідеї системності заявили про себе в середині XIX ст. придослідженні таких складних, динамічних об'єктів, як людське суспільство табіологічний світ. Представниками нового підходу виступили, зокрема, К.Маркс та Ч. Дарвін. Діалектичний принцип системності був використаний такожпри написанні "Капіталу" Маркса. В ньому суспільство було представлено як"соціальний" організм зі своєю структурою (суспільно-економічна формація).Такий підхід дозволив отримати знання про устрої та фактори, механізми ізакони розвитку соціальної цілісності. Ходу досліджень, який затвердивсяраніше (від частин до цілого), Маркс протиставив інший, вихідною тезоюякого було: неможливо зрозуміти частину, не спираючись на деякі знання проціле.Він підійшов до суспільства не як до механічного об'єднання індивідів, а якорганізованої, упорядкованої системи. В рамках цієї системи формуєтьсялюдина, її потреби та здатності, цілі і завдання її діяльності. При такомупідході виявляється, робиться доступним вивченню широке і складне колосуспільних, історичних зв'язків, у які включена людина. Тим самим стаєбільш насиченим, багатомірним і розуміння самого індивіда.Цьому підходу до вивчення суспільства близька за прийомами і еволюційнатеорія Дарвіна, яка також спирається на ідеї системності. Обидві ці ідеїдали потужний поштовх розвитку системного підходу, поширенню його на всінові галузі пізнання та практики. Поступово почало наростати розуміннятого, що практично в кожній сфері людської діяльності люди мають справу нез окремими, ізольованими об'єктами, а з їх складними, взаємопов'язанимикомплексами. Затвердження системних уявлень зробило звичним такий хіддослідження, як "від цілого до частин". У цьому зв'язку виникла задачарозробки та обгрунтування методів мисленного розділення об'єктів у процесіїх дослідження.Насамперед потрібно було з'ясувати найзагальніші філософські позиції.Філософсько-методологічні принципи дослідження складних, динамічнихоб'єктів сформулював, спираючись на Гегеля, Маркс. В XX ст., за мірою всеширшого застосування ідей системного підходу розробляються більш конкретніконцепції системності (теорія Богданова – 20-і рр., загальна теорія системЛ. Берталанфі – 50-і рр., системотехніка – 60-і рр. тощо). Поглибленовивчаються також принципи системного підходу та методи системногодослідження. І все ж основою все більш конкретної розробки методологіїсистемного дослідження залишається діалектико-матеріалістична концепціясистемності. На філософському рівні осмислюються насамперед основні поняття(категорії) системного дослідження: система, елемент, структура.Система – це упорядкована множина взаємопов'язаних елементів, які маютьвласну структуру і організацію.Вже це коротке визначення показує, що поняття системи передбачає такіпоняття, як елемент і структура. Елемент – це неподільний в контекстіконкретної системи і конкретного її розгляду та аналізу компонентсистеми.[2]Довгий час філософи та вчені дотримувалися думки, що при аналізі будь-якогопредмета можна виділити його найпростіші складові: цеглинки світотворення,неподільні далі елементи почуттєвого досвіду, логічні "атоми". Іззатвердженням навиків діалектичного мислення все в більшій міріусвідомлювалося, що поняття "просте" і "складне" є відносними, щонедоцільно говорити про деякі абсолютно прості елементи. Зараз в науці піделементами розуміють будь-які об'єкти, які пов'язані з іншими об'єктами ускладний комплекс. Іншими словами, поняття "елемент" береться як відносне.В залежності від способу розгляду в одному і тому ж складному предметіможуть виділятися у якості його елементів цілком різні одиниці. Складовимиживого організму можуть виступати органи, тканини, клітини або елементарніфункції, функціональні системи тощо.Структура – це відносно сталий спосіб (закон) зв'язку елементів того чиіншого складного цілого.Структура відбиває упорядкованість внутрішніх і зовнішніх зв'язків об'єкту,що забезпечують його сталість, стабільність, якісну визначеність.Структурні зв'язки різного роду пронизують всі процеси, які відбуваються усистемних об'єктах.Об'єкт є системою, якщо його можна розбити на взаємопов'язані і взаємодіючічастини чи елементи. Ці частини, як правило, мають власну структуру, а томуможуть бути представлені як підсистеми вихідної, більшої системи. Виділенітаким чином підсистеми в свою чергу можуть бути розбиті на взаємопов'язаніпідсистеми другого і наступних рівнів. На певному етапі їх поділу можутьбути виділені елементи, подальший поділ яких означатиме вихід за рамкидослідження даної системи.В світі не може бути тіл без структури, без здатності до внутрішніх змін.Кожен матеріальний об'єкт має невичерпну кількість внутрішніх і зовнішніхзв'язків, здатність до переходу з одного стану до іншого. Завдякибагатоманітності структурних рівнів матерії кожна матеріальна система єполіструктурною. Наприклад, у суспільстві є економічна структура, політичнаструктура, соціальна структура тощо. В системах природи кожномуструктурному рівню матерії відповідає певна структура об'єктів. Взалежності від досягнутого рівня пізнання або мети дослідження в теоріїможуть розкриватися то один, то інший компонент структури. При вивченніступеня ізоморфізму систем виявляється насамперед такий компонент їхструктури, як загальні закони функціональних відносин, дослідження якихявляє собою одне з найважливіших завдань кібернетики. Якщо ж вивчаютьсяспецифічні особливості побудови систем, природа їх властивостей тавзаємодій, то на перший план висувається матеріальний зміст структури,тобто сукупність складових системи елементів в їх взаємозв'язку один зодним. Структура системи більш стійка, ніж її окремі властивості. Проте,структура не є незмінною, інваріантним аспектом системи. Коли кількіснізміни в системі виходять за межі міри і викликають її якісні зміни, останнізавжди виступають як зміна структури системи. Зв'язок елементів в системіпідпорядковується діалектиці взаємовідносин частини і цілого. При поєднанніелементів в цілісну систему її властивості виявляються відмінними відалгебраїчної суми властивостей її компонентів.Для системних об'єктів суттєвим є також те, що й сам об'єкт такого типу, івсі взаємодії та зв'язки між його підсистемами та елементами,підпорядковано специфічним для даного об'єкту законам, які визначаютьособливості його існування та зміни. Між підсистемами даної системамиможуть бути різні відносини, зв'язки і взаємодії. Подібні, однотипні,стійкі відносини та взаємодії становлять структуру. Оскільки всерединіоднієї і тієї самої системи, особливо великої і складної. може бути великакількість різноманітних зв'язків і відносин, то в ній можна виділити цілийряд структур. Такі системи називають багатоструктурними, багаторівневими.Відмінності у функціонуванні різних елементів і необхідність узгодженняїхньої поведінки в рамках системи призводить до формування стійкихвнутрішніх зв'язків між ними, тобто структури системи. Однією з основнихвластивостей структури є упорядкованість елементів системи за принципомоднорідності, тобто ієрархізація системи таким чином, що однорідні елементипотрапляють на один рівень ієрархії (під ієрархією розуміється деякепідпорядкування частин, елементів цілому, до складу якого вони входять).Таким чином, в системі виділяються підсистеми – класи елементів,функціонування яких має інваріантні властивості на певних рівнях йогорозгляду. Елементи як контекстно залежна категорія.Як відзначалося вище, елементом системи є неподільний в контекстіконкретного розгляду цієї системи її компонент, тобто найменша частинасистеми, який має певні її властивості. Разом з тим кожен елемент маєвласну поведінку і стан, які взагалі відмінні від поведінки і стану іншихелементів і системи в цілому, власну функцію, яка визначається як такевідношення частини до цілого, за якого саме існування або будь-який видпрояву частини забезпечують існування або будь-яку форму прояву цілого.Слід відзначити, що поняття елементу є контекстно залежним, тобто прирозгляді іншої проблеми або на іншому рівні аналізу тієї ж проблеми певнийоб'єкт може тлумачитися або як елемент, або як підсистема[3], якаскладається з більш дрібних одиниць. Це стає можливим завдяки тому, щоелемент входить до системи не всією сукупністю своїх властивостей іхарактеристик, а лише тими властивостями, завдяки яким він несе в системіпевну функціональну нагрузку і займає в ній відповідне місце.Як приклад можна навести два варіанти (контексти) розгляду геополітичноїсистеми. У одному випадку у якості елементів можна розглядати держави, щоіснують на геополітичному просторі, який є предметом дослідження. У іншому– в ролі таких елементів виступають певні аспекти функціонування кожної здержав (політика, ідеологія, економіка, культура тощо), які складають цюсистему, і вже тоді кожну із держав можна розглядати як окрему підсистему. Емерджентність системи.Незводимість (ступінь незводимості) властивостей системи до властивостей їїелементів називається емерджентністю системи.[4] Це поняття тісно пов'язанез поняттям структури системи, а саме: структура є механізмом реалізаціїемерджентності. Іншими словами, саме структура визначає той спосіб, у якийпроявляються властивості окремих елементів в контексті даної системи.[5]Взаємодія елементів системи відбувається під впливом зв'язків між ними, якізалежать від взаємовідносин, що склалися, і від поточного стану системи.Тут важливим питанням є опис закономірностей динаміки системи, тобто впливусистеми як цілого на зміну на зміну у часі її окремих елементів і навпаки.Наприклад, Т. Н. Померанцева і М. З. Згуровський відзначають, щоемерджентність геополітичних систем, як правило, збільшується з часом.[6]Зокрема, ця тенденція знаходить прояв в зростанні співпраці між суб'єктамигеополітичних систем, розвитку міжнародної транспортної та інформаційноїінфраструктури, появі нових засобів воєнного стримування (ядерна зброя) таінших факторах. Збільшується також взаємопов'язаність функціональних системв рамках геополітичних систем за рахунок явищ, подібних дифузії (наприклад,економічна і воєнна підсистеми перетинаються у військово-промисловомукомплексі, посилюється взаємовплив політичної і культурної підсистем тощо).Формально тенденцію зростання емерджентності геополітичних систем можна якзбільшення з часом абсолютної суми зв'язків між її елементами.[7]Разом з тим, структурні зміни в системі викликають зміну властивостей самихелементів, які підпорядковуються загальним законам розвитку системи якцілого. В науковій теорії перехід від опису до пояснення, від явищ досутності співпадає з пізнанням структури досліджуваних систем і процесів, зпереходом від одних структурних рівнів до інших, більш глибоких. У зв'язкуз цим у сучасній науці і техніці отримали значний розвиток системно-структурні дослідження, а також відповідні їм методи. Діалектико-матеріалістична філософія вивчає найбільш загальні, універсальні закониструктурної організації і розвитку всіх матеріальних систем, а такожрозкриває взаємовідносини системно-структурного та інших конкретних методівнаукового пізнання.Порівнюваність структур.Ізоморфізм та гомоморфізмІзоморфізм і гомоморфізм (від грец. isos – однаковий, homoios – подібний,morphe – форма) – поняття, які характеризують відповідність між структурамиоб'єктів. Дві системи, що розглядаються відокремлено від природи елементів,що їх складають, є ізоморфними одна одній, якщо кожному елементу першоїсистеми відповідає лише один елемент другої і кожному зв'язку у однійсистемі відповідає зв'язок в іншій, і навпаки. Така взаємооднозначнавідповідність називається ізоморфізмом. Повний ізоморфізм може бути лишеміж абстрактними, ідеалізованими об'єктами, наприклад, відповідність міжгеометричною фігурою і її аналітичним виразом у вигляді формули. Ізоморфізмпов'язаний не зі всіма, а лише з деякими фіксованими в пізнавальному актівластивостями і відносинами порівнюваних об'єктів, які у інших своїхвідносинах та властивостях можуть відрізнятися. Гомоморфізм відрізняєтьсявід ізоморфізму тим, що відповідність об'єктів чи систем є однозначним лишев один бік. Тому гомоморфний образ є неповним, наближеним відображеннямструктури оригіналу. Таким є, наприклад, відношення між картою тамісцевістю, між грамзаписом та його оригіналом (звуковими коливаннямиповітряного середовища). Поняття ізоморфізму та гомоморфізму широкозастосовуються у математичній логіці та кібернетиці, фізиці, хімії та іншихгалузях знань.Принцип системності.У якості системного може розглядатися будь-який об'єкт. Але не до всіхоб'єктів доцільно застосовувати принципи і методи системного підходу. Їхвикористання є необхідним у тих випадках, коли системні "ефекти" вираженідосить інтенсивно. З цієї точки зору всі комплекси чи сукупності, щоіснують у світі, можна розподілити на такі, у яких слабо виражені рисивнутрішньої організації, а зв'язки частин носять зовнішній, випадковий,нестабільний характер, і такі, у яких явно виражені системні зв'язки.Об'єкти першого типу умовно називають неорганізованими сукупностями (грудакаміння тощо). Входячи до складу такої сукупності або виходячи з неї,елементи не зазнають будь-яких серйозних змін. Властивості сукупності вцілому майже співпадають із сумою властивостей частин. Така сукупність абоповністю позбавлена системно-структурного характеру, або він слабовиражений і ним можна знехтувати.Системні об'єкти мають цілісну, стійку структуру. Для них характернісистемні ефекти – поява нових властивостей, які виникають в результатівзаємодії елементів в рамках цілого. Серед таких системних об'єктів можнаназвати кристали, архітектурні споруди, біологічні організми та багатоінших предметів. Для системних об'єктів типовою є також ієрархічністьпобудови – послідовне включення систем більш низького рівня до систем більшвисокого рівня. Системою, таким чином, називають не довільно вибранумножину предметів і зв'язків між ними, а упорядковану певним чином ціліснуструктуру, єдиний складний об'єкт. Наприклад, в техніці практично кожнийпристрій та інженерна споруда складається з ряду деталей, вузлів таподібних елементів, які функціонують спільно, у взаємозв'язку і лише вданій конструкції, які здатні забезпечити досягнення мети, для якої цейпристрій або споруду було створено.Згодом з'ясувалося, що подібні ситуації зустрічаються не лише в техніці, ай в багатьох інших галузях знань. Так виник і почав швидко розвиватисясистемний підхід, який включив в себе напрацьовані у діалектиці філософськізнання як основу принципово нової системної методології. Вона являє собоюсукупність методів вивчення, створення і застосування складних технічних,біологічних та соціальних систем.Принцип системності і пов'язаний з ним системний підхід є важливимметодологічним напрямком у сучасній науці і практиці, який втілив у собіцілий комплекс ідей теорії діалектики.Вихідним пунктом будь-якого системного дослідження є уявлення процілісність досліджуваної системи – принцип цілісності. Це передбачаєрозгляд об'єкту з двох позицій: у співвіднесенні об'єкту з середовищем,зовнішнім оточенням і шляхом внутрішнього розподілу самої системи звиділенням її елементів, властивостей, функцій та їх місця в рамках цілого.При цьому властивості цілого приймаються з урахуванням властивостейелементів і навпаки.Уявлення про цілісність системи конкретизується через поняття зв'язку.Серед різних типів зв'язку особливе місце займають системоутворюючізв'язки. Різні типи стійких зв'язків утворюють структуру системи, тобтозабезпечують її упорядкованість. Характер цієї упорядкованості, їїспрямованість характеризують організацію системи. Структура система можехарактеризуватися як по горизонталі (зв'язки між однотипними,однопорядковими компонентами системи), так і по вертикалі. Вертикальнаструктура передбачає виділення різних рівнів системи і наявність ієрархіїцих рівнів.Як приклад можна навести розподіл системи міжнародних економічних відносинна рівні господарювання (тобто розподіл по горизонталі):Мегарівень (рівень світового господарства)Метарівень (регіональний рівень)Макрорівень (рівень держави)Мікрорівень (рівень господарюючого суб'єкта)Способом регулювання багаторівневої ієрархії, забезпечення зв'язку міжрізними рівнями є управління. Цим терміном називають різноманітні зажорсткості і формам способи зв'язку рівнів, які забезпечують нормальнефункціонування і розвиток складних систем. Ієрархічність побудови єспецифічною ознакою системи, а зв'язки управління – один з характернихвиразів системоутворюючих зв'язків. При дослідженні систем, у яких є власніоргани управління, розглядаються також цілі та доцільний характер їхньоїповедінки. Суттєва риса цілого ряду системних об'єктів полягає в тому, щовони є не просто системами, а системами, що самоорганізуються, з доцільнимхарактером поведінки. У цьому випадку джерело перетворення системи або їїфункцій зазвичай міститься у самій системі.ВисновкиОтже, проаналізувавши поняття елементу та структури системи, ми дізналися,що структура системи є відносно сталим способом зв'язку її елементів.Елемент є неподільним в контексті конкретної системи і конкретного їїрозгляду та аналізу компонентом цієї системи.Як відзначалося, саме структура визначає той спосіб, у який проявляютьсявластивості окремих елементів в контексті даної системи, те, чи дорівнюєалгебраїчна сума властивостей елементів властивостям системи.Написання цього реферату дозволяє авторові використати більш широкутеоретичну базу для підходу до проблеми удосконалення структури зовнішньоїторгівлі України. Крім того, завдяки розумінню досліджуваних в рефератіфілософських категорій стає можливим більш якісний підхід до написаннядисертації.Грунтуючись на висновках, зроблених у роботі, можна зауважити, що у моїйдисертації процес здійснення зовнішньої торгівлі буде розглянуто яксистему, структуру зовнішньої торгівлі – як структуру цієї системи, аелементами системи у різних контекстах аналізу виступатимуть групи товарів,за якими здійснюється торгівля; країни, з якими здійснюються зовнішніторговельні зв'язки; суб'єкти зовнішньої економічної діяльності Українитощо.Список літератури1. Згуровский М. З., Доброногов А. В., Померанцева Т. Н. Исследованиесоциальных процессов на основе методологии системного анализа. – К., 1997.2. Математическое моделирование экономических процессов, п/р Иволгина А.Н. – М., 1991.3. Радугин А. А. Философия (курс лекций). – М., 1995.4. Свидерский В. И. Диалектика и логика научного познания. Элементы иструктура как категории диалектики. – М., 1966.5. Фролов И. Т., Араб-Оглы Э. А., Арефьева Г. С. и др. Введение вфилосоофию в 2 ч. – М., 1989.6. Философская энциклопедия в 5 томах. – М., 1970.7. Философский словарь, п/р Фролова И. Т. – 5-е изд. – М., 1987.8. Черняк Ю. И. Зачем нужна теория систем. – Фрунзе, 1990.-----------------------[1]Див. Философский словарь, п/р Фролова И. Т. – 5-е изд. – М., 1987.[2]Див. Згуровский М. З., Доброногов А. В., Померанцева Т. Н. Исследованиесоциальных процессов на основе методологии системного анализа. – К., 1997.– с. 9.[3]Поняття підсистеми розглянуто нижче.[4]Див., наприклад, Згуровский М. З., Доброногов А. В., Померанцева Т. Н.Исследование социальных процессов на основе методологии системного анализа.– К., 1997.[5]У цьому контексті сінергізм (варіант поведінки системи при комбінованудії двох або більше її елементів, який характеризується тим, що ця ефектцієї дії перевищує ефект, який має кожен елемент окремо) можна розглядатияк окремий випадок емерджентності системи.[6]Див. Згуровский М. З., Доброногов А. В., Померанцева Т. Н. Исследованиесоциальных процессов на основе методологии системного анализа. – К., 1997.– с. 75.[7] Для більш детального опису цих явищ необхідне поглиблення у зв'язкидетермінації, що виходить за рамки цього реферату.




Нажми чтобы узнать.

Похожие:

Поняття елементів та структури системи iconРеферат на тему: Поняття структури п л а н вступ Частина І ціле. Поняття елементів та структури системи Елементи як контекстно залежна категорія
По-друге, важливе значення має аналіз елементів цієї структури в різних її аспектах, а тому було б доцільно розглянути поняття елементу...
Поняття елементів та структури системи iconРеферат на тему: Поняття структуриплан вступ Частина І ціле
По-друге, важливе значення має аналіз елементів цієї структури в різних її аспектах, а тому було б доцільно розглянути поняття елементу...
Поняття елементів та структури системи iconПлан вступ Частина І ціле
По-друге, важливе значення має аналіз елементів цієї структури в різних її аспектах, а тому було б доцільно розглянути поняття елементу...
Поняття елементів та структури системи iconПлан вступ Частина І ціле
По-друге, важливе значення має аналіз елементів цієї структури в різних її аспектах, а тому було б доцільно розглянути поняття елементу...
Поняття елементів та структури системи iconПлан вступ Частина І ціле
По-друге, важливе значення має аналіз елементів цієї структури в різних її аспектах, а тому було б доцільно розглянути поняття елементу...
Поняття елементів та структури системи iconПлан вступ Частина І ціле
По-друге, важливе значення має аналіз елементів цієї структури в різних її аспектах, а тому було б доцільно розглянути поняття елементу...
Поняття елементів та структури системи iconПлан вступ Частина І ціле
По-друге, важливе значення має аналіз елементів цієї структури в різних її аспектах, а тому було б доцільно розглянути поняття елементу...
Поняття елементів та структури системи iconПлан вступ Частина І ціле
По-друге, важливе значення має аналіз елементів цієї структури в різних її аспектах, а тому було б доцільно розглянути поняття елементу...
Поняття елементів та структури системи iconПлан вступ Частина І ціле
По-друге, важливе значення має аналіз елементів цієї структури в різних її аспектах, а тому було б доцільно розглянути поняття елементу...
Поняття елементів та структури системи iconПлан вступ Частина І ціле
По-друге, важливе значення має аналіз елементів цієї структури в різних її аспектах, а тому було б доцільно розглянути поняття елементу...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы