Використання трудових ресурсів Західної України icon

Використання трудових ресурсів Західної України



НазваниеВикористання трудових ресурсів Західної України
Дата конвертации09.07.2012
Размер325.14 Kb.
ТипРеферат
Використання трудових ресурсів Західної України


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА Інститут економіки, управління і права Кафедра управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил КУРСОВА РОБОТА на тему: Використання трудових ресурсів західних областей України Виконала студентка групи 41 «Фінанси та кредит» 2,5 роки І.С. Веремейчик Науковий керівник: В.Я. БричДо захисту «___» ___________ 2000р. ТЕРНОПІЛЬ-1999ЗМІСТВСТУП 41. ЕКОНОМІЧНІ, ДЕМОГРАФІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ2. СКЛАД І СТАТЕВО-ВІКОВА СТРУКТУРА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ3. СТРУКТУРА ЗАЙНЯТОСТІ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ У СІСПІЛЬНОМУ ВИРОБНИЦТВІ4. ПРИРОДНИЙ ТА МЕХАНІЧНИЙ РУХ НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ5. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ЗАЙНЯТОСТІ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ6. ОСОБЛИВОСТІ МІСЬКОГО ТА СІЛЬСЬКОГО РОЗСЕЛЕННЯ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИВИСНОВОКСПИСОК ЛІТЕРАТУРИВСТУП Перехід до ринкової економіки на сучасному етапі характеризуєтьсяпоступовим зрушенням в структурі зайнятості населення за галузями, сферамита секторами економіки України. Розглядаючи проблеми структурних зрушень векономіці, вітчизняні економісти тривалий час аналіз структури зайнятостіігнорували або, як правило, розглядали як чисто соціальний феномен, щозумовлює інтерес тільки з позиції масштабів безробіття, його професійних істатево-вікових аспектів. Науковий підхід має бути значно глибшим –структурна криза економіки є й кризою структури зайнятості, що склалася внародному господарстві. За умов тривалого кризового скорочення виробництвана тлі прогресуючих інфляційних процесів проблема аналізу та прогнозуваннязайнятості населення постає як важлива для розробки обгрунтованоїкомплексної системи заходів сприяння досягненню повної продуктивної вільнообраної зайнятості, новий зміст якої на етапі ринкової трансформаціїекономіки. До факторів структурних зрушень у зайнятості населення належать:демографічний фактор, державна політика структурної перебудови економіки,інвестиційна та грошово-кредитна політика, державна політика пріоритетногорозвитку окремих галузей і територій, галузеві відмінності в оплаті праціта рівнях доходів населення, соціальна переорієнтація економіки, темпи йефективність проведення роздержавлення та приватизації. Використання трудових ресурсів України залежить від природних,економічних, демографічних та соціальних особливостей економічних регіонівкраїни. Формування та використання ринку праці регіону – серйознаекономічна та соціальна проблема. Реальний стан регіонального ринку праціпов’язаний з трансформацією економічної системи країни та спадомвиробництва, що веде до скорочення попиту на робочу силу. Мета даної курсової роботи – розкрити проблеми сучасного станутрудових ресурсів Західного регіону України, визначити шляхи їх максимальноефективного використання в умовах переходу до ринкової економіки. 1.
ДЕМОГРАФІЧНІ, ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ Україна у 90-х роках увійшла до числа країн, де спостерігаєтьсяабсолютне зменшення чисельності населення. З 1991 року почалося природнезменшення населення – природний приріст став негативним – кількістьпомерлих перевищила кількість народжених на 39 тис. Рівень народжуваності вУкраїні після 1945р. ніколи не повертався до довоєнного. Однак помітнезростання загального коефіцієнта смертності в Україні почалося у 90-з рр.За період 1990-1996рр. Коефіцієнт смертності зріс більше ніж на 20%, акоефіцієнт народжуваності зменшився на 28,35%. Зміни показників природногоруху населення за період1990-1996рр. Зображені у таблиці 1.1, а такожпредставлені у графіках 1.2 та 1.3 окремо для міського та сільськогонаселення. Табл.1.1 Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного руху населення за 1990-1996рр. (на 1000 чоловік)|Природний рух |1990р.|1991р.|1992р.|1993р.|1994р.|1995р.|1996р.||населення | | | | | | | ||Кількість народжених,| | | | | | | ||всього |12,7 |12,1 |11,4 |10,7 |10,0 |9,6 |9,1 ||Міське населення |12,7 |11,9 |11,0 |10,1 |9,3 |8,8 |8,4 ||Сільське населення |12,7 |12,6 |12,0 |12,0 |11,6 |11,1 |10,7 ||Кількість померлих, |12,1 |12,9 |13,4 |14,0 |14,7 |15,4 |15,2 ||всього |10,2 |10,8 |11,4 |12,2 |12,8 |13,6 |13,3 ||Міське населення |16,1 |17,2 |17,6 |18,5 |18,8 |19,1 |19,2 ||Сільське населення | | | | | | | ||Природний приріст | | | | | | | ||населення, всього |0,6 |-0,8 |-2,0 |-3,5 |-4,7 |-5,8 |-6,1 ||Міське населення |2,5 |1,1 |-0,4 |-2,1 |-3,5 |-4,8 |-4,9 ||Сільське населення |-3,4 |-4,6 |-5,1 |-6,5 |-7,2 |-8,0 |-8,5 | Рис. 1.2 Коефіцієнти народжуваності за 1990-1996рр. (на 1000 чоловік) Рис. 1.3 Коефіцієнти смертності за 1990-1996рр. (на 1000 чоловік) Як видно з таблиці, у 1996р. коефіцієнт народжуваності у міськихпоселеннях був приблизно на 21,5% менше, ніж у сільських, а коефіцієнтсмертності – на 31,7%. У 1990р. коефіцієнти народжуваності сільського таміського населення були рівними, а коефіцієнт смертності міського населеннябув на 37% менше ніж коефіцієнт смертності сільського населення. Це вказуєна те, що за період 1990-1996рр. Народжуваність зменшувалась у містахнабагато швидше ніж у селах трохи повільніше ніж у селах, у той час яксмертність зростала у селах трохи повільніше ніж у містах. Однією з важливих рис сучасної демографічної ситуації слід вважатизменшення коефіцієнта народжуваності в міських населених пунктах і меншоюмірою в сільських , та збільшення додатньої різниці між рівнемнароджуваності в селах та містах. Негативні тенденції у зміні рівнів народжуваності і смертностівідповідно впливають на показники відтворення населення. Нетто-коефіцієнтвідтворення населення, який характеризує заміну існуючого поколіннянаступним за умов існуючого рівня смертності і народжуваності у віковихгрупах населення, зменшився з 1990р. по 1995р. на 29,1%, зокрема, в міськихпоселеннях – на 32,2% і на 22,9% - в сільській місцевості. Депопуляція справляє значний вплив на вікову структуру населення.Кількість літніх осіб збільшується, натомість кількість дітей у віці до 15років зменшується. За 1995-1996рр кількість осіб пенсійного віку зросла в1,8 раза. Кількість пенсіонерів у розрахунку на кількість населенняпрацездатного віку зросла з 0,48 у 1980р. до 0,76 у 1996р., тобто в 1,56раза. Це означає, що дедалі менша кількість працівників і платниківподатків повинна буде утримувати дедалі зростаючу кількість пенсіонерів. Зменшенню абсолютної кількості трудових ресурсів у 90-х рр.(здебільшого внаслідок змін у віковій структурі населення) не сприяютьтенденції розвитку ринку праці в Україні. Відбувається стрімке падіннярівня реальної заробітної плати, зростання безробіття і вимушеної неповноїзайнятості населення. Абсолютна кількість трудових ресурсів за 1990-1996рр.зменшилась на 6,66%, зайнятість – 11,3%. У 1996р. кількість працівників,які знаходились у відпустках без збереження заробітної плати, становила23,8% до загальної кількості робітників і службовців, що на 24,4% вищерівня 1995р., а працювали в режимі неповного робочого дня (тижня) 8,6%загальної кількості робітників і службовців, що на 42,3% загальноїкількості робітників і службовців, що на 42,3% вище рівня 1995р. Негативні тенденції природного руху в Україні у 90-х рр. поєднуютьсяіз змінами якісних характеристик відтворення населення, що має прояв упадінні рівня особистого споживання товарів і послуг збільшенні питомоїваги витрат на харчування у структурі особистого споживання тощо. У 1996р.57% доходів громадян України витрачалось на харчування. Про зростаннябідності свідчать зміни у споживанні окремих продуктів харчування на душунаселення. За період 1990-1996рр. споживання на душу населення м’яса ім’ясопродуктів в перерахунку на м’ясо зменшилося на 46,2%, молока імолочних продуктів – на 38,4, фруктів і ягід – на 21,9, яєць – на 40, олії– на 28,4, овочів і баштанних – на 16,1, риби – на 75,4, цукру – на 34%. Швидке погіршення соціально-економічних умов життя широких верствнаселення тягне за собою погіршення санітарно-гігієнічних умов інеадекватність усіх видів обслуговування. Результати багатьох санітарно-епідеміологічних обстежень підтверджуютьтой факт, що поширення соматичних та психічних захворювань, а такожвідхилень від норм соціальної поведінки відбиває соціальну кризу нашогосуспільства. Психічні розлади, алкоголізм, зловживання іншими «соціальнимитоксинами» та лікарськими засобами, розлад сімейного життя, бездоглядністьдітей процвітають там, де послаблені соціальні зв’язки, стосунки маютьбезособовий характер. Там, де господарча і особливо виробнича діяльність узанепаді, відчуваються негативні наслідки для здоров’я і добробутунаселення, збільшуються випадки психічних розладів, зростає злочинність. Для стабілізації й зростання виробництва необхідне ефективне державнерегулювання економічних відносин, упровадження в практику науково-технічного прогресу, енерго-та матеріалозберігаючих технологій,виготовлення конкурентоздатної продукції. Потрібна селективна інвестиційната фінансово-кредитна підтримка підприємств, що простоюють. Прискореномувиходу вітчизняної економіки з кризи сприятиме підтримка та й стимулюваннярозвитку малого підприємництва і самозайнятості населення, реформуванняподаткової системи, легалізація тіньового капіталу, збільшення обіговихкоштів, підвищення платоспроможності підприємств і населення. Структурне та якісне оновлення товаровиробництва і ринковоїінфраструктури, зростання основних фондів підприємств немождиві безінвестування в економіку країни. Базою для залучення інвестицій є природно-ресурсний потенціал. У Західних областях України є значні природні ресурси(мінерально-сировинні, земельні, лісові, водні та рекреаційні). Та все жсумарний природно-ресурсний потенціал в Західних областях нижчий, ніж вінших областях України. Західний регіон завжди мав надлишок трудових ресурсів іхарактеризувався підвищеним рівнем відтворення населення. В 1997р. рівеньзайнятості населення (відсоток зайнятих у всіх сферах економічноїдіяльності з-поміж загальної чисельності населення) для України та їїЗахідного регіону становив відповідно 44,8 і 43,5%. Якщо врахувати, що вЗахідній Україні існує вимушена неповна зайнятість, то реальні відмінностівиявляться ще більшими. Крім того в Україні, порівняно з іншими державами,невисокий рівень заробітної плати. У 1997р. частка виплат на оплату праці всобівартості виробленої продукції становила в середньому в Україні 18,2%,водночас як у країнах Західної Європи значення цього показника перебуваютьв межах від 40 до 60%. Якщо відношення середньомісячної заробітної плати вУкраїні до такого самого показника у її Західному регіоні в 1990р.приблизно дорівнювало 1,13, то в 1993р. це співвідношення було 1,24, а в1997 і в січні 1998р. – 1,3. За значенням цього показника у січня – вересні1998р. Тернопільська, Чернівецька, Волинська і Закарпатська області займалиостанні місця в Україні. Окрім демографічної складової, до основних компонентів трудовогопотенціалу населення регіону належить його здоров’я та освітньо-професійнийрівень. За узагальнюючий показник стану здоров’я населення регіону можнавзяти очікувану тривалість життя при народженні. Для населення Українизагалом цей показник був постійно меншим, аніж для її Західного регіону івпродовж тривалого періоду до 1990р. і після 1995р. залишився незмінним.Лише на цьому часовому проміжку він зменшивсяв україні від 71 до 67, а ,наприклад, у Львівській області – від 72 до 70 років. Причини такоїситуації зі здоров’ям були закладені ще в період до проголошеннянезалежності України. Адже,про стан здоров’я населення свідчить і кількістьзахворювань. Ще за радянських часів імперська влада за допомогоюколоніальної адміністрації штучно перетворила нашу країну зі сприятливимикліматичними умовами за достатньої кількості родючих земель, харчових таінших продуктів на зону екологічного лиха, апогеєм якого стала аварія наЧАЕС. На профіль виробництва в Західному регіоні впливають не лише природніресурси, а й те, що він значно пізніше від інших територій України ввійшовдо системи суспільного поділу праці колишнього СРСР. У межах регіонусформувався комплекс, у структурі якого переважали галузі, що вироблялизасоби виробництва та підприємства ВПК. Тут набули розвиткумашинобудування, виробництво будівельних матеріалів, гірничо-видобувна,хімічна, деревообробна, легка і харчова промисловості. Під частрансформації економіки України на ринкову, провести конверсію,перепрофілювання, диверсифікацію, реструктуризацію чи іншу перебудовувиробництва дуже важко. Сільське господарство у Західному регіоні розвинуте достатньо,зокрема, на територіях з гористою місцевістю, хоча у валовому продуктісільського господарства з-поміж усіх соціально-економічних районів Українинайбільша роль належить Центральному і Західному районам. Актуальнимипроблемами залишаються приватизація землі, підтримка аграрного виробника,підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивностітваринництва. За аналізом, проведеним Ф.Заставним, обсяг виробництвавалової продукції сільського господарства в розрахунку на одного мешканцялише в Закарпатській, Львівській та Івано-Франківській на 25-35% нижчий, ав усіх інших областях регіону на 7,5-36% вищий, ніж значення аналогічногосередньодержавного показника. Обсяг виробництва товарної продукціїпромисловості в розрахунку на одного мешканця в усіх областях регіонунижчий від значення відповідного показника для України загалом, аВолинська, Закарпатська, Тернопільська і Рівненська області займають завеличиною цього показника у країні останні місця. Із поглибленням економічної кризи Україна, й зокрема її західніобласті, вкрай мало використовують наявний інвестиційний потенціал. Цетакож підтверджує динаміка продуктивності праці. Якщо індекс продуктивностіпраці в промисловості взяти в 1990р. за 100%, то в 1997р. в Україні віндосягав 75%, а у Волинській, Львівській, Закарпатській і Тернопільськійобластях – відповідно 45, 48, 52 і 55%. Нині є потреба у зовнішніх тавнутрішніх інвестиційних вкладеннях для фінансування випуску продукції урізних галузях, створення нових виробничих потужностей та робочих місць. Регіональна структура закордонних вкладень капіталу відповідаєінвестиційній привабливості територій України. Зважаючи на те, що,порівняно з іншими, західні області менш привабливі для іноземнихінвесторів, то відповідно менші вкладення в них закордонного капіталу. Дещокращий стан цього показника у Львівській та Закарпатській областях, аЧернівецька область за його значенням перебуває на останньому місці з-поміжобластей України. Обсяг закордонних вкладень на одного мешканця в західномурегіоні майже вдвічі менший, ніж загалом у країні (див таблицю 1.4). Напочаток 1997р. підприємства з іноземними інвестиціями забезпечували уЛьвівській області майже 10 тис. робочих місць. Але такі підприємства незабезпечують економічного зростання й вирішення проблеми зайнятості врегіоні. Обсяги виробництва цих підприємств на той час становили лише 3%загального обсягу виробництва в цій області, а кількість новоутворенихробочих місць не сягала навіть 1% зайнятих у народному господарствіобласті. Низький рівень привабливості західного регіону, порівняно з іншимитериторіями України для закордонних інвесторів змушує всіляко розширюватипопит на робочу силу в ньому, передусім за рахунок внутрішніх вкладень.Необхідно використати специфіку регіону для поліпшення його інвестиційногоіміджу і стимулювання притоку в його економіку іноземного капіталу. Требавизначити пріоритети економічного розвитку. Такими можуть бутиагропромисловий комплекс, лісова й деревообробна галузі, машинобудування,рекреаційно-туристичний комплекс. Враховуючи надлишок працездатногонаселення, тут варто розвивати трудомісткі виробництва та невиробничусферу. Табл. 1.4 Прямі закордонні інвестиції у західному регіоні України|Показник |Загальний обсяг інвестицій, |Питома вага в загальному |Припадає вкладень на одного || |млн.дол. |обсязі інвестицій, % |мешканця, дол || |01.01.95|01.01.97|01.07.98|01.01.95|01.01.97|01.07.98|01.01.95|01.01.97|01.07.98|| |р. |р. |р. |р. |р. |р. |р. |р. |р. ||Загалом Україна |483,5 |1438,2 |2469,9 |100 |100 |100 |9,4 |28,4 |48,9 ||Західний регіон |69,9 |137,5 |260,3 |14,2 |9,6 |10,5 |7,1 |14,0 |26,1 ||Області: | | | | | | | | | ||Волинська |2,2 |10,6 |29,3 |0,5 |0,7 |1,2 |2,1 |9,9 |27,5 ||Закарпатська |14,0 |28,9 |53,4 |2,9 |2,0 |2,2 |10,9 |23,7 |41,6 ||Івано-Франківська |12,3 |18,7 |27,3 |2,5 |1,3 |1,1 |8,4 |12,9 |18,8 ||Львівська |26,9 |54,6 |81,9 |5,6 |3,8 |3,3 |9,8 |20,0 |30,1 ||Рівненська |8,7 |8,3 |43,4 |1,8 |0,6 |1,8 |7,3 |7,0 |36,6 ||Тернопільська |3,4 |10,6 |15,6 |0,7 |0,7 |0,6 |2,9 |9,1 |13,4 ||Чернівецька |2,4 |5,8 |9,4 |0,5 |0,4 |0,4 |2,5 |6,1 |10,0 |2. СКЛАД І СТАТЕВО-ВІКОВА СТРУКТУРА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ Аналіз статево-вікової структури населення Західної України свідчитьпро перевагу жінок у загальній чисельності населення. Ця перевагахарактерна і для більшості вікових груп. Серед міських жителів перевищеннякількості жінок над кількістю чоловіків має місце з 17-річного віку, асеред сільських лише після 42 років. Населення Західного регіону України належить до категорії старого.Причому вікова структура жінок старіша, ніж чоловіків, бо молодші віковігрупи серед жінок складають меншу питому вагу, ніж серед чоловіків, а середстарших вікових груп жінок значно більше. Вважаючи, що активним агентом зайнятості є населення працездатноговіку, є цікавим відстеження змін щодо регіональних співвідношень міжвіковими групами в регіонах. Ці пропорції в цілому по Україні в 1996р.становили: група молодша від працездатного віку до загальної чисельностінаселення становила 22,2%, частка населення працездатного віку – 55,6%, астарша від працездатного віку – 22,2%. За регіонами ці пропорції коливалисьвідповідно від 19,8, 51,0, 29,2% у Чернігівській області до максимальногорівня в м. Києві, де вони становили 21,4, 62,4 та 16,2%. Що стосуєтьсярозбіжностей в областях за показником частки населення молодшого відпрацездатного віку в загальній кількості населення, то тут найбільшийрівень припадав на Волинську (25,4%), Закарпатську (26,9%), Івано-Франківську (25,1%), Рівненську (26,2%) області. Це становище свідчить проособливе значення вирішення проблем, пов’язаних із забезпеченнямсоціального захисту підростаючого покоління та підготовки молоді дотрудової діяльності. Регіональні розбіжності за таким показником, як частка населення, щостарша за працездатний вік, становлять від згаданих 16,2% у м. Києві та16,9% у Закарпатській, до 29,2% у Чернігівській областях. Приблизно в такихсамих інтервалах, а саме понад 25% ця частка складає у Вінницькій – 26,5,Полтавській – 25,5, Сумській – 25,8, Хмельницькій – 25,2, Черкаській –25,4%. Це дає підстави вважати, що в цих областях соціальна політика маєвраховувати ці демографічні особливості як у питаннях зайнятості людейпохилого віку, але за станом здоров’я спроможних та бажаючих працювати, такі в питаннях соціального забезпечення. Повікова структура населення формує певну структуру трудових ресурсів,що можна прослідкувати на регіональному рівні. Регіональні пропорції втрудових ресурсах мають розбіжності, які відрізняють одну область від іншоїу 5-8 і більше разів. Найбільші трудові ресурси зосереджені в Львівськійобласті, частка яких у загальній кількості трудових ресурсів Українистановить понад 5%. Найменшу частку трудових ресурсів мають Житомирська,Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Тернопільська таЧернівецька області. Частка кожної з них становить від 1,8 до 3% загальноїчисельності трудових ресурсів. Серед областей з високим рівнем працюючих пенсіонерів та підлітків(понад 4% від загальної чисельності по Україні) – Вінницька та Хмельницькаобласті. Найменша частка працюючих пенсіонерів та підлітків у Волинськійобласті – до 1,1%. Регіональний розподіл населення, зайнятого в народному господарствіобластей характеризується такими особливостями. Майже 11% загальноїчисельності зайнятих у народному господарстві України припадає на Донецькуобласть. Друге місце посідає Дніпропетровська, частка якої становить 8%.Коливання областей та регіонів за часткою зайнятих у народному господарстві України становить 1:7,2. Певні особливості в регіональному розрізі маютьтакі показники, як частка зайнятих працездатного віку у народномугосподарстві. Найвища частка зайнятих у народному господарстві осібпрацездатного віку має місце у Київській області (без м. Києва), де цейпоказник становить 76,5%. Друге місце займає Черкаська область – 72,1%. Від70 до 73% мають Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Полтавська.Найменший рівень за цим показником займає Закарпатська область, де вінстановить 51,7%. Цікавим для практичних висновків щодо вибору напрямів регулюваннязайнятості та її галузевої структури в окремих регіонах має оцінка часткипрацюючих пенсіонетрів та підлітків у складі регіональних трудовихресурсів. Висока частка населення старших віковиих груп у загальнійчисельності населення Чернігівської області обумовила найвищу часткупрацюючих пенсіонерів та підлітків у трудових ресурсах (16,7%). Такий самовідсоток має ї Хмельницька область, де теж невисока частка населенняпрацездатного віку, а також Львівська і Сумська області – по 11%. Понад 10%становить цей показник у Вінницькій, Київській. Полтавській та Рівненськійобластях. Водночас Державною службою зайнятості в областях було зареєстрованопонад 113 тис.чол. незайнятих трудовою діяльністю. Найбільша їх частка уІвано-Франківській та Львівській (по 9,6%), Житомирській і Закарпатській(по 7,3%). Серед загальної чисельності незайнятих трудовою діяльністю майже70% становлять жінки і близько 40% - молодь віком до 28 років. Економічно активне населення України в останньому кварталі 1997р.становило близько 26,1 млн.осіб, або 70,8% усього населення віком від 15 до70 років. Економічно активні особи за статевою ознакою розподіляються майженаполовину: 50,7% репрезентували жінки, 49,3% - чоловіки. З кожних трьохекономічно активних осіб двоє мешкають у містах, відповідно одна особа – населі. Рівні економічної активності населення характеризуються диференціацієюза статтю, віком і типом поселення. Хоча жінок України традиційнохарактеризують високі трудові орієнтації (потенційні й реалізовані), протерівень їхньої економічної активності нині все ж нижчий від чоловічого: з-поміж жінок віком від 15 до 70 років економічно активних осіб у 1997р. було2/3, а в складі відповідного контингенту чоловіків – ѕ. Певна «перевага»жінок за чисельністю з-поміж економічно активних осіб спостерігається вбільшості вікових груп: у наймолодшій (15-19 років), середніх (між 30 і 55роками) і зовсім незначна – у найстарших (після 60 років.). Лише у віковомуінтервалі від 20 до 30 років і у віці 55-59 років чисельно переважаютьпредставники чоловічої статі. Формою реалізації економічної активності населення, тобто йогопрагнення застосувати свої професійні знання та навички, є трудовазайнятість. Зайнятими економічною діяльністю вважаються особи віком від 15до 70 років, які виконують роботу за винагороду за наймом на умовах повногочи неповного робочого часу, працюють індивідуально (самостійно) або уокремих громадян, на власному (сімейному) підприємстві. Зайняті особи – цеосновна частина економічно активного населення. Чисельність осіб, зайнятихекономічною діяльністю становить близько 23,8 млн. (91,1% економічноактивного населення). Частка зайнятих чоловіків віком від 15 до 70 років узагальній їх чисельності впродовж 1995-1997рр. залишилась майже незмінною,показник зайнятості жінок зазнав хвилеподібних коливань, у результаті якихза два роки підвищився на 1,0%. Нині зайнятість жінок в інтервалі від 15 до70 років у загальній їх чисельності у середньому на 10,5% нижча, ніжпредставників чоловічої статі. Перевищення рівнів зайнятості чоловіківспостерігається в усіх вікових групах, досягаючи максимуму впісляпрацездатному віці: якщо зайнятість жінок 45-49 років нижча зачоловічу лише на 0,7%, жінок 30-34 і 40-44 років – на 1,5%, то в інтервалі55-59 років – на 44,1%, а між 60 і 70 роками – на 24,1%. Віковими групами,в яких частка зайнятих у чисельності населення відповідного віку найбільша,є групи осіб 35-39, 40-44, 45-49 років – у жінок в середньому 86,2%,чоловіків – 87,6%. У суміжних із вказаними вікових групах 25-29, 30-34, 50-54 років частка зайнятих хоч і дещо менша, але все ж перевищує 4/5населення. З-поміж 20-24-річних осіб жіночої статі зайнято трохи більше3/5, а у чоловіків – 2/3, у складі 55-59-річних жінок – понад 2/5 протиблизько ѕ у чоловіків; серед старших 60 років – майже ј і 1/3 відповідно, ав наймолодшій групі – дещо більше 12% (у обох статей).Про деякі особливостіскладу зайнятого населення можна дізнатись з рис 2.1. Рис.2.1 Статево-віковий склад зайнятого населення, % до загальної Чисельності зайнятих осіб віком від 15 до 70 років 6 5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5 6 7 З-поміж усіх зайнятих осіб у 1997р. було 51,1% жінок і 48,9%чоловіків. При цьому за досліджуваний період частка жінок у складі зайнятихпідвищилась, чоловіків – знизилась. Нині зайняті жінки переважають унайчисленніших середніх вікових групах населення – між 30 і 55 роками.Найпомітнішою ця жіноча перевага є у групах 45-49, 40-44 і 50-54 років.Віковою групою, де з відчутним розривом переважають чоловіки, єпісляпрацездатний щодо жінок інтервал 55-59 років. Окрім того, чоловіківсеред зайнятих дещо більше між 20 і 30 роками. Загалом у віці від 25 до 50років сконцентровано майже 2/3 усього зайнятого населення. Середній вікчоловіків та жінок, зайнятих економічної діяльністю, становить 40,8 років.3. СТРУКТУРА ЗАЙНЯТОСТІ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ У СУСПІЛЬНОМУ ВИРОБНИЦТВІ Найактивнішим агентом виробництва є населення в працездатному віці.Тоді як населення молодше і старше працездатного віку виступає якконтингенти, що зайняті навчанням чи належать до пенсіонерів, а в цілому,включаючи і дітей, формують певне економічн навантаження на працездатненаселення. Таким чином, співвідношення контингентів молодше працездатного,працездатне та старше працездатного, а також довжина робочого періоду іучасть в трудовій діяльності населення поза робочого віку, впливають наумови економічного розвитку та продуктивність економіки певного регіону.Враховуючи, що ці процеси на регіональному рівні в Україні маютьвідмінності, визначення рівня і тенденцій зайнятості в аспектідемографічних процесів має значення для розробки державної політики врозміщенні продуктивних сил і пріоритетів соціальної політики на рівнірегіонального самоврядування і державної підтримки. Динаміка рівня економічної активності населення, що розраховується якспіввідношення зайнятих до всього населення, залежить від віковоїструктури, а також від статево-вікової зайнятості. Населення України в 1996р. становило близько 51,3 млн. чол., трудовіресурси - понад 30,1 млн.чол, тоді як у народному господарстві було зайнято20,2 млн.чол. Ця чисельність за регіонами розподілялась нерівномірно.Частка населення коливалась від 1,84% у Чернівецькій обл до 10,24 уДонецькій обл. Якщо згрупувати області України за часткою населення взагальній його кількості, можна характеризувати такі співвідношення. Догрупи областей, де ця частка нижча за 3%, належать Волинська, Житомирська,Закарпатська, Івано-Франківська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька,Херсонська ,Черкаська та Чернівецька області. До другої групи належатьобласті, де частка населення в загальній його кількості в Україні становитьдо 6%. Сюди належать Автономна Республіка Крим, Вінницька, Запорізька,Луганська, Одеська області. До наступної групи належать такі області якДніпропетровська, Донецька, Київська, частка їх становить понад 6% узагальній чисельності населення.таким чином розподіл регіонів за часткоюнаселення в загальній його кількості склався так. Перша група областейпосідає 35,45% населення України, друга група – 28,61%, а третя – 32,53%.Водночас між областями склалася велика розбіжність за цим показником, якахарактеризується співвідношенням 1:5,5. Аналіз цього показника у динаміціпоказує, що практично зміни у територіальних пропорціях за кількістюнаселення зберігаються за абсолютного скорочення населення України в ціломуі в її областях. Тобто скорочення чисельності населення проходить у всіхпрактично областях з однаковою тенденцією. Однак це не дає підстави довисновку, що цей процес зберігає тенденцію у вікових групах. Аналіз цьогоявища дає змогу для розробки більш конкретних заходів у сфері формуваннятрудового потенціалу та політики зайнятості в регіонах. Найбільша чисельність працюючих сконцентрована в промисловості, де ужовтні 1997р. був зайнятий кожен четвертий працівник. П’ята частиназайнятих у галузях економіки осіб на цей час працювала у сільському ілісовому господарстві. Кожен десятий був зайнятий у галузях торгівлі,громадського харчування, матеріально-технічного постачання й збуту абозаготівель і приблизно така сама частка працюючих - у сфері освіти,культури, мистецтва чи науки й наукового обслуговування. Кожен тринадцятийіз числа зайнятих у галузях економіки працював на транспорті або зв’язку істільки ж працюючих – у сфері охорони здоров’я, фізичної культури чисоціального забезпечення. Один із двадцяти зайнятих – працівникбудівництва, один із двадцяти п’яти припадає на галузь житлово-комунальногогосподарства й невиробничі види побутового обслуговування населення. Міськенаселення, зайняте в галузях економіки порівняно із сільським,характеризується більшою часткою зайнятих у промисловості – майже 1/3,водночас як працюючі на селі відзначаються надвисокою концентрацією вгалузях сільського і лісового господарства – до них належить майже 3/5 усіхзайнятих у сільських поселеннях. Відповідно порівняно більша частказайнятих городян працює в галузях виробничої й соціальної інфраструктури,що, звичайно, краще розвинуті у містах – на транспорті й у зв’язку,торгівлі і у громадському харчуванні, житлово-комунальному господарстві таневиробничих видах побутового обслуговування населення, у сфері охорониздоров’я, соціального забезпечення, освіти, культури, мистецтва, науки танаукового обслуговування. Диференціація галузевої структури зайнятостіспостерігається і за статевою ознакою: якщо у чоловіків відносна перевагаза виробничою сферою, то у жінок – за галузями соціальної інфраструктури.Певною специфікою відзначається галузева структура зайнятих, які належатьдо різних вікових груп. Так, основною сферою докладання праці молоді 15-19років виступає сільське господарство, де зайнята майже третина наймолодшихпрацівників. Ця група, а також кілька суміжних вікових груп молодих осіб(до 30 років) відзначається порівняно високою часткою зайнятих у торгівлі,громадському харчуванні, матеріально-технічному постачанні й збуті,заготівлях. З-поміж зайнятих у віці між 20-30 роками також помітно більшавід середньої частка осіб, які працюють в галузях охорони здоров’я,фізкультури і соціального забезпечення, настільки ж високою вона є і устарших працівників (після 60 років). У середніх вікових групах більшою євідносна чисельність працюючих у промисловості, а зокрема – в освіті,кільтурі, мистецтві, науці. У старших групах зайнятих (після 50 років)спостерігається певний перерозподіл у галузевій структурі на користьтранспорту й зв’язку, будівництва, освіти, науки та науковогообслуговування. Слід визнати неоднозначними ті зміни галузевої структуризайнятих в економіці, що відбулися останнім часом. Якщо певне збільшеннячастки зайнятих у галузях сфери послуг (торгівля, громадське харчування,матеріально-технічне постачання, житлово-комунальне господарство таневиробничі види побутового господарства) цілком узгоджується з алгоритмомструктурних зрушень в економіці в умовах ринку, то підвищення часткипрацюючих у трудомісткому вітчизняному сільському господарстві, а такожскорочення зайнятості в сфері освіти, культури, мистецтва, наукиздебільшого відбиває скрутні умови гострої соціально-економічної кризи вкраїні.4. ПРИРОДНИЙ ТА МЕХАНІЧНИЙ РУХ НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ЗАХІДНИХОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ Чисельність населення України невпинно зменшується. В 1995р. становитьблизько 52 млн.чол., що на 0,76 і 1,1% менше, ніж у 1994 та 1993 рр.відповідно. Зменшення населення відбувалось як за рахунок природногоскорочення, так і завдяки від’ємному сальдо міграції (перевищеннячисельності емігрантів над іммігрантами). Скорочення населення характернеяк для міських поселень, так і для сільських. Серед 229 міст країни зчисельністю населення понад 20 тис.чол. у минулому році в 177 або в 77,2%чисельність громадян зменшилася, в 26 (11,4%) збереглася і в такій самійкількості міст зросла. Серед міст – “рекордсменів” щодо людських втрат –Горлівка (2,6%), Єнакієве (1,8%), Костянтинівка (1,6%), Макіївка (1,4%),Маріуполь (1,1%) Більшість міст, де чисельність населення збереглась або зросла,належить до Західного регіону (Дрогобич, Калуш, Гадяч, Сарни і т.д.). Середобласних центрів України столиці країни та адміністративного центруАвтономної Республіки Крим лише 6 зберегли або дещо збільшили (від 0,1 до0,6%) чисельність населення: Рівне, Луцьк, Вінниця, Івано-Франківськ,Тернопіль, Хмельницький. Щодо чисельності населення по областях України існує тенденціявиділення, на фоні загального скорочення, деяких західних областей, де воназросла. Це стосується Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненськоїобластей. Народжуваність в Україні в 1994р. порівняно з 1993р. знизилась до 10,0народжених на 100 жителів, смертність збільшилась до 14,7 чол., а природнескорочення становило відповідно 4,7 чол., в тому числі в сільськіймісцевості – 7,2 чол. У регіональному розрізі природний приріст зберігаютьВолинська (0,2), Закарпатська (2,9), Івано-Франківська (1,5), Рівненська(2,1), Чернівецька (0,3) області, тобто Західний регіон України. Найвищанароджуваність характерна для Рівненської області (14,5 дітей на 1000жителів). На соціально економічний розвиток країни великий вплив має зростанняміграції. Процеси міграції стали окремим і специфічним фактором формуваннянаціонального ринку праці. За даними Мінстату України обсяги стаціонарнихміграцій не перевищують 1,2-1,3 млн.осіб, тобто ці величини стосуються лишенезначної частки громадян України та іноземних громадян, які включені взовнішній і внутрішній територіальний обіг населення в Україні, що видно зсхеми 4.1. Схема4.1 Структура територіального руху населення в Україні Внаслідок широкомасштабного прихованого безробіття активізувалисятрудові внутрішні міграції, які мають об’єктивні передумови щодо розвитку.Чисельність тільки маятникових (щоденних) мігрантів з офіційних джерелсклала в 1996р. 1,3 млн.осіб або 20% сільського населення працездатноговіку. Міграційний рух населення областей Західного регіону має істотнівідмінності від інших регіонів України. Це, передусім, пов’язано зприкордонним розміщенням регіону, високою густотою населення, особливосільського, та історичними особливостями соціально-економічного розвиткуобластей регіону.. Вказані особливості та набагато вищий, ніж в іншихобластях України, рівень незайнятості населення істотно відбиваються нанапряма, структурі та інтенсивності трудових міграційних потоків.Якщо вперіод з 1961 по 1975рр. середньорічні обсяги потоків постійної міграції.Трудової маятникової та сезонної міграцій співвідносились як 1:22:2,0,тобто на кожну 1 тис.осіб працездатного віку, котрі переселились до міст,припадало 22тис. мешканців сіл, які працювали в містах (трудовихмаятникових мігрантів) і 2,0 тис.чол., котрі щорічно виїжджали за межісвоїх областей на сезонні роботи, то за 1976-1991 рр. середньорічні обсягицих трьох видів трудових потоків постійної, маятникової та сезонноїміграцій вже стали співвідноситися як 1:42:1,8. Аналіз інтенсивності та географія напрямів трудової міграції в регіонісвідчить про те, що вона характеризувалася яскраво вираженої спрямованістюіз села в місто. За роки екстенсивного економічного розвитку (1960-1990рр.) із сіл до міст Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської таЧернівецької областей переселилось відповідно понад 400, 220, 160 і 130тис.чол., або 55-58% загального приросту міського населення цих областей (усередньому в Україні цей показник становив 50,2%). Міграція сільськогонаселення в міста безпосередньо пов’язана з міжгалузевим перерозподіломтрудових ресурсів із сільського господарства в промисловість, будівництво,на транспорт, у сферу обслуговування. Цей вид міграції відігравав суттєвуроль у забезпеченні робочою силою промислового виробництва, в перерозподіліна роботу молодих спеціалістів і кадрів робітничих професій, а також вурбанізаційних процесах. В основному завдяки міграції по лінії “село-місто”міське населення областей Карпатського регіону зросло з 1538,7 тис.чол.у1959р. до 3205,4 тис.чол. у 1991р., або більше ніж удвічі. За вказанийперіод міське населення зросло у Львівській області з 821,4 до 1660,5тис.чол., Івано-Франківській відповідно з 249,4 до 616,8 тис.чол.,Закарпатській – з 264,9 до 529,3 тис.чол., Чернівецькій – з 203,0 до 398,8тис.чол. За цей період сільське населення в регіоні зменшилось на 155,3тис.чол. Більше всього чисельність сільського населення зменшилась уЛьвівській області (186, тис.чол.). Зросло воно лише у Закарпатськійобласті з 655, тис.чол у 1959р. до 736,6 тис.чол. у 1991р. З огляду на існування значних резервів трудових ресурсів у Західномурегіоні спостерігається сезонна міграція населеня, за якої переважнабільшість працездатного населення щорічно виїздить на сезонні роботи в іншірегіони України і за кордон, минаючи біржі праці й державну систему службзайнятості Якщо за 1970-1990рр. Тут спостерігалася тенденція до зменшення,то нині, з переходом України до ринкової економіки, формуванням і розвиткомринку праці, її обсяг значно збільшився. Так, якщо в 1970 р. з Івано-Франківської області на сезоні роботи виїжджало 60 тис. чол. працездатногонаселення, у 1980р. – 36,3 тис.чол., у 1990р. – лише 20 тис.чол., то в1993р. – уже 65 тис.чол., а в 1997р. – понад 10 тис.чол. Найбільша їхчисельність припадає на Рожнятівський, Надвірнянський, Косівський,Коломийський та Долинський райони. Серед тих, хто виїздить тимчасово (якправило, терміном від 6 місяців до 1 року) на сезонні роботи за кордон,переважна більшість працює на збиранні врожаю цитрусових, фруктів та овочіву Греції, Кіпрі, Польщі, Угорщині, Німеччині, на лісозаготівлях – у Литві йРосії, на виконанні будівельних і сільськогосподарських робіт – у Чехії,Угорщині, Росії й Польщі, на підприємствах нафтової та газовоїпромисловості – в Тюменській області Російської Федерації. З-поміж областейЗахідного регіону України найбільше число сезонних зовнішніх трудовихмігрантів припадає на Закарпатську область (понад 200 тис.чол.) Щодо сучасного трудового міграційного руху населення та його впливу нарозвиток та регулювання ринку праці в Україні, то йому притаманно значнезменшення обсягів постійної, трудової маятникової міграції населення, якіреалізовувалися здебільшого в межах регіонів держави, а різке збільшеннясезонної трудової міграції й еміграції населення, обсяги яких через високийрівень незайнятості населення особливо зросли в Україні за останні 5 років,значно розширилась їх географія. Якщо раніше учасниками трудових міграційнаселення за кордон були в основному представники прикордонних областей, тонині за кордоном на тимчасових сезонних роботах у іноземних роботодавців занаймом і договорами підряду працюють особи, котрі репрезентують практичновсі регіони України. Найбільше офіційно зареєстрованих зовнішніх трудових мігрантів у1998р., які тимчасово працювали за кордоном, було Закарпатській (2979чол.), Львівській (1871 чол.), Тернопільській (618 чол.) та Івано-Франківській (327 чол.) областях. З областей Західного регіону на тимчасові роботи за кордон щорічновиїжджають приблизно 800 тис.чол., що становить п’яту частину трудовихресурсів регіону.5. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ЗАЙНЯТОСТІ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ Економічна криза та спад виробництва в Україні призвели до різкогозменшення сукупного попиту на робочу силу. Тенденція до щорічного зменшеннякількості вакансій на підприємствах, в організаціях та установахзберігається і донині. Це особливо непокоїть з огляду на зростанняприхованого й відкритого безробіття, оскільки особи, які шукають роботу, неможуть її знайти, що в свою чергу призводить до трудової міграції населенняза кордон (особливо кваліфікованої робочої сили), а також різних негативнихсоціальних явищ. З-поміж регіональних ринків праці України найгірша ситуація уЗахідному регіоні. Якщо для України загалом на жовтень 1998р. на однеробоче місце припадало у середньому 20 зареєстрованих громадян, не зайнятихтрудовою діяльністю, то для Івано-Франківської, Закарпатської, Волинської,Львівської, Рівненської, Чернівецької та Тернопільської областей показниквідповідно дорівнював 148, 81, 69, 61, 52, 49, 41. Упродовж останніх років попит на працю у країні не відповідавреальному. Спад виробництва відбувався швидшими темпами, ніж скороченнязайнятості. Різні заходи щодо протистояння масовому безробіттю, з одногобоку, формально зберегли робочі місця, а з іншого – призвели до масовогозатримання виплати заробітної плати. Загальна сума боргу із виплатизаробітної плати у січні 1998р. становила 5 148 млн.грн., що дорівнюєдвомісячному фонду оплати, нарахованому для виплати працівникам, зайнятим векономіці, а в грудні 1998р. досягла 6 587 млн.грн., у тому числі вбюджетній сфері – 992 млн.грн. Масовим явищем на підприємствах і ворганізаціях стала вимушена неповна зайнятість населення. Найбільшихрозмірів приховане безробіття досягло у Західному регіоні України. За відсутності попиту на робочу силу будь-які заходи щодо поліпшеннязайнятості не допоможуть кардинально зменшити чисельність безробітних урегіоні. А відтак дефіцит сукупного попиту на працю є однією з головнихпричин безробіття. Створення нових і збереження наявних робочих місць неможливе безподолання економічної депресії й загального підвищення виробництва. У 1997– першій половині 1998р. хоча і тривав спад виробництва, але його вдалосязагальмувати. Так, якщо в 1995р. зниження валового внутрішнього продукту(ВВП) в Україні порівняно з попереднім роком становило 12,2%, то у 1996 –1997рр. цей показник відповідно дорівнював 10 і 3,2%. Темпи скороченнявипуску промислової продукції у 1995-1997рр. відповідно тсановили 12, 5,1,1,8%, а продукції сільського господарства – 3,6, 9,5, 1,9%. Якщо у 1995р.збитково працювало кожне п’яте підприємство, то у 1997р. – кожне друге, прицьому сума збитків, одержаних ними, за станом на початок грудня становила4,3 млрд.грн. Проте за перше півріччя 1998р. порівняно відповідним періодом1997р. приріст ВВП становив 0,2%, темпи освоєння капітальних вкладеньзросли на 8,5%, випуск промислової продукції було збільшено на 0,7%. У Закарпатській області в 1997р. валовий суспільний продукт урозрахунку на одного мешканця був удвічі, а обсяг капіталовкладень – учотири рази менший відповідно показників України загалом. Дещо кращий станекономіки у Львівській області порівняно з іншими областями Західногорегіону України. Якщо в 1995р. для області капітальні вкладення на одногожителя були в 1,6 раза, то в 1997р. – лише в 1,1 раза менше віданалогічного середньодержавного показника. У 1996р. на обліку в службах зайнятості України перебувало 982,6 тис.незайнятих громадян, що значно перевищило їх число у попередні роки.Найбільша питома вага припадала на частку працівників, звільнених зпідприємств, установ та організацій з власної ініціативи. Головна причинатакого звільнення зумовлена стримуванням керівниками відповіднихпідприємств і установ процесу вивільнення надлишкової чисельності працюючиху зв’язку з неспроможністю забезпечити їх вихідною допомогою. Доситьпоширеною стала практика вимушених відпусток без збереження заробітноїплати та роботи в режимі неповного робочого дня. У 1998р. соціально-економічна напруженість в сфері зайнятостіпосилилася і набула ознак кризи ринку праці. Кількість громадян, якимнадано статус безробітних, зросла в 1,6 раза. Серед безробітних, якіперебувають на обліку, жінок - 65,8%, молоді віком до 28 років – 31,6%. Рівень зареєстрованого безробіття порівняно з 1 січня 1998р.збільшився на 0,8 процентних пункта і становив на 1 жовтня 2,1%працездатного населення працездатного віку. Найвищим він залишається уЗахідному регіоні України : Волинська область – 4,6%, Івано-Франківська –4,4, Житомирська – 3,5, Львівська – 3,5. Ситуація на регіональних ринках праці України не однозначна. Найбільшенавантаження на одне вакантне робоче місце спостерігається у ряді західнихобластей, а найменше – в південних. Наприклад, в Івано-Франківській областіна одне робоче місце претендує 84, у волинській – 78, Львівській – 33громадян. Складні процеси формування ринкової економіки, конверсії,роздержавлення і приватизації негативно вплинули на зайнятість та їїструктуру в окремих регіонах та по країні в цілому. Перший етап формування ринкових ринкових перетворень (1992-1995 рр.)показав чітко визначені риси щодо специфіки прояву безробіття в різнихрегіонах України. Можна вважати доцільним умовний поділ економічнихрегіонів України на такі три групи: а) з незначним рівнем безробіття; б) зсереднім рівнем безробіття; в) із значним рівнем безробіття. Особливоїуваги в практичній діяльності служб зайнятості і місцевих адміністраційзаслуговують райони посиленого безробіття (табл. 5.1.) Табл.5.1 Кількість населення, не зайнятого трудовою діяльністю, та його працевлаштування в Західному регіоні у І півріччі 1998р., чол|Область | |Звернулось з питань |Працевлаштовано || | |працевлаштування | || |всьог|З них |Всьог|З них |всього|З них || |о | |о | | | || | |жінки|Молодь| |жінки|Молодь| |жінки|Молод|| | | |віком | | |віком | | |ь || | | |до 28 | | |до 28 | | |віком|| | | |років | | |років | | |до 28|| | | | | | | | | |років||Вінницька |11360|7765 |4049 |17555|9069 |6640 |4885 |1984 |2282 ||Волинська |17292|9434 |7313 |12870|6390 |4873 |1982 |842 |975 ||Закарпатсь|15726|9600 |5381 |14328|7060 |4859 |3735 |1748 |1625 ||ка | | | | | | | | | ||Івано-Фран| | | | | | | | | ||ківська |27175|15753|9838 |19399|9279 |7456 |2164 |828 |1007 ||Львівська |38500|23386|13559 |30835|15643|10849 |4756 |1849 |2197 ||Рівненська|14129|8426 |5389 |12006|6140 |5255 |2689 |1322 |1431 ||Тернопільс|12094|7449 |4969 |11997|5936 |5064 |2988 |1266 |1461 ||ька | | | | | | | | | ||Хмельницьк|13892|9333 |5199 |18032|9551 |6847 |6349 |2645 |3009 ||а | | | | | | | | | ||Чернівецьк|6040 |4077 |2142 |5607 |2982 |1849 |661 |327 |277 ||а | | | | | | | | | | Дослідження динаміки безробіття та незайнятості у регіоні в розрізіобластей дозволяє констатувати наступне: а) стабільний характернезайнятості на першому та наступному етапах ринкової трансформаціїекономіки; б) досить стійку тенденцію до зростання рівня безробіття; в)неоднакові темпи зміни рівнів безробіття та незайнятості, що може бутизумовлено неоднаковою мірою дії різнонаправлених факторів. Стійкістьтенденцій у стані та динаміці рівня безробіття в регіоні може бутипояснена, головним чином, причинами кризового стану економіки, що призвелодо зростання безробіття. Аналіз якісного стану безробітних з причини звільнення з попередньогомісця роботи та звернення до служби зайнятості за допомогою упрацевлаштуваннї дає можливість охарактеризувати їх склад за ознакамипервинного розподілу та перерозподілу робочої сили. Велика кількістьбезробітних на кінець 1998р. була пов’язана переважно з перерозподіломробочої сили, який був викликаний виходом робітників на офіційний ринокпраці у випадках ускладнень з працевлаштуванням. Аналогічна тенденціяхарактерна майже для всіх областей Західного регіону, хоча в одних областяхвона була вище середньої – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська,Львівська, Рівненська, а в інших нижче – Вінницька, Хмельницька,Чернівецька (рис. 5.2) Рис.5.2 Рівень зареєстрованого безробіття по Західному регіону 0 0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5 4 відсотки на 1 січня 1998р.; на 1 липня 1998р. Серед вивільнених робітників , які отримали статус безробітних,переважають громадяни, звільнені за власним бажанням (плинність кадрів),при чому частка їх перевищує середній рівень по країні, а в деяких областяхзначно випереджає частку вивільнених робітників (табл. 5.3) Табл.5.3 Рух робочої сили працівників, зайнятих в галузях економіки, по Західному регіону у І півріччі 1998р.|Область |Прийнят|Вибуло, тис.чол. |Коефіцієнт, % || |о, | | || |тис.чол| | || | |всьог|в тому числі з |обороту робочої|в тому числі|| | |о |причин |сили |звільнені з || | | | | |причин || | | |плиннос|скорочен|по |по |Плин-|скоро|| | | |ті |ня |прийом|звільне|ності|ч. || | | |кадрів |штатів |у |ню |кадрі|штаті|| | | | | | | |в |в ||Вінницька |20,4 |34,1 |20,9 |8,8 |0,05 |0,08 |0,05 |0,02 ||Волинська |11,6 |22,6 |12,6 |5,1 |0,05 |0,09 |0,05 |0,02 ||Закарпатсь|12,2 |20,3 |13,7 |3,8 |0,04 |0,07 |0,05 |0,01 ||ка | | | | | | | | ||Івано-Фран| | | | | | | | ||ківська |12,9 |23,4 |14,2 |4,5 |0,04 |0,07 |0,04 |0,01 ||Львівська |29,4 |60,0 |35,2 |16,1 |0,04 |0,08 |0,05 |0,02 ||Рівненська|13,0 |22,1 |14,5 |4,4 |0,05 |0,08 |0,05 |0,02 ||Тернопільс|7,8 |13,1 |9,1 |2,6 |0,03 |0,05 |0,04 |0,01 ||ька | | | | | | | | ||Хмельницьк|14,2 |27,4 |18,1 |6,9 |0,04 |0,08 |0,05 |0,02 ||а | | | | | | | | ||Чернівецьк|10,3 |16,6 |12,2 |2,5 |0,05 |0,09 |0,06 |0,01 ||а | | | | | | | | | Особливе місце серед вивільнених займають громадяни, які отрималистатус безробітних з причин їхнього звільнення з лав Збройних Сил, а такожчерез реструктуризацію виробництва та скорочення штату. Питома вага цихгруп безробітних в цілому серед вивільнених досить значна – 21,8%. Заслуговує на увагу розгляд складу безробітних, які отримали цейстатус після закінчення навчальних закладів (середніх шкіл, профтехучилищ,вузів), тобто на стадії первинного розподілу. Частка цих осіб середбезробітних, які перебувають на обліку у службі зайнятості становить всередньому 8,5% (серед випускників загальноосвітніх шкіл, ПТУ та вузіввідповідно – 27,4; 38,6; 34,0%). Розглянута вище структура безробітних – закритерієм віднесення їх до первинного та вторинного розподілу робочої сили– кореспондує з їх віковими даними. Так у Західному регіоні часткабезробітних віком до 22 років становить 24,7%. Таким чином, випускники шкілта спціальних учбових закладів, які включаються в цю вікову групу,зумовлюють її превалюючий зв’язок з первинним розподілом і меншою мірою зперерозподілом робочої сили (табл. 5.4) Табл 5.4 Безробітні за віком по Західному регіону, %|Область |Всього|У тому числі за віком || |, | || |тис.чо| || |л | || | |15-1|20-2|25-2|30-3|35-3|40-4|50-5|55-5|60 і || | |9 |4 |9 |4 |9 |9 |4 |9 |старш|| | | | | | | | | | |і ||Вінницька |38,4 |17,4|27,3|13,0|8,9 |6,8 |15,6|3,7 |5,5 |1,8 ||Волинська |28,3 |17,7|21,9|14,5|8,8 |8,5 |15,9|4,9 |2,8 |5,0 ||Закарпатська |38,2 |17,8|20,4|16,2|10,7|12,0|13,9|3,4 |3,2 |2,4 ||Івано-Франківс|51,8 |17,8|23,3|13,9|12,5|11,0|14,7|2,9 |2,7 |1,2 ||ька | | | | | | | | | | ||Львівська |108,8 |10,2|23,2|17,2|14,2|12,8|13,1|3,3 |3,3 |2,7 ||Рівненська |38,6 |20,2|29,8|12,2|9,1 |6,7 |13,7|2,1 |4,1 |2,1 ||Тернопільська |22,9 |18,8|23,6|15,7|10,9|9,2 |15,7|1,7 |3,1 |1,3 ||Хмельницька |33,0 |15,5|23,0|10,6|10,9|12,1|17,3|4,3 |3,6 |2,7 ||Чернівецька |21,4 |12,2|29,5|14,0|18,2|11,2|10,3|2,3 |0,9 |1,4 | Серед проблем ринку праці особливе місце займають питання регулюваннязайнятості у сільських районах. В аграрному секторі економіки перехід доринкових відносин призвів до появи проблем, які необхідно вирішувати.Джерела безробіття у сільській місцевості досить складні та специфічні,переважно вони пов’язані з розпадом старої системи господарювання таформуванням ринкової. З одного боку, економіка села ще діє заадміністративними формами, а з другого – з недоліками та деформаціямипочинають впроваджуватись нові форми та методи господарювання. Характерною особливістю безробіття сільського населення є те, що вонопоєднане з інфляцією. Це значно ускладнює вирішення проблем зайнятості.Тому що заходи боротьби з безробіттям можуть призвести до посиленняінфляції і навпаки. На кінець 1997р. найвищий рівень офіційнозареєстрованого сільського безробіття був у Львівській області – 5564 чол.,Івано-Франківській – 4837, Закарпатській – 2858, Волинській – 1147 чол.(табл. 5.5) Табл.5.5 Рівень сільського безробіття за період 1994-1997 рр. по Західному регіону|Область |1994р.|1995р.|1996р.|1997р.|Різниця || | | | | |1997-1994рр. ||Вінницька |- |0,1 |0,2 |0,3 |0,3 ||Волинська |0,5 |1,4 |1,2 |1,2 |0,7 ||Закарпатська |0,8 |1,9 |2,2 |2,9 |2,1 ||Івано-Франківсь|2,3 |4,4 |4,8 |4,8 |2,5 ||ка | | | | | ||Львівська |1,1 |3,7 |4,1 |5,5 |4,4 ||Рівненська |- |1,3 |1,3 |1,6 |1,6 ||Тернопільська |1,3 |1,0 |0,8 |1,0 |-0,3 ||Хмельницька |0,7 |0,7 |0,6 |0,7 |0,0 ||Чернівецька |0,1 |0,5 |0,5 |0,6 |0,5 | Динаміка показників сільського безробіття дає підставу зробитивисновок про стабільне зростання чисельності сільських безробітних. Серед першочергових заходів у запобіганні масовому безробіттю уЗахідному регіоні України необхідно передбачати здійснення таких заходів. По-перше, необхідно узгоджувати державну політику зайнятості ізструктурною перебудовою економіки і одночасним стимулюваннямпідприємництва, в тому числі шляхом зниження податкового тиску навітчизняного товаровиробника. По-друге, слід активізувати фінансовупідтримку підприємств, що створюють нові робочі місця та розвивають місцевуінфраструктуру. По-третє, доцільно передбачити надання податкових пільгвітчизняним та закордонним інвесторам за умови, що інвестиції спрямовуютьсяна розширення сфери продуктивної праці і виробництво конкурентоспроможноїпродукції. По-четверте, необхідно постійно удосконалювати законодавчі актищодо підприємництва, державні програми підтримки малого та середньогобізнесу в аспекті стимулювання створення нових робочих місць і одночасногонавчання підприємців.по-п’яте, здійснювати реальну підтримку незайнятихгромадян в організації самостійної зайнятості. Крім того, подальшогоудосконалення вимагає система підвищення ефективності формування тимчасовихробочих місць для громадських робіт, а також практична реалізація системисоціального партнерства щодо створення та збереження діючих робочих місць.6. ОСОБЛИВОСТІ МІСЬКОГО ТА СІЛЬСЬКОГО РОЗСЕЛЕННЯ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ Від 1997 року чисельність сільського населення зменшилась на 12,8% ісьогодня вона становить 32,1% від загальної чисельності населення. З 1997р.по 1989р. середньорічне зменшення чисельності сільського населеннядорівнювало 200 тис. осіб. З 1989р. темпи зменшення сповільнюються. За 1991р. міграційне сальдо в сільській місцевості додатнє і становить148,4 тис. осіб, за 1992р. –78,8 тис. осіб, за 1993р. –41,7 тис. осіб, за1994р. – 0,5 тис. осіб, за 1995р. міграційне сальдо збільшило сільськенаселення на 13,0 тис. осіб. Люди повертаються в села не тому, що там кращежити, а тому, що у містах стало жити важко. Затримка зарплати та проживанняпо дві-три сім’ї в одній квартирі змушують старше покоління повертатись довимерлих батьківських осель. Досліджуючи внутрішній міграційний рух населення, можна побачити, що упопередні десятиріччя переважав міграційний потік з сіл у міста, заразспостерігається зворотнє – наростаюча тенденція переселення з міст у села.Взв’язку з цим внутрішню міграцію можна розділити на два напрямки: - урбанізація – у вузькому тлумаченні, це міграція село-село, село- місто, місто-місто; - дезурбанізація – яка характеризує міграційні потоки з великих у менші міста та зростання сіл. Особливістю всіх демографічних процесів є парність, протилежнаспрямованість, взаємозумовленість і залежність (народження – смерть,вибуття – прибуття, шлюб-розлучення тощо). Ці властивості єсистемоутворюючими факторами, що формують населення як систему з усіма йогоякостями. Кожен розглянутий компонент пов’язаний з численними іншими якструктурно, так і функціонально, і тому при дослідженні їх динаміки не можерозглядатись ізольовано. Так, процеси природного та механічного рухунаселення залежать від його демографічної структури, соціального складу,потенціалу здоров’я, національного складу, освітнього рівня і т.п.; в своючергу, формування соціальних якостей, зокрема потенціалу здоров’я таосвітнього потенціалу, тісно пов’язане з процесами природного тамеханічного руху населення, його складом за статтю і віком, соціальнимигрупами та ін. Отже, важливе значення мають рухливість населення, тобтозміни, що викликані його механічним рухом, плинність або зміна чисельностінаселення і його складу під впливом соціальної мобільності та природногоруху. Міське населення Західної України на початок 1996 року становило 67,9%загальної чисельності населення Західного регіону. Аналіз даних щододинаміки міських жителів свідчить про те, що до 1993 р. приріст змінився наскорочення мі




Похожие:

Використання трудових ресурсів Західної України iconСоціально-економічна характеристика трудових ресурсів
Вироблення ефективної державної демографічної політики з метою впливу на процеси відтворення населення та забезпечення його зайнятості...
Використання трудових ресурсів Західної України iconСоціально-економічна характеристика трудових ресурсів
Вироблення ефективної державної демографічної політики з метою впливу на процеси відтворення населення та забезпечення його зайнятості...
Використання трудових ресурсів Західної України iconОхорона І раціональне використання земельних ресурсів
України. Тому важливим стоїть питання раціонального використання земельних ресурсів та питання їх охорони
Використання трудових ресурсів Західної України iconТеоретичні питання статистика бюджету України
Державний бюджет є основним фінансовим планом утворення І використання грошових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюють...
Використання трудових ресурсів Західної України iconПоняття та система Цивільного права
Цк україни від 16 січня 2003 р положення Цивільного кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах господарювання,...
Використання трудових ресурсів Західної України icon1. Структурно-логічний конспект. «Персонал підприємства та ефективність його використання»
У свою чергу, ці характеристики зумовлюють кількісні та якісні па­раметри трудових ресурсів
Використання трудових ресурсів Західної України iconМіжнародна міграція робочої сили. План
Світовий ринок трудових ресурсів – це система відносин, що виникає з приводу постійного балансування попиту та пропозиції щодо світових...
Використання трудових ресурсів Західної України iconПроцес здійснення господарської діяльності передбачає поєднання організаційних, трудових, фінансових й інших ресурсів. Ефективність їх використання відображають фінансові результати прибуток або збиток
Процес здійснення господарської діяльності передбачає поєднання організаційних, трудових, фінансових й інших ресурсів. Ефективність...
Використання трудових ресурсів Західної України iconПроцес здійснення господарської діяльності передбачає поєднання організаційних, трудових, фінансових й інших ресурсів. Ефективність їх використання відображають фінансові результати прибуток або збиток
Процес здійснення господарської діяльності передбачає поєднання організаційних, трудових, фінансових й інших ресурсів. Ефективність...
Використання трудових ресурсів Західної України iconРозділ І. Формування оплати праці на підприємстві в умовах ринкової економіки. 4
Коротка характеристика підприємства та аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві 14
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы