Поняття криміналістичної версії icon

Поняття криміналістичної версії



НазваниеПоняття криміналістичної версії
Дата конвертации08.07.2012
Размер354,83 Kb.
ТипРеферат
Поняття криміналістичної версії


ЗмістВступ............................……………................................................................2 1. Поняття криміналістичної версії...………….......………….....................4 1. Види і класифікація версій і їх побудова і перевірка в процесі розслідування злочинів............................………………….........7 2. Елементи планування. Особливості планування при порушенні кримінальних справ по офіційним матеріалам і оперативно-розшуковим даним.......…...............……………………………………..…..................20 3. Версії і планування по справах податкових злочинів…………….......27Висновок.....................................................................………………........34ВикористанаЛітература.........................................…………….......36 Вступ Розкриття злочину — процес встановлення об'єктивної істини у справі, якийздійснюють на основі загальних положень теорії пізнання. У пізнанніобставин злочину важливе місце посідає метод аналогії. Під часпопереднього розслідування та судового слідства звернення до аналогіїдосить правомірне: бо вона часто є стимулом до роздумів і логічною основоюпобудови версій. Порівнюючи розслідуваний злочин за подібними ознаками(способом і знаряддям вчинення, способом приховування та ін.) заналогічними раніше розкритими злочинами, слідчий може встановити новісуттєві обставини у кримінальній справі. У процесі розкриття злочинів слідчий звертається до фактів і подійминулого, тому особливе значення має формально-логічна категорія гіпотези.Стосовно діяльності правоохоронних органів з розкриття злочинів гіпотезадістала назву криміналістична версія — обґрунтованого припущення, якепояснює характер злочину в цілому чи його окремих обставин. Необхідно зважати на те, що гіпотетичний метод пізнання характерний нетільки для попереднього та судового слідства. Його широко застосовують воперативно-розшуковій діяльності, а також експерти. Відповідно до норм чинного кримінально-процесуального законодавстваУкраїни завдання попереднього слідства полягає у викритті осіб, винних увчиненні злочинів, шляхом обирання й перевірки доказів, що здійснюється зметою визначення предмета судового розгляду з огляду на це зазначенеслідство — це виявлення, розгляд, перевірка й оцінка фактичних даних, щомають значення доказів у кримінальній справі та відіграють роль засобувстановлення обставин останньої. Вони повинні відповідати вимогамдопустимості, а саме: 1) виходячи з джерел перелічених у ч 2 ст. 65 КПК України; 2) мати відношення до предмета доказування; 3) відповідати вимогам процесуальної форми тобто сукупності визначених процесуальним законом умов необхідних, з одного боку для виконання органами слідства тих дій які сприяють здійсненню їх функцій в галузі розслідування, а з другого — для здійснення громадянами — учасниками кримінального судочинства дій, спрямованих на реалізацію їх прав і виконання покладених на них обов’язків; 4) відповідати вимогам принципів та гарантій кримінального судочинства. Пізнання злочину здійснюється у повній відповідності з загальнимизакономірностями і категоріями теорії пізнання. Злочин, як подія що маламісце в минулому, не може бути сприйнятий слідчим лише через органипочуття. Безпосередньо сприйматися можуть лише матеріальні сліди танаслідки злочину. А для розшуку цих слідів та оцінки їх значення необхіднанапружена розумова діяльність слідчого. Слідче пізнання як й будь яке інше є єдністю юридичних і психологічнихзнань, що коригується практикою. Існують два основні рівня пізнання: 1) стихійно емпіричний (повсякденно життєвий), притаманний усім людям; 2) науковий властивий спеціально підготовленим фахівцям (професіоналам). Розслідування злочинів обґрунтовано відносять до специфічної пізнавальноїдіяльності тієї, яка має творчий характер. Важливою умовою успішноговирішення завдань що виникають при цьому є єдність психологічних таінтелектуальних якостей слідчого. Методом організації розслідування виступає планування дій слідчого, алогічною основою планування слугують слідчі версії – одна з різновидівкриміналістичної версії. 1. Поняття криміналістичної версії Важливим логічним інструментом пізнання є гіпотези, які у слідчійдіяльності прийнято називати версіями. У перекладі з латинської слово«версія» означає поворот, видозміну. В юридичному розумінні воно вживаєтьсяяк синонім будь якого припущення, передбачення здогадки, які виникають упроцесі більш або менш складної розумової діяльності. Версія детермінованаз проблемною ситуацією, з питаннями, які не дістали вирішення у процесірозслідування. У гносеологічному (пізнавальному) аспекті версія являє собою формупереходу від не знання до знання про подію, що розслідується. Тому, на нашудумку, її треба розглядати як форму і процес відображення явищматеріального світу, осягнення думкою об’єктивної природи предмета щопізнається. Процес пізнання не передбачає розмежування окремих боків процесумислення. Логічний процес не існує без пізнавального і психічного,пізнавальний — без логічного і психічного, а психічний — без пізнавальногоі логічного. Усі вони взаємопов’язані та взаємообумовлені. Це різні сторониєдиного процесу мислення. Психічна діяльність є діяльністю мозку органу мислення (психічний бікмислення) і водночас відображенням, пізнанням світу об’єктивної дійсності(пізнавальний бік мислення), а думка — це насамперед продукт мисленнякінцевий вияв процесу (логічний бік мислення). Розділити окремі сторони процесу мислення при його практичномузастосуванні неможливо. Лише у разі дослідження останніх здійснюваного зметою визначення їх специфічних ознак доцільне розмежування цієї складноїрозумової конструкції. Більшість авторів ставлять знак рівності між версією і гіпотезою. Аналізсучасних дослідників дає підстави говорити про те, що відмінність версіївід гіпотези полягає не в її пізнавальній природі, а в специфіці умоввикористання, побудови і практичної перевірки. Версія застосовується утакому специфічному виді діяльності, як розслідування злочинів. При цьомумає місце оперування фактами, що мають значення для встановлення істини усправі, процес збирання інформації під час висування і перевірки версіївідзначається підзаконним характером обмеженістю і ненадійністюфактологічної основи, протидією з боку зацікавлених осіб. “Однією з формпізнання невідомого є гіпотеза. По своїй природі, версії -- різновидгіпотез. На відміну від наукових гіпотез версії не переслідують метистворення наукової теорії, а їхня перевірка здійснюється в термін,установлений для розслідування.”[1] Версія, з одного боку, є окремим методом криміналістичної науки, а здругого — ймовірною інформаційно-логічною моделлю проблемної ситуації,результатом розумової діяльності слідчого. Оскільки пізнавальна діяльністьслідчого має творчий характер, в її структурі присутні як обов'язкові танеусвідомлювані компоненти інтуїція, здогадка, установки, уявлення,професійні знання, фантазія. Велике значення мають інтелектуальний потенціал, рівень освіти, спосібмислення, професійний досвід слідчого, його здатність використовуватипередовий досвід розслідування злочинів, запобігання їм. Це дозволяєслідчому розгорнути припущення в систему фактів (доказів), пояснити процесїх формування, встановити правильність або помилковість його висновківстосовно події, яка розслідується. У науковій літературі немає єдності поглядів щодо сутності, місця,значення та ролі версії під час здійснення попереднього слідства. Уявляється, що для визначення поняття «криміналістична версія” великезначення мають й істотні ознаки. А такими ознаками є те, що слідча версія —це самостійна форма мислення, яку не можна ототожнювати з поняттям,міркуванням, висновком, а також висунуте слідчим припущення, що підлягаєобов'язковій перевірці. Таким чином, криміналістична версія — це припущення слідчого стосовноневстановлених обставин події, яка досліджується, максимально широкеузагальнення наявних відомостей і фактів, що відзначається єдинимпоясненням і спрямоване на розслідування злочинів. Криміналістична версія – це обгрунтоване припущення про факт, явище абогрупу фактів, явищ, що мають або можуть мати значення для справи; версіявказує на наявність і пояснює походження цих фактів, явищ, їхній зміст ізв'язок між собою і служить цілям встановлення істини по справі.2 Версія — обґрунтоване припущення про наявність і обставини розслідуваноїподії, про дії конкретних осіб і наявність у цих діях складу визначеногозлочину.3 Надаючи версії статусу методу пізнання, можна говорити про те, що основнимїї призначенням є упорядкування і систематизація наявної інформації з метоюпояснення фактів. Версія — це готове, хоч і неповне, недостовірне,ймовірне, знання про об'єкт, що досліджується (обставини, які підлягаютьдоказуванню), інструмент подальшого дослідження, в результаті якогодосягається достовірне, істинне знання. Вона забезпечує всебічний пошук,виявлення фактичних даних (доказів), сприяє ґрунтовній перевірці таправильній оцінці останніх. 1.1. Види і класифікація версій і їх побудова і перевірка процесів розслідування злочинів.Науковці класифікують версії за:- суб'єктом висування: слідчі, оперативно-розшукові, експертні, судові ,(ці версії, як правило, взаємозалежні і можуть випливати одна з іншої. Так,слідча версія може випливати з експертної, оперативно-розшукова — зіслідчої і навпаки.)4- за обсягом встановлення обставин події, що досліджується: загальні,призначені для пояснення сутності події в цілому, її характеру, причинногозв'язку між фактами; окремі — ймовірне судження про місце, час, знаряддявчинення злочину, походження окремих слідів тощо.- ступенем конкретності: типові — пояснення події в цілому на підставіданих узагальненого досвіду судової, експертної, оперативно-розшуковоїпрактики, конкретні — робочі версії, над якими працює у той або іншиймомент слідчий.- велике теоретичне і практичне значення має розподіл версій на основні іконтрверсії. Роль останніх особливо велика в процесі судового розглядусправ, але і при розслідуванні злочинів, і в експертній діяльності вонивиконують важливу функцію попередження однобічності і необ'єктивності,орієнтуючи на розширення кола фактично можливих версій. Контрверсіївисуваються не шляхом багатоетапного версійного процесу, а більш простимспособом, за допомогою логічної операції заперечення. Наприклад, якщоосновна версія: “ймовірно, що вбивство зроблене К.”, то контрверсія будемати такий вигляд: “вбивство зробив не К., а хтось інший». - визначене значення має диференціація криміналістичних версій напошукові і дослідницькі. Розходження між ними полягає в тому, що головноюметою першої підгрупи є пошук джерел (носіїв) інформації, а ціль другоїполягає в дослідженні уже виявленої інформації. Дана класифікація версійбезпосередньо пов'язана з реальним існуванням пошукових і дослідницькихтруднощів, що виникають у процесі вирішення проблемних ситуацій. На процес розробки версії як логічного методу пізнання впливають двіобставини : 1) потреба слідчого у встановленні та наступному поясненні невідомих фактів, 2) наявність необхідних для цього фактичних даних — інформаційного базису. Версії, що виникають у процесі дізнання та попереднього слідства,називаються слідчими, а ті, що формуються на стадії судового розгляду,судовими. Версії, які висуваються під час оперативно-розшукової діяльності,називаються оперативно-розшуковими. В експертній практиці використовуютьтак звані експертні версії.Як загальну форму розвитку людського знання гіпотезу (версію) широкозастосовують у плануванні розслідування, пізнанні обставин кожноговчиненого злочину. У цьому пізнавальному процесі версії відіграють рольвірогідних інформаційно-логічних моделей розслідуваних діянь і поділяютьсяна два види:• загальні — припущення, які охоплюють злочин, що розкривається, у цілому;• окремі, які пояснюють певні обставини злочину. У літературі зустрічаються також поняття версії робочої (припущеннястосовно дрібних і другорядних обставин злочину) та розшукової (припущенняпро місцезнаходження розшукуваного злочинця чи предметів, речей), якіналежать до різновидів окремої версії. Слідчі, судові, експертні та оперативно-розшукові версії мають єдинулогічну природу. Деякі їх особливості й відмінності визначаються характеромсудової, слідчої, експертної й оперативно-розшукової діяльності тафункціональними відмінностями її суб’єктів — слідчого, судді, експерта,оперу повно важеного Крім зазначених у криміналістиці розрізняють ще типовіверсії, характерні для типових ситуацій, що виникають у процесі розкриттязлочинів. Наприклад під час розслідування справи за фактом пожежі, коли їїпричину не встановлено, типовими слідчими версіями можуть бути такі: • пожежа сталася внаслідок злочинного порушення правил протипожежноїбезпеки; • пожежа сталася через вплив природних факторів, наприклад унаслідок діїблискавки, відсутності чи несправності захисних засобів; • пожежа сталася випадково через самозаймання, яке неможливо булопередбачити; • пожежа сталася внаслідок підпалу. Здійснюючи розслідування по конкретній кримінальній справі, слідчийвисуває не типові, а конкретні версії, які ґрунтуються на матеріалахсправи, але з урахуванням типових версій. Типові версії можуть бути загальними й окремими. Наведені раніше версіїпро причини пожежі є загальними. Типовими окремими вважаються версії щодоособи, винної в підпалі (особа, яка працює на цьому об'єкті; сторонняособа). Зазначені різновиди версій і теоретичні положення, що стосуються їхзмісту, класифікації, стадій розвитку, а також умов достовірності,становлять учення про криміналістичні версії. У розвитку версії можна виділити три етапи: 1) побудови (висуванняприпущення), 2) дослідження (суджень, висновків), 3) перевірки. Побудова версії здійснюється в міру накопичення, логічної обробки іосмислення фактів. На основі наявних знань, власного досвіду, результатівузагальнення практики слідчий формулює висновок у вигляді судження, яке даєймовірне пояснення події при цьому треба додержувати певних правил. Так,версія повинна бути обґрунтована реальними фактами, не суперечити науковимданим, відзначатись конкретністю, логічно правильною побудовою інесперечливістю. Треба мати контрверсію у справі, висувати максимальноможливу кількість версій. Під час розробки версії слідчий має застосовувати логічні прийоми(аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії, рефлексії), закони логіки(тотожності, несперечливості, виключеного третього, достатньої підстави). Висунуті положення необхідно доводити, не сприймати на віру бездоказовітвердження. У процесі оформлення інформаційного базису велике значеннямають спостереження, експеримент, порівняння, аналіз, індукція. Порівняннядозволяє визначати тотожність встановлених фактів і різницю між ними,зіставляти їх з вже відомими даними. У процесі аналізу досліджуються окремівластивості фактів. Метод індукції дає можливість групувати ті факти, якімають які-небудь загальні ознаки. При висуванні версії необхідно широко застосовувати аналогію. Вона лежитьв основі розшуку злочинця за способом вчинення злочину. Як правило, версіяповинна обґрунтовуватись множинністю фактичних даних. При цьому великезначення має їх узагальнення на основі поєднання подібних суттєвих ознак ізв'язків багатьох відображених мисленням предметів. Сутність пізнання версії полягає в розумовому дослідженні припущення,виведенні із нього висновків, їх деталізації. Дослідження версій повинно відповідати таким вимогам: 1) з них мають бути зроблені всі логічні висновки, 2) судження повинні бути логічно узгоджені між собою, 3) результати перевірки окремих версій мають використовуватись як основа побудови загальної версії, 4) послідовність перевірки версій повинна визначатись умовами розслідування. Перевірка версій передбачає як попередню розумову діяльність слідчого,так і його профілактичну роботу по виконанню запланованих слідчих дій йоперативно-розшуковик заходів. Усі версії мають перевірятися одночасно.Причому повинні бути перевірені всі судження, що випливають з них. Дані,які суперечать одні одним, мають перевірятися до усунення суперечностей. Однією з умов повноти та об'єктивності розслідування є дотримання правилпобудови та перевірки версій. Стосовно кожної неясної чи сумнівноїобставини вчиненого злочину мають бути висунуті та перевірені всі можливіна цей момент версії: не можна захоплюватися одними з них та ігноруватиінші на тій підставі, що вони здаються маловірогідними. Кожна версія маєбути достатньо обґрунтованою й підлягає ретельній перевірці. Порушення цієївимоги породжує обвинувальний нахил у розслідуванні, який найчастіше є нетак результатом навмисної тенденційності слідчого, як наслідком йогооднобічності, захоплення тією чи іншою версією. Надійним засобомпопередження такої необ'єктивності слідчого поряд з іншими є його постійнийсамоконтроль, уважне, критичне ставлення до матеріалів, правильна їхправова оцінка, глибока та всебічна перевірка всіх висунутих версій. Версія як ідеальна (уявна) логічна модель вчиненого злочину, як булосказано вище, проходить у своєму розвитку три чітко окреслені послідовністадії, які відображають процес розслідування: -- виникнення (висунення)версії;- аналіз (розробка) висунутого припущення та визначення ряду наслідків(обставин, подій, фактів), які логічно випливають із висунутого припущення;- практична перевірка можливих наслідків та порівняння їх із тими, що врезультаті перевірки встановлені насправді. Якщо це порівняння засвідчить,що наслідки, які були логічно виведені аналізом змісту версії, насправді неіснують, то це означає, що висунута версія не відповідає об'єктивній істиніі має бути відкинута. Якщо ж можливі наслідки відповідають встановленимфактам дійсності, то висунута версія є вірогідною (можливою). Але вважатиїї достовірною (що відповідає дійсності) на цьому етапі поки що не можна,бо одні й ті самі наслідки можуть випливати з різних підстав, і невиключено, що встановлені факти дійсності зумовлені іншою закономірністю(причиною), яка не охоплюється висунутою версією. Наприклад, якщо під часперевірки версії про розкрадання на фірмі “Х” було встановлено, щозаступник директора останнім часом придбав багато дорогих речей, то це щене означає, що він причетний до розкрадання, бо він отримав спадщину. Поділ процесу розвитку версії на три послідовні стадії має великепрактичне значення. Побіжне врахування або ігнорування тієї чи іншої стадіїпризводить до суттєвих помилок у плануванні розслідування і, як наслідок, —до порушення строків розслідування та його низької якості. Іноді слідчий,плануючи розслідування, обмежується формулюванням версій і перелікомзаходів їх перевірки, не аналізуючи змісту версій, не визначаючи можливихнаслідків (фактів, обставин), не зупиняючись на конкретних питаннях, якіслід з'ясувати в кожній з них. У результаті перелік заходів перевіркивисунутих версій виявляється неповним або випадковим. Розумова діяльність упроцесі висування та аналізу версій охоплює сукупність встановлених усправі фактів, їх оцінювання та можливі причини.Через те що справжня причина явища, яке перевіряється, фактично невідома,одразу виникають кілька версій, що виключають одна одну, конкурують міжсобою доти, поки не буде встановлено, які з них є безпідставними, а якавідповідає об'єктивній істині. Зі структури версії як логічної моделі розслідуваного злочину в цілому чийого окремих епізодів випливає, які елементи цієї моделі є в наявності, аякі відсутні й потребують додаткового пошуку та перевірки для того, щобмодель стала повною. Виявлення під час перевірки версії нових фактів,невідомих до її висунення, підвищує ступінь її надійності. Спроможністьверсії не тільки пояснювати раніше відомі факти, а и виявляти нові —важлива умова можливості перевірки висунутого припущення, свідченнявеликого пізнавального значення криміналістичних версій. Логічний процес побудови версій є єдиним для всіх її різновидів (слідчої,судової, експертної, загальної, окремої). Версія не може бути продуктомнеобґрунтованих і надуманих здогадок і припущень. В основу версії мають бути покладені фактичні дані, які поділяються надві основні групи. 1. Дані, отримані з різних джерел, які стосуються кримінальної справи.Вони можуть міститись у судових доказах, матеріалах оперативно-розшуковоїдіяльності, актах відомчих перевірок, заявах і повідомленнях громадян,повідомленнях засобів масової інформації та в інших джерелах. Для побудовиверсій на основі даних цієї групи застосовують переважно такі логічніприйоми та форми мислення, як аналіз і синтез, безпосередні таопосередковані (здебільшого індуктивні) умовиводи. 2. Дані, які є результатом наукових узагальнень і безпосередньо нестосуються кримінальної справи. Це дані природничих, технічних та іншихнаук (криміналістики, судової медицини, фізики, хімії), а також отримані зжиттєвого та професійного досвіду слідчого, узагальнень слідчої, судової таекспертної практики. Зокрема, велике значення під час висунення версіймають результати кримінологічного аналізу і видова криміналістичнахарактеристика злочину. За допомогою аналогії, порівняння та дедуктивних умовиводів ці даніможуть бути використані як основа для висунення версії. Важливим є використання професійного досвіду слідчого, проте слідобережно підходити до обґрунтування версії за допомогою "слідчої інтуїції",бо непродуманий підхід до побудови та висунення версії недопустимий. Існує безпосередній зв'язок між побудовою слідчих версій і прийняттямпроцесуальних рішень. Як для процесуальних висновків та рішень, так і длявисунення слідчих версій необхідні надійні критерії їх оцінювання.Висунення слідчих версій та їх подальша перевірка можуть потребуватиприйняття процесуальних рішень, застосування заходів процесуального примусу(обшуку, виїмки, затримання, арешту). Перевірка за допомогою таких засобівнеобґрунтованих версій може призвести до порушення прав і законнихінтересів громадян, що неприпустимо.Висунення версій — процес, що охоплює всі сумнівні та невідомі обставинирозслідуваного злочину. Якщо будь-які обставини слідчому поки що невідоміабо сумнівні чи є дані про їх суперечливість, необхідно щодо кожної з цихобставин висунути всі можливі на цей момент розслідування обґрунтованіверсії.5Процес розкриття злочинів з використанням гіпотетичного методу пізнанняпередбачає оцінювання розслідуваної події в цілому та висунення загальнихверсій, кожна з яких потім деталізується, поділяється на низку версій заокремими обставинами, що охоплюються загальною версією. Наприклад, у разівиявлення трупа людини з ознаками насильницької смерті розумова діяльністьслідчого розпочинається із загальної оцінки отриманої інформації тависунення таких можливих загальних версій:• вчинено вбивство;• стався нещасний випадок;• вчинено самогубство. Кожна з цих трьох загальних версій передбачає висунення та перевіркуокремих версій. Так, припущення про вбивство породжує версії про час,місце, мотив і мету вбивства, його виконавця та співвиконавців, знаряддявбивства, інші обставини злочину. Обсяг окремої слідчої версії може бути різним: версія може стосуватисябудь-якої обставини, що перевіряється, події чи охоплювати дві та більшевзаємопов'язані обставини. Іноді в одній окремій слідчій версіїоб'єднуються кілька припущень щодо різних обставин злочину (наприклад, просуб'єкт, мотив, час, місце та спосіб). Аналіз і перевірка таких"збільшених", великих за обсягом версій ускладнені і їх можуть здійснититільки досвідчені, висококваліфіковані слідчі. Під час розслідуваннябагатоепізодних, складних злочинів бажано, щоб окремі версії охоплювалиякусь одну обставину. При цьому збільшується кількість версій, алеспрощуються їх аналіз і перевірка. Логічна розробка висунутої версії призводить до уявлення про те, якіфакти, явища й обставини мають існувати насправді, якщо висунута версіявиражає об'єктивну істину. Визначення конкретних наслідків, що випливають зкожної висунутої версії, — основне завдання аналізу (розробки) версії. Важко передбачити всі наслідки висунутого припущення. Ступінь надійностіверсії тим вищий, чим більше наслідків виводиться з версії іпідтверджується під час перевірки. Наслідки, що випливають з висунутоїверсії, мають бути максимально деталізовані для того, щоб полегшити їхпорівняння з фактами реальної дійсності. Логічні наслідки зробленого слідчим припущення щодо певної обставинирозслідуваного злочину відображаються в питаннях, що мають бути з'ясовані.Визначення стосовно кожної висунутої версії вичерпної сукупності такихпитань — одна з передумов повноти, всебічності та об’єктивностірозслідування справи.Здійснювана при розслідуванні перевірка логічно виведених з висунутихприпущень наслідків (фактів, явищ, закономірностей) спрямована на те, щобвиявити, чи існують вони насправді. Засоби та методи перевірки криміналістичних версій різноманітні івідрізняються від тих, які застосовують для перевірки гіпотез у науковомупізнанні закономірностей природи та суспільства. Ці відмінності пояснюютьсяпередусім тим, що засоби й методи перевірки криміналістичних версійпризначені для практичного пізнання конкретного соціального явища — злочину— і спрямовані на вирішення питання про винність або невинність конкретногосуб'єкта. Тому вони мають відповідати суворим критеріям надійності,правомірності, моральності та припустимості. Здійснювана в умовах певногоправового режиму перевірка криміналістичних версій не може базуватися назастосуванні нормативно несанкціонованих методів і засобів, методик, якінауково не обґрунтовані і перебувають на стадії експериментальноїперевірки. Засоби й методи перевірки криміналістичних версій визначають залежно відтого, до якого різновиду вони належать. Слідчі та судові версії перевіряютьпереважно виконанням слідчих і судових дій. При цьому застосовують такожоперативно-розшукові засоби й методи, однак вони мають допоміжний характер.Для перевірки оперативно-розшукових версій найчастіше використовують засобий методи оперативно-розшукової діяльності; при цьому процесуальні засобидоречні лише в тому обсязі, в якому їх застосовують під час розслідуваннякримінальної справи, що здійснюється паралельно. Застосування процесуальнихзасобів перевірки оперативно-розшукових версій поза межами судочинстванеприпустиме.Специфічні й форми застосування спеціальних знань для перевірки слідчих,судових і оперативно-розшукових версій. Під час перевірки слідчих і судовихверсій спеціальні знання використовують переважно у формі експертизи тазалучення спеціалістів до участі у виконанні слідчих дій, а для перевіркиоперативно-розшукових версій характерна не процесуальна форма застосуванняспеціальних знань. Експертні версії перевіряють також на основі сувороїправової регламентації із застосуванням загальнонаукових і спеціальнихметодів. Існують загальні правила перевірки криміналістичних версій. У теоріїкриміналістики використовують принцип паралельної (одночасної) перевіркиверсій, що забезпечує найоптимальніший темп розслідування, економіюробочого часу слідчого, його сил, а також коштів. Поступова перевіркаверсій з дотриманням черговості не гарантує отримання цих переваг, анавпаки, містить загрозу втратити сліди злочину, цінну доказову інформацію,що спричинює необхідність здійснення повторних слідчих дій, призводить допорушення процесуальних строків розслідування. Кожний наслідок, що випливає з висунутої версії, необхідно детальноперевірити. Доки версія не спростована і не відкинута, кожний факт, щологічно випливає з неї, необхідно перевірити з позиції відповідності чиневідповідності його реальній дійсності Обмеження перевірки дослідженнямтільки якоїсь певної частини наслідків не дає підстав для впевненості, щопідтверджена версія виражає об'єктивну істину у справі. Якщо при перевірці отримано суперечливі дані, одні з яких підтверджуютьверсію, а інші спростовують її, зупиняти перевірку цієї версії неприпустимо— вона повинна тривати до повного виявлення та усунення розбіжностей. З метою глибшої та детальнішої перевірки обставин, що випливають ізвисунутої версії, необхідно використовувати, якщо можливо, комплекспроцесуальних і не процесуальних засобів (наприклад, необхідно допитатисвідків, здійснити слідчий експеримент, оперативно-розшукові заходи). Послідовність виконання комплексу слідчих і оперативно-розшукових дійвизначається з урахуванням певних факторів. Передусім виконують дії,спрямовані на виявлення й фіксацію слідів злочину, що швидко змінюються, атакож доказів, які можуть бути втрачені чи навмисно змінені. Першимиздійснюють також заходи, спрямовані на припинення злочинів, що готуються, атакож на те, щоб перешкодити злочинцю знищити речові докази, утекти чипокінчити життя самогубством.За інших рівних умов насамперед виконуються дії, результати яких маютьзначення для перевірки кількох версій, а також ті, які в тому чи іншомуконкретному випадку можуть дати істотніше та надійніші результати. Дії,спрямовані на встановлення попередніх епізодів злочину, доцільно виконуватидо здійснення заходів, спрямованих на перевірку фактів, виявлених пізніше. Важливе загальне правило перевірки версій полягає в тому, що перевірка здійснюється доти, поки висунута версія не буде спростована або поки не з'являться умови, за наявності яких її можна буде вважати об’єктивною істиною. Філософи твердять, що припущення про будь-який факт перетворюється на достовірне знання про нього, якщо можна довести, що з цього факту й тільки з нього випливають виявлені наслідки. Гіпотеза перетворюється на достовірне знання й тоді, коли доведено, що з усіх можливих причин певного факту треба виключити як недоведені всі причини, крім однієї, що спричинила цей факт. Наведені умови достовірності гіпотези застосовують і до криміналістичних версій. Версія достовірна в таких випадках: • якщо було висунуто всі можливі припущення стосовно обставини злочину, яка перевіряється, і при розслідуванні на основі нових додаткових даних не виникло іншої версії, що стосується тієї ж обставини. Наприклад, у справі про вбивство з трьох можливих версій (умисне вбивство, необережне вбивство, нещасний випадок) підтвердилася версія про умисне вбивство. Якби при розслідуванні було встановлено, що можливих причин смерті в цьому разі більше, то виключення двох із них не було б достатнім доказом істинності третьої версії. Версія про умисне вбивство стала б неправильною, а істинною була б версія (про самогубство), не висунута слідчим; • усі висунуті версії про певну обставину були перевірені, і всі їх, за винятком однієї, що була об'єктивно підтверджена, було спростовано та відкинуто; • усі наслідки (обставини), що логічно виводяться з підтвердженої версії, були всебічно досліджені та знайшли підтвердження, тобто виявлені насправді; • підтверджена версія повністю узгоджується з усіма іншими обставинами справи. Тільки за наявності сукупності наведених умов можна визнати версію, щопідтвердилася, такою, що відповідає дійсності, виражає об'єктивну істину посправі.Зазначені умови достовірності можна застосовувати тільки до одноріднихверсій, тобто до тих, що стосуються однієї обставини злочину, якуперевіряють. Якщо, наприклад, перевіряють три версії: про спосіб, мотив ісуб'єкт злочину, то підтвердження будь-якої з них ще не є підтвердженням їїдостовірності. У цьому разі наведені раніше умови достовірності версійзастосовувати не можна, бо версії, які перевіряють, не є однорідними.Зазначимо також, що в цьому разі щодо трьох різних елементів складу злочинубуло висунуто тільки по одній версії, тоді як будь-яка обставина справи,яку перевіряють, породжує два протилежних припущення (версії): тезу таантитезу (вчинено розкрадання — розкрадання не було). Тільки за умовиперевірки однорідних версій можна застосовувати умови достовірності. 2. Елементи планування. Особливості планування при порушенні кримінальної справи по офіційним матеріалам і розшуковим даним. Розслідування злочинів є нездійсненним без чіткої організації плануванняодного із загальних принципів методики розслідування. Другим напрямом оптимізації діяльності слідчого є планування. Це одна зобов'язкових умов розслідування, що являє собою складний розумовий процес,який полягає у визначенні завдань попереднього слідства, а також шляхів іспособів їх вирішення відповідно до вимог закону.Планування – це складний розумовий процес, суть якого полягає у визначеннінаправленості і засобів розслідування, способів і засобів їхнього рішенняв рамках закону. Воно не є методом розслідування, як іноді вважають,оскільки саме по собі не слугує засобам встановлення істини.6 Планування має здійснюватись з додержанням певної системи принципів. Воноповинне бути законним, тобто визначення завдань розслідування і вибірспособів їх вирішення мають здійснюватись з додержанням норм кримінальногоі кримінально-процесуального законодавства та підзаконних актів, зокрематих, що закріплюють необхідність всебічного, повного й об'єктивногодослідження обставин справи, виявлення причин і умов, які сприяли вчиненнюзлочину, обставин, що підлягають доказуванню (статті 22, 23 і 64 КПК).7 Визначення завдань кожного етапу розслідування і шляхів їх вирішенняповинне здійснюватись на основі оцінки характеру події та всієї сукупностіфактичних даних, що є у розпорядженні слідчого. Мають враховуватись даніоперативних підрозділів, науково-технічні досягнення, передовий досвідрозслідування злочинів. Планування повинно здійснюватись безперервно,супроводжуватись внесенням до плану змін у разі одержання нових даних.Мають враховуватись реальні можливості слідства та оперативних підрозділів. У плані не повинно бути нечітких, розпливчастих формулювань. Усі планирозслідування того або іншого злочину мають бути об'єднані загальною метою.Вони повинні оптимізувати діяльність слідчого з найменшими економічними тачасовими затратами і дозволяти досягати найвагоміших результатів. Організація розслідування - значно ширше поняття, ніж планування.Організувати будь-яку діяльність, в тому числі і розслідування це належнимчином підготувати її, налагодити визначити засоби й методи, упорядкувати таспланувати.Організувати розслідування означає :1) розробити погоджений план засобів місцевих правоохоронних органів(слідчого апарату, міліції, прокуратури) на випадок небезпечних,надзвичайних пригод. У цьому плані передбачається формування слідчих груп,бригад, технічних засобів тощо,2) у справах, порушених за оперативними матеріалами, розробити спільно зіслідчим план реалізації матеріалів,3) налагодити належну взаємодію слідчого з оперативними працівникамиекспертами, громадськістю, які залучаються до розслідування (розкриття)злочину,4) забезпечити кваліфіковане керівництво слідчо-оперативною групою (СОГ)бригадою,5) чітко визначити обов’язки між членами СОГ,6) організувати регулярні оперативні наради СОГ з метою обговореннярезультатів і наступних завдань розслідування,7) налагодити систематичний обмін інформацією,8) спланувати роботу слідчого з урахуванням усіх справ які є у провадженні,9) забезпечити технічну оснащеність СОГ,10) забезпечити чітке виконання плану розслідування,11) підібрати необхідний нормативний матеріал та забезпечити нерозголошенняданих попереднього слідства,12) забезпечити діяльність членів СОГ за умов дотримання науковоїорганізації праці та управління.Планування та організація розслідування, хоча й тісно пов’язані між собою,але різні за змістом і функціями. Планування розслідування не зводиться тільки до складання планурозслідування, і це частина великої проблеми розкриття злочинів. Тому вонозастосовується в слідчій, оперативно-розшуковій, експертній діяльності.Планування - це організаційний та творчий бік складної розумової роботислідчого, яка здійснюється з першого моменту розслідування до йогозакінчення. Планування розслідування в кримінальній справі необхідно відрізняти відпланування окремої слідчої дії, тактичного прийому, тактичної комбінації,тактичної операції. Планування розслідування злочину складається з:1) визначення завдань розслідування з урахуванням вчиненого злочину;2) побудова (висування) слідчих версій;3) аналізу версії та визначення обставин (питань), які необхідновстановити;4) визначення слідчих дій, оперативних засобів та інших перевірочних іпрофілактичний заходів, необхідних для встановлення запланованих обставин;5) вибору конкретних виконавців і термінів виконання. Принципи планування: індивідуальність, динамічність, реальність таконкретність. Існує кілька рівнів планування: планування роботи слідчого (календарнийплан), планування розслідування в кримінальній справі, планування слідчоїдії, планування тактичної операції, тактичного прийому, плануванняпочаткового наступного та заключного етапів розслідування. Кожний рівень планування складається з чотирьох стадій:1) визначення загального напрямку дій, формування цілей, побудова версій тавиведення з них логічних висновків, цілей, підцілей;2) виділення обставин, які необхідно встановити;3) визначення засобів, за допомогою яких будуть встановлені обставинивчиненого злочинну, прийняття тактичних рішень;4) визначення виконавців і термінів виконання.Планування окремої слідчої дії включає три стадії: . визначення мети слідчої дії (обставини, питання, які необхідно встановити); . встановлення (вибір) конкретних ресурсів - інформаційних, психологічних, технічних, які знаходяться у слідчого, та визначення їх співвідношення з конкретною метою, якої необхідно досягти; . безпосереднє розроблення організаційно-тактичного змісту слідчої дії із визначенням послідовності застосування тактичних прийомів, тактичних операцій. Інколи планування може бути уявним, тобто слідчому не потрібно складатиписьмового плану. Це може мати місце на початковій стадії розслідування,при виявленні ознак злочину та порушенні кримінальної справи. У такійситуації слідчий, базуючись на висунутих версіях, як правило, типових,складає приблизний план розслідування з провадження самих невідкладнихслідчих дій та оперативно-розшукових заходів. І вже після цього приступаєдо складання письмового плану. Існує кілька форм планів, які відображають етапи планування та цілі, якихпотрібно досягти. До загальних елементів плану розслідування в кримінальнійсправі належать: а) версії; б) обставини, які необхідно встановити; в)слідчі дії, оперативно-розшукові та організаційні заходи; г) вказівка, хтовиконавець і термін виконання; д) матеріали, які слід використати. Графічновін має такий вигляд:План розслідуванняз обвинуваченняпо кримінальній справі № Прізвище, ім’я та по батькові обвинуваченого за ст. Короткий зміст фабули справи|Слідчі|Обставини |Слідчі |Терміни та|Виконавець і |При-міт||версії|(питання), |дії, |черговість|строки |ки || |які належить|оперативно|виконання |виконання | || |з’ясувати, |-розшукові| | | || |встановити |заходи | | | | Більш компактним виглядає план розслідування, коли версія виноситься узаголовок плану. Таким чином, у плані перелічуються всі версії тарозроблена кожна з них окремо: Версія ______|Обставини |Слідчі |Терміни та|Виконав|Примітки, відмітка про ||(питання), які|дії, |черговість|ець |виконання ||необхідно |оперативні|виконання | | ||з’ясувати |заходи | | | | Додатково до основного плану нерідко складають різні допоміжні документиз метою систематизації зібраних матеріалів у кримінальній справі: - «особові рахунки» - картки, до яких заносяться всі епізоди злочину,здійснені обвинуваченим; - «шахматки» (шахові відомості) - таблиці, де поєднані вертикальні тагоризонтальні графи, у горизонтальних перелічують звинувачених, а увертикальних -- епізоди.Приклад «шахматки»:| | | |Епізоди | | ||Звинувачув|№1 |№2 Короткий |№3 Короткий|№4 Короткий|№5 ||ані |Короткий |ЗМІСТ | | |Короткий|| |ЗМІСТ | |ЗМІСТ |ЗМІСТ | || | | | | |ЗМІСТ ||Петров | | | | | ||А.Б. | | | | | ||Іванов | | | | | ||П.Л. | | | | | | У складних кримінальних справах (убивство, порушення правил охоронинавколишнього середовища, громадської безпеки), злочинах у сфері економікинерідко для розслідування формують бригаду слідчих, яку очолює досвідченийкерівник слідчого підрозділу або слідчий в особливо важливих справахГенеральної прокуратури. Аварії на транспорті, шахтах, значні розкраданнядержавного майна, як правило, розслідуються бригадою слідчих. Бригадіпідпорядковують оперативні підрозділи, засоби зв’язку, криміналістичної таоперативної техніки, а також групи фахівців. Керівник групи (бригади)складає загальний план розслідування, де детально розробляється кожнаверсія, епізод. План обговорюється на оперативній нараді, до ньоговносяться корективи і кожний член групи отримує завдання (наприклад,обробка однієї з версій, встановлення певного епізоду, проведення слідчоїдії). Слідчий згідно з одержаним завданням складає власний план його виконання(наприклад, затримати особливо небезпечного злочинця) та погоджує його зкерівником групи (бригади). Керівник групи регулярно проводить оперативнінаради, на яких заслуховуються результати розслідування, а члени групиодержують нові завдання. Планування окремої слідчої дії проводиться у зв’язку і в ході реалізаціїплану розслідування в кримінальній справі. Окремі слідчі дії не потребуютьскладання письмового плану, особливо для досвідченого слідчого. Однак,незважаючи на це, слідчий робить замітки, визначає основні питання,обставини, які необхідно з’ясувати у ході слідчої дії. У складних кримінальних справах, особливо в конфліктних ситуаціях, слідчідії необхідно планувати (наприклад, при провадженні огляду місця події навеликій території, групових обшуках, затриманні небезпечних злочинців,допиті звинувачених, що відмовляються, або лжесвідків). Планувати необхіднотакож окремі тактичні операції, якщо вони проводяться за складних умов. План окремої слідчої дії або оперативного заходу складається з трьохелементів: конкретизація цілі, тобто обставин (питання), які необхідноз’ясувати та встановити; визначення тактичних прийомів і технічних засобівдля встановлення обставин вчинення злочину; перелік матеріалів, довідковоїінформації, необхідної для з’ясування обставин, визначення послідовностізастосування прийомів і засобів одержання інформації, тобто реалізаціятактичного задуму слідчої дії (використання матеріалів справи, речовихдоказів, логічних і психологічних прийомів). Необхідно планувати допит (пред’явлення звинувачення, допитпідозрюваного). Без попереднього плану ці допити не мають відчутногопозитивного результату. Будь-який план розслідування та окремої слідчої дії повинен бутиконкретним. У плані неприпустимі такі завдання, як «встановити винністьпідозрюваного», «дати завдання органам міліції», «з’ясувати обставинивчинення злочину». Необхідно конкретно вказати, які саме обставинивстановити, яке завдання доручити органам дізнання. 3. Версії і планування по справах податкових злочинів. При розслідуванні фактів внесення перекручених даних у декларацію продоходи або приховання доходів (прибутку) або інших об'єктів оподатковуваннятиповими обставинами, що вимагають встановлення, є:• встановлення юридичного статусу суб'єкта злочину: фізична особа, фізичнаособа-підприємець без створення юридичної особи, юридична особа(підприємство, організація) — чи пройшло воно державну реєстрацію;• чи зобов'язана фізична особа або підприємство (організація) сплачуватиподатки;• які види податків і інших обов'язкових платежів зобов'язана сплачуватиособа (фізична, юридична);• чи має особа (фізична, юридична) право на пільги по сплаті податків;• який порядок ведення бухгалтерського обліку і представлення звітності напідприємстві;• з якого моменту і яка фінансово-господарська діяльність здійснюваласяплатником податків;• протягом якого часу здійснювалося внесення перекручених даних у документибухгалтерського обліку і звітності;• хто керував підприємством і ніс відповідальність за бухгалтерський обліку період перекручування зведень в обліку і звітності.• хто безпосередньо причетний до здійснення злочину, хто його ініціатор;• ким, коли і при яких обставинах були виявлені факти приховання об'єктіввід оподатковування;• які законодавчі і нормативні акти були порушені платником податків;• які об'єкти оподатковування були приховані й у якому розмірі;• який розмір податків, не сплачених із прихованих об'єктівоподатковування, яка загальна сума несплачених податків;• які міри варто прийняти для відшкодування збитків;• який використовувався спосіб приховання об'єктів оподатковування;• які обставини сприяли здійсненню злочинуТипові версії, використовувані для побудови загальних і приватних, поконкретній справі при розслідуванні податкових злочині:1) приховання об'єктів оподатковування здійснювалося за рахунок заниженнявиторгу (доходу) в заліково0відлікових документах;2) приховання оподатковуваного прибутку здійснювалося за допомогоюзавищення даних про матеріальні витрати і незаконне списання устаткування ізапасів;3) приховання оподатковуваного прибутку здійснювалося шляхом фіктивногозбільшення боргів, перерахування коштів підприємству, що користуєтьсяпільгами на законній підставі;4) мало місце списання боргів по податках на третю особу в розрахунку найого банкрутство (плановане або вже здійснене).З урахуванням криміналістичної характеристики розглянутих злочинів іприведених вище типових версій в розвиток кожної з них можуть бути висунутіяк загальні, так і приватні, тому що і приватні версії, засновані наконкретних даних, зібраних у справі.Так наприклад, за версією про приховання оподатковуваного прибутку шляхомзаниження виторгу (доходу) приватними версіями, що стосуються способівздійснення злочину і його суб'єктів, будуть наступні:1) заниження виторгу здійснювалося внесенням перекручених зведень вобліково-звітну документацію;2) найбільше ймовірно, що суб'єктами цих дій були керівник підприємства,головний (старший) бухгалтер;3) перекручування зведень про виторг здійснювалося шляхом заниженнякількості придбаних товарів, заниженням ціни реалізації товарів (послуг),шляхом оплати товаром (бартер);4) у документи первинні, облікові і звітні внесені фіктивні записи,маються ознаки як інтелектуальної, так і матеріальної підробки.Якщо такі дії мали місце, то документальними джерелами інформації будуть:шляхові аркуші, товарно-транспортні накладні, журнал обліку руху товарно-матеріальних цінностей договору, платіжні доручення, банківські виписки,баланс , звіт про фінансові результати діяльності. Зведення, щовідображають фінансово-господарську діяльність, можуть бути відбиті вчорнових записах, що має бути знайдено. При виявленні і вилученнізазначених документів можуть бути призначені експертизи: техніко-криміналістична — для встановлення ознак матеріальної підробки; судово-економічна — для установлення фактів перекручування зведень, виду і розміруприхованого податкового об'єкта, та ін.Поряд з версіями, що стосуються в основному роботи з документами, можутьбути висунуті і версії по вивченню особистісних якостей суб'єктів злочину,їхніх дій, зв'язків і т.п. Подібні версії можуть стосуватися обставинстворення підприємства, його структури і статусу, керівника цьогопідприємства, головного бухгалтера, їхнього матеріального стану, умовжиття, їхніх соціальних зв'язків (включаючи і злочинні), взаємин зревізорами, аудиторами, податковими інспекторами і податковимиполіцейськими. У версіях повинно бути відбито: коли і ким проводиласяостання документальна перевірка; які її результати; яким чином зацікавленіособи пояснюють приховання прибутку.Після побудови загальних і приватних версій може бути складений план звизначенням обставин, що вимагають встановлення, характеру і черговостівиконуваних для цього дій.Заплановані дії можуть бути організаційними, оперативно-розшуковими,слідчими. До числа організаційних дій, що вимагають для свого здійснення тривалогочасу і тому, як правило, призначуваних по даній категорії справ відразупісля порушення кримінальної справи, відносяться: документальна ревізія,інвентаризація, запити у вищестоящі організації, запити в інформаційніцентри й обліки, запити в податкові інспекції, запити в КРУ. Оперативно-розшукові дії з використанням негласних сил і коштів —спрямовані на встановлення осіб, причетних до злочину, і обставин йогоздійснення. Первісні слідчі дії: виїмка документів і їхній огляд, обшук, слідчийогляд, допит співробітників, керівника, бухгалтера, призначення іпроведення експертиз, очні ставки. Виїмка. Документи різного роду відіграють істотну роль при розслідуванніподаткових злочинів. При всій скритності цих злочинів ті або інші дії, утому числі пов'язані і зі злочинною діяльністю, неминуче знаходять своєвідображення в документах. Тому на первісному етапі розслідуваннянадзвичайно важливо вжити термінових заходів по виявленню і вилученнювизначених документів.Виїмка документів здійснюється в організаціях, підприємствах, установах,коли маються достовірна інформація про наявність у них шуканих документів.Своєчасне вилучення документів здатне перешкодити злочинцям сховати слідизлочину. При розслідуванні податкових злочинів шукані документи вилучають усекретаріатах, бухгалтеріях, архівах, у керівників і т.п. Документи облікуоперацій по розрахункових рахунках вилучають у відповідних банках і іншихкредитно-фінансових установах. Деякі види документів можуть бути вилучені вконтрагентів (договори, акти перевірок), у головної організації, утранспортних агентствах, в аудиторських фірмах і т.п. Як орієнтир може бути позначений наступний перелік документів :• реєстраційні документи організації (установчий договір);• протокол загальних зборів, свідчення про реєстрацію;• документи бухгалтерського обліку і звітності (бухгалтерські книги,регістри, звіти і баланси);• накази, розпорядження, службова переписка, договори, книга обліку видачідоручень;• документи обліку операцій по розрахункових рахунках (платіжні вимоги ідоручення, картка зі зразками підписів осіб, наділених правом підписугрошових документів, і відбитком печатки організації, банківські виписки);• первинні касові документи (касові ордери, касова книга) Обшук. На первісній стадії розслідування обшук проводять для виявлення івилучення приховуваних офіційних документів, а також чорнових записів,усіляких записок, номерів телефонів і прізвищ осіб, з якими зв'язані усвоїй діяльності підозрювані, і інших документів. Фактор раптовості приобшуках по справах про податкові злочини незначний. Звідси не завждипозитивним є і результати даної слідчої дії. Разом з тим обшуки вартопроводити, тому що при них можуть бути виявлені і вилучені важливідокументи.Місцями обшуку можуть бути ті ж приміщення, де проводилася виїмка. Разом зтим, як свідчить практика, найбільш ефективними виявляються обшуки замісцем проживання (керівника, бухгалтера), у їхніх гаражах, на дачах, упідсобних приміщеннях, в автомобілях і т.п.У ході обшуку вилучають чорнові записи, неофіційну облікову документацію,документи, що містять необумовлені виправлення, підчищення, додрукування іт.п. Нерідко подібні неофіційні облікові документи дозволяють установитищире значення й обсяг тієї або іншої господарсько-фінансової операції. Цідокументи уможливлюють зіставлення даних неофіційного обліку з данимибухгалтерської звітності. Виявлені відхилення можуть свідчити проприховання оподатковуваного об'єкта, про ухиляння від сплати податку.Плануючи обшук і приступаючи до нього, необхідно враховувати, щонеофіційний облік — це явище повсюдне, дія, здійснювана матеріально-відповідальними особами за власною ініціативою для самоконтролю і контролю.Документами неофіційного обліку є записи в зошитах, на аркушах папера, узаписних книжках, настільних календарях і т.п.За допомогою вилучених і систематизованих документів неофіційного обліку,що відображають фінансово-господарські операції визначеного періоду, можебути отримане ширше уявлення про фінансово-господарську діяльністьорганізації навіть у тому випадку, якщо офіційні документи «загублені» абобухгалтерський облік не вівся зовсім. Головне при роботі слідчого знеофіційними документами — це визначити спочатку їхню допустимість івідповідність. Неофіційні документи не мають реквізитів, ніде нереєструються, не підписані особою, що їх склала, і т.д. Усе це дає підставувиконавцям подібних документів стверджувати, що документ не більш ніжнереалізований проект, передбачувана, але нездійснена угода. Слідчий огляд. По справах про податкові злочини найчастіше слідчий оглядздійснюється у відношенні документів, у яких відбиті фінансово-господарськіоперації. До огляду документів з урахуванням їх специфіки доцільно залучатифахівця.У ході огляду документа встановлюють:• вид документа (договір, накладна, рахунок-фактура і т.д. ),• ким і коли виданий, виготовлений,• ознаки зовнішнього вигляду (папір, барвники, спосіб нанесення тексту),• зміст (які факти й обставини, важливі для розслідування, відбиті вдокументі),• ознаки змін тексту, реквізитів, зовнішнього впливу.При вивченні зовнішнього вигляду звертають увагу на відповідність формидокумента загальноприйнятої для таких документів. При огляді документівтермінової звітності звертають увагу на номери і дати видачі, чизареєстрований документ у відповідному журналі обліку. При цьому доцільноперевірити правильність розрахунків у документах і їхню відповідністьпропонованим вимогам. Слідчому огляду підлягають також складські території, виробничі площі,транспортні і підсобні приміщення, кабінети керівника, бухгалтераПредметом огляду можуть бути, неврахована сировина, невраховані товари,готова продукція, її сліди, устаткування, транспорт, що не складаються набалансі підприємства. Важливим буває встановлення в ході слідчого оглядуплощі цеху, складу; кількості і якості сировини, що зберігається, готовоїпродукції, інших товарів. Допит. По справах про податкові злочини допит доцільно починати зосіб, що виявила порушення, що здійснювали перевірку діяльності платникаподатків. Це можуть бути співробітники податкових органів, ревізори,аудитори. Допит цих осіб дозволяє установити обставини виявленняподаткового злочину, усвідомити суть виявленого порушення податковогозаконодавства. Допит зазначених осіб не представляє особливої складності,тому що вони не зацікавлені в результаті справи і дають правдиві показання. Очні ставки. Проведення очних ставок по справах про податкові злочинивимагає особливої уваги. Справа в тім, що істотні протиріччя, що виявилися,у показаннях осіб не є звичайно результатом безпам'ятності. Це усвідомленепрагнення однієї особи скласти провину на іншу особу. Мова йде пропротиріччя в показаннях керівника і головного бухгалтера, керівника іпідлеглих, керівника і представників інших організацій, з якимиздійснювалися комерційні справи. З огляду на, що основою протиріч у показаннях є помилкові показанняодного з допитуваних, вирішувати питання про доцільність проведення очноїставки випливає з обліком того, чи можна одержати достовірні дані прообставини з інших джерел, якими доказами підтверджуються правдивіпоказання, як себе можуть повести на очній ставці допитувані. Висновок Роль версій у пізнанні в процесі розслідування надзвичайно велика. Узв'язку з цим існують дві проблеми, вирішення яких визначає ефективністьрозслідування, досягнення об'єктивної істини. Перша проблема — пізнавальна роль версії, її функція як методу пізнання вконкретній області, який є судочинство. Друга проблема — методи побудови версій у різних ситуаціях розслідування: а) при обмеженій доказовій інформації, б) при відсутності доказової формації, в) при її значному обсязі. Пізнавальна функція версії складається: а) у систематизації доказового матеріалу, б) його аналізі, в) обгрунтованому висуванні припущення, що визначає найбільш швидкий таефективний шлях встановлення істини. Методами побудови версій є їхній логічні основи — індуктивний метод,дедуктивний метод, аналогія. Пізнавальна роль версії полягає не тільки втому, що вона може пояснити вже відомі слідству обставини злочину, а й утому, що за її допомогою встановлюються нові обставини й факти, які не буливідомі слідчому на момент висунення версії. Якщо версія виражає об'єктивнуістину, то з її змісту аналітично можуть бути виведені не тільки тівисновки (факти), встановлення яких передувало висуненню версії, а й ті,які стали відомі після її висунення. Знання про криміналістичні версії дає нам можливість не допускатипомилок, як такі, що зустрічаються у юридичній практиці, так і таких, якізустрічаються в повсякденному житті і навіть у літературі. А саме : вислів“версія свідка”, “версія потерпілого” в дійсності означають лишеприпущення, пояснення і аж ніяк не версії. Цінність знань про версії полягає і в тому, що практичне значення типовихверсій було підтверджено останніми вдалими розробками на їх основі –типових програм дій оперативних груп, що отримують повідомлення про злочин.Такі типові програми не рідко знаходяться на озброєні у чергових частинахорганів внутрішніх справ. Вони базуються на мінімальній вихіднійінформації, що дозволяє швидко та ефективно використовувати їх уневідкладних і термінових ситуаціях. Використана Література1. “Криміналістика. Підручник.” За ред. П.Д.Біленчука. - К.: “Атіка” 2001 р.2. “Криміналістика” за ред. І.Ф.Герасимова та Л.Я.Дранкіна. - М.: “Вищя школа”, 2000 р.3. “Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів.” За ред. В.Ю.Шепітько. – Харків, “Одисей”, 2001 р.4. “Криміналістика (криміналістична техніка). Курс лекцій” за ред. П.Д.Біленчук, А.П.Гель, М.В.Салтевський. - К.: 2001р.5. “Криміналістика”. - М.: 1995р.6. “Криміналістика”. За ред. А.Ф.Волинського. “Закон і право”. - М.: 1999 р.7. “Криміналістика”. Підручник для вузів. Р.С.Белкін. - М.: “Норма”, 2000 р.8. “Криміналістична енциклопедія”. Р.С.Белкін. - М.: 1997 р.9. Кримінально-процесуальний Кодекс України.10. П.Кубрак, В.Мікулін, О.Павлючук, О.Садченко.журнал. “Пізнавальна сутність версії та принципи планування розслідування злочинів” // “Право України”. 2001. № 8.-----------------------[1][2] В.Ю.Шепитько “Криміналістика. Криміналістична тактика і методикарозслідування злочинів.” Харків.стр.112.2 Р.С.Белкин «Криминалистика. Учебник для вузов.» М., 2000г. стр. 210.3 В.Ю.Шепитько “Криміналістика. Криміналістична тактика і методикарозслідування злочинів.” Харків 2001. Стр. 345.4 там же.5 “Криміналістика (криміналістична техніка). Курс лекцій” Під ред.П.Д.Біленчук, А.П.Гель, М.В.Салтевський К. 2001р. стр. 210-211.6 Р.С.Белкин «Криминалистика. Учебник для вузов.» М., 2000г. стр. 320.7 “Криміналістика. Підручник.” За ред. П.Д.Біленчука К. 2001р. стр. 268.




Нажми чтобы узнать.

Похожие:

Поняття криміналістичної версії iconПошукова робота на тему: Поняття, мета, значення, принципи, види плануваня план
Поняття криміналістичної версії. Види, класифікація версій, їхня побудова і перевірка в процесі розслідування злочинів
Поняття криміналістичної версії iconПоняття криміналістичної версії
По­рівнюючи розслідуваний злочин за подібними ознаками (спосо­бом і знаряддям вчинення, способом приховування та ін.) з анало­гічними...
Поняття криміналістичної версії iconЛогіка побудови та перевірки версій логічна суть гіпотези та криміналістичної версії
Гіпотезою називається спосіб мислення, який полягає в побудові припущення про те, що таке досліджуване явище, та в доведенні цього...
Поняття криміналістичної версії iconТема 10. Логіка побудови та перевірки версій > Логічна суть гіпотези та криміналістичної версії
Гіпотезою називається спосіб мислення, котрий полягає в побудові припущення про те, що таке досліджуване явище, та в доведенні цього...
Поняття криміналістичної версії iconРеферат на тему: Операційна система ms-dos що таке операційна система
Якщо система не зазнає суттєвих змін, а виправляються, наприклад, лише помилки (буває і таке!), то у номері версії це відображається...
Поняття криміналістичної версії iconКриміналістичні версії
Він реалізується при використанні типових версій. “Механізм” їх застосування може бути змальований наступним чином. При побудові...
Поняття криміналістичної версії iconПоняття про умовиводи, його види
Поняття істинності характеризує думки, перед усім судження, а поняття правильності – зв’язки між думками у формі міркувань
Поняття криміналістичної версії iconКриміналістика предмет, завдання, джерела І засоби криміналістичної тактики план
Використання досягнень гуманітарних, природних і технічних наук у криміналістичній тактиці
Поняття криміналістичної версії iconПоняття про мислення. Форми логічного мислення
Поняття істинності характеризує думки, перед усім судження, а поняття правильності – зв’язки між думками у формі міркувань
Поняття криміналістичної версії iconРеферат на тему: Поняття структури п л а н вступ Частина І ціле. Поняття елементів та структури системи Елементи як контекстно залежна категорія
По-друге, важливе значення має аналіз елементів цієї структури в різних її аспектах, а тому було б доцільно розглянути поняття елементу...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы