Практичний словник синонімів української мови icon

Практичний словник синонімів української мови



НазваниеПрактичний словник синонімів української мови
страница71/71
Дата конвертации19.11.2012
Размер12.81 Mb.
ТипДокументы
скачать >>>
1   ...   63   64   65   66   67   68   69   70   71
сил. ви­соко­якісний.

ЯКІСНО пр., добротно, на совість, кн.

із знаком якості і всі пох. від якісний.

ЯКІСТЬ, добротність, ступінь вартості /придатності/, (золота) проба; (пе­рекла­ду) рівень; мн. якості, (люд­ські) риси, при­кмети, характер; пор. характерис­тика.

ЯКНАЙБІЛЬШИЙ, якомога /якмога/ більший, щонайбільший.

ЯКНАЙКРАЩЕ пр., якомога /якмога/ краще, якнайліпше, якомога /якмога/ краще, ліпше.

ЯК-НЕБУДЬ пр., якимось чином, так

чи так; (погано, недбало) сяк-так, абияк, як-будь, як набіжить /тралиться, дове­де­ться/; якось, колись /н. як-небудь зайду/.

ЯК НЕ Є ід., що не кажи /кажіть/, сов. як не як, у фр. сміх сміхом; & що не є.

ЯКОМОГА і ЯКМОГА пр., скількимога, чимдуж, з усіх сил, щосили; (швид­ше) по змозі, у міру сил, ІД. якнай­швидше; (краще) ІД. якнайкраще.

ЯКОСЬ пр., якимось чином, не знати /невідомо/ як, яковось, сяк-так; (бовк­нув) випадково, мимохіть; (не міг) чомусь; (удень) одного разу, раз; ід. якось то, якось таки.

ЯК ОТ, так, скажімо, див. наприклад.

ЯКРАЗ пр., саме; (– одяг) в самий раз; Ч. (такий) достеменно, точно, достоту, око-в-око; IP. авжеж. атож! ід. якраз і, зовсім /н. пити якраз і не конечно/, всупереч сподіванням /н. ми якраз і спіймали/.

ЯКЩО сп., коли, як; У ФР. раз /н.

якщо так, то... = раз так, то.../.

ЯЛ, див. ШЛЮПКА; & ялик.

ЯЛИНА, ЗБ. ялинник, ялиновий

ліс; (дерево) & ялинка.

ЯЛОВИЙ, безплідний, не плодючий,

(– худобу – ще) молодий, ЖМ. без­діт­ний; (– землю) неродючий; П.(– пораду) безкорисний, пустий, не по­мічний, (за­хід) марний.

ЯЛОВИЧИНА, воловина, волове м’ясо.

ЯЛОЗИТИ, (поверхню) терти, витирати; (язиком) слинити; (мастім) заяложувати, засмальцьовувати, засалювати; (губи) натирати, змащувати; П. (що) морочитися з.

ЯМА, западина, заглибина, заглиблення; (на шляху) вибій, (з водою) баюра, ковбаня, калабаня, (на річці) бакай, (від бомби) вирва; (боргова) ІД. тюр­ма; П. смітник, вигрібна яма, дно; & ямка, ямище.

ЯНГОЛ, див. АНГЕЛ.

ЯНИЧАР, перевертень, відступник; лай. каратель, кат, душитель свободи; мн. яничари, ІСТ. турецьке військо з дітей бранців.

ЯНИЧАРСЬКИЙ, див. ЗРАДНИЦЬКИЙ.


ЯР, глибока западина, балка, г. звір, (глибокий) чорторий; П. прірва; по­ет. весна; & ярок, яруга.

ЯРИЙ, (хліб) яровий, яринний,

весня­ний; Р. молодий; поет.

яскравий; & ярній.

ЯРИНА, яровина, ^ Г. городина.

ЯРИСТИЙ, крутоярий; & яркуватий;

пор.
крутоберегий.

ЯРЛИК, (на товарі) наліпка, етикетка, (прив’язаний) бирка; П. /дискриміна­цій­на/ характеристика, незаслужене тавро; ІСТ. ханська грамота; & яр­личок.

ЯРМАРКУВАТИ, торгувати /на

ярмар­ку/, базарувати, базарювати.

ЯРМАРОК, /великий/ торг /базар/; ^ П. шарварок, метушня, циганський табір.

ЯРМІС і ЯРМИС з., спосіб; (для чого) привід зачіпка.

ЯРМО, П. тягар, (царське) гніт,

утиски, гноблення, кормига,

неволя; & яремце.

ЯРОВИЙ, див. ЯРИЙ.

ЯРОК, вибалок, виярок, видолинок,

пере­ярок, (більший) балка, байрак;

& ярочок.

ЯРУС, (будинку) поверх; (в театрі)

ряд ложа; мн. яруси, (книг) стоси, (гірських порід) геол. шари, пласти, (рельєфу) те­раси; пор. ряд.

ЯСА ур., сигнал, знак; (гарматна) са­лют; П. чутка, поголос, розголос, роз­голошення; поет. світло, сяйво; & ясочка, як зв. зіронька, ластівка, ла­сочка.

ЯСИР, див. БРАНЕЦЬ /бранці/; У ФР. іст. полон, неволя /н. забрали в ясир/.

ЯСКРАВИЙ, блискучий, сліпучий, іс­кристий, осяйний, поет. ярий, сонцеясний, сов. сяючий; (колір) разю­чий, соковитий, п. гарячий, палкий, пор. проме­нистий; (день) сонячний; П. (– мову) ба­гатий, образний, колоритний; (талант) феноменальний, видатний; (приклад) пе­реконливий; (спогад) чіткий, виразний; (образ) ефектний; (опис) мальовничий.

ЯСЛА, П. (дитячі) п. світличка; & ясельця, яслонька.

ЯСНИЙ, світлий; (день) безхмарний, сонячний, погожий, У ФР. білий; (– не­бо) чистий; (– ніч) видний; (– воду) прозорий, не каламутний; (звук) чіт­кий, виразний; П.(– думки) зрозумі­лий, (– діло) очевидний; (розум) логічний; (погляд) об’єк­тивний, розсуд­ливий; (– долю) щасливий, безтурбот­ний; (усміх) привітний, відвер­тий, ра­дісний, теплий; (– перла) поет. яс­кравий; у зв. ясновельможний; & яс­ненький, яснісінький, яснуватий.

ЯСНІТИ, світліти, світлішати, ставати /робитися/ світлішим; (– сонце) сві­тити­ся, яріти, блищати, сяяти, промені­ти;

(– небо) вияснюватися; (в дале­чі) видні­ти­ся.

ЯСНОВЕЛЬМОЖНІСТЬ, (Ваша) світ­лість, величність, кн. сіятельність, зап. сіятельство.

ЯСНОВИДЕЦЬ, провидець, провісник, пророк, віщун.

ЯСНОВИДЮЩИЙ, (хто) поет. винозо­рий, сов. прозірливий, прозорливий; пор. пророчий.

ЯСТРУБ, див. ШУЛІКА.

ЯСУВАТИ, див. З’ЯСОВУВАТИ, пояс­нювати, свідчити, викладати, ха­рактеризувати.

ЯТІР, верша, пастка на рибу; & яті­рець.

ЯТКА, (на базарі) буда, будка, зап.

рун­дук; (від сонця) повітка; & яточка.

ЯТРИТИ, (рану) троюдити, роз’ятрюва­ти, розтроюджувати, розвереджувати, травмувати, подразнювати; (душу) розворушувати, перевертати г. іритувати; пор. дратувати

ЯТРИТИСЯ, (– рану) гноїтися, не

гоїти­ся; П. (– сонце) палати, горіти, яріти, ятріти; (– іскру) жевріти, тліти;

(– болючий спогад) пекти.

ЯХТА, див. СУДНО.

ЯЧАТИ, (– лебедів) квилити;

(– лю­дей) кричати, гомоніти.

ЯЩІРКА, (що міняє забарвлення) хаме­леон. (безнога) жовтопуз; пор. пла­зун.

ЯЩУР, (тварина) саламандра; (вірус­ний)

заразна хвороба худоби й людини.


* ** *



ДЖЕРЕЛА ЛЕКСИКИ, ВИКОРИСТАНІ У СЛОВНИКУ

Андрусишин К. Українсько-англійський словник. Торонто, 1982.

Білецький-Носенко П. Словник української мови. К., 1966.

Грінченко Б. Словар української мови, Т. 1–4. К., 1996–1997.

Желеховський Є. Малорусько-німецький словар, Т. 1–3. Львів, 1884–1886.

Російсько-український словник, Т. 1–3. К., 1980–1981.

Rodale J. L . The Synonym Finder. Emmaus, 1978.

Словник української мови, Т. 1–11. К., 1970–1980.

Записи живої лексики України й діаспори.

Лексика з періодичних видань діаспори 1980–1992.




1   ...   63   64   65   66   67   68   69   70   71




Похожие:

Практичний словник синонімів української мови iconВивчення української мови
Нові мотиви опанування державної мови (вихід на рівень міжнародного спілкування, дипломатичних відносин та ін.) вимагають оновлення...
Практичний словник синонімів української мови iconВивчення української мови
Нові мотиви опанування державної мови (вихід на рівень міжнародного спілкування, дипломатичних відносин та ін.) вимагають оновлення...
Практичний словник синонімів української мови iconВивчення української мови в початкових класах План
Нові мотиви опанування державної мови (вихід на рівень міжнародного спілкування, дипломатичних відносин та ін.) вимагають оновлення...
Практичний словник синонімів української мови iconГенеза української національної мови зародження української мови та писемності
Про це свідчить І наявність архаїчної лексики, І деякі фонетичні та морфологічні риси, які зберегла наша мова протягом віків. Давність...
Практичний словник синонімів української мови iconПрофесійна спрямованість викладання української ділової мови
Проблема функціонування української мови у сфері медичної діяльності включає три аспекти: професійно-прикладний, національно-культурницький...
Практичний словник синонімів української мови iconПрофесійна спрямованість викладання української ділової мови
Проблема функціонування української мови у сфері медичної діяльності включає три аспекти: професійно-прикладний, національно-культурницький...
Практичний словник синонімів української мови iconТвiр на лiнгвiстичну тему. З iсторiї розвитку української мови
Становлення I розвиток української мови це вiдображення iсторичного буття українського народу, органiчна, найсуттєвiша частка цього...
Практичний словник синонімів української мови iconТвiр на лiнгвiстичну тему. З iсторiї розвитку української мови
Становлення I розвиток української мови це вiдображення iсторичного буття українського народу, органiчна, найсуттєвiша частка цього...
Практичний словник синонімів української мови iconЗародження української мови та писемності
Про це свідчить І наявність архаїчної лексики, І деякі фонетичні та морфологічні риси, які зберегла наша мова протягом віків. Давність...
Практичний словник синонімів української мови iconСтарослов'янська мова та її вплив на становлення української мови
Про це свідчить І наявність архаїчної лексики, І деякі фонетичні та морфологічні риси, які зберегла наша мова протягом віків. Давність...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы