СловотвірнА синонімія прикметникіВ, мотивованих різними частинами мови icon

СловотвірнА синонімія прикметникіВ, мотивованих різними частинами мови



НазваниеСловотвірнА синонімія прикметникіВ, мотивованих різними частинами мови
Дата конвертации18.09.2012
Размер129.78 Kb.
ТипДокументы

словотвірнА синоніміЯ ПрикметникіВ,

мотивованих різними частинами мови


Прикметникові словотвірні синоніми це переважно деривати, утворені за допомогою однофункційних словотворчих засобів, які додаються до спільної твірної основи [2,с.21-22] іменникової, дієслівної чи прикметникової (бджолиний-бджо­лячий, хрипкий-хриплий, блідавий-блідуватий). Крім того, словотвірними си­но­ні­ма­ми вважаємо і спільнокореневі прикметники, що утворені від різних мотивуючих баз. Ними можуть бути не тільки різноструктурні іменники, дієслова і т.д., а й слова різних частин мови зі спільним коренем. Рідко словотвірні синонімні відношення виникають і між первісним та похідним прикметниками, що мають одну або кілька спільних семем.

Моделі дериваційної синонімії прикметників, які мотивуються різними час­ти­на­ми мови, були відомі вже в українських пам’ятках XI ст. У новий період пари (ря­ди) прикметникових словотвірних синонімів різної мотивації (обов’язково спільно­кореневими словами) найчастіше відповідають моделям: віддієслівний при­кметник — відіменниковий прикметник, рідше відіменниковий прикметник — відприслівниковий прикметник і в поодиноких випадках відіменниковий при­кметник — відчислівниковий прикметник та відіменниковий прикметник — відприкметниковий прикметник.

Усі ці моделі вимагають основоцентричного підходу і, відповідно, кла­си­фі­ка­ції словотвірних синонімів за відношенням між їх мотивуючими базами, як і при де­риваційній синонімії прикметників, мотивованих спільнокореневими словами тої са­мої частини мови — різноструктурними іменниками й дієсловами. В обох випадках компоненти дериваційних синонімних пар можуть утворюватися як тим самим, так і різними способами (суфіксальним — морфолого-синтаксичним), за допомогою як того самого суфікса, так і різних однофункційних формантів (-уч- і -н-, -н- і -ов-, -уч- і -овит-, -лив- і -уват-). Проте відмінність між дериваційними прикметниковими синонімами, утвореними від різних частин мови, помітна на вищому ступені уза­галь­нення словотвірних значень, порівняно з тими парами, що мотивуються тою самою частиною мови. Спільним є тільки найзагальніше дериваційне значення, наприклад, “вираження якісної ознаки через відношення до мотивуючого слова” у прикметників типу болючий - болісний (від дієсл. боліти й ім. болість).
Якщо конкретизувати від­ношення між мотивуючим і мотивованим і формулювати часткові словотвірні зна­чен­ня, то помітна відмінність: “вираження якісної ознаки через відношення до діє­слова” і “вираження якісної ознаки через відношення до іменника”. На рівні ж лек­сич­ному збігаються тільки окремі семеми цих слів. Наприклад, у Словнику українсь­кої мови так розкривається спільне переносне лексичне значення наведених при­кмет­ни­ків: “тяжкий, який викликає гіркі, тяжкі почуття, смуток; викликаний цими почуттями” [СУМ, I, 215, 214]: Перед очі виринув болючий спогад. О болісна омана [Іздрик, 9]. Пор. аналогічну словотвірну синонімну пару: щербатий - щерблений (від ім. щерба та дієсл. щербити): Стомлений тесля дрімає при щербатій сокирі [Ант., 90]. Сонячна чаша щербленим рогом вгрузла між ребра [Савка, 75]. Обидві пари мають активну паралельність із невеликою частотною перевагою прикметників болючий і щербатий.

Отож, мотивуючі бази словотвірних синонімних прикметників (похідних від різних частин мови) переважно пов’язані як мотивуюче словопохідне слово. Найчастіше це:

дієслово

— іменник — прикметник




прикметник

або, навпаки,

іменник

— дієслово — прикметник




прикметник.

Із відіменниковими ад’єктивами в словотвірні синонімні зв’язки вступають як відінфінітивні, так і віддієприкметникові ад’єктиви. Часто мотивуючі бази по­в’я­за­ні як назва дії назва діяча, її виконавця; назва дії назва результату, на­слід­ку; назва предмета назва дії, мотивована назвою предмета.

Наприклад, в українській мові XIX - поч. XX ст. засвідчені такі дериваційні синонімні ряди, як зажирливий - зажиракуватий (від дієсл. зажирати та ім. за­жирака): Од чого то є такі инші зажирливі. Ото у нас чоловік Рогуля — за­жи­ра­ку­ва­тий [Гр., II, 39]; копательний - копачкий (від дієсл. копати та ім. копач): Щирі були покійники... копательні. Дід Юрко замолоду був копачкий [Гр., II, 280] (прикметники означали “працьовитий, наполегливий”); мірчий - мірничий (від дієсл. міряти та ім. мірник): Мірчий апарат. Мірничий апарат [Фав., 2]; робочий - робітний - ро­біт­ли­вий - роботящий (від ім. робота і дієсл. работати [С., III, 3], яке в новому періоді вийшло з ужитку): Робоча, як бджола. Там є дівка дуже красна, та лель не робітна. Чи хороша чи вродлива, чи до діла робітлива. Ручки ж мої роботящі [Гр., IV, 26]; а також вальковий - валькований (від ім. вальок — комок глини для обмазування стін та від дієсл. валькувати) [Гр., I, 124]; забутний(-ій) - забутковий (від дієсл. забути та ім. забуток) [Гр., II, 10]; ростючий - ростовитий (від дієсл. рости та ім. ріст) [Гр., IV, 79, 80]. Ці пари (ряди) не збереглися в сучасному нормативному вжитку.

Прикметникові ряди, що протягом певного часу існували як словотвірні синоніми, розпадалися й унаслідок втрати одного або кількох компонентів. На­прик­лад, гидкий - гидний - гидючий - гидосний (від дієсл. гидити та ім. гидість): Гидкий, як поплазка. Доле ж моя гидна. Таке гидюче, що й глянути на нього не хочеться. Гидосний [Гр., I, 282]; отруйний - отруйливий - отрутний (від дієсл. отруїти та ім. отрута): Слався м’ясистим листом отруйний молочай. Гагів отруйливих наковтавсь. Збирали вони навіть отрутних тарантулів [СУМ, V, 810, 811]; плачний - плачливий - плакучий (плачучий) - плаксивий (від дієсл. плакати або ім. плач та ім. плакса): Плачним голосом вимовляла. Плачливі співи серце розбивали. І пісня та ...жалібна, витяжна, плакуча. Плачучим голосом допитувався. Голос в Андрія тонкий, плаксивий [СУМ, VI, 572, 560, 572, 559]; співний - співливий - співучий - співочий (від дієсл. співати та ім. спів): Маєш же свашеньки співнії. Які співливі баби. Пташка співуча. Ве­се­ла, мов пташка співоча [Гр., IV, 176]. На сучасному етапі переважили й активно функ­ціонують прикметники гидкий, отруйний, співучий - співочий, плакучий - плак­сивий (із ширшою сполучуваністю компонентів на -уч-ий).

У сучасній українській мові відіменниковий і віддієслівний прикметники формують словотвірні синонімні ряди і з активною, і з можливою паралельністю. Наприклад, як активно паралельні сьогодні функціонують деривати: тямучий (тя­му­щий) - тямкий - тямовитий (тямковитий) (від дієсл. тямити та ім. тяма): Він чоловік тямучий. Дуже тямущий чоловік. Хлопець гарний, тямовитий [Гр., IV, 303]. Жінка — людина тямка. [Хлопець] розумний, тямковитий [СС, I, 683]. Функційно до­мінує на сучасному етапі ад’єктив тямущий [СС, I, 683]; тремтячий - трем­тли­вий - тремкий (від дієсл. тремтіти та ім. трема): Горбатий лив тремтячою ру­кою. Онук ніс миску в малих тремтливих руках [Ш., I, 324, 344]. Заголублені спогади, дотик тремкої руки [Савка, 28]. Тремтячий місяць. Від фігур падають тремливі тіні [Світ Софії, 107]. Тремкий серпанок [Ш., I, 383] (усі прикметники ряду характерні для художнього стилю; як міжстильові вживаються переважно деривати на -ач-ий, -лив-ий); гризучий - гризький - гризотний (від дієсл. гризти(ся) та ім. гри­зо­та): Неприємне гризуче почуття ще довго заважало йому зосередитися [СУМ, II, 167]. Не мав би відчувати нічого гризького [Ш., I, 274]. Непередбачена гризотна туга охопила його за душу [СУМ, II, 166]; дрімливий - дрімотливий - дрімотний (від дієсл. дрімати та ім. дрімота): Щоб ока світлого не випив Дмірливий ворон-птах. Сиділи на горбах, мов старі дрімотливі ворони [СУМ, II, 419, 418]; чванливий - чваньковитий (від дієсл. чванити(ся) та ім. чванько): Калиновський шукав гострих слів, щоб зрізати чванливого Красюка. Він сам був дуже чваньковитий [СУМ, XI, 287]; скорбний - скорботний (від дієсл. скорбіти або ім. скорб та від ім. скорбота): Собака поклав скорбну морду на лапи [Ш, I, 410]. По скорботному виразу його очей вид­но було, що смерть Аркадія вразила його глибоко [СУМ, IX, 297]; аб­сор­бу­валь­ний - абсорбційний (від дієсл. абсорбувати та ім. абсорбція; обидва прикметники засвідчені як відповідники до рос. абсорбционный) [Хем., 95], хоч у середині століття функціонував тільки ад’єктив, мотивований іменником аб­сорб­цій­ний [Хім., 27]; ма­жо­рувальний - мажорантний (від дієсл. мажорувати та ім. ма­жоранта) [Мат., 90]; під­стильний - підстилковий (від дієсл. підстеляти та ім. під­стилка): Підстильний і під­стилковий торф [Гірн.91, 235]; покривний - покрівельний (від дієсл. покривати та ім. покрівля; обидва прикметники засвідчені як відповідники до рос. покривной) [Хем., 74], пор. раніше — тільки покривний [Хім., 124]; таб­ле­то­ва­ний - таб­лет­ко­вий (від дієсл. таблетувати та ім. таблетка): Таблетований і таб­лет­ко­вий матеріал [Хем., 220]; ґратований - ґратчастий (від дієсл. ґратувати та ім. ґра­ти): Ґратовані і ґратчасті вікна [НК]; кубований - кубовий (від дієсл. кубувати та ім. куб) [Мат., 86].

У пари з можливою паралельністю поєднуються на сучасному етапі при­кмет­ни­ки, один із яких уживається рідко як застарілий або такий, що перебуває в ста­ні занепаду, а також багатозначні прикметники, які рідко вживаються з тим самим зна­ченням. Наприклад, сьогодні рідкісним є один із компонентів дериваційних си­но­нім­них пар (рядів) визвольний - визвольницький (від дієсл. визволяти та ім. визволь­ник): Населення Запорізької Січі, звідки почався визвольний похід Богдана Хмель­ниць­кого, складалося... з українських козаків. Дзвенять,... усім визвольницький ві­щую­чи похід [СУМ, I, 397]; жадний - жадливий - жадібний (від дієсл. жадати та ім. жадоба): Береза ще більше жадна життя. Жадливі блищики очей. Жадібний до жит­тя був [НК]; мандрівний - мандрований (від дієсл. мандрувати та ім. мандри): Мандрівні дяки, мандровані дяки, - вихованці різних шкіл на Україні 16-18 ст. [УРЕС, II, 340]. Мислитель відмовляється, обираючи долю мандрівного філософа [Іст.укр. філ., 85]. “Український мандрований філософ Григорій Сковорода” [УЛЕ, I, 106]. В інших випадках — тільки мандрівний: мандрівні сюжети [ЛС, 422]. Пісня манд­рів­но­го серця [Андр., 4]; обітований - обітний (від дієсл. обітувати та ім. обіт): Обі­то­ва­на земля. Обітна земля [СУМ, V, 507]; ткальний - ткацький (від дієсл. ткати та ім. ткач): Якось я став, задумавсь коло ткальної машини. Нудьга Йванові сидіти за ткаць­ким верстатом [СУМ, X, 151, 153]; танцювальний - танечний (від дієсл. тан­цю­ва­ти та ім. танець): Можна бачити танцювальні рухи. Троє кіл танечним кроком, юрмами оточені [СУМ, X, 35, 33]; уживальний - ужитковий (від дієсл. уживати та ім. ужиток) [СУМ, X, 402]. Рідковживані прикметники визвольницький, жадний - жадливий, мандрований, обітний, ткальний, танечний, уживальний функ­ціо­ну­ють сьогодні з вузько обмеженою сполучуваністю вже як архаїзми, хоч самі їх моделі залишаються продуктивними.

Із часом стали відрізнятися валентністю і через те опинилися на шляху наближення до паронімії пари (ряди) прикметників віршований - віршовий (від дієсл. віршувати та ім. вірш), плідний - плодовитий - плідливий (плодливий) - плодючий (від дієсл. плодити та ім. плід), відношення між якими визначаємо тільки з контексту. Ці деривати вступають у словотвірні синонімні відношення: Мистецтво виражати свої думки у віршованій формі [ЛС, 133]. Забули, мабуть, через пере­ста­рі­лість мови, а ще більше віршової форми [Чиж., 246]. Плідні кущі. Ми одержали... плодовиті гібриди між житом і різними видами пирію [СУМ, VI, 585, 588]. Плодлива, як свиня [Гр., III, 197]. Нічия огородина не здавалась така плодюча [СУМ, VI, 590]. Але домінує на сучасному етапі в основному паронімне функціонування при­кмет­ни­ків: Віршований, -а твір, казка, але віршовий, -а розмір, форма [НК]. Плодовитий - пло­дючий, -а кущ, рослина, худоба, риба, але плідний, -а письменник, ідея, праця [НК], [СС, II, 244]. На межі між словотвірною синонімією і паронімією перебувають та­кож ряди з можливою паралельністю, багатозначні компоненти яких рідко функ­ціону­ють із тою самою семемою. Наприклад, уривистий - уривчастий - уривковий (від дієсл. уривати та ім. уривок) зі спільною семемою “який переривається через ко­рот­кі проміжки часу, несуцільний, який різко обривається”: Вона витиснула лише кілька уривистих плутаних фраз. Програвала одною рукою уривчасті мелодії. Те... було одностороннє, припадкове та уривкове [СУМ, X, 476]; тайний - таємний - таємничий (від дієсл. таїти та ім. таємниця) тільки зі семемою “сповнений таємниць, загадковий, невивчений”, “якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; по­той­біч­ний; який має чудодійну силу, чудодійні властивості, чарівний”). Хтів гамувати я кров силою тайних замов. Отже, є в тобі таємні чари? Весь світ був як казка, повна чу­дес, таємнича [СУМ, X, 17, 13, 14].

У новій українській мові засвідчене також поодиноке функціонування двох рідковживаних компонентів словотвірної синонімної пари: горьований - горьовий (від дієсл. горювати та ім. горе) [НК]. Словотвірною синонімною парою, яка тепер перебуває в стані розпаду через ненормативну паралельність, є підіймальний (під­ні­маль­ний) - підйомний (від дієсл. підіймати (піднімати) та ім. підйом): Підіймальне і підйомне зусилля [Гірн.59, 246]. На сучасному етапі помітна виразна тенденція до витіснення ад’єктива, мотивуюча база якого (ім. підйом) з’явилася в українській мові під впливом російської. Відповідно і найновіша лексична картотека фіксує вже тільки прикметник підіймальний: Підіймальна сила [НК].

Словотвірні синонімні прикметники можуть зрідка мотивуватися: а) спіль­нокореневими іменником і дієсловом, які між собою не пов’язані як мотивуючий — мотивований, а є на одному ступені в словотвірному гнізді, наприклад, кровотеч­ний - кровоточивий (від ім. кровотеча і дієсл. кровоточити): На кровотечні рани при­кла­дають шматочки ...квіток нагідок, змішаних порівну з листками полину. Цей Спартак, мабуть, і в гадці не має, якої... кровоточивої рани в серці Богдановім торк­нувсь [СУМ, IV, 362]; б) дієслівним словосполученням і складним іменником, похідним від цього словосполучення, наприклад, окозамилювальний - око­за­ми­лю­вацький (від спол. око замилювати та ім. окозамилювач) [СУМ, V, 673]; в) діє­слівним та іменниковим словосполученням, наприклад, богобійний - богобоязливий - богобоязний - богобоязкий - богобоящий (від спол. боятися Бога та боязнь Бога): З цим богобійним різником... мав справи. Богобоязка, а нищечком проти мене за­миш­ляєш! Він син був богобоязливий. Жив..., як належить ...богобоязному чоловікові. Бо­го­боящі люди [СУМ, I, 209].

Прикметникові словотвірні синоніми, мотивовані іменником та дієсловом, утворюються переважно за допомогою суфіксів -ськ-, -к-, -ов-, -овит-, слово­твор­чо­го закінчення -ий, які додаються до іменникових основ, і -н-(-льн-), -ив-(-лив-), -ач-(-уч-/-ущ-), -к-, які додаються до дієслівних основ. Ці словотворчі засоби можуть об’єднуватися спільною функцією попарно чи по три-чотири в ряді.

Інколи компонентами дериваційної синонімної пари в новій українській мові є мотивуючий і мотивований ним прикметник. Переважно такі пари відповідають мо­делям: первісний прикметник — похідний від нього прикметник; відімен­ни­ко­вий прикметник — похідний від нього прикметник; відчислівниковий при­кмет­ник — похідний від нього прикметник і мають можливу паралельність. Похідний компонент таких пар на сучасному етапі або вийшов з ужитку, або вживається рідше, ніж первісний, і тільки в художньому стилі. Первісний прикметник часто має склад­ні­шу семантичну структуру, ніж його дериват; збігається тільки одне або два значен­ня. Наприклад, словотвірними синонімами є первісний прикметник вартий (варт) і похідний від нього вартний: Пусти його, не варт він того. Цей чоловік вартний [Гр., I, 127, 128]; аналогічно ситий – ситний: Увесь вік ходив ситий і вкритий. Ті діти... стали дуже ситними. Ситий борщ. Ситна паша. Це з ситої землі хліб. Земля ситна [Гр., IV, 123, 124]; гордий - гордовитий: Ти знаєш козацьку вдачу — гордий народ. Щиро покохала його наша гордовита Катря [СУМ, II, 127, 126]; пильний - пильновитий: Не видно там було руки пильної господині [СУМ, VI, 354]. Чабан вірний, пильновитий [Гр., III, 151]; бадьорий - бадьористий: Промовив я, почуваючи себе таким бадьорим. Міцносиле, бадьористе, хоч невелике військо [СУМ, I, 86]; пряний – прянистий (прєнистий): Зарикала коровочка, зарикала пряна. Прєниста худоба [Гр., III, 495].

Моделі відіменниковий прикметник — відприкметниковий прикметник відповідають пари валовий - валов’яний (від ім. вал і прикм. валовий): Волоки шовкові удвоє жіноцькі щирі валові. Валов’яний клубок [Гр., I, 124]; водяний - водя­нис­тий (від ім. вода і прикм. водяний): Водяна картопля. Водянисті жмаки [СУМ, I, 723]; трав’яний - трав’янистий (від ім. трава і прикм. трав’яний): В цьому трав’я­но­му лісі побояться вони вовків. Берег тут чорноземний, трав’янистий [СУМ, X, 222]; полум’яний - полум’янистий (від ім. полум’я і прикм. полум’яний): Полум’яні очі. Полум’янистий погляд [СУМ, VII, 102]; рясний (рясен) - ряснистий (від ім. ряст і прикм. рясний): Сади рясні похилились. Щоб наш овесець рясен був. Копи паш­нисті, снопи ряснисті [Гр., IV, 93]; сурм’яний - сурм’янистий (від ім. сурма і прикм. сур­м’яний): Окиси сурм’яних руд. Сурм’яниста руда ...утворюється у вигляді бі­ло­го осаду [СУМ, IX, 855]; росяний – росянистий [СУМ, VIII, 886]; ядрений - ядренистий [СУМ, XI, 625]; а також багряний - багрянистий у складі бага­то­ком­по­нент­ного дериваційного синонімного ряду багряний - багрянистий - багристий - багровий (від ім. багра і прикм. багряний):




багрянийбагрянистий

багра

багристий




багровий:

Розжеврене, червоне сонце низько спустилося, багряним світлом грало. Підіймалося сонце над степ, Мов багровеє коло. Неспокійно бовдурились багрянисті дими [СУМ, I, 85].

У словотвірні синонімні відношення мотивуючий відіменниковий при­кмет­ник — мотивований відприкметниковий прикметник найчастіше вступають ад’єктиви, утворені за допомогою суфіксів -ан- і -ист-, -ов- і -ан-.

Словотвірними синонімними парами можуть бути також мотивуючий відчислівниковий прикметник — мотивований відприкметниковий при­кмет­ник; мотивуючий віддієслівний прикметник — мотивований від­прик­мет­ни­ко­вий прикметник, із яких на сучасному етапі функційно переважає по одному компонентові. Наприклад, однакий - однаковий (від числ. один і прикм. однакий): Приїхали три козаки, Та всі три однакі. Царі, раби - однакові Сини перед Богом [СУМ, V, 631]; дрібний - дрібнистий (від дієсл. дробити і прикм. дрібний) [Гр., I, 443].

У словотвірні синонімні зв’язки в новій українській мові можуть вступати і відчислівниковий — відіменниковий деривати: подвійний - двоїстий - двій­час­тий (від числ. двоє та ім. двійка) [Геодез., 64]; відіменниковий — від­прик­мет­ни­ко­вий: свинцюватий - свинцевистий (від ім.свинець та прикм. свинцевий): Свинцю­вата і свинцевиста бронза [СУМ, IX, 72]; відіменниковийвідприслівниковий: домовий - домашній (від ім. дім і присл. дома): Домашнього злодія не встережешся. Домового злодія не встережешся [Гр., I, 418, 419]; нутряний - внутрішній (від ім. нут­ро і присл. внутрі) [Фав., 9]; правдивий - справжній - справдішній (справдеш­ній) (від ім. правда і присл. справді): Правдиві волоські гарбузи [Гр., III, 398]. Це бу­ло справжнє кам’яне вугілля. Це не град і не сніг, а справдішня... сіль. Надворі... справдешнє літо [СУМ, IX, 591, 590, 589]. Рідко у цей словотвірний синонімний ряд входять і прикметники справедливий та праведний: Котра дівчина чорнобривая, та чарівниця справедливая. Не мають праведного таланту (справжнього таланту) [Гр., IV, 188; III, 398].

Із названих словотвірних синонімних рядів на сучасному етапі розвитку ук­ра­їнської мови стали паронімами прикметники домовий - домашній, справедливий - праведний - справжній, а нутряний і справдішній вийшли з активного вжитку.

Отже, крім прикметникових дериваційних синонімів, що утворилися від тої самої частини мови, в новій українській мові засвідчені пари з компонентами, мотивованими словами різних частин мови, або з первісним і похідним від нього прикметником. Словотвірні синоніми якраз цих моделей (первісний прикметник — відприкметниковий прикметник, відчислівниковий прикметник — від­прик­мет­ни­ковий прикметник) свідчать, що в новій українській мові існують деад’єктивні прикметники, які, крім словотвірних значень “слабкий вияв ознаки” (білуватий), “силь­ний вияв ознаки” (старезний), “надмірний вияв ознаки” (задобрий), “гіпо­ко­рис­тич­ність” (сліпенький), “заперечення ознаки” (невеликий) [1, с. 53], можуть виявляти ознаку, тотожну за силою вияву з ознакою, яку виражають їх мотивуючі бази — прикметники (ситий – ситний; однакий - однаковий).

Прикметникові словотвірні синоніми різної мотивації — це слова, які вживаються в науковому, художньому і розмовному стилях мови.




Похожие:

СловотвірнА синонімія прикметникіВ, мотивованих різними частинами мови iconПлан Інтегрування частинами Інтегрування часток Заміна змінної Інтегрування частинами
Формула 16 називається формулою інтегрування частинами в невизначеному інтегралі
СловотвірнА синонімія прикметникіВ, мотивованих різними частинами мови iconМетодрозробка практичного заняття з латинської мови І. Тема практичного заняття
Граматична тема: Узгодження прикметників І групи з іменниками ІІІ відм. Хімічна номенклатура
СловотвірнА синонімія прикметникіВ, мотивованих різними частинами мови iconОсобливості використання іменників
Отже, треба уникати вживання іменників із розмовного сти­лю, із суфіксами збільшеності чи зменшеності, з усіченою осно­вою тощо й...
СловотвірнА синонімія прикметникіВ, мотивованих різними частинами мови iconОсобливості використання іменників у ділових паперах
Отже, треба уникати вживання іменників із розмовного сти­лю, із суфіксами збільшеності чи зменшеності, з усіченою осно­вою тощо й...
СловотвірнА синонімія прикметникіВ, мотивованих різними частинами мови iconВивчення української мови
Нові мотиви опанування державної мови (вихід на рівень міжнародного спілкування, дипломатичних відносин та ін.) вимагають оновлення...
СловотвірнА синонімія прикметникіВ, мотивованих різними частинами мови iconВивчення української мови
Нові мотиви опанування державної мови (вихід на рівень міжнародного спілкування, дипломатичних відносин та ін.) вимагають оновлення...
СловотвірнА синонімія прикметникіВ, мотивованих різними частинами мови iconКультура мови
Правильність мови – це насамперед дотримання тих літературних норм, які є усталеним зразком, еталоном для носіїв цієї мови
СловотвірнА синонімія прикметникіВ, мотивованих різними частинами мови iconВивчення української мови в початкових класах План
Нові мотиви опанування державної мови (вихід на рівень міжнародного спілкування, дипломатичних відносин та ін.) вимагають оновлення...
СловотвірнА синонімія прикметникіВ, мотивованих різними частинами мови iconПо-моєму, варто вчитися
Діалог – це різновид прямої мови, одна з форм передачі чужої мови, мови двох чи більше осіб речення, що промовляються учасниками...
СловотвірнА синонімія прикметникіВ, мотивованих різними частинами мови iconРоль мови в житті людини
Така ж доля спіткала І мову. І хоча український народ – один із великих слов’янських народів – був розтерзаний І пошматований впродовж...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы