Табунщик, Наталя Уроки літератури рідного краю (5 клас) // Українська мова і література в школі, 2010 С. 47-50 icon

Табунщик, Наталя Уроки літератури рідного краю (5 клас) // Українська мова і література в школі, 2010 С. 47-50



НазваниеТабунщик, Наталя Уроки літератури рідного краю (5 клас) // Українська мова і література в школі, 2010 С. 47-50
Дата конвертации08.12.2012
Размер144.3 Kb.
ТипУрок
источник



Табунщик, Наталя Уроки літератури рідного краю (5 клас) // Українська мова і література в школі, 2010. -4. - С. 47-50

Література рідного краю

УРОКИ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ

(5 клас)



УДК 82:908 (072.2)

Урок 1

«Бережіть ясні зорі, тихі води_» (Любов Коваленко «Чарівник Веселкового Краю»)

Мета: ознайомити учнів із життєвим шляхом пись­менниці; опрацювати текст казки «Чарівник Веселко­вого Краю»; повторити відомості про народну та літе­ратурну казку; розвивати навички усного і писемного мовлення, виразного читання, творчу уяву дітей; удо­сконалювати вміння учнів працювати в групах, ана­лізувати текст; виховувати любов до рідного краю, бе­режливе ставлення до довкілля; розвивати інтерес до вивчення літературної спадщини Дніпропетровщини.

Обладнання: тексти казки, портрет письменниці, карта Дніпропетровщини, малюнки до твору, панно з природничого матеріалу, виконане учнями, відеосю-жет «Краса природи — забруднення середовища». Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Активізація навчальної діяльності учнів.

^ 1. Вступне слово вчителя.

Наш сьогоднішній урок — незвичайний. До нас завітали гості, з якими ми здійснимо мандрівку в ціка­вий і захоплюючий світ літератури. Зараз я надаю слово нашій першій гості — Землі.

2. Слово Землі.

Я багата, плодюча і квітуча: річки й озера, ліси й степи, гори й долини. А золоті моря пшениці, а солов'ї­ні співи, а квіткове буяння!

Я — ваша домівка, про яку слід піклуватися. Але, на жаль, люди стали забувати про це, вважаючи себе цілковитими господарями природи. Звикли тільки брати дарунки від землі, не даючи нічого взамін.

Звідси забруднені річки й озера, отруєне повітря, спаплюжені ґрунти. Звідси звалища сміття скрізь, де живе людина. Погляньте, що ви зі мною зробили.

(Указує на телевізор, демонструється відеосюжет.)

Хіба так робить справжній господар? Невже потрібно знищити все живе, що люди нарешті схамену­лися?

3. ^ Коментар відеосюжету.

Учитель: Діти, а ви як думаєте, про що ми будемо говоритимемо на цьому уроці?

Саме про це казка Любові Коваленко «Чарівник

© Наталя ТАБУНЩИК, 2010

^ Наталя ТАБУНЩИК,

учитель української мови і літератури,

Криворізька гімназія № 127,

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Веселкового Краю». (Учні записують у зошитах число, тему уроку.)

Сьогодні на уроці працюватимуть три групи — біографічна, літературознавча і мистецька. Крім зав­дань, які кожна група отримала заздалегідь, потрібно буде виконати інші (творчі) тут, під час уроку.

Біографи складатимуть вірші про природу, береж­ливе ставлення до неї. Літературознавці писатимуть лист до річечки Славуні (мініатюра). Митці створюва­тимуть ілюстрацію за темою уроку.

Отже, хто ж така Любов Коваленко? Про це нам розкажуть біографи.

^ 4. Повідомлення учнів про письменницю.

Любов Михайлівна Коваленко — наша землячка. Народилася 14 липня 1923 року в селищі Чаплине Ва­сильківського району Дніпропетровської області.

Розташоване селище серед мальовничої природи неподалік від річки Вовча. Тихо несе свої води вона, її береги щедро вкриті рослинністю. Гарно, спокійно по­чуваєш себе тут, на березі річки. Мабуть, не один-раз приходила сюди і Любов Михайлівна.

Тут пройшли її дитячі роки. Були вони нелегкими для неї, але на все життя залишили в її душі любов до своєї землі і людей, серед яких письменниця зростала.

Коли розпочалася Друга світова війна, письмен­ниці не було й 18 років. Любов Михайлівна змушена була евакуюватися (виїхати з батьківщини), їй дове­лося працювати в далекому татарському селі. У 1944 році повернулася на зруйновану Дніпропетровщину.

У 1950 році письменниця закінчила Дніпропет­ровський університет, потім вчителювала, працювала редактором видавництва «Промінь» (нині — «Січ»).

Писати почала пізно. Взяла собі літературний псевдонім Сєдая. Любов Михайлівна — автор книжок «Коли співає жайвір», «Ярославна», «Пригоди Цвіри-ка», «Пригоди книжки», «Наречена», «Радість моя», «Вікно у вечірньому небі».

(Назви творів подано на дошці, учні записують їх у зошити.)

5. Теорія літератури.

Учитель: Оскільки ми будемо працювати з текс­том казки, давайте пригадаємо:

  • Що таке казка?

  • Які бувають казки? (Фантастичні, побутові, про
    тварин.)

  • Які дві групи казок розрізняють? (Народні і
    літературні.)

  • А яка казка Л. Коваленко? (Літературна.)

47

Література ргдиого краю

НІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів.

1. Слово вчителя.

Казку Л. Коваленко ми прочитали на минулому уроці. А сьогодні ми попрацюємо з текстом, спробуємо розібратися у складному питанні: людина і природа — хто найголовніший і найважливіший?

2. Робота з текстом казки.

•— Назвіть головних героїв казки. (Славуня, Катру­ся, Романко, Чарівник Веселкового Краю.)

  • Якою була річечка з давніх-давен? Зачитайте
    уривки.

  • Що свідчило про те, що річечка чиста? (Рак,
    рибки, пуголовки, лілея.)

  • Прочитайте, що сталося із Славунею. Хто винен
    у цьому?

  • Коротко перекажіть, про що попросила річка
    дітей. ,

Робота в групах: знайти і зачитати описи (біогра­фи — опис Веселкового Краю, літературознавці — опис палацу Чарівника, митці — опис Чарівника).

— Які художні засоби використала письменниця,
описуючи Веселковий Край, палац і Чарівника? (Епі­
тети, метафори, порівняння.) Навести приклади.

— Для чого вони використані? (Надають образ­
ності, поетичності описам.)

Інсценізація.

Учитель: Діти, а у нас, як у казці, дива відбува­ються. На наш урок завітав казковий гість. Хто ви?

Чарівник: Я — Чарівник Веселкового Краю. А лю­ди називають мене ще Великим Дощем. А ось тут мої менші братики-дощики. Багато їх у мене: веселий, лі­нивий, грибний, сонячний, прозорий.

А є ще справжні бешкетники і забіяки — градини. Іноді вдається втекти їм, і тоді горе яблукам і вишням, городині всякій.

(Виходять закуті в ланцюги градини.)

Учитель: А то ж хто? Діти, ви знаєте?

Чарівник: Отруйний дощ. Люди звуть його кислот­ним. (Кислотний дощ виповзає, махає руками; Чарів­ник замахується на нього; той повертається на своє місце.)

Учитель: І звідки береться такий дощ?

Чарівник: Нап'ється звичайний дощик отрути із димаря заводу — і вже немає теплого літнього або вес­няного дощика.

Учитель: А він таким і залишиться?

Чарівник: Ні, я знову зроблю отруйний дощ чис­тим, прозорим. А димарі свою злу справу не кидають. Отак і боремося. Якби ще й люди допомагали, разом би все подолали. Не дали знищити природу. Час мені вже з вами прощатися. Чекає на допомогу річечка Славу­ня. Бувайте.

Учитель: Бувайте.

  • Чому ми вважаємо кислотні дощі отруйними?

  • Розкажіть, як допоміг Чарівник річці.




  • Виразно прочитайте, якою стала річка після
    цього.

  • Як ви думаєте, чому Катруся й Романко допо­
    могли річці? Чи кожен на їх місці зробив би так? (Ні, не
    кожен; а тільки той, кому не байдужа доля своєї землі,
    хто береже дари природи.)

  • Визначте тему, основну думку казки. (Тема: по­
    рятунок річки; основна думка: треба берегти дари при­
    роди, піклуватися про землю, бо вона дає нам життя.)

  • На початку уроку ми з вами поставили перед со-

48

бою запитання: хто важливіший — людина чи приро­да? Чи можемо ми дати відповідь?

3. Звіти творчих груп.

А зараз заслухаємо звіти наших груп про виконан­ня завдань.

IV. Підсумок уроку. Оцінювання.

  • Чого навчає нас твір Л. Коваленко?

  • Від кого залежить збереження навколишнього
    середовища? Який внесок ми можемо зробити в цю
    справу? (Не смітити, не нищити рослини тощо.)

Ми переконалися, що від людини, від нас самих за­лежить, на якій землі ми житимемо, яким повітрям ми дихатимемо, яку воду питимемо. Що по собі залишимо своїм нащадкам — квітучий край чи мертву пустелю. Отже, бережімо ясні зорі, тихі води, бо вони дають нам життя.

Зверніть увагу на панно, виконане із природничого матеріалу. Воно дуже влучно демонструє наш вибір: пу­стеля чи сад. Те, над чим варто задуматися вже зараз.

V. Домашнє завдання: написати творчу роботу на
одну із тем — «Я і природа», «Бережімо нашу землю»,
«Світ навколо нас». Скласти кросворд, ребуси до казки
(за бажанням).

^ Урок 2

Світ природи навколо нас (казки Ірини Прокопенко)

Мета: ознайомити учнів із життєвим шляхом пись­менниці, проаналізувати тексти казок І. Прокопенко «Про що шепотіли берізки», «Три кольори медунки», «Як берізка листя роздарувала»; розвивати навички усного мовлення, творчу уяву дітей; удосконалювати вміння учнів працювати в групах; виховувати любов до рідного краю, бережливе ставлення до природи.

Обладнання: тексти казок, малюнки до казок, аудіозапис голосів птахів, комах, ілюстрації із зобра­женням птахів, рослин; відеозапис «Осінь, осінній ліс», композиції з природничого матеріалу (листя берези, дуба, клена, гілочок ялинки); плакат з термінами. Хід уроку

^ I. Організаційний момент.

II. Активізація навчальної діяльності учнів.

1. Вступне слово вчителя.

Щоб побачити незвичайне в звичайному, треба ма­ти хист. А для цього потрібно любити свою землю, ми­луватися її чарівними краєвидами, захоплюватися ба­гатством рослинного і тваринного світу. А ще вміти поділитися своїми спостереженнями з іншими. Бо Природа тільки тому відкриває свої таємниці, хто пра­гне їх розкрити, осягнути розумом, серцем, а не тільки використати, шкодячи всьому живому. І тоді загово­рять звірі й птахи, дерева й кущі, проспіває свою пісню вітер, заквітчає небо веселка. А людина пере­кладе їх зрозумілою нам мовою. Саме так народжу­ються казки про природу.

Однією з тих, хто наділений даром розуміти мову братів наших менших, є Ірина Миколаївна Прокопен­ко. Письменниця погодилася завітати до нас і відпо­вісти на кілька запитань нашого кореспондента.

2. Інтерв'ю з письменницею* (письменниця —
старшокласниця; кореспондент — учень 5 класу).

* Оскільки матеріалів про письменницю обмаль, то­му інтерв'ю містить елементи домислу.

Кореспондент. Ірина Миколаївна Прокопенко — письменниця, автор численних творів для дітей.

Скажіть, Ірино Миколаївно, чому в більшості ва­ших книжок головними героями виступають звірі, птахи, рослини, явища природи? Чи не випадково це?

І. Прокопенко. Так, це не випадковість. Адже наро­дилася я в родині лісника, зростала в оточенні чарів­ної природи, яка змалечку стала мені зрозумілою. Від батька успадкувала любов до всього живого, навчила­ся цінувати і берегти дари природи.

Кореспондент. А як трапилося так, що народи­лись ви в Росії, на Рязанщині, дитячі роки провели у Володимирській області, а живете в Україні, на Дніп­ропетровщині?

/. Прокопенко. Ви знаєте, мені довелося за своє життя побувати в різних куточках світу. Разом із чо­ловіком (а він був військовим) жила на Чукотці, Ку-рильських островах, Камчатці. Пізніше — ум. Севас­тополі. Довелося побувати і в Грузії. Але подорож не може тривати все життя. У 1960 році наша родина пе­реїхала в Україну й оселилася в Дніпропетровську.

Кореспондент. Кожна людина з дитинства мріє кимось стати, обрати собі цікаву професію. А ви, Ірино Миколаївно, з дитинства мріяли, мабуть, стати пись­менницею?

/. Прокопенко. Про це я навіть і не думала. Після школи, як і всі молоді люди, мріяла про героїчну, не­звичайну та цікаву професію. Тому й відвідувала кур­си полярних працівників у Москві. Як виявилося, це стало мені у великій пригоді, бо довелося жити на Півночі, Далекому Сході.

Кореспондент. Це ваша єдина професія?

/. Прокопенко. Звичайно ж, ні. Я також працювала у школі, дитячій бібліотеці. Керувала Дніпропетровсь­ким Клубом письменників, стала членом Спілки пись­менників України.

Кореспондент. А як ви стали письменницею?

І. Прокопенко. Працюючи з дітьми, спілкуючись з ними, я захоплювалася їх цікавістю, готовністю слу­хати годинами історії про пригоди. А оскільки, подоро­жуючи, дізнавалася і бачила багато незвичайного, вирішила поділитися своїми спостереженнями. Так розпочалася моя літературна діяльність.

Кореспондент. Більшість ваших творів — казки. Чому саме вони?

/. Прокопенко. Бо казки не тільки розповідають про щось, а й навчають. І адресовані вони насамперед дітям, бо знайомлять їх із життям, вчать розрізняти добро і зло, пізнавати і творити.

Кореспондент. Ми дякуємо вам за цікаву бесіду, сподіваємося на нову зустріч з вами і вашими творами.

І. Прокопенко. Дякую вам за гостинність.

Учитель: Ірина Миколаївна Прокопенко — автор численних збірок. Перша збірка казок «Хто розбудив ліс» вийшла друком в 1970 р. Пізніше з'явилися інші книжки: «Про що шепотіли берізки» (1973), «Сонце, сонечко та соняшник» (1977), «Фарби старого худож­ника» (1982), «Як жолудь дубом став» (1987) тощо. (На­зви творів записані на дошці.)

3. Повідомлення завдань, теми уроку.

Учитель: На сьогоднішньому уроці ми разом із ге­роями казок І. Прокопенко здійснимо подорож у світ природи. Спробуємо побачити його мешканців очима письменниці і дати відповідь на запитання: «Який він, той світ, що оточує нас?»

—•—• Література рідного краю

Ми перегорнемо тільки декілька сторінок Книги природи, читаючи їх, спробуємо зрозуміти закони природи, якими керується все живе: мудрість, пра­цьовитість, корисність.

Отже, на нас чекає цікава, захоплююча подорож.

Учні записують тему уроку в зошити, учитель — на дошці.

^ III. Мотивація пізнавальної діяльності учнів.

Учні класу об'єднані у 4 групи: орнітологи, ентомо­логи, ботаніки, літературознавці. Кожна з груп готує певне завдання.

Орнітологи — ілюстрації із зображенням птахів (сорока, дятел, дрімлюга, рибалочка, кулик, горлиця, іволга, грак, ремез); малюнки, на яких зображено гніз­да цих птахів.

Ентомологи — ілюстрації із зображенням джмеля, бджоли, інших комах.

Ботаніки — ілюстрації (малюнки) із зображенням берези, клена, медунки, пролісків, гусячої цибулі, ане­мони...; поробки із природничого матеріалу.

Літератори — загадки про героїв казок І. Проко­пенко.

Учні зроблять висновки про те, яку користь прино­сять птахи, комахи, ліси (рослини) людині.

Казки учні прочитали раніше.

1. Подорож у світ природи. Перша сторінка — УЗЛІССЯ (казка «Про що шепотіли берізки»).

(Звучить запис голосів птахів, звуків лісу.)

Робота з текстом казки:

  • Хто є героями казки? (Птахи.)

  • Яких птахів згадує письменниця? (Сорока, дя­
    тел, дрімлюга, рибалочка, кулик, горлиця, іволга та ін.)

Учні прикріплюють зображення цих птахів на дошці.

Учитель: Виявляється, їх багато! А ми часом і не помічаємо птахів, які живуть поруч з нами.

— Що викликало переполох у пташиному царстві?
(Гніздо незвичайної форми.)

— Як птахи довідалися, кому воно належить?
(Зіставляючи з власними гніздами.)

— А які гнізда у цих пташок? Зачитайте описи.
Зображення гнізд пташок учні прикріплюють на

дошці.

Учитель: Деякі з гнізд — справжні витвори мис­тецтва, чи не так?

  • Хто ж господар цього незвичайного гнізда? (Ре­
    мез.)

  • Як птахи характеризували господаря гнізда до
    того, як побачили його? Зачитати. («Мастак» — май­
    стер, умілець; «заморська птаха».)

  • Чого ми можемо навчитися у птахів? (Працьови­
    тості, умінню доглядати своє житло.)

Учитель: Залишилося позаду Узлісся. На нас че­кає друга сторінка - СВІТЛА ГАЛЯВИНА (казка «Три кольори Медунки»).

Звучить запис гудіння бджіл, джмелів.

Аналіз казки:

  • Хто живе на Світлій Галявині? (Волохатий
    Джміль, Стара Бджола, Молода Бджола.)

  • Які рослини мешкають на казковій галявині?
    (Медунка, проліски, гусяча цибуля, анемони.)

Учні демонструють ілюстрації із зображенням рос­лин.

— Чому Джміль і Бджола вирішили змагатися?
(Засперечалися, хто більше збере нектару з квітів.)

49

Література рідного краю «•—••

— До яких хитрощів вдався Джміль? Відповідь
підтвердіть текстом.

— Хто змагався замість старої Бджоли? Чому?

— Чому Молода Бджола повернулася двічі без
нектару? Хто їй допоміг?

— Чим закінчилися змагання?

— Завдяки чому перемогла Бджола? (Завдяки
працьовитості, рухливості.)

— Яку особливість має медунка?

Учитель: А ми залишаємо гостинну Світлу Галя­вину, адже на нас чекає ліс.

^ Третя сторінка — ЛІС (казка «Як берізка листя роздаровувала»).

Демонструється відеозапис «Осінь. Осінній ліс».

Учитель: Не можна без захоплення спостерігати золотий листопад. Це чудове видовище! Листя то по­вільно кружляє, то, підхоплене вітром, раптово злітає вгору, щоб наступної миті продовжити свій повільний танок. Нарешті з тихим шерхотом вкриває землю зо­лотим килимом. І тоді здається, що ти потрапив у па­лац самої Володарки-Осені.

— Чим обдарувала Осінь Берізку? (Золотим вбран­
ням.)

— Як поставилися лісові мешканці до вбрання
Берізки? Зачитати.

— Чому Берізка так охоче дарувала всім свої ша­
ти?

  • Як змінилися мешканці завдяки подарункам
    Берізки? Зачитати уривки, продемонструвати малюн­
    ки.

  • Хто заспокоїв Берізку? (Вітер.) Як саме? (При­
    спав ласкавими словами.)

  • Яке явище природи зображене в казці? (Прихід
    осені, листопад.)

2. Звіти представників груп.

Учитель: Ось і закінчилась наша подорож сто­рінками Книги природи. Ми перегорнули тільки деякі з них, але зазирнули в чарівний, захоплюючий і такий вразливий світ. Його мешканці потрібні нам, людям, бо є часточкою природи. Проте і люди не повинні забува­ти, що самі вони теж залежать від природи.

У світі природи нічого випадкового не буває: усе

взаємопов язано, усе керується певними законами. Потрібні всі: і птахи, і комахи, і тварини, і рослини.

Чим же корисні для нас мешканці лісів, степів? На­даємо слово представникам груп.

  • Яка наука вивчає птахів? Яку користь прино­
    сять птахи?

  • Чим корисні комахи? Яка наука займається їх
    вивченням?

  • Яке значення для людини мають ліси?

  • Як людина повинна ставитися до природи? Чо­
    му?

Літератори пропонують відгадати загадки, які вони склали.

Ботаніка — (від грец. трава, рослина) наука про рослини, один із основних розділів біології.

Ентомологія — (від грец. комахи) розділ зоології, який вивчає комах.

Орнітологія — (від грец. птах) розділ зоології, що вивчає птахів.

Зоологія — (від грец. тварина, істота) наука про тварин, один із основних розділів біології.

Біологія — (від грец. життя) сукупність наук про живу природу.

IV. Підсумок уроку. Оцінювання.
Незакінчене речення.

  1. Казки Ірини Прокопенко мене навчили...

  2. Із творів письменниці я дізнався (дізналася) про ...

  3. Щоб змалювати природу, письменниця викорис­
    тала художній засіб...




  1. Збереження навколишнього середовища зале­
    жить від...

  2. Ми можемо допомогти природі....

Учитель: Природа — наша домівка, яку ми повин­ні берегти. Вона вчить нас бути мудрими, працьовити­ми, розумно використовувати її дари і сподівається на відповідне до неї ставлення.

Казки Ірини Миколаївни Прокопенко не тільки розповідають про лісових мешканців, а й подають нам відомості про природу.

V. Домашнє завдання: скласти казку про природу.

(Далі буде.)






50






Похожие:

Табунщик, Наталя Уроки літератури рідного краю (5 клас) // Українська мова і література в школі, 2010 С. 47-50 iconАнотація досвіду роботи учительки української мови І літератури зош №9 м. Коломиї Білейчук Дарії Мирославівни
Тема: "Література рідного краю в концепції мовної освіти в Україні та виховання громадянськості І національної самосвідомості"
Табунщик, Наталя Уроки літератури рідного краю (5 клас) // Українська мова і література в школі, 2010 С. 47-50 iconСтратегії читання «київського тексту» в урбаністичній прозі валер'яна підмогильного// Українська мова та література. – 2010. №22. – С. 11-13. – (Шкільний світ)

Табунщик, Наталя Уроки літератури рідного краю (5 клас) // Українська мова і література в школі, 2010 С. 47-50 iconУкраїнська мова наш скарб
Роз­ширювати знання про красу І багатство ук­раїнської мови. Ознайомити дітей з ук­раїнськими обрядами І звичаями. Пробудити почуття...
Табунщик, Наталя Уроки літератури рідного краю (5 клас) // Українська мова і література в школі, 2010 С. 47-50 iconТема: у світі легенд І казок Галини Петрівни Христан, письменниці із Саджавки
Розвивати інтерес до культури та літератури рідного краю; розвивати логічне мислення, мовлення, словниковий запас
Табунщик, Наталя Уроки літератури рідного краю (5 клас) // Українська мова і література в школі, 2010 С. 47-50 iconУкраїнська література ХХ ст.”
Українська література ХХ століття пройшла різні етапи І періоди: революційний, воєнний, післявоєнний, пострадянський. Кожний етап...
Табунщик, Наталя Уроки літератури рідного краю (5 клас) // Українська мова і література в школі, 2010 С. 47-50 icon"Українська мова державна мова України. Сучасний статус української літературної мови" Мова належить до так званих вторинних си­стем. Вона існує не сама по собі, а в людському суспільстві, похідним від якого вона є
Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови”
Табунщик, Наталя Уроки літератури рідного краю (5 клас) // Українська мова і література в школі, 2010 С. 47-50 iconРеферат на тему: Підручник з літератури в східній діаспорі
Там, за межами рідного краю, українські громади та окремі діячі української культури прагнули вести просвітницьку роботу серед співвітчизників,...
Табунщик, Наталя Уроки літератури рідного краю (5 клас) // Українська мова і література в школі, 2010 С. 47-50 iconТема. Література рідного краю
Мета. Ознайомити учнів у літературною довідкою про письменницю Марію Омелянівну Домбровську та її поетичну творчість. Розвивати в...
Табунщик, Наталя Уроки літератури рідного краю (5 клас) // Українська мова і література в школі, 2010 С. 47-50 iconІсторія української літератури
Доля української літератури – доля України. Важко знайти у світовій історії аналогію, щоб жива мова, мова великого народу систематично...
Табунщик, Наталя Уроки літератури рідного краю (5 клас) // Українська мова і література в школі, 2010 С. 47-50 iconДніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека Відділ краєзнавчої літератури та бібліографії Серія «дослідники рідного краю»
Літописець міста на трьох пагорбах Михайло Шатров (1908–1985). (До 100-річчя від дня народження): Біобібліограф покажчик / Упорядн.:...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2014
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы