Поняття, форма та функції Конституції України icon

Поняття, форма та функції Конституції України



НазваниеПоняття, форма та функції Конституції України
Дата конвертации06.07.2012
Размер154.22 Kb.
ТипРеферат
Поняття, форма та функції Конституції України


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ» Кафедра загально-правових наук [pic] РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Поняття, форма та функції Конституції України Виконав: студент III року навчання факультету економічних наук Кравченко Мирослав м. Київ, 2003 р.| |План |Стор. || | | |ВСТУП 3Розділ 1. Поняття і основні властивості Конституції як основного законудержави 6Розділ 2. Загальна характеристика Конституції України як політико-правовогодокументу 92.1. Ознаки Конституції 92.2. Функції Конституції України 102.3. Структура Конституції 12СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 17 ВСТУП Неможливо уявити демократичну державу сучасного світу, яка б не маласвоєї конституції. Адже саме в конституції закріплюються вихідні положення,на яких ґрунтуються найголовніші форми життя суспільства. Вона закладаєпідвалини організації та функціонування держави і громадських структур,формулює основи правового статусу особи, є базисом усієї правотворчоїдіяльності. Сутність конституції - це її внутрішня основа, смисл, найбільшважливі якості і властивості, які визначають всі структурні тафункціональні характеристики основного закону суспільства й держави, щознаходять свій предметний вираз у його змісті. Це найбільш узагальнюючакатегорія, яка уособлює істотні ознаки соціального, політичного призначеннята нормативно-правового змісту конституції. Сутність конституції знаходить своє втілення в найрізноманітнішихаспектах. Крім юридичного важливий, перш за все, соціально-політичнийаспект конституції. Це своєрідний суспільний договір, який фіксує іузгоджує політичні інтереси різноманітних соціальних груп, прошарків,класів тощо. Більшість з них виникає і реалізується в політичній сфері, якаяк відомо, є об’єктом діяльності політичних партій, громадських рухів таінших соціальних об'єднань. Така діяльність знаходить свій вираз врізноманітних правових, в тому числі й конституційних документах. Тобтоконституція не може не враховувати дійсний стан речей, не фіксувати їх увідповідних її положеннях. Без такого узгодження неможливо досягтисоціальної злагоди, забезпечити законність і правопорядок. В сучасному постіндустріальному суспільстві конституція має бутимеханізмом здійснення консенсусу всіх соціальних груп, суспільнимдоговором, коли різноманітні верстви суспільства немов передають державісвої повноваження по забезпеченню соціальної гармонії і злагоди на всіхрівнях. Це, безперечно, не означає, що традиційні соціальні та суспільнісуперечності зникають зовсім: вони пом’якшуються, набувають нових рис,відступають на задній план. Проголошення 24 серпня 1991р незалежності України створило умови длярадикальних демократичних перетворень у нашому суспільстві і державі.Змінилась організація державної влади - відбувся поділ її на законодавчу,виконавчу, судову. Виникли нові інститути, властиві сувереннійдемократичній правовій державі, зокрема, інститути президентства,конституційної юрисдикції, Збройні Сили України та ін.
Почалось становленнясучасного українського парламентаризму й правосуддя та цілісної системиорганів виконавчої влади. Водночас відійшли у небуття колишнізагальносоюзні державні органи й організації та численні недемократичніінститути (однопартійність, цензура тощо). У суспільстві почала складатися реальна багатопартійність, демократичнавиборча система, місцеве самоврядування тощо. Поряд із змінами ворганізації держави й суспільства і завдяки їм, відбуваються зміни управовій системі в цілому. Важливим етапом в українському державотворенні, у розвитку українськогосуспільства і держави стало прийняття 28 червня 1996р нової КонституціїУкраїни. Прийняття Основного Закону нашої держави - це визначна подія в їїісторії, у житті її народу. Прийнята Верховною Радою України Конституція єісторичною віхою в утвердженні державної суверенності України. Разом з тимсьогодення вимагає глибокого її осмислення з тим, щоб позитив ОсновногоЗакону оптимально використовувався і спрямовувався у прогресивне руслопроцесів державотворення. Тим більше, що Конституція у деяких її положенняхнеоднозначно сприймається різними політичними силами та верствамисуспільства. Говорячи про це ми не можемо забувати, що якою б не булаКонституція, вона не може передбачити всіх проблем, які поставить перед неюжиття. Конституція України відображає тенденції і закономірності розвиткусвітового конституціоналізму. Найважливішими з таких тенденцій є:цілеспрямоване регулювання й перебудова внутрішньодержавних і міжнароднихвідносин; загальна демократизація конституції, політичних режимів,правового статусу особи виборчого права; закріплення основних рис правовоїдержави; впровадження ідей парламентаризму; орієнтація на людину ізагальнолюдські цінності; правове зміцнення основ громадянськогосуспільства, розвиток механізмів узгодження інтересів різноманітнихсоціальних, національних, мовних і релігійних груп; посилення виховної,морально-етнічної ролі конституції; розширення масштабів і сферконституційного регулювання тощо. Конституція України намагається втілити у життя наступнізагальносуспільні цінності: здорове екологічне середовище, соціальнузахищеність, відповідний рівень життя, право на користування надбаннямлюдства в сфері політики, економіки, культури тощо. Розділ 1. Поняття і основні властивості Конституції як основного закону держави Термін "конституція" походить від латинського слова "constituto", щобуквально можна перекласти як "устрій, встановлення, утвердження". Разом зтим існує думка, що він бере початок від звороту "rem publicum co", з якогопочинаються окремі акти римських імператорів. Конституція - категоріяісторична. Окремі її елементи були сформульовані в працях древньогрецькихфілософів, зокрема Платона і Арістотеля, указах імператорів СтародавньогоРиму, які мали силу джерела права, в актах конституційного типу - хартіях(Магдебурзьке і Любекське право 13 - 18 ст.). Сучасне розуміння слова"конституція" (конституція держави) бере свій початок із періоду зміни вЄвропі феодального ладу на буржуазний (XVII -XVIII ст.) і кінцевовикристалізовується на початок XX ст. уже як сутність основного законудержави. Першими (писаними) конституціями довгий час вважали Конституцію ПилипаОрлика 1710 р., Конституцію США 1787 р., Конституції Франції та Польщі 1791р. Наука конституційного права знає різні підходи (погляди різних правовихшкіл) щодо визначення поняття конституції. Одним із найуніфікованішихвважають визначення, за яким "Конституція - це Основний Закон держави, щооб’єднує у собі групу норм із вищою юридичною силою, які закріплюють основидержавного ладу, права, свободи та обов'язки особи і громадянина, системута принципи організації державної влади, територіальної організації державитощо ". Конституція - це Основний Закон держави, який регулює у відповідності зволею та інтересами пануючого класу (класів, народу) суспільні відносини,що складаються в процесі здійснення основоположних засад організаціїсуспільства й держави. Конституція - політико-правовий документ, в якому знаходять свійконцентрований, офіційний вираз і закріплення головні, базові устоїсуспільного і державного устрою: належність державної влади, характервласності, права і свободи громадян, національне - державний іадміністративне - територіальний устрій, а також система і принципидіяльності механізму здійснення повновладдя народу. Конституція - це особливий інститут правової системи держави, якомуналежить правове верховенство по відношенню до всіх її актів. Це не простозакон, а особливий закон країни: закон законів, як називав її Маркс. Вонаоформляє національну систему права, стягує воєдино діюче законодавство,визначає основи законності і правопорядку в країні. Конституція країни - цеОсновний Закон. Закони являють собою систему, а не хаотичний набір різнихположень. В основі цієї системи - Конституція, що є не тільки установчимдокументом держави та її основних інституцій: парламенту, уряду, суду,місцевого самоврядування і те. ін., а й юридичним актом. Як юридичнийдокумент, Конституція має бути викладена в чітких юридичних термінах, їїположення не повинні суперечити одне одному, тобто створювати колізії. Як документ установчий, Конституція повинна містити процедурирозв’язання суперечностей, що виникають у процесі діяльності держави. Одназ функцій Конституції, яка випливає із її суті, - це затвердженнясправжнього народовладдя. Конституція не може заважати саморегуляціїсуспільства: вона повинна бути орієнтиром, еталоном, на який рівняютьсяйого політичні, правові та моральні цінності. Завдання полягає в тому, щобчерез усвідомлення сутності Конституції, " поставити на місце "співвідношення суспільства й держави. Це, безперечно, не означає, щотрадиційні класові протиріччя зникають зовсім: вони пом’якшуються,набувають нових рис, відступають на задній план. На першому плані єфактори, обумовлені кризою сучасної цивілізації, необхідністю збереженнялюдства від загибелі. Саме в таких умовах особливої ваги і значення набуваєсоціальний консенсус, де Конституція відіграє особливу роль, виступаєголовним політико-правовим засобом його забезпечення. З огляду цього змішуються оціночні характеристики: Конституція маєвиражати інтереси не стільки держави, скільки інтереси громадянськогосуспільства, головною цінністю якого є людина. Це є мірилом соціальноїцінності і ефективності Конституції. Відтак, між іншим, вирішується давнясуперечка відносно того, чим є Конституція: законом суспільства чи держави.Відповідь однозначна: вона повинна стати основою, правовою базоюефективного рішення загальних справ громадянського суспільства, могутнімзасобом його самозбереження і розвитку, забезпечення реалізації прав ісвобод людини. Будь-яка Конституція виникає і діє для того, щоб врегулюватиустрій держави, а не суспільства, хоч індиферентною до справ суспільствавона не може бути. Вона не може стояти осторонь від таких спеціальнихінституцій як власність, права і свободи громадян; громадські та релігійніоб’єднання; громадянське суспільство з його політичною, економічною тасоціально-класовими основами; влада як авторитарний спосіб організаціїсуспільства; права і свободи нації тощо. Це - елементи організаціїсуспільства, а не державного устрою, його прерогатив. Закріплення такихзасад суспільства є одною з функцій Конституції як Основного Законусуспільства й держави. Основними рисами конституції є: 1) Її основоположний характер, оскільки предметом конституційногорегулювання є фундаментальні, найважливіші суспільні відносини, яківизначають "обличчя" суспільства; 2) Народний характер, який полягає в тому, що конституція має слугуватинароду, створюється ним, забезпечує його участь в управлінні справамисуспільства і держави; 3) Реальний характер, тобто відповідність фактично існуючим суспільнимвідносинам; 4) Органічне поєднання стабільності й динамізму конституції. Розділ 2. Загальна характеристика Конституції України як політико- правового документу Розглядати Конституцію України лише як правовий акт було б не зовсімправильно. Вона є надзвичайно важливим політико-правовим документомдовгострокової дії, яким збагатилася наша держава; фундаментом не лишесучасних, але й майбутніх перетворень у нашому суспільстві, основою йогоконсолідації. Одночасно хотілося б звернути увагу, що в ній містяться іокремі моральні орієнтири соціальної справедливості у нашому суспільстві ідержаві. Конституція закріплює в Україні основи державної політики б спрямованоїперш за все на забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя.Вона заклала серйозні підвалини для розвитку і зміцнення демократичної,соціальної і правової держави, в якій людина, її життя і здоров’я, честь ігідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.Через зміст Конституції проводиться надзвичайно цінна і гуманна ідея проте, що саме держава функціонує для людини, відповідає перед нею за своюдіяльність, а не навпаки. І це є головним її обов'язком. Ми вже сьогодніусвідомлюємо, що інакше не повинно бути. Адже Український народ є джереломвлади, яку він реалізує через відповідні органи державної влади та органимісцевого самоврядування. Тому держава з її апаратом повинна слугувати,перш за все, своєму народові. Крім політичного значення, нова Конституція України має надзвичайновелику юридичну цінність як правовий акт. Перш за все - це Основний Законнашої держави, який має найвищу юридичну силу. Всі закони та інші правовіакти приймаються на її основі і повинні відповідати їй. А це означає, щоКонституція є основним джерелом нашого законодавства розрахованим натривалий період. 2.1. Ознаки Конституції З точки зору ознак Конституції України як правового документу їїюридичними властивостями є те, що: 1. Конституція - це, насамперед, закон, тобто акт виключної ваги ізначення; 2. Конституції властиве юридичне верховенство, найвища юридична сила упорівнянні з іншими правовими актами: ні один акт не може перевищуватиКонституцію; 3. Конституція є основою правової системи України, її законодавство,поточне законодавство розвиває конституційні приписи, деталізує їх; 4. Конституції властивий особливий порядок її прийняття і зміни, тобтоце закон що має підвищений ступінь стабільності; 5. Існує досить складний механізм реалізації Конституції, оскільки їїдія відбувається на трьох рівнях: на рівні реалізації Конституції в цілому;на рівні реалізації окремих конституційних інститутів; на рівні реалізаціїконституційних норм. 2.2. Функції Конституції України Функції Конституції обумовлені її змістом, тією роллю, яку вона виконуєв регулюванні суспільних відносин, задоволенні соціальних потреб. Багатствозмісту, складність суспільних відносин обумовлює багатоплановість функційта їх спрямованість. Одна група таких функцій "обслуговує" потребиКонституції, інша - виходить далеко за межі Конституції як політико-правового феномену. Конституція виступає як невід’ємний елемент всієїсоціальної організації, як соціальне благо, ефективний регулятор іперетворювач суспільних відносин. Функції Конституції розкривають їїсутність стосовно тих завдань які стоять перед суспільством на конкретномуетапі його розвитку, при чому не рідко одне й те ж завдання вирішується задопомогою кількох функцій. Функції Конституції поширюються на всі сфери суспільного життя, про щосвідчить зміст Основного Закону, на ті суспільні відносини, які охоплюютьсядією Конституції. Функції Конституції мають багато спільного з основними функціями права;більше того вони базуються на них. Однак функції Конституції невичерпуються політичними, юридичними та іншими сферами. За сферами впливуКонституції на суспільні відносини насамперед розрізняють такі її функціїяк, політичну, економічну, соціальну, культурну, ідеологічну. Конституціїпритаманні також установча, правотворча, системотворча, методологічна,прогностична та інші функції. Зміст економічної функції полягає в тому, що Конституція фіксуєосновоположні суспільні відносини, які складають економічні устрійсуспільства, базу, на якій функціонують всі інші інститути. Закріплення вКонституції фундаменту суспільства, різноманітних форм власності, створюєумови для реалізації економічної політики України, успішного функціонуванняїї господарського механізму. Зміст і особливості політичної функції визначається тим, що Конституція- не тільки правовий але й політичний документ, який закріплює основнізасади політики в різноманітних сферах суспільства й держави. Політичнафункція Конституції полягає в тому, що вона формує найсуттєвіше в політиці,а саме - належність влади в країні, внутрішню і зовнішню політику,державний лад. Саме Конституція закріплює інтереси і волю народу, йогодержавний та національний суверенітет на найвищому законодавчому рівні. Конституція справляє величезний ідеологічний вплив на волю і поведінкумас. Акумулюючи найбільш істотні моменти світогляду, в основі якого лежитьідея народного суверенітету. Конституція водночас формує певний типсуспільної свідомості, невід’ємною частиною якої є правосвідомість. Цесприяє формуванню позитивних установок, подоланню антигромадських мотивів.З цих позицій можна стверджувати про наявність у Конституції ідеологічної(культурної) функції. Установча функція спрямована на здійснення первинного юридичногооформлення найважливіших соціальне - економічних і політичних інститутівсуспільства. За допомогою установчих норм визначається устрій держави,впроваджується в життя передусім політичні та управлінські структури,різноманітні інститути демократії, закріплюється система державних органів,визначаються їх повноваження. Роль установчої функції Конституції, таким чином, полягає в тому, щовона встановлює найважливіші інститути суспільства і держави, визначає їхспрямованість. Правотворча функція Конституції реалізує себе за допомогою норм, яківизначають основу правового статусу суб’єктів конституційних відносин:громадян, державних і громадських органів. Правоохоронна функція Конституції полягає у забезпеченні належної діїінститутів і норм Основного Закону, що досягається за допомогоюспецифічного механізму відповідальності. В основі такого механізму лежатьконституційні санкції: визнання поведінки неконституційною, скасування чипризупинення дії актів державних органів, тощо. Сутність інтегративної функції в тому, що Конституція відіграє рольсвоєрідного інструменту який об’єднує всі ланки правової системи в однеціле, при чому таке об'єднання - не механічне, безсистемне, а грунтуєтьсяна основі відповідних вимог і принципів. Типовими в цьому відношенні єконкретні норми Конституції про економічну систему які визначають вихідніположення для цивільного, земельного, господарського та інших галузейправа. Системотворча функція Конституції зводиться не тільки до того, щобзабезпечити цілісність і збалансованість правової системи, її динамізм істабільність. Вона визначає принципові вимоги що до призначення, змісту йметодів галузей права, окреслює єдині засади правотворчості і застосуванняправа, законності і правопорядку, слугує своєрідним нормативним орієнтиром. Таким чином, за місцем і роллю Конституції в суспільному житті їїосновні функції поділяються на соціальні і нормативне - правові.Соціальними функціями є: політична, економічна, соціальна, культурна(ідеологічна) та інші. Правові функції: установча, регулятивна,інтеграційна, охоронна. Головне призначення Конституції, що реалізується в її функціях, - неполітика, не ідеологія а фундаментальні засади вільного суспільства вільнихлюдей. 2.3. Структура Конституції Структура Конституції України являє системно-структурну цілісність, щоскладається з інститутів, які займають логічно обумовлене місце в їїсистемі залежно від функціонального навантаження. Таким в цілому і є нашОсновний Закон. У своїй структурі Конституція України, прийнята на п’ятійсесії Верховної Ради України, складається з преамбули, з 15 розділів, якіоб’єднують 161 статтю, в тому числі 2 статті Прикінцевих положень, та 14пунктів перехідних положень. Розділ I "Загальні положення " включає 20 статей (ст. 1-20). Розділ II "Права, свободи та обов’язки людини і громадянина" складаєтьсяіз 48 статей (ст. 21-68). Розділ III "Вибори. Референдум" включає 6 статей (ст. 69-74). Розділ IV "Верховна Рада України (ст. 75-101) Розділ V "Президент України" (ст. 2-112). Розділ VI ”Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади”(ст. 113-120). Розділ VII "Прокуратура" (ст. 121-123). Розділ VIII "Правосуддя" (ст. 124-131). Розділ IХ "Територіальний устрій України." (ст. 132,133). Розділ Х "Автономна Республіка Крим" (ст. 134-139). Розділ XI "Місцеве самоврядування" (ст. 140-146). Розділ XII "Конституційний Суд України" (ст. 147-153). Розділ XIII "Внесення змін до Конституції України " (ст. 154-159). Розділ XIV "Прикінцеві положення" (ст. 160-161). Розділ XV "Перехідні положення" (пп. 1-14). Таким чином, структура Конституції - досить чітка, логічно зумовленасистема взаємопов'язаних і взаємозумовлених структурних елементів. В преамбулі Конституції України формулюються цілі, мета побудовидержави, важливіші вихідні положення політико-правового характеру, зокрема: - положення про державно-політичне розуміння поняття “український народ”, за яким його визначають як єдність громадян України різних національностей, тобто всі особи, які належать до громадянства України, разом становлять український народ; - положення про те що дану Конституцію прийнято на основі здійснення українською нацією права на самовизначення; - Положення про те, що дану Конституцію прийнято для забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя; - Положення про те, що парламентарії, приймаючи Основний Закон України, усвідомлюють усю свою відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішніми і прийдешніми поколіннями українського народу; - Положення про визначення Конституції Основним Законом України. Основна частина Конституції включає інститути та норми, які"вичерпують" її зміст. Після преамбули перший розділ Основного Закону закріплює загальнізасади конституційного ладу, як керівних начал, що визначають сутністьКонституції в цілому, усіх її інститутів і кожної статті зокрема. Пріоритетність людини як найвищої соціальної цінності є змістом логічнообумовленого другого розділу Конституції. Інтересам людини, захистові їїправ і свобод підпорядкована чітка організація державної влади та місцевогосамоврядування. Держава відповідає перед громадянами за свою діяльність. ВИСНОВКИ Роки, що пройшли з часу проголошення Україною незалежності, достатньовпевнено показали, наскільки важливим, особливо для держави, яка переходитьдо нового суспільного устрою, захищає принципи демократії та громадянськогосуспільства, є існування Основного Закону держави, її Конституції, щовідповідає цим ідеям. Україна дійсно вистраждала свою Конституцію, демократичну Конституціюнезалежної держави Тепер постає нове, не менш, а ще більш важливе завдання,яке повинен виконати наш народ, - поступово, на демократичних засадах,неухильно керуючись принципами Права і Справедливості, поступововпроваджувати в країні засади громадянського суспільства, демократичноїсоціальної правової держави. Ці завдання повинні бути головними у життінашого народу, громадян вільної України. Водночас слід наголосити, що визначення Конституції України іформування її змісту як Основного Закону держави, аж ніяк не означаєодержавлення суспільного життя або потяг до нього. Навпаки, зорієнтованістьнормативно-регулюючої ролі Конституції у суспільстві насамперед на державузасвідчує про намір розвиватися у напрямі до сформування реальногогромадянського суспільства. А суспільство лише тоді набуде рисгромадянського, коли воно саме по собі і кожна особа в ньому станутьповноцінними і достатньо автономними від прямого впливу держави; державастане його справжньою складовою. Прийняття Конституції, яка увібрала в себе світовий досвіддержавотворення, зафіксувала основи міжнародного співробітництва, є першимі серйозним кроком на цьому шляху. Тому цілком зрозумілим є те, щоміжнародне співтовариство визнало важливість прийняття Основного Законунашої держави. Конституція України створила умови для практичної реалізації закладениху її тексті принципів. Оскільки останні є нормативно закріпленими, то вонияк й інші норми Конституції, мають найвищу юридичну силу та є нормамипрямої дії. Отже, можна звертатися до суду за захистом своїх прав,посилаючись безпосередньо на принципи конституційного права. З іншого боку, Конституція не має чіткого механізму, який забезпечувавби підпорядкованість принципам конституційного права інших його норм,оскільки всі норми Конституції мають однакову юридичну силу. Таке становищепороджує можливість ігнорування принципів названого права при зміні іншихнорм галузі. За своєю сутністю Конституція України виходить із загальнолюдських,загальнонародних інтересів і потреб. Це акт, котрий на найвищому правовомурівні закріплює певний баланс інтересів усіх соціальних верств суспільства,націй, етнічних груп. Усі люди є вільними і рівними у своїй гідності таправах. Конституція не допускає жодних привілеїв чи обмежень за ознакамираси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного тасоціального походження. Отже, наша Конституція побудована на засадах, що найвищою цінністю вдержаві є людина. Але норми записані в ній, не завжди відповідаютьдійсності, тому Конституція має постійно удосконалюватись, щоб справді бутиКонституцією для народу. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Копєйчиков В.В. Основи конституційного права України. –К., 1998.2. Колодій А.М., Копєйчиков В.В., Лисенков С.Л., Медведчук В.В. Основи конституційного ладу України. –К., 1997.3. Коментар до Конституції України. –К., 1998.4. Конституція України від 28 червня 1996 р.5. Конституція України – Основний закон суспільства, держави, людини. –К., 1998.6. Кравченко В.В. Конституційне право України. –К., 2000.7. Погорілко В.Ф. Основи конституційного ладу України. –К., 1997.8. Тодика Ю.М., Клименко Г.Б. Основи конституційного права України. –Х., 1999.9. Юденков А.М. Конституція України - основа реформування суспільства. -К., 2001.




Похожие:

Поняття, форма та функції Конституції України iconПоняття, форма та функції Конституції України
Це найбільш узагальнююча категорія, яка уособлює істотні ознаки соціального, політичного призначення та нормативно-правового змісту...
Поняття, форма та функції Конституції України iconКонституційний суд україни
Відповідно до ст. 147 Конституції України, Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Він вирішує питання...
Поняття, форма та функції Конституції України iconФункції і принципи Конституції України
Радою 28 червня 1996 року, являє собою Основний Закон нашої держави, що створює підгрунтя для подальшого розвитку правотворчого процесу...
Поняття, форма та функції Конституції України iconФункції І принципи Конституції України
Радою 28 червня 1996 року, являє собою Основний Закон нашої держави, що створює підгрунтя для подальшого розвитку правотворчого процесу...
Поняття, форма та функції Конституції України iconПоняття правопорядку та суспільного порядку та їх співвідношення
Стаття 1 Конституції України проголошує України – унітарна демократична соціальна правова держава
Поняття, форма та функції Конституції України iconІ. Вступ ІІ. Огляд Конституцій: а 1919 року
Конституції. Відповідно до постанов ІІІ з’їзду кп(б) у проект першої конституції Української рср був розроблений Центральним виконавчим...
Поняття, форма та функції Конституції України iconІ. Вступ ІІ. Огляд Конституцій: а 1919 року
Конституції. Відповідно до постанов ІІІ з’їзду кп(б) у проект першої конституції Української рср був розроблений Центральним виконавчим...
Поняття, форма та функції Конституції України iconФорма письмового запиту на інформацію
Відповідно до статті 34 Конституції України та Закону України «Про доступ до публічної інформації», прошу надати
Поняття, форма та функції Конституції України icon"Загальна характеристика Конституції України" Загальна характеристика Конституції України
Основного закону суспільства й держави, що знаходять свій предметний вираз у його змісті. Це найбільш узагальнююча категорія, яка...
Поняття, форма та функції Конституції України iconКабінет Міністрів України та його компетенція. Функції судової влади та судова система України. Місцеві органи виконавчої влади. Функції закон
України, а також здійснює установчі й контрольні функції, передбачені Конституцією України. Во­на приймає закони, постанови та інші...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы