Класифікація злочинів. Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації) icon

Класифікація злочинів. Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації)



НазваниеКласифікація злочинів. Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації)
Дата конвертации26.01.2013
Размер48.83 Kb.
ТипДокументы



Класифікація злочинів. Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації).


Законодавча класифікація злочинів – віднесення злочинів до тих чи інших груп, їх об‘єднання в такі групи, яке здійснюється самим законодавцем. Законодавча класифікація злочинів у чинному законодавстві провадиться за суб‘єктом посягання, формою вини, характером і ступенем суспільної небезпеки. Об‘єкт посягання є основою для визначення місця того чи іншого злочину в системі Особливої частини КК і віднесення злочину до тієї чи іншої групи за характером і ступенем суспільної небезпечності. Усі злочини в Особливій частині КК поділені на групи (глави, розділи) за об‘єктом посягань, що важливо для визначення підслідності, підсудності, обумовлює ефективність боротьби зі злочинністю на певних етапах розвитку суспільства.

Найперше всі злочини слід поділити на дві групи: умисні та необережні. Згідно ст.25 КК вид виправно-трудової колонії, в якій призначається відбування покарання у вигляді позбавлення волі, значною мірою залежить від того, за умисний чи необережний злочин засуджена особа. У ст.25 виділено вид колоній-поселень для осіб, що чинили злочини з необережності, в них призначається відбувати покарання всім чоловікам і жінкам, які вперше засуджуються до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, незалежно від тяжкості такого злочину та розміру призначеного покарання. Тому, засуджуючи особу до позбавлення волі, суд однозначно повинен визначити, умисний чи необережний злочин вчинено нею. У КК називаються окремі групи умисних злочинів залежно від ступеня і характеру їх суспільної небезпечності. Ст.7 дає вичерпний перелік злочинів, віднесених до тяжких. Визнання особи винною у вчинені такого злочину впливає на вид виправно-трудової установи, в якій буде призначено відбування покарання, враховується при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання тощо. Показником суспільної небезпечності злочину є, як правило, санкція відповідної кримінально-правової норми. До тяжких віднесені умисні злочини, за вчинення яких може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі.

Крім категорії тяжких в КК називаються особливо тяжкі злочини (ст.24, 25) та злочини, що не являються великої суспільної небезпеки (ст.10, 51). Переліку діянь, віднесених до останніх КК не містить. Лише стосовно звільнення від кримінальної відповідальності з притягненням до адміністративної відповідальності на підставі ст.51 КК передбачено, що таке звільнення допускається лише в справах про злочини, за які законом передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше одного року або інше більш м‘яке покарання. Проте віднесення цього положення на інші види звільнення від кримінально ї відповідальності на підставі ст.
51 (передача матеріалів справи на розгляд товариського суду, застосування примусових заходів виховного характеру, передача особи на поруки громадській організації або трудовому колективу) було б неправильним. Дати формалізований перелік злочинів, що не являють великої суспільної небезпеки, неможливо та й недоцільно, оскільки такі злочини – це не конкретний вид, а оцінка ступеня суспільної небезпечності кожного окремого злочину. Аналіз ст.24, 25 КК, де йдеться про особливо тяжкі злочини, та ст.7-1 КК дозволяє зробити висновок, що до таких належать: а) умисні злочини, передбачені ст.7-1 КК; б) ті, за які законом передбачене максимальне покарання.

У теорії кримінального права злочини поділяються на 4 групи: 1)невеликої тяжкості; 2)середньої тяжкості; 3) тяжкі; 4) особливо тяжкі.


^ Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації).

Кримінальна відповідальність – це різновид юридичної відповідальності. Кримінальній відповідальності підлягає лише особа, винна у вчинені злочину, або така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння (ч.1 ст.3 КК). Ознаки кримінальної відповідальності: 1) це особливий елемент у механізмі кримінально-правового регулювання, в межах якого здійснюється реагування держави на вчинений особою злочин; 2) офіційна оцінка поведінки особи як злочину, а її самої як злочинця може здійснюватись лише судом в обвинувальному вироку (ч.1 ст.62 КУ, ч.2 ст.3 КК); 3) кримінальна відповідальність тягне несприятливі наслідки для злочинця, іноді вони зводяться лише до визнання судом особи винною у вчинені злочину і тим самим її осуду з боку держави, але у більшості таких випадків такий осуд поєднується із застосування конкретного заходу кримінально-правового впливу, передбаченому кримінальним законом.

Зміст кримінальної відповідальності: 1) обов‘язок відповісти за вчинення забороненого кримінальним законом суспільно небезпечного діяння і стерпіти обмеження морального, матеріального та фізичного характеру; 2) реальне покладання на особу, яка вчинила злочин, передбачених кримінальним законом і конкретизованих вироком суду заходів державного осуду та примусу; 3) ототожнення кримінальної відповідальності та покарання, зведення кримінальної відповідальності до застосування санкції; 4) сукупність кримінально-правових, кримінально-процесуальних і кримінально-виконавчих відносин. З наведених точок зору більш слушною видається 2).

Кримінальна відповідальність виникає із моменту вступу обвинувального вироку, яким засуджується особа, що вчинила злочин, у законну силу. Припиняється з моменту виконання всіх тих обов‘язків (і відповідно здійснення всіх прав), що становлять основний зміст таких відносин; цим моментом має бути, очевидно, той, з якого особа визнається такою, що не має судимості.

Форми кримінальної відповідальності: 1) покарання; 2) звільнення від покарання; 3) умовне незастосування покарання.

Кримінальну відповідальність можна визначити як форму реалізації охоронних кримінально-правових відносин, пов‘язаних із вчиненням злочину, яка завжди полягає у державному осуді злочинця, що здійснюється судом в обвинувальному вироку, і, як правило, втілюється в застосуванні до нього конкретних заходів кримінально-правового впливу.


^ Поняття складу злочину та його значення.

Кожен злочин містить визначені ознаки, характерні для даного складу. Візьмемо, приміром, такий порівняно розповсюджений злочин, як крадіжка особистого майна громадян (ст.140 КК). Ознаками крадіжки є: а) викрадення особистого майна громадян, тобто зазіхання на чужу власність; б) таємний характер викрадення; в) здійснення викрадення навмисно, при наявності корисливого мотиву і мети заволодіти чужим майном і розпорядитися їм як своїм власної; г) здійснення розкрадання особою, яка досягла 14-літнього віку і здатною усвідомлювати свої дії і керувати своїми вчинками (осудною). Для визнання крадіжки, зробленої при обтяжуючих обставинах (ч.2 ст.140 КК), необхідна, крім того, один з наступних ознак: а) заподіяння значного збитку потерпілому; б) здійснення крадіжки за попередньою змовою групою осіб; в) здійснення крадіжки повторно. Обов'язкові ознаки крадіжки, названі вище, є необхідними елементами складу цього злочину. Вони відрізняють крадіжку від інших злочинів, у тому числі і від злочинів проти особистої власності громадян. Так, крадіжка відрізняється від грабежу (ст.141 КК), у першу чергу за ознакою таємності викрадення чужого майна. Крадіжка особистого майна громадян відрізняється від крадіжки державного чи колективного майна (ст.81 КК) за ознакою приналежності майна, що викрадається, в окремих громадян, або ж у держави чи громадській організації. Всі інші ознаки крадіжки (здійснення її чи удень уночі, здійснення її в чи селі в місті, у чи застосуванням без застосування технічних засобів і т.д.) на склад злочину не впливають. Однак у процесі попереднього розслідування необхідно виявити, досліджувати ці ознаки, тому що без них картина зробленого злочину була б неповної, не відбивала б усього злочину, подій, що відбувалися при його здійсненні.




Похожие:

Класифікація злочинів. Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації) iconКримінальна відповідальність співучасників. Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої

Класифікація злочинів. Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації) iconКодекс Кримінальна відповідальність це одна з форм юридичної відповідальності, яка настає за споєння злочинів, тобто найтяжчих за своїми суспільно-шкідливими наслідками
Кримінальна відповідальність – це одна з форм юридичної відповідальності, яка настає за споєння злочинів, тобто найтяжчих за своїми...
Класифікація злочинів. Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації) iconКримінальна відповідальність та її підстави
«закон про кримінальну відповідальність» (розділ II загальної частини). Кримінальний закон І закон про кримінальну відповідальність...
Класифікація злочинів. Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації) iconКримінальна відповідальність неповнолітніх
Вік суб`єкта злочину це не тільки критерій нижчої межі, з якої можлива кримінальна відповідальність, а й обставина, що визначає характер...
Класифікація злочинів. Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації) iconПошукова робота на тему: Поняття, мета, значення, принципи, види плануваня план
Поняття криміналістичної версії. Види, класифікація версій, їхня побудова і перевірка в процесі розслідування злочинів
Класифікація злочинів. Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації) iconПричини виникнення та класифікація
Класифікація надзвичайних ситуацій за характером походження подій, котрі зумовлюють їх виникнення
Класифікація злочинів. Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації) iconПоняття і види відповідальності місцевого самоврядування
Юридичну відповідальність поділяють на такі основні види: конституційна, кримінальна, адмінітративна, дисциплінарна, цивільно-правова,...
Класифікація злочинів. Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації) iconЮридична відповідальність за порушення трудової дисципліни
Трудова дисципліна виступає об'єктом ряду правопору­шень, за які може наступати юридична відповідальність різних видів — адміністративна,...
Класифікація злочинів. Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації) iconПовторність злочинів. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів. Рецидив злочинів. Сукупність злочинів
Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої...
Класифікація злочинів. Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації) iconРеалізація загальних установлень
Поняття І основні форми реалізації норм права. Поняття І ознаки правозастосування. Основні стадії застосування норм права
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы