Управління утворенням прибутку підприємства icon

Управління утворенням прибутку підприємства



НазваниеУправління утворенням прибутку підприємства
Дата конвертации18.07.2012
Размер336,84 Kb.
ТипРеферат
Управління утворенням прибутку підприємства


Вступ Україна – є незалежною самостійною державою, для якої відкрито реальніможливості переходу ії економіки до ринку. Побудова розвинутого ринкового господарства – процес доситьскладний і тривалий. Досвід роботи в умовах ринкової економіки, який накопичено впромислово-розвинутих країнах, не можна автоматично перенести на управлінняекономічними процесами в Україні. В таких скрутних умовах, що склалися в Україні, в умовах глибокоїекономічної, фінансово-кредитної, паливно-сировинної, екологічної та іншихкриз перехід до реального ринку надзвичайно утруднений. Серед факторів, що мають сприяти виходу України з кризовогостановища, важлива роль належить підготовці спеціалістів для ринковихструктур та підвищення ролі економічної освіти. Економічні знаннядопомогають кваліфікованим спеціалістам у їхній практиці, зі знанням справипрацювати в різних фірмах, корпораціях, у численних структурах внутрішньогота міжнародного бізнесу. Ринкова система господарювання, яка формується в Україні,обумовлює зміну форм та методів управління економікою підприємства, вимагаєнових підходів до визначення місця та ролі підприємства в розвиткусупільного виробництва. В перехідний період виникають і отримують розвиток принциповонові організаційно-правові форми господарювання, змінюється системаекономічних відносин з державою, власниками, господарськими партнерами,працівниками. Ринкова економіка, переваги якої доведені світовим досвідом,характеризується вільним підприємництвом господарюючих суб”єктів. Основним принципом регулювання діяльності підприємств є ринковесаморегулювання. Переважним видом власності є приватна та колективнавласність, основною цільовою функцією діяльності – отримання прибутку. В умовах ринковою економіки продавці намагаються найвигіднішепродати товари, а покупці найдешевше їх купувати. Їх інтересизрівноважуються у вільній грі сил попиту та пропозицій через механізм цінна ринку. Вільне формування виробництва та споживання, їх урівняння нанерегульованих ринках сприяє як оптимальному задовільненню потреб, так іросту добробуту підприємства та їх робітників при умові суспільноговизнання результатів їхньої праці та об”єктивної оцінки результатівдіяльності. У відповідності з Законом України “Про підприємства” підприємствоє самостійним господарюючим уставним суб”єктом, яке володіє правамиюридичної особи і здійснює виробничу, ( науково дослідну ) та комерційнудіяльність з метою отримання відповідного прибутку. Для здійснення своєї діяльності підприємство має розпоряджатисяпевними матеріальними, трудовими і фінансовими ресурсами та засобами.Планомірне комбінування та використання цих факторів виробництва,організація виготовлення та реалізації продукції ( виконання робіт, наданняпослуг ) є основною для отримання прибутку, досягнення цілей підприємствата задовільнення економічних інтересів його власників. Фінансовим підсумком господарської діяльності підприємства є йогоприбуток. Прибуток в узагальненому вигляді відображає результати господарювання,продуктивність витрат живої і матеріалізованої праці і тому служитьважливою економічною характеристикою ефективності роботи підприємств. Вінзаймає центральне місце в загальній системі вартісних інструментів іважелів управління економікою. Це виражається в тому, що фінанси, кредит,ціни, собівартість і другі економічні важелі прямо чи частково пов”язані зприбутком. Аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства єважливим елементом для прийняття конкретних рішень, спрямованих на подальшезбільшення прибутковості, виявлення причин збитковості, а такожзабезпечення стабільності фінансового стану. Саме це і зумовилоактуальність вибраної теми. Метою дипломної роботи є поглиблене вивчення утворення прибуткупідприємства, основи формування та вплив різних факторів та формуванняприбутку. Предметом дослідження є економічний аналіз фінансових результатівторговельного підприємства. Об”єктом дослідження вибрано спільне українсько-сірійське торговельно-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю “Афамія ЛТД” м.Чернівці. Для досягнення поставленої мети в дипломній роботі розглядаютьсятакі питання: - обгрунтовуються методологічні основи формування прибутку підприємства; - досліджується порядок формування прибутку підприємства за 1998-1999 роки та аналізуються валові доходи, валові витрати, прибуток і вплив факторів на його величину; - обгрунтування стратегії формування прибутку підприємства на наступний період; - зроблені конкретні висновки і запропоновано пропозиції щодо управління утворенням прибутку використання його на СП “Афамія ЛТД”. Теоретичною і практичною основою даної дипломної роботи стали сучаснілітературні джерела з економіки торговельного підприємства та економічногоаналізу господарської діяльності, переодичні публікації проведенихвітчизняних та зарубежних економістів, законодавчі та нормативні актипідприємства, договори, закони та постанови Уряду України, статистичназвітна документація. Згідно Установчого Договору (додаток №1) і Статуту (додаток №2)спільне українсько-сірійське підприємство “Афамія ЛТД” створенге 16березня 1993 року. СП “Афамія ЛТД” здійснює свою діяльність на основі івідповідності з Законами України “Про господарські товариства”, “Пропідприємництво”, “Про підприємства в Україні”,”Про зовнішньоекономічнудіяльність” та нормативними актами, що регулюють діяльність спільнихпідприємств, також засновницькими документами спільного підприємства –Договором і Статутом. Засновниками спільного українсько-сірійського підприємства,товариства з обмеженою відповідальністю “Афамія ЛТД” є: - громадянин України: - Дорофей Василь Васильович, зареєстрований виконкомом Ленінської районної Ради народний депутатів підприємцем, проживаючий в м.Чернівці, вул. Червоноармійська, 174 кв. 31; - Громадяни Сірійської Арабської Республики; Спільне підприємство “Афамія ЛТД” створено з метою: - створення на теріторії України високоефективного виробничого комплексу, задоволення потреб споживачів у високоякісних товарах народного споживання, наданні різноманітних послуг підвищення конкурентноспроможних товарів, розвиток комерційних зв”язків зарубіжними країнами для отримання прибутку. Предметом діяльності є: - організація виробництва товарів широкого вжитку; - виробництво, заготівля, переробка та реалізація сільскогосподарської продукції; - виробництво продуктів харчування; - створення мережі закладів громадянського харчування; - оптова, роздрібна, комісійна та консігаційна торговля товарами народного споживання та виробничо-технічного призначення (відкриття фірмових магазинів, салонів); - посередницькі операції з фрахтом, агенські послуги, організація автостоянок, надання складських послуг; - надання інформаційно-консультативних послуг, рекламно-видавнича діяльність; - інвеститаційна та іноваційна діяльність; - організація та проведення виставок-продажу, аукціонів; - зовнішньоекономічна діяльність. СП “Афамія ЛТД” є юридичною особою і діє на принципах госпрахунку,самокупності та самофінансування, має самостійний баланс, рахунки в банках,може від свого імені укладати договори. СП має круглу печатку, фірмовібланки, фірмову емблему, товарний знак та інші реквізити.Майно СП складається з основних фондів, оборотниї коштів, також іншихцінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі. Вищим органом СП “Афамія ЛТД” є Рада Правління, що складається з трьохучасників, від яких дві особи репрезентують сірійських, а одна особа –українського учасника. Колегіальним органом управління справами СП є Правління, до складуякого входять всі учасники. Головою Ради Правління (він же керує роботою Правління) за взаємноюзгодою учасників є громадянин Мохамад Уаджих Джабасс, який має правопершого подпису від СП, право репзентувати СП на всіх рівнях. У випадку відсутності Голові Ради Правління він має право надатичастину своїх повноважень щодо управління іншому учаснику. Виконавчим органом підприємства є дирекція на чолі з генеральнимдиректором, який здійснює поточне керівництво даним підприємством ісамостійно вирішує всі питання його діяльності, за винятком тих, щовіднесені до виключної компетенції Правління. Правління може винети рішення про передачу частини своїх повноваженьдиректору. В період відсутності генерального директора його функції виконуєзамісник. Генеральний директор без довіреності діє від імені СП, представляєйого інтереси на інших підприємствах, в установах, органах державної влади,розпоряджається майном СП в межах своєї компетенції, укладає договори(контракти), відкриває в банках рахунки СП, видає накази, розпорядження,пропонує на затвердження Правлінням осіб на посаду у СП. Фінансова діяльність СП контролюється аудиторською службою напідставі договорів. Майно і майнові інтереси СП за рішенням Правління підлягаютьстрахуванню. Фінансові ресурси СП формуються із: . грошових внесків учасників; . доходів від господарської діяльності; . доходів від цінних паперів; . амортизаційних відрахувань; . кредитів банків і інших кредитів. Для забезпечення діяльності СП за рахунок грошових майнових внесківйого учасників створен Статутний фонд СП. Спільне підприємство “Афамія ЛТД” створює резервний фонд у розмірі 25%Статутного фонду та слідуючи фонди: . фонд розвитку; . фонд накопичення; . фонд оплати праці і матеріального заохочення; . фонд споживання; . інші фонди. Розподіл чистого прибутку, що залишається після відрахуваньобов”язкових платежів, здійснюється учасниками щорічно, пропорційно їхчасткам у Статутному фонді СП. Фінансові результати СП “Афамія” відображені в таблиці 1. За даними таблиці бачимо, що у 1999 році порівняно з минулим роком наСП «Афамія» обсяг товарообороту знизився на 44,9 тис.грн., відповідно на17,19 %; валовий доход не змінився за два роки, що складає 79,7 тис.грн.;витрати обігу збільшились на 20,6 тис.грн., відповідно на 26,6 %, щонегативно вплинуло на розмір прибутку підприємства. Якщо у 1998 році напідприємстві спостерігається прибуткова діяльність: розмір прибутку складає2,2 тис.грн., то у 1999 році значне зниження обсягу реалізації – на суму44,9 тис.грн. та при загальному рості витрат обігу - на суму 20,6тис.грн., що призвело до збитків на суму 18,4 тис.грн. Прибуток (доходи) іноземних інвесторів або інші кошти, отримані івалюті України або іноземній валюті, може бути реінвестований з територіїУкраїни в порядку, встановленому законодавством України. Збитки в процесі господарської діяльності СП покриваються в першучергу за рахунок резервного фонду. За рішенням Правління на покриттязбитків можуть бути направлені кошти із інших фондів СП. За умовами Статуту спільного підприємства “Афамія ЛТД” режим праці івідпочинку працівників, інші правові відносини визначаються нормамитрудового законодавства України, правилами внутрішнього трудовогорозпорядку, а також трудовими контрактами з працівниками. СП самостійновизначає чисельність всіх працівників. СП забезпечує працівникамгарантоване державою мінімальний розмір заробітної плати, види соціальногозахисту, передбачені законодавством. Трудовий колектив СП “Афамія ЛТД” складається: . директор; . кваліфіковані спеціалісти; . продавці і робітники, які прийняті за трудовими умовами. Роздрібну торговлю СП “Афамія ЛТД” здійснює через магазин.Підприємство в своєму складі налічує один магазин з торговою площею 90кв.м., складське приміщення площею 50 кв.м., кондитерський цех площею 32кв.м., офіс площею 38 кв.м. Загальна площа СП “Афамія ЛТД” відповідностановить 200 кв.м. В штаті підприємства з 1.12.99р. працює 22 чоловіка, з яких один -директор, один – головний бухгалтер, один – замісник головного бухгалтера,один - завідуючий магазином, один - завідуючий виробництвом, один -референт перекладач, один – програмист, три продавця, два старших продавця,чотири кондитера, один – слюсар, один – водій та чотири чоловіка робочихспеціальностей. В торговому залі СП “Афамія ЛТД” встановлено два тварно-касовихапарата, магазин обладнан на сучасному рівні, шо створює сприятливі умовидля обслуговування споживчів, для роботи торговельного персоналу тазберігання товарів. В магазині СП “Афамія ЛТД” всі продукти харчування, горілчані татютюнові вироби, промислові товари, які поступають в торгову мережу,підтведжені сертифікатами якості продукції. 1. Методологічні основи формування прибутку підприємства. Серед всіх економічних показників на підприємстві головна рольналежить управлінню прибутком. Це пов”язано з тим, що в ньому концетруєтьсяефект всієї господарської діяльності торговельного підприємства. Крім того,прибуток являє собою основне власне внутрішне фінансове джерело, якезабезпечує розвиток торговельного підприємства на принципахсамофінансування. Прибуток, як економічний показник, дозволяє поєднувати економічніінтереси держави, підприємства, як господарюючого суб”єкта, робітників івласника підприємства. Об”єктом економічних інтересів держави є частина прибутку, якавиплачується у вигляді податків та обов”язкових платежів. Економічнийінтерес підприемства як товаровиробника знаходить своє узагальнення вобсязі прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства івикористовується для вирішення виробничих та соціальних завдань йогорозвитку. Економічний інтерес робітників пов”язаний передусім з розміромприбутку, який спрямовується на матеріальне заохочення, соціальні виплатита соціальний розвиток. Власника підприємства цікавить в першу чергу розмірфонду виплати дивідентів, а отже – та частина прибутку, котра пов”язана звиробничим розвитком, приростом капіталу. Прибуток є якісним показником, в його розмірі відображається змінаобсягу товарообороту, доходів підприємства, рівня використання ресурсів,величин витрат обертання. Прибуток синтезує в собі всі сторони діяльності підприємства,характеризує ефективність його господарської діяльності в цілому. В процесі управління прибутком торговельного підприємствавикористовують різні класифікації ( табл.1.1.): 1. Залежно від виду діяльності, завдяки якій отримано прибуток,виділяють: - прибуток від реалізації товарів та платних торговельних послуг ( прибуток від торговельної діяльності ); - прибуток від реалізації продукції неторгової діяльності ( виробничої, транспортної, посередницької та інше ); - прибуток від реалізації майна, що є власністю підприємства ( основних фондів, нематеріальних активів ); - прибуток від позареалізаційних операцій, у складі якого виділяють : прибуток від інвестиційної діяльності ; прибуток від орендних операцій ; прибуток від інших позареалізаційних операцій; 2. Залежно від порядку визначення розрізняють : - балансовий прибуток, який характеризує кінцевий результат проведення всіх видів діяльності та є сумою отриманих прибутків ( збитків ). Обсяг балансового прибутку визначається за даними бухгалтерського обліку та відбивається на рахунку. - оподаткований прибуток, обсяг якого визначається як різниця між валовими доходами та валовими витратами підприємства – платника податку на прибуток, зменшений на суму амортизаційних відрахувань. Розміри валових витрат та доходів з метою їх оподаткування визначаються шляхом організації спеціального податкового обліку на основі первинних облікових документів. Визначений таким чином обсяг прибутку , що оподатковується фіксується в Декларації про прибуток підприємства, яка подається в податкові органи та є підставою для визначення суми податкових зобов”язань підприємства; - чистий прибуток, який характеризує обсяг прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток та інших податків, обов”язкових платежів та зборів, що сплачуються за рахунок прибутку. Таблиця 1.1. Класифікація прибутку торговельного підприємства| |Ознака класифікації| | || |в залежності від: |Вид прибутку |Методика розрахунку || 1 |2 |3 |4 ||1. |Виду діяльності |1.Прибуток від |Пр=ВД-ПДВ-Аз-ВВ || | |реалізації |Де: ВД-валовий дохід; || | | |ПДВ-податок на добавлену || | | |вартість; || | | |Аз-акцизний збір; || | | |ВВ-валові витрати. || | |2. Прибуток від інших|Пі=ВДп-ПДВі-Азі-ВВі || | |видів діяльності | || | |3. Прибуток від |Пп=ВДп-ВВп-Пв+ПД || | |позареалізаційних |Де: ПД-позареалізаційні || | |операцій |доходи; || | | |Пв-позареалізаційні || | | |витрати. ||2. |Порядку визначення |1.Балансовий прибуток|БП=Пр+Пі+Пп || | |2.Оподаткований |По=Бп +- ТМУ - А || | |прибуток |Де: || | | |ТМУ-киригування || | | |товаро-матеріальних || | | |цінностей; || | | |А - амортизаційні || | | |відраху-вання. || | |3.Чистий прибуток |ЧП=Бп-По ||3. |Методики оцінки |-Номінальний прибуток|Пном=Бп || | |-Реальний прибуток |Преал=Пном / Іцін ||4. |Мети визначення |-Бухгалтерський |Пбух=Бп || | |прибуток | || | |-Економічний прибуток|1.ЕП=Бп-Вал.мож. || | | |2.ЕП=Бп-П х ІК || | | |де: Вал.мож.-витрати || | | |альтернативних || | | |можливостей; || | | |П- рентабельність || | | |середньо-статистичного || | | |підприємства; || | | |ІК-інвестований капітал. ||5. |Розмірів прибуток |-Мінімальний прибуток|Пмін=К х МРР / (100-Сп) || |характеризується | |де: МРР-мінімальний рівень|| | | |рентабельності; || | | |Сп-ставка податків з || | | |прибутку. || | |-Цільовий або |П-мах; якщо || | |максимальний прибуток|ГД=ГВ=> ВД(Т) / Т = || | | |ВВзм / Т || | | |де: ГД-граничні доходи; || | | |ГВ-граничні витрати. ||6. |Порядку |Маржинальний прибуток|Пм=ВД-ВВзм || |відшкодування | |де: ВВзм-змінні валові || |витрат підприємства| |витрати | 3. Залежно від методики оцінки визначають номінальний та реальнийприбуток. Номінальний прибуток характеризує фактично одержану величину прибутку. Реальний прибуток – це номінальний прибуток, перерахований з огляду наінфляцію. Він характеризує реальну купівельну спрможність чистого доходу,отриманого підприємством. 4. Залежно від мети визначення розрізняють бухгалтерський таекономічний прибуток . Бухгалтерський прибуток відповідає обсягу балансового прибутку. Економічний прибуток являє собою різницю між виручкою від реалізаціїта всіма витратами підприємства, в тому числі витратами втраченихможливостей. Витратами втрачених можливостей ( або альтернативними ) вмікроекономіці прйнято називати втрати на споживання якогось ресурсу, яківимірені з точки вигоди, що “ “ втрачена “ через невикористання цьогоресурсу найкращим альтернативним шляхом. Невірний вибір ресурсів, а також і нераціональне використання власнихресурсів, призводить до збільшення витрат обертання підприємства і зменшуєпотенційно можливий розмір отримання прибутку при даному обсязі діяльності. 5. Залежно від розмірів прибуток підприємства характеризується якмінімальний, цільовий або максимальний прибуток. Такі види прибутку пов”язані з визначенням обсягів діяльності,досягнення яких обумовлює знаходження підприємства в зоні збитковості,беззбитковості або прибутковості. Підприємство може мати об”єми діяльності,при яких доходи від реалізації менше за витрати. Але сума збитків може бутипо розміру менша, ніж постійні витрати. Втакому разі підприємствувигідніше функціонувати, ніж нести збитки в розмірі постійних затрат. Беззбитковості підприємство досягає при таких обсягах діяльності, колипри інших рівних умовах доходи від реалізації дорівнюють загальній сумівитрат обігу. Графічна інтерпретація точки беззбитковості при проведенніторговельної діяльності може бути представлена наступним чином ( рис. 1.1).Алгоритм розрахунку беззбитковості витікає із основної умови ії досягнення: ВД = ВО. Величина валового доходу і витрат обертання залежить від обсягудіяльності підприємства (товарообороту). Ця залежність може бути так: ВД = РВД * Т , (*) 100 ВО = ВОзм + ВОпост = ВОзм * Т + ВОпост (**) 100де ВД, РВД - відповідно валовий доход підприємства в абсолютній сумі тайого рівень у відсотках до товарообороту. Якщо підставити вирази (*) і (**) у вихідне рівняння та зробитинеобхідні математичні переутворення, одержимо: РВД * Т = Рвозм * Т + ВОпост, 100 Т * (РВД – Рвозм) = ВОпост, 100 Т = ВОпост * 100 , РВД – РВОВО, Возм, ВОпост - відповідно загальна сума витрат обігу підприємства, ії зміна та постійна частина;Рвозм – рівень змінних витрат обігу у відсотках дотоварообороту;Т – обсяг товарообороту. За точкою беззбитковості підприємство при умові зростання обсягівдіяльності входить в зону прибутковості. Величина прибутку, як цільовафункція діяльності підприємства, залежить від обраної стратегії. Вона можебути: мінімальною, нормальною, необхідною. Під мінімальним розуміється прибуток, розмір якого після уплатиподатків задовільняє уявлення власників підприємства про мінімальний рівеньрентабельності на вкладений капітал. Кількостю мінімальний рівень рентабельності відповідає рівню середньоїпроцентної ставки банків по депозитам, що склался в теперешній період часу.Це обумовлюється тим, що власник підприємства не зацікавлений інвестуватикошти в створення (функціонування) підприємства, якщо чистий прибуток зарезультатами діяльності підприємства менший за суми процентів, які б вінміг одержати від зберігання своїх грошових коштів у банку чи придбання наних цінних паперів інших підприємств. Сума мінімального прибутку може бути розрахована, виходячи з даногоприпущення: Пмін = К * МРР , 100 – Спде: Сп – частка прибутку, яка сплачується в бюджет і вигляді податківта обов”язкових платежів; МРР – мінімальний рівень рентабельності капіталу, відсотків; К – обсяг інвестованого капіталу. Визначення обсягу діяльності, що забезпечує одержання мінімальноїрентабельності здійснюється з формулою: ВО пост + К * МРР *100 Т мрр = 100 – Сп ; Рвд -Рвозмде: Тмрр – обсяг товарообороту, що забезпечує одержання мінімального прибутку. Тт/об – обсяг товарообороту, при якому досягаєтьсябеззбитковість; Тмрр – обсяг товарообороту, при якому досягається мінімальнарентабельность на вкладений капітал. Графічна інтерпретація точки мінімальної рентабельності буде матинаступний вигляд ( рис.1.2. ). Під нормальним розуміється прибуток, котрий відповідає нормі прибуткуна капітал (МПК), що в середньому склалс на ринку. Кількісно розмір нормального прибутку ( Пнорм ) розраховуєтьсянаступним чином: Пнорм = К * МПК , 100 – Спде: К – капітал підприємства; МПК - нормальний рівень прибутковості, відсотків. Під необхідною розуміється сума прибутку, яка відповідає потребампідприємства в коштах на виробничий та соціальний розвиток, що утворюютьсяза рахунок прибутку після сплати податків. Поняття “максимальний прибуток” пов”язане з реалізацією мети поведінкипідприємства на ринку. Підприємство, яке намагається максимізуватиодержуваний прибуток, мусить, з одного боку, визначити доцільністьнаращування обсягів діяльності, з другого – розрахувати обсяг діяльності,що дозволяє одержати максимально можливий прибуток. I. Залежно від порядку відшкодування витрат підприємства виділяютьмаржинальний прибуток. Розмір маржимального прибутку визначається якрізниця між валовим доходом і умовно-змінненими витратами. Маржинальнийприбуток виступає джерелом покриття витрат і формування прибуткупідприємства. Важливим аспектом діяльності підприємства є процес визначення запасуфінансової міцності або інтервалу надійності в абсолютному виразі: Зфм = Ттфм – Ттб ,де: Зфм – зона фінансової міцності (інтервал надійності); Ттфм – обсяг діяльності в точці беззбитковті.В відносних показниках: Зфм = Ттфм – Ттб * 100; Ттфм Чим більша різниця між фактичним товарооборотом і товарооборотом вточке беззбитковості, тим вищий запас фінансової міцності підприємства,тобто вище його фінансова сталість. Зниження запасу фінансової міцності означає зменьшенняплатоспроможності підприємства й збільшення імовіроності банкрутства. Графічна інтерпретація визначення запасу фінансової міцностіпідприємства має наступний вигляд ( рис. 1.3. ). В процесі управління прибутком торговельного підприємства вирішуються двіосновні задачі:1. Підвищення загальної суми прибутку в процесі за окремими напрямками його використання. Серед цих задач важливою являється перша, так як форми та пропоції розподілу прибутку на підприємстві залежать від ії рішення.2. Ефективний розподіл одержаного прибутку за окремими напрямками його використання. Серед цих задач важливою являється перша, так як форми та пропозицій розподілу прибутку на підприємтсві залежать від ії рішення. В торговлі, з урахуванням специфіки виконуваних функцій і особливостейформування доходів та витрат, прибуток визначається як різниця між доходомі його поточними витратами ( рис. 1.4. ). Прибуток виконує ряд функцій:1. Оціночна функція. Прибуток підприємства використовується як оціночний показник, що характеризує ефект його господарської діяльності. Використання цієї функції повною мірою можливе тільки в умовах ринкової економіки, яка передбачає свободу встановлення цін, свободу вибору постачальника і покупця.2. Розподільча функція. Ії зміст полягає в тому, що прибуток використовується як інструмент розподілу чистого доходу суспільства на частину, що акумулюється в бюджетах різних рівней та залишається в розпоряджені піприємства.3. Стимулююча функція. Виконання цієї функції визначається тим, що прибуток є джерелом формування різних фондів стимулювання (фонд заохочення, фонд виробничого та соціального розвитку, фонд виплати дивидентів, пайовий фонд, тощо). Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності торговельногопідприємства. Його одержання є обов”язковою умовою розширеного відтворенняна підприємтсві, забезпечення його самофінансування і зміненняконкурентноздатності на ринку. Абсолютна величина прибутку виступає узагальнюючим підсумковимпоказником, який характеризує обсяг фінансових коштів підприємства длярозрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами, формування фондівпідприємства, призначених для стимулювання і розширеного відтворення. Цей показник не відображає ступеня ефективності господарськоїдіяльності підприємства. Маса прибутку може зростати при недостатньомувикористанні ресурсів підприємства, порушенні вимог режиму економії. Томудля характеристики ефективності господарської діяльності, ступенявикористання його ресурсів, раціональності здійснених витрат набулопоширення застосування показників відносної прибутковості, які векономічній практиці одержали назву рентабельності. Рівень рентабельності може бути визначений як процентне відношеннясуми одержаного прибутку до будь-якого показника: обсягу товарообороту,величина витрат обертання, середнього розміру основних фондів і оборотнихкоштів, суми коштів фонду оплати праці тощо. В умовах ринкової економіки тарізноманітних форм власності виникає потреба в оцінці рентабельностікапіталу.Рентабільність характеризується системою показників (рис. 1.5.). 1. Рентабільність товарообороту (продаж), яка визначається за формулою: - для підприємств роздрібної торговлі (Ро ртп ): (Ро ртп ) = Пртп * 100 ; РТО - для підприємств оптової торговлі (Ро опт ): (Ро отп ) = Потп * 100 ; ООУРде: Пртп, Попт – відповідно прибуток підприємств роздрібної, оптовоїторговлі; РТО – роздрібний товарооборот; ООУР – оптовий оборот за участю оптових підприємств урозрахунках. Цей показник використовується для оцінки результатів господарськоїдіяльності торговельних підприємств. Він показує розмір прибутку на одиницютоварообороту або частку торговельного прибутку в ціні товару. 2. Рентабельність витрат обертання (поточних витрат) (Рво) обчислюється за формулою: Рво = П * 100; ВОде: ВО – величина витрат обігу поточних витрат підприємства, тис.грн. Цей показник використовується при оцінці ефективності поточних витратпідприємства, їх окупності та показує розмір прибутку на 100 одиниць витратобертання пілприємства. Рівень рентабельності дозволяє визначитиприбутковість реалізації окремих товарів, що необхідно для встановленихекономічно обгрунтованих розмірів торговельної надбавки (знижки). 3. Рентабільність виробничих фондів підприємства (Рф).Даний показник визначається як відношення балансового прибутку (ЬП) досередньої вартості основних фондів (ОФ) і оборотних коштів (ОК): Рф = БП *100 ОФ + ОК Цей показник використовується для оцінки ефективності виробничіхфондів підприємства та показує розмір прибутку в розрахунку на сто одиницьосновних фондів і оборотних коштів. Динаміка рентабельності виробничих фондів обумовлюють зміни рівнівфондоотдачі і оборотність оборотних коштів, а також рентабельністьтоварообороту. Залежність рентабельності виробничих фондів від названихфакторів може бути відображена так: Рф = БП / Т = Ро . ОФ / Т + ОК / Т Т / Ф* + Т / ОЗ*де: Ф* - коефіціент фондоотдачі; ОЗ* - коефіціент оборотності; Цей показник рівня рентабельності узагальнює всі сторони господарськоїдіяльності торговельного підприємства, тим самим найбільш повно виражаєефективність його роботи. У цьому показнику враховується вся сокупністьзасобів торговельного підприємства і відображається ефективність їхвикористання. 4. Рентабельність трудових ресурсів характеризується двома показниками: - прибутком в розрахунку на одного робітника підприємства, обчисленням як відношення суми прибутку до середньоспискової чисельності працівників підприємства;- прибутком в розрахунку на одиницю витрат, що пов”язані з утримуванням трудових ресурсів (фонд споживання, витрат на підготовку кадрів, охорону праці тощо).5. Рентабельність вкладень у підприємство (активів) (РА). Цей показник характеризує прибуток в розрахунку на одиницю майна, якезнаходиться в розпорядженні підприємства, визначається як відношеннябалансового прибутку (БП) до вартості майна, яке знаходиться врозпорядженні підприємства (А): РА = БП / А * 100.6. Рентабельність власного капіталу. Цей показник характеризує розмір прибутку, який отримав власникпідприємства на одиницю коштів, що вкладені в підприємство, та служитькритерієм для оцінки котирування акцій підприємства на біржі.7. Рентабельність функціонуючого капітаоу. Даний показник характеризує розмір прибутку в розрахунук на кожні 100одиниць функціонуючого капіталу. Під останнім розуміється розмір власногокапіталу, який реально брав участь в одержанні прибутку (сума всіх джерелвласних коштів за мінусом капітальних вкладень, невстановленого обладнаннята поданих авансів).8. Рентабельність перманентного капіталу. Цей показник характеризує прибутковість використання капіталу, якийзнаходиться в тривалому (довгочасному) розпорядженні підприємства. Величинаперманентного капіталу становить суму всіх джерел власних коштів ідовогострокових кредитів підприємства.Показники рентабельності обороту і рентабельності капіталу взаємопов”язані: Ро = П / Т *100,звідки: П = Ро * Т / 100, Ро = П / Т *100 = Ро * Т / 100 * К * 100 = Ро * Ч,де: Ч – кількість оборотів капіталу, яке визначається як Т / К. Розглянуті показники рентабельності можна розраховувати як забалансовим прибутком, так і за прибутком від основної діяльності,прибутком, який лишається в розпорядженні підприємства (чистим прибутком). Використання системи показників рентабельності дозволяє визначити, зарахунок яких видів ресурсного потенціалу і авнсованих коштів підвищилисяабо знизилася рентабельність на торговельному підприємстві. Прибуток торговельного підприємства як результативний показник йогодіяльності, залежить від співвідношення між розміром доходів торговельногопідприємства і витратами на здійснення торговельно-фінансової діяльності. Залежність прибутку від величини доходів і витрат може бути поданатак: П = Д – ПВ = ( ВД ( Дінш. ) - ( Во ( Зінш. ) = = ( Цреал. – Цзак. ) * К – ВО ( Пінш.,де: Д – доход від усів видів діяльності; ПВ – поточні витрати для здійснення усіх напрямківдіяльності; ВД - валовий дохід від реалізації товарів; Дінш.- доход від інших видів діяльності; ВО – витрати обігу; Зінш. – витрати, пов”язані зі здійсненням інших видівдіяльності; Цреал., Цзак. – відповідно, ціна реалізації і закупівлі товарів; К – кількість товарів, що реалізується; Пінш. - прибуток від іншої діяльності (як різниця між доходами, витратами від іншої діяльності). Таким чином,розмір одержаного прибутку залежить від ціни реалізації ізакупівлі товарів, кількості проданих товарів, різниці між доходами,витратами обігу і витратами від іншої (позареалізаційної) діяльності.Управління даними факторами та їх прогнозування дозволяє забезпечитиотримання необхідного прибутку. Важливим фактором, який впливає на величину прибутку, є рівень цінизакупівлі товарів. Підприємство при здійснені комерційних угод муситьнамагатися закупити товар за якомога нижчою ціною. Це може бути досягнутошляхом скорочення кількості посередників при закупівлі товарів,використання цінових знижок при узгодженні ціни товару, закупки товарів вперіод їх сезонного розпродажу. Зростання розмірів одержання прибутку пов”язане також із збільшеннямрівня цін продажу товарів. Управління цінами реалізації залежить від обгрунтованості виборуценової політики підприємства на споживчому ринку, використанняторговельної кон”юнктури в окремі періоди року. Маса одержання прибутку залежить від обсягу діяльності підприємства(товарообороту), кількості реалізованих товарів. Збільшенню обсягу продажусприяє здійснення ефективної маркетингової політики шляхом включення вперелік взаємодоповнюючих товарів, надання споживчого кредиту приреалізації товарів, розширення системи додаткових торговельних послуг,здійснення ефективних рекламних заходів. Фактори, які ми розглянули, прямо впливають на величину доходів, авідповідно, і на прибуток підприємств. При тій же величині доходів підприємство може мати різний розмірприбутку, що залежить від величини витрат обігу. Розмір витрат обігуформується під впливом таких факторів, як: обсяг товарообороту, його складта асортиментна структура, джерела надходження товарів, ступеньвикористання ресурсів, структура капіталу – ці фактори впливають наприбуток від реалізації товарів. Джерелом зростання прибутку підприємства можуть бути також доходи відпозареалізаційних операцій за мінусом витрат на ці операції. Зростання доходів від позареалізаційних операцій підприємства можебути забезпечено за рахунок вкладення вільних грошових коштів урізноманітні цінні папери; продажу їх на фінансовому ринку; відкриття вбанку депозитних рахунків; здачі в оренду основних фондів; урахування сумивитрат від інфляції і втраченої (недоотриманої) вигоди. Прибуток від позарелізаційних операцій буде більший, якщо не допускатинепродуктивних витрат і збитків. Функціонування підприємства в умовах ринку визначається йогоспроможністю приносити достатній доход та прибуток. Прибуток – це кінцевий результат діяльності підприємства, якийхарактеризує абсолютну ефективність його роботи. Діяльність підприємства пов”язана з визначенням головної мети, якаформулюється як досягнення повного рівня рентабельності на вкладенийкапітал і одержання прибутку. Відомо, прибуток пілприємства залежить, з одного боку від величинидоходів, що одержує підприємство, з другого боку, від розмірів витратобертання. Формування доходів і затрат підприємства пов”язано передусім зобсягами його діяльності – обсягом товарообороту, а також асортиментною,ціновою політикою і ресурсним забезпеченням товарообороту. 2. Дослідження порядку формування прибутку по СП ”Афамія” за 1998 – 1999 р.р. 2.1 Аналіз валового доходу по СП ”Афамія” за 1998 – 1999 р.р. Фінансовим підсумком господарської діяльності торговельногопіжприємства є його прибуток. Розмір прибутку підприємства залежить від багатьох факторів, яквнутрішнього так і зовнішнього характеру. Найважливішими внутрішнимифакторами є обсяг діяльності, стан та ефективність використання ресурсівпідприємства, рівень доходів та витрат підприємства, ефективність йогоцінової та саортиментної політики. Прибуток торговельного підприємствазалежить і від факторів, що виходять за межі його діяльності. Це – рівеньцін на споживчі товари, а також цін і тарифів на ресурси (факторивиробництва), що застосовує підпприємство, податкова політика держави,кон”юнктура ринку та інші. Знання факторів, що впливають на прибуток, дозволяє розробитиефективний механізм отримання та використання прибутку, який відповідаєстратегії соціально-економічного розвитку підприємства Кожному торговельному підприємству необхідно систематично проводитианаліз формування, використання і розподілу прибутку, щоб знати величинучистого прибутку, його складові частини та основні тенденції їх зміни. Основними цілями аналізу прибутку є:1. Перевірка обгрунтованості і напруженості планового прибутку.2. Загальна оцінка виконання плану, прогнози, динаміка.3. Визначення відхилення фактичного прибутку від передбаченого планом (розрахунком, прогнозом). Вивчення динаміки прибутку за звітний період.4. Вивчення впливу на зміну прибутку факторів, які одночасно є і складовими частинами прибутку.5. Визначення суми резервів зростання прибутку і розробка рекомендацій щодо використання їх у виробництві.6. Визначення основних напрямків розподілу прибутку.Інформаційною базою для аналізу прибутку підприємства СП “Афамія” є:1. Баланс підприємства (форма № 1) (додаток 3).2. Звіт про фінансові результати та їх використання за попередній та звітній періоди (форма№ 2) (додаток 4).3. Декларація про прибуток підприємства (додаток 5).4. Доходи від реалізації товарів (робіт та послуг). Аналіз фінансових результатів та фінансовго стану підприємства є важливимелементом для прийняття конкретних рішень, спрямованих на подальшезбільшення прибутковості, виявлення причин збитковості, а такожзабезпечення стабільного фінансового стану. Економічний аналіз фінансових результатів починається з дослідженнявалового доходу. Стійке функціонування торговельного підприемства, фінансова стійкістьзалежить від його здатності приносити достаатній обсяг доходів. Одним із головних економічних важелів у господарському механізміторгівлі є валовий доход. Як економічна категорія валовий доход відреалізації товарів являє собою частину вартості товару, яка призначена дляпокриття витрат обігу утворення прибутку торговельного підприємства . Занадані послуги по доведенню товарів до споживачів, по їх реалізаціїторговельне підприємство отримує плату, яку можна назвати ціноюторговельних послуг. Цією ціною стає торговельна надбавка до ціни закуплених товарів. Сумавсіх торговельних надбавок від реалізації товарів і є валовим доходом відреалізації. Валовий доход є складовою частиною вивчення фінансових результатівдіяльності торговельного підприємства . Аналіз валового дохода проводять за окремими його видами і в цілому попідприємству. В прцесі аналізу вивчають його динаміку, вимірюють впливфакторів на суму і рівень валового дохода , виявляють та використовуютьрезерви росту торговельних надбавок. По СП “ Афамія ” м. Чернівці валовий доход за 1998-1999 рр.характеризується слідуючими даними, таблиця 2.1.1. У формуванні валового дохода за даними СП “ Афамія “ головне місцезаймає доход від торговельної діяльності. В результаті проведених розрахунків можна зробити висновок,що у 1998р. підприємством було отримано валового доходу на суму 79,7 тис. грн., у1999 р. сума валового доходу не змінилась порівнянно з минулим роком,товарооборот знизився на 44,9 тис. грн.,відповідно на 93 %. Рівеньвалового дохода до обороту у 1998 році склав 12,8 % , у 1999р. - 13,8 % ,що на 1 % більше ніж в минулому році . Незначна зміна рівня торговельноїнадбавки на 1 % не вплинула на ріст валового доходу , на обсягтоварооборота у 1999році в цілому , змін валового дохода в динаміці не відбулось. Динаміка валового доходу від роздрібної реалізації по СП “ Афамія “ м.Чернівці за 1998-1999 рр. наведена в таблиці 2.1.2. Приведені дані свідчать про незначне збільшення розміру середньогорівня валового доходу , при цьому темп росту валового доходу відносно темпуросту товарооборота дає позитивний результат 7%, що характеризує діяльність СП “ Афамія “ по реалізації окремої групи товарів. Проведемо аналіз розподілу валового дохода СП “ Афамія “, дані утаблиці 2.1.3. В результаті проведених розрахунків рівень валового доходу відноснотоварообороту за 1999 рік незначно зріс на 1 % , рівень витрат обігупорівняно з минулим роком збільшився на 4,6 %, що негативно впливає наприбуток , на підприємстві спостерігаються перевитрати. Рівень прибутку відреалізації та баланссового прибутка у 1999 році знизився на 3,6 %, щопризвело до збитків на суму 18,4 тис.грн.. Узагальнення результатів аналізу достатності валового доходу по СП “Афамія” наведені в таблиці 2.1.4. Як свідчать дані, у 1999 році збиткова реалізація призвела до зниженнятоварообороту на 44,9 тис. грн., валовий доход за два роки не змінився,чисельність працюючих зменшилась на 2 чол., витрати обігу порівнянно зминулим роком зросли на 20,6 тис. грн., що нагативно впливає на отриманняприбутку підприємства . Валовий доход на 1 грн. до обороту практично незмінився, на одну особу зменшився на 0,4, на 1грн. витрат обігу такожзнизився на 0.22 тис.грн. Узагальнюючи проведені розрахунки, можна встановити, що сума валовогодоходу у 1999 році по СП “ Афамія “ не може бути джерелом фінансуваннявитрат обігу і утворення прибутку , необхідного для нормальногофункціонування підприємства. 2. АНАЛІЗ ВАЛОВИХ ВИТРАТ ПО СП «АФАМІЯ» ЗА 1998-1999 Р.Р.. На прибуток торговельного підприємства крім валового доходу впливаєтакож інші показники – це валові витрати. Показник “ Валові витрати платника податку “, який використовується вподатковому та бухгалтерському обліку підприємств відповідно закону “ Прооподаткування прибутку підприємств “, та згідно зі ст. 5 – валові витративиробництва та обігу ( валові витрати ) є сумою будь яких витрат платникаподатку у грошовій ,матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних яккомпенсація вартості товарів, придбаних ( виготовлених ) таким платникомподатку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Таким чином , показник “ валові витрати “ є принципово новим і неототожнюється з будь-яким показником ,що традиційно використовувався. Кількісно показник “ валові витрати ” більший за показник “ витратобігу “ підприємства , оскільки охоплює витрати, пов”язані знеторговельними видами діяльності, та показник “ поточні витрати “,оскільки включає до свого складу ще певне коло витрат торговельногопідприємства. Показник “ валові витрати” значною мірою орієнтований на рухгрошових коштів підприємства , а не на обчислення ( розрахунок ) окремихвидів витрат. Для проведення аналізу валових витрат на матеріалах СП “ Афамія “використовуємо бухгалтерську звітність ( ф. № 2 “ Звіт про фінансовірезультати діяльності підприємства ”) (додаток 4) за 1998-1999 роки. Згіднозвітності підприємства сума валових витрат дорівнює сумі витрат обігу. Проаналізуємо динаміку витрат обігу за 1998-1999 рр. по СП “ Афамія “, дані таблиці 2.2.1. Аналізуючи дані бачимо , що загальна сума витрат обігу у 1999році по СП “ Афамія “ зросла на 20,6 тис. грн., відповідно на 26,6% , щонегативно впливає на рост товарооборота ,який зменшився на 44,9тис.грн.або на 7 %. Середній рівень витрат обігу також збільшився на 4,6 тис.грн.. Витратина оплату праці зменшились порівняно з 1998 роком на 0,6 тис.грн., щопояснюється зменшенням чисельності працівників. Витрати обігу без витрат наоплату праці ( матеріальні затрати , на соціальні заходи, амортизаційнівідрахування, відсотки за кредит та інші витрати ) в сумі зросли на 21,2тис.грн., відповідно на 51,3 % , рівень витрат без витрат на оплату працітакож збільшився на 3,8 %. Дані таблиці свідчать , що витрати обігу у 1999 році збільшились, їхсередній рівень зріс , що негативно впливає не тільки на обсягтоварооборота та на всі фінансові показники. Розглянемо зміни витрат обігу за складом і структурою по СП “ Афамія“, дані таблиці 2.2.2. Аналізуючи дані таблиці , бачимо , що в постатейному розрізі витратвідбулись такі зміни: матеріальні затрати у 1999 році зросли на 1,2 тис.грн., відповідно на 18,75 %. Витрати на оплату праці відносно минулого року по сумі знизились на0,6 тис.грн. або на 1,66 %. Витрати на соціальні заходи у 1999 р. збільшились на 2,4 тис.грн. абона 33,33 %. Амортизаційні відрахування у структурі витрат обігу займають основнупитому вагу, у 1999 році порівняно з минулим роком зросла на 12 тис. грн.,відповідно на 148,14 %, що негативно впливає на розмір прибутку. Відсоткиза кредит зросли на 6,5 тис.грн. або на 1,2 %. Витрати на обов”язкове страхування майна незначно змінились на суму0,1 тис.грн., відповідно на 1,78 % , але питома вага у структурі витратобігу порівняно з минулим роком знизилась на 1,4 % . Інші витрати , щовключаються в структуру витрат обігу, зменшились у 1999 році порівняно з1998 роком на 1,0 тис.грн. або на 25,0 %, відповідно, питома вага цихвитрат знизилась на 2,2 %. В результаті аналізу структури витрат обігу за окремими статтями по СП«Афамія» можна визначити, що критичною статтею витрат обігу є амортизаційнівідрахування. У 1998 році згідно закону “Про оподаткування прибуткупідприємств” на підприємстві застосовували норму амортизаційних відрахуваньз коефіцієнтом 0,7 %, а у 1999 році – коефіцієнт 0,8 %, що вплинуло назбільшення суми витрат. Також підприємством були придбані і введені вексплуатацію додаткові основні фонди (нове обладнання), що призвело доперевитрат та зменшення розміру прибутку. 3. АНАЛІЗ ПРИБУТКУ І ВПЛИВ ФАКТОРІВ НА ЙОГО ВЕЛИЧИНУ ПО СП «АФАМІЯ» ЗА 1998 – 1999 РОКИ. Головним показником ефективності роботи торговельного підприємства єприбуток, в якому відображаються результати всієї діяльності підприємства –обсяг продукції, що реалізувалася, його склад і асортиментна структура,продуктивність праці, рівень доходів та рівень витрат підприємства.Прибуток торговельного підприємства розраховується, як різниця між всімайого валовими доходами і витратами. Визначення факторів, що впливають на величину прибутку, передбачаєвивчення економічних умов його формування. Формування розміру прибутку залежить від слідуючих основнихпоказників: 1. обсягу реалізації товарів ; 2. валового дохода , його рівня ; 3. витрат обігу та їх рівня ; Управління даними факторами дозволяє забезпечити отриманнянеобхідного прибутку. Аналіз прибутку базується на використанні наступних джерел інформації підприємства СП «Афамія»: форма № 2 “Звіт про фінансові результати “(додаток № 4 ), форма № 1-КР “ Звіт про товарооборот “ ( додаток № 5 ) ,форма №1 “ Баланс “ ( додаток № 3 ). За даними СП “ Афамія “ м. Чернівці проаналізуємо, за рахунок якихджерел доходів сформовано балансовий прибуток підприємства , дані таблиці2.3.1. Як видно з наведених даних , СП “ Афамія “ не здійснює розширеннясвоєї діяльності і отримує доходи тільки від одного виду діяльності :роздрібної торгівлі. За даними таблиці видно, що у 1998 році на СП «Афамія» прибуток відреалізації товарів був у сумі 2,2 тис.грн., за 1999 рік спостерігаєтьсяпогіршення ефективності діяльності підприємства, в результаті чого отриманозбитків на суму 18,4 тис.грн. Далі проаналізуємо основні фінансово-господарські показники за 1998-1999 рр. по СП “ Афамія “ , дані таблиці 2.3.2. За даними таблиці бачимо, що у 1999 році порівняно з минулим роком наСП «Афамія» обсяг товарообороту знизився на 44,9 тис.грн., відповідно на17,19 %; валовий доход не змінився за два роки, що складає 79,7 тис.грн.;витрати обігу збільшились на 20,6 тис.грн., відповідно на 26,6 %, щонегативно вплинуло на розмір прибутку підприємства. Якщо у 1998 році напідприємстві спостерігається прибуткова діяльність: розмір прибутку складає2,2 тис.грн., то у 1999 році значне зниження обсягу реалізації – на суму44,9 тис.грн. та при загальному рості витрат обігу - на суму 20,6тис.грн., що призвело до збитків на суму 18,4 тис.грн. На загальну суму прибутку впливають і зміни інших запланованих інезапланованих доходів, витрат і збитків, їх вплив визначають прямимрахунком. До незапланованих доходів відносять: штрафи, пені, неустойки, отриманінадлишки , товарно-матеріальні цінності та інше. До незапланованих витрат відносять : витрати від списання дебіторськоїзаборгованості, збитки від стихійних лих, втрати по тарі , втрати зверхнорм природного збитку. Для СП “ Афамія “ у 1998-1999 роках характерним є відсутністьпозареалізаційних операцій. Через збиткову діяльність на протязі 1999 рокупідприємство не сплачувало до бюджету податку з прибутку, хоча у 1998 роцісплатило 0,7 тис.грн. Від розміру отриманого прибутку залежить поповнення фондів,матеріальне заохочення робітників, сплати податків та інше. В зв”язку з цимдоцільним є дослідження напрямків витрачання коштів з чистого прибутку. Алечерез збиткову діяльність СП “ Афамія “ у 1999 році такі дані відсутні. В процесі аналізу прибутку вимірюють вплив факторів на його величину.Розмір одержаного прибутку залежить від зміни обсягу товарооборота,середнього рівня валового дохода , середнього рівня витрат та дохода відреалізації. Проаналізуємо вплив факторів на розмір прибутку за 1998-1999 рр. по СП “ Афамія “ м. Чернівці ,дані таблиці 2.3.3. В результаті проведеного аналізу видимо, що у 1999 році товарооборотзнизився на 44,9 тис.грн., що призвело до зниження суми прибутку на 0,2тис.грн., це залежить від зниження реалізації товарів споживача іпідвищення цін постачальниками товарів. Рівень валового доходу зріс на 1 %,це вплинуло на збільшення прибутку на 5,8 тис.грн.. Рівень ПДВ у 1999 роціпорівнено з минулим роком знизився на 7,5 тис.грн., що не вплинуло нарозмір прибутку підприємства. Рівень витрат обігу у 1999 році зріс на 20,6тис.грн., що негативно в цілому впливає на ріст прибутку. Рівень доходу відреалізації СП «Афамія» у 1999 році порівняно з минулим роком знизився на3,6 %, рентабельність знизилась, що складає 20,9 тис.грн. Розглянуті фактори прямо впливають на величину доходів, а відповідно,і на величину прибутку. Далі проведемо аналіз рентабельності СП “ Афамія “ за 1998-1999 роки,дані у таблиці 2.3.4. Показник рентабельності характеризує прибутковість ( збитковість )використання капіталу, який знаходиться в довгостроковому розпорядженніпідприємства. Величина перманентного капіталу становить суму всіх джерел власнихкоштів і довгострокових кредитів підприємства. Показники рентабельності по СП “ Афамія “ свідчать про зниженняефективності використання всього майна підприємства у 1999 році ,коефіцієнт збитковості всього капіталу знизився з 0.008 грн. до 0.081 грн. Коефіцієнт збитковості власного капіталу свідчить про те , що на кожнугривню,вкладену власниками підприємства , СП “ Афамія “ отримано на початок1999 року - 0,010 грн., а на кінець – 0,102 грн. збитку. Прибутковість виробничих фондів на початок 1999 року 0,010 грн., а накінець –0,010грн. збитку на кожну гривню вартості основних і обіговихзасобів. Прибутковість продажу знизилась у 1999 році порівнянно з минулим рокомвід 0,004 грн. до – 0,032 грн. тому , що зменшились обсяги реалізації. Прибутковість перманентного капіталу знизилась з 0,010 грн. до – 0.102грн. Це пояснюється відсутністю використання довгострокових кредитів напротязі 1999 року і підвищенням збиткової роботи.За рахунок зростання вартості основних фондів на протязі 1999 року ізбиткової діяльності рентабельність основних засобів та інших позабіговихактивах від 0,009 грн.знизилась до –0,117 грн. Про ефективність управління по СП “ Афамія “ за 1998-1999 рр. свідчатьдані таблиці 2.3.5. Проведений аналіз даних таблиці свідчить про те, що у 1998 році на СП“ Афамія “ всі показники рентабельності мають позитивне значення. У 1999році спостерігаються негативні зрушення збільшення рівня збитковостіобороту ПО обороту всієї реалізації і по збитковості чистого прибутку +0,02 грн. до – 0,23 грн. Однаковість розрахунків у 1999 році пов”язана зтим , що відсутній податок на прибуток. Таким чином, проведений аналіз свідчить про збиткову діяльність СП “ Афамія “ і погіршення основних показників. З метою виходу з зони збитковості , яка мала місце у 1999 році , СП “Афамія “ повинно розробляти стратегічні заходи по плануванню прибутку тапідвищення прибутковості діяльності. Про це буде йти мова у наступномурозділі дипломної роботи.3. ОБГРУНТУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА НА НАСТУПНИЙ РІК.3.1. СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА. В третьому розділі дипломної роботи розглянемо стратегію управлінняформуванням прибутку торговельного підприємства. За спеціально розробленою політикою торговельне підприємство здійснюєрозробку однієї з найбільш важких задач – це управління прибутком. Ця політика призвана відображати вимоги загальної стратегії розвиткупідприємства, забезпечувати підвищення його вартості на ринку,Формуватинеобхідний обсяг фінансових ресурсів, задовільняти матеріальні інтересивласників і персоналу. В процесі управління формуванням прибутку вирішуються дві основнізадачі: 1. підвищення загального розміру прибутку в прцесі його формування ; 2. ефективний розподіл отриманого прибутку за окремими напрямками його використання. Серед цих задач найвагомішою являється перша , тому що від їївирішення залежать форми та пропорції розподілу прибутку на торговельномупідприємстві. Механізм управління формуванням прибутку від реалізації товарів (робіт, послуг ) будується в тісному взаємозв”язку цього показника зпоказникамиобсягу товарооборота, доходов і витрат обігу торговельногопідприємства. Система цього взаємозв”язку дозволяє виявити роль окремих факторів,які впливають на формування прибутку від реалізації товарів ( робіт ,послуг ) та забезпечити ефективне управління цим процесом. Стратегія управління підприємством пов”язана з визначенням головноїмети його функціонування. Найчастіше ця головна мета формулюється якдосягнення певного рівня рентабельності на вкладений капітал і ,відповідно, одержання певної маси чистого прибутку. Маса прибутку підприємства залежить від величини доходів , що одержуєпідприємство та від розмірів витрат обігу. Формування доходів і витратпідприємства обумовлюються передусім обсягами його діяльності(товарообороту) , а також асортиментною, ціновою політикою і ресурснимзабезпеченням товарообороту. На першому етапі визначають цільову суму прибутку підприємства,величина якої залежить від стадії життевого циклу підприємства ,стратегічних завдань , які стоять перед підприємством в майбутньомуперіоді, тактики їх вирішення. При цьому величина прибутку може знаходитисяв інтервалі від точки беззбитковості до точки рівноваги , яка відповідаєодержанню максимального прибутку. Як відомо, кожна одиниця товарообороту додає певну величину до доходуі витрат торговельного підприємства. Цей приріст отримав назви: граничнідоходи і граничні витрати. Якщо різниця між доходами і витратами зростає,то це означає і зростання прибутку підприємства. Максимум прибуткудосягається при такому обсязі товарообороту , коли : МR=МСде: МR – граничні доходи , що одержуються від реалізації кожноїдодаткової одиниці товарообороту, МС – граничні витрати при реалізації кожної додаткової одиниці товарообороту. Приріст на кожну одиницю товарообороту визначається так : ?П=Пп – Пп-1 , ( *)де: ?П – змінювання прибутку, що пов”язане зі збільшеннямтоварообороту на одну одиницю; Пп,Пп-1 – прибуток підприємства при реалізації п-ої одиниці товарообороту та (п-1) – ої одиниці товарообороту. Прибуток підприємства визначається як різниця між загальним доходом івитратами при відповідному обсязі товарообороту тобто : Пп = ТРп – ТСп ( ** ) Пп-1 = ТРп-1 – ТСп-1 ( *** )де: ТРп, ТРп-1 – відповідно загальний валовий доход від реалізації п-оїта (п-1)-ої одиниці товарообороту; ТСп, ТСп-1 – загальні затрати при реалізації п-ої та (п-1)-ої одиниці товарообороту;Підставимо вирази ( ** ) і ( *** ) в рівняння ( * ), одержимо : ?П = (ТRп – ТСп) – (ТRп-1 – ТСп-1) = (ТRп – ТRп-1) – ( ТСп – ТСп-1) МR - МСОскільки MR = TRп – TRп-1 ; МС = ТСп – ТСп-1. Підприємство одержить максимальний прибуток при такому обсязітоварообороту , коли збільшення обсягів реалізації не приведе до зміниобсягів прибутку тобто : ?П = 0.Це досягається при умові : ?П = MR – MC = 0тобто : MR = MC. Подальше збільшення обсягів реалізації економічно невигіднопідприємству , тому що не буде забезпечувати подальше зростання прибутку. На другому етапі обгрунтування стратегій визначають обсягтоварообороту , який забезпечує одержання цільової сум




Нажми чтобы узнать.

Похожие:

Управління утворенням прибутку підприємства iconУправління формуванням та використанням прибутку торговельного підприємства “ Казка”
Вплив внутрішнього та зовнішнього середовища на формування прибутку підприємства
Управління утворенням прибутку підприємства iconЕкономічна суть та джерела формування прибутку торговельного підприємства економічна природа прибутку як фінансового результату та його роль в діяльності торговельного підприємства
Сними доходами І забезпечення в певних обсягах прибутковості, рентабельності господарювання. В статті 42 главі 4 Господарського кодексу...
Управління утворенням прибутку підприємства iconЕкономічна суть та джерела формування прибутку торговельного підприємства економічна природа прибутку як фінансового результату та його роль в діяльності торговельного підприємства
Сними доходами І забезпечення в певних обсягах прибутковості, рентабельності господарювання. В статті 42 главі 4 Господарського кодексу...
Управління утворенням прибутку підприємства iconЕкономічна суть та джерела формування прибутку торговельного підприємства економічна природа прибутку як фінансового результату та його роль в діяльності торговельного підприємства
Розділ економічна суть та джерела формування прибутку торговельного підприємства
Управління утворенням прибутку підприємства icon1. Виплати за участь у капіталі
Прибуток виражає основну мету І кінцевий результат діяльності підприємства. Стимулювання через участь у прибутку здійснюється у формі...
Управління утворенням прибутку підприємства iconРезерви та шляхи збільшення прибутку торговельних підприємств в сучасних умовах 1 Стратегія управління прибутком торговельного підприємства: цілі, вихідні передумови та порядок розробки
А досягнення основних завдань, пов’язаних із вибором І закріпленням певної частини ринку (ринкової ніші), формуванням конкурентного...
Управління утворенням прибутку підприємства iconРезерви та шляхи збільшення прибутку торговельних підпри ємств в сучасних умовах 1 Стратегія управління прибутком торговельного підприємства: цілі, вихідні передумови та порядок розробки
А досягнення основних завдань, пов’язаних із вибором І закріпленням певної частини ринку (ринкової ніші), формуванням конкурентного...
Управління утворенням прибутку підприємства iconАналіз чистого прибутку
Аналіз прибутку здійснюють за даними фінансового звіту (форма №2) І плановими данними підприємства. При цьому дається оцінка виконання...
Управління утворенням прибутку підприємства iconРезерви та шляхи збільшення прибутку торговельних підпри ємств в сучасних умовах
Стратегія управління прибутком торговельного підприємства: цілі, вихідні передумови та порядок розробки
Управління утворенням прибутку підприємства iconЦілі та завдання менеджменту. Цикли управління Цілі та завдання менеджменту. Цикли управління
Менеджмент (англ management управління, завідування, організація) це управління виробництвом або комерцією; сукупність принципів,...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы