Миколаївська філія Національного університету icon

Миколаївська філія Національного університету



НазваниеМиколаївська філія Національного університету
Дата конвертации19.09.2012
Размер36.79 Kb.
ТипДокументы


Миколаївська філія

Національного університету

«Києво-Могилянська Академія»

Факультет комп‘ютерних технологій

Дисципліна «Політологія»


Стаття на тему:

«Чинники, які вливають на розвиток

демократії в Україні»


Виконав:

студент 202 групи

Безпалько О.Л.


Перевірила:

Мейжис І.А.


Миколаїв


1999

Що таке взагалі демократія? Демократія – це така система влади, при якій держава, політичні інститути залежать від юридично оформленної волі народу. Так, про яку демократію може йти мова в нашому посткомуністичному суспільстві? Як і було за Радянського Союзу до волі народу не прислухаються і зараз. І, взагалі, старі норми і ідеали ще надто глибоко сидять в мозку нашого народу. Розглянемо сучасне становище нашої країни, спираючись на чинники, які впливають на демократичний розвиток України.


По-перше, як я вже зазначав вище, громадяни України, особливо старше покоління, живуть як мінімум за половиною старих, комуністичних, принципів. Старі догми і правила поведінки керують їхними вчинками, а люди, спираючись на них, і не відчувають їхнього впливу на свої думки та дії. Але існує також і інша група населення, яка свідомо керується недемократичними правилами. І це не тільки «комуністи старої закалки», або нові комуністи; окрім них існує ще багато людей зі своїми нормами і ідеалами, які заважають сприймати демократію в тому розумінні, яке закладене в визначення цього поняття. Це, наприклад, націоналісти з Західної України, соціалісти чи просто люди без яких-то було б конкретних політичних уподобань, але які несвідомо суперечать в своїх думках принципам демократії. Це перший чинник, на мою думку, який впливає на розвиток демократії в нашій країні.


За другий чинник я хотів би взяти різноманітність партій і організацій, які задля самозабезпечення і власного розвитку на суспільних сходах проповідують принципи недемократичного суспільства. Це – комуністи, які обіцяють стабільне життя і економіку (недосяжні мрії); ті ж націоналісти, які закликають боротись за визнання нації; соціалісти – зовсім райдужні мрійники тощо. І це ще не весь список таких «обіцяльників», які затьмарюють очі населенню України своїми обіцянками, щоб дістатись до влади. Та й ті ж «демократи» не кращі за усіх інших – ті ж обіцянки і мрії. Рідко знаходиться партія, яка б наполегливо спрямовувала свої дії на справжній розвиток демократичного суспільства.


Третій фактор – це правління держави, і, взагалі, урядовці. Небачений розвиток корупції в усіх гілках влади після розпаду СРСР сам собою вже заперечує демократію. А хто ж приймає ці рішення і закони, які начебто повинні йти на користь розвитку демократичного суспільства? Ці ж самі голови владних структур, які «правдами і неправдами» проникли до верхівки суспільства.
Народні обранці – депутати – збагачують кишені, а не працюють на користь їх обиравших – народа. Та навіть ті, хто не намагаються «нагріти руки у багаття влади», хоча їх не так вже і багато, не можуть протидіяти такій масі інших своїх колег. Деякі з них і не намагаються – стоячи з боку, а деякі просто так довго жили за іншими принципами, що їм просто не хочеться з ними розставатися.


За четвертий фактор я хотів би взяти саме розвинутість нашого суспільства в політичному відношенні. Починаючи від простого середньорозвиненого громадянина і закінчуючи людьми, які стоять в правлінні,– більшість не має належної політичної освіти. І це звичайно сказується на рішеннях які приймає держава. Ці рішення не мають належного підгрунтя, тобто вони не можуть бути правильними, якщо їх приймають неосвічені люди. І звичайно, що цій освіті не було звідки братись, оскільки усе населення колишнього Радянського Союзу виховувалось на пропаганді партії, тобто комуністичних принципах. А значить і те населення, яке б хотіло отримати належну політичну освіту не мало змоги цього досягнути. І цей чинник можна вважати основним серед тих, які впливають на розвиток демократичної держави, оскільки постає питання: звідки візьметься демократія в нашому суспільстві, якщо люди не можуть навіть зрозуміти, що це слово означає, не говорячи вже про те, щоб визначити це поняття.


Існує ще велика кількість факторів, які можуть вплинути і впливають на розвиток демократії, але все ж таки переліченні чинники – основні в нашій державі і найбільше впливають на розвиток суспілства взагалі.


Хоча я зобразив становище в нашій країні дуже песимістичним, все ж існують і позитивні моменти, як то прийняття демократичних законів і їх впровадження у життя. Порівняно нещодавно прийнята Конституція України – перше підтвердження цьому. Залишається сподіватись, що ті демократичні засади, які в неї закладені будуть виконуватись у майбутньому.


Також існують і дюди в правлінні, і в населенні, які щиро вірять в демократичне майбутнє України і намагаються запровадити такі принципи в життя. Будемо сподіватись, що цих людей стане більше і вони візьмуть справу демократичного розвитку країни в свої руки. А якщо цього не відбудеться, то через покоління, можливо не одне, все ж таки зміняться старі правила і догми, і тоді запанує на нашій багатостраждальній землі влада народу.






Похожие:

Миколаївська філія Національного університету iconМиколаївська філія Національного університету
Як І було за Радянського Союзу до волі народу не прислухаються І зараз. І, взагалі, старі норми І ідеали ще надто глибоко сидять...
Миколаївська філія Національного університету iconМиколаївська філія
Демоністичні вірування були найважливішою І найпоширенішою формою релігійного освоєння світу праслов’янами
Миколаївська філія Національного університету iconМиколаївська філія
Демоністичні вірування були найважливішою І найпоширенішою формою релігійного освоєння світу праслов’янами
Миколаївська філія Національного університету iconНавчальний посібник для студентів дистанційної форми навчання Львів Видавництво Національного університету „Львівська політехніка
Мирський Р. Я., доктор філософських наук, професор Національного університету „Львівська політехніка”
Миколаївська філія Національного університету iconКонтекстуально-інформаційна модель Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Упродовж 2000 року в рамках ндр "Моніторинг та інформаційне моделювання змі" (керівник проф. Різун В. В.) здійснювалося дослідження...
Миколаївська філія Національного університету iconРівненська філія Київського університету права
Україну. В основному Законi на­шої держави прокуратурi вiдведено самостiйне мiсце в струк­тypi державної влади. Цьому opгaнoвi присвячено...
Миколаївська філія Національного університету iconФондоємність продукції підприємства та ефективність виробництва
Полюхович Н. О., студент Національного університету водного господарства та природокористування
Миколаївська філія Національного університету iconТеоретична частина
Посібник «Лабораторний практикум з фізики» підготований для студентів інженернотехнічних спеціальностей Національного університету...
Миколаївська філія Національного університету iconДо наказу Міністерства освіти І науки, молоді та спорту
Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості напрям підготовки «Хімічна технологія»
Миколаївська філія Національного університету iconДо наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Криворізький коледж економіки і управління Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы