Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи) icon

Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи)



НазваниеВиклад фактичних обставин злочину (фабула справи)
Дата конвертации25.01.2013
Размер47.4 Kb.
ТипДокументы



Виклад фактичних обставин злочину

(фабула справи)

Виступаючи в суді, прокурор зобов'язаний найпер­ше встановити перед судом, чи є злочин в тому, що було здійснено, і який саме. Завдання державного обвинувача — відновити в пам'яті присутніх загальну картину злочину, чіткіше окреслити його основні риси, підготувати слухачів до сприйняття злочинів.

Існує кілька способів викладу фактичних обставин справи: хро­нологічний (так, як установив слідчий), систематичний (так, як це мало місце в дійсності), змішаний (перший і другий разом).

Прокурори віддають перевагу хронологічному способу викладу фабули справи, ніби відновлюючи обставини в тій послідовності, в якій вони були встановлені у стадії попереднього розслідування і в ході судового слідства.

У справі про випуск недоброякісної продукції прокурор вик­лав обставини таким чином:

«Попереднім і судовим слідством установлено, що директор Тасинського склозаводу Варушкін, головний інженер заводу Жемков і на­чальник відділу технічного контролю Крупеннікова відвантажили ми­нулого року московській парфумерній фабриці «Новая заря» десять партій скляних флаконів (загальною кількістю 984 тисячі штук). Ця продукція у зв'язку з виявленням при її прийомні непомірна великого браку, була повернена заводу-виготувану, де в результаті пересорту­вання визнані повністю непридатними для використання як склота­ра 77 тисяч флаконів, тобто в середньому забраковано 7,8% виробів. Випуск недоброякісної продукції спричинив склозаводу матеріальні збитки на 3958 крб. 31 коп.»

За систематичного викладу обставини справи подаються у такій послідовності, в якій вони мали місце в дійсності. Прикладом є виступ того ж прокурора у справі про вбивство.

«Події, які стали предметом судового розгляду, розгорталися таким чином.

Надвечір 31 жовтня п'яний Анатолій Виноградов, знаходячись у Будинку культури імені Дегтярьова, в тому самому Будинку культу­ри, де сьогодні йде судовий процес у його справі, повів себе зухвало, брутально, ображаючи своїми вчинками і словами оточуючих.

Запросивши на танок Галину Бушуєву, він допустив вільності в поводженні з дівчиною, а на прохання «танцювати як слід» нецензур­но вилаяв її. Природно, Галина Бушуєва відмовилася танцювати з Виноградовим. Я прикладу наслідувала і Ніна Кузнецова, яку він май­же силою вихопив на танок із групи дівчат.

Виноградов, невдоволений відмовою двох дівчат танцювати з ним, вийшов із Будинку культури і попрямував до свого гуртожитку. На вулиці Куйбишева біля будинку № 15 Виноградов зупинив Ларису Тезіну, яка поспішала додому, і перегородив їй вхід на ганок. Ухопивши за рукав пальто, не давав можливості піднятися вгору східцями. Тезіна просила залишити її у спокої. Виноградов опустив руку, піднявся вище, загородив вхід у двері і почав сипати прокльони на адресу ковровців:

«Дуже не сподобалося, в Коврові люди темні...»

Потім він запропонував Тезіній прогулятися з ним. Відмова Лариси від його пропозиції викликала нову хвилю злості. Виноградов не­сподівано кілька разів ударив Тезіну в обличчя, в живіш, в спину. Тезіна закричала. Розлючений хуліган затиснув рот дівчини долонею і нама­гався відірвати її руки від перил, стягнувши з ганку і примусити си­лою піти з ним. Тезіній удалося вирватися з «обійм» Виноградова і вскочити в будинок.

Залишившись один, Виноградов пішов до свого гуртожитку і зу­пинився біля нього. Було близько 24 годин. На той час із клубу повер­талися додому Тетяна Ісаєва і Галина Бушуева. Дівчата дійшли до автобусної зупинки, зустрілися з Парфеновым і Базановим і разом пішли по вулиці Піонерській. Зупинилися біля школи. Галина запропо­нувала йти далі, але Тетяна, ще не закінчивши розмови з Базановим, затрималася. Галина залишила подругу і пішла одна. У неї не було підстав підозрювати щось недобре. Через кілька хвилин Тетяна розп­рощалася з Базановим і пішла слідом за Галиною.

Потапов і Сомов, які стояли на вулиці проти гуртожитку, в якому жив Виноградов, підтвердили, що через 5—10 хвилин після того, як мимо пройшла Галина Бушуева, вони побачили Тетяну Ісаєву, яка наближалася, і порадили їй догнати подругу. Тим часом до Сомова і Потапова наблизився Виноградов і, не зупиняючись, пішов за Ісаевою. Цей факт установлений на попередньому слідстві і в суді з гра­ничною ясністю. Він визнаний підсудним, зафіксований на очній ставці між Виноградовим і Потаповим. На цьому нитка прямих показань свідків обривається.

Ісаєва залишилась у безлюдному місці наодинці з Виноградовим, а вранці 1 листопада її труп зі слідами насильницької смерті був ви­явлений на полі, прилеглому до Вишневої вулиці» .

Нерідко виклад фактичних обставин справи у звинувачувальній промові поєднується з показом суспільної небезпеки здійсненого злочину. Це підсилює виховний вплив судового процесу, розкри­ває причини й умови, які сприяли вчиненню злочину.

У цій же справі про вбивство Тетяни Їсаєвої прокурор Віктор Царьов відзначає велике громадське значення справи, ту тяжку мо­ральну травму, яку нанесено жителям міста. Вказавши, що тисячі ковровців, які не змогли потрапити до залу, зібралися в сквері біля Будинку культури і слухають процес по радіо, сказав:

«Інколи говорять, що хуліганство— це безмотивне бешкетуван­ня, і якщо не звертати увагу на дії хуліганів, вони скоро заспокояться і все скінчиться миром. Такі судження неправильні за своєю сут­тю.

Хуліганство— грубе порушення елементарних норм людського співжиття, демонстративне заперечення моральних підвалин суспіль­ства. Хуліган намагається установити своє бундючно-зневажливе «я» над оточуючими, принизити гідність інших людей. Не зустрічаючи опору, хуліган розлючується ще більше, веде себе в товаристві зухва­ло, з викликом демонструючи свої інстинкти. Правильно свого часу зауважив Д. Фонвізін: «Людина і скотина, які складають рід тварин, мають між собою ту різницю, що скотина людиною зробитися не може, але людина інколи добровільно стає скотиною».

Хулігани— вороги законності, вороги громадського правопоряд­ку. Це як зараза, болячка, чума. Із цими покидьками людства необхідно вести рішучу боротьбу. Хуліганство нерідко переростає у небезпечніші злочини. Від хуліганства до вбивства один крок. Підтвердженням цього і є справа, яка сьогодні розглядається».

Змішаний порядок викладу обставин справи рекомендується у великих, багатоепізодних справах.

Виклад фактичних обставин справи, аналіз і оцінка доказів ча­сто переплітаються і тісно пов'язані один з одним, тому деякі юри­сти, як практики, так і теоретики, рекомендують об'єднувати ці частини промови2. Це можна робити в тому випадку, коли не змінив­ся обсяг обвинувачення і немає суперечностей з адвокатом з цього питання. Достатньо згадати фабулу і сказати, що всі факти обвину­вачення підтвердилися в залі судового засідання. Після цього при­ступити до аналізу й оцінки доказів.

Дуже добре в суді сприймається ця частина промови, коли ри­тор зуміє намалювати картину так, як це робили С. Андрієвський, М. Карабчевський, М. Криленко.




Похожие:

Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи) iconВиклад фактичних обставин злочину
Виступаючи в суді, прокурор зобов'язаний найпер­ше встановити перед судом, чи є злочин в тому, що було здійснено, І який саме. Завдання...
Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи) iconОбставини, які обтяжують покарання
Суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнати будь-яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин,...
Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи) iconЗначення об’єктивної сторони злочину вступ
У даній роботі розглядається тільки об'єктивна сторона злочину. Як-от ознаки, що характеризують зовнішній прояв злочину, зміни в...
Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи) iconЗначення об’єктивної сторони злочину для його кваліфікації вступ
У даній роботі розглядається тільки об'єктивна сторона злочину. Як-от ознаки, що характеризують зовнішній прояв злочину, зміни в...
Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи) iconЗначення об’єктивної сторони злочину для його кваліфікації вступ
У даній роботі розглядається тільки об'єктивна сторона злочину. Як-от ознаки, що характеризують зовнішній прояв злочину, зміни в...
Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи) icon"Мотив та мета злочину"
Суб'єктивна сторона злочину являє собою психоло­гічний зміст злочину, його внутрішню (по відношенню до об'єктивної сторони) сторону....
Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи) iconКримінально-правове діяння (дія або бездіяльність) Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
Точніше, таке діяння за своїми зовнішніми ознаками збігається з ознакою того чи іншого злочину, але вважається правомірним
Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи) iconФорми співучасті. Види співучасників
Пособником є особа, яка сприяла вчиненню злочину, тобто давала поради, вказівки, надавала засоби для вчинення злочину, усувала перешкоди...
Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи) iconДобровільна відмова при незакінченому злочині. Суб’єкт злочину
Добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона...
Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи) iconПоняття складу злочину та його значення
Однак у процесі попереднього розслідування необхідно виявити, досліджувати ці ознаки, тому що без них картина зробленого злочину...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2014
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы