Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С. Пушкiна Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С icon

Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С. Пушкiна Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С



НазваниеТрансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С. Пушкiна Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С
Дата конвертации14.07.2012
Размер66.45 Kb.
ТипРеферат
Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й.В. Гете та О.С. Пушкiна


Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й.В.Гете та О.С.Пушкiна Творчий дух Фауста лине до нас iз загадкових i химерних вiкiвСередньовiччя i Вiдродження, коли людина пройнялася вiрою у своювсемогутнiсть, озброївшись силами таємничої науки алхiмiї, шукалафілософський камiнь, за допомогою якого збиралася перетворити будь-якийметал на золото, шукала "елiксир життя", щоб повернути собi молодість. Уцей час з`являються перекази про магiв i чорнокнижникiв, якiпродавали душу дияволу, щоб той допомiг осягнути таємницю буття. Одна з найпопулярнiших легенд Середньовiччя - легенда про доктораФауста, яка виникла навколо історичної особистостi, що вразила уявународу. Фауст - особа iсторична, про що свiдчать численні спогади йогосучасників. Вiн жив на межi 15 i 16 столiть, мав iм`я Йоган-Георгiю згiдноз католицьким i лютеранським звичаєм, прізвище Фауст. Вчені порiзному пояснюють походження його прізвища. Одні стверджують, щовоно походить вiд нiмецького Faust, що в перекладi означає кулак.iншi вбачають в ньому псевдонiм, утворений вiд латинського Faustus -щасливий. Цей псевдонiм пiдкреслював успiшний характер дiяльностiвченого, мага, астролога, віщуна. Сам Фауст називав себе i лiкарем iхiромантом. Отже, точки зору лютеранської церкви вiн прагнувнедозволених знань, а значить заслуговував засудження, був грiшником,бо з точки зору людини того часу цi знання можна здобути тiльки в союзiз дияволом. Письмові джерела повiдомляють також, що Фауст бувпрофесором, читав лекції в рiзних унiверситетах, мав учнів -послідовників. Ще за життя вченого про нього ходили рiзнi розповiдi пройого вчинки, в яких вбачали щось незвичайне, фантастичне. Загинув Фауст внаслідок несподіваної катастрофи, яка вразиласучасникiв. Передбачають, що це був вибух у лабораторії вченого.Iсторичний Фауст помер близько 1540 року. Ця остання подiя в життiвченого надала подальшого iмпульсу розвитку легенди. Фауст стаєпопулярним улюбленим героєм народної легенди. Його образ в легендi несе насобi вiдбиток часу. Вiн людина, яка заради знання готова знатися i знечистою силою, i тому вкiнцi легенди диявол забирає Фауста до пекла.Водночас вiн типовий представник епохи Вiдродження, смiливий iбезстрашний шукач таємних знань i заборонених шляхiв отримання цих знань. Як вiдомо, найбiльш яскравi, глибокi, художньо довершенi образистворенi фольклором, наприклад Геракл, Прометей, Микула Селяникович,Василиса Прекрасна, Петрушка, до них належить i Фауст. Всi цi героїгармонiйно поєднували думку i почуття. Головна суть фаустiвського сюжету - жага безмежного знання,допитливiсть, свобода духу - приваблювала багатьох письменникiв наступнихепохи зумовила світову популярнiсть образу Фауста. Нижче в роботi ми намагатимемося з`ясувати питання, як легендапро Фауста трансформувалася в творчостi Й.В.Гете i О.С.Пушкiна,видатного нiмецького просвiтника i класика російської лiтератури.Вiдомо, що на О.С.Пушкiна трагедiя "Фауст" справила неабияке враження, iпоет у 1825 роцi пише вiрш "Сцена iз Фауста". Один росiйський мандрiвникпознайомив з ним Й.В.Гете, i той послав Пушкiну О.С. в подарунок своєперо, яким писав "Фауста". Гете з його тонким сприйманням старовини, вiдчув красу тазначимiсть цього сюжету ще в юностi. Письменник вiддав основнiй книзi 62роки свого життя. Безперечно, Гете знав не тiльки легенду про Фауста, а йлiтературнi обробки. Використав вiн також i легенду про Симона-мага.Гете знайшов простий спосiб, як поєднати цi два сюжети: Мефiстофельомолоджує вченого i перетворює його на юнака. Такий задум, за словаминiмецького письменника Томаса Манна, міг народитися тiльки "з юнацького ритму кровi" поета. Гетевський Фауст мало чим схожий зi своїмипраобразами. Він надiлений рисами людини не Середньовiччя, а епохиВiдродження. Мабуть, тому вся культура нової доби була визначенаШпенглером,як "фаустiвська". Твiр складається з Посвяти, Театрального вступу, Прологу та двохчастин. В "Пролозi на небi" показується зустрiч Господа та йогоархангелiв iз Мефiстофелем, яка набуває символiчного значення.Основний предмет розмови - це людина. Хто вона така? Яке ii мiсце всвiтi? У пролозi Господь утверджує силу людської особистостi, ii здатнiстьдо розвитку, пошуку смислу життя, хоча погоджується, що вона недосконала. Саме такою людиною Бог уявляє Фауста. Але Господь такожне визнає Мефiстофеля як уособлення зла, i це пiдтверджують його слова : Таким, как ты, я никогда не враг. Из духов отрицания ты всех мене Бывал мне в тягость, плут и весельчак. Из лени человек впадает в спячку. Ступай, расшевели его застой, Вертися пред ним, томи и беспокой И раздражай его своей горячкой. Цими словами Господь дав волю Фаустовi у виборi мiж ним iдияволом, знаючи, що сильна, мисляча людина завжди сумнiвається, але самадоходить до бажаних висновкiв. Зустрiч з Мефiстофелем такiй людинiлише допоможе вибратися зi своїх протирiч. Мефiстофель навпакиговорить про мiзернiсть людську, яка не дозволяє людству наблизитисядо вершин духу. Що є людина на землi - "божествене створiння", яке прагне iстини, чи "тварина iз тварин"? Це головна проблема прологу, щовизначає iдейний змiст трагедії "Фауст". На вiдмiну вiд трагедії легендане має такого прологу. Образ Фауста у поемi уособлює все людство, але попри цьому вiн не єiдеальною особистiстю. Фауст не задоволений знаннями. якими вiн володiєi прагне бiльшого. Саме в такi хвилини вiн звертається до Бiблii iпочинає ii перекладати, але не погоджується з першими ж словами. Вiдчай героя настiльки великий, що вiн вирiшує покiнчити життясамогубством. Мефiстофель знаходить Фауста в його кабiнетi, де той ужебагато разiв б`ється над розкриттям таємниць свiту, i укладає з нимугоду. Вiн задовольнить будь - якi бажання i забаганки вченого, нi в чомуне буде перешкоджати. Але в ту мить, коли Фауст вiдчує цiлкомзадоволеним життям i щасливим, вiн мусить померти, а душа йогоналежатиме Мефiстофелю. I це буде плата за земне блаженство. Цей епiзодпоеми має також розбiжностi з легендою, оскiльки в легендi Мефiстофель iФауст укладають угоду тiльки на 24 роки (згiдно з нею Мефiстофель,залишаючись незримим, повинен з`являтися до Фауста на його бажання iвиконувати всi його розпорядження, Фауст же зрiкається Бога i вiддає душу сатанi). Згодом Мефiстофель повертає нашому герою молодiсть i врезультатi вiн закохується в молоду вродливу дiвчину Гретхен (ця сюжетналiнiя - любов Фауста i Маргарити є нововведенням Й.В.Гете). Мефiстофельвважає, що саме в цьому Фауст знайде ту прекрасну мить, але помиляється.Спочатку за волею Мефiстофеля помирає мати Гретхен, а потiм i братВалентин. Молода дiвчина карає себе за цi смертi i потрапляє до в`язницi.Попри всi благання Фауста втекти з ним Маргарита не погоджується, бовважає себе винною i помирає у в`язницi. Але навiть пiсля всiх iiгрiхiв душа Маргарити потрапляє до раю. Фауст тяжко пережив смертьГретхен,але не припинив пошукiв iстини. Отже в першiй частинi свого твору Гете в основному провiв свогогероя через тi випробування, якi вiдомi з легенди. У другiй частинi твору Фауст служить при дворi iмператора i надаєйому рiзнi послуги за допомогою всесильного Мефiстофеля.Вiд шлюбу здавньогрецькою красунею Єленою Прекрасною нього народжується синЕвфорiон, який згодом гине.Фауст намагається виростити людину в колбi -Гомункулуса, але той теж гине. Життя Фауста пiдходить до кiнця, йому 100рокiв. Вiн мрiє про свiтлi та щасливi мiста, якi, за його бажанням мусятьз`явитися для людей. Свою мрiю вiн хоче здiйснити на островi, якийподарував йому iмператор, i який був майже не придатний для життя.Фауст поспiшає з роботами. Нарештi герой вiдчуває мить найвищогожиттєвого задоволення: Вот мысль, которой весь я предан, Итог всего, что ум скопил. Лишь тот, кем бой за жизнь изведан, Жизнь и свободу заслужил. Так именно, вседневно, ежегодно, Трудясь, борась, опасностью шутя, Пускай живут муж, старец и дитя. Народ свободный на земле свободной Увидеть я б хотел такие дни. Тогда бы мог воскликнуть я:"Мгновенье! О,как прекрасно ты, повремени! Воплощены следы моих борений, И не сотрутся никогда они". И, это торжество предвосхищая, Я высший миг сейчас переживаю. Бiльше Фаустовi нiчого бажати. Вiн помирає, але його душапотрапляє в рай, i зустрічається з душею Маргарити. Вона вже постилайому i любить його, як i ранiше. Фауст багато страждав, постiйно сумнiвався i шукав, знаходив iвтрачав, часто вiдчував невдоволення. Тiльки серед природи, вiдчуваючиii частиною себе, вiн сприймає свiт, як гармонiю. Життя принесло йомукороткi моменти щастя i довгi роки страждання i вiдчаю, але все це було недаремно. Вже наприкiнцi свого життя Фауст це зрозумiв. Отже, в другiй частинi Гете вiдiйшов вiд легенди, логiчнорозвиваючи храктер людини, яка бачила своє покликання в активному пошукуiстини i смислу буття. Основний мотив у вiршi Пушкiна - нудьга, вiдчай. Фауст не знаходить собi мiсця тому, що всi його бажання давно збулися.Вiн не хоче бiльше нiчого, Фауст не знає жодного бажання, виконання якогомогло б його захопити i примусити забути нудьгу життя. Вiн нудьгує, бозавжди у владi роздумiв. Пушкiнський Фауст страждає хворобою "світової скорботи". Автор не знаходить по вiдношенню до свого героя спiвчуття, скорiше засуджуєйого i трохи знущається над ним. Це можна помiтити в останнiхреплiках Фауста i Мефiстофеля:Фауст Что там белеет? Говори.Мефистофель Корабль испанский трехмачтовый, Пристать в Голландию готовый: На нем мерзавцев сотни три, Две обезьяны, бочки злата, Да груз богатый шоколата, Да модная болезнь: она Недавно вам подарена.Фауст Все утопить.Мефистофель Сейчас. Пушкiн не протиставляє гетевському тлумаченню Фауста своготлумачення. Вiн доповнює Гете, описує ще один трагiчний етап на шляхуФауста. Звiдси i назва вiрша: "Сцена iз Фауста". ПушкiнськийФауст - це людина, яка пiзнала всi муки розчарування i весь жахспустошення. Для Гете i для Пушкiна Фауст був iх сучасником. Муки героя для Гете iПушкiна були проблемами iх часу. Але якщо основним для всієї епохи Гетебуло прагнення до оновлення свiту, то основним для Пушкiна був вiдчай, зневiра. Оптимiстична кiнцiвка трагедії "Фауст" зумовленапросвiтницькою вiрою в розум i моральнi якостi людини,особистостi, яка свiдомо вiдмовилась вiд традицiй i постiйно шукаєнове, прагне досконалостi. Пушкiнський Фауст - син i жертва свого часу, коли людина почаласумнiватися в можливостi перетворення свiту на розумних началах, арозчарування i невдоволення собою породжували свiтову тугу i печаль. Фауст - вiчний образ, не випадково став надбанням світовоїкультури, бо в кожний iсторичний перiод втiлював характернi риси тогочасу, в якому жив i творив його автор: середньовiчний народ Європи,просвiтник Й.В.Гете, романтик i реалiст О.С.Пушкiн. Список використаноi лiтератури:1. А.С.Пушкин: "Избранные сочинения" - Москва, "Художественнаялитература", 1990 г. 654 ст.2. "Замок Монсальват": Легенды средневековья - Москва, "Энигма",1994 г. 352 ст.3. И.В. Гете: "Фауст" - Москва, "Художественная литература",1978 г. 512 ст.4. Аникст: "Фауст" Гете || И.В. Гете "Фауст" ст. 5-26.




Похожие:

Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С. Пушкiна Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С iconТрансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С. Пушкiна
У цей час з`являються перекази про магiв I чорнокнижникiв, якi продавали душу дияволу, щоб той допомiг осягнути таємницю буття
Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С. Пушкiна Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С iconТрансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С. Пушкiна
У цей час з`являються перекази про магiв I чорнокнижникiв, якi продавали душу дияволу, щоб той допомiг осягнути таємницю буття
Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С. Пушкiна Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С iconОбраз Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С. Пушкiна
У цей час з`являються перекази про магiв I чорнокнижникiв, якi продавали душу дияволу, щоб той допомiг осягнути таємницю буття
Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С. Пушкiна Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С iconКурсовая работа по литературе стран изучаемого языка студентки III курса факультета международных отношений группы л-301 Марии
Смерть Байрона вызвала на континенте в либеральной части общества чувство печали и была оплакана Гёте (во II ч. "Фауста" в образе...
Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С. Пушкiна Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С icon"Фауст" Гете
Фауст Гёте- одно из выдающихся художественных произведений, которые, доставляя высокое эстетическое наслаждение, одновременно открывают...
Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С. Пушкiна Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С iconА. Г. Габричевский о поэтике Гёте. Работа А. Г. Габричевского «К поэтике \"Западно-восточного дивана\" Гёте», которая станет здесь предметом разбора, была написана в 1922 1923 и озвучена как доклад
Гёте. Оно был предметом исследования на протяжении всей жизни Габричевского. Тому свидетельство – статьи, многочисленные комментарии,...
Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С. Пушкiна Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С iconА. Г. Габричевский о поэтике Гёте. Работа А. Г. Габричевского «К поэтике \"Западно-восточного дивана\" Гёте», которая станет здесь предметом разбора, была написана в 1922 1923 и озвучена как доклад
Гёте. Оно был предметом исследования на протяжении всей жизни Габричевского. Тому свидетельство – статьи, многочисленные комментарии,...
Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С. Пушкiна Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С iconИ. В. Гете знакомый и неизвестный
Оборудование и оформление: плакаты с афоризмами И. В. Гете и презентация, посвященные творчеству великого немецкого классика, иллюстрации...
Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С. Пушкiна Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С iconЛiтературознавцi про значення творчостi Шевченка
Саме в його творчостi найповнiше розвинулися засади, що згодом стали провiдними для передових україн-ських (I не лише українських)...
Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С. Пушкiна Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й. В. Гете та О. С iconЛiтературознавцi про значення творчостi Шевченка
Саме в його творчостi найповнiше розвинулися засади, що згодом стали провiдними для передових україн-ських (I не лише українських)...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы