Зміст Вступ стор. Загальна характеристика основних фондів. 3стор. Знос І амортизація основних фондів. …8стор. Основні показники ефективності використання основних фондів стор icon

Зміст Вступ стор. Загальна характеристика основних фондів. 3стор. Знос І амортизація основних фондів. …8стор. Основні показники ефективності використання основних фондів стор



НазваниеЗміст Вступ стор. Загальна характеристика основних фондів. 3стор. Знос І амортизація основних фондів. …8стор. Основні показники ефективності використання основних фондів стор
Дата конвертации25.07.2012
Размер267.54 Kb.
ТипРеферат
Удосконалення механізмуу ефективного використання основних фондів підприємств промисловості на прикладі тернопільської області


Зміст Вступ. ………….………………………..……1стор. Загальна характеристика основних фондів. 3стор. Знос і амортизація основних фондів. …8стор. Основні показники ефективності використання основних фондів.…………………………..14стор. Шляхи поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей. ……………….21стор. Висновок. …………………….………….…27стор. Вступ Одним з найбільш важливих завдань розвитку промисловості єзабезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективностіі більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. У будь-якому дійстві виробництва взаємодіють два головнічинники: речовий, тобто засоби виробництва, і особистий- робоча сила.Засоби виробництва, будучи речовими елементами продуктивних силсуспільства, предметно втілюють досягнення науки і техніки. Вони берутьучасть не лише у створенні споживчої вартості продукту, але і його трудовоївартості. Витвором процесу праці з використанням засобів праці тапредметів праці є певні споживчі вартості. Водночас засоби праці, як іпредмети праці, будучи втіленням суспільної праці, витраченої на їхстворення, є речовим втіленням вартості в умовах товарно- грошовихвідносин. У сучасних умовах стрімко підвищується роль речових факторіввиробництва, зокрема засобів праці, значною вагомою частиною яких і єосновні фонди.* До основних виробничих фондів відносяться ті засоби праці, що,знаходячись у сфері матеріального виробництва, безпосередньо беруть участьу виготовленні матеріальних благ (машини, устаткування і т.п.), створюютьумови для здійснення виробничого процесу (виробничі будівлі, споруди,електромережі, трубопроводи й ін.), слугують для збереження і переміщенняпредметів праці. Крім основних виробничих фондів до складу основних фондівпромисловості входять і основні невиробничі фонди, до яких відносяться такіоб'єкти невиробничого призначення (житлові будинки, дитячі сади і яслі,школи, лікарні й інші об'єкти охорони здоров'я і культурно-побутовогопризначення), що перебувають у віданні промислових підприємств (вони небезпосередньо, а побічно впливають на процес виробництва). Тут мирозглядаємо тільки основні виробничі фонди. Загальна характеристика основних фондів Основні виробничі фонди промисловості - це засоби праці, якіприймають участь у багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому своюнатуральну форму, а їхня вартість переноситься на виготовлену продукціючастинами в міру зношення. Основні фонди промисловості займають важливе місце внаціональному багатстві. Питома вага промисловості в основних виробничихфондах народного господарства складає більше 48%. На практиці обліку і планування відтворення основних фондівпромисловості використовуються як грошові, так і натуральні показники,оскільки основні фонди у виробничому процесі виступають не тільки як носіївартості, але і як сукупність визначених засобів праці. Грошова оцінка основних фондів необхідна для обліку їхньоїдинаміки, планування розширеного відтворення, встановлення зношуваності,нарахування амортизації, визначення собівартості продукції і рентабельностіпідприємств, а також для здійснення господарського розрахунку. У зв'язку з тривалою участю основних фондів у процесівиробництва, їхнім поступовим зношуванням, а також із зміною за цей періодумов відтворення існує кілька видів грошової оцінки основних фондів: 1) по повній початковій вартості; 2) за початковою вартістю з відрахуванням зносу; 3) за повною відновною вартістю; 4) за відновною вартістю із врахуванням зносу. Повна початкова вартість являє собою фактичну вартість за цінами придбання (включаючи видатки на доставку і монтаж) або будівництва основних фондів. Початкова вартість з відрахуванням зносу виражає вартість основних фондів, ще не перенесену на виготовлену продукцію. Вона менше повної початкової вартості на величину зносу основних фондів і зазвичай називається залишковою вартістю. Ці два види грошової оцінки ускладнюють співставлення даних про динаміку основних фондів, бо ціни на устаткування і вартість будівництва змінюються й основні фонди, набуті (побудовані) у різні роки, виражаються в змішаних цінах. Співставлення створених у різні роки однакових елементівосновних фондів досягається завдяки їхній оцінці за відновною вартістю.Повна відновна вартість -це вартість відтворення основних фондів у новихвиробничих умовах (даного року). Метод оцінки за відновною вартістю не враховує ступінь зношенняосновних фондів, а тому він доповнюється оцінкою основних фондів завідновною вартістю із врахуванням зносу. • Відновна вартість з врахуванням зносу показує частинувідновної вартості основних фондів, ще не перенесену на продукт. Оцінка основних фондів по відновній вартості - складний,трудомісткий процес, що вимагає значних витрат часу і засобів дляпереоцінки всіх елементів основних фондів. Переоцінка основних фондівздійснюється періодично. Облік і планування основних фондів здійснюються не тільки угрошовому відображенні, але й у натуральних показниках у вигляді конкретнихзасобів праці. Це необхідно для того, щоб визначити технічний склад,виробничу потужність підприємств і галузей промисловості, встановитизавдання і шляхи ефективного використання виробничої потужності скластибаланс устаткування і т.д. Такі дані можна отримати за результатамиінвентаризації основних фондів, що періодично здійснюються у промисловості. За допомогою натуральних і грошових показників здійснюютьсянеобхідні групування різноманітних елементів основних фондів. У цихгрупуваннях окремі елементи основних фондів відокремлюються у відноснооднорідні групи відповідно до їхнього призначення у виробничому процесі. В даний час центральне статистичне керування класифікує основніфонди промисловості на такі основні групи: 1. Будівлі. До цієї групи належать будівлі основних,допоміжних і обслуговуючих цехів, а також адміністративні будівліпідприємств. 2. Споруди. Сюди входять підземні і відкриті гірські виробітки, нафтові і газові свердловини, гідротехнічні й інші споруди. 3. Передавальні пристрої. Це пристрої, за допомогою яких відбувається передавання, наприклад, електричної або іншої енергії до місць її споживання. 4. Машини й устаткування. У цю групу входять усі видитехнологічного устаткування, а також первинні і вторинні двигуни. У данійгрупі виділяються дві підгрупи: а) силові машини й устаткування; б) робочі машини й устаткування. До першої підгрупи належать парові і гідравлічні турбіни,трансформатори, вітродвигуни, електромотори, двигуни . внутрішньогозгорання й інші первинні і вторинні двигуни. В другу підгрупу входятьверстати, преси, молоти, хімічна апаратура, доменні і мартенівські печі,прокатні станки й інші машини та устаткування. 5. Транспортні засоби. У їхній склад входять усі види транспортних засобів, у тому числі: внутрішньоцеховий, міжцеховий і міжзаводський транспорт, річковий і морський флот рибної промисловості, трубопровідний магістральний транспорт і т.д. 6. Інструмент, виробничий і господарський інвентар та інші основні фонди. Сюди відносяться інструменти ріжучі, давлючі, забійні й інші; інвентар виробничого і господарського призначення, що сприяє полегшенню і створенню нормальних умов праці (устаткування контор, верстати, контейнери, інвентарна тара, предмети протипожежного призначення й ін.). Для простоти обліку до складу основних фондів, що входять у шосту групу, включаються лише інструменти, виробничий і господарський інвентар із терміном служби понад один рік і вартістю більше 15 неоподатковуваних мінімумів (тобто 17 гривень) за одиницю. Інший інструмент, інвентар, а також інші приналежності (незважаючи на те що теоретично вони за всіма економічними ознаках повинні відноситися до основних фондів) у господарській практиці прийнято вважати оборотними фондами. Кожна група наведеної класифікації у свою чергу ділиться напідгрупи, що складаються з ще більш родинних основних фондів із приблизнорівними термінами служби, нормами амортизації й умовами експлуатації. Не усі складові основних фондів мають однаковий вплив на процесвиробництва. Робочі машини й устаткування, інструменти, вимірювальні ірегулюючі прилади і пристрої, технічні споруди (гірські виробітки шахт ірозрізів, нафтові і газові свердловини) приймають особисту участь увиробничому процесі, сприяють збільшенню випуску продукції і томувідносяться до активно діючої частини основних фондів. Інші елементиосновних фондів (виробничі будівлі, інвентар) здійснюють лише непрямийвплив на виробництво продукції і тому їх називають пасивною частиноюосновних фондів. Користуючи цим групуванням, можна визначити виробничу структуруосновних фондів. Виробнича структура основних фондів характеризуєтьсяпитомою вагою кожної групи основних фондів у загальній їх вартості напідприємстві, галузі і промисловості в цілому. Виробнича структура основних фондів і її зміна за той або іншийпроміжок часу дають можливість характеризувати технічний рівеньпромисловості й ефективність використання капітальних вкладень в основніфонди. Зокрема, чим вища у складі основних фондів питома вага машин,устаткування й інших складових активної частини основних фондів, тим більшепродукції буде зроблено на кожну гривню основних фондів. Розбіжності виробничої структури основних фондів у різнихгалузях промисловості є результатом техніко-економічних особливостей цихгалузей. Навіть підприємства усередині однієї і тієї ж галузіпромисловості, як правило, мають неоднакову виробничу структуру основнихфондів. Найбільше висока питома вага активних елементів основних фондів напідприємствах із високим рівнем технічної оснащеності і електроозброєностіпраці, де виробничі процеси механізовані й автоматизовані і широковикористовуються хімічні методи обробітку. На виробничу структуру основних фондів впливає розвитокконцентрації, спеціалізації, кооперування і комбінування виробництва, на їївпливає також капітальне будівництво. Домагаючись зниження вартостібудівництва. наприклад, виробничих будівель, можна зменшити часткупасивних елементів основних фондів у загальній їхній вартості і тим самимпідвищити ефективність витрат, вкладених у основні фонди новогопідприємства. Структуру промислово-виробничих основних фондів доцільно розглядати й у галузевому розтині. Вона відображає рівень матеріально- технічної бази промислового виробництва, а також ступінь індустріального розвитку країни. Основна частина виробничих основних фондів промисловостізнаходиться на підприємствах важкої промисловості, у тому числі значна їхнячастка сконцентрована в галузях, що забезпечують технічний прогрес ународному господарстві (у електроенергетиці, машинобудуванні, у хімічній,нафтохімічній і паливній промисловості, у чорній металургії й іншихгалузях).* Знос і амортизація основних фондів Основні фонди, що знаходяться на підприємствах, поступовозношуються. Фізичний знос основних фондів настає як і в результаті їхвикористання в процесі виробництва, так і в період їхньої бездіяльності.Бездіяльні основні фонди зношуються, якщо піддаються впливу природнихпроцесів (атмосферних явищ, внутрішніх процесів, що відбуваються в будовіметалів і інших матеріалів, з яких виготовлені основні фонди). Урезультаті такого зносу суспільству завдаються великі збитки. Щостосується діючих основних фондів, то їхній фізичний знос залежить від рядучинників, у тому числі від якості основних фондів (матеріалів, з яких вонивиготовлені, від технічної досконалості конструкцій, від якості будівництваі монтажу), від ступеня навантаження (кількість змін і годин роботи задобу, тривалість роботи в році, інтенсивність використання за кожну одиницюробочого часу), від особливостей технологічного процесу і ступеня захистуосновних фондів від впливу зовнішніх умов, у тому числі агресивнихсередовищ (температура, вологість і ін.), від якості догляду (своєчасністьчищення, змащення, фарбування, регулярність і якість ремонту), відкваліфікації робітників і їхнього ставлення до основних фондів. Правильне встановлення міри зносу основних фондів має важливезначення для визначення відновної вартості основних фондів і розміруамортизаційних відрахувань, що економічно відшкодовують знос. Знос основнихфондів визначається і вираховується усіма підприємствами незалежно від формвласності на всі види основних фондів, незалежно нараховується на нихамортизація чи ні. На окремі об'єкти основних фондів сума зносувстановлюється в міру необхідності на підставі наявних в інвентарнихкартках даних про початкову або відновну вартість об'єкту, нормативногочасу перебування його в експлуатації і норм амортизаційних відрахувань, щодіяли. Сума зносу по цілком замортизованим основних фондах ненараховується. Знос відображається підприємствами й організаціями, виходячиз установлених єдиних норм амортизаційних відрахувань. Фізичний знос визначається на підставі термінів служби основнихфондів: [pic] де З- знос основних фондів, виражений увідсотках; Т- фактичний термін експлуатації основних фондів (років); А- нормативний термін служби (амортизаційний період) основних фондів (років). Основні фонди, що знаходяться на підприємствах, піддаються нетільки фізичному, але і моральному зносу. Моральний знос має дві форми.Перша форма морального зносу полягає в тому, що із впровадженням новихмашин, з вдосконалюванням техніки, технології, організації виробництва іпраці вартість виготовлення, наприклад, машин і устаткування при зберіганніїхніх конструктивних властивостей і експлуатаційних показників неухильнознижується. Те ж стосується і до будівель, вартість яких у результатііндустріалізації будівництва знижується. Отже, ця форма морального зносувиражає зменшення вартості машин або устаткування внаслідок здешевленняїхнього відтворення. У відповідності зі зниженням вартості виробництвамашин, устаткування й інших елементів основних фондів переглядаютьсявідповідно і ціни на них. Моральний знос першого виду визначається на підставіспіввідношення балансової і відновної вартостей: Зн. (м1)= (Фб-Фв)/Фб*100%, де Фб - балансова вартість (тис.грн.); Фв - відновна вартість (тис.грн.). Друга форма морального зносу має місце в тому випадку, колизмінюються конструкція й експлуатаційні показники нових машин. Їхнєзастосування дозволяє збільшити обсяг виробництва, підвищити продуктивністьпраці, зменшити витрати експлуатаційних матеріалів (пальне, електроенергія,мастильні матеріали і т.д.), а в деяких випадках і основних матеріалів,знизити витрати на виробництво одиниці продукції і забезпечити більш високуякість обробітку. Таким чином, друга форма морального зносу має місцетоді, коли машина технічно застаріла і замінюється більш досконалою. Уцьому випадку суспільство, застосовуючи застарівшу техніку, затрачає більшеробочого часу на виробництво цієї самої кількості продукції. Моральний знос другого виду частіше усього визначається наоснові порівняння продуктивності устаткування: Зн. (м2)=(Пр.2-Пр. 1)/Пр.2*100%, де Пр.1 - продуктивність чинних основних фондів; Пр.2 - продуктивність нових основних фондів. Вирішити проблему морального зносу можна за допомогою здійсненняряду господарсько-організаційних заходів. Насамперед, машини і механізмиповинні використовуватися з максимальним завантаженням, щоб прискоритивіддачу їхнього корисного ефекту до настання моменту застаріння . От чомутак важливо скорочувати терміни будівництва нових об'єктів і терміниексплуатації машин і устаткування, домагатися, щоб випущені машини незатримувалися на складах або в монтажі. Відомо, що під час експлуатації основних фондів настає час, колиїх необхідно ремонтувати, вдосконалювати або замінювати новими. Проте, дляремонту старої або купівлі нової машини потрібні кошти. Вони і створюютьсяй накопичуються при експлуатації машини, тому що в процесі праці частинавартості її переноситься на знову створений продукт. Зазначена частинавартості машини включається у витрати на виробництво продукції у виглядіамортизації. Знос і амортизація не є тотожними поняттями. Амортизація угрошовій формі виражає знос основних фондів. Вона може не збігатися зрозміром зносу в окремі проміжки року, тому що основні фонди зношуютьсянерівномірно, а амортизація нараховується рівними частками протягом року. Амортизація в промисловості - це планове погашення вартостіосновних фондів (у міру їхнього зносу) шляхом її перенесення на виготовленупродукцію. Вона виконує наступні основні завдання: 1) дозволяє визначити сукупні суспільні витрати виробництва. Уцій ролі амортизація необхідна для обчислення обсягу і динамікинаціонального доходу в країні; 2) характеризує в узагальненій формі ступінь зносу основнихфондів, що необхідно для планування процесу їхнього відтворення; 3) створює грошовий фонд для заміни засобів праці, що зносилися,і їхнього капітального ремонту. Звідси очевидно, що амортизація спрямована як у минуле (завдякиїй обчислюється собівартість продукції і ступінь зносу основних фондів),так і в майбутнє (створює фонд відшкодування). Перша її сторонарозрахункова, пасивна, а друга-активна, що впливає на процес відтвореннятехнічної бази. У цьому зв'язку відзначимо, що амортизація тісно пов'язана зіздійсненням науково-технічного прогресу за допомогою встановлення науковообгрунтованих норм амортизації основних фондів. Тому одним із завдань всфері науково-технічного прогресу є розробка і поступове введення нових,більш коротких термінів амортизації виробничого устаткування з обмеженнямобсягів малоефективного капітального ремонту і збільшенням часткиамортизаційних відрахувань, що виділяються на заміну зношеного і моральнозастарілого обладнання. Величина вартості, що включається за допомогою амортизації увитрати виробництва, являє собою амортизаційні відрахування. Амортизаційні відрахування провадяться на основі норм амортизації, що встановлюються на кожен вид основних фондів. Визначаються вони шляхом віднесення суми річних амортизаційних відрахувань до вартості основних фондів і виражаються у відсотках, що очевидно з наступної формули: [pic] де Н- річна норма амортизації; А- розмір амортизаційних відрахувань за рік; Ф- вартість (початкова або відновна) основних фондів. Оскільки розмір амортизаційних відрахувань за рік залежить від початкової вартості основних фондів у момент їхнього придбання, терміну гаданої служби, витрат на капітальні ремонти за весь амортизаційний період, а також від залишкової (ліквідаційної) вартості даних основних фондів, остільки річна норма амортизації може бути визначена за формулою: [pic] де Рм- витрати на капітальні ремонти, (включаючи модернізацію) протягом терміну служби основних фондів; Л- ліквідаційна вартість основних фондів, що вийшли із споживання; А- амортизаційний період (термін служби) основних фондів. По таких видах основних фондів, як будівлі, споруди іпередавальні пристрої, що мають тривалий термін служби, норми амортизаціїзначно нижчі, ніж, наприклад, на машини й устаткування, транспортні засоби,що є більш активною частиною основних фондів. Частина амортизаційнихвідрахувань, що призначена для капітального ремонту основних фондівзнаходиться в розпорядженні підприємств і витрачається за їхнім розсудомвідповідно до ухвалених планів здійснення ремонтних робіт. Результати роботи підприємств показують, що багато хто з них,використовуючи кошти фонду розвитку виробництва, серед яких амортизаційнівідрахування дуже значні, замінюють застаріле обладнання, впроваджують новутехніку, вдосконалюють організацію виробництва і праці, домагаючись значнихуспіхів у підвищенні продуктивності праці, зниженні собівартості івдосконаленні якості продукції і рентабельності виробництва.* Основні показники ефективності використання основних фондів. Для визначення рівня використання основних фондів застосовуютьсяпоказники, виражені в натуральних і вартісних (грошових) одиницяхпродукції, що випускається, а також за проміжок часу. Всі показники використання основних виробничих фондів об'єднуютьу три групи:показники екстенсивного використання основних виробничих фондів, щовідображають рівень використання їх за часом;показники інтенсивного використання основних фондів, що відображають рівеньвикористання за потужністю (продуктивністю);показники інтегрального використання основних виробничих фондів, щовраховують сукупний вплив усіх чинників - як екстенсивних, так іінтенсивних. До першої групи показників відносяться: коефіцієнт екстенсивноговикористання устаткування, коефіцієнт змінності роботи устаткування,коефіцієнт завантаження устаткування, коефіцієнт змінного режиму часуроботи устаткування. Коефіцієнт екстенсивного використання устаткування (Кекст)визначається відношенням фактичної кількості годин роботи устаткування докількості годин його роботи згідно з планом: Кекст=(устатк.ф. / (устатк.пл. , де (устатк.ф -фактичний час роботи устаткування, год.; (устатк. пл - час роботи устаткування згідно з нормою(встановлюється відповідно до режиму роботи підприємства і з врахуванняммінімально необхідного часу для проведення планово-попереджувальногоремонту), год. Кекст показує в якому обсязі був використаний плановий фондчасу устаткування. Числове значення коефіцієнту екстенсивного використанняустаткування має наближатися до одиниці. Поліпшення використання основних фондів у часі - екстенсивнийшлях - передбачає досягнення більшого часу роботи основних фондів за зміну,добу, місяць, рік. Це досягається, по-перше, скороченням простоївобладнання протягом зміни й одержанням за рахунок цього більшого обсягупродукції; по-друге, збільшенням роботи устаткування за рахунок збільшеннязмінності його роботи. Ступінь завантаження устаткування в часі визначаєтьсякоефіцієнтом змінності Кзм, що показує завантаження устаткування протягомдоби. Коефіцієнт змінності прийнято підраховувати за формулою: Кзм=(зм./ (, де - (зм фактично відпрацьоване число станко-змін за добу; ( - загальна кількість верстатів у парку. Найбільше ефективна безперервна робота основних фондів протягомтрьох змін. Проте, при безперервній протягом трьох змін (цілодобовій)роботі устаткування зношується інтенсивніше, скорочується термін йогожиття, при цьому погіршуються й умови його обслуговування. При роботіустаткування в одну або дві зміни є можливість проводити профілактичніогляди і поточні ремонти, тим самим, підтримувати його у працездатномустані і продовжити термін його життя. У той же час підвищення коефіцієнту змінності означає, що запевний календарний проміжок часу обсяг продукції збільшиться. Крім того,оскільки загальний час використання обладнання у виробничому процесіскорочується, можна впроваджувати устаткування більш досконалих видів,тобто відкриваються великі можливості для технічного прогресу, що особливоважливо для тих видів основних фондів, що схильні до морального зносу. Коефіцієнт завантаження обладнання також характеризуєвикористання устаткування у часі. Встановлюється він для усього паркумашин, що знаходяться в основному виробництві. Розраховується яквідношення трудомісткості виготовлення усіх виробів на данім видіобладнання до фонду часу його роботи. Коефіцієнт завантаження устаткуванняна відміну від коефіцієнту змінності враховує дані про трудомісткістьвиробів. На практиці коефіцієнт завантаження звичайно сприймають рівнимвеличині коефіцієнту змінності, зменшеної у двічі (при двозмінному режиміроботи) або в тричі (при трьохзмінному режимі). Крім внутрішньозмінних і цілодобових простоїв важливо знати,наскільки ефективно використовується устаткування в години його фактичногозавантаження. Це завдання вирішується за допомогою обчислення показниківінтенсивного використання основних фондів, що відображають рівень їхнійвикористання за потужністю (продуктивністю). Найважливішим із них єкоефіцієнт інтенсивного використання обладнання. Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання визначаєтьсявідношенням фактичної продуктивності основного технологічного устаткуваннядо його нормативної продуктивності, тобто прогресивної технічнообгрунтованої продуктивності. Кінт. = Вф / Вн , де Вф - фактичний виробіток обладнанням продукції за певнийпроміжок часу; Вн - технічно обгрунтований виробіток устаткуванням продукції запроміжок часу (визначається на основі паспортних даних обладнання). За умови удосконалювання режимів роботи устаткування або йогомодернізації коефіцієнт інтенсивного використання може бути і більше 1. До третьої групи показників використання основних фондіввідносяться коефіцієнт інтегрального використання устаткування, коефіцієнтвикористання виробничої потужності, показники фондовіддачі і фондомісткостіпродукції. Сумарну ефективність використання основних фондів -екстенсивного й інтенсивного - прийнято характеризувати інтегральнимкоефіцієнтом: Кi = Кекст * Кінт . Цей коефіцієнт комплексно характеризує експлуатацію устаткуванняза часом і продуктивністю (потужністю). Значення цього показника завждинижче значень двох попередніх, тому що він враховує одночасно хиби йекстенсивного й інтенсивного використання обладнання. Результатом кращого використання основних фондів є, насамперед,збільшення обсягу виробництва . Узагальнюючий показник ефективностіосновних фондів базується на принципі порівняння виробничої продукції зусією сукупністю застосованих при її виробництві основних фондів. Цепоказник випуску продукції, що припадає на 1 гривню вартості основнихфондів, - фондовіддача. Для розрахунку величини фондовіддачівикористовується формула: Фвід = П/Ф, де П - обсяг товарної або валової, чи реалізованої продукції,грн.; Ф - середньорічна вартість основних виробничих фондівпідприємства, грн. Натуральні показники фондовіддачі поряд із вартіснимизастосовуються в електроенергетичній, металургійній і деяких галузяхдобувної промисловості. Наприклад, у чорній металургії таким показником євиплавка чавуну або сталі на 1 грн. основних виробничих фондів відповіднодоменного або сталеплавильного цеху. Фондомісткість продукції - величина, обернена фондовіддачі.Вона показує частку вартості основних фондів, що припадає на кожну гривнюпродукції, що випускається: Фм = Ф/П = 1 / Ф. Якщо фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, тофондомісткість - до зниження. Фондоозброєність Фо характеризує ступінь технічної оснащеностіпраці. Визначається вона розподілом вартості основних фондів Вф насередньоспискову чисельність працівників у найбільшу зміну Чзм: Фо = Вф / Чзм . Розрахунок основних показників використання основних фондів напромислових підприємствах Тернопільської області у період із 1996 по 1998рр. Вихідні дані для розрахунку показників використання основнихфондів на промислових підприємствах Тернопільської області наведені втаблиці 1: Таблиця 1 Показники на промислових підприємствах Тернопільської області *|Показники |ООдиниці|Роки || |виміру | || | |11996 |11997 |11998 ||Загальний обсяг |ммлн.грн|6635 |6644 |5554 ||промислової продукції у |. | | | ||фактично діючих цінах | | | | ||Промислово-виробничі ОФ |ммлн.грн|22094 |22143 |22211 ||на кінець року |. | | | ||Середньорічна кількість |ттис.чол|667 |664 |771 ||промислово-виробничого |. | | | ||персоналу | | | | | Фвід = П/Ф Ф1996 = 635 / 2094 = 0,303; Ф1997 = 644 / 2143 = 0,3; Ф1998 = 544 / 2211 = 0,246; Фм = Ф/П Фм 1996 = 2094 / 635 = 3,3; Фм 1997 = 2143 / 644 = 3,33; Фм 1998 = 2211 / 544 = 4,065; Фо = Вф / Чзм Фо 1996 = 2094 / 67 = 31,25 тис.грн/чол.; Фо 1997 = 2143 / 64 = 33,48 тис.грн/чол.; Фо 1998 = 2211 / 71 = 31,14 тис.грн/чол.; З отриманих результатів видно, що за термін з 1996 до 1998року(включно) фондовіддача постійно падала, фондомісткість, відповідно,зростала, а фондоозброєність у 1998 році зросла вцілому в порівнянні із1996 роком, хоча й дещо зменшилась порівняно з 1997 роком. Отриманадинаміка обчислених показників свідчить про малу ефективність використанняосновних фондів, яка, відповідно, спричинює зниження обсягу валовоїпродукції. Всі ці процеси спричинені такими основними факторами: . спадом виробництва на підприємствах промисловості у Тернопільській області, що синхронізується із загальноекономічним спадом в Україні і викликаний економічною кризою; . наявністю значної питомої ваги морально і фізично застарілих основних фондів у загальній існуючій структурі основних фондів промислових підприємств області; . спрямуванням вагомої частини коштів на реконструкцію загальнопромислового господарства та ін. Шляхи поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей Одним з найбільш важливих завдань розвитку промисловості єзабезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективностіі більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Для цьогонеобхідно раціональніше використовувати основні фонди і виробничіпотужності. Збільшення обсягів виробництва промислової продукції досягаєтьсяза рахунок: 1) запровадження в дію основних фондів і виробничих потужностей; 2) поліпшення використання діючих основних фондів і виробничихпотужностей. Приріст основних фондів і виробничих потужностей промисловості,її галузей і підприємств досягається завдяки новому будівництву, а такожреконструкції і розширенню діючих підприємств. Реконструкція і розширення діючих фабрик і заводів, будучиджерелом збільшення основних фондів і виробничих потужностей підприємств,одночасно дозволяють краще використовувати наявний у промисловостівиробничий апарат. Вирішальну частину приросту продукції в цілому по промисловостіодержують із діючих основних фондів і виробничих потужностей, що в кількаразів перевищують щорічно введені нові фонди і потужності. Діючі промислові підприємства нашої країни мають у своємурозпорядженні основні виробничі фонди на загальну суму 120 млрд. грн., аобласті – 2,2 млрд. грн. Одним з найважливіших завдань підвищення ефективностівикористання капітальних вкладень і основних фондів є своєчасневпровадження в експлуатацію нових основних фондів і виробничих потужностей,швидке їхнє освоєння. Скорочення термінів впровадження в експлуатаціюнових фабрик і заводів дозволяє швидше одержати потрібну для народногогосподарства продукцію з технічно більш досконалих основних фондів,прискорити їхній оберт і тим самим сповільнити настання морального зносуосновних фондів підприємств, підвищити ефективність суспільного виробництвав цілому. Поліпшення використання діючих основних фондів і виробничихпотужностей промислових підприємств, у тому числі знову впроваджених вексплуатацію, може бути досягнуте завдяки: 1) підвищенню інтенсивності використання виробничих потужностейі основних фондів; 2) підвищенню екстенсивності їх навантаження. Більш інтенсивневикористання виробничих потужностей і основних фондів досягаєтьсянасамперед за рахунок технічного вдосконалювання останніх. а) Практика промислових підприємств показує, що тут відбуваєтьсяпроцес збільшення одиничної потужності устаткування: - у верстатах, машинах і агрегатах зміцнюються найбільшвідповідальні деталі і вузли; - підвищуються основні параметри виробничих процесів(швидкість, тиск, температура); - механізуються й автоматизуються не тільки основні виробничіпроцеси й операції, але і допоміжні і транспортні операції, що нерідкостримують нормальний перебіг виробництва і використання устаткування;застарілі машини модернізуються і замінюються новими, більш досконалими. Інтенсивність використання виробничих потужностей і основнихфондів підвищується також шляхом вдосконалювання технологічних процесів;організації безперервно-потокового виробництва на базі оптимальноїконцентрації виробництва однорідної продукції; вибору сировини, йогопідготування до виробництва відповідно до вимог заданої технології і якостіпродукції, що випускається; ліквідації штурмівщини і забезпеченнярівномірної, ритмічної роботи підприємств, цехів і виробничих дільниць,проведення сукупності інших заходів, що дозволяють підвищити швидкістьобробки предметів праці і забезпечити збільшення виробництва продукції заодиницю часу, устаткування або на 1 кв. м виробничої площі. Отже, інтенсивний шлях використання основних фондів діючихпідприємств включає технічне їх переозброєння, підвищення темпіввідновлення основних фондів. Досвід роботи ряду галузей промисловостіпоказує, що швидке технічне переоснащення діючих фабрик і заводів особливоважливе для тих підприємств, де має місце більш значний знос основнихфондів. б) Поліпшення екстенсивного використання основних фондівприпускає, з одного боку, збільшення часу роботи діючого устаткування закалендарний період (протягом зміни, доби, місяця, кварталу, року) і зіншого боку, збільшення кількості і питомої ваги діючого устаткування уструктурі всього устаткування, наявного на підприємстві й у його виробничійланці. Резерви збільшення часу роботи обладнання у всіх галузяхпромисловості достатньо великі. Збільшення часу роботи устаткуваннядосягається за рахунок: 1) постійної підтримки пропорційності між виробничимипотужностями окремих груп устаткування на кожній виробничій дільниці, міжцехами підприємства в цілому, між окремими виробництвами усередині кожноїгалузі промисловості, між темпами і пропорціями розвитку галузейпромисловості і всього народного господарства; 2) поліпшення догляду за основними фондами, дотриманняпередбаченої технології виробництва, удосконалювання організаціївиробництва і праці, що сприяє правильній експлуатації устаткування,недопущенню простоїв і аварій, здійсненню своєчасного і якісного ремонту,що скорочує простої устаткування в ремонті й збільшує міжремонтний період; 3) проведення заходів, що підвищують питому вагу основнихвиробничих операцій у затратах робочого часу, скорочення сезонності вроботі підприємств ряду галузей промисловості, підвищення змінності роботипідприємств. Відомо, що на підприємствах крім діючих верстатів, машин іагрегатів частина устаткування знаходиться в ремонті і резерві, а частина -на складі. Своєчасний монтаж невстановленого устаткування, а такожзапровадження в дію усього встановленого устаткування за винятком частини,що знаходиться в плановому резерві і ремонті, значно покращує використанняосновних фондів. В усіх галузях промисловості є великі можливості, що дозволяютьполіпшити використання основних фондів, а, особливо, металорізногоустаткування. Більш 50% усіх металорізних верстатів знаходиться внемашинобудівних і навіть у непромислових галузях народного господарства,де вони використовуються гірше, ніж у машинобудуванні. У машинобудуванні важливим напрямком поліпшення використанняустаткування є підвищення змінності використання устаткування. В даний часкоефіцієнт змінності в машинобудівній промисловості становить менше 1,4,тобто біля 70% від двозмінної роботи. Підвищення коефіцієнту змінностіроботи устаткування до 1,75-1,8 дозволить збільшити виробництво продукції зодиниці устаткування приблизно на 25%. Вирішуючи завдання підвищення коефіцієнту змінності роботиустаткування, необхідно насамперед мати на увазі, що основне устаткуванняна багатьох підприємствах машинобудування використовується не цілкомголовним чином через дефіцит робочої сили. На успішне вирішення проблеми поліпшення використання основнихфондів, виробничих потужностей і зростання продуктивності праці значновпливає створення великих виробничих об'єднань. Разом із цим необхіднобільше уваги звернути на розвиток спеціалізації виробництва і технічногопереозброєння діючих підприємств, виведення із цих підприємств невластивоїїхньому профілю продукції, створення спеціалізованих промислових об'єктів втяготіючих до великих індустріальних центрів невеликих і середніх містах,де є резерви робочої сили. Проводячи курс на розвиток спеціалізації діючих підприємств,слід мати на увазі, що це спрощує їхню виробничу структуру, вивільнюєробочу силу з допоміжних і обслуговуючих підрозділів, комплектує тим самимдругі зміни основних цехів і підвищує коефіцієнт змінності. Найважливішою умовою підвищення змінності є механізація йавтоматизація виробничих процесів, і в першу чергу в допоміжнихвиробництвах, тому що це дозволяє перевести людей із важких немеханізованихробіт на кваліфіковані роботи в другій зміні. Прискорені темпи механізації підйомно-транспортних, вантажно-розвантажувальних і складських робіт є основою для ліквідації наявноїдиспропорції в рівні механізації основного і допоміжного виробництва напромислових підприємствах, вивільнення значної кількості допоміжнихробітників, забезпечення поповнення основних цехів робочою силою,підвищення коефіцієнту змінності роботи підприємств і розширеннявиробництва на діючих підприємствах без додаткового залучення робочої сили. У великих містах, де існує дефіцит робочої сили, вирішення проблемиполіпшення використання основних фондів і виробничих потужностей діючихпідприємств шляхом їхньої реконструкції, розширення, механізації йавтоматизації виробництва, удосконалення організації виробництва і працімає особливо важливе значення. Важливий резерв підвищення ефективності використання основнихфондів і виробничих потужностей діючих підприємств полягає в скороченнічасу внутрізмінних простоїв устаткування, що на ряді промисловихпідприємств досягають 15-20% усього робочого часу. Поліпшення використання основних фондів і виробничихпотужностей залежить значною мірою від кваліфікації кадрів, особливо відмайстерності робітників, що обслуговують машини, механізми, агрегати й іншівиди виробничого устаткування. Творче і сумлінне ставлення робітників до праці є важливоюумовою поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей. Відомо, що від досконалості системи морального і матеріальногостимулювання в значній мірі залежить рівень використання виробничихпотужностей і основних фондів. Аналіз техніко-економічних показниківпромислових підприємств, що працюють у нових умовах планування йекономічного стимулювання, свідчить, що новий економічний механізм, у тімчислі введення плати за виробничі фонди, перегляд гуртових цін,застосування нового показника для визначення рівня рентабельності,створення на підприємствах заохочувальних фондів, сприяють поліпшеннювикористання основних виробничих фондів. Будь-який комплекс заходів щодо поліпшення використаннявиробничих потужностей і основних фондів, розроблювальний у всіх ланкахкерування промисловістю, повинен передбачати забезпечення зростання обсягіввиробництва продукції насамперед за рахунок більш повного й ефективноговикористання внутрішньогосподарських резервів і шляхом більш повноговикористання машин і устаткування, підвищення коефіцієнту змінності,ліквідації простоїв, скорочення термінів освоєння знову введених у діюпотужностей, наступної інтенсифікації виробничих процесів. Величезне значення в поліпшенні використання основних фондів івиробничих потужностей має матеріальне стимулювання робітників. Але перш за все необхідно промисловим підприємствамТернопільської області, та й України налагоджувати продуктивну економічнудіяльність. Адже в умовах простою у виробництві, показники ефективностівикористання основних фондів, як і інші групи економічних показників мають“негативний” відтінок. Крім того основні фонди мають властивістьзношуватись і тоді, коли вони не використовуються. І тому в результатіпростою підприємство зазнає значних збитків. Висновок Коли йдеться про основні фонди, обов'язково виникає питання проефективність їх використання і застосування. Ефективне використанняосновних фондів є дуже важливим економічним завданням. Його вирішенняозначає збільшення виробництва необхідної суспільству продукції, підвищеннявіддачі створеного виробничого потенціалу і більш повне задоволення потребнаселення, поліпшення балансу обладнання в країні, зниження собівартостіпродукції, зростання рентабельності виробництва, нагромаджень підприємства. Абсолютний розмір і динаміка зростання основних виробничихфондів характеризує економічний потенціал країни. Поліпшення використання величезного національного багатства,втіленого в основних виробничих фондах, має першочергове значення, оскількивідбивається на ефективності виробництва. З покращанням використання основних виробничих фондівзабезпечується: - збільшення обсягу виробництва без додаткових капітальнихвкладень; - прискорене відновлення засобів праці, що скорочує можливістьморального зносу устаткування і сприяє технічному прогресу в галузі; - зниження собівартості продукції за рахунок амортизаційнихвідрахувань у розрахунку на одиницю продукції. Підвищення ефективності використання основних фондів у данийчас, коли в Україні спостерігається повсюдний і глобальний занепадвиробництва, має величезне значення. Підприємства, що мають у розпорядженніосновні фонди, що дістались, як спадщина від соціалістичної економіки,повинні не тільки прагнути їх модернізувати, але і максимально ефективновикористовувати те що є, особливо в існуючих умовах дефіциту фінансів івиробничих інвестицій. Падіння фондовіддачі, що характеризує ступінь ефективностівиробництва і використання основних фондів, у період із 1996 по 1998 р. напідприємствах прмисловості Тернопільської області свідчить пронераціональне і неефективне використання наявних у розпорядженні і зновувведених основних фондів. Можливий перегляд структури основних фондівпідприємств і розподілу капіталовкладень. Зменшення показника фондовіддачімає бути предметом вивчення його причин, тому що з падінням фондовіддачінерозривно пов'язане зростання витрат на виробництво і, отже, зменшенняприбутку підприємства. Заходи для поліпшення використання основних фондів іпідняття ефективності повинні займати високе місце серед завдань сучасноїекономіки України. Перелік застосованої літератури1. І.М.Бойчик і ін. Економіка підприємств.-Львів., 19982. М.І.Хлопчан, П.С.Харів, І.М.Бойчик, О.Я.Лотиш. Організація і планування виробництва: теорія і практика. Навчальний посібник.-Тернопіль, 19963. Економіка підприємств/Під ред. В.П.Вихруща, П.С.Харіва.-Тернопіль.19994. Економіка підприємства. Підручник: В 2 т. За ред. С.Ф.Покропивного.-К., 19995. Економічний аналіз діяльності промислових підприємств і об’єднань. Під ред. С.І.Шкарабана, М.І.Сапачова.-Тернопіль, 19956. Статистичний щорічник Тернопільської області за 1998 рік. Тернопільське обласне управління статистики.-Тернопіль, 19997. И.Ворст, П.Ревентлоу. Экономика фирмы: Учебник.-М., 19948. В.П.Грузинов. Экономика предприятия и предпринимательства.-М., 19949. С.Ф.Покропивный. Экономика промышленного производства.-К., 198210. Материалы сборника «Бизнес», 199611. Организация, планирование и управление деятельностью промышленных предприятий/ Под ред. С.Е.Каменицера, Ф.М.Русинова.-М., 198412. Экономический анализ работы предприятий с применением АСУ.-М., 199013. Экономика, организация и планирование промышленного производства/М.Н.Грушкин, А.П.Жевтяк, Ю.А.Санамов и др.; Под ред. Ю.А.Санамова.-М., 198514. Экономика и организация промышленного производства.-М. Мысль 198715. Экономика промышленного производства.-М. Мысль, 1991 Экономика промышленности.-М. Знание. 1992* Экономика, организация и планирование промышленногопроизводства/М.Н.Грушкин, А.П.Жевтяк, Ю.А.Санамов и др.; Под ред.Ю.А.Санамова.-М., 1985, с.252* Экономика промышленности. М. Знание 1992, с.176* В.П.Грузинов. Экономика предприятия и предпринимательства.-М., 1994,с.206* Статистичний щорічник Тернопільської області за 1998 рік. Тернопільськеобласне управління статистики.-Тернопіль,1999р.




Похожие:

Зміст Вступ стор. Загальна характеристика основних фондів. 3стор. Знос І амортизація основних фондів. …8стор. Основні показники ефективності використання основних фондів стор iconЗміст Вступ Економічна сутність основних фондів Методи оцінки основних фондів Класифікація основних фондів Структура основних фондів Знос і амортизація основних
Однієї з найбільше важливих задач розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності...
Зміст Вступ стор. Загальна характеристика основних фондів. 3стор. Знос І амортизація основних фондів. …8стор. Основні показники ефективності використання основних фондів стор iconПоказники стану та ефективності використання основних фондів
Для забезпечення відтворення основних виробничих фондів важ­ливе значення має вивчення їхнього стану та використання. Стан І використання...
Зміст Вступ стор. Загальна характеристика основних фондів. 3стор. Знос І амортизація основних фондів. …8стор. Основні показники ефективності використання основних фондів стор iconПоказники відтворювання та ефективності використання основних виробничих фондів
Показники ефективності. Система показників, яка всебічно може характеризувати ефективність основних фондів, охоплює два їх блоки:...
Зміст Вступ стор. Загальна характеристика основних фондів. 3стор. Знос І амортизація основних фондів. …8стор. Основні показники ефективності використання основних фондів стор iconВідтворення та вдосконалення основних фондів
Розглянути значення амортизації, процеси ремонту, модернізації І заміни основних виробничих фондів в управлінні матеріальними ресурсами....
Зміст Вступ стор. Загальна характеристика основних фондів. 3стор. Знос І амортизація основних фондів. …8стор. Основні показники ефективності використання основних фондів стор iconВідтворення та вдосконалення основних фондів План
Розглянути значення амортизації, процеси ремонту, модернізації і заміни основних виробничих фондів в управлінні матеріальними ресурсами....
Зміст Вступ стор. Загальна характеристика основних фондів. 3стор. Знос І амортизація основних фондів. …8стор. Основні показники ефективності використання основних фондів стор iconЗнос основних виробничих фондів та методи його оцінки
У сільському господарстві робоча та продуктивна худоба, довгорічні насадження виокремлюються у самостійні види основних фондів, в...
Зміст Вступ стор. Загальна характеристика основних фондів. 3стор. Знос І амортизація основних фондів. …8стор. Основні показники ефективності використання основних фондів стор iconРеферат на тему: Ефективність відтворювання та використання основних виробничих фондів. Показники
Показники ефективності. Система показників, яка всебічно може характеризувати ефективність основних фондів, охоплює два їх блоки:...
Зміст Вступ стор. Загальна характеристика основних фондів. 3стор. Знос І амортизація основних фондів. …8стор. Основні показники ефективності використання основних фондів стор iconЕфективність відтворювання та використання основних виробничих фондів
Показники ефективності. Система показників, яка всебічно може характеризувати ефективність основних фондів, охоплює два їх блоки:...
Зміст Вступ стор. Загальна характеристика основних фондів. 3стор. Знос І амортизація основних фондів. …8стор. Основні показники ефективності використання основних фондів стор iconЗвіт Про науково-дослідну роботу «Рівень використання основних виробничих фондів підприємства, їх стан та ефективність виробництва» зміст вступ
Розділ Теоретичні основи підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства та його вплив на господарську...
Зміст Вступ стор. Загальна характеристика основних фондів. 3стор. Знос І амортизація основних фондів. …8стор. Основні показники ефективності використання основних фондів стор iconАналіз ефективності використання фінансових ресурсів
Система показників, яка всебічно може характеризувати ефективність основних фондів, охоплює два їх блоки: перший — показники ефективності...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы