Економіст і письменник Олександр Плевако icon

Економіст і письменник Олександр Плевако



НазваниеЕкономіст і письменник Олександр Плевако
Дата конвертации09.12.2012
Размер44.89 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>

Економіст і письменник Олександр Плевако


Плевако Олександр Антонович народився 1899 року в селищі Дворічній (тепер Куп’янського району Харківської області) в родині міщан. Ця родина дала Україні відомого українського літературознавця Миколу Плевака і відомого в еміграції діяча Петра Плевака (четвертий з братів – Семен нічим не виділявся).

Мати померла, коли Олександрові був рік і три місяці. Батько, збіднілий, без постійного заробітку, пригнічений смертю дружини, не міг утримувати чотирьох синів, дати їм освіту. Діти опинилися в родичів. Олександр виховувався у двоюрідної тітки Ганни Павлівни Оранської. Змалку в хлопчикові прокинувся інтерес до природи, тварин. Названа мати читала малому Сашкові уривки з книжок відомого німецького зоолога, мандрівника і просвітника Альфреда Брема, чия книжка «Життя тварин» слугувала для багатьох поколінь кращим популярним керівництвом з зоології. У дитинстві майбутній письменник провів два літа в 1911 та 1912 роках у Біловезькій пущі. Довелося йому жити і серед мисливців на Слобожанщині, в Криму. «Пізніше мешкав у сибірських селах та на Уралі, – згадував письменник. – Звісно довелося почути чимало мисливських оповідань про всякі пригоди.»

Тітка віддала Олеся навчатися до Другої харківської гімназії, яку скінчив і старший брат. Як і Микола, Олександр Плевако жив у пансіоні при гімназії, користувався гарною бібліотекою. Під час національної революції перейшов вчитися до нововідкритої української гімназії імені Бориса Грінченка в Харкові, директором якої певний час був його брат Микола. У цей час жив у родині брата. Серед викладачів гімназії ім. Грінченка зустрічаємо чимало відомих імен – Христі Алчевської, мовознавця Олексія Синявського, Олександра Соколовського, М. Сулими, М. Іогансона та інших.

Закінчивши гімназію, Олесь Плевако переїхав до Києва, де вступив до комерційного інституту (з 1920 р. – інститут народного господарства). Здобув фах економіста, працював у Цукротресті. Ще будучи студентом, прийшов працювати до Академії наук. Як науковець під керівництвом академіка К.Г. Воблого досліджував історію цукроварень на Україні в XIX ст. Щоб оцінити тодішнє значення цукрової промисловості, звернімося до «Нарису географії УСРР» В. Кістяковського виданого 1925 року:

«Особливо велике значіння для України мають цукроварні... До війни (першої світової – М. Ч.) Україна виробляла три чверті всього цукру колишньої Росії... Раніш багато цукру вивозилося й до інших держав... На другому місці в українській промисловості стояли заводи, що здобували й переробляли залізо.»

Наслідком наукових пошуків Ол. Плевака стала його стаття «З матеріалів до історії цукрової промисловості на Україні (дані обліку цукроварень р. 1848–49)», яка увійшла до ювілейного збірника на пошану академіка Дмитра Багалія (1927) і була видана окремою відбиткою (1928).
З інших його наукових публікацій 20-х років Наталя Полонська-Василенко називає такі – «До матеріалів з історії цукробурякової промисловості на Україні («Україна», 1925, Ч. 5), «Короткий огляд новітньої літератури з економіки цукрової промисловості України» («3аписки соціально-економічного відділу», 1926, Т.II–III) тощо. Олександр Плевако планував написати історію цукрової промисловості на Україні, та його планам не судилося здійснитися.

Працюючи впродовж шести-семи років у ВУАН секретарем третього, найбільшого відділу – соціально-економічного, він спілкувався з академіками Костянтином Воблим, Михайлом Птухою, особливо теплі спогади зберіг про Агатангела Кримського. У канцелярії академіка А. Кримського О. Плевако обслуговував соціально-економічний відділ академії, вів протоколи засідань. До політичних партій не належав, хоч вважав себе соціал-демократом. «Одержували ми мізерну платню – 50 карбованців, пайки не було, – згадував Ол. Плевако, – і все одно влада дивилася на Академію оскоса, ставилася з підозрою.»

Наталя Полонська-Василенко пише, що його заслали 1938 року (Записки НТШ, Т. 173, Париж-Чікаго, 1962. С. 67). Це правильно, але потреба уточнити, що перед цим О. Плевака було вперше заарештовано 1928 року звинувачено у контрреволюції і вислано з України. Всього він провід 26 років у тюрмах, таборах та на засланні – в Сибіру, поблизу Сахаліну у с. Караул на Єнісеї (Красноярський край). Після відсидок були короткі періоди життя на волі – в Таганрозі, Бердянську – і знов арешти... Звільнений із заслання 1954 року, він був реабілітований через чотири роки, про що свідчить ось цей документ:


«Воєнная коллегия верховного Суда Союза ССР. 22 августа 1958 г.


Справка

Дело по обвинению Плевако Александра Антоновича, до ареста 29 июня 1938 года преподавателя курсов Союзоргучета в городе Таганроге, пересмотрено пленумом Верховного Суда СССР б августа 1958 года. Приговор воєнного Трибунала Киевского особого военного округа от 5 апреля 1939 года, определение военной коллегии Верховного Суда СССР от 17 октября 1939 года и постановление от 6 мая 1950 г. в отношении Плевако А. А. отменены и дело за отсутствием состава преступления прекращено. Плевако А. А. по данному делу реабилитирован.

^ Председательствующий судебного состава Военной коллегии Верховного суда СССР генерал-майор юстиции А. Костромин.»


Звільнившись із заслання, Олександр Антонович працювати за фахом уже не міг. За порадою Остапа Вишні став писати книжки оповідань з життя тварин. А було це так: «Десь, здається, 1948-го року до Бердянська, де я тоді мешкав, – згадував письменник, – приїхали Остап Вишня та Микола Нагнибіда. Після їхнього виступу я набрався сміливості, підійшов до Павла Михайловича і попросив послухати мої оповідання.»

У листі, датованому червнем 1949 року, Остап Вишня писав Ол. Плеваку: «Моя порада – обов'язково зібрати всі Ваші оповідання й робити книжку, і пробивати. З мого боку матимете підтримку.» (Плевако О. «Конфузи» і підтримка // Про Остапа Вишню. Спогади.– К.: Радян. письменник, 1989.– С. 255).

Черговий арешт надовго відклав вихід книжки. Вже після реабілітації Ол. Плевако видав у київських видавництвах низку книжок – «Цікаві вчинки тварин» (1964), «Крихітка» (1969), «Вірний» (1978). Членом Спілки письменників не був. З середини 50-х років жив і працював у Дніпродзержинську. Я працював у редакції міської газети з 1980–1983 роках і зараз пам’ятаю його худеньку, невисоку постать, коли він приносив нашим редакційним машиністкам на передрук свої оповідання. Нерідко можна було бачити його і на міському літоб’єднанні.

Як зазначається в журналі «Слово і час» (№ 12, 1990), влітку 1962 р. Олександр Антонович звернувся з питання реабілітації брата Миколи до М.Т. Рильського. Максим Тадейович, який завжди високо цінував літературознавчу діяльність М.А. Плевака, негайно порушив клопотання, і 25 липня 1962 р. Київський обласний суд повністю реабілітував Миколу Антоновича. В уже підписаний до друку одинадцятий том УРЕ (І963) була включена невеличка довідка про вченого.

У Дніпродзержинську, де тривалий час жив і працював Олександр Плевако, я зустрівся і провів з ним тривалу розмову, записану на касету 4 грудня 1988 року. А невдовзі письменника не стало – він помер у лютому 1990 року на 91 році життя. Похований у Дніпродзержинську. Коротку посмертну нотатку про нього вміщено в згадуваному номері журналу «Слово і час» (1990.– № 12.– С. 47) при статті з нагоди 100-річчя з дня народження його брата Миколи Антоновича Плевака.


Микола Чабан, письменник-краєзнавець, заслужений журналіст України.




Похожие:

Економіст і письменник Олександр Плевако iconГлушко Олександр – письменник історик і лірик
Вислів “історичний роман” на загальновживаному рівні сприймається нами як художня розповідь про минувшину на засадах малознайомих...
Економіст і письменник Олександр Плевако iconОлександр Довженко
Це наш i письменник, i кiнорежисер, i художник, i державна людина. Усе йому було пiд силу, на все його вистачало. За що б не взявся...
Економіст і письменник Олександр Плевако iconОлександр Довженко. "Україна в огні"
Це наш I письменник, I кiнорежисер, I художник, I державна людина. Усе йому було пiд силу, на все його вистачало. За що б не взявся...
Економіст і письменник Олександр Плевако iconОлександр II
Олександр ІІ дав амністію членам Кирило-Мефодіївського Братства, які перебували на засланні. Видатні члени його — П. Куліш, М. Костомаров,...
Економіст і письменник Олександр Плевако iconОлександр II
Олександр ІІ дав амністію членам Кирило-Мефодіївського Братства, які перебували на засланні. Видатні члени його — П. Куліш, М. Костомаров,...
Економіст і письменник Олександр Плевако iconОлександр II (1855-1881)
Олександр ІІ дав амністію членам Кирило-Мефодіївського Братства, які перебували на засланні. Видатні члени його — П. Куліш, М. Костомаров,...
Економіст і письменник Олександр Плевако iconОлександр Билінов
Билінов (Бейлінов) Олександр Йосипович народився у м. Катеринославі в сім'ї службовця 29 грудня 1909 року. Після закінчення семирічки...
Економіст і письменник Олександр Плевако iconПотебня Олександр Опанасович
Народився Олександр Опанасович Потебня 10 вересня 1835 року в селі Гаврилівка Роменського повіту Полтавської губернії (тепер с. Гришине...
Економіст і письменник Олександр Плевако iconОлександр Петрович Чекмарьов
П. Г. Рубіним і А. П. Виноградовим він перейшов на другий курс заводського відділення Катеринославського гірничого інституту. Ще...
Економіст і письменник Олександр Плевако iconОлександр ІІ
Олександр II (1855-1881), молодий, ліберальних поглядів вихованець поета В. Жуковського, бачив усі вади режиму Миколи І. Року 1856...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы