Мазепа Іван Степанович icon

Мазепа Іван Степанович



НазваниеМазепа Іван Степанович
Дата конвертации04.12.2012
Размер54.67 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>

Мазепа Іван Степанович

(прибл.1639 р.– 22.09.1709 р.)



Мазепа Іван – гетьман Лівобережної України, визначний діяч української державності.

Народився в селі Мазепинці на Київщині, в сім’ї українського шляхтича. Його батько С. Мазепа-Колєдинський був білоцерківським отаманом. Іван Мазепа дістав добру освіту: вчився у школі Київського братства, потім у Києво-Могилянській колегії, згодом у колегії у Варшаві. Продовжував своє навчання в Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де вивчав артилерійську та інженерну справи, оволодів 7 мовами. У 1659-1663 роках Мазепа служив при дворі польського короля, виконував дипломатичні доручення, брав участь у королівських місіях до гетьманів І. Виговського, Ю. Хмельницького, П. Тетері. Його характерною рисою було вміння завоювати довіру людей.

У 1663 році, під час походу Яна Казимира на Україну, Мазепа залишає королівську службу і деякий час живе у своєму селі.

З 1669 року Мазепа перебуває на службі у гетьмана Правобережної України П. Дорошенка. Спочатку він сотник, згодом генеральний осавул і генеральний писар. У 1674 році П. Дорошенко посилає його з дипломатичною місією в Крим. Але загін перестріли запорожці І. Сірка, які взяли Мазепу в полон. Сірко наказав помилувати Мазепу. Мазепу передали гетьману Лівобережної України І. Самойловичу, у якого Мазепа теж зміг завоювати довіру в критичний для себе час, чимало розповівши про задум П. Дорошенка. У 1682 році І. Мазепа вже генеральний осавул у І. Самойловича.

У 1687 році московська армія на чолі з князем В. Голіциним та військо лівобережних козаків під проводом гетьмана І. Самойловича рушили в похід на Крим. Похід зазнав невдачі, в якій обвинуватили Самойловича, котрого було скинуто з гетьманства.

25.06.1687 року у таборі на р. Коломак відбулися вибори нового гетьмана. Дві тисячі козаків підтримали кандидатуру Мазепи і він став гетьманом Лівобережної України. З Москвою були підписані нові Коломацькі статті, згідно з якими, крім Києва, московські залоги могли знаходитися також у Чернігові, Переяславі, Ніжині, Острі; було встановлено 30-тисячний козацький реєстр. Гетьман не міг змінювати генеральної старшини без згоди Москви і встановлювати безпосередні зв’язки з іншими державами. Отже, Москва все більше обмежувала владу гетьмана.

У 1689 році І. Мазепа разом з В. Голіциним бере участь у новому Кримському поході, який був вдалим: вдалося взяти Перекоп. Мазепу з почестями приймають в Москві, де в цей час відбувається зміна влади: на місце Софії став Петро I. Мазепа своїм розумом і дипломатичним хистом завоював у нього великий авторитет, який йому вдавалося підтримувати майже 20 років. Гетьман зосередив у своїх руках велику владу і велике багатство. Мазепа вславився як великий меценат. Він відбудував монастир Лаври, побудував собор у Переяславі і багато церков, споруджених у пишному стилі, який називають козацьким бароко. У 1701 році Києво-Могилянську колегію перетворено на академію, а кількість студентів збільшено до двох тисяч.

У 1695-1696 роках Петро I організовує Азовські походи. Мазепа з українським військом у 1695 році успішно діє проти татар, у 1696 році козацькі війська допомагають Петру I взяти Азов. Мазепу нагороджують найвищим орденм, запровадженим царем, - Андрія Первозванного.

У 1700 році Московське царство в союзі з Річчю Посполитою і Данією починає війну проти Швеції, яка дістала назву Північної війни. Україна була вимушена взяти участь у цій війні. Козаки воювали зі шведами поза межами України і зазнавали великих втрат. Страшним тягарем було будівництво фортець, царевої столиці – Петербурга, утримання московського війська, збір податків, сума яких у зв’язку з війною значно зросла. Посилення централізації Московської держави, якої домагався Петро I, суперечило існуванню автономії України. Цар задумав віддати Україну під владу свого намісника.

У 1704 році бойові дії почалися безпосередньо на Україні, козацькі полки діяли досить успішно – і Мазепі вдалося на деякий час зайняти Правобережну Україну. Після поразки Польщі основні сили шведів зосереджуються проти Москви. У вересні 1708 року шведські війська вступають на територію України. На їх бік з 5-тисячним військом переходить І. Мазепа. Він обіцяє шведському королю Карлу XII зимові квартири, продовольство і фураж, військову допомогу. Шведський король зобов’язується обороняти Україну, зберігати права старшини і козаків.

І Мазепа пішов на цей крок, щоб зробити Україну незалежною від Москви. Він розумів, що впливати на українські справи зі сторони Швеції набагато важче, ніж з Москви. Мазепа добре знав про тенденцію московської політики щодо обмеження прав України і розумів, що ця тенденція зрештою призведе до повної інкорпорації України до складу Росії.

Коли Петро I дізнався про перехід Мазепи до шведів, він наказав вчинити масові репресії на Україні. Столиця гетьмана Батурин була зруйнована, 15 тисяч його жителів вбито. Такої ж участі зазнали Лебедин, Ромни та багато інших населених пунктів.

Основна частина українського народу була дезорієнтованою і зустріла шведів як окупантів. Запорожці на чолі зі своїм кошовим отаманом підтримали Мазепу. За це царські війська зруйнували Січ.

У Полтавській битві шведські війська зазнали поразки. Це стало катастрофою для Мазепи і його планів щодо незалежності України. Мазепа і Карл XII рятуються втечею до Бендер. Петро I пропонує турецькому візиру 300 тисяч талерів за голову Мазепи, але останнього бере під захист султан. Приголомшений поразкою та крахом своїх надій, Іван Мазепа помирає 22.09.1709 року у Бендерах (за іншими даними – 22 серпня). Його перше поховання відбулося поблизу с. Варениці під Бендерами. Згодом його прах перенесли до міста Галаца у головну церкву Святогорського монастиря. У перші роки незалежності України була спроба віднайти прах І. Мазепи і перенести його на Україну, але це поки ще не вдалося.

Ім’я Мазепи стало символом українського національного руху в дореволюційні часи і в добу національно-демократичної революції.

Література


1. Біда К. Союз гетьмана Івана Мазепи з Карлом XII. – Вінніпег, 1959. – 87 с.

2. Дудко Ф. Великий Гетьман. – Авгсбург, 1948. – 216 с.

3. Іван Мазепа і Москва. – К.: Рада, 1994. – 174 с.

4. Іваницький С. Переяславський договір з 1654 року. – Детройт, 1954. – 134 с.

5. Купранець О. Виклятий гетьман Мазепа. – Торонто, 1958. – 28 с.

6. Лепкий Б. Мазепа. – Нью-Йорк, 1955. – 346 с.

7. Літопис Самовидця. – К.: Наука. Думка, 1971. – 205 с.

8. Луців В. Гетьман Іван Мазепа. – Торонто, 1954. – 125 с.

9. Млиновецький Р. Гетьман Мазепа в світі фактів і в дзеркалі “історій”. – 1959. – 145с.

10. Млиновецький Р. Гетьман Мазепа в світі фактів і в дзеркалі “історій”. – Торонто, 1976. – 359 с.

11. Пелих Д. Великий гетьман Іван Мазепа. – Едмонтон, 1959. – 16 с.

12. Січинський В. Іван Мазепа – людина і меценат. – Філадельфія, 1951. – 53 с.

13. Слава не поляже. Козаччина. – Торонто, 1951. – 126 с.

* * *

1. Борщак І., Мартель Р. Іван Мазепа. Шаблі кар’єри. // Історичні постаті України. – О., 1993. – с. 196-306.

2. Гетьман Іван Мазепа і Москва (постановка питання) // Оглоблин О. Студії з історії України. – 1995. – с. 131-161.

3. Гетьман України – Іван Мазепа // Альманах “Нового шляху”. – 1959. – с. 53-56.

4. Горбач О. Універсал гетьмана Івана Мазепи з 10.XII.1700 р. // Укр. історик. – 1987. - № 1-4. – с. 67-69.

5. Жила В. Гетьман Іван Мазепа під турецькою опікою: історія й оцінка // Альманах “Новий шлях”. – 1994. – с. 96-111.

6. Зоренко Ю. Остання пісня Мазепи. (Балада) // Альманах УНС. – 1993 – с. 151-153.

7. Луців В. Гетьман Мазепа і його співпрацівники (Будівничі мазепинської держави) // Визв. Шлях. – 1963. - № 6. – с. 623-636.

8. Луцький Ю. Шевченкові зустрічі з Мазепою // Сучасність. – 1986. - № 12. – с. 41-49.

9. Мацьків Т. Гетьман Мазепа в працях М. Грушевського. I Вступ // Укр. історик. - 1984. - № 1-4. – с. 111-122.

10. Мацьків Т. Гетьман Мазепа в оцінці М. Костомарова // Укр. історик. – 1986. - № 3-4. – с. 5-14.

11. Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа, 1639-1709 // Альманах УНС. – 1989. – с. 82-87.

12. Мацьків Т. Гравюра Мазепи з 1706 р. // Укр. історик. – 1966. - № 1-2. – с. 69-71.

13. Мацьків Т. Князь Іван Мазепа – гетьман України (1639-1709) // Укр. історик. – 1979. - № 1-4. – с. 55-68.

14. Мацьків Т. Листування Івана Мазепи з Адамом Синявським // Укр. історик. – 1981. - № 1-4. – с. 192-199.

15. Небелюк М. Мазепа в оцінці Вольтера. // Укр.. історик. – 1987. - № 1-4. – с. 72-82.

16. Неврлий М. Невідомий портрет і грамота Мазепи // Самостійна Україна. – 1998. - № 3. – с. 16-19.

17. Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа і Москва. // Укр. історик. – 1989. - № 4. – с. 5-16.

18. Росоха С. Славний гетьман Іван Мазепа // Календар “Слово”. – 1972. – с. 32.

19. Теліга О. Вступне слово на Академію в честь Івана Мазепи // Самостійна Україна. – 1992. - № 1. – с. 6-11.





Нажми чтобы узнать.

Похожие:

Мазепа Іван Степанович iconГетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа) Іван МазепаІз часу встановлення над Козацькою Україною зверхності Москви останняпрагнула ввести пряме управління

Мазепа Іван Степанович iconМазепа Іван Степанович – славний гетьман України
Мазепинці поблизу Білої Церкви в сім’ї українського шляхтича. Освіту здобув у Київському колегіумі та у Варшавській Єзуїтській школі....
Мазепа Іван Степанович iconМазепа Іван Степанович – славний гетьман України
Мазепинці поблизу Білої Церкви в сім’ї українського шляхтича. Освіту здобув у Київському колегіумі та у Варшавській Єзуїтській школі....
Мазепа Іван Степанович icon«Іван Мазепа та його епоха»
Його предки у XVI ст. Оселилися на Білоцерківщині. Його батько Степан-Адам Мазепа, був політичним діячем у партії Виговського та...
Мазепа Іван Степанович iconЗаклецького Олександра «Іван Мазепа та його епоха»
Його предки у XVI ст. Оселилися на Білоцерківщині. Його батько Степан-Адам Мазепа, був політичним діячем у партії Виговського та...
Мазепа Іван Степанович iconЗаклецького Олександра «Іван Мазепа та його епоха»
Його предки у XVI ст. Оселилися на Білоцерківщині. Його батько Степан-Адам Мазепа, був політичним діячем у партії Виговського та...
Мазепа Іван Степанович iconЗаклецького Олександра «Іван Мазепа та його епоха»
Його предки у XVI ст. Оселилися на Білоцерківщині. Його батько Степан-Адам Мазепа, був політичним діячем у партії Виговського та...
Мазепа Іван Степанович iconЗаклецького Олександра «Іван Мазепа та його епоха»
Його предки у XVI ст. Оселилися на Білоцерківщині. Його батько Степан-Адам Мазепа, був політичним діячем у партії Виговського та...
Мазепа Іван Степанович iconЗаклецького Олександра «Іван Мазепа та його епоха»
Його предки у XVI ст. Оселилися на Білоцерківщині. Його батько Степан-Адам Мазепа, був політичним діячем у партії Виговського та...
Мазепа Іван Степанович iconГетьманство в Україні
Михайло Ханенко, правобережний гетьман (1669—1674); Іван Самойлович (1672—1687); Іван Мазепа (1687— 1709); Іван Скоропадський (1708—1722);...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы