На території України є 13 підземних сховищ газу з об‘ємом 43 млрд м icon

На території України є 13 підземних сховищ газу з об‘ємом 43 млрд м



НазваниеНа території України є 13 підземних сховищ газу з об‘ємом 43 млрд м
Дата конвертации01.07.2012
Размер85,83 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>

Вступ


В нашій країні нафтова галузь одна з ведучих і швидко розвинених промисловостей, у яку введені новітні технології машинобудування, автоматизації та техніки. Об‘єкти нафтової промисловості зосереджені по всій території України, у ній задіяна велика кількість трудових ресурсів.

У курсовому проекті описана коротка геологічна характеристика Новогригорівського родовища і продуктивних пластів. Вивчені форми залягання і склад порід нафтонасичених пластів.

Проведено аналіз видобувних можливостей і технологічних режимів роботи свердловин, зроблені розрахунки по вибору устаткування, інструкції і рекомендації з експлуатації свердловин. Відображено роботу штанго-свердловинних насосних установок і техніка безпеки при їх експлуатації.

На території України існує 3 нафтових регіони: Карпатський, Дніпровсько-Донецький, Причорноморсько-Кримський.

Довжина нафтопроводів 3,8 тис. км. З 31 нафтоперекачувальної станції довжина газопроводів 34тис.км., які обслуговує 121 компресорна станція.

На території України є 13 підземних сховищ газу з об‘ємом 43 млрд.м3 для накопичення газу, з метою його використання в зимній період.

Протягом останніх років галузь стабілізувала виробництво і забезпечила видобуток нафти на рівні 4,2млн.т. і газу 18 млрд.м3.

У цьому курсовому проекті, ми розглядаємо тему «Аналіз видобувних можливостей свердловин обладнаних УШГН».

У своїй роботі я продовжую дослідження свердловин, які знаходяться у Рибальському родовищі, свердловини №139,№200,№178,№179.

На родовищі використовуються такі сучасні методи підвищення нафтовіддачі пластів, як: застосування соляної кислоти та кислотних гелів, акустичний вплив на пласт, горизонтальне буріння, застосування нових технологій інтенсифікації видобування нафти.

2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РОДОВИЩЕ.

В адміністративному відношенні родовище розташоване в межах Охтирського району Сумської області і знаходиться в 20-ти км. на південно-схід від Качанівського і 25 км. на північно-схід від Більського родовища. Нафтопровід з родовища підключений до нафтопровода Качанівка-Охтирка. З Охтирки нафта може транспортуватися на заводи по залізниці обо по нафтопроводу Охтирка-Кременчук. Площа розташована в сільськогосподорському районі. По характеру рельєфу район родовища являє собою злегка підвищену горбисту ерозійну рівнину, розчленовану сім’ю річних долин, балок і ярів. Центральна частина площі зайнята долиною річки Ворскла. Гідрографічну сітку района складає річка Ворскла і її притоки Охтирка і Хухра.


2.1Стратиграфія.

В геологічній будові Рибальського родовища приймають участь осади девонської, кам’яновугільної, пермської, тріасової, юрської, крейдяної, палеогенової, неогенової, четвертинної систем.

Девонські утворення вскриті св.№33 на глибині 3809м. і представлені світлосірою кристалічною сіллю (вскрита потужність відкладів 26м).

В складі нижньокам’яновугільних осадів виділяються утворення візейського і нам юрського ярусів. Наявність турнейського яруса припускається на Крилових частинах структури.

Візейський ярус представлений переважно щільними, невапняковими і вапняковими слюдистими аргілітами, серед яких зустрічаються пропластки кварцевих піщаників, алевролітів, вапняків. Потужність візейських відкладів 1017м.Намюрський ярус літологічно чітко відрізняється від візейських відкладів порівняно більшим розвитком піщаників, вапняків. Потужність намюра 200-220м.

Відклади середнього карбону залягають невідповідно на відкладах нам юрського яруса і представлені башкірськими і московськими ярусами. Башкірський ярус ділиться на нижню і верхню товщі. Нижня товща складена переважно вапняками з пропластками глин, алевролітів, піщаників. Потужність 100м. Верхня товща складена переважно піщаниками міцними і середньо зцементованими. Потужність нижніх пачьок піщаників, які по промисловій індексації відповідають горизонтам К-13, К-14 становить 50-100м. Потужність верхньої товщі башкірського яруса близько 300-320м. На розмитій поверхні відкладів залягає товща піщаників, аргілітів і алевролітів, які відносяться до московського яруса середнього карбону. До цих відкладів приурочені продуктивні горизонти К-10, К-9а, К-9, К-8, К-7, К-6, К-5. Потужність яруса 330-375м.

Верхній карбон літологічно представлений послідовністю пропластків піщаників, аргілітів і алевролітів, які залягають з незначними невідповідностями на нищележащих відкладах московського яруса. До цих відкладів приурочений продуктивний горизонт К-4б. Потужність відкладів 220-265м.

Відклади тріасової системи залягають на розмитій поверхні пермі. Піщана товща представлена преважно різнозернистими піщаниками. Потужність піщаної товщі 91-107м. Піщано-карбонатна товща представлена слюдистими глинами з піщаниками. Потужність піщано- карбонатної товщі 52-69м.

Відклади юрської системи залягають з кутовою невідповідністю і значним переривом в опадонакопиченні на розмитій поверхні глинистої товщі тріасу. Нижня товща байоського яруса складена різнозернистими пісками і крихкими піщаниками. Потужність нижньої частини бай оса 40-60м. Верхня товща бай оса представлена темно-сірими, чорними глинами. Потужність верхньої товщі 20-27м. Нижня частина батського яруса представлена глинами, а верхня – послідовністю пропластків глин і піщаників.

Потужність батського яруса 70-96м. Верхня юра представлена коловейським, оксфордським і кіммерійським ярусами. Ці яруси представлені чергуванням пропластків глин, піщаників, вапняків. Потужність верхньої юри 270-400м.

Крейдяна система. Нижньокрейдяні слої лежать на розмитій поверхні кімеріда. Літологічно вони виражені багатокольоровими глинами, пісками і піщаниками. Потужність 120-145м. Сіноманські відклади верхньої крейди представлені кварцево-глауконітовими пісками і піщаниками. Потужність верхньої крейди 570-600м.

Палеогенова система представлена відкладами монтського, канівського, бутанського, київського, харківського і полтавського ярусів. Літологічно відклади виражені глинами, піщаниками, мергелями. Потужність палеогена 270-290м.

Відклади неогену являють собою горизонт масних в’язких глин. Потужність 0-35м.

Четвертична система. Осади четвертичної системи повсякчасно залягають на відкладах неогену і палеогену. Представлені червоно-бурими глинами, лісовидними глинами, суглинками і алювіально-делювіальними відкладами. Потужність осадів 20м.


2.2 Тектоніка.

В тектонічному відношенні Рибальське підняття приурочене до південно-східної частини північно-східної прибортової зони ДДЗ, в якій відомі Рівенська, Сіневська, Дмитріївська, Колонтаївська та інші солянокупольні структури і брахінаоклінальні складки, такі як Качанівська, Новотроїтська, в яких соляне ядро залягає на великій глибині.Найбільш активний ріст підняття проходив в передверхньопермський, передсередньоюрський і передтретичний час, в наслідок чого денудації в призводових ділянках структури були розмиті значні товщі осадів. Менш чіткі кутові невідповідності мають місце між відкладами верхнього карбону і нижньої пермі, верхньої пермі і тріаса, тріаса і юри, юри і крейди. Дез’юктивні порушення, які ускладнюють структуру, зосереджені в основному в склепінчастій частині і їх амплітуди зменшуються в напрямку крил. Ділянки опущених блоків характеризуються збільшенням потужностей. Система скидів ускладнюється в напрямку знизу вверх. Таким чином Рибальське підняття розвивалось безперервно на протязі великого геологічного часу. В структурному плані родовище являє собою брахіантиклинальну складку північно-західного простягання розміром 6,5Ч4,5км. Південно-західна частина західного крила, повернута до Дніпрово-Донецького грабена, мають великі кути падіння, які зростають з глибиною від 2є в мезозої до 10-12є в палеозої. В формуванні Рибальського підняття крім загально регіональних складкоутворювальних рухів активну участь приймала соляна тектоніка. Девонська сіль св. №33 розкрита на глибині 3800м.

По площі 10 порушень простежуються на велику глибину і ділять структури на 2 блоки. Найбільш великими порушеннями є скиди 1,2. Скид1 – регіональний, має широтне простягання. Амплітуда його збільшується з глибиною від 60м в середньоюрських, до 250-340 в середньо- і нижньокам’яновугільних відкладах. Скид 2 - просліджується на північно-західному крилі. Амплітуда скиду змінюється від 100-110м в середньому карбоні до 40-50м в відкладах пермі.

Амплітуди скидних порушень в купольній частині покладу змінюються в межах 15-25м і площини скидів по горизонтах К-13, К-10 екранами не є.

Особливості тектонічної будови продуктивних горизонтів будуть розглядатися при аналізі і проектуванні їх розробки.

2.3 Характеристика нафти та газу

По фізико-хімічним властивостям і груповому вуглеводневому складу нафти середньокам’яновугільних відкладів Рибальського родовища відносяться до легких, мало сірчистих, парафінистих нафт метано-нафтового типу з підвищеним вмістом ароматичних вуглеводнів середньої молекулярної маси, деякі концентруються в основному в масляній фракції.

Коливання густин, в’язкостей та інших параметрів по розрізу знаходяться в межах коливань відповідних параметрів одного пласта. Все ж спостерігається тенденція збільшення густини дегазованої нафти з глибиною від 0,836 (К-8) до 0,850 (К-13).

Коливання в складі пластової нафти знаходиться в межах зміни складу нафти поблизу ВНК та ГНК по окремих горизонтах. Вміст пентану та азоту в нафті коливається від 3,25% (горизонт К-9а св.№30) до 8,58% (горизонт К-13 св.№30), етану від 1,5% до 2,69%, пропану від 1,56% до 2,19%, бензолу від 0,45% до 1,57%, С7 і вище від 80,08 до 86,09%.

В’язкість нафт в пластових умовах коливається в межах 0,4-0,6 спз, в’язкість дегазованих нафт при t=20єС змінюється в межах 4,6-6,7 спз; при t=50єС в’язкість дегазованих нафти становить 2,3-3,3 спз.

Попутні і природні гази характеризуються високим вмістом граничних вуглеводнів, високим вмістом метану і майже повною відсутністю сірководню. Компонентний склад попутних газів горизонтів Рибальського родовища має такий вигляд: метан – від 79,0 (К-10) до 86,0% (К13), етан – від 7,8 до 10,0%, пропан – від 2,4 до 4,65%, ізобутан – від 0,3 до 1,66%, ізопентан – від 0,15 до 0,5%, вміст інших вуглеводневих газів – від 0,5 до 3,6%.


2.4 Відомості про нафтонасиченість

і водонасиченість розрізу

Поверх нафтогазоносності Рибальського родовища в даний час складає 2000м від відкладів байського яруса середньої юри (1317м) до візейсь-

ких (3630м) відкладів.


Нище розглянемо продуктивні горизонти верхнього і середнього карбону.

Горизонт К-4б. Залягає в підошві верхнього карбону в межах глибин 1943-2299м. Розкритий 51-єю свердловиною. Літологічно представлений пластом піщаника, не витриманого по площі. Проникність змінюється в межах 0,0004-2Д, середнє значення пористості 17,7% нафтонасиченість 70,6%. Потужність змінюється в межах від 1 до 6м.

Горизонт К-5. Залягає в покрівлі московського яруса на глибинах 2023-2332м. Розкритий 51-єю свердловиною. В свердловинах №3 і №24 одержаний слабкий приток нафти 0,5т/добу. В св. №14 приток нафти склав 3,7т/добу. Середнє значення пористості за геофізичними даними складає 16,6%, нафтонасиченість 72%.

Горизонт К-6. Приурочений до московського яруса і залягає в межах 2031-2373м. При опробовувані св.№6, 14 отриманий слабкий приток газу відповідно 2,78млн.см3/добу і 1,1млн.см3/добу. В межах контура розкриті 30 свердловин. Пористість 8-12%.

Горизонт К-7. Являє собою не витримані по товщіні міцні піщаники. Опробований в св.№3, 9, 14, 30. В св.№3,30 одержаний приток газу з дебітом відповідно 1,5млн.см3/добу і 3,6млн.см3/добу. В св.№9 одержаний приток води з плівкою нафти. Пористість становить 10-22%.

Горизонт К-8. Приурочений до московського яруса і відділяється від К-7 аргілітовою перемичкою. В межах контура газо нафтоносності горизонт вскритий 25-ма свердловинами і експлуатується св.№1, 103, 125. ВНК прийнятий на відмітці 2160м. По даним опробовування св.№6 виявлена газова шапка. ГНК прийнятий на відмітці 2130м.

Горизонт К-9. Відноситься до московського ярусу. Апробований 9-ма свердловинами №1, 3, 6, 9,14, 24, 30, 105, 131. При опробовуванні свердловин №1, 30, 105, 131 одержаний приток нафти дебітом 22- 40м3/добу. В св.№6, 14 одержаний приток газу дебітом відповідно 224 м3/добу і 227 м3/добу. В св.№3 і №24 отриманий промисловий приток газу дебітом відповідно 103тис. м3/добу та 210тис. м3/добу. Пористість 13-24%, проникність 1-30мД.

Горизонт К-10 являє собою відклади московського яруса. Продуктивною є верхня частина пласта до глинистої перемички. Нафтовий поклад являє собою суцільну отрочку з газовою шапкою і підстилаючою знизу водою. Середня пористість по керну 18%, проникність 70мД. Нафтонасиченість 16-19%.

Горизонт К-13 приурочений до верхньої товщі башкірського яруса. Горизонт апробований 17-ма свердловинами. Нафтовий поклад, як і по горизонту К-10, являє собою оторочку яка підстилається підошвинною водою. Свердловиною №17 промислова нафтоносність. Поклад масивний, повністю підстилається підошвинною водою. Пористість змінюється в межах 14-25%, газопроникність 2-250мД.

Середньокам’яновугільні відклади ДДЗ відносяться до зони досить повільного водообміну. По даних опробовування статичний рівень встановлюється на глибині60-253м від поверхні. Мінералізація пластових вод змінюється в межах від 155г/л (К-3) до 206г/л (К-16). Густина відповідно змінюється від 1,107 до 1,145г/см3. В родовищі чітко встановлені 3 зони: перша до глибини 900м, характеризується активним водообміном; друга зона 900-1850м, характеризується повільним обміном; третя зона від 1850м характеризується досить повільним водообміном. Вміст мікроелементів змінюється: йоду від 4,5 до 8,3мг/л, брому від 232 до 291мг/л і бору від 6,8 до 11,4мг/л.




Нажми чтобы узнать.

Похожие:

На території України є 13 підземних сховищ газу з об‘ємом 43 млрд м iconГазова промисловість Росії
До Великої Вітчизняної Війни промислові запаси природного газу були відомі тільки в Прикарпаття, на Кавказу, у Заволжі І на Півночі...
На території України є 13 підземних сховищ газу з об‘ємом 43 млрд м iconХарактеристика митного режиму переробки товарів за межами митної території
України з ними дозволено робити ті самі операції, що провадяться при використанні режиму "переробка на митній території України"...
На території України є 13 підземних сховищ газу з об‘ємом 43 млрд м iconЧинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України
Особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом
На території України є 13 підземних сховищ газу з об‘ємом 43 млрд м iconТоварно-географічна структура зовнішньої торгівлі
В експорті України у 1996 році на товари в матеріальній формі припадає 76% (14,1 млрд дол.), а на товари в нематеріальній формі –...
На території України є 13 підземних сховищ газу з об‘ємом 43 млрд м iconБоротьба з втратами газу
На практиці поняття “ Втрати газу “ має двоякий смисл. По- перше, це втрати з газопроводів І різноманітних споруд на них І по- друге,...
На території України є 13 підземних сховищ газу з об‘ємом 43 млрд м iconРеферат на тему: Внутрішня енергія ідеального газу та робота газу
Робота газу при зміні його об’єму. Фізичний зміст універсально газової сталої та сталої Больцмана
На території України є 13 підземних сховищ газу з об‘ємом 43 млрд м iconРеферат на тему: Внутрішня енергія ідеального газу та робота газу
Робота газу при зміні його об’єму. Фізичний зміст універсально газової сталої та сталої Больцмана
На території України є 13 підземних сховищ газу з об‘ємом 43 млрд м iconЗавдання №1 Перші державні утворення на території сучасної України
Виникнення рабовласницьких держав на території сучасної України : державні об’єднання кіммерійців, таврів, та сарматів. Скифське...
На території України є 13 підземних сховищ газу з об‘ємом 43 млрд м iconПравове регулювання банківської діяльності України
Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені І діють на території України відповідно...
На території України є 13 підземних сховищ газу з об‘ємом 43 млрд м iconРеферат на тему: Перші державні утворення на території сучасної України Історичні корені українського народу. Трипільська культура
Виникнення рабовласницьких держав на території сучасної України : державні об’єднання кіммерійців, таврів, та сарматів. Скифське...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы