Природно-ресурсный потенциал Днепропетровской области icon

Природно-ресурсный потенциал Днепропетровской области



НазваниеПриродно-ресурсный потенциал Днепропетровской области
Дата конвертации13.07.2012
Размер175.62 Kb.
ТипРеферат
Природно-ресурсный потенциал Днепропетровской области


Мінистерство освіти України Київський національний торговельно-економічний університет Кафедра зовнішньоекономічної діяльності Курсова робота з курсу “Розміщення продуктивних сил” на тему “Природно-ресурсний потенціал Дніпропетровської області” Студента 1 курсу ОФФ 4 групи денної форми навчання Горевого Миколи Миколайовича Науковий консультант, Головня Ю.І. Київ,2000 ПЛАНВступ..............................................1. Роль природних ресурсів у формуванні економічного потенціалу2. Структура, розміщення та економічна оцінка природно-ресурсногопотенціалу Дніпропетровської області3. Провідні галузі господарства Дныпропетровської області області, щорозвиваються під впливом її природно-ресурсного потенціалу4. Проблеми антропогенного впливу на навколишнє природнєсередовище...............................5. Найважливіші напрями раціоналізації використання охорони і відтворенняприродно-ресурсного потенціалу Дніпропетровськоїобласті........................Висновки...........................................Література......................................... ВступМоя курсова робота – “Природно-ресурсний потенціал Дніпропетровськоїобласті”- має важливий характер, тому що природні умови істотно впливаютьна особливості й засади територіальної організації виробництва, а щоголовне, на нас з вами, на ЛЮДЕЙ.Природні умови, до яких выдносять клімат, рельєф, геологічну будову,географічне положення, можуть в одному випадку гальмувати розвитоксуспільного виробництва та вважатись несприятливими для людини, а в іншому- створювати сприятливі умови для технічного та матеріального прогресу:нормальне зволоження, достатня річна сума додатніх температур, родючістьрівнинного грунту, наявність тих або інших природних ресурсів, а такожкорисних копалин може бути одним із головних стимулів, поштовхом длярозвитку економіки області, регіону, країни в цілому. Природні умовисправляють істотний вплив на по-перше людину, яка буде в них працювати,структуру народного господарства країни, регіону та види виробництва, щозалежать від природних умов. Присутність або брак якихось природних умов,диктує розміщення продуктивних сил на території. Щоправда, інколи, череззміну природних умов - доводиться перерозподіляти продуктивні сили натериторії. Природні ресурси є тим елементом продуктивних сил, на який спрямованапраця людини. Вигідність чи невигідність використання природних ресурсіввизначають за критеріями господарської віддачі цих ресурсів при порівняннізатрат на їх освоєння і переробку. Ці затрати залежать від виду ресурсу,його місця перебування і корисного вмісту. Вони не є постійними, а можутьзростати чи знижуватись залежно від об'єктивних економічних обставин. З економічного погляду, вони виражають категорію оборотних фондів,тобто частини виробничих фондів, яка повністю споживається в кожномувиробничому циклі і яка цілком переносить свою вартість на створенупродукцію і для продовження виробництва відтворюється як у натуральній,так і у вартісній формі після кожного циклу.Варто зазначити, що який би природно-ресурсний потенціал на мала країна,регіон чи область, найважливішим критерієм його корисності є економічнаоцінка, тобто уміння як найменше його витрачати, а отримувати максимальнувіддачу, та не приносити великої шкоди природно-територіальному комплексу.1. Роль природних ресурсів у формуванні економічного потенціалуПочинаючи ций розділ, треба по-перше зазначити, що чіткого визначення“потенціал” та “ресурси” не мають. У різних тлумачних виданнях, зекономічної та соціальної географії світу, можна знайти таке формулювання:природно-ресурсний потенціал (ПРП) території (акваторії) — це сукупнапродуктивність природних ресурсів, засобів виробництва і предметівспоживання, яка виражається у Їх сукупній споживній вартості, У такомурозумінні ПРП території (акваторії) посідає цілком певне місце в системі"суспільство — природа".Сфера взаємодії природи й суспільства охоплює не лише безпосередньоексплуатовані, а й усі розвідані природні ресурси, що складають ПРПтериторії, оскільки в перспективі, решта теж може бути залучена донародногосподарського обігу.Разом із поняттям ПРП території (акваторії) використовують терміни"потенціал ландшафтний", "потенціал природних ресурсів".Потенціал ландшафтний характеризує фізичний стан і енергетичнузабезпеченість географічних ландшафтів, які визначають їхню здатністьвиконувати природоохоронні та соціально-економічні функції, а такожзадовольняти суспільні потреби через різні види природокористування.Потенціал природних ресурсів — це здатність природного комплексу або йогоокремих компонентів задовольняти потреби суспільства в енергії, сировині,здійсненні різноманітних видів господарської діяльності. Величинапотенціалу природного і потенціалу ландшафтного, на відміну від природно-ресурсного, оцінюється в природних (натуральних) показниках (мм/рік —водний, кВт-год — енергетичний та ін.).За системним ученням, ПРП території акваторії — цілісна системаскладноорганізованих об'єктів. Його цілісність визначається закономірнимсполученням взаємноумовлених природних і соціально-економічних зв’язків ізалежностей, що поєднують територіальне всі природні ресурси. ПРП — цеоб'єктивна дійсність і водночас — сукупність економічних відношень, щоскладаються на базі його використання.Найважливішою властивістю ПРП території як системи є те, що він становитьприродний комплекс, у якому існують тісний взаємозв'язок та ієрархічнапідпорядкованість усіх компонентів, що його складають. Зміни в одному з нихвикликають відповідні зміни в іншому, й навпаки.Для ПРП території характерна наявність компонентної, функціональної,територіальної та організаційної структур.Компонентна структура ПРП — це внутрішні та міжвидові співвідношенняприродних ресурсів (лісових, земельних, водних тощо). Щодо цього ПРПтериторії (акваторії) може бути поділений на такі групи ресурсів:мінеральні (паливно-енергетичні й металеві корисні копалини, неруднасировина, сировина для металургійної промисловості, гірничо-хімічнасировина, будівельні матеріали), водні (поверхневий стік, підземні води),земельні (з урахуванням сільськогосподарського призначення Й характеругрунтового покриву), лісові (щорічний приріст деревини), природно-рекреаційні (рекреаційні території, придатні для створення санаторно-курортних закладів, баз відпочинку, туристичних маршрутів тощо).Функціональна структура ПРП відображає класифікацію природних ресурсів заїхньою здатністю до формування комплексів та участі в територіальномуподілі праці, що втілюється в господарській спеціалізації окремих територій(видобуток вугілля, лісове господарство тощо).Територіальна структура ПРП характеризує різні форми просторовоїорганізації природно-ресурсних комплексів ( вугілля + залізна руда длявиплавлення металу тощо).Організаційна структура ПРП розглядає природні ресурси під кутом зоруЇхньої самоорганізації, самовідтворення, а також щодо ефективності їхньоїексплуатації, охорони й відтворення. Розвиток ПРП території в часі має циклічний характер і веде доформування ресурсних циклів, які відображають життєдіяльність потенціалуприродних ресурсів. Під ресурсним циклом розуміється сукупність перетвореньі просторових переміщень певної речовини або групи речовин, що присутні навсіх етапах використання його людиною (виявлення, підготовка доексплуатації, вилучення з природного середовища, перероблення, споживання,повернення в природу) в межах суспільної ланки загального кругообігу даноїречовини на Землі. Важливе значення в системі раціонального природокористування масприродно-ресурсне районування. Воно базується на економіко-географічномувивченні ПРП і відображає підсумки еколого-економічної оцінки ПРП, даєзмогу встановити не тільки якісні, а й певні кількісні межі ресурсу. Крімцього, природно-ресурсне районування розкриває особливості організаційноїструктури ПРП як системного утворення в компонентному,функціональному й територіальному аспектах. У практичному аспекті природно-ресурсне районування може слугувати науковим обгрунтуванням для схемкомплексного використання, охорони Й відтворення ПРП, тобтоприродокористування в цілому.Раціональне використання та охорона ПРП — найважливіша проблема сучасностів багатьох регіонах світу. Під охороною ПРП розуміють систему заходів, щоспрямовані на підтримання якісних і кількісних параметрів йогопродуктивності в інтересах розвитку суспільства. Відтворення ПРП можнарозглядати як процес відновлення попереднього стану й збільшенняпродуктивності природних ресурсів території. Охорона і відновлення ПРП охоплює широкий комплекс заходів щодофункціонування природокористування — технологічних, відтворювальних,господарських.Важливим завданням природокористування є також відновлення природнихресурсів, щонайперше родючості грунтів, відновлення рибних ресурсів,продуктивності лісів і т. ін. Господарські заходи пов'язані зудосконаленням територіальної організації в природокористуванні,розробленням схем комплексного використання, охорони природних ресурсів(їхніх окремих компонентів), провадженням ефективної цінової політики,викликаної введенням плати за користування природними ресурсами.Високий рівень концентрації промисловості в багатьох регіонах світу,інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, не завжди виважена зекономічного погляду політика в розміщенні й розвитку окремих галузейвиробництва призвели до надмірних техногенних навантажень на природніресурси. Іноді вплив господарської діяльності на довкілля зрівняний зприродними катаклізмами.В умовах ринкової економіки найважливішою проблемою в системіприродокористування є відпрацювання механізму фінансування природозахиснихзаходів. У багатьох країнах світу для вирішення цієї проблеми вводятьсяекологічні податки, плата за користування природними ресурсами, пільги прикредитуванні ресурсозберігальних технологій тощо. Корисним ринковиммеханізмом стимулювання виробництва альтернативної екологічної продукції єекобанки.Обмін речовиною між суспільством і природою поділяється на основні ресурсніцикли й підцикли:1) цикл енергоресурсів і енергії з енергохімічним і гідроенергетичним підциклами;2) цикл металорудних ресурсів і металів з коксохімічним підциклом;3) цикл неметалевої викопної речовини з групою підциклів — гірничо-хімічних, мінеральних, будівельних матеріалів, особливо цінних і рідкихнерудних корисних копалин;4) цикл лісових ресурсів і лісоматеріалів з лісохімічним підциклом;5) цикл ґрунтових і кліматичних ресурсів та сільськогосподарської речовини;6) цикл ресурсів фауни й флори з серією підциклів, що розвиваються на базі біологічних ресурсів вод, ресурсів мисливського господарства та корисних дикоростучих плодів і рослинності. Діяльність людини додає до ПРП території (акваторії) якісно нову ознаку:поряд із самоорганізованою вона стає керованою системою, спрямованістьфункціонування якої підпорядкована не лише саморегуляції потоків речовини,енергії та інформації, а й економічним інтересам. Маючи безпосереднійзв'язок із суспільним виробництвом, із задаволенням потреб людей, ПРПтериторії (акваторії) великою мірою є фактичним потенціалом усьогоподальшого прогресу суспільства. Структура, розміщення та економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу Дніпропетровської області Дніпропетровська область утворена 27 лютого 1932 року. Розташована упівденно-східній частині України, в басейні середньої та нижньої течіїДніпра. Межує на півночі з Полтавською та Харківською областями, на сході –з Донецькою, на півдні – з Запорізькою і Херсонською, на зході – зМиколаївською та Кировоградською областями. Займає площу 31 тис. кв.км., тобто майже 7 % площі держави. Населенняприблизно 3893 тис. чоловік. Дніпропетровська область Поділяється на 20районів, має 19 міст, у т.ч. 10 областей підпорядкування, 54 селищаміського типу, 1452 сільські населені пункти.[1] Вигідне географічнеположення, значні поклади корисних копалин, розтушування у фізико-географічній зоні, сприятливі грунтово-кліматичні умови, густа транспортнасітка сприяють розвиткові господарського комплексу області. Центр Дніпропетровської області – місто Дніпропетровськ. Вінрозташований на берегах нижної течії судноплавного Дніпра на шляху міжвугільним Донбасом і залізорудним Криворіжжям. Місто є найбільшим в Україніта одним з найбільших у світі центром чорної металургії та звязаних з неюгалузей. В промисловості зайнято 32,7 % усіх працюючих, на транспорті 9,4%, у будівництві 9,2 %[2]. У місті є два потужні металургійні, дватрубопрокатні і коксохімічні заводи, функціонують великі підприємстваважкого машинобудування по випуску металургійного обладнання,верстатобудівельний, електровозний, вагоно-ремонтний, паровогомашинобудування, важких пресів. Поверхня області – хвиляста рівнина з розвинутою долинно-балковоюсіткою. Геоструктурну основу території області становлять три регіони.Правобережна частина знаходиться у межах Придніпровського і частковоКіровоградського блоків Українського щита, складених метаморфічними таінтрузивними породами докембрійського фундаменту, на поверхні якого залягієпокрив осадочних відкладів. Північно-західна частина лівобережжя являєсобою схил Дніпровсько-донецької западини, південно-східна – Донецько-Орільську сідловину. На поверхні фундаменту, зануреного на глибину до 4-5км., залягає товща осадочних порід від девону до неогену. Майже суцільнийантропогенний покрив представлений переважно лісовидними утвореннями, а врічкових долинах – піщаними алювіальними відкладами. Поверхня області –хвиляста рівнина висотою 100-200 м. На північному заході – відрогиПридніпровської височини (вис. До 192 м), яка поступово знижується упівденно-східному напрямі і обривається до долини Дніпра крутим уступом. Накрайньому півдні ця височина переходить у Причорноморську низовину. Лівобережна частина області зайнята Придніпровською низовиною, накрайньому південному сході – відроги Приазовської височини. В ціломуповерхня дуже розчленована глибокими долинами річок, балками та ярами. Область має різноманітні корисні копалини, за запасами деяких з них,зокрема заліз, і марганцевих руд та каоліну, посідає провідне місце вкраїні. На території Дніпропетровської області – Криворізький залізорулнийбасейн та Нікопольський марганцевий басейн. Важливе промислове значеннямають також поклади титанових, цирконієвих, нікелевих та кобальтових руд табокситів. Область добре забеспечена паливними ресурсами (кам’яне вугілляЗахідного Донбасу, буре вугілля, нафта і газ). Різноманітні будівельніматеріали представлені вогнетривкими глинами і вапняками, кварцитами,гнейсами, гіпсом, пісками, гранітами. Є джерела мінеральних вод. Клімат помірно континентальний. Взимкучасто бувають відлиги та значні морози з вітрами, влітку й навесні –суховії та пилові бурі. Тривалість вегетаційного періоду 210 днів. На теріторії Дніпропетровської області – 145 річок, завдовжки понад 10км. Річки належать до басейну Дніпра, який перетинає територію області.Основні його притоки: Оріль та Самара з Вовчою (ліві), Мокра Сура,Базавлук, Інгулець (праві). Річки рівнинного типу, переважно сніговогоживлення. Озер в області небагато, та й вони незначні за своїми розмірами.У межах області – частини Дніпродзержинського, Каховського а такожДніпровського водосховищ. Багато невелих водосховищ та ставків. Дляпостачання питної та технічної води районові Криворіжжя споруджено каналДніпро-Кривий Ріг.Грунт та рослинність. У грунтовому покриві переважають звичайні й південні чорноземи, атакож темно-каштанові, по долинах річок – чорноземно-лучні, дерново-лучні йпіщані грунти. Майже вся територія області розорана. Природна різнотравно-типчакова і типчаково-ковилова рослинність трапляється по схилах балок ірічкових долин. Ліси (заплавні, байрачні) і полезахісні лісові смугизаймають 2,7 % території області. Найбільші масиви лісів – Самарський бір(дубово-сосновий) та Дібровський ліс (дуб, ясен, клен, липа). Областьлежить у степовій зоні, де поєднуються північностепові підвищені тасхилові, на крайньому південному заході – середньорівнинні та схиловопідвищені природно-територіальні комплекси. На території області 123природно-заповідні обєкти (загальна площа 13,5 тис. Га), у т.ч. 15державних заказників (Кільченський, Солоний лиман, Балка Бандурка,Волошанська Дача, Грабівський і т.д.), три памятки природи. У зв’язку звисокою концентрацією промислових підприємств особливе значення має охоронаповітря, значні роботи проводяться по будівництву та реконструкції очиснихспоруд на великих промислових підприємствах.Народне господарство Дніпропетровщина –один з провідних районів залізорудної тамарганцеворудної промисловості та чорної металургії, з розвинутоюенергетикою, машинобудуванням, хімічною промисловістю, виробництвомбудівельних матеріалів, високоінтенсивним сільським господарством, щоспеціалізуєтся на вирощуванні зерна, соняшнику, овочів та м’ясо-молочномутваринництві.Фауна Фауна області представлена степовими і деякими лісовими тваринами (69видів ссавців, 59 риб, 10 земноводних, 12 видів і підвидів плазунів, 246видів птахів)[3]. З хижаків водяться вовк, лисиця, тхір, перевязка, куницялісова та барсук. Провідні галузі господарства Дніпропетровської області області, що розвиваються під впливом її природно-ресурсного потенціалу Промисловий комплекс області спирається на енергетичну базу, щовключає місцеві (кам’яне вугілля, газ) та довізні паливні ресурси. Вугільнапромисловість представлена виробництвом вугілля у Західному Донбасі. ДіютьКриворізька та Придніпровська ДРЕС, Дніпродзержинська ГЕС. Значногорозвитку здобула гірничодобувна промисловість. Найбільші гірничо-збагачувальні комбінати по видобуванню та переробці залізної руди:Південний, Новокриворізький, Центральний, Північний, Інгулецький.Спеціалізацію області визначає наперед чорна металургія. Вона представлена30 підприємствами і об’єднаннями. В області Дніпропетровський таНижньодніпровський трубопрокатні та Нікопольський та Новомосковський трубнізаводи. Розвивається коксохімічна, хімічна та нафтохімічна промисловість,тісно повязана з чорною металургією. Найбільші підприємства хімічноїпромисловості: дніпропетровське виробниче обєднання “Дніпрошина”,дніпродзержинське виробниче обєднання “Азот” та ін. На місцевійметалургійній базі створено металомістке машинобудування, яке представленовиробництвом гірничих та ковальсько-пресових машин, магістральних вагонів,бурякозбиральних комбайнів, баштових кранів, машин та устаткування дляхарчової, лісової, паперової, комбікормової та інших галузей промисловості.Розвинуті хімічна, електротехнічний, комунальне та інші галузімашинобудування. Швидкими темпами розвивається промисловість будівничихматеріалів. Провідні галузі харчової промисловості розміщено по всійобласті (борошно-мельно-круп’яна, олійно-жирова, макаронна, м’ясна,молочна, пивоварна). В Дніпропетровській області 15 комбікормових заводів.Легка промисловість спеціалізується на випуску верхнього трикотажу(Дніпропетровськ), шкіряного взуття (Кривий Ріг), швейних виробів тощо.Деревообробна та паперова промисловість працюють на довізній сировині. УДніпропетровську працює одна з найбільших на Україні паперова фабрика, атакож меблевий комбінат. На терирорії області сформувалися три промислові вузли. Промисловуоснову Дніпропетровського вузла становить чорна металургія та тісноповязане з нею машинобудування та хімічна промисловість. З інших галузейзначне місце займає легка, меблева та будівельних матеріалів промисловість. У структурі промислового виробництва Криворізького вузла переважаютьзалізорудна промисловість та гірничорудне машинобудування у поєднанні злегкою та харчовою промисловістю. Дніпродзержинський вузол виділяється металургією, хімічною та машино-будівною галузями. Їх доповнює легка, харчова, будівельних матеріалів тадеревообробна промисловості. Сільські угіддя займають 2522 тис. га. Площа зрошувальних земель –237.5 тис. га , осушених – 0.7 тис. га. Найбільші зрошувальні системиобласті:Криворізька, Нікопольська, Марганецька. Провідна культура – озимапшениця, вирощують також ярий ячмінь, кукурудзу та зерно, просо, гречку. Зтехнологічних – сонячник, південні коноплі, сою. Значні площі під кормовимикультурами (однорічні та багаторічні трави, кукурудза на силос та зеленийкорм, кормові корнеплоди тощо, а також під овоче-баштанними культурами ікартоплею. Розвиваються садівництво (яблуні, вишні, груші), виноградарствота ягідництво. У тваринництві провідною галуззю є скотарство м’ясо-солочного напряму, розвиваються свинарство, вівчарство, птахівництво,рибництво. Компонентна структура природно-ресурсного потенціалу Дніпропетровської області|Сумарний |Потенціал ресурсів[4] ||потенціал % ,| ||від сумарного| ||по Україні | || |Мінераль|Водних |Земельних |Лісових |Фауністичних |Природно-рекре|| |них | | | | |аційних || | | | | | | ||10,9 |68,9 |4,8 |21,3 |0,3 |0,4 |4,3 | Проблеми антропогенного впливу на навколишнє природне середовище Як завжди, важливою проблемою стосункыв людини та природи, виступаєзапобігання можливим негативним наслідкам впливу людини на навколишнєсередовище. Як бачимо, промисловий потенціал Дніпропетровської області дужевеликий, та людина, використовуючи це, наносить невідтворну шкоду природі.Дуже забруднюють повітря величезні промислові заводи дніпропетровськевиробниче обєднання “Дніпрошина”, дніпродзержинське виробниче обєднання“Азот”, облтепломережа, різні об’єкти чорної металургії, деревообробнікомбінати, машинобудівні, трубопрокатні та трубні заводи. Підприємстваміста найбільше викидають у навколишнє середовище пилу, від якого дужестраждає бюджет міста та області. Значним е збиток й від окису азоту ісірчаного ангідриду відповідно. Найбільші запилювачі міста - об’єктихімічної, коксохімічної промисловості. На багатьох підприємствах містагранична допустима концентрація ( ГДК ) за окремими інгредієнтамиперевищують нормативи, що свідчать про недосконалість технологічнихпроцесів та неуважність до питань охорони природи з боку керівництвапідприємств. Так, на хімічному заводі викиди ксилолу в 34,2 разаперевищують ГДК, толуолу - в 19,5 раза; 44,4 ГДК по пилу на ДОКові,облтепломережа - 13,9 ГДК цієї речовини. Машинобудівний завод забруднюєатмосферу щорічно 40 кг свинцю (2 ГДК), по уайт-спіриту - 4,2 ГДК. Слід відзначити особливу небезпечність для здоров’я населення свинцю,який належить до системних отрут. Економічний збуток від забруднення м. Дніпропетровськ, як великогоекономічного вузла автомобільним транспортом лише на трьох головнихартеріях міста становить 0,86 млн. грн./рік, у т.ч. від окису вуглецю -0,6, вуглеводнів - 0,4, окису азоту – 0.3 млн. грн. на рік. В цілому ж поназваних інгредієнтах щорічно викидається 22,0 тис.т. шкідливих речовин,які приносять шкоду по-перше ж людині. Загальний економічний збиток по м. Дніпропетровськ від забрудненняатмосферного повітря стаціонарними і пересувними джерелами дорівнює 8,53млн. крб./рік Економічний збиток від забруднення атмосфери - лише одна ізскладових інтегрального збитку від забруднення навколишнього середовища,земельних і водних ресурсів як у промисловому, так і в комунальномугосподарстві міста. Все це потребує проведення додаткових досліджень,організації моніторингу природного середовища м. Дніпропетровськ таДніпропетровської області в цілому.Наслідком попереднього, не завжди грамотного і раціонального господарюванняе те, що на території Дніпропетровської області є кілька місцевостей знапруженою екологічною ситуацією. Тут антропогенне навантажання наландшафти значно перевищує їх відтворюючі та захисні можливості, а тому цепризводить до значного погіршення природних умов стосовно виробничихзапитів людини і санітарних вимог її життєдіяльності. Одним з такихрегіонів є промисловий центр - місто Дніпропетровськ, де сконцентрованівеликі промислові підприємства, мешкає 30% жителів області і не доситьсприятливі мікрокліматичні умови. Головними чинниками напруженоїекологічної ситтуаціі е забрудники в атмосферному повітрі, водах міськихрічок-потоків Оріль та Самара, несанкціонавані сміттєзвалища по берегахводойм і пустирях.Друга територія екологічної напруги - це долинні ландшафти річок. Напротязі кількох десятиріч з русла та низької заплави у великих розмірахвидобували гравійно-піщану суміш для будівництва житла, шляхів сполученнята інших народногосподарських потреб. Однак неконтрольована і науковонебезпечна розробка призвела до падіння русел річок. Ця проблема є дужеактуальною для жителів Дніпропетровська, атже це питна вода, без якої небуде працювати жодна галузь промисловості, лише тому, що нема кому буде наній працювати. Ця проблема потребує негайного вирішення владою міста, атженеякісна питна води призводить до зниження загального іммунітету людей, аособливо дітей.Будівництво гребель і великих водосховищ на рівнинних річках завждинегативно позначається на стані природного середовища. Починаєтьсяабразійне руйнування високих берегів, що активізує водну ерозію,підтоплюються чималі території, стрибки рівня води - до 10 метрів -заважають раціонально використовувати ділянки периодичного осушення, а самаводойма перетворилась у громаджувач забрудників, що потрапляють з водою урічку. В Дніпропетровськый області проводиться значна робота по виявленню івзяттю під охорону держави цінних об’єктів природи, що утворюють природно-заповідний фонд області і входять до державного природно-заповідного фонду.Кількість їх зростає з року в рік. Важливою проблемою у всьому світі е ліквідація промислових і побутовихвідходів, сміття. Тепер в обласі під сміттєзвалищами зайнято сотні гектарівземель, які б могли бути використані для інших потреб;при цьому вони у багатьох випадках самі е джерелами забруднення середовища.В Дніпропетровській області понад 41% усього земельного фонду враженоводною ерозією, майже чверть територіі зсувонебезпечна, понад ІОО тис.гаперезволожені. Із загальної площі області 31.9 тис. км2сільськогосподарські угіддя займають 2045 тис.га, або майже 86% території,в тому числі 12,2 під сіножаті та пасовища. Це значно перевищує можливостіландшафтів до саморегуляції, а тому активна водна ерозія завдає великоїшкоди. За підрахунками, внаслідок ерозії втрачається грунту пересічно майже22 тонни з гектара, що еквівалентно втратам до 40% потенційного врожаю. Авсього щорічно в області змивається у річки та водойми біля І 80 тис. тоннгумусу. Ось чому в області для кожного з господарств розроблені схемиландшафтної організації території, які дозволяють так розмістити угіддя поелементах рельєфу та організувати обробку полів, щоб максимально зменшитиабо ж припинити ерозію грунтів і зберегти землю, як для нас, так і длядалеких нащадків.У сільському господарстві основними джерелами забруднення є великітваринницькі комплекси, де не завжди чітко налагодженні вивезення гноївкина поля, і вона потрапляє у найближчі водойми, а також складиотрутохімікатів і мінеральних добрив, які е у кожному господарстві.Останніми роками в Дніпропетровській області заборонене внесенняотрутохімікатів та мінеральних добрив за допомогою авіації, забороненезастосування деяких з них - найбільш стійких і токсичних та організовуєтьсяїх збирання і вивіз на переробку. Усе більших масштабів набуваютьбіологічні методи боротьби із шкідниками сільськогосподарських культур,однак сучасне інтенсивне землеробство неможливе без застосування різниххімічних сполук.Додаток 1 Додаток 2[pic][pic][pic] Додаток 3Список використаної літератури: 1. Географічний словник України т.2 2. Українська енциклопедія України т.11 3. Очерки истории Днепропетровской области, Днепропетровск, 1985 4. Петренко в.М. Лында А. Г. Днепропетровщина заповедная, Днепропетровск 1987 5. Голиков А.П. Вступ до економічної і соціальної географії, - К., 1997.Список літератури"" Географічна енциклопедія України. - К., 199Ї." Дорогунцов С.Г Екологія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К..КНЕУ.1999. " Заблоцький Б Ф Економіка України. - Львів: Львівськийбанківський коледж Національного банку України, 1997. " Заставний Ф.Д. ГеографіяУкраїни: У 2-х книгах. - Львів: Світ, 1994. " Іванух Р., Данилишин Б.Природно-ресурсний потенціал України і шляхи підвищення ефективності його використання // Економіка України. — 1995. - №11.-С.39-45. " Качан ?.П. Розміщення продуктивних сил України. - К.:"Вища школа", 1997. " Симоненко В.К. Регионьї Украиньї: Проблемьі развития. - К.:Наук. думка, 1997. " Следзь Є. Портрет Харьковской обпасти // Финансовая Украйна. -1996. - №43. - С. 39. " Слюсаренко В.К. Зколого-зкономическое районирование. -К.: Наук. думка, 1990. , " Шаблій 0.1. Соціально-економічнагеографія України. - Львів: Видавництво 6. "Світ", 1994.-----------------------[1] Дані можуть трохи не співпадати з сучасними.[2] Дивися додаток 3[3] Дивися додаток 1[4] Дивися додаток 2




Похожие:

Природно-ресурсный потенциал Днепропетровской области iconПриродно-ресурсный потенциал мирового хозяйства 12 Понятие природных ресурсов
Природно-ресурсный потенциал (природные ресурсы) мирового хозяйства многообразен. Он включает минеральные (полезные иско­паемые),...
Природно-ресурсный потенциал Днепропетровской области iconПриродно-ресурсный потенциал Ставропольского края по географии природно ресурсный потенциал ставропольского края исполнитель: ученица 9а научный учитель географии Ставрополь, 2003г

Природно-ресурсный потенциал Днепропетровской области iconПриродно-ресурсный потенциал и отраслевая специализация Тюменской области

Природно-ресурсный потенциал Днепропетровской области iconПриродно-ресурсный потенциал Латинской Америки

Природно-ресурсный потенциал Днепропетровской области iconЭкономический и природно-ресурсный потенциал Японии

Природно-ресурсный потенциал Днепропетровской области iconЭкономический и природно-ресурсный потенциал Японии и его использование

Природно-ресурсный потенциал Днепропетровской области iconКонспект по теме «Природно-ресурсный потенциал области» собеседование
Графические работы с контурными картами. Нанесение основных нефтегазоностных провинций и крупных месторождений нефти и газа (оформленные...
Природно-ресурсный потенциал Днепропетровской области iconТемы вашего учебного проекта
Природно-ресурсный капитал и экологический потенциал России. Оценка и проблемы рационального использования природных ресурсов. Основные...
Природно-ресурсный потенциал Днепропетровской области iconПриродно-ресурсный потенциал современного мирового хозяйства
Научно-технический потенциал и его роль в развитии современного мирового хозяйства
Природно-ресурсный потенциал Днепропетровской области iconВсероссийский заочный Финансово-экономический институт. Финансово-кредитный факультет. Кафедра история экономики, политики и культуры.
Природно-ресурсный и экономический потенциал России как база конкурентоспособности на мировой экономической арене
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы