Поняття і предмет науки цивільного права icon

Поняття і предмет науки цивільного права



НазваниеПоняття і предмет науки цивільного права
Дата конвертации27.01.2013
Размер71.99 Kb.
ТипДокументы

Поняття і предмет науки цивільного права

На відміну від галузі цивільного права, що регулює особисті та майнові відносини юридичне рівних суб'єктів, і цивільного законо­давства, яке є зовнішньою формою цивільно-правових норм, нау­ка цивільного права (цивілістика) є вченням про цивільне право як галузь права, об'єднане в систему понять, категорій, думок, кон­цепцій, теорій.

Предметом науки цивільного права (цивілістики) є концепція приватного та цивільного права; норми цивільного права (цивіль­ного законодавства); цивільні відносини; юридичні факти (обста­вини), завдяки яким ці відносини перетворюються на правовідно­сини; умови і порядок реалізації цивільних прав та обов'язків, практика застосування норм цивільного права (цивільного законо­давства).

Цивілістика вивчає поняття цивільного права як галузі права та його місце в загальній системі права, систему і зміст цивільно-пра­вових інститутів; джерела цивільного законодавства, їх види та зна­чення, прийоми і методи тлумачення цивільно-правових норм та ефективність їх вивчення.

При цьому цивілістика не може обмежуватися вивченням ци­вільного права лише однієї якоїсь країни, тим більше локалізова­ної на певному відтинку часу. Це пов'язано з тим, що в усіх краї­нах, де існують цивільні відносини, їх правове регулювання, а від­так наука цивільного права, мають за основу одні й ті самі законо­мірності, принципи, основоположні ідеї, які, однак, можуть варію­ватися залежно від типу культури (цивілізації), до якої належить певна держава, особливостей її історичного розвитку, рівня розвит­ку економіки тощо.

Тому предметом науки цивільного права є також цивілістичні доктрини, форми цивільного законодавства і практика їх застосу­вання в інших державах. У зв'язку з цим органічною частиною на­уки цивільного права є так звана порівняльна цивілістика (компа­ративістика) або ж порівняльне цивільне право, що має на меті визначення загального та особливого в різних системах приватно­го (цивільного) права, можливість рецепції, акультурації, імпле­ментації концепцій, засад цивільного права, окремих правових рі­шень або їх сукупності.

Крім того, важливою складовою цивілістики є історія станов­лення і розвитку приватного (цивільного) права взагалі і різних систем цивільного права (локальних, національних) зокрема. Вив­чення історії цивільного права дає можливість як запозичити пози­тивний досвід минулого, так і (хоч би деякою мірою) уникнути повторення помилок. До того ж вивчення історії та характеру роз­витку цивільного права дозволяє визначити його тенденції на су­часному етапі І з більшою або меншою мірою точності прогнозува­ти можливість виникнення єдиного цивільного права Європи, створювати єдині системи цивільно-правових норм (наприклад, УНІДРУА, Модельний Цивільний кодекс СНД) тощо.


Таким чином, предмет науки цивільного права істотно відрізня­ється від предмета цивільного права як галузі права і об'єкта ци­вільного законодавства як сукупності норм, що регулюють цивіль­ні відносини.

^

Методологія цивілістики


Дослідження предмета цивілістики проводиться за допомогою спеціальних наукових прийомів, засобів, що забезпечують досяг­нення мети — пізнання і отримання наукового результату. Ці при­йоми І засоби називаються методами науки. А вчення про методи пізнання іменується методологією.

У цивілістиці використовуються загальнонауковий і спеціальні наукові методи дослідження.

До загальнонаукових методів, що використовуються не тільки в праві, айв інших гуманітарних науках, належить насамперед діа­лектичний метод, який дозволяє аналізувати той чи інший суспіль­ний феномен у його розвитку.

Необхідно звернути увагу на зміни у тлумаченні підстав засто­сування цього методу, що відбуваються останнім часом у цивіліс­тиці України і багатьох країн колишньої "соціалістичної співдруж­ності".

У радянській правовій науці основою пізнання тривалий час вважалося виключно марксистське матеріалістичне вчення про право, згідно з яким право є надбудовою над матеріальним бази­сом, зумовлюється останнім і змінюється разом з ним.

Однак останнім часом намітився відхід від матеріалістичного монізму. І право, насамперед приватне, розглядається як елемент Цивілізації (культури), який не має характеру надбудови, а є самос­тійною цінністю. При цьому не заперечується зв'язок права з мате­ріальними умовами життя суспільства, однак відсутня "жорстка прив'язка" його до тієї або іншої суспільно-економічної формації, не заперечується цінність і придатність досягнень правової думки інших цивілізацій тощо.

Така переоцінка цінностей зумовлена зростанням інтересу до гуманітарних аспектів права взагалі І приватного зокрема. Логічним її наслідком є відмова від визнання винятковості якоїсь Із систем

права і зростання уваги до основоположних понять та інститутів приватного права як такого.

Такий підхід отримав назву "цивілізаційний метод" (на відміну від методу "формаційного")

Цілком виправданим на теперішньому етапі розвитку правової науки видається вести мову про застосування в сучасній цивілісти-ці загальнонаукового цивілізаційного діалектичного методу.

Крім того, у цивілістиці використовуються спеціальні наукові методи, на які припадає головне "робоче" навантаження. До них, зокрема, належать: системний метод; конкретно-соціологічний ме­тод; догматичний метод; метод порівняльного аналізу; історичний метод та інші.

Системний метод полягає у виявленні та аналізі елементів того або іншого явища, яке належить до сфери приватного права. При цьому визначається доцільність і ефективність використання тих або інших принципів правового регулювання, структури правових норм, Інститутів, підгалузей тощо.

Конкретно-соціологічний метод грунтується на узагальненні І аналізі практики застосування цивільного законодавства; вивченні рівня правосвідомості у сфері дії приватного права; проведенні со­ціологічних досліджень щодо бажаного напряму вдосконалення цивільно-правових норм; складанні експертних оцінок змісту і ефективності цивільно-правових актів тощо.

Догматичний метод полягає у тлумаченні структури і змісту ци­вільно-правових норм з метою встановлення їх "букви" та "суті", взаємозв'язку між ними тощо. При цьому предметом аналізу є нор­ми права як такі.

Метод порівняльного аналізу (порівняльного правознавства) полягає у вивченні і порівнянні різних систем приватного (цивіль­ного) права, цивільно-правових доктрин, інститутів тощо. У проце­сі такого порівняльного аналізу визначаються переваги і недоліки різних правових систем, встановлюються перспективи І характер їх розвитку, а також тенденції розвитку приватного права взагалі.

Історичний метод слугує встановленню особливостей розвитку приватного права і його традицій у цілому, окремих інститутів і ка­тегорій цивільного права тощо, що дає можливість оцінити тенден­ції і перспективи розвитку цієї галузі.

^

Система науки цивільного права


З урахуванням зазначеного вище наука цивільного права може бути умовно поділена на три головних частини:

1. Догма цивільного (приватного) права.

2. Історія цивільного (приватного) права.

3. Порівняльна цивілістика (порівняльне цивільне право, порів­няльне правознавство у галузі приватного права).

Догма цивільного права — це частина цивілістики, яка вивчає ха­рактер, особливості і зміст норм певної системи цивільного права;

структуру, зміст та форми цивільного законодавства; тлумачить йо­го; вивчає і аналізує практику застосування цивільно-правових норм з метою визначення їх ефективності.

Предметом цього розділу цивілістики є насамперед чинне ци­вільне законодавство і практика його застосування.

Історія цивільного (приватного) права є частиною цивілістики, яка вивчає розвиток цивільного (приватного) права в цілому І ок­ремих його інститутів.

При цьому предметом дослідження може бути приватне право як наднаціональна система, окремі традиції приватного права, націо­нальні системи цивільного права в процесі історичного розвитку.

Крім того, предметом дослідження тут також є розвиток циві­лістики як науки.

Порівняльна цивілістика — частина науки цивільного права, що вивчає різноманітні системи приватного (цивільного) права.

При цьому предметом дослідження може бути певна правова система взагалі, національні системи цивільного права або окремі інститути чи навіть норми, які розглядаються у порівняльно-право­вому аспекті.


^ Цивільне право як навчальна дисципліна

Цивільне право є однією з профілюючих дисциплін юридичного циклу, обов'язковою для вивчення студентами-юристами незалежно від типу вищого навчального закладу, факультету, спеціалізації тощо.

Предметом цієї навчальної дисципліни є цивільне право в усіх трьох названих вище проявах: як галузь, як система законодавства, як наука.

її завдання полягає в переданні студентам-юристам знань про цивільно-правові явища, поняття, категорії тощо, про галузь ци­вільного права, системи цивільного законодавства і практику його застосування.

У результаті вивчення цієї навчальної дисципліни студенти по­винні набути Ґрунтовних теоретичних знань у галузі цивілістики, розуміти закономірності, характер і тенденції розвитку цивільного права, а також мати уявлення про пануючу (або ту, що формуєть­ся) у країні концепцію цивільного права.

Крім того, вимагається надійне засвоєння головних положень цивільного законодавства, формування вміння тлумачити закон та обґрунтовувати і захищати свою позицію з цивілістичних питань. Це потребує напрацювання навичок практичної роботи з норма­тивним матеріалом, аналізу конкретних випадків з судової практи­ки і змодельованих ситуацій. Цим визначається система навчальної дисципліни "Цивільне право" (іноді іменується "Цивільне і сімейне право"), яка включає:

1. Вступ до цивільного права (сукупність відомостей про понят­тя, предмет, метод, принципи, системи цивільного права і законо­мірності його розвитку).

2. Загальні положення про цивільні правовідносини (їх понят­тя, види, елементи, підстави виникнення).

3. Вчення про суб'єктів цивільних прав і обов'язків.

4. Вчення про об'єкти цивільних правовідносин.

5. Загальні положення про здійснення та захист цивільних прав і обов'язків (правочини, представництво, строки у цивільному пра­ві, захист цивільних прав, відповідальність).

6. Вчення про права на речі (право власності, право володіння, право на чужі речі тощо).

7. Вчення про право інтелектуальної власності.

8. Загальні положення про зобов'язання і договори (поняття і види, виникнення і припинення, забезпечення належного вико­нання).

9. Окремі види договорів.

10. Недоговірні зобов'язання.

11. Спадкове право.

12. Сімейне право.




Похожие:

Поняття і предмет науки цивільного права iconШпаргалка з цивільно-процесуального права Поняття цивільного процесуального права /предмет і метод цивільного процесуального права
Поняття цивільного процесуального права /предмет і метод цивільного процесуального права
Поняття і предмет науки цивільного права iconПоняття та види джерел цивільного права
Після визначення предмета та методу цивільного права необхідно з'ясувати, де і в яких формах знаходять вираження ті норми права,...
Поняття і предмет науки цивільного права iconЦивільне законодавство поняття та види джерел цивільного права
Після визначення предмета та методу цивільного права необхідно з'ясувати, де і в яких формах знаходять вираження ті норми права,...
Поняття і предмет науки цивільного права iconЗасади цивільного права
Цк вони іменуються засадами цивільного законодавства, під яки­ми маються на увазі фундаментальні ідеї, згідно з якими здійсню­ється...
Поняття і предмет науки цивільного права iconПредмет цивільного права
Предметом цивільного права в радянському цивільному праві традиційно визнавалися: майнові відносини; особисті немайнові відносини,...
Поняття і предмет науки цивільного права iconПредмет, метод, принципи І система цивільного права загальні риси цивільного права
Украї­ни галузі права розрізняються за особли­востями їхніх предметів і методів право­вого регулювання. Проте можливі й інші варіанти...
Поняття і предмет науки цивільного права icon1. Поняття цивільних правовідносин
Норми цивільного права (як і інші правові норми) регулюють суспільні відносини за участю громадян і різних організацій. При цьому...
Поняття і предмет науки цивільного права iconПоняття цивільного права, цивільного інтересу та цивільного обов'язку
Оскільки у цивілістиці традиційно має місце вживання й того, й іншого терміна, тут і далі цивільне право, яке належить учаснику цивільних...
Поняття і предмет науки цивільного права iconПоняття суб'єкта господарського права Поняття суб'єкта господарського права
Окремі громадяни, якщо вони здійснюють підприємництво без створення підприємства, також мають визнаватися суб'єктами господарського...
Поняття і предмет науки цивільного права iconПоняття та система Цивільного права
Цк україни від 16 січня 2003 р положення Цивільного кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах господарювання,...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы