Практичний словник синонімів української мови icon

Практичний словник синонімів української мови



НазваниеПрактичний словник синонімів української мови
страница1/71
Дата конвертации19.11.2012
Размер12.81 Mb.
ТипДокументы
скачать >>>
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   71

Святослав Караванський

ПРАКТИЧНИЙ
СЛОВНИК СИНОНІМІВ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ


Близько 15000 синонімічних рядів

Українсько-канадське
спільне підприємство «Кобза»

Київ 1993


СПИСОК СКОРОЧЕНЬ


анал. – аналогічне поняття

в інших культурах

анат. – анатомія

бар. – барбаризм /варваризм/

бз. – безпідставно занедбане слово

біб. – біблійний вжиток

бібл. – бібліотечний термін

біол. – біологія

бот. – ботаніка

буд. – будівництво, архітектура

бук. – буквально

від., відпов. – відповідно

вій. – військовий термін

вул. – вуличне /вульгарне/ слово

г. – слово галицького варіанту

геог. – географія

геол. – геологія

гір. – гірництво

грам., грм.– граматичний термін

д. – діалектизм

див. – дивись!

·дип. – дипломатія

дит. – дитяча мова

дієс. – дієслово

док. – доконана форма дієслова

ев. – евфемізм
ек. – економіка, фінанси

ел. – електрика

ест. – вставне слово

етн. – етнографізм

ж. – жартівливе слово
жін. – жіночий рід, жіночого роду

жм. – з живої мови

жрг. – жаргон /у т. ч. й тюремний/

з. – забуте слово

зай. – займенник

зал. – залізничний транспорт

зап. – запозичення

зб. – збірне поняття

зв. – звертання

зн. – зневажливо

зст. – застаріле /архаїзм/

з. п. – заступає поняття

ід. – ідіоматичний зворот
ім. – іменник
ір. – іронічно
іст. – історія
кн. – книжне або штучне слово
кул. – кулінарія
лай. – лайливе слово
лінг. – лінгвістика, мовознавчий термін
літ. – літературознавство
май. – майбутній час
мат. – математика
мед. – медицина
мет. – метеорологія
мин. – минулий час, минулого часу
мист. – мистецтво
міт. – мітологія /також народна/
мн. – множина
мож. – можливий, можливе, можливі
мор. – морський термін
муз. – музичний термін
н. – наприклад
нак.
наказовий спосіб
нег. – негативне забарвлення
недок.– недоконана форма дієслова
неос. – неособове дієслово
нст. – наступний, наступне, наступні
обр. – образно

од. – однина
од. зб. – однина збірного поняття
ок. – вжито оказійно, новотвір

орн. – орнітологія
ос. – особа /1, 2 або 3/
п. – переносне значення
поб. – побутовий вжиток
поет. – поетична мова
пор. – порівняй!
пох. – похідний, -дне, -дні
ппр. – попередній, -дня, -днє, -дні
пр. – прислівник
пр. сл.– присудкове слово

пре. – переважно
приб. – приблизно
прий. – прийменник
прик. – прикметник

р. – рідко
рад. – радіо

рел. – релігія

с, г. – сільське господарство, агрономія

сил., с. – підсилений ефект

сл. – слово, слова, словом, словами

сов. – совєтизм

сп. – сполучник

спрт. – спорт

суч. – ближче до сучасності

теат.– театральний термін

текс. – текстильний термін

тех. – сфера техніки

тлк. – тільки

у фр.– у реченнях і фразеологізмах
укр. – український еквівалент

ур. – урочисто

фам. – фамільярно
фіз. – фізика
філ. – філософія
флк. – фольклор
фот. – фотографія
хім. – хімія
цер. – церковний вжиток
ч. – частка
чис. – числівник
чол. – чоловічий рід чоловічого роду
шк. – шкільний побут
юр. – юридичний термін

(!) – вигук

(?) – у питальних реченнях
& – за цим значком іде перелік варіантних

(здрібнілих, пестливих тощо) форм гніздового слова
/ – / – знак /риска/ заступає у курсивних дужках слово про
/ / знак /тильда/ заступає гніздове слово




пр.сл.– присудкове слово у фр.– у реченнях і фразеологічних
р. – рідко словосполученнях
рад. – радіо фам. – фамільярно
рел. – релігія фіз. – фізика
с.г. – сільське господарство, агрономія філ. – філософія
шл.с. – підсилений ефект флк. – фольклор
сл. – слово, слова, словом, словами фот. – фотографія
сов. – совєтизм хім. – хемія
сп. – сполучник цер. – церковний вжиток
спрт. – спорт ч. – частка
суч. – ближче до сучасності чис. – числівник
теат.– театральний термін чол. – чоловічий рід чоловічого роду
текс. – текстильний термін шк. – шкільний побут
тех. – сфера техніки юр. – юридичний термін
тлк. – тільки (!) – вигук
ур. – урочисто (?) – у питальних реченнях
укр. – український еквівалент
& – за цим значком іде перелік варіантних (здрібнілих, пестливих тощо) форм
гніздового слова
/–/ – знак /риска/ заступає у курсивних дужках слово про
/--/ –
знак /тильда/ заступає гніздове слово




^ УКРАЇНСЬКА АБЕТКА


А а

Б б

В в

Г г

Ґ ґ

Д д

Е е

Є є

Ж ж

З з

И и

І і

Ї ї

Й й

К к

Л л

М м

Н н

О о

П п

Р р

С с

Т т

У у

Ф ф

Х х

Ц ц

Ч ч

Ш ш

Щ щ

Ю ю

Я я



^ А

АБАТ, АБАТИСА;
абатство, див.

відпов. ігумен, ігуменя і монастир.
АБЕТКА, азбука, альфабет, алфавіт;
букви, літери; & абеточка.
АБЕТКОВИЙ, азбучний, поазбучний,
альфабетний, абетний, абетковий;

(– істину) елемент­арний, початковий,

загальновідомий.
АБЕТКУВАТИ, реєструвати /сортувати,
класифікувати/ за абеткою.
АБЕТНИК, альфабетний покажчик
/індекс, реєстр/.
АБЗАЦ, відступ, новий рядок; (уривок
тексту)
уступ.
АБИ сп., (не чути) аби тільки, аби но,
тільки б, якби тільки; (дати дорогу)
щоб, щоби, для того, щоб, сов. з тим,
щоб, р. абись.
АБИДЕ пр., (байдуже де) будь-де, де-
будь, хоч де, хай /там/ де, ід. де при-
пало; Р. де-небудь, десь.
АБИКОЛИ пр., (байдуже коли) будь-ко-
ли, коли-будь, хоч коли, хай /там/ коли;

^ Р. колись, коли-небудь.
АБИКУДИ пр., (байдуже куди) будь-
куди, куди-будь, хоч куди. хай куди;
Р. куди-небудь, кудись.
АБИ-ТО пр., як-небудь, недбало, абияк;
так собі.
АБИХТО зай., будь-хто, хто-будь, хоч
хто, хай /там/ хто; Р. хто-небудь, хтось.
АБИЧИЙ зай., будь-чий, чий-будь, хай
чий, хоч чий; ^ Р. чий-небудь, чийсь.
АБИЩИЦЯ, дрібниця, дрібничка,
дурниця, дурничка, витребенька.
АБИЩО зай., (байдуже що) будь-що,
що-будь, хоч що, хай /там/ що; Р. що-
небудь, щось; ^ ЯК ІМ. дрібниця, дур-

ниця, нісенітниця; (хто) ніщо, нікче-
ма; ід. не абищо, не хвіст собачий.
АБИЯК пр., (байдуже як) будь-як, як-
будь, хай як, як-небудь, сяк-так; (роби-
ти)
недбало; (шити) на живу нитку.
АБИЯКИЙ, (байдуже який) будь-який,
який-будь, перший-ліпший, хоч який,
хай /там/ який, який-небудь, сякий-та-
кий; (– людину) неавторитетний, зви-
чайний, без ваги; (– міру вияву) нез-
далий, поганий, неякісний.
АБІТУРІЄНТ, (школи) випускник,
г. матурант; (який вступає до вишу)
вступник.
АБО сп., чи, чи то, д. альбо, р. а то /н.
пришлю, а то сам привезу/; (з нст.
сл.
інакше) тобто, інакше кажучи;
ЯК Ч. ЖМ.
хіба /н. Або я знаю?/.
АБОРИГЕН, тубілець, автохтон, корінний
житель, жм. старожил, як ім. місцевий,
тутешній.
АБОРИГЕННИЙ, тубільний, автохтон-
ний, тутешній, корінний, місцевий.
АБОРТ, передчасні пологи; (природний)
викидень.
АБОЩО, чи що, чи там що, чи то
ще що н. купити козу, абощо/.
АБРАКАДАБРА, див. АБСУРД.
АБРИКОСА, жерделя, мореля.
АБРИС, контур, обрис, обвід, окреслення,
конфігурація, г. закрій; (губ) лінія.
АБСОЛЮТИЗМ, самодержавство,

монархізм, автократія, сил. тиранія,

деспотія, деспотизм; (не монархічний)

тоталітаризм, диктатура.
АБСОЛЮТНИЙ, (чемпіон) цілковитий,
повний; (монарх) необмежений; (прин­цип)

безумовний, всеосяжний, всеохопний,

тотальний, безвідносний.

АБСОЛЮТНО пр., цілком, цілковито,
зовсім, геть чисто, чисто тобі, повністю,
до кінця, дощенту, до ноги; (панувати)
тотально; пор. абсолютний.
АБСОРБУВАТИ, всмоктувати, вбирати,
всотувати; (сили) поглинати.
АБСТРАКТНИЙ, не конкретний; (під-
хід)
далекий /відірваний/ від життя;
(образ) нереальний, уявний, (мис-
лення)
теоретичний, метафізичний,
непрактичний, кн. умоглядний.
АБСУРД, безглуздя, нісенітниця, нон-
сенс, несусвітнність, безглуздість, нісе-
нітність, неподобність, недоладність,
обр. на вербі груші, сон рябої кобили,
таке, що й купи не держиться; (сло-
весний)
бридня, абракадабра, глупство,
дурниця, чортзна-що, чортибатька-що,
маячня; (у поведінці) ідіотизм, дурість;
(невідповідність) парадокс; (що збуд-
жує сміх)
анекдота, анекдотичність,
сов. анекдот.
АБСУРДНИЙ, безглуздий, нісенітний і
всі мож. пох. від абсурд, обр. ні в
кут, ні в двері, ні те, ні се; (здогад)
дикий.
АБСЦЕС, гнояк, нарив, чир, чиряк,
фурункул, карбункул; (дія) нагноєння,
запалення.
АВАНГАРД, перший ешелон, передова
частина, мн. передовики, перші лави;
(суспільства) еліта, вершки, сметанка.
АВАНГАРДНИЙ, передовий, з перших
лав; елітарний.
АВАНС, завдаток ід. авансом пр.,
наперед, заздалегідь.
АВАНТУРА, (ризикований замір) афера;
(шахрайська) дурисвітство, пройдисвіт-
ство, р. оборудка; П. шахрайство, ошу-
канство, обман; ЖМ. пригода, халепа;
У ФР. ризик, небезпека.
АВАНТЮРНИЙ, ризикований, небезпеч-
ний, пригодницький, авантурницький;
пройдисвітський; пор. авантура.
АВАНТУРНИК, авантюрник, авантурист,

авантюрист, аферист; пройдисвіт, дурисвіт;

шахрай, ошуканець; ризикант, відчайдух,

урвиголова, шукач пригод, б.з. знайдибіда.

АВАРІЯ, /нещасний/ випадок, інцидент,
сил. катастрофа; ПОБ. невдача,
нещастя, прикра пригода, халепа, біда,
лихо, шкода; (машини) пошкоджен-
ня, зіпсуття, несправність, сов. непо-
ладки.
АВДИТОРІЯ, аудиторія (приміщення) зала,

клас, кімната; (коло присутніх) слухачі,
слухацтво, глядачі, глядацтво.
АВДІЄНЦІЯ, аудієнція (у достойника)

приняття, сов. прийом; (у лікаря) розмова,

зустріч.
АВЕНЮ, див. ВУЛИЦЯ.
АВЖЕЖ/!/ пр., аякже, звичайно, певно,
певна річ, ясна річ, звісно, безперечно,
безумовно, кн. розуміється, ід. нема слб-
ва /сумніву/, годі й казати, а так, а так,
що правда, то правда; ^ ЯК Ч. так, еге, ага,
атож; IP. якраз! отож!
АВІОНОСЕЦЬ, авіоматка, літаконосець.
АВІАТОР, повітроплавець, аеронавт,
(водій літака) пілот, летун, літун, сов.
льотчик, (вищої кваліфікації) ас.
АВІАЦІЯ, повітроплавання, повітроплав-
ство, аеронавтика, г. летунство; (військ­ова)

повітряні сили, повітряний флот /флота/.
АУКЦІОН, /публічний/ торг, /публічні/
торги, /публічний/ випродаж; (за вироком
суду) продаж з торгів /торгу/, г. ліцитація.
АВРАЛ, див. ТРИВОГА.
АВТЕНТИЧНИЙ, (документ) справж-
ній, правдивий, справдешній, непідроб-
ний; (текст) ориґінальний, оригінальний,

першоджерельний.
АВТОДАФЕ, (привселюдне спалення)
живоспалення, смерть на вогнищі; П.

страта, вирок смерті.
АВТОКЕФАЛЬНИЙ цер., самокерований,
самостійний, незалежний, непідлеглий,
непідпорядкований.
АВТОКРАТІЯ, див. АБСОЛЮТИЗМ.
АВТОМАТ, автоматичний механізм
/пристрій, прилад, апарат, машина/,
ок. саморух; (хто) робот, істукан;
ВІЙ. пістоль-кулемет.

АВТОМАТИЧНИЙ, (рух) машинальний,
несвідомий; НЕҐ. бездушний; (що сам
діє)
саморушний, сов. самодіючий.
АВТОМОБІЛЬ, авто, автомашина, маши-
на, г. самохід ок. самотяг, ж. самопер.
АВТОНОМІЯ, самоврядування; (універ-
ситетська)
самостійність, незалежність,
непідпорядкованість.
АВТОПСІЯ, (тіла) розтин, секція.
АВТОР, (твору) творець, ур. сотвори-
тель; (винаходу) винахідник, (проек-
ту)
проектувальник; (словника) укладач,
упорядник; (поезій) поет, зн. віршомаз
(прози)
письменник, зн. писака.
АВТОРИТАРНИЙ, (лад) диктаторський,
самодержавний, автократичний, монар-
хічний, тоталітарний, тоталітаристичний,
сил. деспотичний, тиранічний.
АВТОРИТЕТ, (фірми) престиж, репута-
ція, вага, значення, вплив; (хто) зна-
вець, фахівець, спеціаліст, спец, ерудит;
У ^ ФР. повага, довіра /н. мати авторитет/.
АВТОРИТЕТНИЙ, (зарекомендований)
престижевий, сов. престижний; (голос)
впливовий, поважний, ваговитий; (спец)
ерудований, кваліфікований, що знає
діло; (тон) упевнений.
АВТОХТОН див. відпов. абориген.
АГНЕЦЬ, ягня; ягнятко.
АГОВ! агу! агей! гей! ей! галльо! увага.
АГОНІЯ, (перед економ) конання, мука,
укр. передсмертя; (повільна) умирання.
АГЕНТ, (розвідки) шпигун, шпиг, роз-
відник, розвідач, розвідувач; ЖМ. до-
нощик, інформатор, г. конфідент, жм.
нюхало, стукач, фіскал, сексот; (серед
підпілля)
провокатор; (фірми) пред-
ставник, репрезентант, службовець,
/спів/працівник; (комерційний) комі-
вояжер; (фізичний) чинник, фактор,
причина.

АГЕНТСТВО, г. агенція; (відділ фірми)
філія, відділок, сов. відділення; (уста-
нова)
бюро, заклад контора.

АГІТАТОР, пропагандист, пропагатор;
^ НЕҐ. скоробреха, підбрехач, окозами-
лювач.
АГІТУВАТИ, (кого) умовляти, перекону-
вати; (за що) проповідувати що, зак-
ликати до.
АГРЕСИВНИЙ, напасницький, загар-
бницький, нападницький, войовничий,
завойовницький, г. здобувчий; (рух)
наступальний; (акт) ворожий.
АГРЕСІЯ, напад, вдертя вломлення,
вторгнення, інвазія, експансія; пор.
війна.
АГРЕСОР, загарбник, завойовник, г. здо-
бувець, іст. конкістадор, р. вломник;
пор. окупант.
АДАПТУВАТИ, пристосовувати, припа-
совувати, приладжувати, прилаштову-
вати; (рослини) акліматизувати, при-
натурювати; (текст) спрощувати-ско-
рочувати.
АДВЕНТИСТИ, суботники; (категорія
вірян)
сектанти, жм. штунди.
АДВОКАТ, юрист, правник, іст. присяж-
ний повірений, з. повірник; (у суді)
оборонець, захисник; ЖМ. заступник.
АДЕКВАТНИЙ, /цілким/ відповідний,
тотожний, рівнозначний, рівний з,
(в усім) жм.
точнісінький, такий самий,
достотний, достеменний, обр. викапа-
ний, бко-в-око.
АДЕПТ, прибічник, прихильник, послі-
довник, визнавець; (мілітаризму) за-
хисник, оборонець, сил. ревнитель.
АДМІНІСТРАЦІЯ, (штат) керівництво,
провід, начальство, керівники, провід-
ники, начальники, зверхники, ше-
фи, зб. апарат; (орган) управа, управ-
ління, уряд, (військова) командування;
(дія) урядування, адміністрування.
АДРЕСАТ, (хто дістає пошту) сов.
одержувач, г. відборець.
АЕРОДРОМ, г. летовище; (разом з
вокзалом)
аеропорт.
АЕРОНАВТ, див. АВІАТОР.
АЕРОПЛАН, літак, літальний апарат;
(безмоторний) планер; (одномотор-
ний)
моноплан, (двомоторний) біплан;
(вертикального злету) вертоліт, гелі-

коптер; (малих розмірів) оса, муха,
блоха.
АЖ сп. /ч., (сумно) навіть, г. ажень;
(світає) коли це /раптом/, як ось,
раптом.
АЖ сп., (він спить) коли ж; поки, доти,
поки /н. чекай, аж я прийду/.
АЖ-АЖ-АЖ ч., дуже, страшно, страшен-
но /н. солодкий, що аж-аж-аж/.
АЖІОТАЖ, збудження, хвилювання, га-
рячка, сил. лихоманка.
АЖУРНИЙ, прозорий, просвітчастий,
прозористий, ґратчастий, мереживний;
(майстерно виконаний) тендітний, делі-
катний, тонкий, витончений; & ажуровий.
АЗБУКА, див. АБЕТКА; (перша книж-
ка)
буквар, граматка; (знань) початки, ази.
АЗБУЧНИЙ, альфабетний, алфавітний,
абетковий, абетний; (– істину) еле-
мен­т­арний, початковий, загальновідомий.
АЗИ, (наук) основи, початки, елементи,
засади, аксіоми; Я. як ім. загальновідоме.
АЇР бот., аєр, лепеха, татарське зілля.
АЙЗБЕРҐ, льодова /крижана/ гора;
^ П. колос, моноліт; У ФР. небезпека.
АКОРД, співзвуччя, співзвучність,

милозвучність, У ФР. гармонія; ЗСТ.
угода; Р. злагода.
АКСЕСУАР прв. мн., (неодмінний)

ознака, деталь, причандал, предмет;

(у творі) атрибут; (на сцені) предмет
бутафорії.
АКСІОМА, (бездоказова істина) пос-
тулат; П. очевидність, ок. очевидь;
ЖМ. правило, закон.
АКТ, дія, подія, вчинок, акція, процес,
процедура; (державний) указ, грамота,
постанова, ухвала, універсал; (доку-
мент) жм.
папір, бар. бомага; (полі-
ційний)
протокол, запис.
АКТИВНИЙ, діяльний, беручкий, не-
посидющий, невтомний, енергійний,
моторний, ініціативний, зарадний, сил.
завзятий, заповзятий, наполегливий

завзятущий, обр. що лізе в усі дірки;
(– участь) живий, жвавий, дійовий.
АКТОР, артист, лицедій, комедіант, вико-
навець, іст. скоморох, (масових сцен)
статист; ^ П. кривляка, придурок.
АКТОРКА і АКТРИСА, артистка, лице-
дійка, комедіантка, виконавиця.
АКТУАЛЬНИЙ, (твір) злободенний, су-
часний, ід. на часі; (– проблему) важ-
ливий, пекучий, болючий,
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   71




Похожие:

Практичний словник синонімів української мови iconВивчення української мови
Нові мотиви опанування державної мови (вихід на рівень міжнародного спілкування, дипломатичних відносин та ін.) вимагають оновлення...
Практичний словник синонімів української мови iconВивчення української мови
Нові мотиви опанування державної мови (вихід на рівень міжнародного спілкування, дипломатичних відносин та ін.) вимагають оновлення...
Практичний словник синонімів української мови iconВивчення української мови в початкових класах План
Нові мотиви опанування державної мови (вихід на рівень міжнародного спілкування, дипломатичних відносин та ін.) вимагають оновлення...
Практичний словник синонімів української мови iconГенеза української національної мови зародження української мови та писемності
Про це свідчить І наявність архаїчної лексики, І деякі фонетичні та морфологічні риси, які зберегла наша мова протягом віків. Давність...
Практичний словник синонімів української мови iconПрофесійна спрямованість викладання української ділової мови
Проблема функціонування української мови у сфері медичної діяльності включає три аспекти: професійно-прикладний, національно-культурницький...
Практичний словник синонімів української мови iconПрофесійна спрямованість викладання української ділової мови
Проблема функціонування української мови у сфері медичної діяльності включає три аспекти: професійно-прикладний, національно-культурницький...
Практичний словник синонімів української мови iconТвiр на лiнгвiстичну тему. З iсторiї розвитку української мови
Становлення I розвиток української мови це вiдображення iсторичного буття українського народу, органiчна, найсуттєвiша частка цього...
Практичний словник синонімів української мови iconТвiр на лiнгвiстичну тему. З iсторiї розвитку української мови
Становлення I розвиток української мови це вiдображення iсторичного буття українського народу, органiчна, найсуттєвiша частка цього...
Практичний словник синонімів української мови iconЗародження української мови та писемності
Про це свідчить І наявність архаїчної лексики, І деякі фонетичні та морфологічні риси, які зберегла наша мова протягом віків. Давність...
Практичний словник синонімів української мови iconСтарослов'янська мова та її вплив на становлення української мови
Про це свідчить І наявність архаїчної лексики, І деякі фонетичні та морфологічні риси, які зберегла наша мова протягом віків. Давність...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы