Підприємство як суб’єкт господарювання icon

Підприємство як суб’єкт господарювання



НазваниеПідприємство як суб’єкт господарювання
Дата конвертации28.07.2012
Размер85.79 Kb.
ТипРеферат
Підприємство як суб’єкт господарювання


Підприємство як суб’єкт господарювання


П-во, його види та об’єднання.

Форми організації в-ва.

Виробничий процес на п-ві.

Структура промислового п-ва.

1. Основу національної економіки складає в-во. Первинним осередком його є п-во.

Виробниче п-во – це виробничо-господарська одиниця, організаційно відокремлений і економічно самостійний суб’єкт господарювання, що має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну чи комерційну діяльність з метою задоволення суспільних потреб і отримання прибутку.

Основними рисами п-ва є виробничо-технічна, економічна і організаційна єдність.

Виробничо-технічна єдність передбачає наявність єдиної технічної документації, загальну технічну політику усіх підрозділів п-ва, що зумовлюється спільністю призначення продукції і процесів її виготовлення. Економічна єдність полягає у єдності плану, обліку, аналізу та оцінки результатів діяльності і спільності матеріальних, трудових, фінансових ресурсів.

Організаційна єдність передбачає наявність єдиного колективу працівників, системи керівництва і загального обслуговування колективу п-ва. Ця єдність підкріплюється спільністю території.

В Україні згідно чисельності працюючих п-ва поділяються на малі, середні і великі. Згідно закону „Про п-ва в Україні” до малих п-в належать п-ва із чисельністю працюючих до 200 чол. (промисловість і будівництво), до 100 чол. (наука і наукове обслуговування), до 50 чол. (в інших галузях виробничої сфери), до 25 чол. (в невиробничій сфері), до 15 чол. (в роздрібній торгівлі).

За галузевою приналежністю п-ва поділяються на сільськогосподарські, промислові, транспортні, будівельні, п-ва зв’язку тощо.

За формою власності п-ва бувають індивідуальні (засновані на власності особи без права найму робочої сили), сімейні, приватні (засновані на власності сім’ї або осіб з правом найму робочої сили), колективні (засновані на власності трудового колективу, кооперативу чи іншого статутного об’єднання або громадських організацій), державні (засновані на власності держави чи адміністративно-територіальних одиниць), іноземні або спільні (одна із сторін – іноземна).

П-ва можуть об’єднуватися у асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, картелі, трести тощо.

До горизонтальних договірних об’єднань належать картелі та їх різновиди – синдикати, консорціуми.

Картель – це група виробників переважно однієї галузі, які, залишаючись юридично самостійними, відмовляються від частини своєї господарської самостійності з метою максимізації прибутку, при цьому фіксуючи ціни і обмежуючи обсяг в-ва.

Синдикати здебільшого існують у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю і сприяють раціоналізації постачання або збуту продукції своїх членів.


Консорціум – це тимчасове статутне об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети.

Асоціація – це договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності учасників без втручання у їх виробничу чи господарську діяльність.

Корпорація – це договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Корпорації є найбільш розвинутою формою об’єднання капіталу, оскільки в них забезпечується міцна система фінансових, управлінських та організаційних взаємозв’язків між учасниками.

До форм діяльності корпорацій належать:

Ліцензійна угода – це юридичний договір, за яким ліцензіар надає певні права ліцензіату на певний час і за визначену плату. Різновидом ліцензійної угоди є франчайзинг, який передбачає тривалі зв’язки, засновані на тому, що франчайзер надає певні права (зокрема використання торгової марки або бренд нейму – фірмового найменування), а також послуги з технічної допомоги, підвищення кваліфікації кадрів, торгівлі та управління за певну плату.

Договір на надання управлінських послуг – це угода, за якою оперативний контроль п-ва здійснює інше п-во за певну плату. Функції, що виконуються останнім за договором, можуть передбачати управління в-вом, кадрами, купівлю техніки, маркетинг, фінансове управління.

За контрактами з надання технічної допомоги корпорації здійснюють технічні послуги, які стосуються специфічного аспекту діяльності цієї фірми – ремонту та профілактики техніки, використання ноу-хау, контролю за якістю тощо

Концерн – це статутне об’єднання п-в промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи п-в. Концерни можуть бути галузевими та багатогалузевими.

Спільний орган управління концерном може існувати у вигляді окремого холдингового п-ва.

Холдинг утворюється шляхом внесків п-вами пакетів своїх акцій в нове товариство, яке концерн очолює.

Фінансово-промислові групи (ФПГ) – це об’єднання п-в різних форм власності та фінансово-кредитних установ, яке дозволяє:

стабілізувати в-во (ФПГ створюють сприятливі умови для об’єднання п-в з технологічними та коопераційними зв’язками, завантажити виробничі потужності з випуску продукції за рахунок тісних господарських відносин між учасниками ФПГ);

прискорити інноваційні процеси на п-вах (ФПГ сприяють чіткій стратегічній орієнтації розвитку своїх учасників. Зміцнення зв’язків у рамках науково-виробничих, виробничо-технологічних комплексів сприятиме проведенню єдиної інвестиційної політики. При цьому знижується ризик, пов’язаний з розробкою і в-вом нової техніки, удосконалюється фінансування науково-дослідних проектів).

забезпечити фінансову стабілізацію п-в (ФПГ здійснює взаєморозрахунки між п-вами, що стабілізує платежі між учасниками ФПГ).

2. Розрізняють такі форми організації в-ва:


концентрація спеціалізація кооперування




подетальна предметна технологічна

а) Концентрація в-ва – це зосередження випуску продукції (послуг) на великих п-вах, їх підрозділах.

Концентрація в-ва може мати декілька організаційних форм, а саме:

Концентрація різнорідних в-в в одному п-ві універсального характеру;

Концентрація однорідної продукції у спеціалізованому п-ві;

Зосередження взаємопов’язаних в-в на одному п-ві.

Високий рівень концентрації можна оцінювати двояко. Позитивний ефект від зростання масштабів в-ва полягає у:

Спеціалізації праці;

Спеціалізації управлінського персоналу;

Ефективному використанні нових технологій і нового обладнання;

Ефективній утилізації відходів.

Дослідження західних вчених показали, що збільшення обсягу в-ва на вдвічі зменшує поточні витрати на 20%. В той же час надмірна концентрація в-ва має суттєві недоліки. Зокрема великі п-ва з великими обсягами в-ва застосовують переважно спеціалізоване обладнання і тому вони достатньо „боляче” переносять вимушені конструктивно-технологічні покращення продукції, що постійно диктується вимогами ринку. Крім того, негативний ефект від зростання масштабів в-ва пов’язаний також із певними управлінськими труднощами.

У деяких випадках різниця між обсягом в-ва, за якого діє позитивний ефект масштабу і обсягом, за якого починає діяти негативний ефект масштабу, може бути доволі значною (див. рис.1 а). У такому разі середні витрати на виготовлення продукту за різних обсягів в-ва будуть однаковими (відрізок Д1, Д2), тобто цей відрізок вказує на постійну віддачу при зростанні масштабів в-ва.

Якщо позитивний ефект масштабу є порівняно тривалим, а негативний – віддаленим, то крива понижується протягом тривалого відрізку горизонтальної осі (рис.1 б).

Якщо позитивний ефект масштабу швидко зникає і змінюється негативним, то мінімальні витрати в-ва одиниці продукції досягаються за порівняно малого обсягу в-ва (рис.1 в).

б) Спеціалізація промислового в-ва – це така форма його організації, за якої виготовлення продукції, її частин або виконання окремих операцій відбувається в окремих галузях і на окремих п-вах (в цехах, дільницях).

До спеціалізованих належать п-ва (цехи), які виготовляють однорідну продукцію в оптимальних або близьких до них обсягах. Таким чином, спеціалізація – це є розподіл праці.

Розрізняють 3 форми спеціалізації:

Предметна: в самостійне в-во виділяється виготовлення закінчених, готових до експлуатації виробів. Така спеціалізація дає змогу доволі повно врахувати вимоги до конструкції машин, умов їхньої експлуатації.

При подетальній спеціалізації в самостійне в-во виділяється виготовлення окремих деталей, вузлів. Якщо номенклатура продукції, що виготовляється п-вом звужується, підвищується ступінь однорідності в-ва і його ефективність.

При технологічній спеціалізації в самостійне в-во виділяються стадії технологічного процесу (складальні, штампувальні тощо).

Поряд із спеціалізацією галузей, п-в існує внутрішньозаводська спеціалізація, коли цехи, ділянки спеціалізуються на випуску окремих деталей, готових виробів. Одним із важливих напрямків спеціалізації є функціональна спеціалізація, коли в самостійні виділяються допоміжні і обслуговуючі в-ва: ремонт обладнання, виготовлення інструментів і оснащення.

Переваги спеціалізації:

Виготовлення однорідної продукції сприяє підвищенню рівня кваліфікації працюючих (інженерів і робітників), а також створює умови для вдосконалення технологічних процесів їх механізації і автоматизації.

Спеціалізація як постійне виконання одних і тих самих робіт і виготовлення однієї і тієї ж продукції зменшує втрати часу на зміну одного виду робіт іншим.

Спеціалізація дає можливість кожному регіону виготовляти ті товари, які за його ресурсів можна виготовити найефективніше.

Недоліки спеціалізації:

Монотонність спеціалізованої праці;

Спеціалізація тісно пов’язана з кооперацією, а це означає сильну залежність від інших п-в-партнерів.

в) Кооперування в-ва – це система тривалих (договірних) виробничих зв’язків між п-вами, які спільно виготовляють певну продукцію, але зберігають господарську самостійність.

Для характеристики рівня кооперування використовують такі показники:

Питома вага комплектуючих, деталей, напівфабрикатів і заготовок, отриманих зі сторони в загальному обсязі продукції галузі або в собівартості виробів;

Кількість п-в, які кооперуються із цим п-вом;

Середній радіус відстані кооперування.

Причинами кооперування можуть бути:

Доступ до нових ринків збуту;

Застосування нових технологій;

Доступ до нових постачальників;

Спільне використання ресурсів;

Покращення позицій у справах закупівлі сировини.

Кооперування може мати коротко- чи довгостроковий характер (кооперація за угодою (контрактом), яка орієнтується тільки на впровадження одного проекту (програми), що проводиться п-вом, причому цей проект може і не бути головним і створення спільного п-ва, яке охоплює багато програм і проектів п-ва).

Основними перевагами кооперування через створення СП є:

Оптимальне вкладення капіталу;

Обмеження ризику;

Використання можливостей всіх партнерів;

Можливість поетапного входження на новий ринок;

Зниження бар’єру (порогу) при виході з ринку.

До недоліків цієї форми кооперування належать:

Необхідність розподілу всіх прибутків;

Імовірність зміни мотивації партнерів з часом;

Складності в оперативному управлінні.

3. Виробничий процес – це сукупність організованих в певній послідовності процесів праці і природних процесів, в результаті яких сировина і матеріали перетворюються в готову продукцію. Залежно від ролі в процесі виготовлення продукції виробничий процес поділяється на основний, допоміжний і обслуговуючий. Основний виробничий процес – це технологічний процес, в результаті якого змінюється форма, розміри, фізичний чи хімічний склад виробів. Допоміжний виробничий процес – це процес, в результаті якого виготовляється продукція, яка використовується на п-ві для забезпечення основного виробничого процесу. Обслуговуючий процес – це виробничий процес, який забезпечує необхідні умови для протікання основного і допоміжного виробничих процесів.

4. Під структурою п-ва розуміють кількісний склад його підрозділів, взаємозв’язки і співвідношення між ними та їх територіальне розміщення. Визначальним чинником, який впливає на структуру п-ва, є його виробничий процес. У зв’язку з цим розрізняють виробничу і загальну структуру п-ва. Виробнича структура є формою організації виробничого процесу і виражається через розміри п-ва, кількість і склад його підрозділів (дільниць, цехів, філіалів). Загальна структура п-ва включає виробничу і організації по обслуговуванню трудового колективу (жеки, поліклініки, палаци культури, спорткомплекси, дитячі заклади, навчальні комбінати.

Основні цехи на п-ві формуються за технологічним принципом (спеціалізуються на виконанні певної частини технологічного процесу), предметним принципом (спеціалізуються на виготовленні певного виробу) або за змішаним принципом (поєднують технологічний і предметний принцип). Найчастіше п-ва використовують змішаний принцип.

Залежно від того, що лежить в основі виробничої структури п-ва, є цехова, безцехова, корпусна і комбінатська виробничі структури. При корпусній структурі цехи об’єднуються у блоки. При комбінатській структурі кожен комбінат виготовляє певну частину до завершеного виробу.

Первинною ланкою виробничої структури п-ва є робоче місце. Це частина виробничої площі, де робітник чи група виробників виконує окрему операцію по виготовленню виробу, використовуючи обладнання і технологічне оснащення.

Первинним структурним підрозділом п-ва є виробнича дільниця – це сукупність територіально відокремлених робочих місць, на яких виконуються технологічно однорідні операції чи виготовляється однотипна продукція.

На великих п-вах дільниці об’єднуються в цехи – виробничі підрозділи, де виготовляється продукція або здійснюється певна стадія в-ва, в результаті якої виготовляється напівфабрикат, який використовується на даному п-ві.




Похожие:

Підприємство як суб’єкт господарювання iconСуб’єкт господарювання. Група суб’єктів господарювання” Поняття суб'єкта господарювання
Окремі громадяни, якщо вони здійснюють підприємництво без створення підприємства, також мають визнаватися суб'єктами господарювання,...
Підприємство як суб’єкт господарювання iconТема: п-во як суб’єкт господарювання
Виробниче п-во – це виробничо-господарська одиниця, організаційно відокремлений і економічно самостійний суб’єкт господарювання,...
Підприємство як суб’єкт господарювання iconВступ 3 Розділ І. Підприємство як базовий господарюючий суб’єкт
Особливості цілей і напрямків діяльності підприємств в сучасних умовах господарювання
Підприємство як суб’єкт господарювання iconРеферат на тему: Підприємство як суб’єкт господарювання Поняття, місія і різноманітні цілі створення підприємств. Будь-яке суспільство для забезпечення нормального
Підприємство — це організаційно відокремлена і економічно самостійна основна (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства,...
Підприємство як суб’єкт господарювання iconПідприємство, види підприємств
Підприємство- це основна організаційна ланка народного господарства, самостійний господарюючий суб’єкт, який має права юридичної...
Підприємство як суб’єкт господарювання iconHttp://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів
Одним з основних елементів ринкового господарства є підприємство. Під підприємством розуміється економічний суб’єкт, що займається...
Підприємство як суб’єкт господарювання iconЗакон України "Про підприємства в Україні" дає таке визначення
Одним з основних елементів ринкового господарства є підприємство. Під підприємством розуміється економічний суб’єкт, що займається...
Підприємство як суб’єкт господарювання iconЗакон України "Про підприємства в Україні" дає таке визначення
Одним з основних елементів ринкового господарства є підприємство. Під підприємством розуміється економічний суб’єкт, що займається...
Підприємство як суб’єкт господарювання iconСуб’єкти підприємництва та умови їх господарювання
Отже, перш ніж визначити суть управління, слід зясувати, що ж таке, власне, підприємство
Підприємство як суб’єкт господарювання iconСуб’єкти підприємництва та умови їх господарювання”
Отже, перш ніж визначити суть управління, слід зясувати, що ж таке, власне, підприємство
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы