Половое воспитание и подготовка учеников к семейной жизни (Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя) icon

Половое воспитание и подготовка учеников к семейной жизни (Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя)



НазваниеПоловое воспитание и подготовка учеников к семейной жизни (Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя)
Дата конвертации02.07.2012
Размер299,33 Kb.
ТипРеферат
Половое воспитание и подготовка учеников к семейной жизни (Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя)


Міністерство освіти України Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов Кафедра педагогіки КУРСОВА РОБОТА НА ТЕМУ: «Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя» студентки Ш курсу групи 334 Банних ОлениЄвгенівни Науковийкерівник: викл. ФадєєваТ.Ю. Горлівка 2002З М І С Т Стор. I. Вступ 3 II. Основна частина Глава 1. Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя 1. Для чого людині потрібна сім`я та джерела сімейної злагоди. 2. Сексуальне виховання наших дітей. 3. Соціалізація статевої поведінки. 1. Послідовність прояву ознак пубертатного розвитку в обох статей. 2. Періодизація вікових етапів психосексуального розвитку дитини. Глава 2. Особливості статевого розвитку для різних віків. 2.1. Молодший шкільний вік. 2.2. Підлітковий період. Глава 3. Специфіка статевого виховання. 3.1.Здійснення статевого виховання на різних вікових етапах. 3.2.Деякі поради що до статевого виховання. III. Висновок. 30 IV. Бібліографія. 321. В С Т У ПОб'єкт – родина і її роль у сучасному суспільстві.Предмет – статеве виховання учнів і підготовка їх до сімейного життя.Ціль роботи : показати, як необхідно виховувати дитину грамотною, добреобізнаною, гармонійно розвитою у всіх питаннях, зв'язаних з статевимвихованням, щоб вона, у свою чергу, коли виросте, змогла створити здоровунормальну сім`ю, що відповідала би нормам, принципам і вимогам суспільства.Задачі – показати в роботі як потрібно і важливо інформувати підлітків простатеве виховання, запобігти й уберегти від тих, помилок, що частотрапляються в результаті незнання і неграмотності в питаннях про статевевиховання. Показати особливості статевого розвитку дошкільного, молодшого істаршого дошкільних віків. А також дати рекомендації по здійсненнюстатевого виховання. У своїй роботі я буду використовувати наступні методи:1. Аналіз.2. Синтез.3. Монографічний. Я вирішила вибрати тему «Статеве виховання учнів і підготовка їх досімейного життя» тому, що вона , на мій погляд, є однією з самих актуальнихі суперечливих. Довгий час у нас ця тема взагалі вважалась ледве незабороненою. Говорити про статевий розвиток, про культуру сексу було нете, щоб не прийнято, а навіть непристойно, тим більше в школі. Усі питання,зв'язані з статевим вихованням, педагоги намагалися обходити стороною.Зараз ця тема, навпаки, стала модною і найбільше широко обговорюваною.Усюди кричать про культуру і волю сексу. Раніше малодоступну, однак,потрібну і корисну літературу можна знайти зараз майже в будь-якомумагазині чи на ринку. Одночасно ринок наводнився різного роду виданнями, щоб'ють рекорди самої низькопробної порнографії. Те ж саме можна сказати опресі і телебаченні. Якщо на заході сексуальна революція закінчилася ще в70-х роках, то в нас вона почалася лише наприкінці 80-х і, можна сказати,трохи затяглася. Це – неминуча, але хочеться думати, тимчасова плата задесятиліття умовчання і неправди, що диктувалися страхом перед живоюлюдиною, жагучою і люблячою, яка здійснює життєві вибори по власнихспонуканнях.1. Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя1.1. Для чого людині потрібна сім`я та джерела сімейної злагоди Спробуймо запитати в різних людей, для чого людині потрібнасім'я? Відповіді будуть різними: для продовження роду, щоб створити умовидля виховання дітей, для відпочинку, відновлення фізичних і духовних сил... Маючи однакові об'єктивні умови для створення сім'ї, подружніпари не однаково будують сімейне життя, по-різному виховують дітей.Справді, чим відрізняються щасливі сім'ї від нещасливих? Насампередвзаєморозумінням, взаємопідтримкою, взаємоповагою в родині. Чи гарантуєшлюб, основою якого є ціпка кохання двох, міцність сім'ї? Мабуть, ні. Аджесеред новостворених сімей майже кожна друга кризова. Здається, ще вчорабажали довгих років сімейного щастя і низку дітей, а сьогодні слухаєтьсяділо про розлучення. Ще недавно молодята присягали одне одному: “З тобою накрай світу, тільки смерть розлучить нас”. А незабаром однією сім'єю стаєменше, а нещасливою дитиною, що зростатиме без батька, більше. Де джерела сімейної злагоди, звідки приходить нещастя?Згадаємо слова Л.М.Толстого про те, що всі щасливі сім'ї схожі одна наодну, кожна нещаслива нещасна по-своєму. Що об'єднує щасливі сім'ї? Для з'ясування цього питанняпсихологи провели своєрідне соціологічне дослідження. Що допомогло уберегтикохання від руйнівних сил повсякденного буття, які особистісні рисичоловіка і дружини сприяли зміцненню сім'ї? Як показали результатиопитування, на п'єдесталі шани виявилися насамперед такі якості, яктерпимість, поступливість, чуйність, уміння прийти на допомогу,винахідливість. Цікаво, що на останньому місці в шкалі значущих рисхарактеру виявилися такі, які, на перший погляд, здаються суто сімейними –економність, господарчі навички, зовнішня привабливість. Чого не вистачає кризовим сім'ям, навіть тім, які ще необтяжені батьківськими обов'язками, щоб зберегти сімейне вогнище?Насамперед терпіння, уміння поважати звички, інтереси один одного,поступливості, доброти, культури поведінки і спілкування, норми яких усучасних сім'ях грубо порушуються, - твердять психологи, що працюютьконсультантами в службі сім'ї. Коли ж формуються в людини якості, риси характеру, потрібнідля щасливого подружнього життя? Звичайно, до одруження, у дитячі таюнацькі роки, коли інтенсивно розвиваються свідомість і самосвідомістьособистості, засвоюються ролі дівчини і хлопця, жінки та чоловіка. Уновостворену сім'ю морально – психологічні установки, пов'язані звиконанням статевих ролей, привносяться, так би мовити, у “готовому”вигляді, по-різному впливаючи на зміцнення чи ослаблення родинногофундаменту. Чи замислюються молоді над тим, що шлюб висуває підвищені вимогидо людських якостей? Чи пам'ятають про це їхні батьки? Чому розмову про статеве виховання дітей, підготовленість дошлюбу юнацтва розпочинаємо із сімейного щастя батьківської родини? Саметому, що, як зазначають соціологи, в наш час народжується новий тип сім'ї– подружжя – співдружність, стабільність якого дедалі більше визначаєтьсялюдським фактором, рівнем моральної, психологічної культури чоловіка іжінки. Оскільки все більшої значущості набуває функція сім'ї як “санаторіюдуші”, зростають вимоги до виховання сім'янина, тобто цілеспрямованоговиховання чоловіка і дружини ще з раннього дитинства. Ніде правди діти, тривалий час зміцнення родинних стосунків,плеканню почуттів батьківства і материнства ми приділяли катастрофічно малоуваги. Сім'я як первинний колектив лишалася в тіні – мовляв, спрацюють ужитті природні інстинкти батьків, їхня інтуїція. Час довів необхідністьпосиленої уваги до розумів формування людського фактору. Сім'я посідає найголовніше місце в прищепленні культуриміжстатевих взаємин, у соціалізації сексуальності людини. Конкретнідослідження сексологів і сексопатологів, психологів і соціологів свідчать,що низькі моральні засади статевої поведінки, збочення в статевих потягах іміжстатевих стосунках часто беруть свій виток у неблагополучному родинномужитті батьківської сім'ї. Отже, правильне статеве виховання в сім'ї багатов чому визначає перспективи особистого щастя і сімейного благополуччядітей. Метою є ознайомлення батьків з даними досліджень науковцівпередовими ідеями в цій тонкій сфері людських взаємин, показати всі чинникивиховання морально-психологічних засідок статевої поведінки.1.2. Сексуальне виховання наших дітей (емоції, почуття дитинства) «Чи приділяєте ви увагу сексуальному вихованню ваших дітей?».Питання, що пролунало на батьківських зборах з вуст класного керівника,викликало присутніх мам і тат іронічне пожвавлення. «Для цього особливоїпедагогіки не потрібно», - багатозначно посміхаючись, натякнув 40-річнийтато. «Чого, чого, а цього всі чи рано пізно навчаться», - похмурозауважила одна з мамів. - Мушу всім нагадати, - продовжила класний керівник, - щослово секс означає стать, отже, сексуальне виховання – це і є статевевиховання. У кожного з нас сформовані певні морально-естетичні уявлення промужність і жіночість, про те, як слід поводитися чоловікам і щонеприпустимо для жінки, є свій досвід інтимного спілкування з особамипротилежної статі. Власний критично осмислений досвід, свої погляди навзаємини особистостей, значущі цінності ми прагнемо передати у спадокдітям, щоб були змолоду щасливі в особистому житті. Статева, сексуальнаповедінка зрілої особистості – це і культура статевого життя людини, ікультура міжстатевого спілкування, людської гідності, і ставлення до свогоздоров'я, і культура зовнішнього вигляду. Як відомо, статевий інстинкт,інстинкт продовження роду набуває в людині якісно нового рівня. Статевежиття служить не тільки меті продовження роду, а й задовольняє сутолюдські, соціальні споживи чоловіка і жінки – у духовній єдності, успілкуванні, у психологічній близькості. Але не всі ми замислюємося надтим, що норми сексуальної поведінки засвоюються, як кажуть, з молокомматері й аж ніяк не з початком вивчення передвесільної науки в старшихкласах школи. І справді, коли батьки починають замислюватися над тим, як,наприклад, складаються взаємини їхньої дитини з особами протилежної статі?Найчастіше, коли діти стають підлітками. Отже, дошкільний і молодшийшкільний вік, сприятливий для розвитку вміння хлопчиків і дівчатокспілкуватися, здебільшого, шкода, лишається поза нашою педагогічноюувагою. Сучасні батьки педагогічну тезу про вирішальну роль сім'ї уформуванні особистості, статевої свідомості сприймають подекуди якбанальність. А вона не тільки не втратила актуальності, а й набула всучасних умовах особливої гостроти, коли поведінка матері й батька виступаєнайпершим взірцем для наслідування статевих ролей. Для того, щоб обговорювати і викладати цю тему в школіпотрібні культурні, грамотні, естетично розвиті, добре обізнані в подібногороду питаннях педагоги. Необхідно створити систему полового виховання, щоповинна починатися із самого юного віку. Психологи твердять, що емоції, почуття дитинства, викликаніспілкуванням з батьками, мають неабиякий моделюючий потенціал. Тільки взрілі роки, маючи власну батьківщину, виховуючи дітей, ми повною міроюможемо відчути, як позначаються на нашій поведінці – стилі подружньогоспілкування, методах виховання дітей – наші власні дитячі враження відбатьківської сім'ї. До речі, психоаналітичні теорії, які зараз набули великогопоширення на Заході, базуються на твердженні, що все життя людинивизначається переживаннями раннього дитинства, “драма” якого викликаноборотьбою двох сексуальних початків, двох інстинктивних сил – любові йагресії. У віці від 2-3 років, коли хлопчик починає усвідомлювати, що йоголюбов до матері не може бути безроздільною через суперника – батька,виникає так званий “комплекс Едіпа” (роздвоєність почуттів хлопчика добатька і матері). Суперечливу гаму почуттів у ставленні до батька і матеріпереживає і дівчинка. З погляду психоаналітиків названі вище переживанняраннього дитинства з віком витісняються із свідомості, але продовжуютьчерез підсвідомість впливати на статеву поведінку. Проте в житті не все такпросто.1.3. Соціалізація статевої поведінки1.3.1. Послідовність прояву ознак пубертатного розвитку в обох статей Соціалізація статевої поведінки – це виховання морально-естетичних поглядів, які регулюють ставлення людини однієї статі до іншої,це освіта дитини з питань статевої гігієни, культури інтимного спілкуванняі подружнього життя. Наші вимоги до дитини, оцінки її дій завждиопосередковані її статевою належністю. Батьки повинні мати уявлення пронорму функціонування статевих органів у дітей, про динаміку їхньогорозвитку на окремих вікових періодах. Соматосексуальний розвиток має своюпослідовність розвитку вторинних статевих ознак у хлопчиків і дівчатах, якіпоступово досягають рівня розвитку зрілого чоловіка і жінки. Наведемовіковий показник і послідовність прояву ознак пубертатного розвитку в обохстатей.|Вік, років|Хлопчики |Дівчатка ||9-10 |- |Ріст кісток тазу, округлення|| | |сідниць ||10-11 |Початок росту яєчок і |Початок росту молочних || |статевого члена |залоз. Ріст волосся на || | |лобку. ||11-12 |Активність простати |Ріст зовнішніх і внутрішніх || | |геніталій. Гормонально || | |зумовлені зміни епітелію || | |піхви. ||12-13 |Ріст волосся на лобку |Пігментація сосків. || |(спочатку за жіночим |Збільшення молочних залоз. || |типом) | ||13-14 |Швидкий ріст яєчок і |Ріст волосся в підпахвових || |статевого члена. |западинах. Початок || |Ущільнення білясоскової |ментсруації (у середньому в || |області. |13,5 років, коливання від || | |9-17 років). Перші || | |менструації кілька років || | |можуть бути без овуляції. ||14-15 |Ріст волосся в |Найраніша нормальна || |підпахвовій області, |вагітність. || |поява пушку на верхній | || |губі. Початок зміни | || |голосу. | ||15-16 |Зрілі сперматозоїди (у |Вугрі. Більш низький голос. || |середньому в 15 років, |Регулярні менструації. || |коливання від 11-17 | || |років) | ||16-17 |Ріст волосся на обличчі |Зупинка росту скелету. || |і тулубі. Чоловічий тип | || |рослинності на | || |лобку.Вугрі. | ||21 |Зупинка росту скелету. | | 1.3.2.Періодизація вікових етапів психосексуального розвитку дитини Оскільки разом з фізичним і соціальним розвитком дітей змінюєтьсяїхня статева поведінка, спеціалісти розробили періодизацію вікових етапівпсихосексуального розвитку дитини, яка допоможе батькам й педагогамуважніше придивитися до статевої поведінки дітей, краще зрозуміти динамікуоволодіння ними статевими ролями. Пренатальний етап, період внутрішньоутробного розвиткухарактеризується диференціацією генів, геніталій і структур мозку. Парапубертатний (1-7 років) – вперше проявляється усвідомленнясвого статевого «Я» як хлопчика чи дівчинки. Препубертатний період (7-13 років – період, що передує першимознакам статевого дозрівання) характеризується подальшим закріпленнямстатевих моральних орієнтацій дитини, вправлянням статевої поведінки віграх, спілкуванні з ровесниками. Для пубертатного періоду (12-14 років) характерне формуванняобразу статевого «Я», платонічних еротичних орієнтацій, набуття першогодосвіду міжстатевих інтимних контактів, а також онанізму. У перехідний період сексуальності (15-18 років) відбуваєтьсяінтенсивне формування моральних статевих установок і орієнтацій, маютьмісце і сексуальні фантазії, і петинг (еротичні пестощі), і першеромантичне кохання , і початок статевого життя.2. Особливості статевого розвитку для різних віків Потрібно враховувати особливості статевого розвитку, щохарактерні для різних віків: дошкільного, молодшого шкільного іпідліткового. Молодший шкільний вік – період від сформованої статевоїідентичності до початку статевого дозрівання, таким чином, від 6-7 до 11років. Індивідуальні границі цього періоду можуть коливатися, особливо якщоїх оцінювати по окремих сторонах розвитку. Протягом цього періодувідбувається перехід від адаптації до індивідуалізації. Хоча на цей вікприходяться критичні періоди багатьох сторін гормональної, фізіологічної іпсихологічної статевої диференціації, середові детермінанти розвитку.Середові детермінанти самі по собі мало незалежні: хлопчиків і дівчинокоднаковою мірою стосується і розширення кола і якість спілкування, і появанових – шкільних – обов'язків, і підвищення інтелектуального й емоційногонавантажень, і застосування критеріїв самооцінки і багато іншого. М.Хьюз відзначав, що на першому році навчання хлопчики частішедівчинок відчувають труднощі в емоційній адаптації, координації рухів,мови, проявів наполегливості. На другому році навчання дівчинкиперевершують хлопчиків у мовних завданнях, уступаючи їм у моторнихнавичках і розвитку просторової пам'яті. До кінця навчального рокустомлюваність виявляється більше в хлопчиків і виражається врозгальмуванні, непосидючості, відовлекаємості. Звідси можна зробитивисновок, що хлопчики сутужніше переносять психологічні навантаження. У ряді досліджень показано, що хлопчики краще у виконаннізавдань, що вони вважають «чоловічими», а дівчинки краще справляються з«жіночими», на їхню думку, завданнями. Хлопчики виявляють більше інтересівдо завдання при матеріальному, а дівчинки – при емоційному заохоченніуспіху. Звернувшись до дорослого життя, ми побачимо те ж: жінки, якправило, не без іронії відносяться до того значення, що чоловікам додаютьрізного роду знаки відмінності. Відрізняють також, що у хлопчиків більшийрівень домагань. Хлопчики краще виконують завдання поодинці, а дівчинки – узмішаній по статі групі. За даними людських досліджень з відділу гігієнидітей і підлітків, у школах звичайного типу в хлопчиків рівень невротизмувище, ніж у дівчинок, але до кінця IV класу ця різниця стирається. Дівчинки акуратніше хлопчиків, більше хлопчиків схильнівідповідати вимогам дорослих і завойовувати їхній настрій, подобатися ім.Дівчинки ближче до умовного портрета «гарного учня». Бути «поганим учнем»стає свого роду хлоп'ячим статусом. Те, що «середовище визначає розвитокдитини» через переживання середовища, позначається не тільки наособливостях процесів адаптації і компенсації у хлопчиків і дівчинок, але йу більш широкому плані – на взаєминах статей. Дівчинки досить швидкозасвоюють тон некритичної переваги над хлопчиками, що спотворює статевусоціалізацію. Ігри і заняття хлопчиків – війна, спорт, космос, пригоди,«чоловічі» кружки по інтересах. Хлопчики зачитуються героїчними творами,захоплюються пригодницькою, військовою, детективною тематикою і наслідуютьсвоїх героїв. Часто при цьому вони переймають зразки грубої «мужністі»:пробують курити, учаться по-особливому спльовувати, ходити «особою»чоловічою ходою, тримати руки в кишенях і т.д. (усі ці деталі дуже залежатьвід часу і моди). У них з'являється особлива потреба в близькості добатька, наявністю загальних з ним справ. Якщо батька немає чи відносини зним не ладяться, то виникає потреба в фігурі, яка замінить батька, якоюможе стати керівник кружка, тренер у спортивній секції, учитель-чоловік. Дівчинки у своєму колі обговорюють літературних і реальних«принців» і «лицарів», починають збирати портрети артистів, співаків і вкого-небудь з них «закохуються», заводять перші зошити, у які записуютьцікаві пісні, вірші, що часто здаються дорослим примітивними. Виникаєособлива потреба близькості з матір'ю. Потреба близькості з батьком (чидорослим, який його замінює) далеко не завжди займає в дівочому житті цьогоперіоду належним образом оцінюване місце. І для дівчинок і для хлопчиків період полової гомоселізації –це час статеворолевого розвитку через самовизначення в системі статевихвідносин. Цей розвиток містить у собі виникнення інтересу до протилежноїстаті, що виявляється у своєрідному залицянні. Уся його своєрідністьзрозуміла, якщо врахувати, що це притягання в ситуації відштовхування.Хлопчику треба, не викликавши осуду однолітків, показати дівчинці, що вінвиділив її серед інших дівчинок, і звернути її увагу на себе. Ці внутрішнісуперечливі задачі зважуються через систему агресивних (хлопчики) іоборонних (дівчинки) дій. Іноді хлопчик у відповідь на питання, навіщо вінсмикнув дівчинку за косу, відповість: «А вона мені подобається». Такеусвідомлене пояснення у вустах дитини скоріше виключення з правил, алевиключення, дуже точне саме правило. Серйозних конфліктів між дітьми цезалицяння не викликає. Відсутність його може викликати в дівчинки почуття«обійденності», своєї непривабливості. Дівчинки часто самі провокуютьхлопчиків на такий прояв уваги, усіляко жартуючи над ними. Іноді ж,нагадуючи тим самим дорослих жінок, вони беруть ініціативу на себе. Востанні 10-15 років це трапляється раніше і частіше, відбиваючи особливостіприйняття статевих ролей у культурі. Особливості поводження нерідко викликають у цей період в батьківтривогу і прагнення призвати дітей до «порядку». Однак, якщо вихователі все-таки домагаються «успіху», це заважає повному і розгорнутому проходженнюзакономірного етапу розвитку. Надолуження його в наступному виражається у«застріванні» на інфантильно-агресивних способах залицяння тоді, коли воновже повинне переходити до більш зрілих форм. У молодшому шкільному віці характер починає виявлятися більш чіткоі виразно. У 10-літньому віці хлопчики більш екстравертні, а дівчинки більшлейфотичні (нестабільні) і менш щирі. При сторонніх дівчинки менш охочерозкривають своє «Я». Хлопчики в порівнянні з дівчинками – більш активні інаполегливі, більш напружені і схильні до ризику, менш виконавчі і чуттєві,мають менший самоконтроль. Статеве виховання припускає більш глибокепроникнення особливо в характер особистості хлопчика і дівчинки, а небезстатевої особистості взагалі «учня». Приблизно в 13-14 років – підлітковий період - у юнаків ідівчаток починає виявлятися потяг до особистостей протилежної статі.Прагнення це спочатку носить безглуздий характер, потім до періодузмужніння (18-35 років) досягає значної сили. Це половий потяг. Тривалість перехідного періоду життя людини – статевогодозрівання – складає звичайно 3-5 років. У цей час підсилюють своюдіяльність залози внутрішньої секреції, що виробляють гормони – речовини,що надходять у кров і зухвалі визначені ефекти в окремих органах ітканинах. Діяльність цих залоз підлягає діяльності центральної нервовоїсистеми і складає з нею як би єдине ціле. До цього часу в основному вже сформовані полові органи і половізалози, але тільки в цей період життя людини починається різкадиференціація в будівлі тіла і психіки. Статеве дозрівання дівчинок і хлопчиків протікає по-різному. Вньому можна виділити у дівчинок два періоди: перший – швидкий розвитокмолочних залоз і полових органів з одночасним прискореним ростом тіла. Цейперіод закінчується початком менструації. Другий період містить у собізавершення перебудови жіночого організму, уповільнення росту тіла і початокформування умов для зачаття у внутрішніх полових органах. Змінюєтьсяхарактер – більш вираженими стають сором'язливість, кокетливість,улюбливість. У хлопчиків виділяють три періоди статевого дозрівання, щозакінчується до 16-18 років з появою кадика, огрубінням рис обличчя,мутацією голосу, збільшенням м'язової сили, характерною чоловічою статурою. Період від дитинства до юнацтва відбувається порівняно швидко,і, тому у зовні дорослого юнака зустрічаються ще багато рис дитини,особливо в характері. Слід зазначити, що дозрівання полового апарата як у чоловікатак і жінки, починається значно раніш, ніж з'являються умови для створенняродини. Хоча потреба в половому спілкуванні у юнаків виявляєтьсяраніш, ніж у дівчаток, прагнення до духовної близькості - відсутнє. Раннійпочаток полового життя, до досягнення необхідної фізичної, психічної іфізіологічної зрілості небажано; це може зробити несприятливий вплив наорганізм. При цьому існує реальна небезпека зараження венеричнимизахворюваннями. Крім того, у дівчаток настання вагітності пред'являєнезміцнілому ще організму надмірне навантаження. Акселерація, що спостерігається в останній час, підлітківвиражається в збільшенні маси і довжини тіла, прискоренні віково-статевійдиференціації, більш раннім статевім дозріванні. Це явище викликане, мабуть, багатьма причинами: зміна укладужиття, включенням у харчування великої кількості повноцінних білків,урбанізацією. Визначне значення має і широке поширення шлюбів між обличчямирізних національностей і народностей. Прискорене фізичне і статеве дозрівання ставлять рядскладних проблем і задач, як перед вихователями, так і самими юнаками ідівчинами. Підліткам необхідно дати інформацію про статеве дозрівання,про його природу й особливості плину, про основні відносини в цьомупроцесі, і про неоднакові типи його у підлітків. Необхідно дати знанняперед усім про те, що шкодить здоров'ю (алкоголізм, паління і т.д.).3. Специфіка статевого виховання Статеве виховання – процес, спрямований на виробленняякостей, властивостей, а також установок особистості, необхіднесуспільству відношення людини до представників іншої статі. Тому в сферустатевого виховання входять не тільки лише такі специфічні відносини міжпредставниками жіночої і чоловічої статей, як подружні, але також й інші, усуспільному житті, у відпочинку і т.д. Статеве виховання має власну специфіку, мети і суспільніпризначення, задачі, шляхи і методи, принципи організації, а також зміст. У процесі статевого виховання необхідно вирішити рядконкретних педагогічних задач, до числа яких відносяться: - виховати почуття відповідальності у взаєминах між людьми чоловічої і жіночої статей за кожний вчинок; - виховати прагнення мати міцну, здорову і дружну родину, що відповідає сучасним вимогам суспільства: рівноправність батька і матері в родині, народження дітей і почуття свідомого і відповідального відношення до їх виховання; - виховати здатність розуміння інших людей і почуття поваги до них не тільки як до людей взагалі, але також як до представників чоловічої і жіночої статей, здатність враховувати і поважати специфічні статеві їхні особливості в процесі спільної діяльності; - виховати здатність і прагнення оцінювати свої вчинки у відношенні інших людей з обліком їхньої статевої приналежності, виробити поняття гарного і поганого вчинку в сфері цих відносин; - виховати відповідальне відношення до свого здоров'я і здоров'я інших людей, сформувати переконання про шкоду і небезпеку ранніх полових зв'язків, про неприпустимість, безвідповідальність і легкодумства у відносинах з особами іншої статі, сформувати поняття дозволу і недозволенності в цих відносинах; - виробити правильне розуміння дорослості – її зміст, щирі ознаки, прояви і якості. Відповідно до цих задач кожна дівчинка, підліток, дівчинаповинна на рівні свого віку знати специфічні особливості хлопчиків, вважатиїх природними і закономірними, правильно розуміти принцип рівноправностічоловіків і жінок. Незнання цих особливостей – пороть виховання. Підлітки і дівчини повинні засвоїти, що раннє полове життямає в собі погрозу зараження венеричними захворюваннями. Треба відзначити,що в епоху розкріпачення сексуальних удач поширеність, переданих половимшляхом захворювань, сильно зросла у всіх шарах суспільства. Це обумовленоголовним чином великим числом сексуальних партнерів, з якими зустрічаютьсясередньостатистичний чоловік чи жінка. У числі численних венеричнихінфекцій і найважча – вірус СНІДу. На думку фахівців, ефективний засіб відцього захворювання буде створено не раніше, ніж через 7-8 років. А покиєдиним загальнодоступним методом профілактики СНІДу - є відмовлення відзв'язків з малознайомими людьми, використовування запобіжних засобів,обмеження полового життя одним партнером. Для того, щоб підлітки зрозуміли реальну небезпеку зараженнявенеричними захворюваннями, необхідно, щоб у школі проводилися бесіди, уяких приймали участь як безпосередньо класний керівник, так і лікарі,запрошені з жіночих консультацій. Зважаючи на те, що молодь зараз дуже рано починає житиполовим життям, треба грамотно і доступно розмовляти з підлітками прометоди профілактики. Важливе завдання полягає в тому, щоб у випадку підозрина зараження зуміти переконати підлітка звернутися в центр по анонімномуобстеженню. Шляхом правильного статевого виховання необхідно закластиоснови майбутніх гармонійних подружніх відносин. При цьому необхідновиробити здатність до взаємної адаптації майбутніх чоловіків. В кожного підлітка повинний бути сформований моральнийідеал родини, розуміння її цінності і необхідності для людини. Родина єосновою життєвого благополуччя, тому що вона сприяє збереженню здоров'я,полегшує перенесення життєвих труднощів. Необхідно, щоб для дівчинки, підлітка, дівчини булаприродна думка, що в неї обов'язково будуть діти, щоб дівчина, вступивши внаслідку в шлюб, заздалегідь відчувала потребу мати визначену кількістьдітей і свідомо, з обліком цього будувала свої життєві плани. Статеве виховання варто здійснювати з використанням усіхтрадиційних методів педагогічного впливу, не зводячи його в ранг чистоособливого, спеціального, а тим більше таємничого. Не все те, що маєзначення для статевого виховання, може використовуватися спеціально, більштого, в деяких ситуаціях може лише перешкодити виховному ефекту. Варто враховувати, що виховання базується на інформації, щоодержує дитина. Ця інформація може мати словесну чи наочно-образну форму –особистий приклад, визначена ситуація, у якій дитина є діючою чиспостерігачем. Ефективною у виховному відношенні виявиться та інформація,що залишиться не на рівні запам'ятовування, а торкне особистість. Для цьогонеобхідно, щоб ця інформація впливала на почуття, викликала визначеніемоції. До засобів виховного впливу при статевому вихованні,відносяться: - правильна і своєчасна реакція дорослих на ті чи інші особливості поводження , підлітка, дівчини, їх взаємини з однолітками протилежної статі, емоційна оцінка цих особливостей; правильна реакція на ті чи інші прояви сексуального розвитку , заснована на твердому знанні того, що є нормативним, а що відхиленням від норми Педагоги зобов'язані завжди пам'ятати, що їхня реакція на всі ці прояви – один з важливих шляхів статевого виховання; - приклади правильного відношення дорослих до представників іншої статі. Дорослі не повинні доводити до відома дітей свої конфлікти, не повинні з'ясовувати при них свої відносини. Учителю варто спеціально звертати увагу учнів на позитивні приклади відносин людей різної статі один до одного, на взаємні прояви любові, увагу і турботи дорослих, супроводжуючи їх відповідними коментаріями. Це може розглядатися як спеціальний метод статевого виховання – виховання на позитивних прикладах. Приклади можуть бути узяті з художньої літератури, кіно і т.д.; - повідомлення учням орієнтованої інформації – як у відповідь на їхні питання, так і за власною ініціативою, чи індивідуально у виді спеціально організованих бесід, занять, а також інформації, включеної в зміст різних предметів. Ця інформація може бути донесена як роздільно – по статевій приналежності, так і спільно для хлопчиків і дівчинок. Інформація, що повідомляється підліткам, повинна знаходитися надоступному розумінню рівні, бути природною по характеру, з акцентом наморальну сторону, цікавою і досить вичерпаною, щоб школярі були задоволеніі не шукали інших джерел інформації, коректною за формою, навіть якщозапитується що-небудь не цілком пристойне, з погляду педагога, за своїмхарактером що спонукує, тобто зухвале прагнення довідатися що-небудь нове,задуматися про моральну сторону відносин представників чоловічої і жіночоїстатей. Правильно здійснюване статеве виховання є важливим чинникомпідготовки до самостійного життя, у тому числі і до сімейного. Зміст полового виховання включає наступні питання: - фізіологічні, психологічні, педагогічні особливості підлітків, зв'язані з їхньою статевою приналежністю; - родина і взаємини в ній; - народження і виховання дітей, наступність поколінь. Як відзначено вище, шляхи і методи статевого вихованнярізні. Це можуть бути і спеціальні заняття по окремих темах, і різніситуації з життя, і приклади з художньої літератури, і з історії і т.д. Узв'язку з цим в інтересах статевого виховання можуть бути використані будь-які елементи шкільної діяльності, спільного життя педагогів і учнів, учніврізних статей. Обов'язковою умовою здійснення статевого виховання єзацікавленість педагогів і батьків.3.1. Здійснення статевого виховання на різних вікових етапах При здійсненні статевого виховання молодших школярів (I-III кл.) варто враховувати такі моменти, як початок виховного впливу школи,процес адаптації дітей до навчального навантаження, до шкільного життя,формуванню класного колективу. Для молодших школярів характерні такожособливості недостатності до високопродуктивних темпів роботи, нездатністьдо концентрації уваги, швидка стомлюваність і т.д. Однак молодші школярі, упершу чергу дівчинки, дуже сприйнятливі до виховних процесів: авторитетучителя для них дуже високий. У цьому віці чітко виявляється характервідносин до однолітків іншої статі. Дівчинки скоріше і легше, як правило,адаптуються до нових умов, чому в істотній мері сприяє і той факт, що зарівнем «біологічної» зрілості вони помітно (на 1-1,5 року) випереджаютьхлопчиків. Зміст статевого виховання в молодших класах включає такіпитання, як поняття родини, місце родини в суспільстві, права й обов'язкичленів родини, сімейні традиції, статеві розходження в природі й улюдському суспільстві. Необхідно розглянути питання про поділ професії всуспільстві на чоловічі і жіночі, підкресливши, що такий розподілзаснований на схильностях чоловіків і жінок до визначеного роду діяльностіі найкращої їхньої здатності виконувати визначену роботу, а також на тім,що однією з важливих задач суспільства є збереження здоров'я жінок, їхньоїздатності бути матерями і виховувати дітей. З цього випливає, що найбільшнебезпечні професії для здоров'я жінок – професії чоловічі. При розгляді питання про статеві розходження вартовраховувати, що в питаннях статей молодші школярі виявляють чистопізнавальний інтерес. Задаючи питання і вислухуючи відповідь на нього,дівчинка з'ясовує для себе лише якусь обставину. Іноді вона хоче довідатисязначення почутого десь слова, і запитує, не маючи уявлення про те, що цеслово означає. Сам факт звертання до дорослого за роз'ясненням почутого, єдоказом, що нічого поганого в цьому слові для дитини ні, інакше вона незвернулася б до дорослого. Діти дуже тонко почувають неправду і не хочутьзалишатися «у дурнях». У випадку ж, якщо дитина одержала правдиву і дляйого рівня сприйняття вичерпну інформацію від близької йому людини (батька,учителя), то почувши в дворі цинічний вимисел, вона легко спростує його ідоведе істину, тим самим затвердить себе в очах однолітків: одночаснозміцниться довірчий зв'язок між дитиною і дорослим. Педагог повинний враховувати, що в цьому віці дівчинки, якправило, майже не мають досвіду спільної діяльності з хлопчиками. Томунеобхідно намагатися організувати спільну діяльність хлопчиків і дівчинок укласі, сформувати в них здатність до поділу обов'язків в інтересахзагального позитивного результату. При здійсненні статевого виховання молодших підлітків (IV-VIкл.) варто враховувати, що в цей період школярі вже адаптовані донавчального процесу. Продовжує розвиватися класний колектив, що робитьвеликий виховний вплив на учнів. У цьому періоді на особливостях стану ісамопочуття, на відношенні до навчання і один до одного значною міроюпозначається процес статевого дозрівання, що особливо інтенсивновідбувається в V-VI класах. У цей час спостерігається нестійкість діяльностіцентральної і вегетативний нервових систем. Поряд з моментами підвищеноїактивності і працездатності школярі нерідко впадають у стан загальмованостіі навіть деякої пригніченості. Часто спостерігається вегетативне порушення,сонливість, порушення терморегуляції, пітливість. В умовах посиленогоросту, що відбуває в цей період, організм випробує велика напруга; з нимзв'язаний і дефіцит різних речовин; відносно часті і схильні до затягуваннядеякі захворювання (ОРЗ, запальні процеси і т.д.). Основні складності виховного характеру, з якими зустрічаютьсяпедагоги в цей період, зв'язані з різними проявами негативізму підлітків.Вони нерідко вступають у конфлікти між собою і з дорослими. Нерідкоспостерігаються вчинки, що нічим не мотивовані. У дівчинок статеве дозрівання на півтора-два рокипочинається раніш, ніж у хлопчиків, і саме в цьому періоді педагог фактичномає перед собою дві різновікові групи дітей. Це є однією з причинтимчасового відчуження між хлопчиками і дівчинками. Основною задачею статевого виховання в цьому віці єподолання відчуження і негативних реакцій дівчинок і хлопчиків, розвиток уних потреби в спільній діяльності і здатності взаємно враховувати іповажати їхні статеві особливості. Важливо саме в цьому періодіорганізовувати спільні заходи (походи, екскурсії, спільні роботи в школі іт.д.), що давали би можливість підліткам переконуватися у наявностіпозитивних якостей в кожного школяра і необхідності рівних дружніх відносинміж хлопчиками і дівчинками. Підліткам необхідно дати зведення про статеве дозрівання,про його природу й особливості плину, про основні відхилення в цьомупроцесі і про неоднакові темпи його розвитку в різних підлітків, а такожзведення про менструації і про їхнє фізіологічне значення, основні зведенняпро гігієну дівчинок, підлітка. При здійсненні статевого виховання старших підлітків (VII-VIII кл.) варто враховувати, що основною особливістю періоду є їхня активнадіяльність на основі формування стійких мотивів поводження. Завершеннястатевого дозрівання сприяє тому, що в крові постійно циркулює значнакількість полових гормонів. Їхнім впливом порозумівається поновлення іпосилення взаємного інтересу між хлопчиками і дівчинками. Вся інформаціясексуального характеру стає актуальною. На підставі наростаючого інтересудо іншої статі спостерігається вираження її вибірковості, переваги одногокогось іншим. Одночасно відбувається поширення сфери спілкування підлітківза рамки школи і поширення їхніх інтересів, які більше не обмежуютьсяінтересами навчання. Пошук свого місця серед інших людей одночасно з тягоюдо спілкування й інтересом до іншої статі приводять до того, що старшіпідлітки можуть виявитися в різних компаніях, що часом значно відрізняютьсяміж собою. Діяльна активність і яскрава мотивація поводження старшихпідлітків дають гарну можливість для формування особистості. Однак увипадку нерозуміння дорослими внутрішньої логіки їхніх інтересів іповодження можуть бути упущені. Найбільш типовими несприятливими для цього віку є моменти,зв'язані з неправильними формами спілкування (у першу чергу дурнікомпанії), що приводить до запозичення шкідливих звичок, до ранньогополового життя. При здійсненні статевого виховання старших школярів ( IX-XIкл.) варто враховувати, що саме в цьому віці приходить завершення уформуванні особистості, становлення життєвої позиції. Саме в старших класах найчастіше виявляються дефекти колишніхроків у вихованні і становленні особистості. Педагог має можливість ізобов'язаний допомогти дівчинкам і юнакам знайти собі гідне місце всуспільстві. У цей період статеве виховання повинне бути в першу чергуспрямовано на адаптацію школярів до статевих соціальних умов, що полягаютьу визнанні навколишніми їх дорослими, в усе більшій волі їхнього поводженняі спілкування з іншою статтю, що формує їхнє дозвілля. Раніше отриманігігієнічні зведення необхідно доповнити поняттям про гігієнічнізахворювання й ознайомити їх із призначенням медико-генетичнихконсультацій, зведеннями про фізіологію пологів, вагітності, про методипопередження вагітності. Великої уваги варто приділити фізіологічнимаспектам народження дітей, питанням уходу за дитиною.3.2. Деякі поради що до статевого виховання Хотілось би звернути увагу батьків на недостатньовисвітлену тему в статевому вихованні особистості – це наше ставлення доголості тіла. Сексологи, з'ясовуючи деформовані статеві установки дорослоїлюдини, як правило, запитують: “Чи вільно ви роздягаєтесь, коли знаходитесьу кімнаті самі?” “Що ви відчули б, коли б побачили оголену людинупротилежної статі?” і т.п. Що стоїть за такими запитаннями? Виявляється,незакомплексоване ставлення до голості тіла – важлива умова нормальногостатевого життя дорослої людини. Ніяковість, боязкість споглядання нетільки рідної людини, а й власного тіла, що негативно позначаються насексуальних зносинах, своїм корінням сягають часто в дитячі роки, у сімейневиховання. Адже саме в дитячому віці голість тіла сприймається природно, бопояснення, що тільки роздягненим, оголеним можна добре помитися або щогімнастику краще робити напівроздягненим, що корисно приймати повітряніванни і т.п., сприймаються як достатнє обгрунтування, чому люди не повиннісоромитись оголеності. Як підкреслюють німецькі вчені Р.Нойберт іЗ.Шнабль, можливість у ранньому дитинстві споглядати голизну тіла матері чибатька, інших дорослих або дітей відстрочить ранні статеві потяги, якізумовлюються насамперед цікавістю до того, що ретельно приховується одягом.У світлі сказаного зрозумілою стає порада Р.Нойберта, звернена до батьків,не соромитися з'являтися на очі своїм малолітнім дітям зовсім роздягненими.До того ж це й корисно для здоров'я. Чи вміє ваша дитина мити все тіло теплою водою,обтирати тіло і мити ноги холодною, стежити за нігтями, самостійнозачісуватися? Розвинуті з дитячих років навички гігієни тіла важкопереоцінити. В дошкільному віці батьки повинні допомагати малюкові засвоїтигігієнічні правила, які допоможуть у зрілі роки зберегти здоров`я,працездатність, можливість народжувати й виховувати повноцінне потомство.Все це безпосередньо стосується засвоєння дитиною статевої ролі. Черезпорушення гігієнічних норм у догляді за дитиною батьки можуть ненарокомспровокувати її ранні статеві відчуття, які в майбутньому принесутьпідлітку небажані статеві потяги – онанізм (мастурбацію). Заважає дорослим у відносинах з їхніми дітьми -відсутність здатності на будь-яке питання глянути з різних точок зору. Воснові такого підходу лежить споконвічне переконання в тому, що істиназавжди одна, і дорослий - її визнаний носій. У результаті, дорослівиявляються нездатними, хоча б на час стати на іншу точку зору, зрозумітимотиви поводження своїх дітей. Багато дорослих не можуть і не хочутьзгадувати себе в аналогічному віці. Нарешті, конфліктам сприяють івідсутність почуття гумору, нездатність побачити комічне в тім факті, щомати всерйоз конфліктує з дочкою, начебто це чужі люди, до того ж зовсімнезацікавлені в згладжуванні цього конфлікту. Бажання обов'язково«виховувати» дочка приводить до дріб'язковості, до обсмикування на будь-якепитання по будь-якому приводу, а в результаті і до того, що між нимивиникає значний бар'єр і знову матері заздалегідь сприймаються негативно.На жаль аналогічні відносини складаються в дітей із учителями. І в основілежить не зіпсованість молодших, а педагогічна неспроможність деякихвикладачів. Для того щоб у відносинах з підлітками не виникало конфліктів,варто уникати повчань, відчитувань, моралей. Багато дорослих не знають особливостей сексуальногорозвитку дівчинки, підлітка, дівчини і, вважаючи їх у нормі цілкомсексуально нейтральними, і тому насторожено і навіть панічно сприймаютьбудь-які прояви сексуального розвитку, а також цілком законний інтерес доіншої статі, чи виявляється він у яких-небудь особливостях чи поводженняхчи ж у питаннях, що задаються. У результаті вони прагнуть залишити своюдочку в повному неведенні усього, що зв'язано зі словом «стать». Вонивважають, що кращий спосіб виховання – ізоляція дівчинки від однолітківчоловічої статі чи обмеження контактів з ними до мінімуму. В основі настороженого відношення дорослих до цілкомзаконного інтересу до іншої статі часто лежить зіпсованість, лицемірнепрагнення прикрити власні життєві устремління, сексуальну незадоволеністьі заклопотаність ореолом моральності. Зовсім ясно, що, ні в самомусексуальному розвитку, ні в будь-яких конкретних його проявах немає нічогопоганого, поганим чи гарним, моральним чи аморальним може бути лишевідношення до них, у тому числі панічне відношення, що повиннерозцінюватися або як прояв глибокого неуцтва, або як ознака аморальності. Деякі батьки вважають, що життя саме усьому навчить і,тому спеціально займатися статевим вихованням не вважають потрібним. Урезультаті багато підлітків не мають представлення про життєво важливіречі. Така байдужна установка батьків приводить до різноманітних негативнихрезультатів – неміцний шлюб, вагітність неповнолітніх, раннє полове життя іт.д. Ефективність навчально-виховного процесу багато в чомузалежить від того, як педагогом здійснюється індивідуальний підхід доучнів. Статева приналежність школярів – один з важливих факторівіндивідуальності, і враховувати її необхідно. Продовження роду – основнийзакон життя. Без нього не був б можливим не тільки розвиток людськогосуспільства, але і саме його здійснення. Щось «непристойне» у слові «стать», у сфері міжстатевихвідносин можна знайти лише в тому випадку, якщо попередньо це «непристойне»спеціально туди вкласти. Оскільки продовження роду неможливо без поділулюдей на дві статі: чоловічу і жіночу, і визначених відносин між ними, топеребування чогось «непристойного» у сфері міжстатевих відносин рівносильновідмовленню від самого себе. Якщо міжстатеві відносини непристойні, значитьнепристойно і те, що в результаті їх виходить. Вище приведені лише основні моменти, характернідля окремих вікових періодів і основні питання, які необхідно розглянути втих чи інших класах. Педагог сам повинний сформулювати назви занять,виходячи з конкретної педагогічної обстановки, і поставити перед собою накожнім занятті конкретні виховні задачі.III. Висновок. Союз чоловіка і жінки, об'єднаних почуттям любові ідружби, взаємної поваги, що ведуть при цьому загальне господарство йоказують один одному моральну і матеріальну підтримку називається родиною. Найважливішою задачею родини є виховання дітей, розвитокїх фізичних і духовних сил в органічному зв'язку із суспільним вихованням. Родина – це форма співжиття людей чоловічої і жіночоїстатей, яка виробилася за багато століть в інтересах створення нормальнихумов для їхньої повсякденної життєдіяльності, збереження здоров'я,народження і виховання дітей, передачі життєвого досвіду. Родину требавсіляко зміцнювати. Питання про статеве виховання може бути правильновирішено тільки тоді, коли батьки і педагоги добре собі представляють мету,що вони повинні переслідувати в половому вихованні своїх дітей. Якщо цямета буде ясна, то ясними стануть і шляху її досягнення. Говорячи про виховання майбутнього полового почуття дитини,про виховання її як майбутнього сім`янина ,треба також говорити і про їїмайбутню любов. З продовженням роду зв'язані вищі духовні цінності людиниі людства в цілому. Одна з них – любов. А.С.Макаренко писав: «Якщо,виростаючи, дитина не навчилася любити батьків, братів, сестер, свою школу,Батьківщину, якщо в її характері виховані початки грубого егоїзму, то дужеважко розраховувати, що вона здатна глибоко любити обрану їм жінку». Питання про статеве виховання вважається одним із самихважких у педагогіці. І дійсно, ні в якім питанні не було стільки наплутанеі стільки висловлено неправильних думок. А тим часом практично це питаннязовсім не таке вже важке. Воно стає важким тільки тоді, коли йогорозглядають окремо і, коли йому додають занадто велике значення, виділяючийого з загальної маси інших питань. В період полового дозрівання особливо важливо проводити в школібесіди, у яких приймали би участь як педагоги, так і лікарі, і батьки, ісамі діти. Між дітьми та батьками повинна бути атмосфера особливоїдовіри і делікатності. Створення системи полового виховання має свої етапи.Потрібно серйозний підхід і заглиблені знання в цьому питанні, розробканових засобів і методів. Але що не повинно лякати – прокладати дорогизавжди важко. Про наявність системи полового виховання можна буде по-справжньому говорити лише тоді, коли дана система розчиниться вповсякденному житті і стане її невід'ємною частиною. Найважливішимфактором, що наближає цей час, є те, що вихователі самі в цьомузацікавлені. Вони повинні постійно шукати нові творчі підходи до рішенняцієї задачі. У своїй курсовій роботі, я спробувала розглянути йосвітити всі аспекти полового виховання. Мети і задачі я досить чітковиклала. Свою тему я намагалася розглядати з різних точок зору: з поглядупедагога, батьків і самих дітей.IV. БІБЛІОГРАФІЯ1. Антропова М.В. Основи гігієни учнів. - М., 1971.2. Большакова М.Д. Гігієна дітей і підлітків. - М., 1966.3. Васил`єва В.Є. Про фізичний розвиток дітей та підлітків. - М., 1969.4. Вовчик-Блакитна М.В. Сімейне виховання: юнацтво. – К.: Рад.шк., 1982.5.Говорун Т.В., Шарган О.М. Батькам про статеве виховання дітей. – К.:Рад.шк., 1990.6. Громашевський Л.В. Що необхідно знати про інфекції. – М., 1990.7. Громова З.П. Гігієна та фізичне виховання учнів в родині. – Мінськ.,1973.8. Д`яченко Н.І. Починай з початку// Сім`я і школа. – 1987 - № 3 – С.16.9. Дьоміна І.С Етика та психологія сімейного життя. – К.: Рад.шк., 1985.10. Зарубкін Г.П. Особиста гігієна. – М., 1987.11. Зацепін В.І. Про життя сімейне. – М., 1987.12. Іванов М.А. Шлюб, сім`я, діти. – М., 1980.13. Ісаєв Р.І., Качан Д.С. Статеве виховання учнів. – Л., 1979.14. Качан В.С. Вихователю про сексологію. - М., 1991.15. Колесов Д.В. Бесіди про статеве виховання. – М., 1976.16. Колесов Д.В., Сильвестрова І.Б. Фізіолого-педагогічні аспекти статевогосозрівання. – М., 1979.17. Кондратюк В.І. Вивчення методів сімейного виховання. Нач.шк.- 1993 -№1.- С.70.18. Коп І.С. Вступ до сексології. – М., 1989.19. Леслафт П.А. Сімейне виховання дитини та його значення. М.- Педаго-гіка, 1991.20. Мойберт З.В. Що я повідаю своїй дитині. – М.,1989.21. Осокіна М.В. Фізіологія розвитку дитини. – М,. 1973.22. Ходаков Н.М. Молодому подружжю. – М., 1992.23. Хріпкова А.Г. Замітки про статеве виховання. – М., 1970.24. Чередніченко В.С. На межі відвертості. – Вих.школярів. – 1989- №3 –С.138.25. Шибаєва А.І. Батькам про статеве виховання. – М., 1989.




Нажми чтобы узнать.

Похожие:

Половое воспитание и подготовка учеников к семейной жизни (Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя) iconСтатеве виховання і підготовка до сімейного життя
Статеве виховання — складова загального процесу виховної роботи школи і сім'ї, що забезпечує правильний статевий розвиток дітей і...
Половое воспитание и подготовка учеников к семейной жизни (Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя) iconСтатеве виховання
Статеве виховання — складова загального процесу виховної роботи школи і сім'ї, що забезпечує правильний статевий розвиток дітей і...
Половое воспитание и подготовка учеников к семейной жизни (Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя) iconРеферат по курсу "Этика и психология семейной жизни" " Морально-психологические факторы брачно-семейной жизни"
Вот поэтому подготовке подрастающего поколения к семейной жизни надо уделять самое пристальное внимание. Такая подготовка содержит...
Половое воспитание и подготовка учеников к семейной жизни (Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя) iconПрикладна фізична підготовка прикладна фізична підготовка
Прикладна фізична підготовка е важливою частиною предмета «Допризовна підготовка» І особливим елемен­том навчання та виховання юнаків...
Половое воспитание и подготовка учеников к семейной жизни (Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя) iconКонтрольна робота на тему: Методи виховання
Методи виховання — це способи впливу вчителів на учнів, шляхи педагогічно доцільної організації їхнього життя з метою прищеплення...
Половое воспитание и подготовка учеников к семейной жизни (Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя) iconВиховання учнів у науковій літературі розділ 1 стан проблеми естетичного виховання учнів у науковій літературі
Естетика як наука вивчає суть і закономірності розвитку естетичних явищ в природі, суспільстві і людській діяльності
Половое воспитание и подготовка учеников к семейной жизни (Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя) iconРеферат на тему
Прикладна фізична підготовка е важливою частиною предмета «Допризовна підготовка» І особливим елемен­том навчання та виховання юнаків...
Половое воспитание и подготовка учеников к семейной жизни (Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя) icon«Нравственно- половое воспитание и пропаганда здорового образа жизни в рамках реализации Концепции воспитательной деятельности школы»
...
Половое воспитание и подготовка учеников к семейной жизни (Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя) iconРозвиток розумових здібностей учнів шляхом використання рівневого навчання
Важливим складником всебічного розвитку особистості є розумове виховання. Розумове виховання — цілеспрямована діяльність педагогів...
Половое воспитание и подготовка учеников к семейной жизни (Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя) iconПоловое воспитание детей

Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы