Практичний словник синонімів української мови icon

Практичний словник синонімів української мови



НазваниеПрактичний словник синонімів української мови
страница3/71
Дата конвертации19.11.2012
Размер12.81 Mb.
ТипДокументы
скачать >>>
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   71
обр. як струна,
(гімнастично вправний) ок як в’юн.
АТМОСФЕРА, повітря; (найвіддаленіша
від землі)
стратосфера, У ФР небе-
са, небесна сфера, (взаємин) умови,
обставини, сов. обстановка, (ворожа)
довкілля.
А ТО /Б/ сп., /бо/ інакше, /бо/ в про-
тивному разі, /бо/ коли ні, /бо/ якби
ні, бо досі, а досі /н. сплю добре, а
то не міг/
АТО і АТОЖ ч, справді, так, авжеж.
ATOM, ^ ЖМ часточка, частинка, частка,
йота, дрібка, крихтиночка.
АТРАКЦІОН, (цирковий) трюк, видо-
вище, ефектний номер, (для дітей)
розвага.
АТРАКЦІЯ г., принада, привабливість,
притягання, потяг, обр. магніт.

АТРАМЕНТ, чорнило.


АТРИБУТ, (матерії) властивість, озна-
ка, (поезії) аксесуар; ^ ГРАМ. означення.
АТРОФУВАТИСЯ, (– орган)
зникати,
відмирати, (– чуття – ще) прив’ядати,
зав’ядати, зав’янути.
АФЕКТ, збудження, хвилювання прис-
трасть, У ФР раж, розпал, сил . істерика.
АФЕКТАЦІЯ, неприродне /штучне/
збудження, сил екзальтація.
АФЕРА і АФЕРИСТ, див. авантура
і авантурник, авантюра.
АФІША, оголошення, рекляма, реклама, плакат; & афішка, пор. листівка.
АФІШУВАТИ, оголошувати, рекламувати, виставляти /напоказ/, привертати увагу до, (товар) вихваляти, пор. анон­сувати.
АФОРИЗМ, крилатий вираз /вислів,
думка/, (народний) прислів’я, приказка, приповідка.
АФРОНТ, образа, зневага, ганьба,
знеславлення, знечещення.
АХ! ох! ой! йой! ой-йой! ай!
АЧ! бач! бачте! дивись! дивіться!
АЧЕЙ і АЧЕНЬ пр., ануж, може, мож-
ливо, мабуть, здається.
АЯЙ! аяй-яй! соромся! сором! який
сором! і не сором /соромно/?!
АЯКЖЕ пр., авжеж, д. ая; IP. овва!
сов. як би не так!


Б
БАБА, (мати батьків) бабуся, бабуня,
бабця, бабка, бабунця, бабусенька, бабу-
сечка, зн. бабера, бабище, бабисько,
ЗН. жінка, (із сл. моя) дружина, П.
ворожка, шептуха, баба-сповитуха,
(кам’яна) бовван; ТЕХ. довбня.
БАБІЙ, баболюб, залицяльник, зальот-
ник, донжуан, льовеляс, сов. ловелас;

джиґун.

БАБКУВАТИЙ, старкуватий; (– облич-
чя)
зморшкуватий.
БАБРАТИ, див. бруднити.

БАБРАТИСЯ, порпатися, длубатися,

боблятися, баблятися; бруднитися
БАВИТИ, забавляти, розважати,

тішити; барити.
БАВИТИСЯ гратися, забавлятися, розва-
жатися, тішитися; ^ Р. баритися.

БАГАТИЙ, заможний, маєтний, грошо-
витий, забезпечений, зап. імущий;
(двір) жм. хазяйський; (урожай) рясний,

буйний, щедрий; (одяг) розкішний,

пишний, шикарний; (науковий матеріал)

цінний, коштовний, якісний; (вибір)
широкий, великий, різноманітний; &
багатенький, багатющий, пребагатий.
БАГАТИР і БАГАТІЙ, багач, з. дука, ду-
кар, дукач, обр. золотий /грошовий/
мішок, жм. капіталіст.
БАГАТІТИ, багатішати, багатшати, збага-
чуватися, розживатися, обр. вбиватися
в пір’я, спинатися на ноги, нег. набива-
ти кишені.
БАГАТО пр., чимало, нетрохи, д. много,
обр. купа, сила, безліч, море, тибель,
хмара, тьма, повна торба, /ціла/ ар-
мада, без ліку, без числа, непочатий
край, до біса, до гибелі, сила-силенна,
тьма-тьменна, хоч залийся, хоч лопа-
тою вигрібай, ід. такого /н. такого ка-
лік!/; (людей) повно, маса, ев. базар,
фам. достобіса; У ФР. значно, далеко,
куди, набагато, незрівнянно /н. багато
менше/; & багатенько, багацько, пре-
багато.
БАГАТОЗНАЧНИЙ, значущий, значли-
вий; (жест) промовистий, вимовний,
красномовний.
БАГАТСТВО, /великий/ достаток; (доб-
ро)
майно, маєтність, скарб, капітал, по-
ет.
зблото-срібло; (казкове) золоті го-
ри, золоте дно.
БАГАТТЯ, вогнище, ватра, вогонь,
полум’я, д. кострище; & багаттячко.
БАГАЧ і БАГВА, див. відповідно БАГА-
ТИР і БАГНО.
БАГНЕТ, сов. штик.
БАГНИСТИЙ, грузький, тряський, плав-
кий, болотистий, тванистий, трясовин-
ний, мочаруватий; & багняний, багнявий.
БАГНО, багва, болото, (іржаве) рудка;
(трясовина) драговина, драгва, (баг-
ниста місцевість)
багновище, багнови-
ця, мочар, мочарі; (грязюка) багнюка,

тванюка, твань; ЗН. калюжа, баюра;
& багнище, багнисько.
БАГНУТИ, див. БАЖАТИ.
БАГРЯНИЙ, густочервоний, кривавочер-
воний, пурпуровий, жм. буряковий; &
багрянистий.
БАГАЖ, (туриста) речі; (транспор-
тний)
вантаж; (науковий) П. знання,
ерудиція.
БАДИЛЛЯ, гичка, гич, ботвина, ботвин-
ня, билля, стебелля; & бадиллячко.
БАДЬОРИЙ, жвавий, енергійний, мо-
лодецький; (спів) веселий, безжурний;
(дух) сонцелюбний; (не сонний) нед-
ремний, недріманний.
БАДЬОРИСТИЙ, бадьорущий, який ба-
дьорить.
БАДЬОРИТИСЯ, храбруватися, набира-
тися духу, обр. кокошитися; пор. горо-
їжитися.
БАЖАНИЙ, побажаний, жаданий, пожа-
даний.
БАЖАННЯ, охота, хотіння, жадання,
прагнення, (невідкличне) кортячка, ок.
воля /н. остання воля/; (любовне)
жага, потяг, пристрасть, хіть; (добра)
побажання.
БАЖАТИ, хотіти, жадати, прагнути, баг-
нути; (добра) зичити, д. жичити; П.
мріяти.
БАЖАТИСЯ, хотітися, кортіти.
БАЗА, основа, ґрунт, підвалина, опертя;
(товарів) гуртівня, склеп, сов. склад
БАЗАР, ринок, торг, (щорічний) ярмарок;
(старих речей) тандита, товчок.
БАЗАРНИЙ, ринковий; (товар) ПОБ.
неякісний; (вираз) вуличний, бруталь-
ний, вульгарний, нелітературний, не-
культурний.
БАЗІКА нег., базікало, дурноляп, клепа-
ло, патякало, талалай, баляндрасник,
цокотун, торохтій, пустомолот, пустоме-
ля, пустодзвін, балакун, (з пихою)
фанфарон.
БАЗІКАННЯ, верзякання, патякання,
сил. пустомолотство; пор. балаканина.
БАЗІКАТИ, див. ПАТЯКАТИ.
БАЗУВАТИСЯ, ґрунтуватися, опиратися.

БАНЬКИ вул., більма, балухи, вирла, слі-
паки, сліпи; пор. ОЧІ.
БАР, /невеликий/ ресторан, кафе, пив-
на, забігайлівка, пор. шинок.
БАРАБОЛЯ, картопля, бульба, д. магде-
бурка.
БАРБАР і ВАРВАР, дикун, бузувір, гун,
вандал, канібал, нелюд ^ П. неук
БАРБОС, пес, собака; П. цербер, служа-
ка, вислужник, вислугач.
БАРВА, колір, масть, забарвлення,
(органічна)
пігмент; Р. фарба; (сло-
ва) П.
колорит, кольорит, відтінок,

нюанс; ТЕХ. барвник.
БАРВИСТИЙ, строкатий, кольоровий,
різнобарвний, пишнобарвний, г. красий;
(світ) кольористий, квітчастий, р. бар-
вний; (спектр) веселковий, пишний;
(– мову) багатий, яскравий, колорит-
ний; (опис) мальовничий.
БАРД, поет, співець, укр. ур. кобзар;
(монархізму) прославитель, трубадур.
БАР’ЄР, перепона, перешкода; (на ви-
довищах)
огорожа, парканець, плотик,
загорода, загорожа, поруччя.
БАРИЛО, бочівка, бочечка, (під на-
біл) д.
бербениця; & барилка, барильце.
БАРИТИ, гаяти, затримувати, зволікати,
жм. воловодити, р. бавити.
БАРИТИСЯ, гаятися, зволікати, затриму-
ватися, жм. воловодитися, длятися, заба-
рятися, р. бавитися; (– весну) спізнюватися.
БАРКАС, див. ЧОВЕН, (портовий) суденце.

БАРЛІГ, (ведмежий) лігво, лігвище, тирло,

баруля, г. ґавра; (людський) кубло.
БАС, басоля, віолончеля, сов. віолончель.
БАСЕЙН, водоймище, водойма, резервуар.
БАСКИЙ, (кінь) швидкий, прудкий,
жвавий, бистрий, шпаркий, гарячий,
ід. як змій.
БАСТІОН, форт, фортеця, укріплення;
(науки) цитадель, сов. оплот.
БАТАЛІЯ, бій, битва, боїще; ев. свар-
ка, суперечка, бійка

БАТІГ, пуга, гарапникґ(плетений)

канчук, малахай, нагай, бич; (стебло)
гудина, огудина.
БАТЬКИ, батько-мати, отець-мати,
р. отець-ненька; П. пращури, прядки,
прадіди.
БАТЬКІВЩИНА, 1. вітчизна, рідний
край, край батьків /дідів/, ір. отечес-
тво; (якогось руху) коляска, 2. (спад-
щина)
дідизна, сов. вотчина.
БАТЬКО, отець, у р. панотець, жм. тато,
татусь, татуньо, татко, д. неньо; (пись-
менства)
засновник, основоположник,
фундатор; (повстанців) отаман, провідник.
БАХКАТИ, див. СТРІЛЯТИ.
БАХУР вул., розпусник, залицяльник,
зальотник, полюбовник, ловелас,
сов. ловелас; (нешлюбне дитя) бай-
стрюк; Г. дитина, хлопець.
БАЦИЛА, бактерія, мікроб, збудник хво-
роби, сов. бацила, (туберкульозна) паличка

/Коха/; (руїнництва) П. зараза, пошесть.
БАЧ! АЧ! дивись! диви! бачиш! ось!
БАЧЕННЯ, зір; (світу) сприймання, ро-
зуміння; ЖМ. побачення, зустріч, спіткання.
БАЧИТИ, видіти, у р. зріти; (щось) спос-
терігати, (з нст. що) усвідомлювати, ро-
зуміти; (що у кому) добачати, убачати;

(часто) зустрічати.
БАЧИТИСЯ, зустрічатися, здибатися;
(у сні) поставати, виринати, ввижатися.
БАЧНИЙ г., обачний, обережний, береж-
кий, сил. сторожкий.
БАЧНІСТЬ! увага! будьмо уважні! пома-
лу! остерігайсь! бережіться! обережно!
БАШТА, вежа, (табірна) вишка, (по-

жежна) каланча, (для дзвонів) дзвіниця,
(біля мечеті) мінарет, (вартова) іст.
маяк; (як житло) іст. терем.
БАЮРА, див. КАЛЮЖА; (копана) яма;
(на дорозі) вибій.
БГАНКА, зморшка, складка.
БГАТИ, жмакати, стискати, м’яти;
скриню)
упихати, утискати, вкладати;
(коровай) місити.

БАЙДАК, великий човен, невелике

судно; пор. чайка, човен.
БАЙДИКУВАТИ, байдувати, ледарюва-
ти, дармувати, гультяювати, байдики

/байди, баглаї/ бити, ловити ґав, лежня

/сім неділь на тиждень/ справляти,

тинятися без діла, фам. ханьки м’яти.
БАЙДУЖЕ пр., (працювати) знехотя,
холодком, апатично, р. байдужно,
байдужки, байдужливо; (ставитися)
недбало, безпристрасно; (кому) все
одно, однаково, обр. хоч би що, і за ву-
хом не свербить, ок. кисло /кому/ в
борщ & байдужісінько.
БАЙДУЖИЙ, безпристрасний, апатич-
ний, незацікавлений; (до всього) нечулий,

нечутливий, незворушний, індиферентний,

холодний, напівсонний; & байдужливий,
байдужний.
БАЙДУЖІСТЬ, див. АПАТІЯ.
БАЙКА, казка, побрехенька, брехенька;
(що й купи не держиться) вигадка,
фантазія, небувальщина, небилиця;
пор. алегорія.
БАКТЕРІЯ, див. БАЦИЛА.
ВАКХАНАЛІЯ, сов. вакханалія; пиятика,

бенкетування, сил. оргія, розгул.
БАЛАКАНИНА, говорения, (розмова)
балачка, бесіда, гутірка, НЕГ. базі-
кання, баляси
, просторікування,
багатослів’я, обр. балу-балу; & бала-
кання, жм. балаки, балаканка.
БАЛАКАТИ, розмовляти, бесідувати,

гуторити, гомоніти; говорити, казати.
БАЛАКУН, балака, говорун, лепетун,
(пишномовний) кн. красномовець, нег.
базіка.
БАЛАКУЧИЙ, говіркий, балакливий, ле-
петливий, гомінливий, кн. велемовний,
(– жінку) щебетливий, нег. язикатий,
слизькоязикий.
БАЛАМУТ і БАЛАМУТА, (підбурювач)
бунтівник, г. підбехтувач, р. каламутник;

Р. бешкетник; (звідник) зальотник,

звабник, спокусник, (риба) скумбрія,
макрель.
БАЛАМУТИТИ, збаламучувати, збурюва-
ти, каламутити, колотити; (підбивати)

бунтувати підбурювати, намовляти,
(душу) бентежити, хвилювати.
БАЛКА, яр, яруга, виярок, вибалок,

западина, западинка, (поросла лісом)

байрак; пор. долина, улоговина.
БАЛЮВАТИ, гуляти, бенкетувати.
БАЛАНС, (прибутків) підсумок; (тепла)

співвідношення; У ФР. рівновага.
БАЛЯСИ, баляндраси, теревені, пусті ба-
лачки /розмови/; див. ще балаканина.
БАЛАСТ, (те, що обтяжує) зайвина,
зайвий тягар /вантаж/, б. з. обуза.
БАЛ, баль, бенкет, гуляння, гулянка,

сов. бал; (костюмований) бал-маскарад.
БАЛЬЗАМ, (цілющий) ліки, (всегойний)
панацея, флк. жива /цілюща/ вода.
БАНАЛЬНИЙ, (жарт) утертий, неори-
ґінальний, тривіальний, заяложений,
стоптаний, заїжджений, несвіжий,
штампований, жм. з бородою; (сю-
жет)
буденний, сірий, звичайний.
БАНДА, (з мовців) зграя, кліка, мафія;

У ФР. ватага, юрба, жрг. шпана.
БАНДАЖ, пов’язка, опаска, перев’язка;
(на колесах) обід, обруч, шина.
БАНДЕРОЛЬ, бандероля, опаска,

г. перепаска, сов. бандероль.
БАНДИТ, грабіжник, розбійник, розби-
шака, зарізака, різун, горлоріз, (на За-
ході)
гангстер, (член мафії) мафіоза;

& бандита.
БАНКРУТСТВО, ^ П. крах, провал, нев-
дача, фіаско; (політичні) неспроможність.
БАНУВАТИ г., сумувати, журитися, болі-
ти /тліти/ серцем /душею/.
БАНЯ, (церкви) маківка, глава, р. верх,
копула; (неба) склепіння, шатро, намет.
БАНКА, банька, (посудина) слоїк, сов.

банка;(на воді) булька, бульбашка; (скляна
прикраса)
куля, кулька.
БАНЬКАТИЙ вул., окатий, зіркатий, ба-
лухатий, витрішкуватий, вирячкуватий,
лупатий, булькатий, вирлоокий, пука-
тий, пукастий.

БЕБЕХИ, нутрощі, тельбухи, бельбахи,
кишки; ЗН. (речі) манаття, лахи,
шмаття, пожиток, мізерія, шуплаття;
ЖМ. білизна, постіль, подушки.
^ БЕБЕХНУТИ /СЯ/, див. упасти.
БЕВЗЬ, вайло, йолоп, бовдур, бевзень,
гeвел, лобур, лобуряка, лобас, балбес,
мурмило; пор. дурень, недотепа,
телепень.
БЕЗ прий., крім, окрім, опріч, кн.
опроче, за винятком /виїмком/.
БЕЗАПЕЛЯЦІЙНО пр., беззастережно,
безсуперечно, категорично.
БЕЗБАРВНИЙ, не барвистий, не яскра-
вий, безкольоровий; (– життя) не-
виразний, безвиразний, сірий, непо-
казний.
БЕЗБАТЧЕНКО, сирота; ^ ЗН. байстрюк;
ев. перевертень, перекинчик, яничар,
обр. Іван без роду, сов. космополіт.
БЕЗБЕРЕЖЖЯ, безбережність, безбере-
гість, безмежжя, безмежність.
БЕЗБЕРЕЖНИЙ, безкраїй, неосяжний,
неозоримий, неокраїй, безмежний.
БЕЗБОЖНИЙ, атеїстичний, безвірний,
рел. геретичний, єретичний, блюзнір-
ський; (– діла) безсовісний, безсором-
ний, злочинний.
БЕЗБОЖНИК, див. БЕЗВІРНИК.
БЕЗБОРОННИЙ, (доступ) безперешкод-
ний, необмежений, вільний; (хто) без-
захисний, безоборонний; ^ Р. беззбройний.
БЕЗВЕРХИЙ, без верху, без даху;
П. незавершений, невпорядкований,
недобудований.
БЕЗВИННИЙ, невинний, безневинний,
невинуватий, ур. непорочний, безгріш-
ний; (у чому) непричетний до чого.
БЕЗВИХІДНИЙ, (стан) безпорадний,
безперспективний, г. безвиглядний;
(трагізм) безнадійний, безпросвітний,
б. з. безпросвітній.
БЕЗВИХІДЬ, безвихіддя, безнадія, обр.
глухий кут і всі пол. від безвихідний.
БЕЗВІЛЛЯ, легкодухість, слабодухість,
безхарактерність, нерішучість, слабоха-
рактерність, обр. куди вітер віє.

БЕЗВІРНИК, безбожник, атеїст, недовірок,

невіра, як ім. невірний, сов. невіруючий,

рел. геретик, єретик, блюзнір.
БЕЗВІСТИ, безвісті пр., без сліду, безслід­но,
без знаку; (забігти) не знати де /куди/.
БЕЗВІСТЬ, невідомість, як ім. невідоме;
(степова) безмежжя, см. незмірінь;
мн. безвісті, небуття, непам’ять, (по-
тойбічні)
засвіти.
БЕЗВЛАДНИЙ, безсилий, безпорадний,
безрадний, безпомічний.
БЕЗГЛУЗДИЙ і БЕЗГЛУЗДЯ, див. АБ-
СУРДНИЙ і АБСУРД.
БЕЗГОЛІВ’Я і БЕЗГОЛОВ’Я, безталан-
ня, біда, лихо, горе, нещастя, бездол-
ля
, безщастя.
БЕЗГОЛОВИЙ, без голови; (дурний)
безмозкий, недотепний, дурноголовий.
БЕЗГОЛОСИЙ, безгласний безгласий,
БЕЗГУЧНИЙ, безгомінний; (сміх)
глухий, приглушений; (сум) тихий,
німий; (раб) безсловесний, безмовний;
& безголосний.
БЕЗГОМІННЯ, тиша, німота, німування,
безголосся, мовчанка, мовчання, безмов-
ність, сил. мертвота, & поет. безгомінь;

пор. спокій.
БЕЗГРАМОТНИЙ, неписьменний, негра-
мотний; (– теорію) неуцький.
БЕЗГРІШНИЙ, негрішний, сил. непог-
рішний, непогрішимий, непорочний.
БЕЗГУЧНИЙ, тихий, безшелесний, безго-
мінний, беззвучний, безшумний.
БЕЗДАРНИЙ, див. БЕЗКРИЛИЙ.
БЕЗДІЯЛЬНИЙ, інертний, пасивний.
БЕЗДОГАННИЙ, (твір) неперевершений;

(– тактику) безпомилковий ^ Р. непорочний;

(– репутацію) ідеальний, незаплямований,
чистий.
БЕЗДОЛЛЯ, безталання, безкебеття, зло-
щастя, недоля, лиха /щербата/ доля.
БЕЗДОРІЖЖЯ, (весняне) розкаль, роз-
тань, розталь, розквась; П. безвихідь
БЕЗДУШНИЙ, (неживий) мертвий;
(хто) нечулий, нечуйний, без Бога в
серці, сил. безсердечний, жорсто-
кий;
(погляд) байдужий, холодний.
БЕЗЖАЛІСНИЙ, безжальний, жор-
стокий,
нещадимий, нещадний, безо-
щадний.
БЕЗЖИВНИЙ, мертвий, мертвотний;
(образ) маловиразний, невиразний,
блідий.
БЕЗЖУРНИЙ, веселий, безтурботний,
безклопотний, бадьорий, сонцелюбний.
БЕЗЗАКОННИЙ, незаконний, протиза-
конний, протиправний, свавільний,

самовільний, сил. злочинний.
БЕЗЗГЛЯДНИЙ г., безоглядний, рішу-
чий, зважливий, сил. відчайдушний.
БЕЗЗЕМЕЛЬНИЙ, безґрунтий; безмаєт-
ний; пор. бідний.
БЕЗЗЛОБНИЙ, лагідний, незлобний, не-
злобливий, незлобивий, незлостивий,
добрий.
БЕЗЗМІСТОВНИЙ, пустий, пустопорож-
ній; (виклад) малозмістовний, неглибокий.
БЕЗЗУБИЙ, без зубів /зубців/; (– критику)

м’який, недошкульний, негострий, нерізкий;

(хто) безпорадний, беззахисний.
БЕЗКОНЕЧНИЙ, нескінченний, без-

межний обр. без кінця, без краю, без
кінця-краю; (спів) тривалий дуже
довгий; & безкінечний.
БЕЗКОРИСНИЙ, некорисний; (– річ)
непотрібний, зайвий; (несприятливий)
непомічний; (– вдачу) непожадливий,
сов. безкорисливий.
БЕЗКОРИСНО пр., без користі, марна
праця, шкода й праці /заходу/; як горохом
об стіну.
БЕЗКОШТОВНИЙ, безплатний, безоп-
латний, даремний, дармовий, обр. за
спасибі.
БЕЗКРАЇЙ, безкрайній, неокраїй,
безберегий, безмежний.
БЕЗКРИЛИЙ, без крил; (хто) неориґі-
нальний, неокрилений, р. бездарний,

ід. пороху не вигадав; (– творчість)

буденний, сірий, нецікавий; (– фантазію)
бідний.
БЕЗЛАДДЯ, хаос, анархія, нелад,

жм. кавардак, бардак, гармидер, бедлам,

розгардіяш, ід. Содом і Гоморра, з. лоск,

& безлад, безладність; пор. шарварок.

БЕЗЛАДНИЙ, хаотичний, неорганізова-
ний, безсистемний, анархічний, нев-
порядкований; (відступ) панічний.
БЕЗЛИКИЙ і БЕЗЛИЦИЙ, невиразний,
блідий, розпливчастий, неяскравий;
безкрилий.
БЕЗЛИЧНИЙ, безсоромний, безстидний,
без встиду; (– вдачу) двоєдушний.
БЕЗЛІЧ і БЕЗЛІК, сила-силенна, тьма-
тьменна, кн. сонми; У ФР. купа, море,
рій, гибіль; ЯК ПР. дуже багато,
без ліку, без ліку-міри.
БЕЗЛЮДДЯ, глушина, глушінь,
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   71




Похожие:

Практичний словник синонімів української мови iconВивчення української мови
Нові мотиви опанування державної мови (вихід на рівень міжнародного спілкування, дипломатичних відносин та ін.) вимагають оновлення...
Практичний словник синонімів української мови iconВивчення української мови
Нові мотиви опанування державної мови (вихід на рівень міжнародного спілкування, дипломатичних відносин та ін.) вимагають оновлення...
Практичний словник синонімів української мови iconВивчення української мови в початкових класах План
Нові мотиви опанування державної мови (вихід на рівень міжнародного спілкування, дипломатичних відносин та ін.) вимагають оновлення...
Практичний словник синонімів української мови iconГенеза української національної мови зародження української мови та писемності
Про це свідчить І наявність архаїчної лексики, І деякі фонетичні та морфологічні риси, які зберегла наша мова протягом віків. Давність...
Практичний словник синонімів української мови iconПрофесійна спрямованість викладання української ділової мови
Проблема функціонування української мови у сфері медичної діяльності включає три аспекти: професійно-прикладний, національно-культурницький...
Практичний словник синонімів української мови iconПрофесійна спрямованість викладання української ділової мови
Проблема функціонування української мови у сфері медичної діяльності включає три аспекти: професійно-прикладний, національно-культурницький...
Практичний словник синонімів української мови iconТвiр на лiнгвiстичну тему. З iсторiї розвитку української мови
Становлення I розвиток української мови це вiдображення iсторичного буття українського народу, органiчна, найсуттєвiша частка цього...
Практичний словник синонімів української мови iconТвiр на лiнгвiстичну тему. З iсторiї розвитку української мови
Становлення I розвиток української мови це вiдображення iсторичного буття українського народу, органiчна, найсуттєвiша частка цього...
Практичний словник синонімів української мови iconЗародження української мови та писемності
Про це свідчить І наявність архаїчної лексики, І деякі фонетичні та морфологічні риси, які зберегла наша мова протягом віків. Давність...
Практичний словник синонімів української мови iconСтарослов'янська мова та її вплив на становлення української мови
Про це свідчить І наявність архаїчної лексики, І деякі фонетичні та морфологічні риси, які зберегла наша мова протягом віків. Давність...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы