1. Сутність та функції ринку Ринок icon

1. Сутність та функції ринку Ринок



Название1. Сутність та функції ринку Ринок
Дата конвертации24.07.2012
Размер103,09 Kb.
ТипДокументы





1. Сутність та функції ринку

Ринок - це сукупність соц.-економічних відносин, яка складається у процесі в-ва, розподілу і обліку товарів, а також руху грошових засобів.

Більш конкретно, це:

Ринок - це сфера обліку, де здійснюються, за допомогою актів купівлі, продажу, звязок сфери в-ва і сферою споживання або звязок виробників і споживачів.

Ринок виник і почав формуватися ще в період, коли почав розвиватися обмін між містами і організовувалися ярмарки (12 ст.)

Ринок розвивався одночасно з розвитком товарного г-ва.

Ринок діє за законами в-ва і основними з них є:

-закон вартості;

-закон попиту і пропозиції;

-закон грошового обігу;

-закон конкуренції.

Ринок - це демократ. Тому, що він не ділить людей на окремі класи, соц. групи, а лише ділить всіх людей на дві групи:

-покупців;

-продавців.

Суб'єктами ринку є: покупці і продавці

Кожен з них має свою мету на ринку.

Покупці хочуть, як найдешевше купити якісний товар і мати max ефект від його споживання.

Продавці хочуть, як найдорожче продати і отримати max можливий прибуток.

Об'єктами ринку є гроші і товари.

В якості товарів виступають предмети споживання, засоби в-ва, послуги, продукти інтелектуальної праці, інформації, зв’язок.

А в якості грошей виступають усі платіжні і розрахункові грошові документи.

Ринок включає ІІІ осн. елементи:

1) ринок товарів і послуг;

2) ринок капіталу;

3) ринок робочої сили.




Функції ринку:

Ринок, як с-ма економічних відносин, яка регулює взаємовідносини виробників і споживачів виконує такі функції:

- здійснює остаточне визначення вартості товару і встановлює ціну товару;

- урівноважує ціни;

- забезпечує безперервний процес суспільного відтворення, і є його важливим етапом.

- стабілізує грошовий обіг, і сприяє його розвитку;

- підтримує авторитет національної валюти;

- має регулюючий вплив на економіку, тобто, сигналізує про появу диспропорцію між попитом і пропозицією і сприяє їх ліквідації.

- має стимулюючий вплив на економіку, оскільки спонукає виробників до запровадження нової техніки і технології, з метою покращення якості та асортименту товарів.

- сприяє розвитку конкуренції;

- забезпечує споживачів необхідними товарами і товаровиробників необхідною сировиною і технікою...

- сприяє формуванню ринкової моделі управління економікою, яка лише частково включає державне регулювання.


СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ ТА ФУНКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА



Суб'єктами відносин власності є само підприємство як юридична особа, його працівники: /

Кожне під-во вступає у відносини власності з ін. під-вами (при купівлі сировини, наданні й / \ отримуванні послуг), державною (при сплаті податків до бюджету), банками (при отриманні кредитів). На під-ві відбувається одиничний поділ праці (цехи, дільниці, відділи). Одиничний поділ праці між працівниками здійснюється за професіями, спеціальностями.

Під-во виступає у відносини кооперації, спеціалізації, комбінування з ін. пІд-вами, тобто є важливою ланкою техніко-економічних відносин.

У більшості країн з розвину гою ринковою економікою такі виробничі одиниці називають фірмами.

Кожна фірма має:

— найменування, зазначене у державному реєстрі; і

— форму господарювання;

— правовий статут;

— систему обліку та звітності;

— самостійний баланс;

— розрахунковий рахунок в банку;

— печатку з назвою фірми;

— товарний знак.

Підприємства виконують ряд функцій. Основні з них такі:

1. Економічні:

— Задоволення потреб споживача в продукції;

— Упровадження досягнень НТП;

— Забезпечення конкурентності підприємства;

— Створення необхідного й додаткового продукту.

2. Соціальні:

— Формування колективу;

— Поліпшення умов і змісту праці;

— Удосконалення кваліфікаційного складу працівників;

— Поліпшення житлових умов працівників;

— Культуро-освітння та спортивно-оздоровча робота.

3. Екологічні:

— Вдосконалення технологічних процесів;

— Створення і розвиток екологічної інфраструктури;

— Наукові і технічні вирішення проблем навколишнього середовища і раціонального природокористування.

2. Головна мета підприємства - це виробництво продукції, надання послуг, виконання робіт для задоволення потреб ринку чи споживача і одержання завдяки цьому максимально можливого прибутку.

Для забезпечення даної мети підприємства має діяти на принципах господарського (або комерційного) розрахунку.

Дві найважливіші сторони господарського розрахунку такі:

1) отримання прибутку на основі створення необхідних суспільству товарів і послуг та підвищення ефективності виробництва;

2) економічна відповідальність за невміння господарювання, неефективне використання ресурсів. Результатом такого господарювання може стати банкруцтво. Тому західні вчені називають свою економіку системою прибутків збитків. Наприклад, в США із 600 тис. нових, як правило, малих фірм, які виникають щорічно, розробляється близько 400 тис.

Організація економічної діяльності пІд-ва повинна бути спрямована на приведення в дію всіх його резервів, всебічне підвищення якості продукції, забезпечення рентабельності ви-ва. Принципи економічної діяльності є такі:

ї. Самоокупність і рентабельність. Цей принцип вимагає точного обліку витрат І результатів, повного відшкодування собівартості продукції.

1. Самофінансування Закріплення частини одержаного прибутку за підприємством у його повне розпорядження. Підприємство розвивається за рахунок власних коштів, кредитів банку і валютної виручки.

2. Матеріальна заінтересованість у кінцевих результатах праці. Подолання зрівнялівки в оплаті праці, створення умов для заохочення ініціативи.

3. Грошовий контроль за діяльністю підприємства. Банк здійснює всі види розрахунків підприємства, кредитні й касові операції. Якщо підприємство систематично не виконує свої зобов'язання за розрахунками, то може бути оголошене банком неплатоспроможним, тобто банкрутом.

4. Повна економічна відповідальність за кінцеві результати господарювання, виконання договорів. Основною формою реалізації цого принципу є економічні санкції-вилучення незаконно одержаних доходів, відшкодування збитків, штрафи, неустойки, пені, зменшення або позбавлення премій.

5. Господарська самостійність у межах чинного законодавства. Органічною складовою організації економічної діяльності під-ва є внутрішньогосподарський'розрахунок. Він охоплює систему економічних відносин внутрішніх підрозділів - цехів , відділів, дільниць - між собою і під-вами у цілому. Його основою є відповідальність структурних підрозділів пІд-ва за підвищення якості виробів і послуг та їх економічну ефективність. Сьогодні необхідно податки колективу широкі повноваження у прийнятті рішень.

Внутрішньогосподарський розрахунок удосконалюється на основі застосування системи

фондоутворючих показників. Вони для цеху обов'язкові для виконання. Вони є основою оцінки

його роботи, визначають розмір премій і заохочень. Це такі показники:

• Зростання продуктивності праці, %;

• Зниження собівартості продукції, %;

• Фондовіддача, грн.;

• Норматив незавершеного ви-ва , %;

• Ритмічність здачі продукції. %;

• Виробництво прод\ кції з урахуванням комплексної здачі її на склад, нормо-год.

Для виявлення резервів і роіробки заходів щодо підвищення ефективності виробництва застосовуються розрахункові показники:

• Чисельність працюючих;

• Фонд зарплати;

• Обсяг реалізованої продукції, послуг;

• Середньорічна вартість ОФВ.





СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ ТА ФУНКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА


Суб'єктами відносин власності є само підприємство як юридична особа, його працівники: /

Кожне під-во вступає у відносини власності з ін. під-вами (при купівлі сировини, наданні й / \ отримуванні послуг), державною (при сплаті податків до бюджету), банками (при отриманні кредитів). На під-ві відбувається одиничний поділ праці (цехи, дільниці, відділи). Одиничний поділ праці між працівниками здійснюється за професіями, спеціальностями.

Під-во виступає у відносини кооперації, спеціалізації, комбінування з ін. пІд-вами, тобто є важливою ланкою техніко-економічних відносин.

У більшості країн з розвину гою ринковою економікою такі виробничі одиниці називають фірмами.

Кожна фірма має:

— найменування, зазначене у державному реєстрі; і

— форму господарювання;

— правовий статут;

— систему обліку та звітності;

— самостійний баланс;

— розрахунковий рахунок в банку;

— печатку з назвою фірми;

— товарний знак.

Підприємства виконують ряд функцій. Основні з них такі:

1. Економічні:

— Задоволення потреб споживача в продукції;

— Упровадження досягнень НТП;

— Забезпечення конкурентності підприємства;

— Створення необхідного й додаткового продукту.

2. Соціальні:

— Формування колективу;

— Поліпшення умов і змісту праці;

— Удосконалення кваліфікаційного складу працівників;

— Поліпшення житлових умов працівників;

— Культуро-освітння та спортивно-оздоровча робота.

3. Екологічні:

— Вдосконалення технологічних процесів;

— Створення і розвиток екологічної інфраструктури;

— Наукові і технічні вирішення проблем навколишнього середовища і раціонального природокористування.

2. Головна мета підприємства - це виробництво продукції, надання послуг, виконання робіт для задоволення потреб ринку чи споживача і одержання завдяки цьому ма

фондоутворючих показників. Вони для цеху обов'язкові для виконання. Вони є основою оцінки

його роботи, визначають розмір премій і заохочень. Це такі показники:

• Зростання продуктивності праці, %;


• Зниження собівартості продукції, %;

• Фондовіддача, грн.;

• Норматив незавершеного ви-ва , %;

• Ритмічність здачі продукції. %;

• Виробництво прод\ кції з урахуванням комплексної здачі її на склад, нормо-год.

Для виявлення резервів і роіробки заходів щодо підвищення ефективності виробництва застосовуються розрахункові показники:

• Чисельність працюючих;

• Фонд зарплати;

• Обсяг реалізованої продукції, послуг;

• Середньорічна вартість ОФВ.


ксимально можливого прибутку.

Для забезпечення даної мети підприємства має діяти на принципах господарського (або комерційного) розрахунку.

Дві найважливіші сторони господарського розрахунку такі:

1) отримання прибутку на основі створення необхідних суспільству товарів і послуг та підвищення ефективності виробництва;

2) економічна відповідальність за невміння господарювання, неефективне використання ресурсів. Результатом такого господарювання може стати банкруцтво. Тому західні вчені називають свою економіку системою прибутків збитків. Наприклад, в США із 600 тис. нових, як правило, малих фірм, які виникають щорічно, розробляється близько 400 тис.

Організація економічної діяльності пІд-ва повинна бути спрямована на приведення в дію всіх його резервів, всебічне підвищення якості продукції, забезпечення рентабельності ви-ва. Принципи економічної діяльності є такі:

ї. Самоокупність і рентабельність. Цей принцип вимагає точного обліку витрат І результатів, повного відшкодування собівартості продукції.

1. Самофінансування Закріплення частини одержаного прибутку за підприємством у його повне розпорядження. Підприємство розвивається за рахунок власних коштів, кредитів банку і валютної виручки.

2. Матеріальна заінтересованість у кінцевих результатах праці. Подолання зрівнялівки в оплаті праці, створення умов для заохочення ініціативи.

3. Грошовий контроль за діяльністю підприємства. Банк здійснює всі види розрахунків підприємства, кредитні й касові операції. Якщо підприємство систематично не виконує свої зобов'язання за розрахунками, то може бути оголошене банком неплатоспроможним, тобто банкрутом.

4. Повна економічна відповідальність за кінцеві результати господарювання, виконання договорів. Основною формою реалізації цого принципу є економічні санкції-вилучення незаконно одержаних доходів, відшкодування збитків, штрафи, неустойки, пені, зменшення або позбавлення премій.

5. Господарська самостійність у межах чинного законодавства. Органічною складовою організації економічної діяльності під-ва є внутрішньогосподарський'розрахунок. Він охоплює систему економічних відносин внутрішніх підрозділів - цехів , відділів, дільниць - між собою і під-вами у цілому. Його основою є відповідальність структурних підрозділів пІд-ва за підвищення якості виробів і послуг та їх економічну ефективність. Сьогодні необхідно податки колективу широкі повноваження у прийнятті рішень.

Внутрішньогосподарський розрахунок удосконалюється на основі застосування системи










Нажми чтобы узнать.

Похожие:

1. Сутність та функції ринку Ринок icon1. Сутність та функції ринку Ринок
...
1. Сутність та функції ринку Ринок iconСутність та функції ринку
...
1. Сутність та функції ринку Ринок iconСучасні тенденції розвитку ринку праці в Україні” Зміст І. Ринок праці в економічній системі
Ринок праці є важливою складовою всієї ринкової си­стеми. Перед тим, як визначити його соціально-еконо­мічну сутність, необхідно...
1. Сутність та функції ринку Ринок icon2. Ринок як економічна категорія, сутність ринку. Функції ринку
На певному етапі розвитку (капіталізм) ця товарна форма стає пануючою, а товаро-грошові відносини починають опосередковувати практично...
1. Сутність та функції ринку Ринок iconСучасні тенденції розвитку ринку праці в Україні
Ринок праці є важливою складовою всієї ринкової си­стеми. Перед тим, як визначити його соціально-еконо­мічну сутність, необхідно...
1. Сутність та функції ринку Ринок icon"Ринок та його функції" поняття ринку
Відбувало­ся це через розвиток суспільного поділу праці, появу економічно са­мостійних, юридичне незалежних господарюючих суб'єктів...
1. Сутність та функції ринку Ринок icon"Ринок та його функції" поняття ринку
Відбувало­ся це через розвиток суспільного поділу праці, появу економічно са­мостійних, юридичне незалежних господарюючих суб'єктів...
1. Сутність та функції ринку Ринок iconПрояви мев за часів становлення індустріальної цивілізації. Міжнародний поділ праці
Зокрема, визначаються І утверджуються товарні ринки ринок зерна, ринок металів [як чорних, так І кольорових] ринок тканин, тощо Формується...
1. Сутність та функції ринку Ринок icon1. Теоретичні основи регулювання ринку праці м. Рівного. Основні поняття І складові ринку праці
Складовими ринкової системи є: ринок товарів (сировини, матеріалів, палива, готових виробів, проектних робіт, наукових досліджень,...
1. Сутність та функції ринку Ринок iconКласифікація ринку
За історичним процесом розвитку розрізняють: вільний ринок, монополізований ринок, регульований ринок
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы