Австралійський союз icon

Австралійський союз



НазваниеАвстралійський союз
Дата конвертации14.09.2012
Размер122.27 Kb.
ТипДокументы



АВСТРАЛІЙСЬКИЙ СОЮЗ

Площа — 7,7 мли км2. Населенім — 17,7 млн чоловік. Столиця — Канберра. Державний ус­трій — формально конституційна монархія, фактично — парламентська республіка. В ад­міністративному відношенні поділяється на 6 самоуправних штатів (Новий Південний Уельс, Вікторія, Квінсленд, Південна Австралія, Захід­на Австралія, Тасманія), Північну територію і Федеральну (столичну) округу.

Австралія — єдина країна, яка займає цілий Місце у світі континент. За площею вона стоїть на шосто­му місці в світі, за кількістю населення —

вона серед невеликих країн, а за його густотою (2 чоловіка на 1 км2) — на одному з останніх місць.

Сучасна Австралія виникла трохи більше 200 років тому як так звана «біла переселенська колонія» Великобританії. Зараз це цілком самостійна країна, але формально її главою залишається англійська королева. Австралія економічно високорозвинена країна. За абсо­лютними розмірами свого ВНП вона входить до групи перших 15 країн, а в розрахунку на одного жителя стоїть на рівні колишньої метрополії — Великобританії. Водночас у світовому поділі праці Австралія має аграрно-сировину спеціалізацію. Віддаленість від Європи перестала бути вирішальним чинником її географічного положення. Технічний прогрес на транспорті і в засобах зв'язку зблизив її з іншими континентами. Позитивного значення набуває відносна близькість Австралії до країн Південне - Східної і Східної Азії та Океанії.


^ Господарська оцінка природних умов та ресурсів.

Австралія при її 0,3 % світового населення володіє 5,8 % земної поверхні. Отож можна говорити, що її забезпеченість природно-ресурсним потенціалом у 20 разів вища від се­редньої в світі. Йдеться насамперед про мінеральну сировину й пасовища, її енергетичні та водні ресурси, орні землі й ліси в розрахунку на одного жителя також дуже значні. Країна лежить у чотирьох природних поясах —субекваторіальному, тропічному, суб­тропічному та помірному. Австралія відома як посушливий континент, проте території з достатньою кількістю опадів становлять 1/3 всієї площі, а це 2,5 мли км2. У посушливих районах значними с запаси підземних вод. Втім, на розвитку країни негативно познача­ються такі особливості: більша частина її території мас екстремальні умови для життя та діяльності людини, а величезні відстані утруд­нюють зв'язки між окремими районами. Австралія потерпає від посух, повеней і лісових пожеж


Населення

Сучасне населення Австралії сформувалось за рахунок емігрантів. Аборигенів або нищили, або заганяли в найнесприятливіші для життя місця. Зараз їхня частка не перевищує 1,5 %. Урядові програми щодо покращення їхнього становища поки що не досягають очікуваних результатів. Основну масу емігрантів спочатку становили англійці, їх мова і культура визначили етнічну спрямованість сучасного австралійського суспіль­ства. Після другої світової війни Австралія прийняла багато так званих «переміщених осіб», а також вихідців з європейського півдня і сходу — італійців, юґославів, греків тощо. Серед них було понад 20 тис. переселенців-українців. До самого останнього часу уряд про­водив політику «білої Австралії». Зараз робиться послаблення для в'їзду в країну представників інших рас.

Населення на континенті розміщене відповідно до природного середовища. Субекваторіальна савана, тропічні пустелі і напівпустелі практично не заселені. Найгустіше заселені південно-східна, разом з Тасманією, південно-західна окраїни —добре зволожені субтропічні, помірні і, частково, тропічні прибережні райони. Австралія мас дуже високу частку міських жителів — 85 % (один з найвищих показників у світі). Особливе місце серед міських поселень займають столиці штатів.

Велике землеволодіння на перших етапах розвитку колоній, до­рожнеча «білої» робочої сили, сам характер сільськогосподарського виробництва (екстенсивне скотарство не вимагало багато робочих рук, а в землеробстві рано почали впроваджувати машинну техніку) призвели до формування традиційно рідкозаселеної сільської місце­вості. Характерним є фермерське розселення, причому у внутрішніх районах ферми віддалені одна від одної на десятки, а то й сотні кілометрів. Ізольоване життя на фермах —одна із складних проблем австралійського суспільства.

Серед міських поселень привертають увагу три групи міст. По-перше, це маленькі гірничі міста, які розкидані по всьому континенту і с його невід'ємною рисою. По-друге, це столиці штатів. У минулому, і навіть до деякої міри й зараз, штати - колишні окремі колонії —розвивалися як самостійні одиниці. Тому кожна столиця стала не тільки політичним, а й головним комерційним, індустріальним і культурним центром штату. Зараз п'ять з них —Аделаїда, Брісбен, Мельбурн, Перт і Сідней мають понад 1 млн жителів кожна і змагаються між собою в розвитку новітніх виробництв, закладів науки і культури.

Австралійський Союз мас коротку історію і бідний на історичні пам'ятки. В таких умовах кожне столичне місто прагне як до фіксації минулого, так і до використання всього нового. Висотна модерна забудова ділових центрів столиць, їхні університети, музеї, концертні зали, спортивні споруди тощо і субурбанізовані охайні і впорядко­вані передмістя - - все це запозичено в кращих містах Європи та США.

Третю групу австралійських міст складають середні за розмірами цент р й, які виникли поруч зі столицями, взявши па себе функції різних галузей важкої промисловості. Це Ньюкасл, Вуллонґонґ і Порт-Кембла біля Сіднея, Джілонґ біля Мельбурна, Уайалла біля Аделаїди, Фрімантл і Куїнана біля Перта та інші. Вони в значній мірі звільнили столиці від «брудних» галузей виробництва. Австралія — багата країна з високим ІРЛП і високим рівнем життя. Як культурний регіон вона сформувалась під впливом Великобри­танії. Одночасно на неї все більший вплив мають США.


^ Загальна характеристика господарства


Структура господарства Австралії цілком су­часна і відповідає критеріям високорозвинених країн. В обробній промисловості зайня­то 16 % працюючих і вони створюють 19 %

ВНП, в добувній промисловості, відповідно, 2 і 7 %, сільському господарстві — 6 і 4 % і в третинній сфері — 68 і 61 %.

Специфікою с гіпертрофований розвиток сировинних галузей, про­дукція яких перекриває потреби внутрішнього ринку і орієнтується переважно на експорт. Базою їх с величезні природні багатства. Причиною виникнення був попит на їхню продукцію з боку метро­полії, а потім і інших країн. Експортні галузі відіграють виняткову роль в житті Австралії. Вони с основним джерелом іноземної валюти. Безпосередню в них зайнято порівняно мало людей. Але велика кількість працюючих в інших галузях зв'язана з ними, створюючи умови для їхнього функціонування і обслуговуючи їх.

Експортними галузями є сільське господарство і гірничодобувна промисловість. Продукти тваринного і рослинного походження дають 35 % вартості експорту, мінерального - - 45 %. Спочатку експортні галузі відзначалися екстенсивністю виробництва, зараз воно все більше і більше інтенсифікується. Перед експортом сиро­вина зазнає обов'язкової промислової обробки. Висока продуктив­ність праці в експортних галузях, а Австралія в даному випадку стоїть на одному рівні із США, пов'язана не тільки з використанням найновішої техніки, технології та організації праці, а з урахуванням того, що найдешевше може дати та або інша територія чи об'єкт. Саме це і с основою високого рівня ВНП на душу населення.

Великобританія перестала бути головним імпортером австра­лійської сировини після свого вступу до ЄС. На ринках Австралії її замінила Японія, потреби якої в сировинних ресурсах у цей час швидко зростали. Експорт Австралії спрямовується зараз також у США, Китай і країни Південно-Східної Азії. Спеціалізація па виробництві та експорті на світовий ринок продукції первинного сектора мас свої переваги і вади. Як і будь-яка інша спеціалізація, вона дозволяє зосередити увагу невеликої за населенням країни в одному напрямку. Разом з тям, в Австралії мало розвинене вироб­ництво засобів виробництва і новітні наукоємні галузі. Саме їх продукція становить 3/4 імпорту країни.


^ Сільське господарство


Дієта австралійців така ж, як англійська чи американська. Внутрішні потреби задоволь­няються власним виробництвом. Як експор­тер сільськогосподарської продукції Австралія поступається па сві­тових ринках лише США, Нідерландам та Франції. Структуру експорту визначають міжнародний попит і можливості природного середовища. Експортуються вовна, м'ясо, масло і сир, шкіри, пшениця, тростинний цукор, фрукти. Особливу роль відіграє Австралія як постачальник на світовий ринок вовни, м'яса, пшениці і цукру.

За поголів'ям овець (максимум 180 млн голів), настригом вовни та її експортом Австралія посідає перше місце в світі. Вівчарство -початкова галузь австралійської економіки. Виникло воно понад 200 років тому, одразу ж після заснування колонії. Передумови для цього — попит на вовну в Англії, наявність величезних просторів цілорічних пасовищ, невелика потреба галузі в робочій силі і можли­вість транспортування на далекі відстані. Основне поголів'я овець зосереджене в південне -східній та південно-західній частинах континенту на південь від тропіка в зонах з річною кількістю опадів від 700 до 200 мм.

Вивіз м'яса з Австралії почався наприкінці XIX ст., коли з'яви­лися парошіави-холодильники. Вивозять баранину, ягнятину, але основу становить м'ясо великої рогатої худоби, її вирощують пере­важно в субекваторіальній савані на північ від тропіка.

У вівчарстві і м'ясному тваринництві переважають великі ферми. Поголів'я коливається з року в рік у залежності від погодних умов і попиту на вовну та м'ясо. Інтенсивність виробництва найвища у східних достатньо зволожених районах і зменшується з просуванням вглиб континенту.

Ареали найбільшої густоти посівів пшениці збігаються з ареалами найбільшої густоти поголів'я овець. Бони дістали назву пшенично-вівчарських зон. Це субтропічні степи з чорноземними ґрунтами, розорювання яких у кінці XIX ст. стало важливою сторінкою світо­вого сільського господарства. Як експортер пшениці Австралія пос­тупається лише СШЛ, Канаді та Франції.


Промисловість


Гірничодобувна промисловість. Як уже зазна­чалось, Австралія багата на мінеральні ре­сурси. Видобування їх почалося в XIX ст. у зв'язку з попитом Англії. В кінці століття країна експортувала в значних розмірах золото, срібло і такі кольорові метали, як мідь, свинець, цинк. Після другої світової війни австралійська добувна промисловість пережила повній «бум». Він був пов'язаний з сенсаційними відкриттями величезних покладів залізних руд, бокситів і вугілля, а також інших мінералів та попитом на них з боку Японії. Якщо до того мінеральний експорт Австралії обчислювався тисячами тони, то тепер — десятками мільйонів тонн. Австралія перетворилася на одну з найбільших гірничодобувних країн світу. Вона займає перші місця за видобутком бокситів, алмазів, опалів і свинцю та одне з перших за видобутком вугілля, залізної і марганцевої руд, міді, цинку, олова, нікелю, титану, вольфраму, золота, срібла тощо.

Розвиток гірничодобувної промисловості Австралії супроводжу­вався будівництвом шахт і кар'єрів, залізниць, автошляхів і морських портів. Все це сприяло освоєнню величезної території континенту.

Енергетика і обробна промисловість. Австралія має достатню кіль­кість кам'яного і бурого вугілля. Слабким місцем залишається забез­печеність рідким і газоподібним паливом, хоча зусиллями останньо­го часу нафту і газ у помірних кількостях знайдено як на шельфі, гак і всередині континенту. Ресурси гідроенергії обмежені, але вони широко використовуються. Каскади ГЕС побудовано на Тасманії і в Австралійських Альпах. На відміну від Канади, експортні галузі Австралії не є важливим споживачем електроенергії, хоча виплавка алюмінію в 90-х роках перевищувала 1 мли т на рік.

Оцінюючи обробну промисловість Австралії, треба враховувати порівняно невелику кількість її населення і дорожнечу робочої сили. А що країна не виробляє все сама, то це нормальне явище, адже вона має чим оплачувати імпорт. Значний сектор обробної промисловості Австралії працює на експорт, переробляючи сільськогосподарську і мінеральну сировину. В достатній кількості виплавляють сталь. Ви­робляють харчові продукти, транспорті засоби і обладнання, хіміка­ти, текстиль, одяг, товари домашнього вжитку. Особливе місце займає автомобілебудування: на рік випускають до 400 тис. автомобілів.

Обробна промисловість на 2/3 сконцентрована в штатах Новий Південний Уельс і Вікторія, в першу чергу в Сіднеї і Мельбурні та навколо них.


Транспорт

Структура і географія транспорту Австралії складалися під впливом великих розмірів країни, її колоніального минулого і сучасних потреб. Трансавстралійською вважається лише одна залізниця завдовжки 1800 км, яка з'єднує Південну і Західну Австралію Перетнути країну з півдня на північ можна лише спочатку залізни­цею, а потім шосе. Австралія майже не має свого морського флоту, хоча в країні багато спеціалізованих портів і кожна столиця штату с портом. Трубопроводи почали будуватися тільки останнім часом.

В той же час Австралія зуміла якнайкраще скористатися з можливостей авіаційного та автомобільного транспорту. Вона мас тіш авіакомпанії міжнародного класу, великі аеропорти в Сіднеї, Мель­бурні, Брісбепі і Перті і транзитний аеропорт в Дарвіні. Авіація широко використовується для зв'язків усередині країни не тільки між містами, а й між окремими фермами. Користуються нею і в сільськогосподарському виробництві, і в побуті. Є служби «літаюча яловичина», «літаючий лікар», «літаюча пошта» тощо.

За кількістю автомобілів на душу населення Австралія стоїть на одному рівні з США і Канадою. Майже кожна сім'я мас автомобіль. Мережа автошляхів у заселених районах густа і сучасна.


^ Внутрішні відмінності та міста

СІДНЄЙ (3,8 млн жителів) — найдавніше і найбільше місто країни, столиця штату Новий Південний Уельс. Саме сюди в 1788 р. прибула перша партія переселенців-каторжан з метро­полії і саме тут засновано першу колонію на Австралійському континенті. Сучасний Сідней виробляє 1/3 промислової продукції країни: машинне обладнання, хімікати, паперові товари, продукти харчування тощо. Це також банківський і бізнесовий центр, ринок великої рогатої худоби і вовни. Аеропорт і морський порт Сіднея -найзавантаженіші в країні. Навколо міста в радіусі 100 км виросла велика індустріальна зона з цен­трами Нькжасл і Вуллонґонґ — Порт-Кембла з чорною металургією, металообробкою, машино­будуванням і хімічною промисловістю. Сідней відомий своїми університетами, культурними і рекреаційними закладами. Серед них знаменита Сіднейська опера, пляжі і водноспортивні змаган­ня. В штаті Новий Південний Уельс на захід від Сіднея створені атомний І космічний центри.

Мельбурн (3,0 млн жителів) - - столиця штату Вікторія, був заснований на півстоліття пізніше від Сіднея. «Золота лихоманка» спричи­нила бурхливе його зростання, і протягом другої половини XIX ст. це було найбільше місто на континенті. В 1901 р. Мельбурн став тимчасовою столицею Австралійського Союзу. Тільки в 1927 р. статус столиці перейшов до Канберри. Мельбурн і Сідней і зараз суперничають між собою в усіх сферах діяльності. Мельбурн — важливий морсь­кий порт і аеропорт, комерційне і промислове місто. А як фінансовий і банківський центр він є найбільшим в Австралії. Промислова продукція Мельбурна включає автомобілі, хімікати, про­дукти харчування, машини й текстильні вироби і становить ЗО % вартості промислової продукції країни. Індустріальним супутником Мельбурна став Джілонґ. Мельбурн багатий на культурні і спортивні заклади. В 1956 р. в ньому відбулися Літні Олімпійські ігри.

Канберра — спеціально сплановане і побудоване столичне місто. Воно мас модерний вигляд та ідеально вписане в ландшафт ногор-бованої рівнини за 130 км від узбережжя. Крім столичних, місто виконує важливі наукові, культурні і туристські функції.

Штат Квінсленд витягнувся з півдня на північ на 2,5 тис. км. Він займас територію по обидва боки Великого Вододільного хребта в тропічній і субекваторіальній зонах. Видобуток корисних копалин і кольорова металургія, м'ясне тваринництво і тропічне землеробство (крім цукрової тростини вирощують ананаси, папайю, манго, бана­ни), м'ясна, цукрова і консервна промисловість — традиційні галузі місцевої спеціалізації. Новим став масовий розвиток туризму. Його об'єктами с Великий Бар'єрний риф, тропічні острови вздовж північ­ної частини узбережжя і курортна зона «Золотий берег» — на півдні. Столиця штату — Брісбен — найбільше місто тропічної Австралії.

Штат Південна Австралія має найменшу обжиту прибережну територію. Причина - - брак водних ресурсів у цій сухій субтропіч­ній місцевості. ІЗ різноманітній гірничій промисловості штату світове значення має видобуток опалів. У сільському господарстві виділяєть­ся зрошуване виноградарство. Розвинене виноробство. Штат мас свою чорну металургію на базі місцевих невеликих, але давно відомих покладів залізної руди. В Аделаїді працюють автомобільні заводи. Аделаїда, як і інші столиці штатів, с сучасним культурним та науковим центром. Ще в 50-х роках XX ст. у штаті було побудовано космодром «Вумера». В 90-х роках поруч з Аделаїдою виник «Хай-тек-Сіті» — багатофункціональний технополіс з австралійськими і японськими науковцями.

Західна Австралія — найбільший за площею штат. Він займає 2,5 млн км2, тобто 1/3 континенту і с найбільш відокремленою його частиною, яку ніколи називають «Австралійським Далеким Заходом» (від Перта до Сіднея 3250 км). Економічне ядро штату — південно-західний кут континенту. Це сухі субтропіки з дуже сприятливим для життя людини кліматом. Але територія, яка отримує достатню кількість опадів, тут значно менша, ніж у штатах Новий Південний Уельс і Вікторія. Як наслідок, повільний розвиток Західної Австралії. Найпомітнішим етапом її історії став «мінеральний бум» у 60—70-х роках XX ст. Світової слави набули залізорудний басейн Пілбара і родовище алмазів Арґайл. В Західній Австралії знаходиться друга (менша) пшенично-вівчарська зона країни. Індустріальний район, який утворився навколо Перта, включає чорну металургію, нафто­переробку, автоскладання та інші галузі.

Тасманія є найменшим за площею і населенням штатом, який лежить на однойменному острові, відокремленому від материка Бас-совою протокою. Острів має різноманітні, але невеликі за обсягами корисні копалини, ресурси гідроенергії та лісу, їх використання с основою його економіки. В сільському господарстві виділяється плодівництво помірних широт.




Похожие:

Австралійський союз iconАвстралійський Союз. Економіко-географічна х-ка Австралійський Союз. Економіко-географічна х-ка
Віддаленість від Євро­пи перестала бути вирішальним чинником її географічного положення. Технічний прогрес па транспорті І засобах...
Австралійський союз icon“Австралія”
Офіційна назва Австралія (Australia). Згідно з рішенням уряду від січня 1976 р за кордоном країна називається Австралія, уряд австралійським,...
Австралійський союз iconАвстралійський Союз. Економіко-географічна характеристика країни
Віддаленість від Євро­пи перестала бути вирішальним чинником її географічного положення. Технічний прогрес па транспорті І засобах...
Австралійський союз iconРеферат на тему Конкурса, объемом в один печатный лист (24 печатных страницы,12 кегль, 5 интервал, Times New Roman), анкету и рецензию научного руководителя по адресу
Всероссийский союз страховщиков, Германский страховой союз, Белорусский страховой союз и Лига страховых организаций Украины
Австралійський союз iconНормативно-методическое обеспечение деятельности Евросоюза Европейский союз (Евросоюз, ес)
Европейский союз (Евросоюз, ес) – экономическое и политическое объединения 27 европейских государств [1]. Союз был юридически закреплен...
Австралійський союз iconЄвропейський Союз (ЄС)
Союз (ЄС) – міжнародне політико-економічне об’єднання європейських держав, яке поєднує в собі риси міжнародної організації та федеративної...
Австралійський союз iconІсторія формування системи спеціалізованих установ ООН
На цьому грунті виникли перші міжна­родні організації: Міжнародний телеграфний союз (1865 р.), Всесвітній поштовий союз (1874 р.)...
Австралійський союз iconІсторія формування системи спеціалізованих установ ООН
На цьому грунті виникли перші міжна­родні організації: Міжнародний телеграфний союз (1865 р.), Всесвітній поштовий союз (1874 р.)...
Австралійський союз iconІсторія формування системи спеціалізованих установ ООН
На цьому грунті виникли перші міжна­родні організації: Міжнародний телеграфний союз (1865 р.), Всесвітній поштовий союз (1874 р.)...
Австралійський союз iconЕвропейский союз
Одной из таких международных, региональных организаций является Европейский Союз
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2014
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы