3 Функції, завдання та вимоги до Б. О icon

3 Функції, завдання та вимоги до Б. О



Название3 Функції, завдання та вимоги до Б. О
страница1/7
Дата конвертации24.09.2012
Размер0.87 Mb.
ТипДокументы
  1   2   3   4   5   6   7

3 Функції , завдання та вимоги до Б.О. Функції: 1)Інформаційна (відображ. фактич. стану госп. діяль); 2)Контрольна (забеспеч. контролю за викон. планових завдань, збереженням і рац-м викор. госп. з-бів) 3)Управлінська (забесп. ек-ю інформ. для прийняття обгрунтованих упр. рішень, активного впливу на підвищ. ефектив. госп. діял.) Завдання: 1)Збирати, обробляти та відображ-ти первинні дані про госп. діяль. підпр. 2)Проведення системат-цї даних для узагаль-ня і одержання підсумк. інф-ї про діяль. підпр. 3)забеспеч. керів-ва інф-ю про викон-ня планових та базових показників діяль. підпр. Вимоги: 1)строга докумениальність 2)своєчасність 3) точність, об’єктивність та достовірність 4)простота, ясність та доступність 5)економічність при веденні б.о.


^ 4 Принципи Б.О: 1)Обачність- застосування в б.о. методів оцінки , які повинні запобігати заниженню оцінки забов`язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів п 2)Повне висвітлення- фін. звітність повинна містити всю інфор. про фактичні і потенційні наслідки госп. опер., здатних вплинути на ріш-ня, що приймаються на її основі. 3)Автономність- кожне під-во розгляд-ся, як юр. особа, відокремлена від її власників, у зв`язку з цим особисте майно та забов`язання власників не повинні відображатися у фін. звітності п 4)Послідовність- це постійне застосування п-ом обраної облікової пол-ки 5)Безперервність- оцінка активів та забов’язань п здійснюється виходячи з припущення, що діяльність під-ва бути тривати далі 6)Нарахування та відповідність доходів і витрат- для визнач. фін. результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цому доходи і витрати відображаються в б.о. і звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грош. коштів 7)Превалювання сутності над формою- операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми 8)Історична (фактична) собівартість- пріоритетною є оцінка активів п-ва, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання 9)Єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх госп. операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій од. 10)Періодичність- можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.



^ 5 Предмет Б.О. і його об`єкти

Для забесп. свої діяль. кожне п. має відповідне майно – госп. з-би (матер. і грош. рес-cи), які форм-ся за рахунок відповідних джерел (внесків засновників, прибутку, залучених з-бів і ін). Контроль за наявністю та рухом, а також рац-м викор-м госп. з-бів здійсн-ся за допомогою б.о. Таким чином, госп. з-би, які знах-ся в розпоряджені п., і джерела їх формув-ня є об’єктом б.о. і входять до змісту його предмету. В б.о. відображ-ся матер. трудові і фін. затрати, які зв’язані з в-вом і реалізацією продукції, визнач-ся фін. результати госп. діяль. Крім того, товарно-грошове обращение обумовлює різні розрахункові взаємовідносини підпр – с постачаьниками, покупцями за товарно-матеріаль. цінності і послуги, с бюджетом по налогам та ін. платежам, банками за отримані кредити, робітниками по оплаті праці та ін., які також охоплюються і контролюються б.о. Отже предметом б.о. є госп. з-би і їх використання у процесі госп. діяль., а також розрахунково-кредитні взаємовідносини, які виникають при цьому.


^ 6 Класифікація активів за складом та розміщенням: 1. Засоби в-ва (засоби праці (будівлі та споруди; машини та обладнання; інші осн засоби); предмети праці (сировина, матеріали, паливо; інші вир запаси; незавершене в-во)) 2. Засоби у сфері обігу (Засоби обігу (готова продукція; товари); грошові кошти (каса; поточний рахунок; інші рах-ки в банках); кошти в розрахунках (покупці та замовники; підзвітні засоби; інші дебітори); кошти, що обслуговують обіг (торгівельно-складські приміщення; обладнання, інвентар)); 3. засоби невиробничої сфери (будови соціально-культурного призначення; обладнання та інвентар); 4. відвернені кошти (використання прибутку на платежі до бюджету; використання прибутку на інші цілі). Класифікація активів за функціон-ною участю у процесі діяльності 1. Необоротні активи (основні засоби; нематеріальні активи; довгострокові фінансові інвестиції; інші необоротні активи) 2. Оборотні активи (грошові кошти в касі та на рахунках в банках; виробничі запаси; короткострокові фін інв-ції; дебіторська заборгованість; витрати майбутніх періодів)


^ 7 Класифікація джерел фінансування активів 1. Джерела власних коштів (власний капітал (уставний капітал, пайовий кап-л, додатковий кап-л, резервний кап-л; нерозподілений прибуток); забезпечення майбутніх витрат та платежів (забезпечення оплат відпусток; додаткове пенсійне забезпечення, забезпечення іншиз витрат та платежів; цільове фінансування та цільові надходження); доходи майбутніх періодів) 2. Джерела залучених коштів (довгострокові зобов’язання (довгострокові кредити банків, довгострокові фінансові зобов’язання, інші довгостр зобов’язання); поточні зобов’язання (короткострокові кредити банків; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточні зобов’язання за розрахунками; інші поточні зобов’язання).


^ 8 Хар-ка процесів госп. діяль. Процес господарювання х-зується динамічністю. З одного боку госп процеси мають виробничий (постачання, виготовлення продукту, надання послуг, реалізація), а з іншого – правовий (купівля, залучення робочої сили, продаж) х-р. У БО прод аспект групування засобів та процесів називають активом, а правовий – пасивом. Активи та пасиви п-ва в процесі підпр д-ті зазнають різних змін, які можуть х-зувати їх надходження, вибуття або зміни форми власника. Процеси: збільшення (А: надходження; П: Вкладання капіталів), зменшення (А: Вибуття; П: Вилучення капіталів), Зміна форми активів (А: перетворення з однієї форми в іншу; П: змін немає), Зміна форми пасивів (А: змін немає; П: перетворення з однієї форми в іншу). Процеси надходження та вибуття є простими процесами, які х-зують або збільшення або зменшення об’єкта.


^ 9 Хар-ка методу б.о. та його складових частин. Сукупність прийомів і способів бух. обліку (б.о.) за допомогою яких б.о. вивчає свій предмет становлять його методи. До м-дів б.о. належать: 1)Документація і інвентаризаця 2)Оцінка і калькуляція 3)Система рахунків і подвійний запис 4)Баланс і звітність. За допомогою первинних документів б.о.фіксує кожну госп. операцію, тому документація є одним з прийомів методу б.о. Але бувають такі явища, які не можуть бути відображені документально в б.о. напр. зміна кількості сировини під впливом природ. середовища – випаровування, а також псування та крадіжки. Для того, щоб мати інф-цію про такі явища на підп-ві переодично проводиться інвентаризація, при якій перевіряють фактичну наявність госп. засобів; отримані дані порівнюють з показниками б.о, а виявлені розходження, якщо вони мають місце документують і відображають в обліку. Інвен-ї підлягають товарно-матеріальні цінності, грош. кошти, а також різні види заборгованостей. Оскільки для відобр-ня операцій б.о. використовує грощовий вимірювач, потрібно дані, які надходять в натураль-у та труд-му вимірювачі переводити у грошовий. Це робиться за допомогою оцінки. Для керівництва під-ва необхідно знати суму витрат пов’язаних з діяльністю під-ва. Це робиться за допомогою калькуляції. Каль-ція це відрахування собівартості готової продукції або виконаних робіт (послуг). Для того, щоб згрупувати госп. операції, які оформлені відповідними документами, за якісно однорідними ознаками в б.о. використовуюють систему рахунків. Госп. операції спричинюють взаємопов’язані зміни у складі засобів і джерел їх формування. Це обумовлює необхідність відображувати госп. операції в системі рахунків подвійним записом, при якому кожну суму кожної операції записують у певному порядку на двох рахунках. Для отримання інформації про наявність і склад майна під-ва і джерел його формування переодично складають бух-й баланс, в якому зіставляють сукупність засобів госп.,(в грошовому вираженні) з джерелами їх формування і цільовим призначенням Для відображення інфор-ції про фінансовий стан під-ва викор-ся фінансова звітність. Усі методи тісно взаємопов’язані між собою і складають метоб б.о. тільки у своїй єдності.


^ 10 Бух-й баланс, його зміст та знач. Б-с – це спосіб вираження у згрупованому вигляді всіх госп. засобів підпр. та джерел їх формування, виражених у грошовій формі. Іншими словами б-с це спец. двостороння таблиця, в якій з одного боку (в лівій частині) показуюютья всі гоп. засоби за складом і розміщенням, а з другого боку (в правій частині) показ-ся ті ж самі госп. засоби за джерелами їх формування. Ліва сторона б-су наз-ся актив; права–пасив. Кожен вид засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх формування, яке показано в пасиві б-су. Звідси випливає, що підсумок активу завжди дорінює підсумку пасиву б-су. Це головна особливість б-су. Всі госп. засоби відображаються в б-сі в згрупованому вигляді, в грошовому виражені і як правило на перше число місяця. Кожний окремий рядок в б-сі, який має грошове вираження наз-ся статею б-су. Тому є активні і пасивні статі б-су, в залежності від того де вони розміщені. Окрема стаття відображає велечину окремого виду засобів або їх джерел. Статі б-су згруповані за екон. змістом в окремі розділи. Б-с має велике значення. Він призначен не тільки для відображення наявності госп. засобів і їх джерел на певну дату, але й для отримання інф-ції, яка необхідна для керування, а також для зовнішіх споживачів інформації. Так за даними б-су визначається фін. стан підпр. і ця інф-ця викор-ся банками - для прийняття рішення про надання кредитів; постачальниками товарно-матеріальних цінностей - при заключені договора на поставку; інвесторами - при вирішенні питання о доцільності інвестування капіталу. Також за даними б-су визнач-ся як підпр. забеспечене власними госп. засобами; визнач-ся стан кредитор-ї і дебітор-ї заборгованості. Значний інтерес інформація з б-су про фін стан підпр. представляє для податкових органів, іноземних партнерів та ін.


^ 11 Зміни в балансі, обумовлені госп. операціями. В процесі гос. діяль-ті відбув-ся безперервний рух госп. засобів, зміна їх складу і джерел формування. Госп. засоби (з-би) і джерела їх форм-ня під впливом госп. операцій збільшуються або зменшуються, в результаті чого змінюються і окремі статті балансу (б-су). В окремих випадках ці зміни обумовлюють появу нових статей б-су або зникнення інших. Всі госп. операції діляться на 4 типи: 1)операції, які призводять до змін тільки в ак. б-су: одна стаття збільш-ся, друга змен-ся на одну й ту саму суму. При цьому підсумок активу(ак.) не змінюється 2)опер-ї, які приз-ть до змін тільки в пасиві(пас.) б-су: одна стаття збільш-ся, друга змен-ся на одну і ту саму суму. При цьому підсумок пас. не змін 3)опер-ї, що викликають зміни в ак. і пас. б-су одночасно: статя акт. і статя пас. збільш-ся на одну і ту саму суму. Загальний підсумок б-су при цьому збільш, однак рівність підсумків ак. і пас. не поруш-ся 4)опер-ї, що виклик-ть одночасне зменш-ня в ак. і пас. б-су на одну і ту саму суму. Загаль. підсумок б-су при цьому змен-ся, однак рівність підсумків ак. і пас. не поруш-ся. Зміни, що віббув-ся під впливом госп. операцій взаємопов’язані і подвійні, але при будь-яких змінах весь час зберігається основна властивість балансу - рівність підсумків ак. і пас. б-су. Розглянуті типи б-их змін мають велике значеня для розуміння екон. суті госп операцій, правильного відображення їх в системі рахунків.


^ 12 Бух-кі рахунки, їх сутність та будова. Рахунки (р-ки) бух. обліку (б.о.) – це спосіб узагалнення даних про стан, наявність та рух госп. засобів (з-бів) та джеред їх утворення за певний проміжок часу, сис-ма їх обліку та контролю. Р-ки б.о. представляють собою двостронню таблицю. Ліва частина має назву дебет (д-т), права – кредит (к-т). Для обліку госп. з-бів (активів) призначені активні (ак.) р-ки; відповідно для обліку джерел госп. з-бів – пасивні (пас). Залишок ак-в та пас-в на початок та кінець звіт. періоду підпр. наз-ся сальдо. В ак. р-х сальдо завжди знаход-ся в д-ті, в пас.- в к-ті. Будь-які госп. операції викликають зміни в двух статях ак. або пас. б-су; або в одній статі ак-ву, а в іншій в пасиву. Тому для відображ-ня збіль-ня ак-в, запис проводиться по д-ту ак-го р-ку. Операція, яка змен-є ак-ви на р-ку буде показана по к-ту. Для відображ-ня змін, які відбув-ся з пасивами підпр., збільш-ня показ-ся по к-ту, а зменш-ня пас.- по д-ту пас. р-ка. Весь перелік госп. операцій, їх підсумок за звітний період наз-ся оборот по р-ку. Оборот – це підсумок операцій, що відбулися на підпр. з відповідними ак-ми та пас-ми. Оборот по д-ту ак-го р-ку показує загальне збільш-ня відповіного ак-ву підпр. А оборот по к-ту – відповідно зменш-ня цього ж ак-ву. Оборот по д-ту пас-го. р-ку показує змен-ня п-ву підпр. А оборот по к-ту пас-го р-ку збільш-ня цього ж п-ву. Щоб визначити сальдо на кінець місяця по ак-му р-ку,- до сальдо на початок місяця додають оборот по д-ту і віднімають оборот по к-ду. Щоб визначити сальдо на кінець місяця по пас-му р-ку,- до сальдо на початок місяця додають оборот по к-ту і віднімають оборот по д-ту. Порядок запису на р-х б.о.: 1)Р-ки відкриваються на початок звіт. періоду, виходячи з відповідних статей б-су 2)Всі госп. операції записуються по д-ту або по к-ду відповідних р-ків 3) По закінченню звіт. періоду, на основі сальдо на кінець місяця склад-ся новий б-с.


^ 13 Активні і пасивні рахунки. Активные счета предназначены для учета наличия и измене­ния средств хозяйства, пассивные — для учета наличия и изме­нения источников средств. Хоз-ные средства размещены в балансе на левой стороне — в активе и остатки средств на активных счетах также записывают на левой стороне — на дебете. Источники средств отражаются в балансе на правой стороне (в пассиве), то и остатки на пассивных счетах записы­вают на правой стороне счета — на кредите. Активные счета всегда имеют дебетовое сальдо, пассивные — кредитовое. Общая сумма всех дебетовых остатков активных счетов равняется сумме кре­дитовых остатков пассивных счетов (поскольку итог актива ба­ланса равен итогу пассива баланса). На активных счетах по дебету отражают остаток хозяйст­венных средств на начало месяца и их увеличение, а по кредиту — уменьшение средств. На пассивных счетах по кредиту отражают остатки источни­ков средств на начало отчетного периода и увеличение их, а по дебету — уменьшение. На дебет активного счета записывают увеличение хозяйст­венных средств, а пассивного — уменьшение источников средств; на кредите пассивного счета отражают увеличение ис­точников средств, активного — уменьшение хозяйственных средств. Активные счета имеют остаток только дебетовый (поскольку нельзя использовать средств больше, чем их имеет­ся в наличии); пассивные счета — только кредитовый (посколь­ку использование источников средств ограничивается наличи­ем хозяйственных средств).


^ 14 Подвійний запис, його сутність, знач, та обгрунтування. В результате хозяйственных операций происходят двойст­венные и равновеликие изменения средств хозяйства и источ­ников их образования. Это обусловливает необходимость отра­жать хозяйственные операции на счетах способом двойной записи, сущность которой состоит в том, что каждую опера­цию в одной и той же сумме записывают дважды — по дебету одного счета и по кредиту — другого. Прежде чем отразить хозяйственную операцию на соответ­ствующих счетах, на основании первичных документов состав­ляют бухгалтерскую проводку, под которой понимают указание дебетуемого, кредитуемого счета и суммы, отражаемой в учете хозяйственной операции. Каждая хозяйственная операция вследствие двойной записи обусловливает взаимосвязь между определенными счетами. Взаимосвязь счетов, возникающая в результате отражения на них хозяйственных операций двойной записью, называется кор­респонденцией счетов, а сами счета — корреспондирующими. Двойная запись позволяет уяснить, в результате каких операций произошли изменения тех или иных хоз-х средств или их источников, откуда хоз-ные средства поступили и куда они были использованы, что имеет большое значение для контроля за сохранностью имущества предпр. Двойная запись имеет контрольное и економическое значение: кон-е: двойная запись позволяет проконтрол-ть правильность отображения операций на счетах; ек-е: двойная запись позволяет проконтрол-ть движение активов предпр.


^ 15 Бух-кі проводки – прості і складні В зависимости от количества корреспондирующих счетов различают простые и сложные бухгалтерские проводки (запи­си). Простой называют такую бухгалтерскую проводку, при которой один счет дебетуется, а другой на эту же сумму креди­туется, т.е. когда корреспондируют только два счета. Сложной называют такую бухгалтерскую проводку, при ко­торой несколько счетов дебетуются, а на общую сумму записей по дебету кредитуется один счет или наоборот — несколько счетов кредитуются, а на общую сумму записей по кредиту де­бетуется один счет, т.е. когда корреспондируют между собой больше чем два счета. Сложные бухгалтерские проводки не нарушают правила двойной записи, поскольку как и в простых, так и в сложных проводках сохраняется взаимосвязанное отражение хозяйствен­ных операций на дебете и кредите счетов и равенство дебето­вых и кредитовых итогов. Использование сложных бух-х проводок способствует сокращению учётных записей, делает их более наглядными. Поэтому сложные проводки широко применяются в практике учёта.


^ 16 Рахунки синтетичного і аналітичного обліку. Синтетическими называют счета, предназна­ченные для учета экономически однородных групп средств, их ис­точников, хоз-х процессов и результатов деятель. денежном измерителе. Учет, осуществляемый с помощью синт. счетов, на­зывается синтетическим учетом. Этот учет необходим для по­лучения обобщенной инфор-и о деятельности предпр., анализа этой деятель. и планирования. Аналитическими называются счета, предназначенные для учета наличия и изменений конкретных видов средств и их ис­точников. Учет, осуществляемый с помощью аналит. счетов, называется аналитическим учетом. В аналит. учете, наряду с денежным, используют натуральные и трудовые измерители. Аналит. счета самостоят-го значения не имеют. Они ведутся в разрезе синтет. счетов и детализируют инфор-ю отображен-ую в них. Синт. и аналит. счета тесно взаимосвязаны между собой. На них отражаются одни и те же объекты. Раз одни и те же, то источником записи будут одни и те же первичные документы. Остаток синт. счёта равняется сумме остатков аналит. счетов, которые входят в него. Когда дебетуется или кредитуется синт. счет, то одновременно дебетуются или кредитуются со­ответствующие аналит. счета к нему. Отсюда, обороты и остатки аналит. счетов в итоге должны равняться оборотам и остатку синт. счета, их объединяющему. Счета аналит. учета могут объединяться непосредст­венно соответствующим синт. счетом. Од­нако в отдельных случаях возникает необходимость в дополни­тельной группировке однородных аналит. счетов в пределах синт. счета для получения обобщенных по­казаний, необходимых для управления, составления баланса и других форм отчетности. Такая группировка осуществляется в помощью субсчетов. Субсчета объединяют соответствующие группы аналит. счетов и, в свою очередь, обобщаются синт. счетом.

^ 17 Узагальнення даних поточного БО. Оборотні відомості (ОВ). Для обобщения хоз операций, учтенных на счетах, составляют ОВ как по аналит. так и синт. счетам. О.В по синт. счетам строится в виде многографной таблицы, в 1-ой графе которой приводятся назва­ния счетов, а в последующих — дебетовые и кредитовые остатки на счетах на начало месяца, обороты по Дт и Кт каждого счета за месяц, а также остатки на счетах на 1-е число следующего за отчетным месяца. В конце ОВ по каждой из граф определяют итоги. ОВ по синтет-им счетам имеет боль­шое контрольное значение, базирующееся на получении в ней трех пар равных между собой итогов. Равенство итогов первой пары граф обусловлено равен­ством итогов ак-ва и пас-ва баланса. Рав-во итогов второй пары граф обусловлено двойной записью. Третье рав-во обусловлено двумя предыдущими рав-ми. С помощью ОВ по синтет-им счетам могут быть выявлены в учетных записях ошибки, вызванные нарушением правила двойной записи: если сумма операции запи­сана по Дт одного счета, а по Кт другого пропущена, или когда по Дт счета данная операция за­писана в одной сумме, а по Кт другого счета — в другой. Если же хоз. операция записана на счетах в непра­вильной корресп-ии или в неправильной, но одинаковой сумме, или была совсем пропущена, или, наоборот, записана дважды, т.е. когда ошибка выходит за пределы нарушения прави­ла двойной записи, то ОВ не обеспечивает ее выявления. О.В. по синт. счетам используют для составления баланса на следующую отчётную дату. Шахматная ОВ. Все счета в ведомости записывают дважды: один раз названия счетов размещают в левой части таблицы по вертикали, а второй раз эти самые счета в такой же последовательности записывают по горизонтали — в верхней части таблицы. Суммы оборотов отражают на пересечении корресп-их счетов: дебетуемого (по вертикали) и кредитуемого (по горизонтали). Основным преимуществом шахматной ОВ является наличие в ней корресп-их счетов, что позволя­ет анализировать хоз. обороты, а также проверять правильность корресп-их счетов. Недостаток шахматной ОВ: при знач колич счетов она становится громоздкой, затрудняется ее наглядность и аналитичность. ОВ по аналитическим счетам. По анал. счетам О.В. составляют по каждой группе счетов, открываемых к соответствующему синт. счёту. В отличие от ОВ по синт. счетам, ОВ по счетам аналит учета не имеют трех пар равных между собой итогов. Объясняется это тем что каждую ОВ по счетам аналит. учета составляют только по одному синт. счету. Итоги оборотов и остатков ОВ по аналит. счетам до­лжны равняться суммам оборотов и остатку соответствую­щего синт. счета. Нарушение этого равенства свиде­тельствует о допущенных ошибках такого характера: операция отражена на синт. счете, но пропущена в аналит. счете, или же на синтет. счете хоз операция записана в одной сумме, а на аналит. счетах к нему — в другой. При большом количестве товарно-мат-х ценностей более целесообразно составлять сальдовые ведомости. Они от­крываются на год и по каждому виду ценностей содержат сведения (в натур и денежном измерителях) об их остатках на 1-е число каждого месяца. Показатели же оборотов отсутст­вуют.

  1   2   3   4   5   6   7




Похожие:

3 Функції, завдання та вимоги до Б. О icon3 Функції, завдання та вимоги до Б. О. 4 Принципи Б. О 5 Предмет Б. О. І його об`єкти
Облік витрат на утримання, ремонт, реконструкцію І модернізацію основних засобів
3 Функції, завдання та вимоги до Б. О iconАптеки, завдання, функції, класифікація, вимоги до діяльності
Стандарти акредитації аптечних установ” Наказ моз україни №2 від 12 січня 98 р., що передбачають належну аптечну практику; планується...
3 Функції, завдання та вимоги до Б. О iconЗавдання і функції класного керівника
Класний керівник виконує діагностичну, організаторську, виховну, координаційну, стимулюючу функції
3 Функції, завдання та вимоги до Б. О iconРобота класного керівника Завдання і функції класного керівника
Класний керівник виконує діагностичну, організаторську, виховну, координаційну, стимулюючу функції
3 Функції, завдання та вимоги до Б. О iconНапрямки І завдання маркетингу Поняття про маркетинг, його принципи І завдання
Під маркетингом розуміється такий вид ринкової діяльності, при якому виробником використовується системний підхід І програмно-цільовий...
3 Функції, завдання та вимоги до Б. О iconГоловні завдання, функції та права державної податкової служби України
Система управління оподатковуванням в Україні являє собою єдину централізовану систему, побудовану за принципом багаторівневої ієрархічної...
3 Функції, завдання та вимоги до Б. О iconПолітика як соціальне явище. Політична влада Визначення політики. Політика як суспільне відношення. Структура, мета, завдання, засоби та функції політики
Визначення політики. Політика як суспільне відношення. Структура, мета, завдання, засоби та функції політики
3 Функції, завдання та вимоги до Б. О iconРеферат на тему: Функції відбору ( car list), ( cdr list). Ці функції
Ці функції відбору (селекторні функції) є примітивними функціями, та були розглянуті раніше. Також було показано як утворити похідні...
3 Функції, завдання та вимоги до Б. О iconТема. Педагогічне спілкування як творчий процес
У концепції національного виховання розглядаються основні завдання, принципи роботи школи України, вимоги до організації виховної...
3 Функції, завдання та вимоги до Б. О icon1. Архівознавство
Архівознавство, як наукова система І навчальна дисципліна. Його завдання та функції
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы