Значення порівняльної цивілістики icon

Значення порівняльної цивілістики



НазваниеЗначення порівняльної цивілістики
Дата конвертации26.01.2013
Размер57.75 Kb.
ТипДокументы

Значення порівняльної цивілістики

Завданням порівняльної цивілістики є вивчення різних систем приватного права як елементів відповідної культури, а також наці­ональних систем цивільного права і цивілістичних інститутів у їх розвитку. При цьому предметом вивчення є не тільки догма права, а й конкретно-історичні умови, в яких виникають, розвиваються та існують ці системи.

Мета порівняльно-правового аналізу може бути визначена як пошук спільного (універсального) і особливого в різних правових системах, виявлення закономірностей розвитку приватного права в цілому для визначення напрямів і тенденцій розвитку національ­них систем цивільного права.

Порівняльна цивілістика дає можливість уникнути повторення помилок у правовому регулюванні, створює підґрунтя для запози­чення досвіду законотворчості і водночас дозволяє вберегтися від невиправданого копіювання інститутів та рішень, неприйнятних для національної системи цивільного права, таких, що не врахову­ють правової традиції й особливостей цивілізаційного розвитку країни.

^

Критерії класифікації приватного (цивільного) права


У процесі формування й розвитку права склалися певні право­ві системи, які відрізняються підходом до розв'язання принципових питань правового становища особи, відносин її з державою, мето­дами правового регулювання тощо.

Враховуючи різні точки зору, висловлені компаративістами (фа­хівцями з порівняльного правознавства), можна виділити такі пра­вові системи:

- романо-німецьку;

- англо-американську;

- східноєвропейську;

• мусульманську;

• далекосхідну.

Поділ приватного права на типи близький до класифікації пра­ва взагалі, але абсолютної тотожності між ними немає. Насамперед має бути врахована традиція права, характерна для певної країни або цивілізації. Потім у рамках традиції права можуть бути виділе­ні певні системи приватного (цивільного) права.

Чинниками, що впливають на характер приватно-правової сис­теми, є:

1) характер джерел права;

2) структура цивільного права, перелік і зміст основних інсти­тутів;

3) концепція регулювання приватно-правових відносин, харак­тер відносин держави й особи;

4) міра впливу римського приватного права (або його відсутність). З урахуванням зазначених чинників можуть бути виділені такі

цивільно-правові системи: романська, англосаксонська, централь­ноєвропейська, східноєвропейська, мусульманська, далекосхідна, африканська.

Стосовно Європи становить інтерес виклад характерних рис перших чотирьох із зазначених вище систем, котрі можуть бути по-іменовані "родини приватного права".


^

Європейські традиції приватного (цивільного) права


Оскільки європейські правові системи зазвичай пов'язують з на­лежністю до східної або західної традиції права, попереднього роз'яснення потребують два ключових поняття: 1) система "Схід- Захід"; 2) традиція права.

Суть конструкції "Схід-Захід" полягає у виокремленні двох ма­гістральних шляхів соціоісторичного розвитку.

При цьому Схід (Орієнт) характеризується такими рисами:

• перевага колективних, громадських, державних інтересів над індивідуальними;

• значне одержавлення економічного життя, що спричиняє від­сутність або недорозвиненість інституту приватної власності;

• соціально-політичний монізм, що нерідко зумовлює авторитар­ний, іноді деспотичний, а в деяких випадках теократичний тип влади;

• егалітарна і регламентаційна соціальна етика;

• етико-нормативна і суспільно-легіслативна функція релігії (влас­тива усім східним конфесіям — іудаїзму, ісламу, конфуціанству, ро­сійському православ'ю тощо). Ця функція може також виконувати­ся державною ідеологією або вченням, що заміняє релігію.

Для Заходу (Окциденту) характерні:

• визнання інтересів приватної особи однією з найважливіших цінностей цивілізації;

• потужний інститут приватної власності, що відіграє вирішаль­ну роль в економічному житті, яке грунтується на ринкових засадах;

• соціально-політичний плюралізм, поділ влади, самоврядуван­ня, світський характер влади;

• конкурентна і персоналістична соціальна етика;

• відокремленість релігії від державних інституцій, відносна са­мостійність церкви тощо.

Таким чином, згадані вище поняття мають низку відмінностей, що підтверджує життєздатність трюїзму: "Захід є Захід, а Схід є Схід", причому не тільки у значенні співставлений частин світу, а й у визнанні наявності різниці між Західною і Східною Європою. При цьому, звичайно, мається на увазі не механічний, формальний поділ Європи за географічними координатами, відповідно до яко­го Польщу, наприклад, можна віднести до Сходу, а розподіл за сві­тоглядом, культурою, організацією суспільства тощо — усе те, що становить у сукупності цивілізацію.

Що стосується поняття "традиція права", то воно тлумачиться як правові цінності, категорії, інститути, норми, які протягом сто­літь свідомо передаються від покоління до покоління.

Західноєвропейська традиція права — це ті правові ідеї, поняття, категорії й інститути, які ґрунтуються на світогляді, культурі і мен­тальності західноєвропейської локальної цивілізації і свідомо пере­даються як її правові цінності від покоління до покоління.

Для західноєвропейської традиції права властивим є те, що:

1) існує відносно чітка межа між правовими та іншими інститу­ціями. Це, зокрема, означає, що хоча політика й мораль можуть визначати закон, але вони не тлумачаться як сам закон, як це має місце в деяких інших культурах;

2) управління правовими інституціями доручається спеціаль­ному корпусу людей, які займаються правовою діяльністю на про­фесійній основі і для цього спеціально здобувають юридичну ос­віту;

3) сума юридичних знань, отримана фахівцями, перебуває в ді­алектичній єдності з правовими інституціями;

4) закон сприймається як цілісна система, "організм", що роз­вивається в часі, через століття і покоління;

5) життєздатність системи права грунтується на впевненості сус­пільства у довговічному характері права;

6) розвиток права є не лише пристосуванням старого до ново­го. Право не просто продовжується, а має історію;

7) історичність права пов'язана з усвідомленням його переваги над політичною владою;

8) всередині одного суспільства співіснують і змагаються різні юрисдикції. Саме цей плюралізм робить переваги закону необхід­ними і можливими (Г. Дж. Берман).

Східноєвропейська традиція права - це закономірний процес формування і розвитку правових цінностей, що грунтуються на сві­тогляді і ментальності східноєвропейської локальної цивілізації і свідомо передаються в ній від покоління до покоління.

Головні риси східноєвропейської традиції права:

1) обмеженість світоглядного підґрунтя права, як правило, христи­янським вченням у його православній або аналогічній інтерпретації;

2) схильність до тлумачення права як позитивного закону, зміст якого зумовлений не стільки природними приписами, скільки пот­ребами суспільства, які, врешті-решт, краще за всіх знає держава (монарх, диктатор, одноосібний лідер), що втілює їх у законодав­чих постановах;

3) організація і проведення законотворчих, систематизаційних, дослідницьких та інших робіт у галузі права "за ініціативою зверху";

4) обмеженість творчого пошуку правознавців, і як результат - втрата авторитету і значення юриспруденції;

5) тенденція до обмеження "надмірного" розширення сфери приватно-правового регулювання, прагнення забезпечити макси­мально можливі контроль і втручання держави у стосунки приват­них осіб. У результаті приватне право виявляється "розбавленим" публічно-правовими нормами і нерідко тлумачиться як "господар­ське" або інше подібного роду;

6) недостатньо чітке розмежування між правовими інститутами й інституціями, з одного боку, і державними інституціями іншого типу (наприклад адміністративними, управлінськими установами), — з другого;

7) відсутність теоретично обгрунтованої і офіційно визнаної концепції наступництва права взагалі і приватного права зокрема в межах однієї держави або цивілізації. Внаслідок цього таке явище, як рецепція права, відбувається в латентних формах, має обмеже­ний і непослідовний характер;

8) акцентування уваги головним чином не на правах, а на обов'язках учасників цивільних відносин (Є.О. Харитонов).




Похожие:

Значення порівняльної цивілістики iconДо екзамену по географії для 11-го класу
Складіть типовий план порівняльної економіко-географічної характеристики двох держав
Значення порівняльної цивілістики icon1. Будова літосфери та її рухи. Внутрішні сили Землі
Складітьтиповий план порівняльної економіко-географічної характеристики двох держав
Значення порівняльної цивілістики icon1. Будова літосфери та її рухи. Внутрішні сили Землі
Складітьтиповий план порівняльної економіко-географічної характеристики двох держав
Значення порівняльної цивілістики iconМечников Ілля Ілліч
Куп’янського району Харківської області. Він відомий російський та український біолог. Один з основоположників ембріології, порівняльної...
Значення порівняльної цивілістики iconЗначення логіки для професійної діяльності”
Тому погляд, ніби вивчення логіки не має практичного значення, є хибним. Спробуємо розглянути в даній роботі значення логіки для...
Значення порівняльної цивілістики iconСуб’єктивно-модальне значення неможливості у стосунку до семантики безособовості
Проаналізовано семантику безособових речень із предикатами суб’єктивно-модального значення неможливості, виявлено способи вираження...
Значення порівняльної цивілістики iconЛекція №5 Тема: Вказівники. Функції динамічного розподілу пам'яті
Кожна змінна в програмі це об'єкт, який має ім'я І значення. За ім'ям можна звернутися до змінної І отримати (а потім, наприклад,...
Значення порівняльної цивілістики iconЛекція №5 Тема: Вказівники. Функції динамічного розподілу пам'яті
Кожна змінна в програмі це об'єкт, який має ім'я І значення. За ім'ям можна звернутися до змінної І отримати (а потім, наприклад,...
Значення порівняльної цивілістики iconКореляційний і регресивний методи аналізу зв’язку
Основне завдання кореляційного і регресійного методів полягає в аналізі статистичних даних для виявлення метематичної залежності...
Значення порівняльної цивілістики iconНематеріальні ресурси
Вико­ристання накопиченого капіталу знань веде до суттє­вих змін у характері функціонування підприємств та організацій Значення фізичних...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы