Трудовой потенциал Украины icon

Трудовой потенциал Украины



НазваниеТрудовой потенциал Украины
Дата конвертации16.07.2012
Размер217,57 Kb.
ТипРеферат
Трудовой потенциал Украины


План: Трудовий потенціал України1. Вступ2. Відтворення трудового потенціалу3. Зайнятість населення4. Безробіття і ринок праці5. Соціальний захист населення6. ЛітератураТрудовий потенціал України. В усі часи економісти різних поглядів, шкіл і напрямів визнавали, щопраця є одним із найголовніших факторів економічного розвитку. Недвозначнона це натякає християнська заповідь: "в поті лиця твого будеш їсти свійхліб". Носієм, персоніфікатором праці є людина, вона - суб'єктгосподарства, репрезентант трудового потенціалу держави і нації. У цьомуконтексті при з'ясуванні економічних проблем, стану і перспективекономічного зростання особливого значення набуває аналіз трудовогопотенціалу, який, хоч і привертає увагу щораз більшого числа економістів,не має досі однозначного визначення в літературі. Та вже сама спроба такоговизначення свідчить про новаторські пошуки в економічній науці, яка незадовольняється традиційним понятійним апаратом. Перші спроби застосуваннянових понять були зроблені економістами західних країн. Ще в 50-х рокахвони почали використовувати терміни "людський фактор", "людський капітал" іт.п. В Україні кілька десятиліть економічна думка перебувала в полоніідеологізованих догм, а тому тут гору брали кількісні показники розрахунківнаселення і трудових ресурсів, які були прирівняні до матеріально-сировинних факторів виробництва. Під впливом якісних змін в економіці,впроваджень наукових досягнень у виробництво. подальшого розвитку науково-технічної революції виникла потреба в подоланні суто кількісного (валового)підходу до трудових ресурсів. В результаті почали з'являтися численніпублікації, присвячені людському факторові та трудовому потенціалу. Це булоознакою поступу економічної науки, який, однак, і досі ще обтяженийтрадиційними стереотипами мислення. Про це, зокрема, свідчать матеріалипроведеної наприкінці 1992 р. у Луцьку науково-практичної конференції натему "Трудовий потенціал України". Розглянемо трудовий потенціал України зпозицій сучасного стану економічної науки, яка основний акцент робить найого демографічному вимірі, але із якнайповнішим урахуванням проблемзайнятості та соціального захисту. Ці проблеми особливо актуальні у зв'язкуз глибокими кризовими тенденціями, що розвиваються в економіці, глибокимиякісними трансформаціями, спричиненими переходом від командно-адміністративної до ринкової системи. Перехідні процеси в економіцінайсильніше позначаються на особливостях відтворення, зайнятості тасоціального захисту трудового потенціалу, що є певною мірою індикаторомоб'єктивних економічних процесів в Україні. Відтворення трудового потенціалу Трудовий потенціал України, як і будь-якої іншої країни, є складноюсоціально-економічною категорією, головним компонентом якої виступаютьфізичні параметри відтворення населення — природної основи трудовогопотенціалу. Йдеться про демографічний вимір трудового потенціалу, якимостанній, безумовно, не вичерпується. Відтворення населення і його трудовихресурсів — це тільки один із компонентів, хоч і дуже важливих, трудовогопотенціалу, який на кожному історичному етапі є втіленням усієї культуринації, держави, народу, що пройшов складний шлях свого розвитку під впливомендогенних і екзогенних факторів. Особливо складним був процес розвиткунаселення і його трудового потенціалу в Україні протягом XX століття.Досить нагадати про демографічні наслідки першої і другої світових війн,голодомору 1921,1932-1933, 1946-1947 років. Враховуємо і так звані"розкуркулення", депортації населення, зокрема найціннішого його генофонду.Усе це справило глибокий вплив на процеси демографічного розвитку України.Тому не можна повністю погодитися із твердженням Ральфа С. Кліма в тому, щодемографічний розвиток України відбуватиметься до 2000 року так само, як уСхідній Європі. Звичайно, спільні тенденції виявлятимуться в соціально-демографічній ситуації, оскільки демографічні "ями" тут глибші і вонисправили більш руйнівний вплив, ніж в інших країнах Європи. До речі,українська демособливість вже зараз доволі яскраво проявила себе вприродному прирості населення. За період 1980-1990 рр. приріст населеннязменшився в Україні з 3,5 до 0,6 чоловік на 1000 чоловік. У 1990 р. був вУкраїні приріст найнижчий у Східній Європі (у Білорусії він склав3,2,уРосійській Федерації-2,2,уЛитві-4,6, Молдові - 8,0, Латвії-1,4,Естонії-1,8). У 1991-1992 рр. природний приріст населення в Україні буввід'ємним. У 1991р. вів становив 0,8, а в 1992р. вже лише 0,2 (в розрахункуна 1000 чоловік населення). Це свідчить, що в якісних параметрах населення,а отже і в демографічному компоненті його трудового потенціалу, на порозітретього тисячоліття в Україні і в інших постсоціалістичних країнахвідбудуться суттєві зміни, які позначаться насамперед на темпах приросту іна загальній кількості населення. За останні 20 років чисельність населенняУкраїни зросло більш як на 5 млн. чоловік. У 1970р. воно становило 47126тис. На 1 січня 1993 р. відповідно — 52244 тис. чоловік. Згідно з найбільшпоширеними прогнозними розрахунками населення України в 1999 р. складе58210 тис. чоловік. Однак є і досить песимістичні прогнози демографів.Згідно з ними населення України в 2001 р. не перевищить 51 млн. чоловік, ана початку 2016р. —50 млн., тобто зменшиться порівняно з1991р. відповіднона 0,7 і 1,8 млн. чоловік. Зниження демозростання є результатом попередніхнесприятливих умов розвитку українського народу. Демографічні втратиУкраїни внаслідок колишньої несправедливої національної політики,відвертого і брутального геноциду і етноциду досі належним чином не тількине вивчені, але ще не до кінця усвідомлені. Ці наслідки даватимуть про себезнати ще й у XXI столітті. Для визначення трудового потенціалу дуже важливознати закономірності його розвитку, тенденції та питому вагу працездатногонаселення у всьому населенні. Згідно з методикою, що досі застосовується вУкраїні, до трудових ресурсів належать насамперед працездатні віком 16-59років. Їх питома вага в населенні у 1970-1989 рр. становила понад 60%,виявивши тенденцію до зменшення. У цей період різко знижувалася питома вагамолоді віком до 14 років і зростала категорія людей пенсійного віку.Населення працездатного віку складало 59,4% і 55,0%, пенсійноговіку—відповідно 13,5% і 16,9%. Співвідношення між різними віковимикатегоріями населення має регіональні відмінності. В окремих регіонахпитома вага людей пенсійного віку сягає 23,5%. Погіршуються й іншіпоказники населення. Наприклад, частка жінок у фертильному віці в 1959-1989рр. знизилася з 53,3 до 44.6%. Якщо враховувати те, що жіноцтво — основаздорового покоління, то цілком зрозумілим є те, яке негативне значення маєзниження дітонародження для відтворення трудового потенціалу. Надтонегативно позначається на трудовому потенціалі населення зменшення питомоїваги молодіжних груп населення. Так, за переписом населення 1989р.,відношення групи населення 10-14 років до групи 50-54 років склало вУкраїні 98%, тоді як у Російській Федерації —106%. Постаріння населення вУкраїні відбувається до деякої міри за рахунок імміграції, яка в 1979-1988рр. склала 153 тис. чоловік. У 1991-1995 рр. кількість прибулих в Українубула на рівні 2,4-2,5 млн. чоловік. Висока питома вага серед іммігрантівприпадає на тих, які працювали за межами України, а тепер, повернувшись наБатьківщину, ускладнюють соціальні проблеми молодої держави. Оцінкатрудового потенціалу на сучасному етапі повинна враховувати йогоадаптивність до науково-технічної революції. Звичайно, в цьому контексті,особливого значення набуває статевовікова структура, від якої залежитьсприйняття науково-технічних нововведень. Стосовно жіночого і чоловічогонаселення, то протягом останнього десятиріччя між цими категоріямивстановилася певна стабільність. Так, чоловіче населення складає 46%, ажіноче — відповідно 54%. Таким чином, склалося співвідношеня на користьжіночого населення, яке в силу багатьох причин слабше адаптується донауково-технічного прогресу, ніж чоловіче. Дослідження показують, щоосновна частина населення і його трудового потенціалу зосереджена в містах.За 1989-1993 рр. питома вага міського населення України збільшилася з 67 до68%. Отже, процес урбанізації, хоч і повільно, проте все ж продовжується.Однак міст з великою концентрацією населення в Україні небагато. Згідно зпереписами лише Дніпропетровськ, Одеса і Харків мають більше мільйонамешканців, а Київ — більше 2,6 млн. Урбанізація позитивно позначається наякісних параметрах трудового потенціалу, зокрема на його освіті,професійній підготовці та ін. Згідно з даними перепису населення,проведеного у 1989 р., на 1000 чоловік міського населення у віці 15 р. істарше 869 чоловік мали вищу і середню (повну і неповну) освіту, усільського населення цей показник становив 643 чоловіки. Це досить високийосвітній ценз трудового потенціалу, який потрібно зараховувати до йогопозитивних ознак. А втім, в Україні у 1992/93 навчальному році навчалося узагальноосвітніх школах 708,8 тис. чоловік, у професійних навчально-виховних закладах—653 тис., у вищих навчальних закладах системи підготовкимолодших спеціалістів — 719 тис., у вищих навчальних закладах — 856 тис.чоловік. Наведені факти, виявлені залежності не розкривають усіх причин татенденцій розвитку демографічного компонента трудового потенціалу. Через тевони не можуть відтворити повністю складної картини розвитку трудовогопотенціалу, тим більше у віддаленій перспективі, незважаючи на те, щоокремими фахівцями такі спроби робилися. Навіть не вникаючи в точністьдемографічних прогнозів, не можна не звернути увагу на те, що вони невраховують усіх чинників негативного впливу на трудовий потенціалнаселення. Демодослідники вдало маніпулюють статево-віковими шкалами, немаючи змоги передбачити з належною точністю захворювання і смертність,зумовлені екологічними чинниками. У цьому зв'язку варто зауважити, щовизначення кількості населення працездатного віку на той чи інший період —це ще далеко не точно розраховані трудові ресурси. Адже під впливомпогіршення навколишнього середовища виникають і розвиваються хвороби, щопозбавляють людей працездатності. Від екологічних забруднень помирає багатолюдей у працездатному віці, народжуються інваліди і т.д. Отже, за допомогоюдемостатистичних розрахунків аж ніяк не вдається з належною точністюзапрограмувати розвиток населення. Для цього потрібен досконалийінструментарій наукового аналізу, який необхідно розробляти в межахекогомології, тобто науки про взаємодію населення і навколишньогоприродного середовища. В Україні протягом останніх років екогомологічнідослідження почали проводитися із широким залученням медичних, статистичнихі соціологічних обстежень. Узагальнені результати таких обстежень є унаукових публікаціях і дисертаціях. Вони свідчать про погіршення якіснихпараметрів природного середовища і його негативний вплив на відтвореннятрудового потенціалу населення. Відомо, що територія України перенасиченазабруднювачами, вона оголошена зоною екологічного лиха. Негативні впливидля здоров'я людей різко поглибила Чорнобильська катастрофа. Економічнакриза, що триває вже кілька років, обмежує можливості протистояти впливуекосистем на відтворення трудового потенціалу нації, змушує молодуукраїнську державу вдаватися за допомогою до світового співтовариства, якеповинно активніше сприяти виживанню української нації. Отже, при з'ясуванніособливостей і закономірностей розвитку трудового потенціалу населенняпотрібно враховувати якомога більше факторів, бо тільки таким чином можнапізнати всю складність об'єктивної реальності. Сучасний стан в Україні,коли говорити про населення і його трудовий потенціал, невтішний. Аналізцього стану треба проводити, керуючись багатьма науковими принципами,обґрунтовуючи дійові заходи, спрямовані на подолання негативних тенденцій увідтворенні трудового потенціалу України. Зайнятість населення Для осмислення системи зайнятості, що склалася в Україні, їїконцептуальних засад потрібна ретроспектива в недалеке минуле, колипанівними були погляди, згідно з якими найвищим здобутком вважалосядосягнення повної зайнятості працездатного населення. Треба сказати, щоповна зайнятість працездатного населення хіба що декларувалася, бо їїніколи не було насправді. Не випадково статистичні органи фіксували з рокув рік кількість працездатних, що були незайняті у суспільному виробництві,або ж зайнятих у домашньому господарстві. Цих величин ніхто точно не знав,оскільки між офіційною статистикою і реальністю були великі розходження.Крім того, економісти фіксували великі внутрішньо виробничі резерви робочоїсили, розвивали концепцію "дрейфуючої зайнятості", яка на промисловихпідприємствах оцінювалася в 15-20%. У сільському господарстві сезоннийхарактер робіт вивільняв працівників або скорочував чисельність зайнятих натривалий час. Офіційна економічна наука, відкидаючи твердження пронаявність безробіття в планово-командній системі, визнавала наявністьрізних видів резервів трудових ресурсів. Зарубіжні економісти називали цірезерви формами безробіття. Сказане дає можливість зрозуміти концептуальнізасади зайнятості в Україні в часи її перебування в складі колишнього СРСР,економічна політика якого визначала близьку і далеку перспективузайнятості. Її рівень, структуру та інші параметри. Особливо цінуваласязайнятість у державному секторі економіки, що складав близько 90%. Іншіформи зайнятості населення вважалися менш вартісними: суспільствоскеровувалося до повного одержавлення. Державна форма власності та державнасистема зайнятості оголошувалися метою соціалістичного суспільства. Щтенденції в Україні досі ще не подолані, хоч в наш час немає відвертихзахисників державного монополізму в організації зайнятості населення.Офіційна статистика досі подає насамперед народногосподарську структуруфункціонування трудового потенціалу. Тенденції цієї структури в 1980-1995рр. відображені в таблиці. З даних таблиці видно, що найбільше ресурсівпраці зайнято в промисловості та будівництві. За цими галузями йде сільськеі лісове господарство. Якщо до того додати зайнятих в інших видах і сферахматеріального виробництва, то вийде, що зайнятість в Україні структурнопротилежна зайнятості в економічно розвинутих країнах передусім тому, щоматеріальне виробництво поглинає набагато більше трудового потенціалупорівняно з іншими галузями народного господарства. Низькою є питома вагазайнятих у галузях, що безпосередньо обслуговують людину. Йдеться проосвіту, охорону здоров'я, науку, соціальне забезпечення і т.п.Десятиліттями декларована турбота про людину ніколи в колишньому СРСР незнаходила свого реального втілення. Постійно порушувалася системаефективних мотивацій до праці. Внаслідок цього почала падати їїпродуктивність. Так, в 1980-1985 рр. середньорічна продуктивністьсуспільної праці в Україні становила 3,5%, а в 1985-1990 рр. — 2,4%. Таблиця “Зайнятість населення України в галузях народного господарствав 1980-1994 рр. (млн. чоловік)”|Галузі народного |1985 |1990 |1991 |1992 |1994 ||господарства | | | | | ||Всього зайнято у |25,6 |25,4 |25,0 |24,5 |23 ||народному | | | | | ||господарстві | | | | | ||У промисловості та|10,0 |10,2 |10,0 |9,3 |7,9 ||будівництві | | | | | ||з них у |— |0,4 |0,5 |— | ||кооперативній | | | | | ||діяльності | | | | | ||У сільському і |5.4 |5,0 |4,9 |4.9 |4,8 ||лісовому | | | | | ||господарстві | | | | | ||У транспорті та |2.1 |1.8 |1.8 |1,8 |1,5 ||зв'язку | | | | | ||У торгівлі, |2,0 |1.9 |1,9 |1,9 |1,6 ||громадському | | | | | ||харчуванні, | | | | | ||матеріально-техніч| | | | | ||ному постачанні, | | | | | ||збуті, заготівлях | | | | | ||В охороні |1,3 |1,5 |1,5 |1,5 |1,5 ||здоров'я, | | | | | ||фізкультури, | | | | | ||соціальному | | | | | ||забезпеченні | | | | | ||У народній освіті,|2,9 |3,0 |3,0 |2,8 |2,7 ||культурі, | | | | | ||мистецтві, науці й| | | | | ||науковому | | | | | ||обслуговуванні | | | | | ||В апараті органів |0,6 |0,6 |0.6 |0,6 |0,7 ||управління, | | | | | ||державному | | | | | ||страхуванні | | | | | ||В інших галузях |1,3 |1.4 |1,3 |0,7 |0.5 ||господарства | | | | | | Дані таблиці засвідчують, що командно-планова система господарства ізроку в рік себе вичерпувала. Оскільки в перехідний період від економікикомандної до економіки ринкової система зайнятості функціонує особливонеефективно, 'ц важко пристосувати до нових умов. Коли заходить мова протрансформацію умов зайнятості в Україні в перехідний період, тонапрошується паралель про зміну в суспільних відносинах у зв'язку зліквідацією кріпосництва, внаслідок якого селянин опинявся у зовсім новійтоварно-грошовій ситуації. Схожа ситуація є зараз в Україні, де офіційнапропаганда десятиліттями твердила про соціальний спокій, про гарантизайнятості тощо. В результаті багато хто звик до такого стану, переклавшисвої турботи "на начальство". В умовах "розвинутого соціалізму"адміністративне покарання відіграло важливу роль у формуванні трудовоїдисципліни, до якої "звик" колгоспник, робітник, пролетарський інтелігент.Зараз адміністративний диктат замінив плюралізм поведінки і думки, до чого"соціалістичний працівник" не вихований. Інфляційні процеси його також нестимулюють до ефективної праці. Все це спричинилось до неефективногофункціонування системи зайнятості взагалі. Сказане можна спостерігати вматеріальному виробництві, науці, обслуговуванні та інших сферах народногогосподарства. У нових умовах система зайнятості вимагає нової "філософії",що сформувалася на грунті загальних цінностей. Старі командно-адміністративні методи щораз більше стають непридатними при переході доринкових відносин. Необхідне використання інших мотиваційних механізмів.Поки що вони зустрічають спротив у частини населення, але ініціатива,відповідальність, постійний пошук, життєстверджуюче суперництво і навітьамбітність, спроба виділитися дуже потрібні для ефективної і продуктивноїпралі. Важливими для характеристики зайнятого населення є аналіз вікового,освітнього, статевого і національного компонентів. Кожний з них маєвідповідне економічне і соціальне навантаження, дозволяє вироблятиефективні регулятори, організаційні форми, мотиваційні механізми і т.п. Неслід забувати, що система зайнятості персоніфікується людьми, які за своєюприродою і соціально-психологічною орієнтацією різні, керуються тільки Їмпритаманними цінностями. Валовий підхід до трудового потенціалу ізайнятості не виправдав себе. У цьому контексті, як вже зазначалося,важливо знати вікову структуру зайнятості. Основну категорію зайнятих ународному господарстві України, його сферах і галузях становлять працівникивіком від 20 до 50 років, різко зменшується зайнятість після 55 років.Найтривалішим середній вік є у сільському господарстві, в якому питома вагажінок до останнього часу складала близько 40%. Найвища питома вага жіночоїпраці існує в невиробничих галузях, зокрема на підприємствах громадськогохарчування, де широко застосовується ручна праця. В останнє десятиліттябуло написано багато книг і статей про жіночу зайнятість, про необхідністьмеханізувати їх працю, поліпшити умови роботи і т.п. Складалися іпопуляризувалися навіть цільові комплексні програми механізації ручноїпраці. Однак механізми їх впровадження в життя були неефективними. Через теручна праця жінок у народному господарстві не тільки не скоротилася, а йзросла. Отже, проблема умов жіночої зайнятості досить гостра. За останнійчас прийнято і розроблено ряд законів, які передбачають суттєво поліпшитиумови зайнятості жінок. У Законі "Про охорону праці" є спеціальна стаття"Гаранти охорони праці жінок", якою забороняється застосування праці жінокна важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовамипраці, на підземних роботах із залученням жінок до перенесення іпересування речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.В цьому законі є багато інших вимог, дотримання яких сприятиме поліпшеннювикористання жіночого трудового потенціалу. Пряме відношення до поліпшенняумов зайнятості мають "Основи законодавства України про охорону здоров'я".У статті 28 йдеться про створення сприятливих умов пращ, навчання, побутута відпочинку, високого рівня працездатності, профілактики травматизму іпрофесійних захворювань, отруєнь та відвернення іншої можливої шкоди дляздоров'я. В "Основах законодавства..."встановлюються також єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробництва та інших процесів, пов'язанихіз діяльністю людей, а також якості машин, обладнання, будівель, споживчихтоварів та інших об'єктів, які можуть мати шкідливий вплив на здоров'я. ВУкраїні прийняті й інші законодавчі акти, які безпосередньо абоопосередковано стосуються умов зайнятості. Однак, коли йде мова прореформування усієї системи зайнятості, то найістотніше значення маютьзаходи, спрямовані на зміни у відносинах власності, на роздержавлення,конверсію військових об'єктів і т.д. Одним із важливих демосоціальнихвимірів є етнічна демохарактеристика. Можна по-різному трактувати роль імісце тих чи інших етнічних груп у державотворенні, але за всіх рівних умовпроцеси державотворенння протікають все ж із меншою соціальною напругою прибільшій етнічній однорідності суспільства. Сьогоднішня Україна дає чималодоказів того, що соціальна напруга вища саме там, де має місце етнічнанеоднорідність. Показовим щодо цього є ситуація в Криму та деяких іншихрегіонах. Отже, система зайнятості населення охоплює широкий спектрекономічних, соціальних, природоохоронних, етнічних, політичних, культурнихта інших відносин, які необхідно враховувати. Зайнятість не можна зводититільки до працевлаштування і продуктивності праці, незважаючи на великузначимість цих аспектів. Безробіття і ринок праці Економіка суверенної України перебуває на етапі формування ринку працівідповідно до законів ринкової економіки. Правда, цей процес проходитьдоволі сповільнено. Проте такі темпи слід розцінювати, скоріше як позитивнеявище, оскільки в умовах існування залишків старих економічних структур,при недостатніх капіталовкладеннях зростання масштабів безробіття могло бвикликати певну соціальну напругу. В України вперше було легативновизначено статус безробітного Законом "Про зайнятість населення". Цей законбув прийнятий у березні 1991 року, тобто тоді, коди Україна ще не буласамостійною державою. У статті 2 Закону говорилося, що "безробітниминазиваються громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причинчерез відсутність підходящої роботи не мають заробітку (трудового доходу).При цьому ці громадяни зареєстровані у державній службі зайнятості, а отже,дійсно вони шукають роботу та здатні приступити до праці". Це єзаконодавчим визнанням якісно нових економічних реалій українськоїдійсності, яке потрібно вважати поступом на шляху до ефективноговикористання трудового потенціалу. В економічній і соціологічнійлітературі, в засобах масової інформації висловлювалися різні поглядистосовно перспектив зайнятості та масштабів безробіття. Дехто намагавсяспекулювати на безробітті, залякуючи громадянство соціальними вибухами іт.д. У цьому зв'язку буде доцільним звернутися до офіційної статистики, вякій відображено сучасний стан ринку праці в Україні (див. таблицу.) Данітаблиці свідчать, що безробіття в Україні поки що не набрало масовогохарактеру, незважаючи на те, що праце-влаштовуються лише трохи більшеполовини тих, хто звертається до служб зайнятості. Так, за данимиМіністерства статистики, в Україні на початку 1991 р. було 28 млн. чоловікпрацездатних і 3 млн. осіб не працювало, проте лише 6,5% з них (195 тис.)звернулись до служб зайнятості. Це пояснюється тим, що значна частинанаселення добровільно безробітна, інша— недостатньо інформована, ще незвикла до нового статусу і віддає перевагу самостійному пошуку роботи.Прогнози, що безробіття в Україні буде розвиватися високими темпами і моженабути масового характеру, не здійснилися. Незважаючи на велику кількість незайнятого населення, підприємстваУкраїни в 1992р. потребували 129,1 тис. працівників, із них 118 тис. —робітничих професій. До служб зайнятості звертаються переважно інженерно-технічні працівники і службовці. Крім того, майже завжди є розбіжності міжфахами спеціалістів, які шукають роботу, і тими, на які є попит. Щоб у цихумовах найбільш ефективно знайти відповідну роботу безробітному, на службузайнятості могла б бути покладена функція організації професійного навчаннятих, хто цього потребує. На жаль, ця важлива функція, якій на Заходіприділяють велику увагу, в Україні недооцінюється. Таблиця “Чисельність і освітній рівень безробітних в Україні та її регіонах (на 1 січня 1993 р.)”|Області |Безробіт|У віці років|З них мають освіту|| |тя | | || |(тис. |18-19|20-29|вищу |Серед|Загал|| |чол.) | | | |. |. || | | | | |спец.|серед|| | | | | | |. ||Україна |70,5 |4,8 |22,7 |24,2 |25,1 |18,9 ||Республіка Крим |1,8 |0,1 |0,4 |1.0 |0,5 |0,2 ||Вінницька |0.8 |0,0 |0,3 |0,3 |0,3 |0,2 ||Волинська |2,1 |0,1 |0,7 |0,7 |0,7 |0,6 ||Дніпропетровська |3,4 |0,1 |1,1 |1,5 |1,8 |1,6 ||Донецька |5,4 |0,4 |1,7 |2,1 |2,3 |0,8 ||Житомирська |3,3 |0,3 |1,3 |0,6 |1.2 |1.2 ||Закарпатська |2,5 |0,2 |0,9 |0,5 |0,8 |1.1 ||Запорізька |2,1 |0,1 |0,5 |0,6 |0,7 |0,6 ||Івано-Франківська |6.2 |0,6 |2,2 |1.2 |2,3 |2,3 ||Київська (без Києва) |2,3 |0.2 |0,8 |0,6 |1,0 |0,7 ||Кіровоградська |2,1 |0.2 |0.8 |0.5 |0,7 |0,8 ||Луганська |2,2 |0,1 |0,7 |0,9 |0,8 |0,5 ||Львівська |7,1 |0.6 |2.6 |2,8 |2,2 |0,9 ||Миколаївська |1,8 |0,1 |0,5 |0,7 |0,6 |0,4 ||Одеська |2,8 |0,1 |0,6 |1,1 |1.0 |0,6 ||Полтавська |2,5 |0,1 |0,8 |0,9 |0,9 |0,6 ||Рівненська |2,6 |0,2 |0,9 |0,8 |0,7 |1,0 ||Сумська |2,0 |1,0 |0,6 |0,5 |0,8 |0,7 ||Тернопільська |4,1 |0,3 |1.7 |1.6 |1,6 |1.9 ||Харківська |1.0 |0,0 |0,2 |1,6 |0,2 |0.1 ||Херсонська |1.9 |0,1 |0,5 |0,6 |0,8 |0,5 ||Черкаська |1,0 |0,1 |0.3 |0,3 |0,5 |0,1 ||Хмельницька |3,4 |0,3 |1,1 |0,9 |0,3 |1,1 ||Чернівецька |1,1 |0,1 |0,3 |0,3 |0,4 |0,4 ||Чернігівська |1,9 |0,2 |0,6 |0.4 |0,7 |0,8 ||Київ |3,2 |0,1 |0,6 |2,2 |0,8 |0,2 | Не сформовано активної системи підготовки, перепідготовки і підвищеннякваліфікації незайнятого населення. Регіональні служби зайнятості непроявляють належної уваги до створення нових робочих місць, до організаціїрекламно-пропагандистської та інформаційно-виховної роботи серед населеннящодо вибору професій, соціального захисту, проведення профконсультацій іпрофорієнтації, організації професійного навчання тощо. Правда, вженагромаджено певний досвід у розробці пакетів науково-методичних,організаційних матеріалів щодо планування, створення відповіднихінформаційних банків, організації роботи окремих підрозділів центрівзайнятості на рівні областей, міст, районів; організації профорієнтаційноїроботи і професійного навчання, взаємовідносин із підприємствами,організаціями, установами і навчальними закладами, здійсненню заходівсоціального захисту безробітних тощо. За даними статистичної звітності на 1січня 1995 року, найбільшу частину (42,8%) безробітних складали особи,звільнені у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, пере профілюваннямпідприємств (установ, організацій) або із скороченням чисельності зайнятих.Серед безробітних переважали жінки — 84,1% загальної чисельності. Цесвідчить про те, що жінок частіше звільняють і їм важче працевлаштуватися,тобто жінки зазнають дискримінації на ринку праці. Незважаючи на те, щотривалість отримання допомоги безробітними чоловіками була в середньомуменша, ніж у жінок, середній розмір допомоги, сплаченої їм за весь часнезайнятості, значно перевищував аналогічний показник у жінок. Отже,чоловіки мають перевагу перед жінками, навіть перебуваючи у станібезробіття. Занепокоєння викликає те, що на початок 1995 р. четвертучастину зареєстрованих безробітних складала молодь віком до 29 років.Більшість безробітних мали високий рівень освіти. Серед них є випускникисередніх спеціальних та вищих навчальних закладів, які не змоглипрацевлаштуватися після їх закінчення. Згідно з оцінками фахівців, протягом1993-1995 рр. найімовірніше збереження описаного стану українського ринкупраці, тобто існування високого рівня прихованого безробіття (приблизно 20%зайнятих). Можливе й масштабне відкрите безробіття. До цього повинні бутиготові як державні органи, так і широка громадськість. У даних умовахнабуває значення роль профспілок. Вони повинні по можливості протидіятизакриттю підприємств, захищати інтереси працівників (особливо жінок), недопускаючи погіршення умов праці та її реальної оплати; брати участь ворганізації перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників під часструктурної перебудови виробництва; створювати фонди для підтримки своїхчленів на випадок їх звільнення у зв'язку з закриттям підприємства абоскорочення чисельності працівників; сприяти організації громадських робіт.Наведені факти і міркування свідчать про те, що, по-перше, ринок праці вУкраїні формується повільно. Пояснюється це насамперед еволюцією формвласності, в'ялим розвитком приватного підприємництва та іншими гальмівнимичинниками. По-друге, існують всі підстави для того, щоб передбачитимасштабне безробіття в перспективі, для зменшення якого необхідна досконалорозроблена державна соціальна політика. Соціальний захист населення Відтворення трудового потенціалу, його зайнятість, ринок праці тіснопереплітаються з поняттям соціального захисту населення. Як правило, термін"соціальний захист населення" використовується для політичних спекуляційбез належного його розуміння при поверхневому баченні соціально-економічнихявищ і процесів. Найчастіше під соціальним захистом людей розуміютьдопомогу знедоленим, бідним, пенсіонерам і т.п. На перший погляд, цесправедливо, але доволі спрощено, оскільки проблема соціального захистустосується усіх категорій населення. Якщо трактувати трудовий потенціалдержави з суспільних позицій, дбати про його кількісні та якісні виміри вконтексті майбутнього нації, то потрібно соціальний захист населеннятрактувати розширено, тобто враховувати всі його соціальні верстви і групи.Адже тільки у цілісній їх взаємодії відтворення трудового потенціалунаселення матиме сприятливі умови. Досі головним джерелом існуваннябільшості зайнятого населення є праця на державних підприємствахпромисловості, будівництва і транспорту, у сільському господарстві і т.д.Основним джерелом формування сімейного бюджету є заробітна плата, яка приіснуючій інфляційній ситуації не піддається точному розрахункові. Цірозрахунки потрібно вчасно методично забезпечувати, щоб мати реальнукартину глибоких змін у зарплатних відносинах, при яких підприємства частовизначають своїм працівникам заробітну плату, не рахуючись із рівнемпродуктивності праці, цін та іншими економічними вимогами. Новим явищем векономіці України є розвиток орендних підприємств, кооперативноїдіяльності. Створюються інші форми господарської діяльності, врахуванняяких вимагає удосконалення статистичної інформації. Це дасть змогу зналежною точністю відтворити зайнятість в інших сферах, завдяки якійпоповнюється сімейний бюджет. Згідно з наявними статистичними даними всукупному доході сім'ї робітника і службовця в 1992 р. заробітна платастановила 72%, пенсії, стипендії, допомоги, дотації — 16,0%, решта бюджетупоповнювалася іншими доходами. Сім'я колгоспника за рахунок оплати праці вколгоспі покривала свій бюджет тільки на 39,3%, майже на стільки ж (34,2%)— за рахунок надходжень від особистого підсобного господарства. Здається,цих фактів достатньо, щоб говорити про економічну неефективність колгоспноїсистеми в Україні, адже вона не може забезпечити нормальний рівеньіснування колгоспників, не кажучи вже про інші верстви населення. Длясоціального захисту населення в Україні використовуються як успадковані відкомандної системи методи, так і народжені в нових умовах. Наприклад, ті,хто працює у несприятливих умовах, мають різноманітні пільги: додатковівідпустки, скорочений робочий день, безкоштовне одержання молока або іншихрівноцінних харчових продуктів, доплати за умови та інтенсивність праці.Виплати на стипендії та пенсії також входять у систему заходів щодосоціального захисту населення. За соціальний захист населення повиннівиступати профспілки, які, щоправда, ще не мають належного досвіду в ційсправі. До того ж профспілкові організації У країни розкололися на рядтечій, що також перешкоджає соціальнозахисній діяльності. Цей розколвиражається в різних формах, у тому числі й в організації страйків, якітакож є якісно новим явищем для української дійсності. Поки що не можнавказати ні на одну конструктивну акцію профспілок України, спрямовану,наприклад, на зниження цін, інфляції, припинення зростання безробіття іт.п. Причиною цього є те, що профспілкові організації перебувають на стадіїстановлення, організаційного утвердження і економічного навчання. Те жможна сказати про соціально-економічні програми політичних партій України,де переважають політичні вимоги, що е значною мірою даниною вчорашньомудню. Нині настала пора зосередитись на вузлових економічних проблемах, недати можливості спекулювати на них демагогічним силам. Деякі економістивважають, що для усунення кризового становища в соціальній сфері, зокремапідтримання найвразливіших верств населення, потрібно: а) застосувати різні форми компенсації підвищення цін і обмеженоїіндексації; б) впровадити допомогу сім'ям із низькими доходами; в) перебудувати систему надання допомоги безробітним з метоюзабезпечення її суворої цільової адресності; г) застосувати політику лібералізації заробітної плати при обмеженні, вразі необхідності, її надмірного зростання; д) встановити граничні рівні бюджетних витрат на дотації цін на товариі послуги, які ще перебувають під адміністративним контролем; е) реформувати систему соціального страхування, поступово скасуватисубсидування фондів соціального забезпечення, перевести їх на комерційнізасади; є) фінансувати народну освіту, культуру, заклади охорони здоров'я іфізичної культури за рахунок бюджету. Висуваються й інші пропозиції,спрямовані на соціальний захист населення. Однак він може бути ефективнимтільки на основі високорозвинутої економіки. Ефективна національнаекономіка - це вихідний пункт забезпечення соціального комфорту всіхгромадян. На це повинні бути спрямовані всі зусилля молодої Українськоїдержави. Без самодостатньої економіки розмови про соціальний захистперетворюються в демагогічні гасла і не більше. Таким чином, розбудоваУкраїнської держави відбувається в умовах глибоких пережитківадміністративно-командної системи, яка особливо негативно позначилася накількісних і якісних показниках розвитку населення та його трудовогопотенціалу. Формування трудового потенціалу України наприкінці XX ст. маєтенденцію до звуженого відтворення, проявом якого є падіння природногоприросту населення, зменшення молодіжних когорт, скорочення фертильностіжінок, збільшення захворювань, швидке старіння нації і т.д. Все ценегативно позначається на трудовому потенціалі, центральним напрямомрозвитку якого повинно бути якісне поліпшення цього потенціалу за рахунокзміцнення здоров'я, підвищення освітнього цензу, професіоналізму,господарської діловитості. У системі зайнятості, яка носитьінфраструктурний характер, потрібно посилити адаптивні здатності доновітніх технологій, до змін у навколишньому природному середовищі.Переорієнтація зайнятості на нові виробництва, переструктуризаціюгосподарського комплексу, перелив трудового потенціалу в галузіневиробничої сфери — це вимоги сьогодення. Докорінної перебудови вимагаютьслужби зайнятості. В умовах формування ринкової економіки безробіття,безумовно, зростатиме, але при добре функціонуючому ринку праці вонопротікатиме без надмірних соціальних напружень. Про це повинна подбатисистема соціального захисту, яка має збагачуватися багаторічним досвідомпередових країн Заходу. Головні соціально-захисні функції мусить взяти насебе суспільство в державній формі. Множинність форм соціального захистузабезпечують його ефективність. Економічною основою соціального захисту єефективно функціонуюча економіка, яка забезпечується приватною ініціативою.Це означає, що і відтворення трудового потенціалу, і система зайнятості, іринок праці, і соціальний захист населення вимагають докорінної перебудовигосподарських відносин шляхом економічних і політичних реформ. Саме цейшлях обрала Україна. Можливо, просування цим шляхом відбувається дещоповільно, з певними зупинками, але ж триває воно цілеспрямовано іпослідовно. Єдність усіх суспільних сил, визначеність Їх дій, їх політичнаволя є об'єктивною умовою утвердження Української держави, підвищення їїсоціальне орієнтованих захисних функцій.______________________




Нажми чтобы узнать.

Похожие:

Трудовой потенциал Украины iconЛекция трудовой потенциал и трудовые ресурсы как основа рынка труда. Понятие, структура и измерение трудового потенциала. Потенциал
Потенциал как ресурсная категория в сфере труда может быть отнесен: к человеку, к организации, к обществу, в целом. Подходы к определению...
Трудовой потенциал Украины iconСодержание Трудовой потенциал организации: понятие и структура Планирование численности и состава работников фирмы Определение дополнительной потребности в кадрах в связи с ростом объемов производства и возмещением выбытия Список литературы Трудовой потенциал: понятие,
Из всех ресурсов предприятия особое место принадлежит трудовым ресурсам. Трудовые ресурсы, призванные соединить материальные и финансовые...
Трудовой потенциал Украины iconКурсовая работа по предмету Трудовое право Украины тема: Субъекты трудового права Украины выполнила студентка
Трудовой коллектив предприятия, учреждения, организации как субъект трудового права, его представители
Трудовой потенциал Украины iconПонятие, задачи и функции нотариата
Гражданский кодекс Украины в части наследственного права, Семейный кодекс Украины, Гражданско- и Уголовно-процессуальные кодексы...
Трудовой потенциал Украины iconКонтрольная работа
Источниками правового регулирования предпринимательской деятельности в Украине являются Конституция Украины, а также Законы Украины,...
Трудовой потенциал Украины iconКонтрольная работа
Источниками правового регулирования предпринимательской деятельности в Украине являются Конституция Украины, а также Законы Украины,...
Трудовой потенциал Украины iconКонтрольная работа
Источниками правового регулирования предпринимательской деятельности в Украине являются Конституция Украины, а также Законы Украины,...
Трудовой потенциал Украины iconАнализ ресурсов и активов коммерческих банков Украины и Крыма. Система банковских учреждений Украины и Крыма. Закон Украины "О банках и банковской деятельности", положивший в марте 1991 год
Банковская система Украины двухуровневая и состоит из Национального банка Украины и коммерческих банков
Трудовой потенциал Украины icon5. Права и обязанности депутата. 6 29. Основные гарантии депутатской деятельности. 12
Верховного Совета Украины. При выполнении своих функций и полномочий народные депутаты Украины руководствуются Конституцией, законами...
Трудовой потенциал Украины iconСимволика Украины Герб Украины
Малый герб Украины представляет собой синий щит с золотым трезубцем. (источник рисунка ра «Лобачев»)
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы