Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 1924 року icon

Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 1924 року



НазваниеГроші та грошові реформи Росії в період 1895 1924 року
Дата конвертации07.07.2012
Размер90.63 Kb.
ТипРеферат
Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 - 1924 року


Міністерство освіти України Київський Національний Економічний Університет Кафедра “ Банківська справа ” Реферат на тему : “ Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 – 1924 року “ Студента 7 групи 4 курсу Фінансово-економічного факультету спеціальності 0104 Вертелецького Д.Б. КИЇВ –1998 Грошова реформа 1895 – 1897 була ретельно підготовлена і здійснюваласьпоступово на протязі 3 років. Для неї було створено певні передумови.Основною з них було накопичення в Росії значних запасів золота . Цепояснюється тим , що Росія приступила до розробок золотих родовищ ранішебільшості провідних країн ( на 35 років раніше ніж Північна Америка , на 37років ніж Австралія та на 50 років ніж Південна Африка ) . Щорічнийдобуток складав 34 – 42 тони . На початок реформи за рахунок внутрішніхджерел та зовнішніх операцій Державний банк сформував золотий фонд урозмірі 475,2 млн. крб. , а на кінець реформи – 1095,5 млн. крб.. На протязі 1896 року проводив роботу фінансовий комітет під проводомімператора. 2 січня 1897 року було прийнято рішення про запровадженнязолотого монометалізму. Встановлення золотого стандарту та вільний обмін паперових грошей назолото сприяв подальшому укріпленню рубля , та запобіганню коливаньтоварних цін в країні. Після реформи Держбанк продовжив курс на збільшеннязолотого запасу і до початку 1914 року він склав 1688 млн. крб.. Покількості дорогоцінного металу Росія займала тоді перше місце у світі. Такаполітика призвела до того , що поступово до 1912 року покриття банкнотзолотом було доведено до 108,3% Отже навіть якщо всі банкноти було бпред’явлено в банки для обміну на золото то це було б зроблено без проблемдля банку. Обмін паперових грошей на золоту монету проводився без жоднихобмежень. Держбанк заохочував розповсюдження золотих монет , намагаючисьнаситити їми грошовий ринок . Перші роки після реформи всі платежіпроводилися банком виключно в золотій монеті , щоб привчити до неїнаселення ; кредитні білети видавалися лише у виключних випадках. Золотонадійно увійшло в господарський обіг . Золотий стандарт став реальним тадійовим фактором . Однак стабільність грошової системи мале іще один аспект– співвідношення з валютами інших країн. Валютний паритет ( тобтоспіввідношення грошових одиниць окремих країн ) встановлювався на основівмісту в них золота. На передодні другої світової війни котування російського карбованцябули наступними :1 ам. Долар = 1,943 крб ( зворотній курс 0,514 )1 німецька марка = 0,642 крб ( зворотній курс 2,16 )1 Фр. Франк = 0,374 ( зворотній курс 2,66 ) Але треба зазначити , що валютний паритет в більшості випадківвідрізнявся від валютного курсу ( який називали також вексельним , тому щозасобом міжнародних розрахунків слугував в більшості випадків переказнийвексель ) . Валютний курс коливався навколо паритету у межах так званихзолотих точок , що позначали таке відхилення від паритету при якому замістьвекселя вигідніше переслати реальне золото . Отже відстань від паритету дозолотої точки визначалася видатками на пересилку золота. Але в кризовихвипадках курс інколи виривався за вказані межі. Як же в дійсності складався курс карбованця в період з грошовоїреформи Вітте до першої світової війни . В кінці 19 на початку 20 ст. російський карбованець котувався відноснофранка, марки і фунта стерлінгів . Долар тоді не вважався світовою валютою. На початок реформи карбованець офіціально прирівнювався до 4 франків алев дійсності дорівнював 2,5 франків це співвідношення було вирішенозакріпити – карбованець був девальвований і прирівняний до 2 цілих двохтретіх фіранку. Цей паритет відповідав золотому вмісту і купівельнійцінності двох валют. Фактично це дало змогу залишити ціни на внутрішньомуринку незмінними і полегшити проходження реформи. Встановлений курс вдалосявитримати . До 1913 року він коливався у межах 2.57 – 2.69 франку закарбованець. Російський карбованець котувався на всіх біржах світу . Найбільше випробовування надбанням реформи мало місце в періодросійсько-японської війни та революційних заворушень 1905 року: було різкозбільшено випуск кредитних білетів ( на 13 % ) , почалися масові вилученнявкладів населення , для запобігання краху Держбанк вимушений був надатибанкам кредит . Це все відбилося на курсі карбованця він різко упав до з2.16 до 2.12 марок . Зважаючи на вищесказане Держбанк прийняв дужеефективний захід , який зараз називається валютною інтервенцією : вінпродав у 1906 році іноземної валюти на 324,4 млн. крб ( за наступні 5 роківбуло продано лише 120 млн. крб.) Вже через місяць це призвело до вирівнювання курсу карбованця , ачерез півроку навіть до зростання . Це підіймало авторитет Росії, але такожі підіймало вартість російського експорту , тому Держбанк почав проводитиполітику на утримання росту курсу карбованця поступово скуповуючирозпродану валюту. Так держбанк маневрував чергуючи покупки та продажуіноземної валюти у відповідності з ситуацією , що формувалася на грошовомуринку. Карбованець так зміцнів , що вже було необхідно стримувати йогозростання ( за 1 крб давали 2.177 марки замість 2.16 за паритетом .) За1906 – 1911 роки продажу карбованця склали 1180 млн. крб , що превисилопродажі в 9 разів . Таким чином Держбанк поповнював валютні резерви непідриваючи цінність власної валюти. Сильний карбованець надав змогу знизитиоблікову ставку до 4.5 % . Але треба зазначити , що укріплення карбованця , зниження процентнихставок проходило поступово – цим намагалися запобігти значних коливань векономіці і досягти стабільності. Після деякого відпливу золота з банків вперіод 1904 – 1905 років в наслідок зростання довіри до карбованця почавсязворотній процес – населення понесло золото в банки в обмін на кредитнібілети. Це надало змогу скоротити кількість паперових грошей випущених дляпокриття військових витрат на 120 млн. крб. Випуск паперових грошейзнаходився під жорстким контролем . Випуск банкнот до 300 млн. повинен бувбути забезпеченим золотом як мінімум на половину , випуск вище 300 млн.забезпечувався золотом на 100 % . Законодавство Росії по регулюванню грошового обігу було значножорсткіше ніж законодавство інших країн. Також треба зазначити , щоДержбанк майже ніколи не використовував своє емісійне право на 100 % . Невикористане емісійне право вимірювалось :1900 – 132,8 %1901 – 93,8 %1904 – 109,2 %1910 – 45,9 %Навіть у складному 1905 році Держбанк міг випустити іще 17 млн. карбованців, але не зробив цього. Наступним дійовим засобом обмеження маси готівки стало запровадженнябезготівкових розрахунків. Для цього в 1898 р. при Петербурзькій конторіДержбанку була відкрита розрахункова палата. До 1912 р. таких палат буловже 40 в різних містах Росії. В роботі цих палат приймали участь всі банки, великі банкірські контори та дома , товариства взаємного кредиту, великіторгово-промислові фірми. Щорічно через палати проходили платежі намілліарди крб 70 % з них здійснювалась шляхом заліку взаємних вимог. Упорядкування грошового господарства позитивно вплинуло на зовнішнюторгівлю. За період з 1881 по 1913 надходження золота від експортуперевищили видатки по імпорту на 7751 млн. крб.Але в 1913 в Европі почали формуватися перші ознаки майбутніх негараздів. Узв’язку з різким підвищенням облікової ставки в ряді країн Росія теж булавимушена підвищити її в грудні 1912 р. до 6 % . Стійкість карбованцяпідтримувалась колосальними запасами золота і гнучкою дивізною політикою. Російський карбованець та цінні папери стійко трималися аж до самогопочатку першої світової війни, чого не можна сказати про валюти іншихкраїн. З початком війни Росія та інші країни Европи припинили обмінпаперових грошей на золото, однак золоте забезпечення карбованця збереглось( в 1914 році грошова маса склала 3,2 млрд. при золотому запасі 1.6 млрд. )Це Було менше ніж передбачено законом 1897р , але набагато більше ніж вдовоєнній Німеччині. В умовах припинення обміну паперових грошей на золото всі очікувалиобвалу карбованця , однак цього не сталося . За 5 місяців 1914 р крб.Подешевів лише на 16.8 %. Ілюстративними є показники за наступні два рокивійни .Якщо прийняти фінансову позицію валют на 1 грудня 1914р. за 100 , тосередній вексельний курс дорівнював:| |Грудень 1915 |Грудень 1916 ||Росія |76 |70 ||Німеччина |86 |74 ||Австро-Угорщина |74 |59 | Однак не все було так гарно . З 1914 по 1917 бюджетний дефіцит зростав з1.898 млрд до 22.568 млрд. Разом зі зростанням дефіциту зростала емісіягрошей , незабезпечений випуск склав після лютневої революції 8.4 млрд.Тимчасовий уряд довів емісію до 16 млрд. ( Радянський уряд після перемогижовтневої революції установило норму емісії – 50 млрд ) . Склалися всіумови для інфляції та знецінення карбованця. Загальна сума державного боргуна березень 1917 склала 35 млрд і витрати на його обслуговування повиннібули скласти 1.8 млрд . Основна проблема держборгу полягала у йогоструктурі : основна частина короткотермінові ( 6 місяців та 1 рік ) борговізобов’язання . Для обслуговування держборгу та фінансування дефіцитубюджету був обраний шлях залучення нових позичок шляхом випуску державнихборгових зобов’язань. При чому наголос ставився на внутрішні позички , щодавало можливість відтягнути частину готівки з обороту. Але перед цім Урядпровів деякі заходи на фондовому ринку , що мали на меті показатиінвесторам готовність держави проводити економічну політику зразкабільшості капіталістичних країн.: 1. Підтвердження відповідальності по зобов’язанням царського уряду 2. Спрощена процедура створення АТ 3. Полегшені умови допуску іноземних інвесторів на російський фондовий ринок Внутрішні інвестори негайно відреагували на ці дії . В березні 1917 р. 30найбільших банків дали згоду на реалізацію першої довгострокової позичкиТимчасового уряду. Однак успіху ця позичка не мала : в умовах інфляціїпопит на довгострокові ЦП падає. В цих умовах було прийнято рішення про проведення примусової державноїпозички. Сума позички повинна була скласти 10 млрд., термін 20 років ,дохідність 5,5 % річних . Облігації можна було продавати та здавати узаставу , доходи по них не обкладалися податками.Розмістити облігації позички пропонувалось серед : 1. Власників нерухомості, земельних угідь, ЦП, військових підрядників, банків , СК ( 60 % позички ) 2. Платників подоходного податку. При чому сума підписки була пропорційною сумі отримуваного доходу. ( 40 % позички ) В принципі все це створювало достатні умови для функціонуванняповноцінного вторинного ринку облігацій цього займу. Якщо б цю позичку булоб здійснено то фінансове положення країни було б значно покращено: вдалосявилучити 2/3 грошової маси , що припинило зростання цін і укріпило бкарбованець. Крім того країна отримала б значний фінансовий ресурс дляфінансування видатків бюджету. Причиною провалу такої б здавалося гарної акції стало продовження Росієюучасті у війні і при чому невдалої участі. Часті поразки вкінець підірвалиекономіку і призвели до серії криз . Якщо проведення займу було бздійснення раніше на півроку ( березень 1917 ) коли воєнні дії булотимчасово припинено і намічалася стабілізація , то цілком вірогідно що всебуло б навпаки. Невдалі дії Тимчасового уряду на фондовому ринку призвели до падіннякарбованця : на Лондонській біржі курс фунта по відношенню до карбованцязріс з 12-12 крб за фунт у вересні 1914р до 35.5 крб. На передодніЖовтневої революції. Наслідком цього було зникнення в Росії золота зобороту , воно було тезавровано. На кінець 1917 року грошовий обіг Росіїскладався лише з паперових грошей без ніякої домішки золота чи срібла. Таким чином невдала економічна та воєнна політика привели , зміни урядів, економічні кризи сильно підірвали грошову систему. Всього за три рокикарбованець знецінився по відношенню до долара США на 50 % і перетворився зповноцінного золотого на знецінений паперовий. Наступним періодом стало правління уряду більшовиків. Однак зміна владине принесла нічого крім подальшого падіння купівельної спроможностікарбованця 9 за період 1918 -1921 у 188 раз ) Назріла необхідність проведення грошової реформи. Її проведення булообтяжене господарською розрухою, неврожаєм 1921 р. гострим бюджетнимдефіцитом , а також пережитками воєнного комунізму. В наслідок введеннятоварного виробництва та дозволу вільної купівлі продажу товарів до кінця1922 р. були досягненні перші успіхи у відбудові народного господарства ірозвертанні товарообігу. Це сформувало передумови для заміни грошовихзнаків стійкою валютою – червінцями, що являли собою банкноту Держбанку.Номінал складав –1,2,3,5,10,25,50 червінців. Вже до середини 1922 р. червінці складали 37 % у складі всієї грошовоїмаси, а на 1 жовтня 1923 р. – 74 %. Випуск та становлення червінця сталопершим етапом грошової реформи. Наступним етапом була повна заміначервінцями ден знаків , що були причиною спекуляції та загрожувалиположенню червінця.Особлива роль в завершенні грошової реформи відводилась : 1. відновлення і інтенсифікації с/г , перехід від натуральних до грошових с/г податків 2. Раціоналізація виробництва та зниження цін на промислову продукцію 3. Розвиток торгівельної мережі 4. Укріплення зовнішньої торгівлі 5. Реформування видатків бюджету 6. Зниження вартості кредиту Провадження вищеназваних заходів привело до зростання купівельноїспроможності населення , в першу чергу селян , що в свою чергу сталопричиною зростання внутрішнього попиту. Завершення реформи ознаменувалося випуском в обіг в лютому 1924р.державних казначейських білетів в 1,3,5 карбованців золотом , розміннихсрібних монет ( 10 , 15, 20, 50коп та 1 крб ) та розмінних мідних монет (1,2,3,5 коп. При цьому ден знаки обмінювались на червонці по курсу 50000ден знаків за 1 червінець. На 15 лютого 1924 року червінці складали 90 % грошового обігу. На 1.06.24 обмін ден знаків був припинений , що фактично означало завершення реформи. Грошова емісія для покриття дефіциту бюджету була заборонена.Наслідки реформи :1. Введення твердої , забезпеченої валюти ( на 25 % золотом на 75 % короткостроковими векселями та ліквідними товарами )2. Запровадження конвертації валюти ( 1 долар = 1.95 черв )3. Стабілізація грошового обороту4. Ліквідація дефіциту бюджету5. Оздоровлення товарно-грошових відносин6. Стабілізація господарства в цілому , та ріст ВВП7. Зростання рівня життя населенняТверда конвертована червона валюта протрималась до початку 1928 року . Вряді причин деконвертації та послабленні позицій червінця можна назвати :1. Невеликі розміри золотого запасу2. Заготівельні складнощі 1928 – 19293. Зниження обсягу с/г експорту4. Відхід від принципів НЕПу Тому , як тільки сальдо торгівельного балансу у зв’язку зі зривомпланових завдань 1925 р. стало від’ємним , золоті запаси зменшились,посилилась інфляція і грошова система країни розшаталась. Держбанк відмінивз 2 половини 1926 року вільну купівлю продаж іноземної валюти навнутрішньому ринку, пізніше був заборонений ввіз та вивіз вітчизняноївалюти закордон. Список використаної літератури. 1. Андрюшин С.А Банковская система России .Либеральные реформы и их последствия . Деньги и кредит 1997 № 4 2. Белоусов В.Д. Преобразования в денежном обращении в 1914 – 1917 годах .Финансы 1995 № 3 3. Добкин Л.З. Рубль был устойчивой валютой Деньги и кредит 1996 № 8 4. Ильин С. Денежная реформа 1922- 1924 годов . Финансы 1995 № 11 5. Потемкин А.П. Развитие системы госсударственных займов в Росси .Финансы 1997 № 1,7




Похожие:

Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 1924 року iconГроші та грошові реформи Росії в період 1895 – 1924 року “
Північна Америка, на 37 років ніж Австралія та на 50 років ніж Південна Африка. Щорічний добуток складав 34 – 42 тони. На початок...
Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 1924 року iconГроші та грошові реформи Росії в період 1895 – 1924 року “
Північна Америка, на 37 років ніж Австралія та на 50 років ніж Південна Африка. Щорічний добуток складав 34 – 42 тони. На початок...
Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 1924 року iconГроші та грошові реформи Росії в період 1895 – 1924 року “
Північна Америка, на 37 років ніж Австралія та на 50 років ніж Південна Африка. Щорічний добуток складав 34 – 42 тони. На початок...
Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 1924 року iconГроші та грошові реформи Росії в період 1895 1924 року
Північна Америка, на 37 років ніж Австралія та на 50 років ніж Південна Африка. Щорічний добуток складав 34 – 42 тони. На початок...
Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 1924 року iconГрошові реформи в Росії 1895-1924 рр
Північна Америка, на 37 років ніж Австралія та на 50 років ніж Південна Африка. Щорічний добуток складав 34 – 42 тони. На початок...
Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 1924 року iconГроші
Гроші та грошовий обіг практично здійснюється в кожній країні світу І виконує важливу економічну роль. Гроші виникли в ІV – ІІІ тисячолітті...
Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 1924 року iconРеформи другої половини 19 ст в Росії та їх вплив на розвиток України
Хiх ст не можна оцінювати однозначно. Тому я І вирішила дослідити цю тему трохи докладніше, порівняти матеріали з різних джерел,...
Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 1924 року icon“Грошові системи”
Гроші виникають у ІV-ІІІ тис до н е., а грошові системи лише із зародженням капіталістичного способу виробництва
Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 1924 року iconРеформи в Російській імперії Олександром ІІ
Олександр II 1855-1881, молодий, ліберальних поглядів вихованець поета В. Жуковського, бачив усі вади режиму Миколи І. Року 1856...
Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 1924 року iconРеформи в Російській імперії Олександром ІІ
Олександр II 1855-1881, молодий, ліберальних поглядів вихованець поета В. Жуковського, бачив усі вади режиму Миколи І. Року 1856...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы