Квітковий годинник Карла Ліннея icon

Квітковий годинник Карла Ліннея



НазваниеКвітковий годинник Карла Ліннея
Дата конвертации21.08.2012
Размер57.5 Kb.
ТипРеферат
Квітковий годинник Карла Ліннея


Квітковий годинник Карла Ліннея


Шведський природознавець — ботанік, зоолог і лікар — Карл Лінней — видатний учений XVIII століття. У 1735 році у віці 28 років він став доктором медицини. І в то­му ж році опублікував свою основну працю під назвою «Система природи», що уславила його ім'я. Ця праця за життя Ліннея витримала 12 видань! І щоразу автор до­опрацьовував її, уточнював, доповнював.

У своїй «Системі природи» Карл Лінней вперше запро­понував наукову класифікацію відомих тоді рослин і тва­рин. Свого часу славетний учений Стародавньої Греції Арі-стотель описав 454 види тварин. Відтоді минуло два ти­сячоліття. Вчені виявили і вивчили велику кількість но­вих видів тварин. Карл Лінней описав 4200 видів тварин і розділив їх на шість класів: ссавці, птахи, амфібії, ри­би, черви і комахи. Рослини він розділив на 24 класи.

Класифікація рослин і тварин, яку запропонував Лін­ней, далеко не бездоганна. Так, рослини він згрупував за зовнішніми ознаками квіток, а не за справжнім споріднен­ням між близькими видами. Не зовсім вдалою була і кла­сифікація тварин. До класу амфібій, наприклад, Лінней включив не лише земноводних, а й плазунів. А до кла­су червів зарахував усіх відомих на той час безхребетних тварин, за винятком комах. Але не треба забувати, що Карл Лінней жив і працював у середині XVIII століття (він помер 1778 року), коли природничі науки були ще в зародковому стані. Отже, на ті часи його систематика тварин і рослин була великим кроком вперед і сприяла подальшому розвитку біологічних наук.

Особливу пристрасть Карл Лінней мав до рослин. Ба­гато часу він присвятив вивченню рослин різних країн і континентів, зібраних в ряді відомих європейських колек-цій-гербаріїв. Сам він особисто вивчив і описав близько 1500 видів рослин.

Лінней не лише вивчав будову рослин, він цікавився також питаннями їхньої фізіології — ростом, цвітінням, плодоносінням. При цьому він помітив, що в деяких рос-

лин квітки розкриваються вранці, в інших — вдень, у тре­тіх — надвечір, а у четвертих — вночі. І закриваються во­ни також в певній послідовності, кожна у свій час. Це навело вченого на думку зробити квітковий годинник — «годинник флор».

Спершу Лінней ретельно спостерігав за рослинами і за­писував, о котрій годині розкриваються чи закриваються їхні квіти. Він склав список приблизно 50 рослин, які вка­зували йому години дня. Затим він зібрав ці рослини і ви­садив їх у себе в саду на спеціальну клумбу, розташував­ши їх так, щоб, глянувши, можна було б з достатньою точністю визначити час. А квітки й справді поводилися, як годинник.
Так, у козельця квіти розкривалися о 3—4-й годині ранку, а закривалися о 9—10-й годині ранку, у ци­корію відповідно о 4—5-й і 10-й, у нечуйвітру зонтичного о 6-й ранку і о 5-й дня, в осоту городнього о 6—7-й і 12-й, у безсмертника—о 7—8-й годині ранку і о 2-й дня,

у маїсу — о 5-й і о 7-й вечора, у білої лілії — о 5-й і о 8-й вечора.

Квітковий годинник Карла Лшнея — не універсальний посібник для людей усіх країн світу, оскільки життя скрізь проходить за місцевим часом, в різних районах Землі біо­логічні процеси у рослин і тварин виявляються по-різному. Перевірка і порівняльні спостереження показали, що го­динник Ліннея придатний в основному для районів, роз­ташованих на рівні 60 градусів північної широти. Інакше кажучи, квіткові годинники в різних широтах «ходять» по-різному. В Московській області, наприклад, квітки осо­ту городнього розкриваються пізніше — о 1—2-й годині дня. Квітки цикорію розкриваються о 6—7-й годині ранку, а закриваються о 3—4-й годині дня.

Як же пояснити здатність квіток рослин до розкриван­ня й закривання о певній порі? Як розвинулось у рослин таке пристосування до умов життя? Про фізіологічні ме­ханізми здатності листків і квіток рослин рухатися ми вже говорили у попередньому нарисі — «Лісові компаси». Що ж до періодичності цих рухів, добової ритміки їх, то вона передусім пов'язана з впливом сонячних променів. Саме схід і захід сонця визначають характер життя і ді­яльності чи функціонування всіх живих істот — тварин, рослин і людей. У процесі еволюційного розвитку в них розвинулася здатність орієнтуватися в часі і поринати в сон або прокидатися. Інакше кажучи, в них з'явився так званий внутрішній біологічний годинник, який регулює їх­ню добову активність. Певний вплив на добові ритми справляють також вологість і температура повітря.

У середній смузі Росії рослини розкривають свої квіти в такі години: о 5-й ранку — шипшина, цикорій; о 6-й — кульбаба, польова гвоздика, білий повій, рудуватий лілій­ник і о 7-й — дзвоники, картопля, нечуйвітер зонтичний. В цей час із водяних глибин ставків та озер випливають на поверхню великі зелені пуп'янки білого латаття і під ласкавими променями сонця розгортаються у білосніжні квітки.

О 8-й годині ранку розкривають свої квітки нагідки і чорнобривці; о 9-й — рожеві квітки смілки, о 10-й—-мати-й-мачуха, квасениця. Пізніше за інші, близько 11-ої години ранку, розкриває свої квітки шпергель — дрібний бур'ян, що акуратно вказує на час від весни до осені.

Квітуючі рослини, як правило, люблять тепло і сонце. Тому так яскраво міняться їхні квітки у вранішню пору і ваень. А деякі рослини не терплять спеки і яскравого

сонця і поспішають позакривати свої квіти. До таких на­лежить козелець. Вранці він прокидається одним з пер­ших і розкриває свої пелюстки ще до схід сонця, на сві­танку, але вже о 9—10-й годині ранку закриває їх. При­близно так само поводиться і льон. Опівдні закриває свої пелюстки осот польовий.

О 14—15-й годині закриваються квітки картоплі, куль­баб, любочок списолистяних, а о 15—16-й годині «засинає» шпергель. Близько 16—17-ї години згортають, оранжеві пелюстки нагідки. О 17—18-й годині закриваються квітки мати-й-мачухи, жовтцю, квасениці. О сьомій годині вечо­ра біле латаття стуляє зелені чашолистки, закриває квіт­ку і поринає у воду. О 20-й годині, відчуваючи прохолоду, закривають квітки лілійник та шипшина.

Під вечір освітленість спадає, температура повітря зни­жується — і теплолюбні рослини закривають свої квітки. У зв'язку з цим припиняють польоти і денні комахи, а відтак улаштовуються на ночівлю і птахи, що живляться ними. Але на цьому ланцюг взаємозв'язків у природі не обрива­ється. Після 8-ї години вечора розкриваються білі квітки запашного тютюну, їх добре видно в темряві, вони різко пахтять і цим приваблюють нічних метеликів-запильників. У цей же час розкриваються пуп'янки енотери, її яскраві жовті квітки мають різкий запах, живуть вони лише одну ніч, а потім в'януть. Після 9-ї години вечора розкривають­ся квітки горицвіту.

Біологічний годинник рослин на Україні має власний «хід», пов'язаний з місцевим часом, географічним поло­женням і кліматичними умовами. Було б дуже добре, як­би школярі й учителі-біологи в різних областях України самі провели спостереження за добовим ритмом квіток рослин і уклали свій «годинник флор», як це колись зро­бив Карл Лінней.

Про те, що у тварин і рослин спостерігається періодич­не, повторення життєвих процесів, їх циклічність, знали вже стародавні вчені, зокрема Гіппократ і Арістотель. Вивчення цих явищ у наступні століття і особливо в остан­ні десятиліття й роки привело до виникнення вчення про біологічні ритми і годинники.

Періодичне повторення підвищеної активності й спо­кою — закономірність для всіх живих організмів, його дотримуються і рослини, і тварини, і людина. Власне, це було помічено передусім і найкраще саме в людей. Змі­на сну й неспання, добові коливання температури тіла, 'пульсу, споживання кисню, виділення вуглекислоти тощо

відбувається в організмі людини буквально по годинах. Причому найбільші з цих показників відзначено близько 16—18-ї години, а найменші — близько 5—7-ї години ран­ку. Температура тіла здорових людей буває максимальною о 6-й годині вечора, а мінімальною — о 4-й годині ранку. Приблизно так змінюється і кров'яний тиск.

Фізіологи й лікарі виявили добову ритміку в діяльності печінки, шлунка, кишечника, органів виділення, залоз внутрішньої секреції, в обміні речовин і навіть у біохіміч­ному складі крові. Вивчення електричної активності моз­ку в людей показало, що навіть коли людина спить, ак­тивність ритмічно змінюється кожні 90 хвилин. В цілому, як стверджують фахівці з біоритмології, у людей вже ви­явлено близько 100 змін у роботі різних органів і систем організму, що періодично змінюються упродовж доби.

Виникнення біологічних ритмів у живих організмів від­бувалося в процесі їхнього еволюційного розвитку і по­в'язано з впливом діяльності Сонця та інших зовнішніх факторів. Зміна пір року, зміна дня і ночі, як і найваж­ливіші фактори зовнішнього впливу, призвели до того, що у тварин і рослин розвинулися пристосувальні реакції, які повторюються з певною, навіть строгою закономірністю. Так виникли і закріпилися різноманітні біологічні рит­ми. Причому вони бувають не лише добовими, я й бага­тоденними, місячними, річними. В більшості випадків во­ни спадкові — передаються з покоління в покоління, але є й такі періодичні явища в житті тварин і рослин, які виявляються під впливом умов зовнішнього середовища.

Загальновідомі такі періодичні явища в житті рослин, як весняний рух соків, розпукування листків, цвітіння і плодоносіння, осіннє скидання листя та багато інших. В основному це пов'язано з впливом сонячної енергії. Різ­ні рослини здатні «підладжуватися» під тривалість дня, і залежно від цього деякі з них цвітуть навесні, а інші влітку або навіть восени. І добові ритми у рослин, як ми, вже говорили, пов'язані з Сонцем і освітленістю Земліу




Похожие:

Квітковий годинник Карла Ліннея iconКвітковий годинник карла ліннея
Лінней — видатний учений XVIII століття. У 1735 році у віці 28 років він став доктором медицини. І в то­му ж році опублікував свою...
Квітковий годинник Карла Ліннея iconТема: "Китайський гороскоп"
Декани це зоряний годинник, що служив для визначення часу по зірках (зрозуміло, головним чином уночі). Такі діагональні календарі...
Квітковий годинник Карла Ліннея iconЛюдина та історія в екзистенціальній філософії Карла Ясперса
Перед тим як приступити до безпосереднього огляду філософської творчості Карла Ясперса, спробуємо з’ясувати, що означає сам термін...
Квітковий годинник Карла Ліннея iconВек золотой Екатерины
Елизавета Петровна уже 28 ноября 1741 г поспешила провозгласить сына голштейн готторпского герцога Карла Фридриха и Анны Петровны,...
Квітковий годинник Карла Ліннея icon"век золотой екатерины"
Елизавета Петровна уже 28 ноября 1741 г поспешила провозгласить сына голштейн готторпского герцога Карла Фридриха и Анны Петровны,...
Квітковий годинник Карла Ліннея iconДуховная культура тюрков
Елизавета Петровна уже 28 ноября 1741 г поспешила провозгласить сына голштейн готторпского герцога Карла Фридриха и Анны Петровны,...
Квітковий годинник Карла Ліннея iconБиография карла маркса 4 обзор «капитала» К. Маркса 7 значение экономического учения карла маркса 16 заключение 22 список использованной литературы 24
Карл Маркс, как один из завершителей классичес­кой политической экономии оставил заметный след в истории эко­номической мысли. Его...
Квітковий годинник Карла Ліннея icon21 февраля 1613 года состоялся Земский собор, на котором решался вопрос об избрании русского царя. Претендентами на престол называли польского королевича Владислава и шведского принца Карла-Филиппа
Карла-Филиппа. Однако эти кандидаты встретили противодействие громадного большинства Собора. Кандидаты из старинных княжеских фамилий...
Квітковий годинник Карла Ліннея iconМаршрутки с Карла Маркса уберут не скоро// Комсомольская правда в Украине, 2010.№256(12. 11). С. 5 Сейчас к этому не готовы ни параллельные улицы для объезда, ни парк электротранспорта Троллейбусов мало, и они неудобные
Маршрутки с Карла Маркса уберут не скоро// Комсомольская правда в Украине, 2010.№256(12. 11). С. 5
Квітковий годинник Карла Ліннея iconHttp://dp kp ua/daily/050411/274114/ Марченко, Лина Областная библиотека переезжает на Карла Маркса // Комсомольская правда в Украине, 2011.№72 04). С. 5 Покинуть прежнее место жительства на Комсомольской отдел периодики заставила жадность арендаторов
Марченко, Лина Областная библиотека переезжает на Карла Маркса // Комсомольская правда в Украине, 2011.№72 04. С. 5
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы