\"Право державної власності\" icon

"Право державної власності"



Название"Право державної власності"
Дата конвертации27.01.2013
Размер73.45 Kb.
ТипДокументы


“Право державної власності”




Державна власність, як і раніше, є основою економіки України. Навіть після проведення приватизації її питома вага буде досить значною.

До державної власності в Україні згідно із Законом «Про власність» належать загальнодержавна, республікан­ська власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

Суб'єктом права загальнодержавної власності є держа­ва в особі Верховної Ради України, республіканської Ав­тономна Республіка Крим, а суб'єктами права комунальної власності - адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад (за­значимо, що відповідно до ст. 142 Конституції України

суб'єктами права комунальної власності є територіальні громади сіл, селищ, міст).

Згідно з чинним законодавством (п. 5 ст. 116 Конститу­ції України) управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснює Кабінет Міністрів України. Декретом від 15 грудня 1992 р. «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» Кабінет Міністрів України поклав здійснення функцій з управління зазначе­ним майном на міністерства та інші підвідомчі йому органи державної виконавчої влади. Як виняток, функції з управ­ління майном, що є у державній власності, було делеговано ряду корпорацій - «Укрбуд», «Украгропромбуд», «Укрмонтажспецбуд», «Укрбудматеріали» та ін.

Органи, які здійснюють управління майном, що є дер­жавною власністю, реалізують надані їм повноваження та ким чином:

• приймають рішення про створення, реорганізацію, лік­відацію підприємств, установ і організацій, заснованих на державній власності;

• затверджують статути (положення) таких підприємств, контролюють їх дотримання та приймають рішення у зв'язку з порушенням статутів (положень);

• укладають і розривають контракти з керівниками під­приємств, установ і організацій, заснованих на державній власності;

• контролюють ефективність використання і збереження закріпленого за підприємствами державного майна;

• дають згоду Фондові державного майна України на створення спільних підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що є державною власністю;

• готують разом з відповідними місцевими радами ви­сновки та пропозиції Кабінету Міністрів України щодо розмежування майна між державною, республіканською (Автономної Республіки Крим) і комунальною власністю;

• беруть участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів України з питань державної власності.

При здійсненні зазначених повноважень з управління майном міністерствам та іншим органам державної вико­навчої влади заборонено пряме втручання в господарську діяльність підприємств.


Виходячи з різного ступеня усуспільнення державного майна, його значення для народу, держави, законодавство відносить до об'єктів права державної власності: землю;

майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ;

• оборонні об'єкти; єдину енергетичну систему; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне значення;

• кошти державного бюджету; національний банк та його установи і створювані ними кредитні ресурси; республікан­ські резервні, страхові та інші фонди;

• майно вищих і середніх спеціальних навчальних закла­дів; майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріаль­ну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток. У державній власності може пере­бувати також інше майно, передане у власність України іншими державами, а також юридичними особами і грома­дянами.

Певні особливості встановлені законодавством щодо управління державним майном, закріпленим за казенним підприємством. Більш жорсткий характер управління май­ном цих підприємств з боку органів, уповноважених управ­ляти відповідним державним майном, дає підстави (з ура­хуванням змісту ст. 38 Закону «Про підприємства в Украї­ні») говорити про управління казенним підприємством.

Міністерство або інший центральний орган виконавчої влади:

• призначає на посаду та звільняє з посади керівника ка­зенного підприємства за погодженням із Кабінетом Мініст­рів України;

• затверджує статут казенного підприємства та зміни до нього, здійснює контроль за додержанням статуту та при­ймає рішення у зв'язку з його порушенням;

• здійснює контроль за ефективністю використання май­на, що є у державній власності і закріплене за казенним підприємством;

• здійснює планування і фінансовий контроль за госпо­дарською діяльністю казенного підприємства, затверджує фінансовий план і план розвитку казенного підприємства та обов'язково укладає з ним державні контракти на поставку продукції (виконання робіт, надання послуг) для держав­них потреб;

125

• визначає порядок використання чистого прибутку ка­зенного підприємства шляхом встановлення обов'язкових нормативів розподілу такого прибутку;

• затверджує умови та фонд оплати праці казенного під­приємства з урахуванням умов, передбачених галузевою угодою.

Управління майном, що є в комунальній власності, здійснюють територіальні громади села, селища, міста без­посередньо або через утворені ними органи місцевого са­моврядування.

Відповідно до Закону України від 21 травня 1997р. «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені і в ін­тересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради, які на своїх пленар­них засіданнях вирішують питання:

• встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних терито­ріальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

• про відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а та­кож переліку об'єктів комунальної власності, які не підля­гають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності;

придбання в установленому законом порядку приватизова­ного майна, включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або ви­знано недійсним; створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій ко­мунальної власності відповідної територіальної громади;

• про передачу іншим органам окремих повноважень що­до управління майном, яке належить до комунальної влас­ності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

• створення у разі потреби органів і служб для забезпе­чення здійснення з іншими суб'єктами комунальної влас­ності спільних проектів або спільного фінансування (утри­мання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб);

• відповідно до законодавства про створення підприємст­вами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями.

Згідно з Законом України від 9 квітня 1999 р. «Про міс­цеві державні адміністрації» (ст.19) місцева державна ад­міністрація:

• здійснює на відповідній території управління об'єк­тами, що перебувають у державній власності та передані до сфери її управління, приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств, установ і орга­нізацій, що належать до сфери її управління, а також здій­снює делеговані відповідною радою функції управління майном, що перебуває у спільній власності територіаль­них громад;

• здійснює управління майном інших суб'єктів права вла­сності в разі передачі його в установленому порядку;

• вносить пропозиції власникам майна підприємств, уста­нов і організацій, що має важливе значення для забезпе­чення державних потреб, щодо його відчуження у власність держави.

Перелік об'єктів права комунальної власності визначе­но в ст. 35 Закону України «Про власність». До нього вхо­дить майно, що забезпечує діяльність відповідних рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування;

майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транс­порт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналі­зоване майно, передане відповідним підприємствам, уста­новам, організаціям; інше майно, необхідне для забезпе­чення економічного і соціального розвитку відповідної території. У комунальній власності перебуває також майно, передане у власність відповідної територіальної громади іншими суб'єктами права власності.

У зв'язку з поділом державної власності на загально­державну та комунальну Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 5 листопада 1991 р. «Про розмежу­вання державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», якою затверджено перелік державного майна України, яке пере­дається до власності адміністративно-територіальних оди­ниць. Постановою також встановлено порядок розмежу­вання майна між власністю областей, міст, районів та ін­ших адміністративно-територіальних одиниць.

Слід зазначити, що процес розмежування майна не за­вершено. Він проходить і сьогодні шляхом передачі окре­мих об'єктів із загальнодержавної власності у комунальну власність і навпаки (наприклад, постанови Кабінету Мініс­трів України від 9 січня 1996 р. № 23 «Про передачу майна, що перебуває у комунальній власності, до загальнодержав­ної власності», від 9 січня 1996 р. № 26 «Про передачу за­гальнодержавного майна у власність Автономної Республі­ки Крим та областей»).

Передача майна у зазначених випадках здійснюється у порядку, передбаченому Законом України від 3 березня 1998 р. «Про передачу об'єктів права державної та ко­мунальної власності» (Відомості Верхов. Ради України.-1998.—№ 34.- Ст. 228), який регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комуналь­ну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність. Детально порядок безопла­тної передачі об'єктів права державної власності врегульо­вано Положенням про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р. № 1482 (Офіцій­ний вісник України.- 1998.-№ 38).





Похожие:

\"Право державної власності\" iconПоняття права спільної власності
...
\"Право державної власності\" iconФорми і види права власності
До права приватної власності нале­жить власність громадян та створених ними юридичних осіб. Право державної власності поширюється...
\"Право державної власності\" iconПоложення про набуття права власності Статті 328-330 ЦК визначають деякі засади набуття права власності
Тобто припускається, що право власності набуте на законних підставах, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття...
\"Право державної власності\" icon" Реквізиція та конфіскація як спосіб виникнення державної власності" вступ
Серед основоположних нормативних актів, які складатимуть основу нової господарської системи, що передбачають нову систему видів і...
\"Право державної власності\" iconКласифікація юридичних осіб
До державної власності віднесена загальнодержавна власність. Суб'єктом права загальнодержавної власності є держава Україна (ст ст....
\"Право державної власності\" iconКласифікація юридичних осіб
До державної власності віднесена загальнодержавна власність. Суб'єктом права загальнодержавної власності є держава Україна (ст ст....
\"Право державної власності\" iconПраво на нерозкриту інформацію”
Право інтелектуальної власності це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної...
\"Право державної власності\" iconПраво повного господарського відання і право оперативного управління як засоби здійснення права власності
У деяких випадках здійснення права власності безпосередньо власником неможливе. В такому разі у праві використовуються так звані...
\"Право державної власності\" iconРечове право Possessio(володіння)
Римське речове право мало три правових інститути: possessio(володіння), право власності, права на чужі речі. Найголовнішим з них...
\"Право державної власності\" icon"Право власності на природні ресурси"
Визнаними різновидами права природоко­ристування є: право землекористування, право водо­користування, право лісокористування, право...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы