Фінансовий аналіз рентабельності icon

Фінансовий аналіз рентабельності



НазваниеФінансовий аналіз рентабельності
Дата конвертации14.07.2012
Размер310.9 Kb.
ТипРеферат
Фінансовий аналіз рентабельності


ВСТУП Актуальність теми. У процесі становлення ринкових відносин в Українівсі ланки фінансової системи опинилися у глибокій кризі. І тому необхіднимє аналіз показників прибутковості (рентабельності) діяльності підприємстваз метою запобігти його банкрутства і для подальшої успішної діяльності зперспективами виходу на міжнародні ринки і тим самим підвищувати авторитетдержави. Мета дослідження. Проаналізувати прибутковість та рентабельністьпідприємства за декілька періодів і з’ясувати які фактори вплинули на їхзміни і які наслідки це мало для підприємства. Предмет та об’єкт дослідження. Дослідження проводяться на матеріалахфінансової звітності та облікової інформації відкритого акціонерноготовариства Агропромислова фірма “Таврія”. Об’єктом дослідження роботи єфінансова робота підприємства, а саме показники прибутку та рентабельностіу динаміці за 2000 – 2002 роки. Методологія дослідження. При вивченні даної теми і для глибокого тавсеохоплюючого аналізу скористалися методикою аналізу динаміки таструктури, методикою факторного аналізу прибутку та рентабельності,методика факторного аналізу прибутку в системі директ-костінг, методиканалізу рентабельності за системою директ-костінг. Структура роботи та її обсяг. Робота складається вступу , трьохрозділів, висновку, списку використаної літератури та додатків. У першомурозділі роботи наведені теоретичні принципи теми, основні поняття, нанеобхідність аналізу в діяльності підприємства. У другому розділіпроводимо аналіз балансового прибутку, його структуру та динаміку, аналізасортименту випускаємої продукції, а також факторний аналіз прибутку заміжнародною практикою. Третій розділ містить в собі наступні питання:аналіз рівня рентабельності виробничої діяльності, проводимо факторнийаналіз рентабельності продажу, а також висвітлює міжнародну практикуфакторного аналізу рентабельності. Огляд джерел які використані. При написанні роботи були використанінаступні джерела: вітчизняні Савицька “Аналіз господарської діяльності”,Попович П.Я. “ Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання”,Коробов “Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства”, тазарубіжні Хэррис Дж. М. “Міжнародні фінанси”, Ван Хорн Дж. “ Основиуправління фінансами”. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ПРИБУТКОВОСТІ (РЕНТАБЕЛЬНОСТІ) ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 1.1 Методи та задачі аналізу економічної та фінансової діяльності підприємства Для того щоб зрозуміти необхідність фінансового і господарськогоаналізу, слід з’ясовувати його роль і місце у системі важелів управлінняпідприємством, доречно визначитись стосовно того, що таке аналіз взагалі,не пов’язуючи це поняття з економікою господарюючого суб’єкта. Етимологічно слово “аналіз” (від грецького analysis ) означає розгляд,вивчення, наукове дослідження будь-чого шляхом розчленування, розкладанняцілого на його складові. Таке розчленування дає можливість з’ясувативнутрішню суть і природу процесів та явищ, їх залежність від різноманітнихфакторів, оскільки без такого розчленування (реального або уявного) глибокевивчення більшості предметів і явищ, що відбуваються у природі тасуспільстві, неможливе. Аналіз по суті являє собою неодмінний атрибутдіяльності людини у будь-якій сфері буття. Аналіз у відриві від синтезу не має пізнавального значення, бо коженоб’єкт пізнання – це не просто сума частин або механічна сукупністьвластивостей. Щоб одержати знання про ціле і поглиблене знання про кожнуйого частину, потрібен синтез – поєднання частин, властивостей, які вжевиділені в аналізі. Досить переконливо це положення ілюструє аналіз і вивчення людськогоорганізму: мало проаналізувати стан функцій окремих органів (кісток,серцево-судинна системи, мозок, легені тощо), треба виявитивзаємовідношення між ними, між їх функціями, і тільки після цьогоз’являється можливість поглибити знання про стан і функціонування кожногоз його складових. Аналіз і вивчення діяльності підприємства – суб’єктів ринковихвідносин – потребує аналогічного підходу. Кожне з них функціонує, з одногобоку, в умовах дії ринкових механізмів, що постійно змінюються під впливоммакроекономічних процесів у народногосподарському комплексі країни, здругого боку, - в умовах конкретних особливостей і специфічних задачконкретного підприємства. Ефективність функціонування кожного підприємствазалежить насамперед від того, відповідають чи не відповідають управлінськірішення, якими воно керується для досягнення успіху на ринку, цим умовам.Базою для обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень можебути тільки глибокий комплексний аналіз діяльності підприємства. У ходітакого аналізу всі сторони діяльності підприємства оцінюються з позиційдосягнення максимально можливого економічного результату (прибутку,рентабельності) за рахунок оптимально ефективного використання наявнихресурсів, насамперед фінансових ресурсів. Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяльності всіхпідприємств і господарських установ, визначення впливу факторів на їхвідхилення для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а такожрозробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягіввиробництва та реалізації, підвищення ефективності та стабільності їхньоїроботи. Економічний аналіз як наукова дисципліна — це система спеціальнихзнань, пов'язана з дослідженням існуючих економічних процесів ігосподарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку,виявленням глибинної їх суті і причин, що спричиняють різні відхилення відзапланованих показників, договірних зобов'язань, виробничих потужностей, іоб'єктивною оцінкою їх виконання. Окремо треба вказати на можливості економічного аналізу як засобу,який сприяє управлінню підприємством. Будь-яке управління складається здвох етапів. На першому етапі на підставі відповідної інформації та їїаналітичного опрацювання оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу.На другому етапі, якщо аналіз визначить необхідність втручання з метоюзміни якихось параметрів у ньому, приймається власне управлінське рішення.Причому аналітик може підготувати для менеджера навіть проект цьогорішення. В умовах ринкових відносин система планування всередині підприємствазберігається, проте змінюються його обсяги і деякі підходи. Економічнийаналіз забезпечує необхідне обґрунтування планових показників, оскількийого оцінки досягнутого рівня виробництва і витрачання ресурсів, з одногобоку, попиту, ринкових цін та ефективності роботи — з іншого, є необхідноюумовою планування діяльності підприємства. Усі виробничі й фінансові процеси, а також загальні наслідкидіяльності підприємства мають належно контролюватися. Це забезпечуєтьсяпоточним контролем з боку адміністрації підприємства за станом виконанняпланових завдань, організаційних заходів, вказівок тощо за допомогоюаналітичного опрацювання повсякденної інформації, яка характеризуєвиробничо-фінансову діяльність підприємства. Існує і інша форма контролю —наступний. Він здійснюється як ревізія фінансово-господарської діяльностіроботи підприємства, тематична перевірка з боку податкової адміністрації,аудиторське обстеження. Останнє, наприклад, за дорученням наглядової ради,акціонерів, банку. І цей контроль ґрунтується на аналізі даних про роботугосподарського суб'єкта, тобто виступає як одна із форм аналітичногообстеження підприємства. Економічний аналіз почав формуватися в 20—30-х роках XX ст. якзаключний розділ курсу "бухгалтерський облік". Розвиток методів аналізуобумовлювався спочатку необхідністю оцінки бухгалтерських звітів. Розробкуметодики аналізу тривалий час здійснювали фахівці в галузі бухгалтерськогообліку і першими, а інколи єдиними практичними працівниками, які проводилианаліз діяльності підприємств, були найбільш досвідчені бухгалтери. У той час аналізували тільки бухгалтерський баланс підприємства, ізвідси перша назва курсу "Аналіз балансу". Згодом, коли обсяг звітностірозширився, а отже, зросла кількість даних і значно змінився змістінформації, що вивчалася, курс дістав назву "Обліковий аналіз". Отже, можнавважати, що аналіз походить від бухгалтерського обліку або "обліковства". У 40-ві й наступні роки розвиток і поліпшення методики аналізу, атакож додаткове використання планово-нормативної, технічної та інших видівінформації поряд із даними існуючої інформації спонукали зміну і цієї назвикурсу. Його почали називати відповідно "Техніко-економічний аналіз","Аналіз господарської діяльності" і, врешті-решт, "Економічний аналіз". Що ж сприяло розвитку методів аналізу, а потім формуванню його яксамостійної дисципліни? По-псріло, це пов'язано з формуванням єдиних засаді систем бухгалтерського обліку і впровадженням типових форм звітності уколишньому Радянському Союзі. По-друге, було скасовано "комерційнутаємницю" і полегшено доступ до будь-якої економічної інформації. По-третє,у період НЕПу підприємства знову було переведено на комерційний розрахунок,тобто на засади самоокупності, і відповідно поновилося бажання вивчати іаналізувати наслідки їхньої господарської діяльності. Кропітка робота з налагодження обліку і контролю неминуче викликалапотребу в розробці спеціальних прийомів вивчення якості обліку і наслідківдіяльності, зокрема на підставі підсумкових даних звітів підприємств.Стандартизація бухгалтерських документів, регістрів і звітних форм дужесприяла роботі з впровадження аналізу, більш того, це дало змогу розробитичимало єдиних, стандартних методів аналізу економічної інформації. Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльністьпідприємств і установа Проте наявні методи аналізу дають змогу вивчатироботу окремих галузей та регіонів і всього господарства країни взагалі. На відміну від предмета об'єкти аналізу — це насамперед окреміекономічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Усі об'єктианалізу у своїй сукупності є предметом економічного аналізу. Об'єктамианалізу, наприклад, можуть бути виробнича та комерційна діяльність,наявність і використання ресурсів, якість продукції та прибуток,ритмічність виробництва тощо. Систематизований перелік об'єктів чи питань аналізу, що вивчаються вкурсі, являють його зміст. І Виникнення та становлення будь-якої науки зумовлюються нагальнимипотребами господарської практики. Розвиток економічного аналізуспричиняється необхідністю періодичної оцінки стану господарських процесів,загальних результатів і нових напрямів у роботі. При цьому особливийінтерес викликає вивчення всіляких недоліків, непродуктивних витрат,збитків, тобто те, що далі поєднується одним поняттям — резерви. У зв'язкуз цим перед економічним аналізом від самого початку було поставленозавдання: 1) оцінка діяльності підприємства, його виробничих та іншихпідрозділів, окремих явищ і показників; 2) пошук і визначення величини внутрішньогосподарських резервів. Згодом перед економічним аналізом життя ставило й інші завдання,розв'язання яких сприяло виникненню нових розділів і напрямів у розвиткукурсу. Найважливішим завданням є сприяння оперативному управліннюпідприємством і поточному контролю, яке, зокрема, започаткувало появуоперативного аналізу. Останнім часом економічний аналіз використовується в аудиторськійпрактиці і податковою адміністрацією і, отже, може розв'язувати новезавдання — контроль за роботою підприємств і установ усіх форм власності. У підручниках інколи наводяться ще й інші завдання. Проте при пильномуїх вивченні можна побачити, що вони або деталізують зазначені вище, абовзагалі є завданнями, які мають розв'язувати інші економічні дисципліни. Обов'язковою умовою будь-якого матеріального виробництва єзабезпеченість відповідними ресурсами. Ощадливе їх використання —повсякденна турбота і обов'язок кожного підприємства. Зменшення питомоговитрачання ресурсів на одиницю кінцевої продукції приводить до зростанняефективності суспільного виробництва, поліпшує всі показники самоговиробника товарів. Існує чимало видів ресурсів. Серед них — природні, виробничі,інтелектуальні, фінансові, валютні тощо. Для виробництва придатна такакласифікація ресурсів: трудові ресурси, основні засоби і предмети праці.Важливими виробничими ресурсами є простір (земельна площа) і час. Ресурсиможуть бути вихідні, природні і похідні, штучні. До останніх належатьтоварні, інформаційні, фінансові, наукові та ін. У процесі виробництва ресурси починають взаємодіяти один з одним. Таківзаємодії мають форму факторів (чинників). Фактор — це рушійна сила будь-якого процесу або -явища, який визначаєїх характер та результат. Інакше кажучи, фактор — це причина, яка впливаєна певний результат (наслідок). На виробництві мають місце чимало причинно-наслідкових зв'язків, а отже, факторів (чинників), виявлення, вимір івивчення яких — важливе завдання економічного аналізу. Фактори класифікують згідно з певними ознаками. Відповідно до простихелементів праці розрізняють трудові і матеріальні фактори. Останніскладаються із сировинних, енергетичних, водних, факторів основних засобівтощо. За місцем дії фактори можуть бути внутрішньогосподарські, галузеві,регіональні, народногосподарські. Розрізняють також фактори кількісні іякісні, інтенсивні та екстенсивні, об'єктивні й суб'єктивні, загальні(комплексні) і поодинокі (специфічні), основні та другорядні тощо. Адже господарська діяльність будь-якого підприємства являє собою ніщоінше, як безперервну зміну форм буття вкладеного ним власного і залученогокапіталу. Рух коштів підприємств, постійна зміна активів, у які вонивкладаються, обов’язково пов’язані з виникненням фінансових відносинпідприємств як суб’єкта ринкових відносин з постачальниками, покупцями, здержавою, з банками, власниками тощо, а також фінансових відносин всерединіпідприємства з його працівниками, з приводу розподілу основних і оборотнихкоштів між структурними підрозділами, з приводу використання прибутку, щозалишився у розпорядженні підприємства після сплати податків та іншихекономічних і соціальних явищ дійсності. Все це дає підставу розглядативсі, без винятку, сторони діяльності підприємства через призму фінансів,фінансового результату, а господарську діяльність підприємства – якфінансову діяльність. Отже, під фінансово-економічним аналізом діяльності підприємства слідрозуміти комплексне вивчення їх функціонування з метою об’єктивної оцінкидосягнутих фінансових результатів і виявлення шляхів подальшого підвищенняприбутковості (рентабельності) при забезпеченні безпечного рівняліквідності. (Коробов) Фінансово-економічний аналіз вивчає економіку підприємства з метоюоцінки результатів їх господарської діяльності і використання фінансовихресурсів, причинно-наслідкові зв’язки, які визначають, виявлення резервів ішляхів підвищення ефективності роботи підприємств. Під фінансово-господарською діяльністю у ринковій економіці розуміють діяльність,спрямовану на раціональне використання наявних власних і залученихфінансових ресурсів з максимальним ефектом (який виражається рівнемприбутковості, рентабельності), на управління всіма господарськимипроцесами у руслі такого спрямування. У господарській діяльності підприємства відбувається багаторізноякісних процесів суспільного виробництва і відтворення, якіпереплітаються та взаємо обумовлюють один одного. Отже, господарськадіяльність – це досить складний об’єкт управління, який вивчається багатьманауками, у тому числі такими економічними науками, як економіка таорганізація виробництва, фінанси, статистика, бухгалтерський облік та інші.Кожна з них досліджує той чи інший бік господарської діяльностіпідприємства. В процесі фінансово-економічного аналізу в умовах ринковоїекономіки вирішуються такі завдання. По-перше, це об’єктивна і всебічна оцінка досягнутих результатівдіяльності підприємства з точки зору їх сумірності з вкладеним капіталом іпоточними витратами на ведення господарської діяльності. Оскількирезультати фінанси-господарської діяльності будь-якого підприємства вумовах ринкової економіки оцінюються головним чином у термінахприбутковості і рентабельності, у коло аналітичних задач, які розв’язуютьсяв процесі аналізу. Виконання сформульованого як перше завдання фінансово-економічногоаналізу здійснюється паралельно з визначенням рівня дотримання вимогліквідності як необхідної умови функціонування підприємств у ринковійекономіці, яка через об’єктивність законів свого існування не забезпечуєжодному суб’єкту господарювання гарантії від банкрутства. Наступним важливим і найбільш трудомістким завданням фінансово-економічного аналізу є виявлення факторів, які визначили той або іншийрезультат фінансово-господарської діяльності підприємства, їхвзаємозв’язків і причинних зв’язків між управлінськими рішеннями, якіприймаються у ході виробничого або іншого підприємницького процесу, ідосягнутими результатами. Сформульовані основні завдання фінансово-економічного аналізудіяльності підприємства не вичерпують його змісту. Паралельно розв’язуєтьсянизка взаємопов’язаних аналітичних задач, критерієм оцінки якості виконанняяких є ступінь впливу на прийняття управлінських рішень і досягненняпідприємством реальних позитивних зрушень від втілення у життя результатіваналізу. Водночас економічна ефективність роботи підприємства як головногооб’єкта фінансово-економічного аналізу не може оцінюватися без урахування івизначення соціальної спрямованості діяльності підприємств та досягнутихрезультатів. Цей аспект проблеми, однак, не можна сприймати лише у межахрозвитку на підприємстві об’єктів соціальної сфери – спрямування того чиіншого обсягу фінансових ресурсів на будівництво житла, утримання закладівохорони здоровя, освіт, культури тощо. Таке розуміння соціального ефектудіяльності підприємств не є повним і вичерпним. Йдеться про такі соціальні“індуктори”, як вплив організації та результатів роботи підприємства настворення в колективах атмосфери творчості, здорового трудового суперництва,стимулювання участі кожного працівника в управлінні, у прийняттігосподарських рішень тощо. Питання організації фінансово-економічного аналізу, йогоінформаційного забезпечення тісно пов’язані з класифікацією аналізу назовнішній фінансово-економічний аналіз та внутрішній фінансово-економічнийаналіз. Зовнішні фінансово-економічний аналіз призначений для так званихзовнішніх споживачів. Призначення аналітичних матеріалів зовнішньогоаналізу визначається виходячи із специфічних потреб перелічених споживачів:контроль за діяльністю підприємства, визначення податкового потенціалу,міри ліквідності та ризику при інвестуванні коштів, перспектив своєчасногоповернення боргів. Зовнішній аналіз з огляду на це має досить загальніоб’єкти дослідження, а саме: динаміка прибутку і рентабельності,ліквідність, платоспроможність. Зовнішній фінансово-економічний аналіз орієнтований на публічну,зовнішню офіційну бухгалтерську та статистичну звітність. Його основнимиінформаційними джерелами виступають насамперед бухгалтерський баланспідприємства, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів,звіт про майновий стан підприємства, документи податкової звітності. Цевідкрита звітна інформація, звідси максимальна відкритість результатіваналізу. Внутрішній фінансово-економічний аналіз – глибший і більш комплексний,оскільки він ґрунтується не тільки на даних публічної звітності, а й навикористанні усіх доступних джерел облікової та поза облікової інформації,виключаючи первісні документи, а також матеріали нерегламентованого, такзваного управлінського, обліку. Такий аналіз призначений головним чином длявикористання керівництвом підприємства при прийнятті рішень з управлінняйого фінансовими ресурсами. Вимоги до кваліфікації економістів-аналітиків,які займаються таким аналізом, звичайно вищі, бо тут практично немає наборустандартних рекомендацій з техніки аналітичної роботи, а міра придатностірезультатів аналізу насамперед від того, наскільки розвинене аналітичнемислення економістів, наскільки вони володіють загальними методами іприйомами аналізу. 1.2 Необхідність та доцільність аналізу показників прибутковості Функціонування підприємства, незалежно від виду його діяльності і формвласності, в умовах ринку визначається його здатністю приносити достатнійприбуток. Прибуток – це кінцевий результат діяльності підприємства, щохарактеризує абсолютну ефективність його роботи.(Поповіч) в умовах ринковоїекономіки прибуток є найважливішим чинником стимулювання виробничої іпідприємницької діяльності підприємства та створює фінансову основу для їїрозширення, задоволення соціальних і матеріальних потреб трудовогоколективу. Також прибуток можна визначити як головне джерело фондупідприємства, з одного боку, а також джерело доходів державного тамісцевих бюджетів. А також прибуток – один із основних господарських показників роботипідприємства. За його допомогою визначаються рівень рентабельності, тобтоприбутковості, а також ефективність функціонування підприємства. Прибутокформується, як різниця між виручкою від реалізації продукції і витратами навиробництво та її продаж. Якщо власні витрати перевищують грошовінадходження від реалізації, мають місце збитки від реалізації. Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумоюотриманого прибутку та рівнем рентабельності. Прибуток підприємстваотримують головним чином від реалізації продукції, а також від інших видівдіяльності ( здача в оренду основних фондів, комерційна діяльність нафінансових та валютних біржах та ін.). Прибуток – це частина чистогодоходу, який безпосередньо отримують суб’єкти господарювання післяреалізації продукції. Тільки після продажу продукції чистий дохід приймаєформу прибутку. Кількісно вона являє собою різницю між чистим виторгом (після виплат податку на додану вартість, акцизного збору та іншихвідрахувань із виторгу до бюджетних і не бюджетних фондів) та повноїсобівартості реалізованої продукції. Об’єм реалізації і величина прибутку, рівень рентабельності залежатьвід вибраної маркетингової і фінансової діяльності підприємства, ціпоказники характеризують всі сторони господарювання. Основними задачами аналізу фінансових результатів діяльності є: . Систематичний контроль за виконанням планів реалізації та отримання прибутку; . Визначення впливу, як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів на фінансові результати; . Вплив резервів збільшення суми прибутку і рентабельності; . Оцінка роботи підприємства за використання можливостей збільшення прибутку та рентабельності; . Розробка заходів, що до використання виявлених резервів. В процесі аналізу господарської діяльності використовують наступніпоказники прибутку: балансовий прибуток, прибуток від реалізації продукції,робіт та послуг, прибуток від іншої реалізації, фінансові результати відпозареалізаційних операцій, прибуток до оподаткування, чистий прибуток. Балансовий прибуток включає в себе фінансові результати від реалізаціїпродукції, робіт та послуг, від іншої реалізації, доходи та витрати відпозареалізаційних операцій. Прибуток до оподаткування – це різниця між балансовим прибутком тасумою прибутку, що обкладається податком на дохід, а також суми пільг заподатком на прибуток, згідно з податковим законодавством, що періодичнозмінюється. Чистий прибуток – це прибуток, що залишається у розпорядженніпідприємства після сплати всіх податків, економічних санкцій та відрахуваньдо доброчинних фондів. (Савицька). Необхідно проаналізувати склад балансового прибутку, його структуру,динаміку та виконання плану за звітний рік. При вивченні динаміки прибуткуслід враховувати інфляційні фактори зміни і суми. Величина балансового, чистого та прибутку до оподаткування залежитьвід багатьох факторів. Крім того слід мати на увазі, що розмір прибутку вбагато чому залежить і від облікової політики, що застосовується на даномупідприємстві. Нормативні акти, що діють на території України, допускають наступніметоди регулювання прибутку суб’єктом господарювання: . Зміна методу нарахування зносу МБЗ; . Застосування різних методів оцінки нематеріальних активів та способів нарахування амортизації; . Вибір метода оцінки використаних запасів; . Зміна строків погашення витрат майбутніх періодів, скорочення яких веде до росту собівартості продукції звітного періоду; . Зміна метода визначення прибутку від реалізації і т.д. Основну частину прибутку підприємство отримує від реалізації продукціїі послуг. В процесі аналізу визначається динаміка, виконання плану прибуткувід реалізації продукції і визначаються фактори зміни його суми. Прибуток від реалізації продукції в цілому по підприємству залежитьвід 4-х факторів першого рівня підпорядкованості: обсяг реалізаціїпродукції, її структура, собівартість та рівень середньо реалізаційних цін. Обсяг реалізації продукції може здійснювати позитивний і негативнийвплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажу рентабельної продукціїприводить до пропорціонального збільшення прибутку. Якщо ж продукція єзбитковою, то при збільшенні обсягу реалізації виникає зменшення сумиприбутку. Структура товарної продукції може здійснювати як позитивний так інегативний вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться доля більш рентабельнихвидів продукції у загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте,і навпаки при збільшенні питомої ваги низькорентабельних видів то загальнасума прибутку зменшується. Собівартість продукції і прибуток знаходяться в зворотнопропорційній залежності і зниження собівартості приводить до відповідногоросту прибутку і навпаки. Зміна рівня середньо реалізаційних цін і величина прибуткузнаходяться у прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сумаприбутку відповідно зросте і навпаки. Узагальнена інформація для аналізу фінансових результатів подана уформі 2 для річної і квартальної бухгалтерської звітності “Звіт профінансові результати”, у формі 1 для річної і періодичної бухгалтерськоїзвітності “Бухгалтерський баланс”, у формі 5 для річної і квартальноїбухгалтерської звітності “Примітка до балансу”. 1.3 Значення аналізу показників рентабельності діяльності підприємства Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяльності, торентабельність характеризує міру цієї ефективності, тобто відносний ступіньприбутковості підприємства або продукції, що виробляється. У загальнійформі рентабельність як відношення прибутку до витрат чи застосованихресурсів. Рентабельність застосованих ресурсів є рентабельністю підприємства.Цей показник може бути визначений, як відношення прибутку підприємства досукупності виробничих фондів, балансових активів, власного чи акціонерногокапіталу. Останній показник цікавить насам перед акціонерів і майбутніхінвесторів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів. Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на їївиробництво і збут. Перед усім обчислюється рентабельність усієїреалізації, як відношення прибутку від реалізації до повної собівартостіреалізованої продукції. Рентабельність продукції можна розрахувати такожвідношенням прибутку до обсягу реалізованої продукції. У багато номенклатурному виробництві в процесі аналізу рентабельностівиробів слід застосовувати спосіб групування. Насамперед усі виробигрупуються за ознакою, рентабельна чи нерентабельна продукція. При цьомувизначають кількість нерентабельних видів продукції розраховують частину у% до загальної кількості виробів, а також їхню частку в обсязі реалізованоїпродукції. Треба також визначити, чи є серед нерентабельних виробів такі, щовходять до складу найважливіших профільних видів продукції, чи є новіперспективні вироби. Дуже важливо здійснити групування продукції, що виробляється, зарівнем рентабельності: . Вироби з низькою рентабельні стю; . Вироби з середньою або нормальною рентабельні стю; . Вироби високорента бельні. При цьому потрібно дати оцінку частки кожної групи в загальному обсязіреалізації. Також здійснюють групування виробів за ознакою ступеня та напрямкузміни рентабельності порівняно з попереднім періодом. При цьому визначаютькількість виробів, по яких: . Рентабельність помітно зросла; . Рентабельність суттєво не змінилась; . Рентабельність знизилась. Групування виробів за названими та іншими ознаками дає змогу кращезрозуміти існуючі проблеми та визначити напрями збільшення прибутковостівиробництва. При цьому треба врахувати дію на рентабельність продукціїтаких чинників: . Зміну ринкових цін на продукцію даного підприємства; . Зміну податку на додану вартість; . Зміну рівня собівартості виробу з усіма факторами, які впливають на неї. Серед чинників, які впливають на собівартість продукції, требазвернути особливу увагу на час випуску продукції. Однією з причин зростаннярентабельності або супровідним їй чинником може бути збільшення обсягіввиробництва цієї продукції. Показник рентабельності продукції в цілому по окремих видах продукціїта асортиментно-структурних зрушень у реалізації продукції. Рентабельність підприємства – найбільш узагальнюючий показник йогодіяльності. В ньому синтезуються всі фактори виробництва і реалізаціїпродукції, оборотність господарських коштів і позареалізаційних фінансових результатів.(Івахненко) Отже показники рентабельності більш повно ніж прибуток, відображаютькінцеві результати господарювання, тому що їх величина показуєспіввідношення факту з дійсними або використаними ресурсами. Їхвикористовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент вінвестиційній політиці та ціноутворенні. Показники рентабельності можливо об’єднати у декілька груп: . Показники, що характеризують окупність витрат виробництва та інвестиційних проектів; . Показники, що характеризують прибутковість продажів; . Показники, що характеризують прибутковість капіталу та його частин. Всі показники можуть розраховуватись на основі балансового прибутку,прибутку від реалізації продукції та чистого прибутку. Отже, рентабельність як показник дає уявлення про достатністьприбутку порівняно з іншими окремими величинами, що впливають навиробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську діяльністьпідприємства. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ АПФ “ТАВРІЯ” 2.1 Аналіз складу і динаміки балансового прибутку Відкрите акціонерне товариство Агропромислова фірма “Таврія”розташоване на півдні України, в межах міста Нова Каховка Херсонськоїобласті. Основу виноградарства на Нижньодніпровських пісках було закладено вкінці VVIII сторіччя швейцарсько-німецькими колоністами. Зумовлено це буловідповідними природнокліматичними умовами: легкі ґрунти та багатство сонця. На базі товариства виноградарів у 1929 році був створений радгосп“Перемога наймитів”, який у 1960 році було перейменовано в радгосп-завод“Таврія”. Відкрите акціонерне товариство Агропромислова фірма “Таврія”зареєстровано Новокаховський виконкомом 2 жовтня 1998 року. ВАТ АПФ“Таврія” засновано рішенням представництва ФДМУ м. Нова Каховка від 24лютого 1998 року №7. Агропромислова фірма “Таврія” – відкрите акціонерне товариство.Очолює підприємство голова правління Сидоренко Олександр Миколайович . Голові правління підпорядковані: заступник по промисловості, якому всвою чергу підпорядковані: головний інженер, головний технолог, а їмначальники виробничих цехів та допоміжних служб; заступник по комерційнимсправам керує начальниками відділів постачання, маркетингу та торгівлі. ВАТ АПФ “Таврія” є засновником двох дочірніх підприємств, товариств зобмеженою відповідальністю: ДП “Таврія 1” та “Таврія 2”, які займаютьсявирощуванням сільськогосподарської продукції, яка є сировиною длявиробництва вин та коньяків. Майнова та організаційна структура побудоваАПФ “Таврія” зображена на рисунку 2.1. Промисловість підприємства представлена: . Первинним виноробством, виробничі потужності якого складають 20 тис. тон переробки винограду; . Вторинним виноробством з обсягом обробки та випуску вина в пляшковому розливі до 600 тис. дал; . Коньячним виробництвом з виробітком коньячних спиртів до 500тис. дал., а випуском коньяків щорічно – 350 тис. дал.; . Виробництво міцних напоїв – 200тис. дал Забезпечення виноградом для виробництва вин і коньяків здійснюється зарахунок власних площ та близько розташованих виноградарських господарств.Надходження вантажів на адресу АПФ “Таврія” та відправка продукції покупцяздійснюється автотранспортом та по залізниці. Крім того, поблизузнаходиться річковий порт Каховка та морський порт Херсон.|ВАТ АПФ "Таврія" ||Обслуговуючі підрозділи та| |Допоміжні підрозділи та ||цехи (бухгалтерія, | |дільниці (механічна та ||економічний підрозділ, | |ремонті служби, ||лабораторія, склади, | |енерго-дільниця, ||фірмові магазини, гаражі, | |компресорна, сантехнічна||охорона.) | |служба.) ||Основні підрозділи ||та цехи ||Дочірне підприємство | |Підрозділи вторинного ||"Таврія 1" (основна | |виноробства (цех розливу,||діяльність вирощування | |цех відвантаження, ||та збір винограду). | |посудний). ||Підрозділи первинного | |Підрозділи ||виноробства (цех | |коньячноговиробництва ||вино-матеріалів, | |(перекур-ний цех, цех ||переробки та зберігання,| |витримки, дільниця ||бродильне). | |утилізації). ||Дочірне підприємство||"Таврія 2" (основна ||діяльніст ||вирощування та збір ||винограду). | Рис. 2.1 Майнова та організаційна структура ВАТ АПФ "Таврія"Підприємство має загальну потужність по одночасному зберіганню: . Виноматеріалів – 1686 тис. дал.; . Коньячних спиртів – 971 тис. дал.; . Спирту-ректифікату – 100 тис. дал. В тому числі ємності для зберігання та обробки коньячних спиртів(табл. 2.1) Таблиця 2.1 Ємності для зберігання та обробки коньячних спиртів.| Найменування | Кількість, |Обсяг, || | |тис.дал. || |шт. | ||Бочки дубові |4720 |206,8 ||Бути дубові |156 |99,8 ||Ємності емальовані |559 |628,3 ||Ємності купажні |4 |20,0 ||Ємності по обробці холодом |11 |16,2 ||всього | |971,0 | Виробництво достатньо забезпечене: . Електроенергією (потужність 4 трансформаторних підстанції 4160 кВт); . Теплом (котельна продуктивністю 19,6 кел/год); . Водою (4 артезіанські свердловини загальною потужністю 785 м3/год); . Холодом (холодильно-компресорна установка потужністю 2000 ккал/год) Для випуску готової продукції є в наявності три лінії розливупотужністю 6000 пляшок на годину. Сувенірне оформлення продукціїздійснюється використанням ручної праці. Контроль за відповідністю сировини і готової продукції вимогамстандарту здійснює акредитована виробнича лабораторія з наявністю обладнаньі спеціалістів, серед яких мікробіологи та спеціалісти по визначенню вмістуметалів. Питання охорони навколишнього середовища контролюється спеціалістами,екологічної небезпеки підприємство н несе, про що свідчить екологічнийпаспорт встановленого зразка. Майже всі види виробничої діяльності підприємства пройшлиліцензування. В Україні та за її кордоном вже давно набули слави коньяки “Таврія”,“Каховка”, “Херсон”, “Дніпро”, вони готуються з відбірних високоякіснихконьячних спиртів, виготовлених за класичною технологією. У 1988рспеціалістами заводу винайдені і затверджені нові марки групи КВВК “Оріана”8 – річної витримки і 10 –річної витримки коньяк групи КС “Асканія” З 1952р розпочато випуск виноградних вин, розроблені і освоєнівисокоякісні десертні вина, напівсухі вина, сухі вина. Асортимент винопродуктів дуже широкий і різноманітний. Але в останні роки підприємство робить акцент на виробництвіординарних та марочних коньяків, попит на які дає можливість росту. Проаналізуємо прибутковість (рентабельність) ВАТ АПФ “Таврія”, дляцього насамперед проаналізуємо склад та динаміку валового прибутку.Спочатку, за даними “Звіту про фінансові результати” здійснимо загальнуоцінку виконання плану підприємства з валового прибутку. Для цьогопобудуємо аналітичну табл. 2.2 Як видно з табл. 2.2 порівняно з 2000 роком у 2001 році валовийприбуток зріс на 14978 тис. грн., а у 2002 році зменшився на 10400 тис.грн. Найбільшу долю у валовому прибутку займає прибуток від реалізаціїпродукції у 2000році він складав 97,58%, а у 2001 та 2002 роках ми бачимопоступове зниження долі цього показника відповідно 95,39% і 94,31% , цевикликано збільшенням долі покупної продукції, та долі реалізації власноїпродукції через фірмові магазини. Збитковими для підприємства є продукціярослинництва хоча у 2002році прибуток від неї збільшився але збитки 2001року досить значні, так само збитковими є і продукція тваринництва,продукція їдальні. 2.2 Асортиментна політика підприємства, її вплив на формуванняприбутку. Основну частину прибутку підприємство отримує від реалізаціїпродукції. В процесі аналізу вивчається динаміка, а також визначаютьсяфактори зміни її суми. Прибуток від реалізації в цілому по підприємствузалежить від чотирьох факторів першого рівня підпорядкованості: обсягреалізації продукції (VРП); її структури (УДі); собівартості (Сі) та рівнясередньо реалізаційних цін (Ці). Т а б л и ц я 2 . 2 Вихідні данні для факторного аналізу прибутку від реалізації, тис. грн..|Показники |2000р |Показники |2001р |Показники |2002р || | |2000р | |2000р | || | |перераховані | |перераховані | || | |на обсяг | |на обсяг | || | |продажу 2001р.| |продажу 2002р | ||Виручка від реалізації продукції без ПДВ,|49256 |44615 |72600 |36763 |107606 ||акцизного податку та інших відрахувань з | | | | | ||виручки | | | | | ||Повна собівартість реалізованої продукції|28014 |25375 |36380 |20052 |81786 ||Прибуток від реалізації продукції |21242 |19241 |36220 |16710 |25820 || |456914 | |413867 | |334207 ||Обсяг реалізації | | | | | | Т а б л и ц я 2 . 3 Аналіз складу та динаміки валового прибутку за 2000 – 2002р.|показники |2000р |2001р |2002р |Зміни валового || | | | |прибутку по відношенню|| | | | |до 2000р., в тис. || | | | |грн.. ||База |база |база |база |база |21242 ||Умов. 1 |факт |база |база |база |19241 ||Умов. 2 |факт |факт |база |база |19375 ||Умов. 3 |факт |факт |факт |база |47225 ||факт |факт |факт |факт |факт |36220 | В табл. 2.4 за базу ми брали 2000 рік, за фактичні - показники2001року, для розрахунку потрібно розрахувати коефіцієнт виконання планувін розраховується за формулою Крп = ?VРПі ф / ?VРПі б (2.1) Для 2001року цей показник становить 0,9058, а для 2002 року 0,7314.За аналогом табл. 2.4 побудуємо табл. 2.5 де за базу візмем показники2000р., а фактичними – показники 2002р. Таблиця 2.5Розрахунок впливу факторів першого рівня на суму прибутку від реалізації|показники |Обсяг |Структура |ціна |собівартіс|Сума || |реалізації|товарної | |ть |прибутку, || | |продукції | | |тис. грн. ||База |база |база |база |база |21242 ||Умов. 1 |факт |база |база |база |15536 ||Умов. 2 |факт |факт |база |база |16711 ||Умов. 3 |факт |факт |факт |база |87554 ||факт |факт |факт |факт |факт |25820 | Якби не змінився розмір інших факторів, сума прибутку повинна була бзменшитись на 9,42% у 2001р, і на –26,86% у 2002р, та відповідно скласти19241тис. грн., і 15536 тис. грн. Потім визначаємо суму прибутку прифактичному обсязі реалізації та структурі реалізованої продукції, але заплановою собівартістю та плановими цінами. Для цього ми від умовної виручкивіднімаємо умовну суму витрат: ?(VРПі ф * Ці б) – ?(VРПі ф * Сі б).Прибуток за таких умов склала у 2001р - 19375 тис. грн., у 2002р –16711тис. грн.. Підрахуємо скільки підприємство отримало б прибутку зафактичним обсягом реалізації, структурі та цінах, але за базовоюсобівартістю продукції. для цього від фактичної суми виторгу слід віднятиумовну суму витрат: ?(VРПі ф * Ці ф) – ?(VРПі ф * Сі б). Сума прибутку уданому випадку для 2001р – 47225тис. грн., а для 2002р – 87554тис. грн.. За даними табл. 2.4 та 2.5 можна встановити, як змінилась сумаприбутку за рахунок кожного фактора у 2001,та 2002роках. Покажемо це уформі таблиці (табл. 2.6) Таблиця 2.6 Розрахунок зміни суми прибутку за рахунок кожного фактору|Зміна суми прибутку за |розрахунок |2001р |2002р ||рахунок: | | | ||Обсягу реалізації |Пумов 1 – Пб |-2001 |-5706 ||продукції | | | ||Структури товарної |Пумов 2 - Пумов |134 |1175 ||продукції |1 | | ||Середніх цін реалізації |Пумов 3 - Пумов |27850 |70843 || |2 | | ||Собівартості реалізованої|Пф - Пумов 3 |-11005 |-61734 ||продукції | | | ||всього | |14978 |4578 | Результати розрахунків показують, що збільшення прибутку відбулосяпереважно за рахунок збільшення середньо реалізаційних цін. У зв’язку зізбільшенням собівартості продукції сума прибутку зменшилась у 2001р на11005тис.грн., а у 2002р на 61734тис. грн.. Також негативно вплинуло наприбуток і зменшення обсягу реалізації, через який сума прибутку зменшиласьвідповідно у 2001р – 2001тис. грн., 2002р – 5706тис.грн.. Слід проаналізувати також зміни бази та динаміку прибутку відреалізацій окремих видів продукції, величина якої залежить від трьохфакторів першого порядку: обсягу продажу продукції (VРПі), собівартості(Сі) і середньо реалізаційних цін (Ці). Факторна модель прибутку відреалізації окремих видів продукції має вигляд: Пі = VРП і * (Ці – Сі) . (2.2) Розрахунок впливу факторів на зміну суми прибутку за окремими видамипродукції виконується методом базисних підстановок: П б = VРП б (Ц б – С б) ; П умов 1 = VРП ф (Ц б – С б); П умов 2 = VРП ф (Ц ф - С б); П ф = VРП ф (Ц ф – С ф).Розрахунок впливу факторів: ?Пзаг = П ф - П б; ?Пvрп = П умов 1 - П б; ?П ц = П умов 2 - П умов 1; ?П с = П ф - П умов 2 . Розрахунок зміни прибутку за окремими видами продукції для ВАТ АПФ“Таврія” зведемо в табл. 2.7. Так як асортимент випускаємої продукції досить широкий є доцільнимзгрупувати продукцію в однорідні групи: вина столові (А), вина кріплені(Б), міцні напої (В), коньяки ординарні (Г), коньяки марочні (Д), одиницівиміру декалітри. Данні, подані в табл. 2.7 показують, за якими видами продукцій зміниприбутку є позитивними, а за якими негативними і яки фактори вплинуливідповідно позитивно і негативно, і в якій мірі. На ВАТ АПФ “Таврія” порівняно з 2000р ми спостерігаємо для 2001рприбутковими є всі види продукції, а вже у 2002р ми бачимо що продукція А іБ є збитковими . Найбільш негативний вплив здійснили такі фактори:зменшення обсягу виробництва і збільшення собівартості продукції. Прибуткиу 2001 році отримані переважно за рахунок збільшення цін реалізації. Для оцінки асортиментної політики підприємства, використовується ціласистема показників у тому числі і отримання максимального прибутку. На ВАТзміни структури реалізації продукції сприяли збільшенню прибутку у 2001рна134 тис. грн., а у 2002р на 1175 тис. грн., так як в загальному обсязіреалізації збільшилась питома вага високорентабельних видів продукції. Таблиця 2.8 Дані для факторного ананлізу прибутку від реалізації окремих видів продукції|Види |Кількість реалізованої |Середня ціна |Собівартість 1дал |Сума прибутку ||проду|продукції, дал |реалізації, грн.. |продукції, грн. |від реалізації продукції, ||кціїз| | | |тис. грн.. ||а | | | | ||група| | | | ||ми | | | | || | | | | || | | | | || |загальне |У тому числі за рахунок || | |Обсягу реалізації |ціни |собівартості ||Обсяг реалізації продукції, дал. |208912 |309717 |268265 ||Ціна реалізаії, тис. грн. |0,14252 |0,15698 |0,25293 ||Собівартість продукції, тис. |0,07581 |0,14516 |0,17822 ||грн.. | | | ||Утому числі питомі змінні |0,05564 |0,10655 |0,13082 ||витрати, тис. грн.. | | | ||Сума постійних витрат, тис. грн. |4214 |11958 |12716 ||Прибуток, тис. грн.. |13935,865 |3660,854 |20042078 | Розрахунок впливу факторів на зміну суми прибутку виконаємо методомбазисних підстановок: П б = К б (Ц б – Vб) – Н б ; П умов. 1 = К ф (Ц б – Vб) – Н б; П умов. 2 = К ф( Ц ф – Vб ) – Н б; П умов. 3 =К ф( Ц ф – Vф) – Н б; ПФ =К ф( Ц ф – Vф) – Нф;Покажемо ці розрахунки у формі таблиці (табл.2.12). Таблиця 2.12 Факторний аналіз прибутку за виробом Г 2000-2001р|показники |Обсяг |ціна |Змінні |Постійні |Сума || |реалізації | |витрати |витрати |прибутку, || | | | | |тис. грн. ||База |база |база |база |база |13935,86 ||Умов. 1 |факт |база |база |база |22694,21 ||Умов. 2 |факт |факт |база |база |27172,72 ||Умов. 3 |факт |факт |факт |база |11405,03 ||факт |факт |факт |факт |факт |3660,854 | Аналогічний розрахунок зробимо для періоду 2000-2002р, в табл.2.13 Таблиця 2.13 Факторний аналіз прибутку за виробом Г 2000-2002р|показники |Обсяг |ціна |Змінні |Постійні |Сума || |реалізації | |витрати |витрати |прибутку, || | | | | |тис. грн. ||База |база |база |база |база |13935,86 ||Умов. 1 |факт |база |база |база |19092,86 ||Умов. 2 |факт |факт |база |база |59462,99 ||Умов. 3 |факт |факт |факт |база |28543,84 ||факт |факт |факт |факт |факт |20042,078 | Розрахунок змін прибутку та його складових зведемо в табл. 2.10. В таблиці зведемо показники і покажемо зміни прибутку за виробом Гу 2001 і 2002 роках. Таблиця 2.14 Розрахунок зміни прибутку за рахунок кожного фактору|Зміна суми прибутку за |розрахунок |2001р |2002р ||рахунок: | | | ||Обсягу реалізації |Пумов 1 – Пб |-11241,65 |5157 ||продукції | | | ||Середніх цін реалізації |Пумов 2 - Пумов 1 |4478,51 |40370,13 ||Змінні витрати |Пумов 3 - Пумов 2 |-15767,69 |-30919,15 ||Постійні витрати |Пф - Пумов 3 |-7744,18 |-8501,76 ||всього | |-10275,01 |6106,22 | Порівнявши отримані результати даними табл..2.7, що розраховані замоделлю (2.3), помітно, що вони дещо різні. За рахунок спаду виробництва у2001році підприємство втратило не 11875.29тис.грн., а 11241,65тис.грн.,тоді як у 2002 році за рахунок збільшення обсягу реалізації прибутокзбільшився не на 6105,55, а на 6106,22. Хоча різниця і незначна, але вонасвідчить. Що розглянута методика дозволяє більш вірно визначити впливфакторів на зміну суми прибутку, так як вона враховує взаємозв’язокобсягу виробництва, собівартості та прибутку. РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВАТ “АПФ “Таврія” 3.1 Аналіз рівня рентабельності виробничої діяльності Показники рентабельності характеризують ефективність роботипідприємства в цілому, прибутковість різних напрямків діяльності(підприємницькою, виробничою, івенвестиційною), окупність витрат і тд. Вонибільш повно, ніж прибуток, характеризують кінцеві результатигосподарювання, тому що їх величина вказує на співвідношення ефекту зреальними або використаними ресурсами. Їх використовують для оцінкидіяльності підприємства та як інструмент в інвестиційній політиці таціноутворення. Показники рентабельності можна об’єднати в декілька груп: . Показники, що характеризують окупність витрат виробництва та інвестиційних проектів; . Показники, що характеризують прибутковість продажу; . Показники, що характеризують прибутковість капіталу та його частин. Всі показники можуть бути розраховані на підставі балансовогоприбутку, прибутку від реалізації продукції та чистого прибутку. Рентабельність виробничої діяльності (окупності витрат) – відношеннявалового (П рп ) або чистого прибутку (ЧП) до суми витрат по реалізованійпродукції(З рп ): RЗ= П рп / З рп , або RЗ=ЧП / З рп . Він показує , скільки підприємство має прибутку з кожної гривні,витраченої на виробництво і реалізацію продукції. може розраховуватись вцілому по підприємству, окремим його підрозділам і видам продукції. Аналогічним чином визначається окупність інвестиційних проектів:отримана або очікувана сума прибутку від проекту відноситься до сумиінвестицій в даний проект. Рентабельність продажу – відношення прибутку від реалізації продукції,робіт та послуг або чистого прибутку до отриманого виторгу (В): RЗ= П рп / В, або RЗ=ЧП / В. Характеризує ефективність підприємницької діяльності: скільки прибуткупідприємство має з гривні продаж. Широко застосовується цей показник вринковій економіці. Розраховується в цілому по підприємству та окремимвидам продукції. Рівень рентабельності виробничої діяльності, розрахований в цілому попідприємству, залежить від трьох основних факторів першого порядку: зміниструктури реалізованої продукції, її собівартості та середніх цінреалізації. Факторна модель цього показника має вигляд: R = П(при VРП общ.., УД і, Ц і, Сі) / И(при VРП общ.., УД і* Сі). (3.1) Розрахунок впливу факторів першого порядку на зміни рівнярентабельності в цілому по підприємству виконаємо методом базиснихпідстановок, використовуючи данні табл. 2.3, 2.4, 2.5: Rб = П б (при VРП общ б.., УД б, Ц б, Сб) / З б (при VРП общ. б., УД б* Сб); Rумов1 = П умов 1 (при VРП общ ф.., УД б, Ц б, Сб) / З умов (при VРП общ. ф., УД б* Сб); Rумов2= П умов 2 (при VРП общ ф.., УД ф, Ц б, Сб) / З умов 1 (при VРП общ. ф., УД ф* Сб); Rумов3= П умов 3 (при VРП общ ф.., УД ф, Ц ф, Сб) / З умов 2 (при VРП общ. ф., УД ф* Сб); R ф = П ф (при VРП общ ф.., УД ф, Ц ф, Сф) / З ф (при VРП общ. ф., УД ф* Сф); ? R заг = R ф - RбВ тому числі: ? R vрп= R умов 1 - Rб ? R уд= R умов1 – Rумов2 ? R ц = R умов3 – Rумов2 ? R = R ф – Rумов3 Факторний аналіз рентабельності виробничої діяльності в цілому попідприємству покажемо в табл. 3.1 і 3.2. Таблиця 3.1 Факторний аналіз рентабельності виробничої діяльності в цілому по підприємству 2000-2001р|показники |Обсяг |Структура |ціна |собіва- |Рентабель- || |реалізації |реалізованої | |ртість |ність, % || | |продукції | | | ||База |база |база |база |база |75,83 ||Умов. 1 |факт |база |база |база |131,88 ||Умов. 2 |факт |факт |база |база |75,82 ||Умов. 3 |факт |факт |факт |база |186,10 ||факт |факт |факт |факт |факт |99,56 | Аналогічну таблицю побудуємо для показників за період 2000-2002р утаблиці 3.2 Таблиця 3.2 Факторний аналіз рентабельності виробничої діяльності в цілому по підприємству 2000-2002р| |Обсяг |Структура |ціна |собівар- |Рентабель- || |реалізації |реалізованої | |тість |ність, % || | |продукції | | | ||База |база |база |база |база |75,83 ||Умов. 1 |факт |база |база |база |131,88 ||Умов. 2 |факт |факт |база |база |83,33 ||Умов. 3 |факт |факт |факт |база |436,63 ||факт |факт |факт |факт |факт |31,57 |Розрахунок впливу факторів зведемо до табл.. 3.3 Таблиця 3.3 Розрахунок впливу кожного фактора на рентабельність виробничої діяльності|Зміна рентабельності за |розрахунок |2001р |2002р ||рахунок: | | | ||Обсягу реалізації |Rумов 1 – Rб |56.05 |56.05 ||продукції | | | ||Структури реалізованої |Rумов 2 - Rумов |-56.06 |-48.55 ||продукції |1 | | ||Середніх цін реалізації |Rумов 3 - Rумов |110.28 |353.3 || |2 | | ||Собівартості |Rф - Rумов 3 |-86.54 |-405.06 ||всього | |23.73 |-44.26 | Отримані результати свідчать про те, що у 2001р рівень рентабельностізріс завдяки підвищенню середнього рівня цін на збільшення обсягуреалізації, зростання собівартості знизило рівня рентабельності на 86.54%, а також рентабельності знизилась через зниження питомої ваги більшрентабельної продукції. У той же час у 2002 році ми бачимо зниженнярентабельності на 44.26% це сталося через різке підвищення собівартостіпродукції, навіть значне підвищення середньо реалізаційних цін не перекрилотакі зрушення в собівартості продукції. Тепер проведемо факторний аналіз рентабельності за кожним видомпродукції, застосуємо ту ж класифікацію що і в другому розділі. Рівеньрентабельності окремих видів продукції залежить від зміни середньореалізаційних цін і собівартості одиниці продукції: Rі = Пі / Зі = VРП і(Ці – Сі) / VРП і* Сі = Ці – Сі / Сі (3.2) Розрахунок впливу цих факторів на зміну рівня рентабельності проведемометодом базисних підстановок, використовуючи дані табл. 2.7: Rб = Ц б – С б / С б; Rумов = Ц ф – С б / С б; Rф = Ц ф – С ф / С ф;Дані наведемо в табл. 3.4. А в таблиці 3.5 проведемо факторний аналізрентабельності окремих видів продукції. як видно з таблиці позитивнізрушення спостерігаються у 2001 за продукцією виду А, Б, Д, в цьому роцірентабельність знизилась за продукцією видів Б (кріплені вина) та Г(коньяки ординарні), на 23,51% і відповідно на 79,85%, це сталося упершому випадку через зниження цін, а у другому через збільшення витрат . У 2002році знизилась рентабельність за всіма видами продукції аленайбільші зрушення відбулися за видами Г, Д вони відповідно знизились на46,07% та на 117%, це викликано збільшенням собівартості відповідно на192% і 229%. Таблиця 3.4 Дані для факторного аналізу рентабельності окремих видів продукції|Види продукції|Середня ціна реалізації, грн..




Нажми чтобы узнать.

Похожие:

Фінансовий аналіз рентабельності iconФінансовий аналіз економічного проекту
Фінансовий аналіз являє собою спосіб накопичення, перетворення та використання інформації фінансового характеру
Фінансовий аналіз рентабельності icon«Фінансовий аналіз»
Фінансовий аналіз є одною із найважливіших функцій управ­ління. Він дає змогу визначити конкурентоспроможність суб'єкта господарювання...
Фінансовий аналіз рентабельності iconВступ
Розділ аналіз фінансових результатів І рентабельності пат «Універсал Банк»
Фінансовий аналіз рентабельності iconФінансовий аналіз

Фінансовий аналіз рентабельності iconФінансовий аналіз діяльності підприємства

Фінансовий аналіз рентабельності iconТема: Аналіз беззбитковості проекту План
Критерії ефективності проектів (чиста теперішня вартість; внутрішня норма рентабельності; коефіцієнт вигід/витрат)
Фінансовий аналіз рентабельності iconВажливою є диференціація факторів на кількісні та якісні при розрахунку
Аналіз ефективності використання основних фондів виконують на основі: показників фондовіддачі, фондоозброєності, рентабельності
Фінансовий аналіз рентабельності iconВажливою є диференціація факторів на кількісні та якісні при розрахунку
Аналіз ефективності використання основних фондів виконують на основі: показників фондовіддачі, фондоозброєності, рентабельності
Фінансовий аналіз рентабельності icon6. Аналіз необоротних активів
Необоротні активи характеризують майнові цінності підприємства, що не мають натурально речової форми, але беруть участь у господарській...
Фінансовий аналіз рентабельності iconОцінка фінансового стану І фінансових результатів діяльності фірми
Фінансовий аналіз являє собою спосіб накопичення, перетворення та використання інформації фінансового характеру
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы