Історична спадщина петра варгатюка. Кабінет історії icon

Історична спадщина петра варгатюка. Кабінет історії



НазваниеІсторична спадщина петра варгатюка. Кабінет історії
Дата конвертации07.12.2012
Размер158.5 Kb.
ТипДокументы
скачать >>>


ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА ПЕТРА ВАРГАТЮКА

.Кабінет історії

ЖШ&с-: • -


Валентина ШАЙКАМ,

зав. кафедрою історії України,

доктор історичних наук,

АртурДРОБОТ,

магістрант історичного факультету Криворізького державного педагогічного університету


ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА ПЕТРА ВАРГАТЮКА -НЕВТОМНОГО НАУКОВЦЯ-ІСТОРИКА,

ПЕДАГОГА, КРАЄЗНАВЦЯ (до 90-рїччя з дня народження)

Шайкан В. Історична спадщина Петра Вагатюка - невтомного науковця-історика, педагога, крєзнавця: (До 90-річчя з дня народженя) // Історія в школі, 2009. -№ 11/12. - С. 34-37




Шайкан В. // Історія в школі, 2009. -№ 11/12. - С. 34-37


За роки свого існування Криворізький дер­жавний педагогічний університет підготу­вав плеяду висококваліфікованих фахівців, нау­ковців, видатних діячів освітньої сфери. В стінах навчального закладу набували знання майбутні заслужені вчителі України: Н.А. Євтушенко, Н.І. Олійник, Є.Я. Січкар, А.М. Шмалько. Випускникам інституту, а саме цей статус КДПУ носив до 1999 року, за професійні досягнення були присвоєні високі звання заслуженого працівника вищої школи І.А Добровольському та народної освіти О.О. Любару. Професори В.К. Буряк, А.В. Козлов, Л.В. Кондрашова, В.В. Корольський, П.І. Шевчен­ко мають державні урядові нагороди за внесок у розвиток педагогічної науки. Вагомий вклад у розбудову краєзнавчого напрямку на Дніпропет­ровщині та Криворіжжі зроблено доктором істо­ричних наук О.П. Артюшевським, кандидатом істо­ричних наук А.В. Дольчуком, А.А. Матросом.




34)


На сьогодні в університеті підготовкою педа­гогічних кадрів займаються 9 факультетів та 32 кафедри. Серед них зовсім молодим є історич­ний факультет. Ще 10 років по тому такого фа­культету не існувало взагалі. Але завдяки напо­легливим зусиллям викладачів історичний фа­культет було відкрито. Зараз він готує студентів за двома напрямками: історія і правознавство та історія і географія. За порівняно невеликий про­міжок часу на факультеті склались власні тра­диції, однак все це стало можливим за рахунок внеску попередників. Потужний фундамент у роз-

Валентина ШАЙКАН.АртурДРОБОТ.


^ ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА ПЕТРА ВАРГАТЮКА

- НЕВТОМНОГО НАУКОВЦЯ-ІСТОРИКА,

ПЕДАГОГА, КРАЄЗНАВЦЯ (ДО 90-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

виток історичної науки в Криворізькому педаго­гічному університеті був закладений невтомним дослідником, відомим педагогом, засновником краєзнавчої тематики на Криворіжжі Петром Логвиновичем Варгатюком. У Криворізькому державному педагогічному інституті він пропра­цював майже тридцять років (з 1946 до 1975 р.). 80-річчя з дня заснування Криворізького держав­ного педагогічного університету співпало з 90-річчям з дня народження П.Л. Варгатюка.

Петро Логвинович Варгатюк народився 24 листопада 1919 року в селі Берестівець Умансь­кого повіту Київської губернії (нині - Уманський район Черкаської області). З 1928 по 1935 рік навчався у місцевій семирічній школі, по закін­ченню якої Петро Логвинович разом із сім'єю переїхав на Криворіжжя. На новому місці влаш­тувався робітником-хронометражистом. Відробив­ши рік на руднику ім. Ф.Е. Дзержинського та за­кінчивши середню школу 27 у 1938 році, П.Л. Варгатюк вирішує пов'язати своє майбутнє з істо­ричною наукою. У цьому ж році Петро Логвино­вич стає першокурсником історичного факуль­тету Київського педагогічного університету. Од­нак Велика Вітчизняна війна внесла свої корек­тиви [1, С. 151].

Влітку-восени 1941 року радянсько-німецька лінія фронту стрімко відкочувалась на схід. З метою підтримки високого рівня виробництва для задоволення зростаючих потреб армії, радянсь­ким державно-партійним керівництвом було у

ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2009р. №11-12

короткі строки організовано широкомасштабну евакуацію промислових підприємств, матеріаль­них цінностей та людських ресурсів до Східного Сибіру та Середньої Азії. З урахуванням цього Петро Логвинович разом з однокурсниками був змушений продовжити навчання в Середньо-азійському державному університеті в Ташкенті. Навчаючись на історико-філологічному факуль­теті, паралельно працював лаборантом на воєнній кафедрі. Отримавши диплом, П.Л. Варгатюк од­разу розпочав працювати за спеціальністю. Де­який час займав посаду завідувача навчальної частини і викладача у Велико-Наримській се­редній школі в Казахстані. Але, як і більшість мо­лодих людей двадцятих років народження, Петро Логвинович у 1942 вступив до лав Червоної Армії. Маючи за плечима одну вищу освіту, П.Л. Варга­тюк був направлений до Харківського військово­го училища хімічного захисту, яке на той час зна­ходилось в Ташкенті. По закінченню навчання у липні 1944 року потрапив на фронт. Брав участь в боях на території Прибалтики, зокрема у насту­пальній операції на ризькому напрямку у складі 43-ї Тартуської Червонопрапорної дивізії 42-ї армії. По військовій службі просунувся від ко­мандира взводу до командира роти [1, С. 152]. По завершенню війни майже півроку займав по­саду начальника хімічної служби полку, який був передислокований до Приволзького воєнного округу.

Після демобілізації у лютому 1946 року роз­почав свою викладацьку діяльність у Криворізь­кому педагогічному інституті. Петро Логвинович пройшов усі сходинки фахового зростання: був асистентом, старшим викладачем (1950—1951 роки), доцентом, завідуючим кафедри марксиз-му-ленінізму (1951—1954 рр.; 1958—1975 рр.), а згодом заступником ректора з навчальної та на­укової роботи (1954—1958 рр.). На кафедрі про­водив методичну роботу, здійснював систематич­ний контроль за якістю лекцій та семінарських занять. Організовував студентські вечори питань та відповідей, зустрічі з ветеранами громадянсь­кої та Великої Вітчизняної війни. Паралельно зай­мався партійною та громадською роботою, адже з 1947 року він стає членом Комуністичної партії [4].

За роки наукової діяльності Петро Логвино­вич особисто та в співавторстві написав більше 400 наукових праць, ЗО з них - ґрунтовні моно­графічні дослідження: «В.І. Ленін і Катеринос­лавська більшовицька організація», «Партії вели­кої загін», «В. І. Ленін і більшовицькі організації України в Жовтневій революції», «В полум'ї трьох революцій». Головними напрямками творчих по­шуків Варгатюка слід назвати: історію КПРС та Комуністичної партії України; історію більшовиць-

^ НАУКОВО-МЄТОДИЧНИЙ ЖУРНАЛ



"в школі

ких організацій на Україні в дожовтневий період; історію Криворіжжя та Дніпропетровщини.

Детально вивчаючи діяльність більшовицьких організацій, науковець приділив значну увагу ре­гіональному аспекту. Проміжним підсумком кро-піткої праці в Дніпропетровському обласному архіві був успішний захист в лютому 1951 р. кан­дидатської дисертації за темою «Більшовицька організація Катеринослава в роки нового рево­люційного піднесення». Працюючи, з одного боку, над подальшим поглибленням обраної теми, а з іншого — над розширенням її територіальних меж, Петро Логвинович друкує свої теоретичні напра-цювання на сторінках «Українського історичного журналу», членом редколегії якого він був протя­гом десяти років. В цей період займається дос­лідженням робітничого руху в Україні в 1913— 1914 роках; вивчає розвиток більшовицьких орган­ізацій в Донбасі в дореволюційний час; аналізує систему способів розповсюдження творів В.І. Ле­ніна теренами Катеринославщини; висвітлює на­прямки роботи Катеринославського соціал-де-мократичного комітету.

Логічним завершенням невтомної праці нау­ковця стає блискучий захист докторської дисер­тації на тему «В.І. Ленін і діяльність більшовиць­ких організацій Донбасу, Придністров'я і Кривор­іжжя в дожовтневий період».

Одночасно із написанням докторської дисер­тації він просувається й в краєзнавчому напрям­ку. Для Варгатюка відкривається широке поле дослідницької діяльності з вивчення історії Кри­вого Рогу. Так, Петро Логвинович керував напи­санням криворізького розділу до фундаменталь­ної праці «Історія міст і сіл України. Дніпропет­ровська область». За його сприяння у 1969 році побачив світ перший путівник по Криворіжжю, який фактично презентував регіон широкому колу чи­тачів. На сторінках видання автор наводить цікаві факти з приводу встановлення дати заснування міста. В якості аргументу дослідник називає дату 1761 рік - відкриття Свято-Миколаївської церк­ви. Саме з ім'ям Петра Логвиновича Варгатюка пов'язують початок розробки краєзнавчої тема­тики в Кривому Розі [6].

Разом з цим науковець розпочинає плідну співпрацю з редакцією місцевої газети «Черво­ний гірник». Друкуючись у рубриці «Ріднокрай», історик відкрив громадськості, за влучним висло­вом самого автора, «Колумба залізного Кривба­су» - першого дослідника криворізьких родосхо-вищ О. М. Поля, оприлюднив записки академіка Василя Зуєва кінця XVIII століття, які вважаються першою згадкою у науковій літературі про по­клади залізних руд в районі злиття річок Інгу­лець і Саксагань, створив серію портретів людей, які розбудовували гірничу галузь міста [2, С. 3].








^ ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА ПЕТРА ВАРГАТЮКА

ВМ^И^дмдІ^^иишдн^^дииІННІ^ИННІИИИИИНІІІЯІМИІІІІИіЯШИ': ІНН'^ІІНИННННЬ

Серед наук гуманітарного циклу історія заз- Дніпропетровську. Виступав із доповідями, теза-

нає чималого впливу з боку політики та ідео- ми, обговорював виступи своїх опонентів, жваво

логії. На замовлення правлячої комуністичної дискутував, завжди будуючи логічний ланцюг ар-

верхівки історичне минуле нашої країни нео- гументів на захист власної точки зору,

дноразово переписували, фальсифікуючи істину, У другій половині 1970-х - у 1980-х роках Пет-

підмінюючи дійсні історичні факти на ті, що вигідні ро Логвинович займався розробкою тематики,

владі. Цим самим радянська історіографія пору- пов'язаною із персоналіями: друкує спогади про

шувала основні методологічні принципи історич- Федора Андрійовича Сергєєва, більш відомого у

ної науки: принципи об'єктивності, цілісності, не- партійних колах як Артем, біографічний нарис,

упередженості. Однак не всі науковці були го- присвячений голові Президії ЦВК Рад України

тові поступитися науковою істиною. До когорти Ю.Г. Медведєву, висвітлює державно-партійну

дослідників з великої літери, які були спроможні діяльність Григорія Івановича Петровського, який

йти всупереч ідеології заради досягнення єди- був членом Всеукраїнського Центрального Ви-

ної мети - здобуття об'єктивних знань про події конавчого Комітету протягом вісімнадцяти років

минувшини, відноситься і Петро Логвинович Вар- і на честь якого у 1926 році колишній Катери-

гатюк. На долю невтомного краєзнавця неодно- нослав отримав нову назву - Дніпропетровськ,

разово випадали серйозні випробування на фа- що залишається чинною і на сьогодні. Варгатюк

хову честь. не залишався осторонь і проблеми участі жінок

Перше з них пов'язане із святкуванням 200- у більшовицьких організаціях. У 1989 році поба-

річного ювілею Кривого Рогу. Маючи нестачу чила світ праця під назвою «Героїчне і трагічне в

коштів для відзначення дня народження міста, долі Є.Б. Бош», присвячена активній учасниці ре-

чиновники вирішили змінити дату відкриття Сак- волюційного руху в Росії, яка в подальшому очо-

саганського рудника з 1881 року на 1875 рік, лила Народний секретаріат УССР.

щоб одночасно отримати фінанси від Міністер- Поряд з цим, дослідник не зупиняється на до-

ства чорної металургії на двохсотріччя міста та сягнутому, а невпинно продовжує працювати над

на сторіччя першого рудника на Криворіжжі. Од- подальшою розробкою теми, якій він присвятив

нак такі дії потребували легітимізації, тобто по- все своє наукове життя. В співавторстві з І. П.

годження з фахівцем-істориком. Так Петра Лог- Кожукало друкує «Історію робітників Донбасу» в

виновича, як відомого краєзнавця, доктора істо- двох томах, разом із В.Г. Сарбеєм займається

ричних наук, члена Комуністичної партії залучи- історіографічними розвідками, вивчаючи історію

ли до процесу зміни датування. Однак Варгатюк України за матеріалами дожовтневої більшовиць-

уперто стояв на своєму: дати дозвіл на публіка- кої преси, у співпраці з Д.М. Щербаковим розк-

цію завідома неправдивих фактів він не міг, адже риває діяльність революційних соціал-демокра-

це йшло в розріз з його життєвими принципами, тичних організацій України по політичному вихо-

Такі дії історика викликали обурення серед пар- ванню пролетаріату та керівництву робітничим

тійного керівництва, йому вибачити це не могли, рухом протягом 1894-1904 років.

Петра Логвиновича звинувачували у відсутності Працюючи в Києві, Петро Логвинович не забу-

патріотизму, забороняли відстоювати власну точку ває й про Криворіжжя, де пройшли роки його

зору на сторінках фахових періодичних видань, становлення як історика-професіонала, виклада-

зокрема в «Українському історичному журналі», ча, педагога. У 1988 році він видає роботу при-

Навіть міська газета «Червоний гірник», з якою свячену історії Донецько-Криворізької республі-

пов'язані роки тісної співпраці, зачинила двері ки, на сторінках якої аналізує оцінку В.І. Леніна

перед дослідником. Лише часопис «Архіви Ук- визначеному державно-політичному утворенню,

раїни», поділяючи точку зору автора, погодився 3 настанням перебудовчих процесів в Ра-

опублікувати роботу Варгатюка. дянському Союзі науковці отримали можливість

Не бажаючи йти у псевдоісторичному руслі, працювати, позбавившись ідеологічного тягаря,

Петро Логвинович залишає Кривий Ріг. З травня численних заборон та догм. У 1990 році П.Л. Вар-

1975 року Варгатюк, переїхавши до Києва, роз- гатюк опублікував в «Українському історичному

починає новий етап своєї наукової кар'єри. Він журналі» статтю про особливості революційного

стає старшим науковим співробітником Інститу- процесу в Росії на початку XX ст., в якій зробив

ту історії партії при Центральному Комітеті Ко- спробу закласти засади об'єктивної оцінки то-

муністичної партії України. Цю посаду він буде гочасних подій. Адже в радянські історіографії

займати до 1991 року. замовчувалась діяльність регіональних організацій,

Петро Логвинович ніколи не поривав з науко- зокрема українських, у розгортанні революцій-

вими колами. Він брав активну участь у загаль- ного руху, а робилися акценти на великоросійсь-

носоюзних та республіканських наукових конфе- кий внесок,

36)

ренціях, які відбувались у Москві, Києві, Харкові, Того ж року вийшов друком збірник статей

ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ2О09р. №11-12

^ ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА ПЕТРА ВАРГАТЮКА І І»

Іи~'в школі'

«Маршрутами історії», в якому було розміщено краєзнавців розгорнулася запекла полеміка, щодо

колективну працю П.Л. Варгатюка та П.М. Шмор- встановлення чіткого датування визначеної події,

гуна «1898—1917: маловідомі сторінки історії». В жорсткій полеміці, що висвітлювалася на сто-

Автори підкреслювали, що історико-партійна на- рінках місцевої преси, П. Л. Варгатюк перекон-

ука має звільнятися від догматизму, застарілих ливо довів, що датою заснування Кривого Рогу

стереотипів, однобокого і тенденційного висвіт- слід вважати 8 травня 1775 року [З, СС. 121-

лювання окремих фактів, подій, діячів при замов- 122].

чуванні інших. На думку дослідників, всеросійсь- За роки наукової діяльності теоретичний до-

кий аспект пролетарських зв'язків в Україні на робок Петра Логвиновича було опубліковано на

початок 1990-х років все ще досліджувався од- сторінках «Українського історичного журналу», він

нобоко - лише як наслідок втілення в Україні був автором кількох статей в «Українській Ра-

загальних закономірностей революційного про- дянській Енциклопедії», «Радянській енциклопедії

цесу, позитивного впливу пролетарів-росіян на історії України»; був заступником редактора ен-

українських робітників, допомоги професійних циклопедичного довідника «Великий Жовтень і

революціонерів і рядових членів партії, що прибу- громадянська війна на Україні». Разом з цим

вали з великоросійських районів, у зміцненні здійснював велику роботу як науковий редактор,

місцевих організацій. Але ж революційні зв'язки Редагував десятки монографій, збірників науко-

Росії та України були взаємними. Чимало робіт- вих статей і документів.

ників-українців працювало на заводах Петербур- Свій величезний досвід історичної, пошукової,

га, Москви та інших промислових центрів Росії, дослідницької, краєзнавчої, педагогічної роботи

частина з них входила там до соціал-демокра- П.Л. Варгатюк передавав майбутнім поколінням

тичних організацій. Нерідко за вказівкою керів- науковців. Він сприяв творчому становленню й

них органів або уникаючи арештів, до цих орга- зростанню кількох десятків кандидатів і докторів

нізацій прибували партійні працівники з України, історичних наук.

Із здобуттям незалежності в історичній науці Все своє трудове життя Петро Логвинович брав

було подолано безліч стереотипів та штучно ство- активну участь у громадському житті. За сумлін-

рених міфів. Дослідники з неупередженої точки ну працю він був нагороджений орденами «Знак

зору отримали змогу, не порушуючи основних пошани», «Жовтневої революції», Великої Вітчиз-

методологічних принципів, підходити до розгляду няної війни 2-го ступеню, багатьма медалями. У

тих чи інших питань. Однак, визначені позитивні 1970 році йому було присвоєне звання заслуже-

процеси в науковому середовищі призвели до ного працівника вищої освіти України [1, С. 152].

переорієнтації певної частини науковців. Ті теми, 31 липня 2000 року перестало битися серце

над якими вони працювали в радянські часи, були відомого українського науковця, дослідника Кри-

відкинуті як безперспективні та перенасичені ворізької старовини, педагога, професора Петра

комуністичною ідеологією. Логвиновича Варгатюка. Скільки випробувань

Петро Логвинович Варгатюк пішов іншим шля- підготувала йому доля на життєвому шляху, од-

хом: він продовжував розкривати обрану ним тему, нак він завжди залишався чесним перед істо-

досліджуючи невивчені аспекти. Незалежно від рією і самим собою,
того, хто перебуває при владі: чи комуністи, чи

демократичні сили, науковець ніколи не відсту- ратюк Петро л£°™оВ1"7/ український історич-

Пав ВІД ОбраНИХ ЖИТТЄВИХ та професійних ОрІЄН- Ний журнал. - 2000 . - № 6. - СС. 151-152.

тирів. 2. Варгатюк П.Л. Колумб залізорудного Кривбасу //

У 90-і роки дослідник звертає увагу на склад- Червоний гірник. - 1992. - №139. - С.з.

....... 3. Варгатюк П.Л. Ще раз про виникнення Кривого Рогу

НИЙ Та СУПЄРЄЧЛИВИИ процес українізації. АВТОР (До 220-річчя міста) // Кур'єр Кривбасу. - 1997. - № 73-

звертається до діяльності народного комісара з 74 (березень). - СС. 121-137.

у\лл™.шзпаиКа.сот/ОМС_2006/ІзІогіа/17820.йос.піт.

Детально зупиняється на регіональних особли-

5. Енциклопедія Криворіжжя у 2-х т. Т. 1. / Упор. В.П.

ВОСТЯХ проблеми, ЩО ІСТОТНО РОЗШИРЮЄ уявлення Бухтіяров. - Кривий Ріг: Вид-во «Явва», 2005.
про стан українізації на МІСЦЯХ ПІСЛЯ її ОФІЦІЙНО- 6. Криворіжжя: Путівник / П.Л. Варгатюк. - Дніпропет-

ГО проголошення ровськ: Промінь, 1969. - 165 с.

,- 7. Особиста справа Петра Логвиновича Варгатюка

Чергове випробування на фахову честь знову (1946-І975 РР) //Архів кдпу.
пов'язане із Криворіжжям. З наближенням 220-
річного ювілею міста серед місцевих науковців,

НАУКОВО-М

питань освіти Миколи Олексійовича Скрипника. 4- Д°ЯР л-в- Видатний краєзнавець Криворіжжя //





Похожие:

Історична спадщина петра варгатюка. Кабінет історії iconІсторична спадщина Гуго Гроція
Час життя І діяльності видатного голландського вченого-юриста Гуго Гроція (1583-1645 рр.) співпав з епохою початку розладу феодалізму...
Історична спадщина петра варгатюка. Кабінет історії iconІсторична спадщина Гуго Гроція Політична ситуація в Європі на початку XVII ст
Час життя і діяльності видатного голландського вченого-юриста Гуго Гроція (1583-1645 рр.) співпав з епохою початку розладу феодалізму...
Історична спадщина петра варгатюка. Кабінет історії iconІсторична спадщина Гуго Гроція Політична ситуація в Європі на початку XVII ст
Час життя І діяльності видатного голландського вченого-юриста Гуго Гроція (1583-1645 рр.) співпав з епохою початку розладу феодалізму...
Історична спадщина петра варгатюка. Кабінет історії iconІсторична спадщина Гуго Гроція Політична ситуація в Європі на початку XVII ст
Час життя І діяльності видатного голландського вченого-юриста Гуго Гроція (1583-1645 рр.) співпав з епохою початку розладу феодалізму...
Історична спадщина петра варгатюка. Кабінет історії iconСлужба швидкої медичної допомоги, на відміну від дільничної, працює цілодобово
Узд, фізіоте­рапевтичний кабінет, кабінети лікарів: терапевта, стоматолога, соці-ально-правовий кабінет, денний стаціонар, господарча...
Історична спадщина петра варгатюка. Кабінет історії iconЗа романом Л. Костенко “Маруся Чурай”
У віршах поетеси привертає увагу історична тема, історична пам’ять. Талановита поетеса не зрушує коріння, розуміючи його значення...
Історична спадщина петра варгатюка. Кабінет історії iconЗапорозьке козацтво феномен світової історії
Трагічна доля життя останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського
Історична спадщина петра варгатюка. Кабінет історії iconЗапорозьке козацтво – феномен світової історії
Трагічна доля життя останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського
Історична спадщина петра варгатюка. Кабінет історії iconЗапорозьке козацтво – феномен світової історії. План
Трагічна доля життя останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського
Історична спадщина петра варгатюка. Кабінет історії iconУрок №27 Тема: Наследники Петра I
Способствовать формированию понятия «дворцовые перевороты». Дать характеристику личностям Екатерины I, Петра II. Доказать, что приход...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы