Инфляция в Украине icon

Инфляция в Украине



НазваниеИнфляция в Украине
Дата конвертации05.07.2012
Размер209.77 Kb.
ТипРеферат
Инфляция в Украине


Міністерство освіти України [pic]Тернопільський Державний Технічний університет імені Івана Пулюя на тему “ Інфляція в Україні та шляхи її усунення” Вступ. Найефективнішим індикатором «здоров’я» економіки країни є їїфінансовий стан. Адже фінансова система не лише забезпечує необхіднівзаємозв’язки в економіці, вона є одним з найвпливовіших важелівмакроекономічного регулювання, інструментом, за допомогою якого уряди маютьзмогу регулювати економічний розвиток. Саме тому діяльність виконавчоївлади кожної країни спрямована на забезпечення стабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому. Запорукою цього, середіншого, має бути стан “керованості” інфляційними процесами. Необхідність уцьому викликана тим, що інфляція не лише призводить до тяжких соціально-економічних наслідків – за умов інфляції втрачається ефективність дії тавідбувається деформація інструментів макроекономічного регулювання. Особливо виразно деформація економічних механізмів проявляється вумовах гіперінфляції. В економічній науці вважається, що інфляціяпереходить в гіперстадію за умов перевищення швидкості росту цін 50% намісяць. Прикладом того є Німеччина 1920-1923рр., Австрія 1921-1923рр., СРСР1921-1924рр., Грeція 1943-1944рр., Латиноамериканські країни 1970-1980рр.Інфляція в Угорщині після ІІ Світової війни була найвищою з усіх, відомих в історії світової економіки. 3 червня 1946 року були випущені банкноти насуму мільярд білліонів (1 млрд.млрд.). У червні 1946 року Золотий пенге1931 випуску коштував 130 трильйонів паперових пенге. Ось чому вивченняінфляції є таким важливим і актуальним. У своїй роботі я намагавсявизначити суть, причини і наслідки та шляхи подолання інфляційних криз.І. Поняття інфляції. Як економічне явище інфляція існує вже тривалий час. Вважається що їїпоява пов’язана з виникненням паперових грошей, з функціонуванням якихвона нерозривно пов’язана. Термін інфляція (від лат. Inflatio - надування) вперше почаввживатися в Північній Америці в період громадянської війни 1861 - 1865 рр. І означав процес збільшення паперово - грошовогообігу. В ХІХ столітті цей термін вживається також в Англії і в Франції.Широкого розповсюдження в економічній літературі поняття інфляції одержалов ХХ столітті відразу після після першої світової війни. На початок 90-х років ХХ сторіччя не було жодної постсоціалістичноїкраїни, яка б не відчула руйнівного впливу інфляції. У класичнійекономічній теорії інфляція трактується як частина теорії грошей. Вона єпроцесом підвищення загального рівня цін та зниження купівельноїспроможності грошей. Дж.М.Кейнс вперше проаналізував інфляцію як елементмакроекономічної теорії. Мілітаризм, змінивши кейнсіанській теорії у 80-х роках вже не простовключає проблеми інфляції в макроекономічну теорію. Проблеми інфляціїстають найважливішою складовою частиною останньої. “Під інфляцією, - пишеМ.
Фрідмен, - я розумію стійке та безперервне зростання цін, що завжди івсюди виступає як грошовий феномен, викликаний надмірною масою грошей повідношенню до випуску продукції”. Це положення переконує в тому, що причиниінфляції - у сфері обігу. А тому допускається обмеження впливу держави впроцеси суспільного відтворення. На противагу цьому в кейнсіанських теоріях під інфляцією розумієтьсянадмірний попит, причини якого – як на стороні пропозиції, так і попиту:”Вразі якщо пропозиція грошей у порівнянні з пропозицією товарів для купівлізбільшилася, має місце інфляція”. З середини 60-х років у світовій економічній науці формується новийнапрям у дослідженні інфляцій. Його представники виходять з необхідностікомплексного аналізу явищ грошової сфери, що враховують загальні зміни векономіці 2-ї половини ХХ століття. Згідно з цим підходом, найважливішоюрисою сучасних інфляційних процесів є тісне переплетіння грошових тазагально-економічних факторів росту цін. Звідси випливає, що незалежно відтого, які причини є початковими імпульсами, будь-яке підвищення цінвикликає необхідність підвищення обсягів грошової маси, і навпаки. Іншими словами, зростання останньго часто виступає вже не як причинаросту цін, а як його похідна. Грошові та загально-економічні фактори вцьому процесі змінюють місцями причини та наслідки інфляції. Тому всілякезростання рівня цін викликає підсилення інфляції і стає тим самимінфляційним. Згідно з цією теорією, інфляція, особливо в умовах перехідноїекономіки, зумовлюється багатьма процесами, що відбуваються у сферігрошового обігу та безпосередньо в суспільному виробництві. Де б нерозпочалася дія інфляційних факторів – чи у виробництві, чи у сферідержавних фінансів, чи у, власне, грошово кредитній сфері – інфляційнезростання цін супровожується збільшенням грошової маси. Спочатку воновідбувається в активному обігу за рахунок зменшення нагромаджень, а потімзростає загальна маса грошей. Переповнення каналів обігу грошовою масоюзнецінює грошову одиницю, що є найхарактернішою ознакою інфляції в їїкласичному вигляді. Інфляція – це процес зростання загального рівня цін в країні внаслідок порушення закону грошового обігу. Інфляція виникає тоді, коли вобігу знаходиться надлишкова кількість грошей (готівкових і безготівкових).Таке становище веде до їх знецінення, гроші “дешевіють”, а ціни набуваютьтенденції до зростання. Інфляція є тонке соціально - економічне явище ,породжене дизпропорціями виробництва в різних сферах ринковогогосподарства. Одночасно інфляція – одна із найбільш гострих проблемсучасного розвитку економіки практично всіх країн світу.ІІ.Причини інфляції. Незалежно від стану грошової сфери товарні ціни можуть підніматися внаслідок змін в динаміці виробничої праці, циклічних і сезонних коливань,структурних зрушень в динаміці виробництва, монополізації ринка, державногорегулювання економіки, введення нових податків, зміна конюктури ринку, діязовнішньо економічних зв’язків, стихійних лих і т.д. Одже ріст цінвикликиється різними причинами. Але не всякий ріст цін - інфляція.Середвище згаданих причин росту цін важливо виділити справді інфляційні. Так ріст цін, пов’язаний з циклічними коливаннями конюктури, неможнаназвати інфляційним. По мірі проходження різних фаз циклу (особливо в його«класичній» формі характерній для ХІХ - початку ХХ століття) буде мінятисяі динаміка цін. Їх підвищення в період буму і змінюється їх падінням вфазах кризи й депресії і знову ростом в фазі пожвавлення. Підвищенняпродуктивності праці, при інших незмінних умовах, повинно привести дозниження цін. Інша справа - якщо підвищення продуктивності працісупроводжується випереджуючим це підвищення ростом заробітної плати. Такеявище називається інфляцією витрат. Стихійні лиха не можуть бути причиноюінфляційного росту цін. Так, якщо в результаті повені в якій-небутьмісцевості зруйновані дома, то, очевидно зростуть ціни на будівельніматеріали. Це буде стимулювати виробників будівельних матеріалів розширитипропозицію своєї продукції і по мірі насичення ринка ціни почнуть падати. Що ж можна віднести до дійсно інфляційних причин росту цін? Назвемнайважливіші із них. По - перше, це диспропорційність , або незбалансованість державнихвитрат і доходів, що роявляється в дифіциті держбюджета. Якщо цей дифіцитфінансується за ррахунок активного використання «друкарського верстата» цепризводить до збільшення маси грошей в обігу, а відповідно і до інфляції. По - друге, інфляційне зростання цін може відбуватись, якщофінансування інвестицій проводиться аналогічними методами. Особливоінфляційно небезпечними є інвестиції, пов’язані з мілітаризацією економіки.Так, непродуктивне використання національного доходу на воєні цілі означаєне тільки втрату національного багацтва. Одночасно військові витратистворюють додатковий платоспроміжний попит, що веде до збільшення грошовоїмаси без відповідного товарного покриття, збілшення військових витрат єоднією з головних причин хронічних дефіцитів державного бюджету ізбільшення державного боргу в багатьох країнах, для покриття якого державазбільшує грошову масу. По - третє, з зростанням «відкритості» економіки тої чи іншої країни,все більшим втягуванням її в мирогосподарські зв’язки збільшеютьнебезпечність « імпортованої» інфляції. По - четверте, інфляція набуває самопідтримуючий характер в результатіінфляційних очікувань. Багато вчених країн Заходу і нашої країни особливовиділяють цей фактор, що подолання інфляційних очікувань населення івиробників - найважливіше (якщо не головне ) завдання антиінфляційноїполітики Безлія причин інфляції відмічається в практично у всіх країнах. Алекомбінаційна залежність від конкретних економічних факторів. Так , зразупісля Другої світової війни в Західній Європі інфляція була зв’язана згострим дефіцитом багатьох товарів. В наступні роки головну роль врозкачеванні інфляційного прцесу почали грати державні витрати,співідношення «ціна - заробітна плата», перехід інфляції з інших держав ідеякі інші фактори.ІІІ.Види інфляції. Інфляція як явище виникла водночас з паперовими грошима, адже призолотомонетному обігу надлишку грошей не може бути. Розрізняють “класичну”і сучасну інфляцію. Для “класичної” інфляції (XVIII – XIX ст.) характерним є їїтимчасовість. Вона виникла за надзвичайних обставин (тривалі війни, якізбільшували видатки держави тощо). Сучасна інфляція має хронічний (сталий)характер. Вона перетворилась в постійний елемент процесу відтворення.Демонитизація золота, розрив зв’язків між паперовими, чековими і кредитнимигрошима і золотом, надали рухові грошової маси автономного характеру,відносно незалежного від обігу товарів, їх пропозиції. Причиною інфляції спочатку вважали повсюдний перехід до паперовихгрошей. Однак навіть після того, грошова емісія була взята під строгийконтроль, інфляція не зникла. Виявилось, що в інфляції можуть бути різніпричини і сама вона буває різною. Інфляція може протікати помірно - бути «повзучою», при цьому видіінфляції ціни зростають не більше чим на 10% в рік. Така інфляція дозволяєефективно коректовати ціни відповідно до змінюючимся умовам виробництва іпопиту. «Голопуюча» інфляція, при цьому виді інфляції ціни зростають від 20до 200% в рік, є вже серйозною проблемою для економіки, хоча ріст цін ще неважко передбачити і включити в параметри контрактів і угод. Найбільш згубною для економіки є гіперінфляція, показуюча собоюастрономічне зростання кількості грошей в обігу і як наслідоккатастрофічний ріст цін на товари. Роль самих грошей в таких виподкахсильно зменшується і населення, і помислові підприємства переходять наінші, менш ефективні форми розрахунку, наприклад - бартер. В окремихвипадках появляються окремі паралельні валюти, сильно зростая рольіноземних валют. Гіперінфляція наносить сильний удар навіть по найбільшзаможним прошаркам суспільства. При інфляції попиту надлишок грошей виникає внаслідок зростаннясукупних грошових витрат підприємств, державних і домашніх господарств.Попит в країні в цілому виявляється більшим сукупної пропозиції товарів іпослуг, а це неминуче веде до зростання рівня цін. Не менш небезпечною є інфляція витрат, коли ціни зростають череззбільшення витрат виробництва. Зрослі ціни вимагають нового збільшеннявитрат при купівлі необхідних виробничих ресурсів, що знову “штовхає” цінивгору там, де ці ресурси застосовуються. Інфляційні стрибки цін врезультаті посилюють один одного, їх зростання стає, по суті,самопідтримуючим, при чому із зростаючими темпами. Два найважливіших джерела, що живлять інфляцію витрат, - це зростанняномінальної заробітної плати і цін на сировину та енергію. Надмірнезростання заробітної плати, як правило, породжує інфляцію, тому профспілки,що вимагають постійного підвищення оплати праці, для праівників своєїгалузі, повинні рахуватись із загальном економічним станом країни, середнімрівнем заробітної плати. Зростання витрат виробництва, що обертаєтьсянакручуванням цін, веде до раптового, непередбачуваного зростання цін насировинні ресурси, а особливо - на енергоносії, що в повній мірі відчула насобі економіка молодої незалежної України. Найстрашніше в інфляції втрат те, що вона породжує інфляційнупсихологію. Це явище виникає тоді, коли вмасовій свідомості людей існуєвпевненість, що інфляція буде наростати і на далі. При цьому працівникипочинають вимагати підвищення заробітної плати “під майбутнє зростанняцін", а підприємці завчасно закладають у ціну своїх товарів очікуванезростання витрат на сировину, енергію, робочу силу і кредит. Всі ці види інфляції існують тільки при відкритому її становищі -тобто при відносно вільному ринку. При «прихованій» інфляції ріст цін натовари і послуги може не спостерігатись, а знецінення грошей можевиражатись в дефіциті прпозиції. Також інфляція може бути збалансованою і незбалансованою. Призбалансованій інфляції ціни піднімаються відносно помірно і одночасно набільшість товарів і послуг. В цьому випадку по результатах середньорічногоросту цін піднімається прцентна ставка державного банку і таким чиномситуація стає рівносильна стабільним цінам.У випадку незбалансованоїінфляції ціни на різні товари і послуги піднімаються неодночасно і по-різному на кожний тип товару. Існує також очікувана і неочікувана інфляція. Очікувану інфляціюможна спрогнозувати на який небуть перріод часу і вона як правило є прямимрезультатом діянь влади. В якості прикладу можна навести лібералізацію цінв Росії в 1992 році і відповідний пргноз росту цін напередодні - в грудні1991р. Неочікувана інфляція характеризується неочікуваним скачком цін, щонегативно відбивається на податковій системі і грошовому обігу. Увипадкуприсутності у населення інфляційних очікувани така ситуація викличе різкезбільшення попиту, що само по собі створює труднощі в економіці і змінюєреальну картину суспільного попиту, що веде до збою в пргностичнихтенденціях в економіці і при деякій нерішучості уряду ще сильнішезбільшують інфляційні очікування, які будуть збільшувати ріст цін. Але увипадку коли раптовий скачок цін відбувається в економіці на зараженійінфляційними очікуваннями , то виникає так званий «ефект Пігу»- різкепадіння попиту у насулення в надії на швидке зниження цін. В наслідокзниження попиту виробник змушений знизити ціну, все повертається встановище рівноваги.ІV.Маючи успіхи у боротьбі з інфляцією, повинні пам’ятати, що це несамоціль. Інфляція – це наслідок негативних процесів в економіці, особливонадмірної кількості грошей до їх товарного забезпечення: Грошова маса (М х V) = товарна маса (P x Q) Одже кількість грошей може бути великою або малою лише відноснокількості товарів. Ця відносність і проявляється у зростанні цін. Томуліквідувати інфляційні фактори і українській економіці лише методамиобмеження попиту споживчого ринку і кредитних ресурсів неможливо. Адже заумов подальшого зниження пропозиції “інфляційний розрив залишиться”.Враховуючи, що причина інфляції в Україні, є порушення фундаментальнихекономічних пропорцій між попитом і пропозицією, першочергового значеннянабувають активно-структурна політика у сфері власності, інвестицій,доходів і цін. Метою цієї політики має бути створення підстав для реальноготоварного забезпеченя грошей, створення умов для ефективного функціонуваннясаме національних товаропродукуючих структур. Жорстка монетарна політика сприяла ліквідації проявів інфляції. Але,на жаль, вона не лише не ліквідувала, а й сприяла активізації такогоінфляційного чинника, як спад виробництва і посилення стагфляції –інфляційного процесу, який супроводжується падінням обсягів виробництва.(Табл.1) За повідомленням Міністерства статистики України, обсяг помисловоїпродукції зменшився проти відповідного періоду 1995 року на 14,1% (за 10місяців 1994 року на – 29,7%). Падіння обсягу виробництва зберігається напідприємствах усіх провідних галузей.Таблиця 1. Темпи приросту, зниження обсягів промислової продукції в Україні у 1993-1995 роках (у відсотках до відповідного періоду 1995 року).| |1993 |1994 |1995 || | | |І |січень-|січень-|січень-|| | | |квартал|квітень|травень|червень||Загальний обсяг |-8,0 |-28,2 |-12,1 |-12,7 |-12,7 |-13,6 ||промислової | | | | | | ||продукції | | | | | | ||Виробництво |-15,9 |-26,7 |-20,3 |-22,5 |-22,0 |-22,4 ||товарів народного| | | | | | ||споживання | | | | | | ||в т.ч. | | | | | | ||- продовольчі |-10,1 |-18,3 |-16,3 |-18,4 |-17,7 |-18,6 ||товари | | | | | | ||- алкогольні |-13,9 |-20,2 |47,6 |38,1 |18,8 |12,1 ||вироби | | | | | | ||- непродовольчі |-25,1 |-40,4 |32,3 |-34,0 |-34,0 |-33,1 ||товари | | | | | | | Найбільшим він залишається в легкій промисловості, промисловостібудівельних матеріалів та машинобудуванні та металообробці. Слідвідзначити, що аналіз динаміки обсягів виробництва на підпри’ємствахнедержавного сектора показує – зміна форми власності у більшості випадківсьогодні не дозволяє подолати загальні для всієї економіки труднощі. Уколективних підприємствах обсяги продукції скоротились на 26,8%, - уакціонерних товариствах відкритого типу - на 17.4%. Існує елементарна закономірність: якщо в економіці відбувається спадвиробництва, то товарне забезпечення грошей зменшується. Створюєтьсяситуація, коли при незмінному абсолютному розмірі грошової маси її відноснавеличина (відносно товарного забезпечення) збільшується. Відбуваєтьсязнецінення грошової одиниці. Адже саме виробництво є джерелом поповеннятоварногот забезпечення грошей. А тому результати діяльності у виробництвіможуть бути або інфляційним, або антиінфляційним фактором. Просте обмеження грощової маси хоча й гальмує динаміку цін, алеводночас гнітить виробництво, недозволяє розірвати ланцюг трудовихзобов’язань. В українській економіці склалася парадоксальна ситуація, колипоряд з інфляцією виник реальний дефіцит грошей, тобто дефляція. У 1994 році сума виробництва і запасів товарів народного споживання удвічі перевищила грошові витрати (за винятком імпортних товарів таіноземної іалюти). Досвід свідчить, що спонтанні, емісійні вливання,розпорошуючись у банківсько-кредитній системі і мультиплікуючись у тіньовійекономіці супроводжується новими інфляційними витками. З іншого бокустрашна не емісія сама по собі. Важливо, яку вона має спрямованість, якимчином використовується. Потрібні точно спрямовані грошові ін’єкції, якімогли б прискорити загальмований цикл “виробництво-реалізація-виплати”. Доказом останнього є платіжна криза, яка вже протягом останнього часузатромбувала судини вітчизняної економіки. Зростає взаємна заборгованість вбільщості вітчизняних підприємств, установ, організацій незалежно від типіввласності і форм господарювання. Саме тому держава має здійснити перехід до прямої бюджетної підтримкиокремих виробництв, які відповідають прілритетам її структурної політики іякі в змозі за такої підтримки вийти на ринок ефективного господарювання. Досвід розвитку української економіки свідчить, що слід виважено і знаукових позицій підійти до обмежень темпів інфляції і бюджетного дефіциту.Без комплексу активних і супроводжувальних дій вони пригнічуютьплатоспроможність як підприємств, так і населення. При цьому потрібенособливий механізм фінансування з тим, щоб грошові ін’єкції застосовувалисьбезпосередньо для виробництва і ні заяких умов не йшли на погашення боргів,нагромаджених підприємствами значно раніше. Існує необхідність розділити грошові потоки між державнимипідприємствами та комерційно-посередницькими структурами, виключившиможливість прихованої, неконтрольованої місії за рахунок вторинноговикористання позичкових і платіжних грошових ресурсів, випускунеліцензованих цінних паперів, які поглинають державні кошти, спрямовуючиїх у тіньовий оборот. Для забезпечення зазначених засобів необхідне створення Державногобюджетного банку. Адже державні кошти, розподіл яких здійснюється черезмережу комерційних банків, не знаходять свого конкретного призначеннявнаслідок ряду об’єктивних та суб’єктивних причин. Наведемо такий приклад:У І півріччі 1995 року в ході санацію були прийняті рішення про допомогу240 підприємствам на суму 36 трлн.крб. По-перше, надання цієї допомоги булозаблоковане комерційними банками під приводом несплати заборгованості. По-друге, комерційні банки внаслідокоб’єктивних принципів своєї діяльності, максимізації прибутку неможутьнадавати кредити під відсоток, прийнятний для підприємств, які потребуютьсанації. Тому кредити надаються під непосильні відсотки для пілприємств,які без того перебувають в важкому фінансовому стані. Якщо профінансувати пріоритетні програми металургійного, хімічного,машинобудівного комплексів, медичної та мікробіологічної та харчовоїгалузей, то ефективність фінансових витрат по імпортозаміщенню й експортупрогнозується дуже високою. За попередніми розрахунками такі заходи щодополітики імпортозаміщенню й експорту зумовлять, у кінцевому підсумку зрістВВП, зниження споживчих цін 1999 році на 10-13%, у 2000 порівнянно з 1995 у2 рази. Забезпечення зростання виробництва у зазначених галузей черезмеханізм мультиплікатора призведе і до пожвавлення виробництва виробництвав суміжних галузей, а через зростання заробітної плати стимулюватиму випускспоживчих товарів. Водночас поліпшиться торговельний баланс. Лише зарахунок цього сальдо торговельного балансу у 1999 році може бутипозитивним. В результаті такі імпульси повинні стимулювати виробництво ігальмувати інфляцію. Для забезпечення поповнення виробничих запасів за новими цінами(частини обігових коштів) у період до закінчення виробничого циклу маєздійснюватися політика поміркованого нешокового обмеження кредитної емісіїз метою пристосування підприємств до умов зниження інфляції. Інакше за умовполітіки подальшого поступового обмеження інфляції існує загрозафінансового банкрутства підприємства. Спроба реалізації продукції із заданим самим підприємством необхіднимрівнем рентабельності виготовлення продукції в умовах поступовогообмеження кредитної емісії також може закінчитись банкрутствомпідприємства. Для виживання підприємства й уникнення загрози банкрутстваможе здійснювати реалізацію продукції за нульової рентабельністю. Більшетого, вижититі уникнути банкрутства можна навіть за умов від’ємноїрентабельності (збитковості виробництва). Підприємство має покрити змінивитрат на виготовлення продукції (сировину, матеріали, комплектуючі вироби,заробітну плату, інші витрати). Прицьому відбувається “проїдання”амортизації. В такому режимі можна працювати 2-3- роки. Це дає тимчасовийперепочинок для проведення необхідних заходів щодо скорочення витрат,покриття в майбутньому “проїдання” амортизації і забезпечення в подальшомухоча б простого відтворення основних фондів. Без здійснення таких заходів“споживання” амортизації в кінцевому підсумку закінчиться банкрутством. В умовах досягнення позитивної відсоткової ставки особливо небезпечнестворення зайвих запасів товарно-матеріальних цінностей. Необхідний пошуктих комерційних банків, які сплачують вищий відсоток за депозити. Запозитивної відсоткової ставки вигідніше нагромаджувати (зберігати) гроші, ане товарні запаси. В умовах інфляції дуже небезпечне відвантаження продукції безпопередньої оплати або гарантій такої оплати. Затримка з оплатою продукціїпокупцем інфляційно “проїдає” виручку від реалізації продукції, а за кредитвзятий під сировину для виготовлення продукції, доводиться платити відсотоккомерційному банку. Запровадження системи обов’язкової застави під виданий кредит змушуєне створювати зайві запаси сировини, готової продукції, а реалізувати їхнавіть з збитками, оскільки несвоєчасне повернення кредиту теж загрожуєбанкрутством і продажом майна. В умовах обмеження інфляції інтереси виживання (поповнення потреби вобігових коштах) мають бути вище інтересів поточного особистого споживання.Сьогодні можна направити більше прибутку на особисте споживання, а завтрайого не буде зовсім,бо виробництво припинеться у зв’язку з нестачоюобігових коштів, а банк не видасть кредитів з причини малої ймовірностійого повернення. Таким чином, не ліквідувавши падіння обсягів виробництва, ми нескасуємо чи не найголовнішого інфляційного чинника – зменшення товарногозабезпечення грошей. Сьогодні маємо зробити вибір між контрольованоюінфляцією та подальшим занепадом виробництва та соціальної сфери. Будь-яка інфляція веде до зростання рівня цін. При цьому темпизростання заробітної плати, як правило, відстають від темпів зростання цін,тому наслідком інфляції є зниження добробуту населення. Але особливонебезпечною є гіперінфляція. Гіперінфляція виявляє руйнівну дію на економіку країни і веде дошвидкого зубожіння народу і зростання безробіття. Стрімко зменшуютьсяреальні доходи людей, практично знищуються заощадження. Закриваютьсяпідприємства, які не можуть витримати тягар швидкозростаючих витрат.Руйнується механізм заощадження грошей для виробничих інвестицій, адже втаких умовах вигідно бути боржником (“вартість” боргу стрімко зменшується)і невигідно давати в борг і нагромаджуват гроші. Банки ненадають кредити, аякщо надають, то не на тривалий час (кілька місяців) і під грабіжницькіпроценти. Як наслідок, руйнується виробництво і торгівля. Країна “проїдає”своє майбутнє, знищуючи основу нормального зростання економіки. Гіпервисокітемпи інфляції в 1993 році, яка супроводжувалася падінням обсягіввиробництва, товарообороту, капіталовкладень, погіршенням стану державнихфінансів тощо, призвели до кризи грошово-кредитної сиситеми України.Макроекономічні показники досягли значень, які цілком можливо порівнювати зпевними показниками світової економічної кризи 30=х років нашого століття.Таблиця 4. Порівняльна таблиця макроекономічних показників|№№ |Макроекономічні |Світова економічно |Україна, І півріччя||п/п |показники |криза, 1929-1933 |1993 р. – І || | |рр. |півріччя 1994 р. ||1. |Обсяг промислового |-46,0 |-36,0 || |виробництва, % | | ||2. |Зовнішньоторговий |-67,0 |-35,0 || |обіг, % | | ||3. |К-сть безробітних, |25,0 |30,0 || |% | | ||4. |Реальні доходи |-58,0 |-100,0 || |населення, % | | | Гострота кризового стану функціональної економіки змусила уряд та НБУдокорінно змінити свою політику. Грошово-кредитну політику було змінено зекспансійної на жорстку рестрикційну. У 1994 році монетарна політику НБУбудувалася орієнтуючись на приборкання інфляції. Ще наприкінці 1993 року було запровадженно ряд заходів по стримуваннюзростання грошової маси в обігу. Якщо в IV кварталі 1993 рокусередньомісячні темпи інфляції становили 66,4% то в І кварталі 1994 рокутемпи інфляції було знижено до 12,4%, а в ІІ кварталі – до 5%. У 1995 році темпи інфляції продовжували знижуватися з 21,2% у січнідо 4,6% у серпні з традиційним для України осіннім підвищенням у вересні до14,1%, 9,1 % у жовтні. Зниження темпів інфляції створило підставу до зменшення обліковоїставки НБУ, що теж є одним з внструментів грошово-кредитної політики. Аджеце повинно було забезпечити вплив на баньківську систему і стати підгрунтямдля зменшення процентних ставок за комерційними банківськими кредитами. Незважаючи на те, що вже в січні 1994 р. рівень інфляції істотнознизився (з 90,8% у грудні 1993 р. до 19,2% в січні 1994 р.) НБУ утримувалооблікову ставку на рівні 20% на місяць, з середини 1993 року. Починаючи зсічня 1994 рівень позичкового процента набув позитивного значення, якезберігалося до жовтня 1994 року. За умов рестрекційної кредитної політики це призвело довипереджаючого зростання залишків вільних коштів в комерційних банках накорреспондентських рахунках НБУ: за 3 квартали вони зросли приблизно у 20разів. Політика дорогих грошей сприяла нагромадженню населенням грошей,зменшенням швидкості їх обігу. Беручи до уваги позитивні результати впроваджувальної політики слідвизнати, що вона мала тактичний характер. Рестриктивна політика, абополітика стримання, яка базується на заходах по скороченнях видатківбюджету, обсмеження грошової емісії та позичкового проценту, здатнастримати “пікові навантаження” темпів інфляції. Її впровадження дозволилодосягнути зовнішнього зменшення темпів інфляції, проте її глибинні причинибуло ліквідовано. Саме тому в подальше додержання жорсткої монетарноїполітики призвело до ряду негативних наслідків. Зазначена рестрикційна політика знайшла відображення у різкомузагостренні платіжної кризи і погіршенні фінансового стану підприємств -клієнтів банків. Сума боргів підприємств лише галузям енергозабезпеченнядосягла у 1994 році 42 трлн.крб. Середня абсолютна ліквідність підприємствскоротилась з 24,5 до 8%. Це означало, що борги підприємств у 12 разівперевищували наявність коштів на рахунку підприємств, формально це свідчитьпро масове банкрутство. Зазначені процеси призвели до того, що ці вільні,але дорогі гроші, незнайшли свого повного застосування. Платіжна кризазагрожувала банкрутством пілприємствам України. Ці негативні процесипротягом 1995 року призвели до появи пропозицій подальшого здійснення понадвстановлених Національним банком України лімітів, додатковоїгрошовокредитної емісії. Обумовлено це було практичною необхідністю.Взаємозв’язок між грощовою масою “М” та грошовою базою “В” такий: М = m x B,де m – мультиплікатор збільшуючого ефекту, при зміні розміру обов’язковихбанківських резервів. m = 1/R,де R – норма банківських резервів.А тому можливе застосування принципу збільшення грошової маси за ефектоммультиплікатора шляхом регулювання банківських резервіви замість простоїгрошовокредитної емісії. Якщо політика регулювання банківських резервіввикористовується порівняно тривалий час, вона може значною мірою знятипотребу в грошовій емісії, оскільки обсяг грошової маси може регулюватисячерез розмір банківських резервів. (Табл.4)Таблиця 4. Динаміка облікової ставки НБУ та темпів інфляції в Україні|Період часу |Облікова ставка НБУ, % |Темп |Співвідноше|| | |інфляції до|ння між || | |попередньог|обліковою || | |о місяця, %|ставкою та || | | |темпом || | | |інфляції, %|| | | |( + , - ) || |на рік |на місяць | | ||1994 | | | | ||Жовтень: | | | | ||01.10 – 25.10 |140.0 |11.7 |122.6 |-10.9 ||26.10 – 01.11 |300.0 |25.0 |122.6 |2.4 ||Листопад: |300.0 |25.0 |172.3 |-47.3 ||Грудень: | | | | ||01.12 – 11.12 |300.0 |25.0 |128.4 |-3.4 ||12.12 – 31.12 |252.0 |21.0 |121.2 |-0.2 ||1995 рік | | | | ||Січень |252.0 |21.0 |118.1 |-2.9 ||Лютий |252.0 |21.0 |111.4 |9.6 ||Березень | | | | ||01.03 – 09.03 |252.0 |21.0 |111.4 |9.6 ||10.03 – 28.03 |204.0 |17.0 |111.4 |5.6 ||29.03 – 01.04 |170.0 |14.2 |111.4 |2.8 ||Квітень |170.0 |14.2 |105.7 |8.5 ||Травень |96.0 |8.0 |104.6 |3.4 ||Червень |96.0 |8.0 |104.8 |3.2 ||Липень | | | | ||01.07 – 14.07 |96.0 |8.0 |105.2 |2.8 ||15.07 – 01.08 |60.0 |5.0 |105.2 |-0.2 ||Серпень | | | | ||01.08 – 20.08 |60.0 |5.0 |104.2 |0.8 ||21.08 – 31.08 |70.0 |5.8 |104.2 |1.6 ||Вересень |70.0 |5.8 |114.2 |-8.4 ||Жовтень | | | | ||01.10 – 09.10 |70.0 |5.8 |109.1 |-3.3 ||10.10 – 31.10 |95.0 |7.9 |109.1 |-1.2 ||Листопад |95.0 | | | ||Грудень |110.0 | | | | Щодо неемісійних джерел фінансування видатків держави, можливо,позитивно оцінити розміщення у 1995 році Державних облігацій внутрішньоїпозики. Починаючи з другого траншу їх розміщення, вони знайшли попит середкомерційних банків завдяки тому, що передбачається надання кредитівНаціонального банку України під їх заставу, 50,0% ДКО, які придбаликомерційні банки, будуть прийматися національним банком України у виглядірезервів, частина нарахованих відсотків по облігаціях неоподатковується.Можна зробити висновок, що в умовах подальшого зниження темпів інфляціїпопит на ДКО зростатиме. Висновок Таким чином, і експансійна, й рестрикційна політика стосовно до умовУкраїни мають свої переваги та недоліки. В умовах пікових темпів інфляціїдоцільною є рестрикційна політика – політика стримування. Її характерніриси: скорочення витрат бюджету та позичкового процента, стримуванняекспорту і грошової емісії, підвищення податкових ставок. У кінцевомурезультаті, зазначені заходи дають скорочення сукупного попиту. Але серед позитивних наслідків є й негативні, що зокрема стосуєтьсяекономіки України. Адже в Україні станом на початок 1995 року 27,9% всьогонаселення і 49,3% трудових ресурсів України становлять пенсіонери. На першепівріччя 1995 року із загальної кількості промислових підприємств України -8888, 4359 - державної власності, тобто 49,0%. У зведеному бюджеті Україниза січень-вересень 1995 року 40,3% загальної суми видатків припадає нафінансування соціально-культурних заходів. Усі ці елементи потребуютьдержавного фінансування. Обмеження останнього має призвести і призводить дотяжких наслідків в українській економіці. Саме тому за умов керованості інфляційними процесами стосовно умовУкраїни доцільно надавати підтримку виробництву. Адже саме у виробництвістворюються умови для товарного забезпечення грошей і реально ліквідуватитим самим інфляційні чинники. На закінчення вважаємо за необхідне звернути увагу на те, що суттєвополіпшити ситуацію можна лише за умов комплексного впровадження заходіванти інфляційного регулювання. Адже економіку будь-якої країни слідрозглядати як систему, організм з обмеженою кількістю прямих таопосередкованих зв’язків. Механізм дії інфляційних факторів залежить відспіввідношення багатьох економічних процеів – внутрішніх і зовнішніх. Віннеоднорідний на часовому проміжку становлення ринковоїекономіки в Україні.Також неоднакова активність конкретних інфляційних факторів. Це обумовленотим, що інфляція – це, пердусім, динамічний иакронкономічний процес. Убільшості випадків ті негативні процеси, які проглядаються на рівнімакроекономіки, є наслідком значних деформацій внутрішніх економічнихпроцесів, як макроекономічних, так і мікроекономічних. Саме тому без системного підходу, без комплексного оздоровленняфінансової ситуації, що мають бути узгоджені з конкретними національнимиособливостями, конкретними зміеами процесів у кожній ланці економічноїсистеми країни, їх розвитком протягом незупинного плину часу. Інакше, якщозасоби щодо оздоровлення економічної ситуації використовуються частково, торезультат нагадуватиме лище тимчасову “косметичну” операцію. Заходи по оздоровленню фінансової ситуації в Україні можуть датипозитивні результати лише за умов початкового, обов’язкового і суттєвогооздоровлення фінансів базової ланки економіки – фінанси підприємств таорганізацій, ефективного стимулювання ділової активності та підприємництва,продукуючого процесу. Здійснювані заходи по стабілізації фінансової та грощової системидають утворити передумови для проведення комплексної грошової реформи тазапровадження в обіг повноцінної національної валюти України – гривні. Здійснення оздоровлення фінансової ситуації в Україні надасть змогузупинити негативні процеси в економіці – падіння рівня виробництва,знецінення грошей, дефіцит держбюджету – та забезпечити передумови дляподальшого економічного росту. Країни, що рішуче пішля шляхом ринкових перетворень, чпстково вжемають певні позитивні результати, які відображуються, передусім, устримування інфляційних процесів, зростанні обсягів виробництва, підвищеннірівня життя населення. Безперечно, що й Україна, маючи значний економічнийпотенціал, не лише стабілізує фінансову ситуацію в країні, але йзабезпечить умови “керованості” інфляційним факторам, що надасть їй змогузайняти належне місце серед інших економічно та соціально розвинутих країнЄвропи.




Похожие:

Инфляция в Украине iconИнфляция
Инфляция спроса и инфляция предложения: их взаимосвязь и взаимодействие стр 8
Инфляция в Украине icon«инфляция»
Инфляция представляет собой одну из наиболее острых проблем современного развития экономики во многих странах мира. Инфляция отрицательно...
Инфляция в Украине iconИнфляция
Инфляция спроса и инфляция предложения: их взаимосвязь и взаимодействие
Инфляция в Украине iconИнфляция, ее причины, экономические и социальные последствия. Антиинфляционная политика. Выполнил студент первого Курса вечернего отделения Романенко С. В. Проверила Чюфарова Г. П. Екатеринбург 2000 Содержание Инфляция. 21 Как появился этот термин? 21 Что такое инфляция? 22
Инфляция, ее причины, экономические и социальные последствия. Антиинфляционная политика
Инфляция в Украине iconВнешнеэкономических связей. Кроме того, постоянно изменяется внешнеэкономиче­ское законодательство, явно не соответствует реальному поло­жению дел валютный курс
И наконец, экономический феномен, с которым прежде всего связывается в повседневной жизни ухудшение жизненного уровня населения это...
Инфляция в Украине iconИнфляция, ее сущность, виды и последствия
Что такое инфляция? Это понятие возможно возникло одновременно с возникновением денег, с оборотом которых она неразрывно связана....
Инфляция в Украине iconЧто такое инфляция
Инфляция: причины, сущность и методы борьбы. Особенности инфляционных процессов в России
Инфляция в Украине iconКонтрольная работа по дисциплине «Деньги, Кредит, Банки» на тему: «Инфляция: сущность, факторы и типы. Инфляция в РФ и её последствия»
Но уже с 1955 г инфляция наблюдалась постоянно, хотя и в скрытой форме. В бывшем СССР государственная политика была заведомо инфляционной....
Инфляция в Украине iconТест по теме «Инфляция». 11 класс
Укажите, какое из приведенных здесь утверждений является правильным. Инфляция – это
Инфляция в Украине iconКонтрольная работа на тему «Инфляция и ее особенности в современных условиях»
Целью данной работы является раскрытие такого важнейшего явления в нашей жизни, как инфляция
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы