Конкурентоспроможність торгівельного підприємства icon

Конкурентоспроможність торгівельного підприємства



НазваниеКонкурентоспроможність торгівельного підприємства
Дата конвертации11.08.2012
Размер348,04 Kb.
ТипРеферат
Конкурентоспроможність торгівельного підприємства


Shura19@yandex.ru Зміст сторінка Вступ..................................................................................................................3 1. Сутність і значення конкурентоспроможності роздрібного торгівельного підприємства.......................................................... ............4 2. Конкурентоспроможність товару та послуг як запорука ефективної діяльності суб’єктів ринку..................................................9 3. Аналіз конкурентоспроможності і взаємодій в комерційній діяльності торгових підприємств........................................................... 19 4. Проблема підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг на ринку................................................................. ........................23 Висновки і пропозиції ............…………………………………………….. 26 Література ………………………………………………………………….. 28 Додатки............................................................................................................29 Вступ Одна з найважливіших задач розвитку підприємства і країни в цілому,нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забезпечення випускунеобхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягненняконкурентоспроможності продукції на ринку. Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї продукції, за місцена ринку) поміж фірмами-виробниками та торговими організаціями змушуєшукати їх нові засоби впливу на рішення покупців. Одним з таких шляхів єстворення товарів покращенного рівня якості. Передовий закордонний досвід свідчить, що якість, безперечно, єнайбільш вагомою складовою конкурентоспроможності, але разом з тим,можливості реалізації продукції, крім якості, визначаються значним числомпараметрів і умов, більшість з яких розповсюджується не тільки на товар,але і на підприємство, фірму і навіть країну. Актуальність теми. Протягом багатьох десятків років у нашій країні, вумовах високої монополізації виробників та торгових представників,регулятором виробництва продукції був не реальний попит, а - виробництво йадміністративно-командний механізм розподілу, що регулювали споживання,формували потреби і випуск показників. У цих умовах проблема конкурентноздатності підприємства і продукції,у виробників практично не вставала, а якщо і виникала, то зважувалася лишеу відношенні тієї продукції, що підлягала реалізації на зовнішньому рику. З розвитком ринкового механізму ця проблема в нашій країні, природно,різко загострилася, і її вирішення жадало від усіх суб'єктів ринкуактивного пошуку шляхів і методів підвищення конкурентноздатностівироблених і споживаних товарів. У зв'язку з цим у сучасній економіціголовним напрямком фінансово-економічної і виробничо-збутової стратегіїкожного торгового підприємства стає підвищення конкурентноздатності длязакріплення його позицій на ринку з метою одержання максимального прибутку. Мета роботи: проаналізувати сутність і значенняконкурентоспроможності роздрібного торгівельного підприємства,конкурентоспроможність товарів та послуг, оцінку конкурентоспроможностіторгового підприємства, та шляхів її підвищення. 1. Сутність і значення конкурентоспроможності роздрібноготоргівельного підприємства. Поняття конкурентоспроможності інтерпретується і аналізується взалежності від економічного об`єкту який розглядається. Безумовно,критерії, характеристики і фактори динаміки конкурентоспроможності на рівнітовару, фірми, корпорації, галузі, національного господарства, або націїмають свою специфіку. Аналіз конкурентоспроможності може бути проведенийдля кожного з рівнів, в залежності від цілей дослідження. Якщо говорити про поняття конкурентоспроможності на макрорівні, товоно відображає позиції національної економіки в системі міжнароднихвідносин, головним чином в сфері міжнародної торгівлі, і одночасно їїздатність зміцнювати позиції. Це найбільш важливий, але не єдиний аспектпоняття конкурентоспроможності нації. Слід враховувати здатність зберігатиі нарощувати темпи економічного зростання, зайнятості, реальні доходигромадян. Конкурентоспроможність - це ступінь, з якою нація при справедливихумовах вільного ринку виробляє товари і послуги, які задовольняють світовимвимогам і при цьому збільшує доходи своїх громадян. Рівень конкурентоспроможності нації визначається такими основнимифакторами, як: - технологія; - наявність капіталів; - наявність людських ресурсів; - стан зовнішньої торгівлі. Конкурентоспроможність (взагалі), - як соціально-економічнакатегорія - це спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищихекономічних та соціальних переваг. З цього визначення виходить важливийпрактичний висновок про те, що конкурувати (досягати найвищих економічнихта соціальних переваг) можливо: а) самому з собою (у часі: результати досягнуті в попередній періоддіяльності та результативність за аналогічний останній період суттєвовідрізняються); б) один з одним (суперництво за досягнення будь-чого); в) колективу з колективом; г) продукції даного виду з аналогічною продукцією і таке інше. Зрозуміло, що конкурентоспроможність виступає не сама по собі, не яксамоціль, а як засіб для створення визначеного товару (продукції), послугрізного виду. У цілому конкурентноздатність торгового підприємства це відноснахарактеристика, що виражає відмінності розвитку даної фірми від розвиткуконкурентних фірм по ступеню задоволення своїми товарами потреби людей і поефективності виробничої діяльності. Конкурентноздатність торгівельного підприємства характеризуєможливості і динаміку його пристосування до умов ринкової конкуренції. Конкурентноздатність підприємства залежить від ряду таких факторів,як: - конкурентноздатність товарів підприємства на зовнішньому і внутрішньому ринках; - вид товару та його асортимент; - місткість ринку (кількість щорічних продажів); - легкість доступу на ринок; - однорідність ринку; - конкурентні позиції підприємств, що вже працюють на даному ринку; - конкурентноздатність галузі; - можливість технічних нововведень у галузі; - конкурентноздатність регіону і країни. Як показує світова практика ринкових відносин, взаємозалежневирішення цих проблем і використання даних принципів гарантує підвищенняконкурентноздатності підприємства. Щоб повніше зрозуміти суть проблеми, вичленуємо кілька важливихнаслідків цього положення. 1. Конкурентноздатність включає три основні складові. Перша жорсткозв'язана з виробом як таким і значною мірою зводиться до якості. Другазв'язана як з економікою створення збуту і сервісу товару, так і зекономічними можливостями й обмеженнями споживача. Нарешті, третя відбиваєвсе те, що може бути приємно чи неприємно споживачу як покупцю, як людині,як члену тієї чи іншої соціальної групи і т.д. 2. Покупець — головний оцінювач товару. А це приводить до дужеважливої в ринкових умовах істині: всі елементи конкурентноздатності товаруповинні бути настільки очевидні потенційному покупцю, щоб не могловиникнути найменшого сумніву чи іншого тлумачення у відношенні любого зних. Коли ми формуємо "комплекс конкурентноздатності", у рекламі дужеважливо враховувати особливості психологічного виховання й інтелектуальнийрівень споживачів, багато інших факторів особистого характеру. Цікавийфакт: майже всі закордонні посібники по рекламі особливо виділяютьматеріал, зв'язаний з рекламою в малограмотній чи інтелектуальнонерозвиненій аудиторії. 3. Як відомо, кожен ринок характеризується «своїм» покупцем. Томуспоконвічно неправомірна ідея про деяку абсолютну, не зв'язану з конкретнимринком, конкурентноздатністю. Ринкове господарство, а слідом за ним і його вченими давно і добрезрозуміли, що намагатися схематично виразити конкурентноздатність товару —це все рівно, що намагатися схемою показати всю складність і всі тонкощіринкового процесу. Для них конкурентноздатність стала просто зручним, щоконцентрує увагу і думку терміном, за яким вибудовується вся розмаїтістьстратегічних і тактичних прийомів менеджменту в цілому і маркетингузокрема. Конкурентноздатність — не показник, рівень якого можна обчислитидля себе і для конкурента, а потім перемогти. Насамперед — це філософіяроботи в умовах ринку, орієнтована на: - розуміння нестатків споживача і тенденції їх розвитку; - знання поведінки і можливостей конкурентів; - знання стану і тенденцій розвитку ринку; - знання навколишнього середовища і її тенденцій; - уміння створити такий товар і так довести його до споживача, щоб споживач зволів його товару конкурента. Визначення, аналіз та узагальнення існуючих в науковій та учбовійлітературі основних категорій, щодо конкурентоспроможності дозволяєохарактеризувати поняття наступним чином. Конкурентоспроможність продукції - це комплекс споживчих та вартісниххарактеристик, які визначають його успіх на ринку, тобто спроможність самеданого товару бути обміненим на гроші в умовах широкої пропозиції до іншихконкуруючих товаровиробників. Конкурентоспроможність підприємства слід розуміти, як реальну тапотенційну спроможність, а також наявні для цього можливості підприємствавивчати попит (ринок), проектувати, виготовляти та реалізувати товари, якіпо своїм параметрам у комплексі більш для споживачів, ніж товариконкурентів. Конкурентоспроможність підприємства - можна розглядати також, яквміння виготовляти і реалізувати швидко та дешево якісну продукцію вдостатній кількості. Конкурентоспроможність персоналу, тобто робітників, спеціалістів,керівників підприємства - це вміння кожного з них і всім разом, як однеціле, швидко і ефективно сприймати і реалізувати різні новинки в кожнійстадії життєвого циклу продукції. Це вміння створювати вироби, яківідповідають всім вимогам споживача з найменшими витратами всіх видівресурсів. Критерій конкурентоспроможності - важливий елемент апарату даноїкатегорії. Визначається стабільністю місця на своєму ринку підприємства ійого продукції, а також рівнем продажі продукції підприємства на ринках. Зразу треба звернути увагу на одну з суттєвих помилок, які роблятьнаші підприємства. Вона полягає в тому, що ми зосереджуємо свої зусилля напродажі окремих видів продукції, порівнюючи їх з закордонними аналогами, -не завжди кращими, - стараємось перевершити їх по деяких параметрах. А якщовдалося що-небудь продати за валюту - радість на ґрунті самообману. Ми невраховуємо, не приймаємо до уваги головне, - що єдиний критерійконкурентоспроможності підприємства і його продукції, - стабільне місце їхна ринку, а не разова, нехай навіть вдала угода. Звідси, для досягнення цього критерію нам треба змінити акценти,перенести центр уваги нашої роботи при вирішенні даної проблеми настворення насамперед конкурентоспроможних персоналу та підприємства. А вцьому тандемі пріоритет повинен віддаватися персоналу, так як саме в людяхзосереджується конкурентоспроможна сила підприємства. Тільки в цьому випадку вони (персонал і підприємство) зможуть гнучкоі ефективно реагувати на запити різних споживачів, задовольняючи їх високівимоги до тієї або іншої продукції. З цього можна зробити висновок: у багатогранній практичній діяльностіпо досягненню конкурентоспроможності акценти повинні бути розставленінаступним чином: 1) Конкурентоспроможність персоналу; 2) Конкурентоспроможність підприємства; 3) Конкурентоспроможність продукції (одержана як похідна першихдвох). Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися паралельно, енергійно,відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу. В багатогранній роботі по досягненню конкурентоспроможності важливемісце належить показникам, які повинні характеризувати та давати змогуоцінювати конкурентоспроможність того чи іншого об`єкту. Поняття конкурентоспроможності фірми містить у собі великий комплексекономічних характеристик, визначаючих положення фірми на галузевому ринку(національному або світовому). Цей комплекс може містити характеристикитовару, які визначаються сферою виробництва, а також фактори, формують уцілому економічні умови виробництва і збуту товарів фірми. Конкурентоспроможність продукції і конкурентоспроможність фірми-виробника продукції відносяться поміж собою як частина і ціле. Можливістькомпанії конкурувати на визначеному товарному ринку безпосередньо залежитьвід конкурентоспроможності товару і сполуки економічних засобів діяльностіфірми, надаючи перевагу в умовах конкурентної боротьби. На рівень конкурентоспроможності торгівельної фірми впливає науково-технічний рівень і ступінь удосконалення технологій продажу, використанняновітніх винаходів та відкриттів, залучення сучасних засобів автоматизаціїзбуту та збільшення асортименту продукції. Рівень конкурентоспроможності торгівельної фірми залежить від того,якими товарами вони торгують, де і як товари споживаються. Конкурентні позиції фірми на ринку залежать також від тієї підтримки,яку фірма отримує з боку національних державних органів і інших організаційшляхом надання гарантій експортних кредитів, їх страхування, звільнення відподатків, надання експортних субсидій, забезпечення інформацією прокон’юнктуру ринку та ін. Як правило, конкурентоспроможним є підприємство (фірма), що здатнадовгий час залишатися прибутковим в умовах відкритої ринкової економіки. До кола показників, які визначають конкурентоспроможністьторгівельних фірм, включаються: > частка на внутрішньому і світовому ринках; > чистий доход на одного зайнятого; > чисельність зайнятих; > кількість основних конкурентів. Слід вважати, що закордонні дослідники класифікують і визначають длявсіх рівнів цінову і структурну конкурентоспроможність. Остання, іноді,визначається як "конкурентоспроможність за обсягом", або "загальнаконкурентоспроможність торгових підприємств". Відділення цього типуконкурентоспроможності відображає той об`єктивний процес, коли міжнароднаконкуренція переміщується із цінової сфери в сферу, де конкуруютьнаціональні умови виробництва. Іншими словами, структураконкурентоспроможності являє собою інтегральне поняття, в якомувідображається виробничий, технологічний, експортний потенціал національноїекономіки. 2. Конкурентоспроможність товару та послуг як запорука ефективноїдіяльності суб’єктів ринку. Конкурентноздатність товару – вирішальний фактор його комерційногоуспіху на розвитому конкурентному ринку. Це багатоаспектне поняття, щоозначає відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживачів нетільки по своїм якісним, технічним, економічним, естетичнимхарактеристиках, але і по комерційних і інших умовах його реалізації (ціна,терміни постачання, канали збуту, сервіс, реклама). Більш того, важливоюскладовою частиною конкурентноздатності товару є рівень витрат споживача зачас експлуатації. Інакше кажучи, під конкурентноздатністю розуміється комплексспоживчих і вартісних (цінових) характеристик товару, що визначають йогоуспіх на ринку, тобто перевагу саме цього товару над іншими в умовахширокої пропозиції конкуруючих товарів аналогів. І оскільки за товарамистоять їхні виробники, то можна з повною підставою говорити проконкурентноздатність відповідних підприємств, об'єднань, фірм, так само які країн, у яких вони базуються. Любий товар, що знаходиться на ринку, фактично проходить тамперевірку на ступінь задоволення суспільних потреб: кожен покупець купуєтой товар, що максимально задовольняє його особисті потреби, а всясукупність покупців – той товар, що найбільше повно відповідає суспільнимпотребам, ніж конкуруючі з ним товари. Тому конкурентноздатність (тобто можливість комерційно вигідногозбуту на конкурентному ринку) товару можна визначити тільки порівнюючитовари конкурентів між собою. Іншими словами, конкурентноздатність –поняття відносне, чітко прив'язане до конкретного ринку і часу продажу. Іоскільки в кожного покупця є свій індивідуальний критерій оцінкизадоволення власних потреб, конкурентноздатність здобуває ще йіндивідуальний відтінок. Нарешті, конкурентноздатність визначається тільки тими властивостями,що становлять помітний інтерес для покупця (і, природно, гарантуютьзадоволення даної потреби). Усі характеристики виробу, що виходять за рамкицих інтересів, розглядаються при оцінці конкурентноздатності як ті що немають до неї відношення в даних конкретних умовах. Перевищення норм, стандартів і правил (якщо тільки воно не викликаномайбутнім підвищенням державних і інших вимог) не тільки не поліпшуєконкурентноздатність виробу, але, навпроти, нерідко знижує її, оскількиведе до росту ціни, не збільшуючи з погляду покупця споживчої цінності, усилу чого представляється йому марним. Вивчення конкурентноздатності товару повинне вестися безупинно ісистематично, у тісній прив'язці до фаз його життєвого циклу, щоб вчасноуловлювати момент початку зниження показника конкурентноздатності іприйняти відповідні рішення (наприклад, зняти виріб з виробництва,модернізувати його, перевести на інший сектор ринку). При цьому виходячи зтого, що випуск підприємством нового продукту перш ніж старий вичерпавможливості підтримки своєї конкурентноздатності, звичайно економічнонедоцільний. Разом з тим будь-який товар після виходу на ринок починає поступововитрачати свій потенціал конкурентноздатності. Такий процес можнасповільнити і навіть тимчасово затримати, але зупинити – неможливо. Томуновий виріб проектується за графіком, що забезпечує його вихід на ринок домоменту значної втрати конкурентноздатності колишнім виробом. Інакшекажучи, конкурентноздатність нових товарів повинна бути випереджальної ідосить довгострокової. Конкурентноздатність товару – сукупність якісних і вартісниххарактеристик товару, що забезпечує задоволення конкретної потреби покупця.Конкурентноздатним є той товар, комплекс споживчих і вартісниххарактеристик якого визначає його успіх на ринку, тобто здатність даноготовару бути виміняним на гроші в умовах широкої пропозиції до обміну іншихконкуруючих товарів-аналогів. Конкурентноздатний товар – синтетичнийпоказник, що відбиває в собі підсумки багатьох доданків: ефективностіроботи конструкторських бюро; виробничої діяльності підприємств, їхніхсуміжників; роботи зовнішньоекономічних організацій по реалізаціїекспортних товарів на зовнішніх ринках. Існує тісний взаємозв'язок між поняттями конкурентноздатність іякість, конкурентноздатність і технічний рівень, але ставити знак рівностіміж першим поняттям і двома іншими неправомірно. Крива життєвого циклу товару. Життєвий цикл товару (ЖЦТ) – це період життя товару на ринку відмоменту його появи до моменту його витіснення більш досконалим товаром,тобто фактично до його повного морального зносу. (Рис.1) vОб’ємпродаж t впровадження ріст зрілість старіння час Рис.1 Крива життєвого циклу товару У своєму житті товар переживає кілька етапів, як правило які плавнопереходять один в іншій. По-перше, це етап впровадження, коли товар єновинкою на ринку і потребує певний час і значні грошові витрати (особливона рекламу), щоб переконати споживача в його комерційних перевагах. По-друге, етап росту, коли визнання товару на ринку супроводжується швидкимзбільшенням попиту на нього. В – третіх, етап зрілості, коли обсяг продажівтовару, досяг свого максимального значення, починає поступово знижуватися.І нарешті, по-четверте, етап старіння, коли попит на товар на ринкунеухильно падає. Облік ЖЦТ дозволяє оцінювати конкурентноздатність товару в динаміку,що особливо важливо при розробці товарів-аналогів і принципово новихтоварів. Якщо передбачається почати розробку того чи іншого товару, необхіднонасамперед з'ясувати, у якій стадії ЖЦТ знаходяться його аналоги, які ужепредставлені на ринку. Щоб досягти стабільності в продажах, розробку новоготовару доцільно починати ще до того моменту, коли попередній товар вступаєв стадію зрілості. Необхідно підтримувати обсяг продажів на визначеномудосить стабільному рівні. Для цього варто забезпечувати впровадження і рістмодифікованого чи іншого товару, розробленого до настання старіннявихідного товару. У противному випадку буде безповоротно упущений час і зниженийпотенціал конкурентноздатності. Критерії і фактори конкурентноздатності продукції. Критерій конкурентноздатності – це якісна і (або) кількіснахарактеристика продукції, що служить підставою для оцінки їїконкурентноздатності. Одиничний критерій конкурентноздатності відноситися до однієї зпростих характеристик, що визначають конкурентноздатність. Прикладом єпродажна ціна, ступінь автоматизації приладу. Комплексний критерій конкурентноздатності відноситься до сукупностіхарактеристик, що визначають конкурентноздатність. Різновидами комплексногокритерію є груповий і узагальнений критерії. Груповий критерій конкурентноздатності – це комплексний критерій, щовідноситься до групи характеристик, що визначають конкурентноздатністьтовару з тієї чи іншої сторони. Приклади групового критерію:|Груповий критерій може |Рівень якості ||включати в себе: |Імідж || |Рівень новизни || |Ціна споживання || |Інформованість товару | Поняття одиничного і групового критеріїв трохи умовні: у різнихумовах оцінки, що оцінюють конкурентноздатність. Деякі критерії можутьвиступати в ролі одиничних або групових критеріїв. Наприклад, продажна ціназ позиції споживача одиничний критерій, з позиції підприємства-виробника –групової. Узагальнений критерій конкурентноздатності – це комплексний критерійконкурентноздатності, по якому приймають рішення про результати оцінкиконкурентноздатності продукції. Прикладом є рівень конкурентноздатностіпродукції, рейтинг товару. Рис. 2. Класифікація критеріїв конкурентоспроможності Фактор конкурентноздатності – безпосередня причина, наявність якоїнеобхідно і досить для зміни одного або кількох критеріївконкурентноздатності. Аналіз причин зниження значення окремих критеріївконкурентноздатності продукції і установлення факторів (дод. 3), щопідвищують конкурентноздатність, так називаний факторний аналіз, - важливиймомент у діяльності підприємств–виробників і підприємств-продавців. Рис.3 Загальна схема оцінки конкурентоспроможності товарів тапослуг. Факторний аналіз є частиною загальної схеми (!) оцінкиконкурентноздатності, що проводиться при освоєнні нової продукції. Формування конкурентноздатності, встановлення, забезпечення іпідтримка необхідного рівня конкурентноздатності товару на всіх етапах йогостворення і просування до споживача. Так, для забезпечення необхідної якості товарів здійснюють вплив на: V виробничі фактори (сировина, конструкція, рецептура, технологія); V збутові фактори (умови транспортування, збереження); V сервісні фактори (дегустація товару й інша допомога у виборі товару, установка виробу вдома). Відхилення, що виявляються при оцінці конкурентноздатності, (унегативну сторону) від товарів – конкурентів спонукують виготовлювача(продавця) здійснювати коригувальні дії, тобто впливати на фактори з метоюполіпшення значення критеріїв. Конкуренція товарів можлива тільки при створенні і підтримціконкурентного середовища, високого ступеня насиченості ринку й обмеженомуплатоспроможному попиті. Найважливішими ознаками товарів-конкурентів служать спільністьфункціонального призначення, задоволення аналогічних або однакових потреб,взаємозамінність. Так, фізіологічну потребу у воді людина може задовольнитибезалкогольними водами, питною водою, соками, фруктово-ягідними напоями,квасом, морсом і т.п., а також пивом, чаєм і іншими напоями, що є товарами-конкурентами на конкретному сегменті ринку. Однак вони не будутьконкурентами на різних географічних сегментах ринку. Так, Кока-Кола, Фантаі подібні імпортні напої не були конкурентами квасу, морсу й іншим напоямдоти, поки не були представлені на нашому ринку. Перш ніж дати класифікацію конкуруючих товарів і послуг, необхідновизначити їхні класифікаційні групування. Раніше ми уже відзначали, щозагальним засобом задоволення потреб є товари в широкому розумінні цьогослова. Товари як засоби задоволення потреб підрозділяються на роди:матеріальні товари, послуги, роботи (технології), цінні папери і т.п. Рідпідрозділяється на класи і підкласи, що у свою чергу поділяються на групи,підгрупи, види, підвиди, найменування однорідних об'єктів. Самим нижчим інеподільним об'єктом класифікації є найменування чи товарні марки і їхмодифікації. У залежності від приналежності товарів і послуг до різних чи тихсамих класифікаційних групувань товари-конкуренти підрозділяються на п'ятьвидів рис. 4). Рис 4. Класифікація товарів-конкурентів Міжродові товари-конкуренти - матеріальні товари і результати послуг,що відносяться до різних родів, що задовольняють аналогічні потреби тихсамих споживачів. Їх особливістю є приналежність не тільки до різних родів,але і до галузей, сфер (наприклад, матеріальні товари як продукціяпереробних галузей промисловості і матеріальних результатів послуг, щовідносяться до сфери обслуговування). Основні споживчі властивості такихтоварів-конкурентів можуть бути однаковими або схожими, але в деякихвипадках принципово відрізнятися. Товарні і споживчі сегменти ринкуміжродових конкурентів збігаються не цілком. При маркетингових дослідженнях ринку необхідно враховувати міжродовіконкурентні відносини між варами, часом представленими на різних сегментахуторованого ринку, але орієнтованими на того самого споживача, тобто наконкретний споживчий сегмент ринку, на якому визначені потреби можуть бутизадоволені або товарами, або послугами. Рис. 5. Конкурентні відносини, які пов’язують міжродові товари-конкуренти. Такі конкурентні відносини (КВ) показані на прикладах ринкуборошняних кондитерських виробів і ринку послуг по виготовленнюкондитерських виробів, а також ринку взуття і ринку побутових послуг поіндивідуальному пошиттю взуття (рис. 5). Міжродові конкурентні відносини між товарами і послугами виникаютьтому, що вони задовольняють однакові потреби і взаємозамінні. Борошнянікондитерські вироби, вироблені в промисловості і сфері послуг суспільногохарчування, знаходяться в конкурентних відносинах на тому самому сегментіспоживчого ринку. Однак сегмент споживачів послуги по готуванню тортів можебути ширше за рахунок виготовлення їх по індивідуальних замовленнях у точнопозначений час виконання. У результаті на ринку борошняних кондитерськихвиробів поряд із сегментом, на якому існують міжродові конкурентнівідносини, можливий сегмент, де ці відносини відсутні (вироби, виготовленіна замовлення). Аналогічна ситуація виникає і на ринку взуття, де міжродовимитоварами-конкурентами виступає взуття, яке випускається серійнопідприємствами взуттєвої промисловості, взуття, виготовлене поіндивідуальному пошиттю, і відремонтоване взуття, що є результатом послугипо його ремонту. При обмеженій платоспроможності споживач, що ремонтуєвзуття, не купить замість нього нове. Вільний від конкуренції сегмент ринку взуття буде представленийпродукцією, виготовленою в особливих випадках по індивідуальномузамовленню. Споживачі такої послуги можуть віддавати їй перевагу в зв'язкуз тим, що їм потрібно взуття нестандартних розмірів або особливого фасону,яке не випускає промисловість. Таким чином, ринок товарів, що серійно випускаються, і ринокпродукції як результату послуг у певній мірі збігаються. На цьомуспівпадаючому сегменті виникають міжродові конкурентні відносини міжтоварами і послугами. Однак є сегменти товарного ринку і ринку послуг, щоне перетинаються. Цей вільний сегмент представлений продукцією,виготовленою по індивідуальних замовленнях споживачів, що по певнихпричинах не можуть або не хочуть споживати серійно вироблені товари. Натаких сегментах конкурентні відносини між виробниками продукції івиконавцями послуг не виникають. Міжгрупові товари-конкуренти — товари (або послуги) різних одноріднихгруп, що задовольняють аналогічні або однакові потреби за рахунокспільності функціонального призначення. Їх особливостями є приналежність дорізних груп одного роду (або товари, або послуги), а також спільністьфункціонального призначення при розбіжності інших споживчих властивостей іпоказників. Їх товарні і споживчі сегменти в основному збігаються. Так, ті самі аналогічні або однакові фізіологічні потреби можутьзадовольняти різні однорідні групи продовольчих або непродовольчих товарів.Енергетичні потреби організму можна задовольнити практично за рахунокбагатьох груп харчових продуктів. Туристичні послуги можуть бутиконкурентами рекреаційних послуг будинків відпочинку, тому що вони тежзадовольняють потреби у відпочинку. Результатом міжгрупові конкурентнихвідносин є міжгрупові товари або послуги-конкуренти. Внутрігрупові товари-конкуренти — товари (або послуги) одноріднихгруп, що задовольняють однакові потреби, але відрізняються асортиментноюприналежністю до різних видів. Таким чином, різна видова приналежність товарів однорідних груп,різниці по деяких споживчих властивостях (в основному ергономічним іестетичним), спільність функціонального призначення складають особливостівнутрігрупових конкурентів. Товарні і споживчі сегменти внутрігруповихконкурентів збігаються, але можливі розбіжності по окремим підсегментам інішах. Прикладом внутрігрупових конкурентів можуть служити різні види хліба(житній, житньо-пшеничний, пшеничний), макаронних виробів (макарони,локшина, вермішель і т.д.), алкогольних напоїв (горілки, лікери, настойки,наливки, вина й ін.). Однак не всі товари однієї групи можуть вступати увнутрігрупові конкурентні відносини. Такі відносини виникають тільки утоварів одного функціонального призначення. Наприклад, у групі молочнихтоварів молоко, вершки, кисломолочні напої відносяться до внутрігруповихконкурентів, а сир, вершкове масло, морозиво, молочні консерви і продуктидитячого харчування не є конкурентами, оскільки мають різне харчовепризначення і задовольняють різні органолептичні, енергетичні й іншіпотреби. Отже, приналежність товарів або послуг до однорідної групи ще неозначає обов'язковість виникнення внутрігрупової конкуренції. Внутрішньовидові товари-конкуренти — товари (або послуги) одноговиду, що задовольняють однакові потреби. До особливостей внутрішньовидових конкурентів-товарів (або послуг)відноситься приналежність до одного виду, але різним підвидам або торговиммаркам, що мають однакове функціональне призначення. Розходження між цимитоварами полягають у неоднакових рівнях якості, у тому числі і заорганолептичними показниками, у різних найменуваннях і/або товарних марках.Для окремих підвидів, найменувань і/або торгових марок ці розходженняможуть бути обумовлені і соціальним призначенням (наприклад, престижністютоварної марки). Прикладом внутрішньовидових конкурентів можуть служитирізні торгові марки пива (Жигулівське, Рогань, Чернігівське, Хайнекен,Балтика і т.д.), горілки (Столична, Гетьман, Неміров, Мягков, Пшенична іт.д.), чаю (Майський, Імператорський, Батік, Принцеса Канді, Бадьорість іт.д.). Конкуруючі товари тих самих або різних видів можуть випускати різніпідприємства-виготовлювачі. Тоді між ними виникають міжфірмові конкурентнівідносини і з'являються міжфірмові товари-конкуренти однорідних ірізнорідних груп. Міжфірмові товари-конкуренти — товари (або, послуги) однорідних ірізнорідних груп тих самих або різних видів, вироблені різними фірмами, алезадовольняючі аналогічні або однакові потреби. Особливостями цих товарів є однакове функціональне призначення,незважаючи на розходження інших споживчих властивостей, здатністьзадовольняти однакові основні потреби, що і створює передумови для боротьбиза обмежений платоспроможний попит. По асортиментній приналежності такіконкуруючі товари можуть мати розходження (наприклад, пиво і газованіфруктово-ягідні напої), а можуть бути одного виду і найменування(наприклад, торти Пташине молоко, Київський і інші вироблять багатокондитерських фабрик, а також цехи підприємства суспільного харчування;ковбаси Докторську, Молочну, Краківську і т.д. — також різні підприємства-виробники). Таким чином, на насиченому ринку між товарами і/або послугамиоднорідних і різнорідних груп і видів виникають конкурентні відносини,обумовлені боротьбою за обмежений обсяг платоспроможного попиту і, щовиражаються у формі різних видів конкуренції. В умовах конкурентного середовища прояв закону єдності і боротьбипротилежностей знаходить вираження в прагненні суб'єктів, що хазяюють,розширювати й обновляти асортимент вироблених і реалізованих товарів длябільш повного задоволення потреб, що приводить до виникнення конкурентнихвідносин між товарами що раніше випускали і новими товарами. 3. Аналіз конкурентоспроможності і взаємодій в комерційній діяльностіторгових підприємств. Існує цілий ряд методик оцінки конкурентоспроможності з урахуваннямяк цінових, так і нецінових факторів. Особливу роль при аналізіконкурентоспроможності експортної продукції відіграє фактор часу.Приймається до уваги так звана теорія "життєвого циклу" товару. В практиці проведення оцінки конкурентоспроможності, в основному,аналізуються технічні параметри (наприклад показники потужності,вантажопідйомність, надійність і тип), менше уваги приділяється економічнимпоказникам таким як ціна, витрати виробництва, вартість споживання,ефективність експорту, тощо. За однією з існуючих методик рівеньконкурентоспроможності товару визначається як співвідношення продажної ціниекспортного товару до "еталонної ціни", або середньозваженої цінианалогічного товару, який користується найбільшим попитом на даному ринку. В практиці закордонних фахівців існують спеціальні індикатори таметоди визначення цінової конкурентоспроможності за даний період.Визначення цінової конкурентоспроможності на внутрішньому національномуринку, як правило, проводиться шляхом порівняння цін внутрішнього ринку іцін імпортних товарів, або світових цін. На зарубіжному ринку співставляютьтри показники: витрати виробництва в національній валюті; обмінні курсивалют; розміри прибутків (різниця між продажною ціною на ринку і витратамивиробництва). З нашої точки зору слід привернути увагу фахівців до розгляду питанняКС товару у тому вигляді, як воно подається у монографії "Пути повышения КСэкспорнной продукции" під редакцією В.Я.Маштабея. Розглядаючи КС, яквідповідність товару умовам ринку по технічним, економічним, комерційним таіншим характеристикам, він пов`язує воєдино поняття "якість", "технічнийрівень", "конкурентоспроможність". Загальна кількість цих показниківдосягає 400. Автори виділяють такі групи техніко-економічних показників, якіхарактеризують складний виріб на ринку споживання: - властивості виробу на стадії попиту, а саме - економічнаефективність його використання (наприклад, потужність обчислення,довгостроковість, амортизація, ремонтоздатність, тощо); - характеристики виробу з точки зору можливості його використання вкомплексі з машинами та зручності експлуатування (технічні параметри,площа, тощо); - характеристики виробу на стадії цього збуту (зовнішній вигляд, видпакування, тощо); - інші ознаки (наприклад, престижність). Наведені групи показників поділяють на два основних види: технічні таекономічні. В свою чергу, вони відповідно поділяються на параметриергоекономічні, естетики, відповідності стандартам та законодавству, атакож на параметри, які визначають рівні окремих елементів ціни попиту(додаток 2). Неабияку роль у визначенні КС продукції відіграє кон’юнктурнаінформація. Велике значення мають показники темпів зростання продажу,частка ринку та темпи її зростання, обсяги експорту, тощо. Для оцінки конкурентоспроможності фірми, використовують деякічисельні показники, які свідчать про ступінь стійкості положення фірми,спроможності виготовляти продукцію, яка користується попитом на ринку йзабезпечує фірмі одержання намічених та стабільних кінцевих результатів. Доряду таких показників відносяться: - відношення вартості реалізованої продукції до її кількості запоточний період. Збільшення цього співвідношення обсягів реалізованоїпродукції; - відношення прибутку до загальної вартості продажу (profit tosales). Підвищення цього показника свідчить про підвищення рівня КС фірми; - відношення загальної вартості продажу та вартості нереалізованоїпродукції (sales to finished goods) свідчить про спад попиту на продукціюфірми та затоварювання готової продукції; - відношення загальної вартості продажу та вартості матеріальнихвиробничих запасів (sales to inventories) показує, що сталося, або зниженняпопиту на готову продукцію, або збільшення запасів сировини. Зменшенняцього показника свідчить про уповільнення обігу запасів; - відношення обсягу до суми дебіторської заборгованості (sales toreceivables) показує, яка частка реалізованої продукції поставленапокупцями на основі комерційного кредиту. Фірма, яка має більш низькі витрати виробництва, отримує більшвеликий прибуток, що дозволяє розширювати обсяги виробництва, підвищуватийого технічний рівень, економічну ефективність та якість продукції, а такожудосконалювати систему збуту. В результаті КС такої фірми та виробляємоїпродукції підвищується, що сприяє збільшенню її частки на ринку за рахунокінших фірм, які не мають таких фінансових та технічних можливостей. Важливе значення має аналіз витрат обігу, який обчислюється шляхомвідношення величини збутових витрат до розмірів прибутку. Аналіз витрат обігу дозволяє викрити невиробничі витрати по всійсистемі товарного руху від продавця до покупця. Таким чином, оцінка КС фірми на конкурентному ринку, або йогосегменті, побудовані на ретельному аналізі технологічних, виробничих,фінансових та збутових можливостей фірми. Вона є останнім етапоммаркетингового дослідження та покликана з`ясувати потенційні можливостіфірми і заходи, які фірма повинна вжити для забезпечення КС позицій наконкурентному ринку. Така оцінка повинна містити наступні показники: . потреба у капіталовкладеннях фактичних та перспективу як в цілому, так і по окремим видах продукції і по конкретних ринках; . асортимент КС продукції, її обсяги та вартість (продуктова диференціація); . набір ринків або їх сегментів для кожного продукту (ринкова диференціація); . потреба у засобах на формування попиту та стимулювання збуту; . перелік заходів та засобів, якими фірма може забезпечити собі перевагу на ринку; . створення заохочуючого уявлення про фірму у покупців, виготовлення високоякісної продукції, постійне оновлення продукції на основі власних розробок та винаходів, забезпечених патентним захистом, добропорядне та чесне виконання зобов`язань за угодами по відношенню терміну постачання товарів та послуг. Результати досліджень беруться за основу при розробці стратегіїфірми, її технічної, асортиментної та збутової політики. Проведення економічного дослідження та використання великого наборупоказників неможливе без використання комп`ютерної техніки. У сучасних умовах виникає необхідність у зміні орієнтації і критеріївоцінки розроблювальної і продукції, що випускається. Під конкурентноздатністю товару розуміється сукупність його якісних івартісних характеристик, що забезпечує задоволення конкретної потребипокупця і вигідно для покупця відрізняє від аналогічних товарів –конкурентів. Конкурентноздатність визначається сукупністю властивостей продукції,що входять до складу її якості і важливих для споживача, що визначаютьвитрати споживача по придбанню, споживанню й утилізації продукції. Загальнасхема оцінки конкурентноздатності представлена на рис.3. Оцінка конкурентноздатності починається з визначення метидослідження: * якщо необхідно визначити становище даного товару в ряді аналогічних, то досить провести їх пряме порівняння по найважливіших параметрах; * якщо ціллю дослідження є оцінка перспектив збуту товару на конкретному ринку, то в аналізі повинна використовуватися інформація, що включає відомості про вироби, що вийдуть на ринок у перспективі, а також відомості про зміну діючих у країні стандартів і законодавства, динаміки споживчого попиту. Незалежно від цілей дослідження, основою оцінки конкурентноздатностіє вивчення ринкових умов, що повинне проводитися постійно, як до початкурозробки нової продукції, так і в ході її реалізації. Задача стоїть увиділенні тієї групи факторів, що впливають на формування попиту увизначеному секторі ринку: . розглядаються зміни у вимогах постійних замовників продукції; . аналізуються напрямки розвитку аналогічних розробок; . розглядаються сфери можливого використання продукції; . аналізується коло постійних покупців. Вищевикладене має на увазі “комплексне дослідження ринку”. Особливемісце у вивченні ринку займає довгострокове прогнозування його розвитку. Наоснові вивчення ринку і вимог покупців вибирається продукція, по якій будепроводитися аналіз чи формулюються вимоги до майбутнього виробу, а далівизначається номенклатура параметрів, що беруть участь в оцінці. При аналізі повинні використовуватися ті ж критерії, якими оперуєспоживач, вибираючи товар. По кожній із груп параметрів проводитьсяпорівняння, що показує наскільки ці параметри близькі до відповідногопараметру потреби. Аналіз конкурентноздатності починається з оцінки нормативнихпараметрів. Якщо хоча б один з них не відповідає рівню, що запропонованийдіючими нормами і стандартами, то подальша оцінка конкурентноздатностіпродукції недоцільна, незалежно від результату порівняння по іншихпараметрах. У той же час, перевищення норм і стандартів і законодавства неможе розглядатися як перевага продукції, оскільки з погляду споживача воночасто є марним і споживчої вартості не збільшує. Виключення можуть скластивипадки, коли покупець зацікавлений у деякому перевищенні діючих норм істандартів у розрахунку на жорсткість їх у майбутньому. Провадиться підрахунок групових показників, що у кількісній формівиражають розходження між аналізованою продукцією і потребою по даній групіпараметрів і дозволяє судити про ступінь задоволення потреби по цій групі.Розраховується інтегральний показник, що використовується для оцінкиконкурентноздатності аналізованої продукції по всіх розглянутих групахпараметрів у цілому. Результати оцінки конкурентноздатності використовуються длявироблення висновку про неї, а також - для вибору шляхів оптимальногопідвищення конкурентноздатності продукції для рішення ринкових задач. Однак факт високої конкурентноздатності самого виробу є лишенеобхідною умовою реалізації цього виробу на ринку в заданих обсягах. Вартотакож враховувати форми і методи технічного обслуговування, наявністьреклами, торгово-політичні відносини між країнами і т.д. 4. Проблема підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг на ринку. У міжнародній практиці вважається доцільним випускати не один виріб,а їх досить широкий параметричний ряд, що утворить асортиментний набір. Чимобширнее параметричні ряди й асортиментні набори, тим вище імовірністьтого, що покупець знайде для себе оптимальний варіант закупівлі. Наприклад,випускають автонавантажувачі того самого типу, але відрізняються друг віддруга вантажопідйомністю, швидкістю, радіусом розвороту і т.п. Кожномуспоживачу з урахуванням конкретних умов його роботи необхідні визначеніексплуатаційні параметри автонавантажувачів, що купуються. Якщо продавецьздатний їх забезпечити, покупка відбудеться, якщо ні - покупець буде шукатиіншого продавця. Щоб оцінити конкурентноздатність товару, необхідно вирішити широкеколо питань і насамперед одержати об'єктивну інформацію про ті ринки, девже реалізується чи пропонується збувати товар, про його конкурентів.Аналізу ринків приділяється основна увага. Особливо це відноситься дооцінки тих потреб, що передбачуваний товар не задовольняє, до виявленнянегативних і позитивних властивостей цього товару, що відзначаютьспоживачі. На закінчення зважується питання, чи відповідає в даний моментвироблена продукція по технічному рівні і якості вимогам кінцевихспоживачів, і оцінюється конкурентноздатність її в результаті комплексногодослідження ринку. Виходячи з оцінки існуючої і перспективної конкурентноздатностітовару приймається рішення про подальшу виробничо-збутову політику: • чи продовжувати виробництво даного товару і його збут; • чи провести модернізацію для перетворення товару в товар ринковоїновизни; • чи зняти його з виробництва і приступити до випуску нового товару. Чи варто приступити до пошуку нового ринку збуту з урахуваннямдостатності фінансових і матеріальних ресурсів, наявності товаропровідної ізбутової мережі, можливостей забезпечення сервісу проданого товару. При виборі шляхів підвищення конкурентноздатності товару нерідкобуває дуже своєчасним рішення не про запуск нового, не про зняття звиробництва морально застарілого, а про модифікацію товару. Рішення промодифікацію товару приймається з метою задоволення особливих вимог покупцівдля одержання більшого прибутку. Безперечним є і розвиток такого напрямку підвищенняконкурентноздатності товару, як своєчасне надання комплексу послуг,зв'язаних зі збутом і використанням машин, устаткування й іншої промисловоїпродукції які б забезпечували їхню постійну готовність до високоефективноїексплуатації, тобто сервісне обслуговування. При вмілій організації сервісє вирішальним чинником підвищення конкурентноздатності товару, тому що цінина запасні частини в 1,5 - 2,0 рази нижче, ніж ціни на комплектуючі,використовувані у виробництві. У вирішенні задач підвищення конкурентноздатності продукції з кожнимроком все зростаюче значення набуває проблема вибору, і освоєння новихринків збуту. У зв'язку з цим на будь-якому підприємстві дуже важливіаналітико-пошукові зусилля в цій області. Нові ринки збуту вирішальнимобразом можуть змінити конкурентноздатність товару і рентабельністьзбутової діяльності. Зрозуміло, що, впроваджуючи товар на новий ринок,можна продовжити життєвий цикл товару. Сезонні коливання в попиті можутьсприяти успішній реалізації того самого товару в різних точках планети. Азбільшення обсягу продажів на нових ринках дозволить знизити витративиробництва на одиницю продукції, насамперед за рахунок використаннядешевої робочої сили, досить низьких рівнів податків і митних податків іряду інших факторів на нових ринках збуту. У зв'язку з цим дуже важливо дляподальшого розвитку конкурентноздатності товару (перш ніж перейти донового, його модифікації, зняттю з виробництва) спробувати вийти з ним нановий ринок збуту, тому що на внутрішньому його конкурентноздатність різкоупала. У результаті оцінки конкурентноздатності продукції можуть бутиприйняті наступні шляхи підвищення конкурентноздатності: . зміна складу, асортименту, структури застосовуваних матеріалів (сировини, напівфабрикатів), що комплектують виріб або конструкції продукції; . зміна порядку проектування продукції; . зміна технології виготовлення продукції, методів випробувань, системи контролю якості виготовлення, збереження, упакування, транспортування, монтажу; . зміна цін на продукцію, цін на послуги, по обслуговуванню і ремонту, цін на запасні частини; . зміна порядку реалізації продукції на ринку; . зміна структури і розміру інвестицій у розробку, виробництво і збут продукції; . зміна структури й обсягів коопераційних постачань при виробництві продукції і цін на комплектуючі вироби і складу обраних постачальників; . зміна системи стимулювання постачальників; . зміна структури імпорту і видів імпортованої продукції. Стратегія підвищення якості товару є найважливішою складовою частиноюстратегії фірми. Об'єктами прогнозування є показники якості товару, щоуступають аналогічним показникам товарів конкурентів. 10 етапів для підвищення якості по Джозефуі М.Джурану.1. Сформуйте усвідомлення потреби в якісній роботі і створіть можливість для поліпшення якості.2. Установіть цілі для постійного удосконалювання діяльності.3. Створіть організацію, що буде працювати над досягненням цілей, створивши умови для визначення проблем, вибору проектів, сформувавши команди і вибравши координаторів.4. Надайте навчання всім співробітникам організації.5. Виконуйте проекти для вирішення проблем.6. Інформуйте співробітників про досягнуті поліпшення.7. Виражайте своє визнання співробітникам, які внесли найбільший внесок у поліпшення якості.8. Повідомляйте про результати.9. Реєструйте успіхи.10. Запроваджуйте досягнення, яких Вам удалося домогтися протягом року, у системи і процеси, що регулярно функціонують в організації, тим самим, закріплюючи їх. Сім успішних факторів якості:1. фокус на споживача;2. фокус на процес і його результати;3. управління участю/відповідальністю;4. безупинне поліпшення;5. проблеми, що залежать від робітників, повинні складати не більш 20 %;6. проведення вимірів;7. постійно діючі наскрізні функціональні наради, що представляють собою постійно діючі команди по поліпшенню якості. Висновок Конкурентоспроможність, - як соціально-економічна категорія - цеспроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних тасоціальних переваг. Поняття конкурентоспроможності інтерпретується іаналізується в залежності від розглядаємого економічного об`єкту. Убагатогранній практичній діяльності по досягненню конкурентоспроможностіакценти повинні бути розставлені наступним чином: 1) Конкурентоспроможність персоналу; 2) Конкурентоспроможність підприємства; 3) Конкурентоспроможність продукції (одержана як похідна першихдвох). Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися паралельно, енергійно,відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу. В багатогранній роботі по досягненню конкурентоспроможності важливемісце належить показникам, які повинні характеризувати та давати змогуоцінювати конкурентоспроможність того чи іншого об`єкту. Як показало проведене дослідження, нараховується багато параметрів,які повинні знаходитися в полі зору керівництва підприємства, якнайважливіші об`єкти управління. Разом з тим, задаючись параметрамиконкурентоспроможності для того або іншого об`єкту, необхідно постійнотурбуватися про створення належних умов, які забезпечують досягненняпотрібних параметрів конкурентоспроможності. Умови (обставини, від яких будь-що залежить) виступають, таким чином,другою основоположною складовою категорією конкурентоспроможності. Вониохоплюють широкий спектр технічних, технологічних, організаційних,економічних, соціальних, кадрових, правових, ідеологічних відносин, якіскладаються в процесі функціонування господарського механізму підприємства.Створення всіх необхідних умов для досягнення конкурентоспроможностіоб`єктів - первинна турбота керівництва і всього персоналу підприємства. Але успіх нашого, та інших підприємств буде залежати від Державноїполітики. Основним завданням Держави має бути створення такогоекономічного, політичного та правового середовища, інституційноїінфраструктури, які б стримували перспективні конкурентоспроможні товари. Впершу чергу це стосується визначення та проведенням реформ господарськоїдіяльності в умовах переходу до нової моделі розвитку економіки, створенняефективної експортно-імпортної стратегії, політики таможні, валютно-фінансові, та інших, які б враховували національні інтереси та інтересивиробників. У той же час існують визначені шляхи підвищення їхньоїконкурентноздатності, пов'язані з економічними критеріями: зменшенняторгових надбавок на товари і зниження тарифів на послуги за рахуноквикористання внутрішніх резервів, економії витрат на процеси обслуговуваннябез зниження рівня їх якості, що дозволить установити більш низькі ціни приреалізації товарів і наданні послуг. Обмеження активного впливу на підвищення конкурентноздатності товаріві послуг у сфері обслуговування вимагає обґрунтованого добору ізастосування методів забезпечення конкурентноздатності, які необхіднорозглядати як найбільш ефективні шляхи підвищення конкурентноздатності. Одним зі шляхів підвищення конкурентноздатності товарів і послуг усфері обслуговування є забезпечення їх організаційного й інформаційногопідкріплення у формі надання додаткових сервісних послуг, а також доведеннядо споживачів необхідної і достовірної інформації. Крім того, підвищитиконкурентноздатність товарів і послуг у сфері виробництва й обслуговуванняможна шляхом розробки і впровадження систем забезпеченняконкурентноздатності. Література 1. Белоус О.П., Панченко Е.Г. Менеджмент: конкурентоспособность и эффективность. К., "Знание Украины",1992 г., 40с. 2. Герасимчук В.И. Розвиток підприємства. Діагностика, стратегія, ефективність. К., 1995 р., 268 с. 3. Герчикова И.Н. Менеджмент : Учебник .- М.: Банки и биржи ЮНИТИ, 1994. 685 с. : ил. 4. Дикань В. Управління якістю як фактор конкурентноспособності підприємств\ Економіка України.- 1996.- №1.- с.43-48 5. Економіка підприємств : Підручник .- В 2т. За ред. С.Ф.Покропивного, - К.: Вод-во “Хвиля - Прес” , Донецьк : Мале підприємство “Поиск” . Т- во Кноголюбів, 1995 - 400 с. 6. Кулагина Н.А. Способы оценки конкурентноспособности продукции (работы услуги) как фактор роста эффективности производства. Проблемы статистики и рыночных отношений. М., 1992 г. с, 50-57 7. Кредисов А. Чи конкурентноспроможні наші товари ? ( Про економіку України) \ Політика і час. - 1994- №8- с. 37-41 8. Львов Н.А. Маркетинг - ключ к решению проблемы "Конкурентноспособность"." Стандарты и качество", 1990 г., №9, с 21- 25. 9. Маштабет В. и др. Пути повышения конкурентноспособности экспортной продукции. К., "Наукова думка" , 1988 10. Уотармен Р. Фактор обновления. Как сохраняют конкурентноспособность лучшие компании. М., "Преса", 1988, 368 с. 11. Коммерческая деятельность. Учебник Ф.П.Половцева. М.: «Инфра-М», 2000 г. 12. Коммерческая деятельность. Учебник Ф.Г.Панкратов, Т.К.Серегина. М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000 г. 13. Торговое дело: экономика и организация. Учебник под общ. Ред. Л.А.Брагиной и Т.П.Данько. М.: «Инфра-М», 1997 г. Додатки Додаток 1. Схема забезпечення конкурентноздатності. Додаток 2. [pic] Показники конкурентоспроможності. Додаток 3. Макроекономічні фактори конкурентоспроможності товару.----------------------- Зовнішньоекономічна стратегія країни (участь в ВТО) Производительность и интенсивность труда Науково- технічний потенціал країни Витрати виробництва промислової продукції в галузях Конкурентноспроможність товару Географічне, політичне й економічне положення країни (інвестиційний клімат в країні) Стан фінансової системи (курс и стабільність національної валюти) Вартість ресурсів (енергоресурсів , Сировини, робочої сили, тарифи на перевезення вантажів і т.д.) Стан нормативно-технічної бази (гармонізація вітчизняних стандартів і правил з міжнародними) Рівень розвитку інформаційних технологій (вироблення інформаційної бази для експортерів і імпортерів Економічна політика країни(субсидії и фінансові пільги національним виробникам, співвідношення форм власності) Встановлення значень проектуємих значень критеріїв конкурентноздатності у результаті реалізації запроваджених заходів Визначення напрямку і заходів по підвищенню конкурентноздатності товару що досліджується Факторний аналіз Визначення загального критерія конкурентноздатності досліджуваного товару Визначення групових критеріїв конкурентоздатності Визначення одиничних критеріїв конкурентноздатності Інші критерії Рівень якості, Ціна споживання Порівняльний аналіз критеріїв досліджуваного товару и товару аналога Вибір товару-аналогу для порівняння Вибір номенклатури критеріїв конкурентоспроможності товару Різновид товару, що досліджується Вивчення потреб потенційних покупців Збір й аналіз даних про конкурентів і товарів які він виробляє Вивчення кон’єктури ринку товару що досліджується Вивчення ринку Збір даних про конкурентів Запит потенційних споживачів Аналіз проекту, оцінка вартості, визначення ємності ринку і перспектив збуту виробів Формулювання вимог до виробу Визначення цілей аналізу конкуренто-здатності Визначення переліку параметрів, які підлягають оцінці Вибір бази порівняння Аналіз нормативних параметрів. Розрахунок групового показника Визначення групового показника по технічним параметрам Визначення групового показника по економічним параметрам Аналіз ціни споживання Розрахунок інтегрального показника Висновок про конкурентоспроможність Розробка заходів по підвищенню конкурентноздатності і оптимізації витрат Критерії конкуренто-спроможності товарів Споживчі Економічні Система знижок Ціна Якість Асортимент Споживання Реалізаційна Закупочна Товари - конкуренти Види Міжгрупові Міжродові Внутрігрупові Внутрівидові Міжфірмові Товари або послуги різнорідних груп Конкуренти-товари або послуги Товари або послуги однорідних груп Товари або послуги одного виду Товари або послуги різних фірм Сегменти споживчого ринку Ринок товарів Ринок взуття Вироби, виробленні кондитерською промисловістю Вироби, вироблені у сфері послуг загального харчування Продукція взуттєвої промисловості Взуття особистого пошиття Послуги по ремонту взуття Ринок послуг Ринок мучних Кондитерських виробів КВ КВ КВ КВ КВ




Нажми чтобы узнать.

Похожие:

Конкурентоспроможність торгівельного підприємства iconВажливим атрибутом ринковиї економіки є конкурентоспроможність підприємства
В країнах з ринковою економікою конкурентоспроможність підприємства є результатом переплетіння факторів, породженим об`єктивним розвитком...
Конкурентоспроможність торгівельного підприємства iconВажливим атрибутом ринковиї економіки є конкурентоспроможність підприємства
В країнах з ринковою економікою конкурентоспроможність підприємства є результатом переплетіння факторів, породженим об`єктивним розвитком...
Конкурентоспроможність торгівельного підприємства iconЗміст Вступ Розділ 1
Параметри та умови, які забезпечують конкурентоспроможність персоналу, підприємства, продукції
Конкурентоспроможність торгівельного підприємства iconСуднобудівна галузь України. Її конкурентоспроможність Суднобудівна галузь України. Її конкурентоспроможність
Сам же морський флот значно застарів; більшість судів вже не відповідають вимогам міжнародних конвенцій. Більше 92% вантажів, що...
Конкурентоспроможність торгівельного підприємства iconПц потенціали підприємства, конкурентоспроможність -'лек- І • укції, наявність «ноу-хау» тощо. І тільки в разі позитивних резуяя | татів експертизи банк дає новій компанії «добро»
По-четверте, в західних країнах інвестиційні фонди, як правило, мають стійку репутацію, а їх діяльність постійно контролюється банка­ми...
Конкурентоспроможність торгівельного підприємства iconРозділ 10 фінансове забезпечення відтворення основних засобів
Підвищення ефективності використання основних засобів під­приємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин....
Конкурентоспроможність торгівельного підприємства iconРеферат на тему: Санаційна спроможність підприємства, порядок оголошення підприємства бакрутом план санаційна спроможність підприємства
Будь-яке підприємства в умовах ринку може переживати як фінансовий підйом, так І фінансовий спад. В останньому випадку важливе місце...
Конкурентоспроможність торгівельного підприємства iconРеферат Тема: "Види підприємств" план види підприємства по класифікаційних ознаках Малі підприємства
Казенні підприємства це такі, як і не підлягають приватизації. Рішення про перетворення державного підприємства на казенне приймає...
Конкурентоспроможність торгівельного підприємства iconКонтрольна робота з предмету: "Економіка підприємства" Санаційна спроможність підприємства
До загальних передумов сана­ційної спроможності відносять наявність у підприємства потенціалу для майбутньої успішної діяльності,...
Конкурентоспроможність торгівельного підприємства iconТема. Початки підприємницької діяльності. Процес створення підприємства та характеристика
Вибір госпордарської діяльності підприємства. Визначення ринкової стратегії підприємства
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы