Зміст вступ розділ 1 icon

Зміст вступ розділ 1



НазваниеЗміст вступ розділ 1
страница1/3
Дата конвертации16.01.2013
Размер385.86 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>
  1   2   3


ЗМІСТ


ВСТУП………………………………………………………………………....3


РОЗДІЛ 1. МЕХАНІЗМИ СТВОРЕННЯ ОБРАЗНОСТІ ТА ВИРАЗНОСТІ В СТРУКТУРІ АНГЛІЙСЬКИХ ПРИСЛІВ'ЇВ І ПРИКАЗОК ……………...8

1.1. Образотворчі та виразні засоби у складі паремій, стилістичні

засоби їх репрезентації……………………………….…………….8

1.2. Конотативний аспект створення образності і виразності………12

РОЗДІЛ 2. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ, ЩО ПРЕДСТАВЛЕНІ В

АНГЛІЙСЬКИХ ПРИСЛІВ'ЯХ І ПРИКАЗКАХ………………18

2.1. Фонетично-стилістичний аспект………………………………...18

2.1.1. Рима ……………………………………………………………..18

2.1.2. Алітерація……………………………………………………….20

2.1.3. Асонанс………………………………………………………….22

2.2. Лексико-синтаксичний аспект…………………………………...22

2.2.1.Повтори…………………………………………………………..23

2.2.2. Зіставлення……………………………………………………...25

2.3. Лексико – семантичний аспект…………………………………..26

2.3.1. Метафора………………………………………………………..30

2.3.2. Метонімія………………………………………………………..32

2.3.3. Епітет…………………………………………………………….33

ВИСНОВКИ.....................................................................................................36

SUMMARY.......................................................................................................38

^ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.............................................39

ВСТУП

Якщо говорити про який не-будь народ, то перш за все, мова піде про щось таке, що притаманне саме цій нації, її традиції, звичаї, літературні твори, тобто про культуру. Кожна культура є своєрідною і не повторною і формується на протязі сторіч. Вона виробляє принципово важливі для життя людини стереотипи, цінності, норми, виробляє у людині позитивне чи негативне відношення до того чи іншого вчинку, явища, або факту.

Національна культура завжди асоціюється з нацією й ототожнюється насамперед з якостями, рисами характеру, які притаманні даному етносу. Людина має національну належність лише тоді, коли вбирає у себе зміст тієї чи іншої культури, мислить та дії в її рамках, так чи інакше пов’язана з її цінностями, поділяє її турботи і помилки, тощо. Усе це разом складає національну ідентичність людини.

Одним з елементів культури, який допомагає нам усвідомити національну культуру є фольклор. Яскравим прикладом усної народної творчості є паремії.

Паремії - (греч. paroimia —прислів’я ), до складу паремій відносяться не тільки прислів’я, а й приказки [42]

Взагалі, прислів’я та приказки, досить широке поняття, з одного боку, це фразеологічна одиниця, а з іншого – це жанр фольклору, але в даному дослідженні, ми будемо розуміти під пареміями тільки прислів’я та приказки, тому що саме вони відображають народну думку і завдяки цьому у фольклористиці їх називають малими жанрами фольклору.

Слід дати визначення поняттям «прислів’я» та «приказки»

Прислів’я - влучний образний вислів, часто ритмічний, який віддзеркалює суть якого-небудь процесу, явища, має повчальний зміст. [41]

Приказка - поширений образний вислів який не є на відміну від прислів’я цілою фразою, або реченням. [41]

Прислівниково-приказковий фонд, тобто паремії, цікаві тим що в них відбивається думка не однієї людини, а народна оцінка життя, народний досвід та розум в них реалізує естетичні, пізнавальні та дидактичні потреби суспільства те, що В. Гумбольдт у свій час називав народним духом “духовним самобуттям” він вважав що паремії можна розглядати, як сховище відомостей про народне життя, якесь дзеркало, що відображає не тільки побут, але і історію та вірування англійського народу.

Англійські прислів'я та приказки дуже різноманітні за своїм змістом і охоплюють всі сторони життя англійського народу. В прислів'ях та приказках невтішна оцінка дається багачам, висміюються дурні, критикуються ледарі, прислів'я навчають ощадливості, працьовитості, тобто мають повчальний зміст.

Звісно, що спочатку прислів’я та приказки були пов’язані з необхідністю зафіксувати у свідомості людини великий філософський та історичний досвід, який накопичувався поколіннями, формуючи канони свого життя у формі законів, правил поведінки. Але можливості людської свідомості обмежені. Дуже важко зберігати в пам'яті великий обсяг інформації, явищ, подій, взаємовідношень між людьми. Саме тому прислів’ям та приказкам у більшості випадків притаманна лаконічність, яка виражається в максимально чіткій та стислій формі, завдяки якій “словам тісно, а думкам просторо” [14, с.311].

Процес художнього засвоєння світу народом знайшов своє відображення у роботах видатного українського вченого в галузі мовознавства О.О. Потебні. У своїй роботі “Естетика і поетика слова” він описує механізм, який він назвав “згущенням думки” .Його суть полягає в тому, що уся різноманітність навколишнього світу зводиться до більш-менш певної кількості поетичних образів, які заміщують абстраговані висновки та служать засобом скорочення розумових зусиль. У широкому розумінні термін “образ” означає відображення зовнішнього світу у свідомості людини. Він допомагає їй передати те особове бачення світу, яке складене у вислові.

О.О. Потебня указує, що для того, у кого поетичний образ є зосередженням десяти, двадцяти, тридцяти окремих випадків і для кого ці випадки пов’язані між собою один з одним і створили абстрагований висновок, для того поетичний образ змістовніше, багатозначніше, ніж для того, кому він говорить лише те, що закладено у своєму образі. Саме тому, як визначає вчений, дуже довго існують і передаються із покоління в покоління твори усної народної творчості, а особливо прислів’я та приказки. Згідно з концепцією “економії мислення” образи – це засоби скорочення розумових зусиль, замінники тих думок, з котрих вони виникли. При цьому зміст їх залишається змістово-практичним, вони володіють насамперед конкретно-матеріальною образністю. Образність взагалі можна віднести до експресивних засобів мови, тому що вона передає не тільки логічну, але й емоційну інформацію за допомогою системи стилістичних засобів.

Між виразними (експресивними) засобами мови і стилістичними прийомами мови важко провести чітку грань, хоча відмінності між ними все ж таки є. Під виразними засобами мови ми розумітимемо такі морфологічні, синтаксичні і словотворчі форми мови, які служать для емоційного або логічного посилення мови. Ці форми мови відпрацьовані суспільною практикою, усвідомлені з погляду їх функціонального призначення і зафіксовані в граматиках і словниках.

Актуальність дослідження визначається необхідністю з’ясування специфіки художнього моделювання, яка притаманна пареміологічному фонду англійської народної культури, а тому конче важливим є дослідження засобів та прийомів, що формують образність та виразність в пареміях

^ Наукова цінніст роботи полягає у багатосторонньому вивченні основних виразних властивостей образних приказкових та прислівникових одиниць, які притаманні англійській народній культурі.

Об’єктом дослідження є паремії англійської народної культури, в яких використовуються образотворчі і виразні засоби.

Предметом дослідження є специфіка утворення образотворчіх і виразних засобів, що притаманні пареміям англійської народної культури.

Мета цієї роботи полягає в тому, щоб встановити механізми утворення образотворчих і виразних засобів в англійських пареміях, а також встановити специфіку вживання образотворчих і виразних засобів у пареміологічній системі англійської народної культури.

Задачі: необхідно проаналізувати емпіричний матеріал прислів’їв і приказок, що входять до англійського фольклору, визначити механізми створення виразності та образності, встановити стилістичні засоби що використовуються в них для створення образності та виразності. І це дуже важливо, тому що існує думка, що володіння іншомовними прислів’ями та приказками на декілька кроків приближує людину до розуміння національної культури, ідеалів і цінностей нації.

Проблематикою даного дослідження займалися такі вчені як: Середина К.Г., Антрушина Г.Б., Буковська М.В., Вяльцева Т.А., Арнольд И.В., Гальперін І.Р., Кунін А.В., Даль В., Потебня О.О., Мокієнко В.М., Виноградов В.В., Аліференко М.Ф., Смирницький А.І., Соссюр Ф., та інші.

Мета і задачі проведеного дослідження обумовили структуру випускної кваліфікаційної роботи, яка складається окрім Вступу з таких компонентів:

(1) Розділ 1, в якому досліджуються образотворчі і виразні засоби у складі паремій, стилістичні засоби їх репрезентації, а також конотативний аспект створення образності та виразності.

(2) Розділ 2, в якому розглядаються такі стилістичні аспекти як: фонетичний, лексико-синтаксичний та лексико-семантичний, в яких детально досліджуються засоби, що входять до складу англійських прислів’їв і приказок.

(3) Висновки, у яких узагальнюється проведене наукове дослідження.

Крім того, робота містить резюме та список використаних джерел.


РОЗДІЛ 1. ^ МЕХАНІЗМИ СТВОРЕННЯ ОБРАЗНОСТІ ТА ВИРАЗНОСТІ В СТРУКТУРІ АНГЛІЙСЬКИХ ПРИСЛІВ'ЇВ І ПРИКАЗОК

1.1. Образотворчі та виразні засоби у складі паремій, стилістичні засоби їх репрезентації

У прислів’ях та приказках багатий історичний досвід народу, уявлення, пов’язані з трудовою діяльністю, побутом та культурою людей. Правильне та доречне використання прислів’їв та приказок надає мові неповторну своєрідність та особливу виразність.

Саме образно-емоційне відбиття навколишнього середовища знайшло свою реалізацію у прислів'ях та приказках. В основі багатьох із них виразно використовується той чи інший образ. При конкретному застосуванні того чи іншого образу зміст висловлюваної думки стає особливо ясним і дохідливим. [17, с.53] Наприклад, таке поняття як “праця” відтворюється у англійській мові за допомогою різних образів.

^ A cat in gloves catches no mice. (Без труда немає плода.)

He who would catch fish must not mind getting wet. (Не розбивши яйця, яєчні не зробиш)

He that would eat the fruit must climb the tree. (Без трудів не їстимеш пирогів)

Образність цих прислів'їв досягається стилістичними засобами, які містяться в образній основі вислову. Під стилістичним засобом розуміється спрямоване і свідоме посилення якої-небудь типової структури або семантичної риси мовної одиниці (нейтральної чи експресивної), яке досягло узагальнення і типізації і стало таким чином образом породжуючої моделі [34, с.37]

Взагалі стиль - це не тільки сукупність прийомів, а й відбиття у повідомленні сприйняття оточуючої дійсності, образного бачення світу та образного мислення, невід'ємного від емоційної оцінки. Кожний текст, речення, вислів має свій стиль і, аналізуючи їх, ми знаходимо певні стилістичні засоби, які його характеризують. Ці засоби поділяються на образотворчі та виразні.

Образотворчими засобами мови називають усі види образного вживання слів, словосполучень та фонем, об'єднуючи усі види переносних найменувань загальним терміном "тропи". Їх суть полягає у зіставленні поняття, яке представлене у традиційному вживанні лексичної одиниці, з поняттям, яке передається цією ж одиницею у художній мові при виконанні спеціальної стилістичної функції. В більшості випадків тропи відіграють важливу, хоча і допоміжну роль у тлумаченні та інтерпретації вислову. Внаслідок різноманітності та багатозначності їх функцій, тропи мають свою класифікацію. Найважливішими тропами є метафора, метонімія, повтори, зіставлення, епітети та перифраз.

Виразні засоби, або фігури мовлення, не створюють образів, а підвищують виразність мовлення та посилюють її емоційність за допомогою евфонічних, фонетико-стилістичних засобів: рими, алітерації, асонансу. Цей розподіл стилістичних засобів на образотворчі та виразні - умовний, оскільки образотворчі засоби, тобто тропи, можуть виконувати також експресивну функцію, а виразні можуть брати участь у створенні образності та зображенні.

Прикладом образотворчо-виразних засобів є метафора, і її репрезентацію у структурі паремій можна розглянути у такому прислів’ї:

^ Every ass loves to hear himself bray. (Кожна жаба вихваляє своє болото)

У цьому прислів’ї слово "ass" вживається метафорично, і воно означає людину, яка дуже любить вихвалятися.

Наведемо інший приклад вживання метафори у паремії:

^ Nightingales will not sing in a cage. (Золота клітка для пташки неволя)

У структурі цього прислів'я зустрічається не одна метафора. Перша метафора “cage”, яка ототожнюється з неволею. Друга метафора - це “nightingale”, яка означає людину. Взагалі вживання двох метафор в одному вислові одночасно робить його цілком метафоричним.

Метафора не єдиний троп, який вживається найчастотніше в структурі прислів'їв. Привертає на себе увагу велика кількість метонімій. У метонімічному значенні зустрічаються слова в яких має місце зв'язок між почуттями та органом, який його створює, між органом та людиною, до якої він належить.

Приклад вживання метонімії можна розглянути у поданих прислів'ях:

^ An ox is taken by the horns and a man by the tongue

(Дурний язик голові не приятель)
A honey tongue, a heart of gall


(На язиці медок, а на думці льодок)

У цих прислів'ях слово "tongue" вживається у метонімічному значенні, а саме позначає процес мовлення, слова, які можуть нашкодити людині, поставити її у скрутне становище, або слова, які промовлені не від щирого серця.

Як ми вже побачили, метонімія відрізняється від метафори. Метафора - звичайно визначається як приховане порівняння, яке здійснюється шляхом застосування назви одного предмета до іншого і виявляє, таким чином, будь-яку важливу рису іншого. Метонімія, на відміну від метафори, яка базується на асоціації за схожістю, - троп, який базується на асоціації за суміжністю. Вона полягає в тому, що замість назви одного предмета вживається назва іншого, пов'язаного з першим постійним внутрішнім та зовнішнім зв'язками. [4, с.98]

Аналізуючи пареміологічний фонд англійської мови, доходимо висновку, що образотворчі стилістичні засоби зустрічаються у структурі майже кожної паремії. Але крім образотворчих засобів ми стикаємося також із виразними, хоч, на відміну від перших, вони не створюють образів. Вони підвищують прагматичний ефект висловлювання та посилюють його емоційність за допомогою звукового оформлення. Однією з фігур мовлення, яка часто зустрічається у прислів'ях є повтор звуків, слів, морфем, синонімів.

Повтори виконують функцію посилення, і лексеми, які повторюються, в більшості випадків стоять поряд. Наприклад:

No pains, no gains.(Не побігаєш – не пообідаєш)

A sound mind in a sound body. (В здоровому mini - здоровий дух)

He cannot speak well that cannot hold his tongue. ( Умій сказати, умій і мовчати)

Повторення лексем "no", "sound", "cannot" в прислів'ях виконують функцію посилення, підкреслюючи важливі життєві поняття, та їх повчальний характер. Вживання евфонічних засобів, таких як римування, співзвуччя, алітерація, надають висловам більше яскравості та емоційності.

Але прислів'ям притаманна не лише евфонічна спайка лексичних компонентів. Для них характерні різні фонетичні повтори, асонанс та інші. На особливу увагу заслуговує тут рима. Прислів'я, які взагалі є часткою народної поетичної мови, визначаються виразністю і, здебільшого, також римованістю. Наприклад:

^ Harm watch, harm catch. (Не шукай лиха — само тебе знайде)

Misfortunes never come alone. (Як одна біда йде, то й другу за собою веде)

Don’t trouble trouble until trouble troubles you. (Не дратуй собаки, він і не вкусить)

Із наведеного прикладу ми бачимо, що у складі прислів'їв присутня рима.

Далі ми будемо більш детальніше розглядати ці та інші стилістичні прийоми що знаходять своє місце у складі паремій. Але не тільки за допомогою стилістичних засобів та прийомів створюється образність та виразність в англійських прислів’ях і приказках. Не менш значущим механізмом створення експресивності та образності є конотація, яка буде детально розглянута нижче.


^ 1.2. Конотативний аспект створення образності і виразності

Багатьма дослідниками приділяється увага коннотації в значенні фразеологічних одиниць. Проте розуміння кон­отації в мовознавстві зовсім не однозначно. Існує багато визначень терміну «конотація».

Конотацію часто визначають як додаткове значення слова, як стилістичний відтінок, який на­кладається на його основне значення.

Конотація не накладається на основне значення слова, а знаходиться в складній єдності з ним, оскільки існує не тільки раціональне, але і тісно з ним зв'язане чуттєве пізнання дійсності.

До коно­тації звичайно включають емотивний, експресивний і оціночний компоненти. І. В. Арнольд включає до складу конотації ще стилістичний компонент [4, с.105]. Мабуть, мається на увазі функціонально-стилістичний компонент. Всі чотири компоненти коно­тації можуть виступати разом в різних комбінаціях або бути відсутніми. П'ятим компонентом є образність. В подальшому викладі дається коротка характери­стика емотивного, експресивного (без оціночного та оці­ночного), образного і функціонально-стилістичного компонентів конотації.

Емоції є однією з форм віддзеркалення дійсності і пізнання її. Емоції виражаються мовними засобами тільки тоді, коли вони є відображеними свідомістю.

Панфілов вважає, що в мовних засобах фіксуються швидше не самі емоції, а розумовий зміст про них - саме він у відповідних випадках входить в лексичне значення [21, с.100]. Це справедливо і по відношенню до значе­ння. Паремії вигукового характеру є високо емотивними фразеологізмами які звичайно не піддаються словарній дефініції, а замість неї дається їх розумовий зміст.

(God) bless me! чи my soul! - вираз здивованості, обуреності.

Емоції - форма відношення людини до навколишньої дійсності - завжди супроводжується оцінкою.

Емотивність - це емоційність в мовному значенні, тобто чуттєва оцінка об'єкту, вираз мовними або мовленнєвими засобами відчуттів, настроїв, переживань людини.[14, с.153] Емотивність завжди експресивна та оціночна, але не навпаки.

Оскільки емоції діляться на два класи - позитивні та негативні, то їх позначення в пареміях може бути зведене до позитивно-емотивних і негативно-емотивних.

Прикладом вигукових прислів’їв з позитивною оцінкою є

(^ God) bless my soul (heart)!

(Боже!)

Багато паремій містять негативний емотивний заряд, наприклад:

damn уоur eyes!

( будьте ви прокляті!)

Експресивність - це обумовлені образністю, інтенсивністю або емотивністю образотворчо-виразні якості слова або паремії.

«Слід розмежовувати інтенсивність як ономасіологічну категорію, яка називає ступінь ознаки, і експресивність як функціональну категорію впливу, яка забезпечує інтенсивність сприйняття інфор­мації» [31, с.40].

Образність та емотивність також є ономасіологічними категоріями.

Образність, інтенсивність і емотивність можуть поро­джувати експресивність як по окремості, так і в комбінаціях.

Емотивності без експресивності не буває, а розмежування їх практично неможливо. Проте важливо інше – експресивність не обов'язково поєднується з емо­тивністю.[14, с.153]. Образність і інтенсивність, як ми відзначали, також породжують експресивність і тісно з нею взаємодіють. Приклади образних експресивно-безоціночних приказок:

^ The ball is in someone's court

(черга за вами)

Follow suit

(бути прикладом)

Деякі паремії що є експресивно-безоціночними оборотами, виражають інтенсивність дії, що підтверджується їх дефініціями:

beat someone to а pulp

(випередити когось)

work like а horse або work one's fingers to bone

(пахати як кінь)

Паремії цього типу, що не містять оцінного елемента в контексті можуть виражати ту або іншу оцінку. Так, в прикладі що приводиться нижче work one's fingers to bone, вживається з явно позитивною оцінкою.

I've always been а good wife to George, I worked my fingers to bone in our early days. I helped him to get on. I've never looked at any other man (А. Christie).

Всі ці обороти з живою внутрішньою формою.

Таким чином, інтенсивність - це властивість слова або пареміологічної одиниці усилювати ознаки об'єктів, що позначаються ними.

Оцінка - це об'єктивно-суб'єктивне або суб’ек­тивно-об’ективне ставлення людини до об'єкту, яке виражене мовними засобами експліцитно або імплі­цитно. [14 с.155]

В цьому визначенні об'єкт розуміється в самому широ­кому значенні як людина, частина тіла, тварина, предмет, дія, стан, ситуація і ін.

Оцінка може бути позитивною або негативною, інтелектуальною або конотативною. Приведімо приклади інтелектуальних оцінок, виражених образними пареміями.

Паремії з позитивною оцінкою:

^ Kind hearts are more than coronets

(добрі серця значать більше, ніж корони).

A new broom sweeps clean

(новий віник мете чисто)

Паремії з негативною оцінкою:

^ It’s a poor heart that never rejoices

(Погано, коли людину ніщо не радує)

Give him an inch and he’ll take an ell

(Посади свиню за стіл, вона і ноги на стіл)

One scabbed sheep will mar a whole

(Ложка дьогтю зіпсує бочку меду)

The leopard cannot change his spots

(Чорного собаку не відмиєш до біла)

В семантичній структурі паремій, особливо дієслівних, оцінка часто поєднується з результативністю.

Позитивний результат:

all is well that ends well

(все добре, що добре закінчується)

bring home bacon

(добитися успіху)

come unscathed out battle

(вийти сухим з води)

Негативний результат:

all work and no play makes Jack а dull boy

(поєднуй справу з неробством, проживеш століття)

kill goose that lays golden eggs

(убити курку, яка несе золоті яйця)

У ряді експресивних паремій існує складне переплетення образності, інтенсивності, емотивності та оціночності.

as bold as brass

(нахабний безсовісний)

as fierce as а tiger

(лютий як тигр)

swear like а trooper

(лаятися на чому світ стоїть)

swim like а cork

(плавати як риба)

Оцінний потенціал цих приказок такий значний, що вони часто використовуються для виразу емоцій в певному контексті:

^ Throw that madman into sea; then we can pick him up. He swims like а cork (Ch. Reade).

Всі приведені вище оцінки є інтелекту­альними, оскільки вони входять у відповідні поняття.

Інтелектуальні оцінки посилюються і стають більш виразними в конотативному «оточенні» в образ­них пареміях [14, с.156].

Функціонально-стилістичний компонент коннотації - це стилістична приналежність паремії, а комунікативно-стилістичний компонент - потенційна можливість використовування паремію в тій або іншій сфері спілкування.

Співвідношення компонентів конотації в різних пареміях може не співпадати. В це визначення не включаються інтенсивність і образотворча оскільки ці елементи значення фразеології покриваються при­веденими у визначенні компонентами конотації. Наскільки б значним не був конотативний елемент в значенні паремій, він не відміняє їх номінатив­ну функцію, що переконливо доводиться тим, що кон­отація не може існувати без зв'язку з наочним змістом.

Суб'єктивні елементи конотації завжди об'єктивувалися в структурі значення. Саме завдяки конотації паремії є вира­зними засобами системи фразеології мови.

Таким чином, розглянувши механізми створення образності та виразності в англійських прислів’ях і приказках, ми з’ясували що, образність прислів’їв і приказок досягається стилістичними засобами, які містяться в образній основі вислову. В основі багатьох паремій використовується той чи інший образ, який може набувати більшої виразності та підсилюватись за допомогою конотації слова, або фрази в цілому, які в свою чергу можуть мати емоційний, експресивний, або оцінний характер. Саме завдяки виразності, яку створює конотація можна зрозуміти ставлення народу до об’єктивної дійсності.

  1   2   3




Похожие:

Зміст вступ розділ 1 iconЗміст вступ розділ 1
Розділ поняття правової форми організації підприємств
Зміст вступ розділ 1 iconХудожній
Зміст Вступ Розділ 1
Зміст вступ розділ 1 iconРеферат з хімії Сполуки хлору та його похідні Зміст Вступ Розділ 1 Сполуки Хлору (I) Розділ 2 Сполуки Хлору (III) І (IV) Розділ 3 Сполуки Хлору (V) Розділ 4
Хлор безпосередньо не сполучається з киснем. Тому його оксигенові сполуки добувають непрямим способом. У оксигенових сполуках хлор...
Зміст вступ розділ 1 iconЗміст Вступ Розділ 1
Параметри та умови, які забезпечують конкурентоспроможність персоналу, підприємства, продукції
Зміст вступ розділ 1 iconЗміст стор. Вступ Розділ Теоретичні основи основних виробничих фондів підприємства
Основні виробничі фонди підприємства як економічна категорія та їх економіко-соціальне значення
Зміст вступ розділ 1 iconВступ 3 Розділ 1 5 Розділ 9 Розділ 15 Розділ 4 20 а в серці моєму бринить І дзвенить: 29
Однак є в перекладі І негативні сторони, які хоч І не визначають характер перекладу, проте знижують якість деяких його місць. Досить...
Зміст вступ розділ 1 iconВступ 3 Розділ 1 5 Розділ 9 Розділ 15 Розділ 4 20 а в серці моєму бринить І дзвенить: 29
Однак є в перекладі І негативні сторони, які хоч І не визначають характер перекладу, проте знижують якість деяких його місць. Досить...
Зміст вступ розділ 1 iconВступ. Розділ 1
Розділ Технологія використання гри у навчанні англійської мови молодших школярів
Зміст вступ розділ 1 iconЗміст Вступ 6 Розділ Системи і управління 7
Приклад системи управління за розімкненим циклом (електромеханічна схема управління частотою обертання  двигуна постійного струму)...
Зміст вступ розділ 1 iconЗміст. Вступ. …2  розділ I. …5  Передумови І формування
Разом з тим потреба виходу з справжнього кризового стану викликає необхідність становлення особливої форми єдності людини І природи,...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы