Кафедра теб лекція з курсу Цивільний захист icon

Кафедра теб лекція з курсу Цивільний захист



НазваниеКафедра теб лекція з курсу Цивільний захист
Дата конвертации10.09.2012
Размер279.73 Kb.
ТипЛекція

Міністерство освіти і науки України

Національний університет "Львівська політехніка"


Кафедра ТЕБ


ЛЕКЦІЯ 2.2.


з курсу "Цивільний захист"

для студентів всіх спеціальностей

Тема: "Надзвичайні ситуації в Україні та їх уражаючі фактори (не техногенного характеру"


Львів-2007


Вступ


На перший погляд здається, що наша планета є досить стабільною системою. Однак, ця помилкова думка викликана тим, що вік людського роду, не кажучи вже про окрему людину, порівняно з періодом життя планети, складає менше 0,01%. Вченими встановлено, що Земля як планета утворилася близько 4,7 мільярдів років тому. При цьому абсолютний вік найбільш древніх порід складає понад 3,5 мільярдів років, тоді як людина з’явилася на планеті лише біля 3 мільйонів років тому. Історія Землі знає надзвичайно великі катаклізми (стихійні лиха): виверження вулканів та землетруси, зледеніння континентів, льодовикові періоди та інше. Вчені вважають, що на геофізичні процеси на планеті значно впливають магнітне поле і зміщення його полюсів, тектонічні рухи у земній корі та пов’язані з цим явища, а також тяжіння Місяця і Сонця.

Отже, природні стихійні лиха пов’язані з надзвичайно динамічними природними процесами, однією з характерних ознак яких є невизначеність сили й часу прояву їх та неоднозначність наслідків. При однаковій потенційній небезпеці природних процесів розміри стихійних лих визначають такі головні, разом з тим неоднорідні, фактори як: геологічне положення, геологічна будова району, можлива послідовність чи взаємозалежність стихійних процесів, їх поєднання, характер поширення, тривалість прояву і сила дії, історичні та соціальні умови й рівень економічного розвитку території, умови землекористування тощо. Стихійне лихо визначають як руйнівне природне явище, що безпосередньо впливає на стан середовища та добробут населення й у багатьох випадках є екстремальним екологічним чинником. Територія України за цими ознаками характеризується достатньо складними умовами. Різноманітність природних умов зумовлює полі-генетичний характер стихійних лих і певні просторові закономірності прояву їх у різних географічних зонах та районах. Найчастіше небезпечні процеси, проявляються на межах розділу різних природних середовищ – атмосфери і гідросфери, гідросфери та літосфери, атмосфери й літосфери тощо.

Небезпечні природні (стихійні) явища, які виникають на території України, зумовлені проявом ендогенних, екзогенних та гідрометеорологічних чинників. Група стихійних явищ, спричинених ендогенними процесами, зумовлює сейсмічність, активізацію сучасних рухів земної кори по зонах активних розломів, болотяний вулканізм. До стихійних екзогенних процесів відносяться селі, зсуви, обвали, карст, просідання ґрунту, абразія, ерозія, дефляція тощо.
Група гідрометеорологічних стихійних явищ об’єднує суховії, посухи, пилові бурі, снігові лавини, повені, зливи, вітровали.


^ Надзвичайні ситуації (НС) природного характеру


Методологічні підходи до визначення оцінки катастроф як НС.

Критерій – це мірило оцінки, розпізнавальна ознака явища, який виражає ідеальну характеристику об’єкта чи явища, що є основою для їх оцінки й прогнозування. Критерій, призначений для всебічної порівняльної оцінки варіантів з урахуванням усіх їх характеристик і виражає якісну сторону оцінки безпеки, найбільш повну та комплексну оцінку її чинників, на основі яких адекватно відображається рівень природної безпеки.

До розряду надзвичайних відносяться тільки ті катастрофи, що мають хоча б одну з наведених нижче ознак-критеріїв оцінки катастроф як надзвичайних ситуацій природного характеру.

Ситуації природного характеру.

1.1. Геологічні небезпечні явища (землетруси, виверження вулканів, обвали, зсуви, просідання земної поверхні) – землетруси в 4 і більше балів; кількість потерпілих 15 осіб і більше; кількість загиблих 4 особи і більше; прямі матеріальні збитки 500 тис. грн. і більше; вплив на функціонування інших галузей господарства;

1.2. Гідрометеорологічні і геліогеофізичні небезпечні явища – кількість потер­пілих 10 осіб і більше; кількість загиблих 2 особи і більше; прямі матеріальні збитки 500 тис. грн. і більше, зокрема:

– сильний вітер (у т.ч. смерчі, шквали) – швидкість вітру при поривах 25-30 м/с і більше;

– сильний дощ (зливи) – більше 120 мм, а в селенебезпечних гірських районах понад 30-50 мм за 12 годин;

– крупний град – розміром більше 20 мм;

– сильний снігопад – 30 мм і більше за 12 годин;

– сильна хуртовина (снігові заноси) – вітер 20 м/с і більше протягом доби із снігопадом;

– сильна ожеледь – діаметр налипання на лініях електропередач 20 мм і більше;

– сильний мороз або спека;

– високі хвилі, вітрові нагони, дощові паводки (повені);

– заморозки – зниження температури повітря нижче 0 °С в екстремально пізні строки (весна – початок літа) і в екстремально ранні (літо – початок осені) в період активної вегетації сільгоспкультур, що може призвести до їх загибелі;

– засуха – поєднання високих температур повітря, дефіциту опадів, низької вологості повітря, малих запасів вологи в ґрунті, що призводить до загибелі врожаю польових культур;

– високі рівні води при дощових повенях, заторах, вітрових нагонах, що перевищують небезпечні рівні води для конкретних об’єктів;

– низькі рівні води – нижче проектних значень водозабірних споруд та навігаційних рівнів на судноплавних річках протягом місяця і більше;

– селі, лавини – загроза населеним пунктам, господарським об’єктам, туристичним базам тощо;

– погіршення радіаційної обстановки в наземному космічному просторі у випадку, коли щільність потоку протонів з енергією більше 25 МеВ становить понад 5~10 см-2 · с-1);

– зменшення загального вмісту озону в атмосфері понад 25% протягом 2-3 місяців у період вегетації рослин.

1.3. Природні пожежі (лісові, польові, торф’яні) – кількість потерпілих понад 15 осіб, кількість загиблих 4 особи і більше; прямі матеріальні збитки понад 100 тис. грн.; великі неконтрольовані пожежі на площі понад 25 га.

1.4. Особливо небезпечні хвороби й ураження токсичними хімічними речовинами:

– епідемії – захворювання 30 осіб; групові захворювання невизначеної етомологіі 20 осіб; рівень смертності перевищує середньостатистичний у 3 рази;

епізоотія – факти масового захворювання або загибелі тварин;

епіфітотія – масова загибель рослин.


При оцінці наслідків катастроф використовують 2 показники: втрати населення (кількість загиблих і поранених), економічні втрати (у грошовому виразі) (табл. 1.). На думку фахівців, залежно від кількості потерпілих (уражених) людей можна виділити такі основні категорії надзвичайних ситуацій (аварій):

– малі – кількість потерпілих від 25 до 100 осіб, із яких 10-15 потребують госпіталізації;

– середні – потерпілих від 100 до 1000 осіб, підлягають госпіталізації від 25 до 250 осіб;

– великі – потерпілих більше 1000 осіб, госпіталізації підлягають більше 250 осіб.

Шкала теоретичних втрат має приблизно наступний вигляд:

– глобальна катастрофа з руйнуванням умов життя на Землі: сума втрат – до безконечності, тобто економічно безглузда, оскільки економіка має справу лише з кінцевими величинами;

– найбільша соціально-політична катастрофа з глобальними наслідками (типу світової війни), втрати від якої оцінюються приблизно в 1017 дол. США;


^ Класифікація надзвичайних ситуацій природного характеру за тяжкістю наслідків для населення і економіки

Табл. 1.


Категорія НС

Характер управління

^ Характер наслідків НС (максимальна кількість прямих втрат)

Вірогідна кількість НС на рік

Ступінь віднов-лення

Строки

віднов-лення

Найлегші

повністю

до 3 діб

Порушена робота комунікацій, кількість втрат до η·10; інші пошкодження незначні


η · 102

Легкі (слабкі)

повністю

до 1 року

Пошкодження комунікацій, підприємств, споруд, населених пунктів, втрата урожаю тощо, кількість втрат до η· 102–η· 103 осіб.


η · 10

Середні

повністю

до 5-7 років

Пошкодження і руйнування населених пунктів, підприємств, втрата урожаю, але без значних збитків для навколишнього середовища, кількість втрат до η· 104–η· 106 осіб.






Сильні (тяжкі)

не повністю

понад 5-7 років

Різноманітні збитки із значними втратами населення, кількість жертв до η· 105–η· 106 осіб.





Нищівні

невіднов-лювані

невіднов-лювані

Різноманітні збитки з втратою природної основи, що призводить до втрати територіального комплексу






найбільша техногенна катастрофа (типу Чорнобильської) – до 5·1012 дол. США. Аварія на АЕС "Трі Майл Айленд" в США – до 2·1011 дол. США). Аварії на АЕС за їх тяжкістю мають градації від 1 до 7 балів (Чорнобильська – 7 балів, на "Трі Майл Айленд" – 5 балів);

– крупномасштабна природно-антропогенна катастрофа типу Аральської – до 5·1012 дол. США;

– найбільша природна катастрофа типу потужного землетрусу (м. Спітак, Вірменія) – до 1012 дол. США;

– локальна соціально-політична катастрофа з екологічними наслідками – до 1012 дол. США;

– крупна техногенна або природна катастрофа (аварія) – до 109 дол. США;

– велика техногенна аварія – до 107 дол. США;

– середня (рядова) техногенна аварія – до 106 дол. США;

– мала (дрібна) техногенна аварія – до 105 дол. США.

В даний час, у розрахунках економічна оцінка людського життя дорівнює 2·106 дол. США, що приблизно в 1,5 рази нижче максимально прийнятої у високорозвинутих країнах.


  1. ^ Надзвичайні ситуації природного характеру в світі


Надзвичайні ситуації природного характеру досить поширені на планеті (рис.1) і з року в рік кількість їх зростає. Стихійні лиха завдають значних людських втрат (рис.2). Цей ризик постійно зростає внаслідок збільшення кількості НС протягом останніх 30 років. Сучасний період розвитку суспільства характеризується все більш зростаючими суперечностями між людиною і природним середовищем. В результаті економічного розвитку рівень впливу стихійних лих наблизився до критичного і загрожує незворотними наслідками для світової цивілізації.

Поєднання факторів природної небезпеки і підвищеного ризику ураження в НС посилює потреби людини у забезпеченні індивідуальної безпеки. У багатьох випадках направлена антропогенна діяльність призводить до того, що потенційно небезпечні ситуації стають з року в рік безпечнішими для людей (рис.3), що також зменшує небезпеку виникнення вторинних НС.




У 2004 році в світі відбулось 360 природних НС, що приблизно на 20% більше ніж в останні роки десятиліття 1994-2003 років (табл.2). Найбільш типовими природними НС у 2004 р. стали повені, буревії, епідемії, землетруси (рис.4).

Серед 123 країн, які потрапили під руйнівний вплив природних НС, найбільш ризиковими стали країни Азії (рис.5, табл.3).Стихійні лиха, це найбільш потужні НС по кількості загиблих (R=3,4·10-5), потерпілих (R=2·10-2), відповідних матеріальних втратах (рис.4,5,6).





Табл.2

^ Характеристика НС з 1994 по 2003 роки

Події

2004 рік

1994-2003 роки


Кількість НС

360

307

Кількість постраждалих країн

123

104

Кількість загиблих людей

241 400

53 678

Кількість постраждалих людей

145 564 751

259 240 867

Економічні втрати (дол. US)

103 білліона

55 білліона















Табл.3

Країни з найбільшою кількістю природних НС в 2005 р.

Країни

Кількість природних НС

Китай

25

США

22

Індонезія

18

Філіппіни

13

Японія

12

Туреччина

10

Бангладеш

10

Нігерія

9

Таїланд

8

Росія

8


Табл.4

^ Десятка найбільш потужних природних НС за кількістю смертних випадків в 2005 р.

Види НС (місяць)

Країни, що постраждали

^ Кількість загиблих

Цунамі (грудень)

Постраждало 12 країн

280 931

Буревій «Джоан» (вересень)

Гаїті

2 754

Повінь (травень-червень)

Гаїті

2 665

Тропічний шторм (листопад)

Філіппіни

1 619

Повінь (липень-серпень)

Індія

900

Повінь (липень-серпень)

Бангладеш

730

Повінь (травень-червень)

Домініканська Республіка

688

Епідемія (січень-квітень)

Індонезія

658

Землетрус (лютий)

Марокко

628

Епідемія менінгіту (січень-березень)

Буркіна Фасо

527

Циклон «Галіфо» (березень)

Мадагаскар

363


Табл.5

^ Десятка найбільш потужних природних НС за кількістю постраждалого населення в 2005 р.

^ Види НС (місяць)

Країни, що постраждали

Кількість потерпілих

Повінь (липень)

Китай

33 652 026

Повінь (червень-серпень)

Бангладеш

36 000 000

Повінь (червень -серпень)

Індія

33 000 000

Тайфун «Рананім» (серпень)

Китай

8 594 000

Повінь (вересень)

Китай

8 253 000

Зсуви

Південна Африка

4 000 000

Зсуви

Кенія

2 300 000

Холодна хвиля (липень)

Перу

2 137 467

Тайфун «Аере» (серпень)

Філіппіни

1 058 849

Циклон «Галіфо» (березень)

Мадагаскар

988 139


Табл.6

^ Найбільш потужні природні НС за кількістю завданих збитків в 2005 р.


Види НС (місяць)

Країни, що постраждали

^ Збитки,

(дол. US)

Землетрус (жовтень)

Японія

28 000 000

Тайфун «Токаже» (жовтень)

Японія

7 500 000

Буревій «Джоан» (вересень)

США

7 000 000

Повінь (червень -серпень)

Бангладеш

7 000 000

Буревій «Чарлі» (серпень)

США

6 800 000

Тайфун «Сонгда» (вересень)

Японія

6 000 000

Буревій «Іван» (вересень)

США

6 000 000

Цунамі (грудень)

Індонезія

4 450 000

Буревій «Францес» (вересень)

США

4 400 000

Тайфун «Рананім» (серпень)

Китай

2 190 000



^ 4. Оцінка ризику надзвичайних ситуацій природного характеру в Україні

Протягом 2005 року в Україні виникло 368 надзвичайних ситуацій, які згідно Державного класифікатора надзвичайних ситуацій розподілилися на:

– 212 НС техногенного характеру;

– 129 НС природного характеру;

– 27 НС соціально-політичного характеру.




Внаслідок надзвичайних ситуацій загинуло 456 осіб (у т.ч. 64 дитини) та постраждало 1580 (у т. ч. 779 дітей). За масштабами надзвичайні ситуації розподілилися на:

  • державного рівня 5;

  • регіонального рівня 20;

  • місцевого рівня 145;

  • об’єктового рівня 198.

Порівняння надзвичайних ситуацій за класами та масштабами за 2005 рік з 2004 роком наведено у табл. 6.

Порівняно з 2004 роком кількість НС збільшилася майже на 29% (286 НС -у 2004 році), у т.ч. техногенного характеру - на 36% (156 - у 2004 р.), природного характеру - на 29% (100 - у 2004 р.). Кількість загиблих у НС збільшилася майже на 11%, а кількість постраждалих зменшилася на 32,2% (у 2004 р. в НС загинуло 412 осіб та 2330 - постраждало). Збільшення кількості НС у 2005 році сталося через зростання частки НС, пов’язаних із аваріями на системах життєзабезпечення (порівняно з 2004 роком кількість цих НС збільшилася в 3,5 рази), пожежами і вибухами (збільшилась на 30%) та надзвичайних ситуацій медико-біологічного характеру, переважно за рахунок збільшення інфекційної захворюваності людей (кількість таких НС збільшилася на 20%). Збільшення кількості загиблих сталося за рахунок зростання їх кількості внаслідок НС на автомобільному транспорті та НС, пов’язаних із пожежами та вибухами.

Табл.6

^ Розподіл НС, що виникли протягом 2005 року за класами та масштабами порівняно з 2004 роком

^ Надзвичайні ситуації

Всього НС

за 2004 рік

Всього НС

за 2005 рік

Зменшення (збільшення) у відсотках

Всього НС

286

386

28,7

в тому числі:










техногенного характеру

156

212

35,9

природного характеру

100

129

29,0

соціально-політичного

30

27

10,0

в тому числі:










державного масштабу

7

5

28,6

регіонального масштабу

13

20

в 1,5 рази

місцевого масштабу

105

145

38,1

об’єктового масштабу

161

198

22,9

Загинуло людей

412

456

10,7

Постраждало людей

2330

1580

32,2

^ Надзвичайні ситуації природного характеру

Протягом 2005 року виникло 129 НС природного характеру, що на 29% більше проти аналогічного періоду 2004 року, і є на рівні 2001-2002 років. Найбільша кількість надзвичайних ситуацій природного характеру протягом 2005 року зареєстровано у лютому, травні та серпні.





За видами надзвичайні ситуації розподілилися таким чином: отруєння населення -39, інфекційні захворювання людей - 34, інфекційні захворювання с/г тварин - 8, масова загибель диких тварин - 4, метеорологічного характеру - 24, більшість із яких мали міжобласне поширення, геологічні - 11, гідрологічні - 2, НС пов’язані з пожежами в природних екосистемах - 7.


За видами надзвичайні ситуації розподілилися таким чином: отруєння населення -39, інфекційні захворювання людей - 34, інфекційні захворювання с/г тварин - 8, масова загибель диких тварин - 4, метеорологічного характеру - 24, більшість із яких мали міжобласне поширення, геологічні - 11, гідрологічні - 2, НС пов’язані з пожежами в природних екосистемах - 7.За масштабами більшість НС природного характеру віднесені до об’єктового (70) та місцевого (44) рівнів, 11 НС віднесено до регіонального, 4 НС - до державного рівнів. За попередніми даними протягом 2005 року НС природного характеру було завдано збитків на суму близько 239 млн. гривень, що є на рівні аналогічного періоду 2004 року. Варто відмітити, що за статистикою 1997 - 2004 років розподіл збитків від НС природного характеру не має кореляції з кількістю надзвичайних ситуацій, так зменшення кількості надзвичайних ситуацій, яке спостерігається, починаючи з 2000 року, не призвело до зменшення втрат від цих подій, а навпаки відмічалося суттєве збільшення по окремих роках (2000, 2001, 2003 роки) (рис.9). Внаслідок НС природного характеру у 2005 році загинуло 80 осіб, у тому числі 9 дітей ( що є на рівні 2004 року), постраждала - 1291 особа, в тому числі 761 дитина. У порівнянні з 2004 року кількість постраждалих зменшилася в 1,5 рази (кількість постраждалих дітей зменшилася в 2 рази). Залежність між чисельністю загиблих та постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру та кількістю цих подій протягом 1997-2005 також не має чіткої залежності, так, до 2001 року відмічалась майже пряма залежність між цими показниками, в той час як у 2003 - 2004 роках кількість постраждалих при мінімальній кількості надзвичайних ситуацій сягнула показників 1997 та 1999 років (рис.10).

Аналіз статистичних моделей, що зображені на рис.9,10 свідчить, що як кількість НС природного характеру протягом 1997-2005 років, так і чисельність загиблих та постраждалих внаслідок цих подій та розподіл збитків за ці роки виражається поліноміальним трендом. За статистичними даними у 2005 року найбільша кількість НС природного характеру виникала у Вінницькій, Дніпропетровській, Луганській, Миколаївській, Одеській, областях та в АР Крим, найменша - у Закарпатській, Сумській, Тернопільській та в м. Севастополь. У м. Києві НС природного характеру у 2005 році не зареєстровано (рис.11).





Найбільших збитків внаслідок НС природного характеру завдано внаслідок НС гідрометеорологічного характеру, більшість загиблих та постраждалих осіб - внаслідок НС медико-біологічного характеру.





Додатковими факторами збільшення ускладнень в цьому році були незадовільний стан дренажних систем, недотримання водоохоронного режиму на прибережних землях (в першу чергу забудова берегів річок в місцях їх ймовірного затоплення), знижена спроможність русел річок, підмостових отворів внаслідок захаращеності, замулення або утворення штучних гребель зі сміття, також нерідко незадовільна робота систем відведення дощових вод в населених пунктах.

Таким чином, протягом 2005 року внаслідок несприятливих погодних умов виникло 24 надзвичайні ситуації (22 метеорологічного характеру та 2 гідрологічного), що на 20% більше, ніж у 2004 році. За масштабами НС гідрометеорологічного характеру розподілились на:

  • 2 НС державного рівня;

  • 7 НС регіонального рівня;

  • 12 НС місцевого рівня;

  • 3 НС об’єктового рівня.

Протягом 2005 року у порівнянні з аналогічним періодом 2004 року відмічався "сплеск" активності небезпечних геологічних процесів, активізувалися зсувні та обвально-зсувні процеси, в Криму (3 НС) та Донецькій області (1 НС та 2 надзвичайні події), а динаміка процесу підтоплення мала прогресуючий характер (7 НС).

У 2005 році виникло 85 НС медико-біологічного характеру, що на 27 % більше, ніж у 2004 року. Внаслідок цих НС загинуло 78 осіб (в тому числі 9 дітей) та постраждало 1287 осіб (в тому числі 761 дитина). У порівнянні з аналогічним періодом 2004 року кількість загиблих збільшилася на 7 %, постраждалих - зменшилася в 1,6 разів (по дітях зменшення в 2 рази). За масштабами НС медико-біологічного характеру розподілилися наступним чином:

  • державного рівня - 2;

  • регіонального рівня - 2;

  • місцевого рівня - 26;

  • об’єктового рівня - 55.

У 2005 році виникло 39 НС, пов’язаних із отруєннями людей, що на 20,5% менше, ніж у 2004 році. Внаслідок цих подій загинуло 75 осіб (у тому числі 9 дітей та постраждало 728 осіб (у тому числі 545 дітей). У порівнянні з минулим роком кількість загиблих збільшилася на 5,6%, постраждалих зменшилася в 2 рази. Серед отруєнь домінують отруєння чадним та побутовим газом (56,5% від загальної кількості отруєнь), на які припадає 90% загиблих внаслідок НС медико-біологічного характеру, та харчові отруєння (23%), на які припадає 80% від загальної кількості постраждалих внаслідок масових отруєнь населення.

Аналіз причин виникнення НС медико-біологічного характеру показує, що вони є досить традиційні. Це, в першу чергу, порушення технології виготовлення, термінів зберігання та реалізації харчової продукції, недотримання санітарно-гігієнічних та санітарно-епідеміологічних норм, невідповідність якості питної води нормативним вимогам, низький рівень санітарно-просвітницької роботи, що відображає негативний сучасний екологічний та соціально-економічний стан суспільства.


Висновки


Виникнення природних НС, у більшості випадків, є об’єктивним неконтрольованим процесом. Разом з тим існує низка антропогенних факторів, що сприяють виникненню НС природного характеру та посилюють ризики ураження і загибелі. До них належать:

  • збільшення техногенного впливу на природне середовище;

  • аномальні зміни деяких параметрів природного середовища;

  • висока урбанізація територій;

  • нераціональне розміщення об’єктів життєдіяльності у зонах потенційної природної небезпеки;

  • неефективність чи відсутність систем моніторингу компонентів природного середовища;

  • низька достовірність прогнозування небезпечних природних явищ;

  • відсутність чи поганий стан захисних споруд;

  • невідповідність споруд вимогам територій;

  • згортання розробки і впровадження заходів щодо запобігання деяким небезпечним природним явищам.

Підсумовуючи викладене, можна виділити наступне:

  • у світі і в Україні можливе виникнення небезпечних стихійних явищ широкого спектру у всіх можливих формах їх проявів;

  • небезпечним є факт глобальних змін клімату, тому існуватиме стійка тенденція до збільшення ризику стихійних лих і НС збережеться;

  • розмір соціально-економічних збитків і втрат унаслідок природних НС вимірюється в досить широкому діапазоні і залежить від ступеня розвитку економіки, щільності населення і наявної захищеності;

  • ці явища різняться за тривалістю наслідків;

  • втрати зростають унаслідок збільшення кількості природних катастроф.

Жертв і наслідків можливо уникнути. Значною мірою така можливість залежить від рівня організації економіки, аналізу прогнозування інформаційного забезпечення системи управління та забезпечення готовності до природних НС.

Список літератури


1. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 р. № 2245-ІП.

2. Постанова Кабінету Міністрів України «Про ідентифікацію і декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки» від 11.07.02 р. №956:

А. Нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки.

Додаток 1. Нормативи порогових мас деяких індивідуаль­них небезпечних речовин.

Додаток 2. Нормативи порогових мас небезпечних речо­вин по категоріях.

Б. Порядок ідентифікації і обліку об’єктів підвищеної не­безпеки.

В. Порядок декларування безпеки об’єктів підвищеної не­безпеки. // Охорона праці. - 2002 - № 9–11. – С 51-53.

  1. Конвенція ООН про трансграничну дію промислових аварій (1992 р.)

  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.02 р. № 1788 «Про затвердження порядку і правил проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути нанесена пожежами й аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежо-, вибухонебезпечні об’єкти й об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварії екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру». - Там же.

5. Методика визначення ризиків і їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, затверджена Наказом Міністерства праці і соціальної політики від 04.12.2002 р. № 637. - Там же.

6. Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки –К.: Основа, 2003.– 192 с.

7. Акимов В.А., Радаев Н.Н. Методический аппарат исследования природного и техногенного рисков// Безопасность жизнедеятельности.–2001.–№2. С.34-38.

8. Владимиров В.А., Измалков В.И. Катастрофы и экология.–М.,2000.–380 с.

9. Данилишин Б.М. Природно-техногенні катастрофи: проблеми економічного аналізу та управління.–К.:ЗАТ «Нічлава», 2001.–260 с.

10. Качинський А., Пирожков С. Економічні аспекти ризику в екологічній безпеці України// Економіка України.– 1997.–№2.–С.26-31.

11. Кінаш Р., Бурнаєв О. Стихійні гідрометеорологічні явища в Україні.– Л., 2000.–190 с.

12. За матеріалами сайту www.em-dat.net.

13. За матеріалами сайту www.mns.gov.ua.




Похожие:

Кафедра теб лекція з курсу Цивільний захист iconКафедра теб лекція з курсу Цивільний захист
Тема: "Державна система запобігання І регулювання на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру"
Кафедра теб лекція з курсу Цивільний захист iconКафедра теб лекція з курсу Цивільний захист
Сучасні досягнення у всіх областях науки розширили уявлення про різні природні явища
Кафедра теб лекція з курсу Цивільний захист iconКафедра теб лекція з курсу Цивільний захист
Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ І організацій незалежно від форм власності...
Кафедра теб лекція з курсу Цивільний захист iconКафедра теб лекція з курсу Цивільний захист
Оцінка обстановки проводиться з метою своєчасного визначення необхідних заходів захисту І прийняття обгрунтованих рішень на проведення...
Кафедра теб лекція з курсу Цивільний захист iconДоктрина про міжнародний цивільний процес
Вико­ристовуючи термін "міжнародний цивільний процес", пам'ята­ють про його умовність. Поняття "міжнародний цивільний процес" сформувалося...
Кафедра теб лекція з курсу Цивільний захист iconСторони в кримінальному процесі план загальне поняття сторін в кримінальному процесі Захисник, його права І обов‘язки
Цивільний позивач та цивільний відповідач у кримінальній справі, їх права і обов‘язки
Кафедра теб лекція з курсу Цивільний захист iconВитяг з протоколу № від 2008 р засідання кафедри "Захист інформації" Слухали доц. Стрілецького З. М. про зміст методичних вказівок: «Побудова локальних комп'ютерних мереж»
«Побудова локальних комп'ютерних мереж» до практичної роботи з курсу “Інформаційна безпека у відкритих системах” для студентів спеціальності...
Кафедра теб лекція з курсу Цивільний захист iconЗахист в цивільному праві
Правовий захист трактувався і як державно-примусова діяльність, що спрямована на відновлення порушеного права, забезпечення виконання...
Кафедра теб лекція з курсу Цивільний захист iconЗахист цивільних прав та інтересів судом
Стаття 55 Конституції гарантує судовий захист прав і свобод людини і громадянина
Кафедра теб лекція з курсу Цивільний захист iconЛекція №1 3 Роль і місце мікропроцесорних систем в сучасних радіотехнічних системах 3 Лекція №2 3 Основні положення та визначення 3
Побудова процесора на мп комплексі кр580 з системною шиною одного користувача. 21
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©rushkolnik.ru 2000-2015
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы